Детонометр разработка конструкции
Стаття 2. Куповані комплектуючі вироби та напівфабрикати:
Снф = Снф + ТЗВ, (5.45)
де ТЗВ = 15 % – транспортно-заготівельні витрати в %-х від Снф.
Снф = 48,1 + 0,1548,1 = 55,32 грн.
Стаття 3. Допоміжні матеріали:
Сдоп = Сдоп + ТЗВ, (5.46)
де ТЗВ = 15 % – транспортно-заготівельні витрати в %-х від Сдоп.
Сдоп = 2,81 + 0,152,81 = 3,23
Стаття 4. Основна заробітна плата основних робітників (табл.5.8):
Зп.осн1 = 0,43 грн.;
Зп.осн2
= 1,12 грн.
Стаття 5. Зарплата додаткова (табл.5.8):
Зп.доп1 = 0,13 грн.;
Зп.доп2 =0,34 грн.
Зарплата загальна (табл.5.8):
Зп.заг = 0,56 грн.;
Зп.заг = 1,46 грн.
Стаття 6. Відрахування на соціальне страхування (становлять 4 % від загальної заробітної плати):
Всоц = 0,04Зп.заг, (5.47)
Всоц1 = 0,040,56 = 0,02 грн.;
Всоц2 = 0,041,46 = 0,06 грн.
Стаття 7. Відрахування до пенсійного фонду (становлять 32 % від загальної заробітної плати):
Вп.ф = 0,32Зп.заг, (5.48)
Вп.ф1 = 0,320,56 = 0,18 грн.;
Вп.ф2 = 0,321,46 = 0,47 грн.
Стаття 8. Відрахування у фонд зайнятості (становлять 1,5 % від загальної заробітної плати):
Вф.з = 0,32Зп.заг, (5.49)
Вф.з1 = 0,0150,56 = 0,01 грн.;
Вф.з2 = 0,0151,46 = 0,02 грн.
Стаття 9. Накладні цехові витрати по групі А (становлять 140 % від основної заробітної плати):
ЦВ(А) = 1,4Зп.осн, (5.50)
ЦВ(А)1 = 1,40,43 = 0,60 грн.;
ЦВ(А)2 = 1,41,12 = 1,57 грн.
де ЦВ(А) – витрати на утримання і експлуатацію устаткування
Стаття 10. Накладні цехові витрати по групі Б (становлять 160 % від основної заробітної плати):
ЦВ(Б) = 1,6Зп.осн, (5.51)
де ЦВ(Б) – загальноцехові витрати.
ЦВ(Б)1 = 1,60,43 = 0,69 грн.;
ЦВ(Б)2 = 1,61,12 = 1,79 грн.
5.6.2. Собівартість заводська:
Сзав = Сцех + Взз, (5.52)
де Взз – загальнозаводські витрати.
Стаття
11. Загальнозаводські
витрати (становлять
350 % від основної
заробітної
плати):
Взз = 3,5Зп.осн, (5.53)
Взз1 = 3,50,43 = 1,51 грн.;
Взз2 = 3,51,12 = 3,92 грн.;
Сзав1 = 62,91 + 1,51 = 64,42 грн.;
Сзав2 = 66,22 + 3,92 = 70,14 грн.
5.6.3. Собівартість повна:
Спов = Сзав + Впв, (5.54)
де Впз – позавиробничі витрати.
Стаття 12. Позавиробничі витрати (становлять 35 % від заводської собівартості):
Впз = 0,35Сзав, (5.53)
Впз1 = 0,3564,42 = 22,55 грн.;
Впз2 = 0,3570,14 = 24,55 грн.;
Спов1 = 64,42 + 22,55 = 86,97 грн.;
Спов2 = 70,14 + 24,55 = 94,69 грн.
5.6.4. Оптова ціна:
Цопт = Спов + Ппл, (5.54)
де Ппл – плановий прибуток.
Стаття 13. Плановий прибуток:
Ппл = РСпов, (5.55)
де Р = 20 % – рентабельність.
Ппл1 = 0,286,97 = 17,39 грн.4
Ппл2 = 0,294,69 = 18,94 грн.;
Цопт1 = 86,97 + 17,39 = 104,36 грн.;
Цопт2 = 94,69 + 18,94 = 113,63 грн.
5.6.5. Відпускна ціна:
Цвід = Цопт + ПДВ, (5.56)
де ПДВ = 20 % – податок на додану вартість в % - х від Цопт.
Стаття 14. Податок на додану вартість:
ПДВ = 0,2Цопт, (5.57)
ПДВ1 = 0,2104,36 = 20,87 грн.;
ПДВ2 = 0,2113,63 = 22,73 грн.;
Цвід1 = 104,36 + 20,87 = 125,23 грн.;
Цвід2 = 113,63 + 22,73 = 136,36 грн.
Отримані дані заносимо в таблицю 5.12.
Таблиця 5.12
Калькуляція
собівартості
на плату
| Статті витрат | Сума витрат, грн. | |||
| 1 варіант | 2 варіант | Відхилення (+,–) | Питома вага, % | |
| 1. Сировина, осн.матеріали | 2,3 | 2,3 | 0 | 2,64 |
| 2. Куповані комплектуючі вироби та напівфабрикати | 55,32 | 55,32 | 0 | 63,61 |
| 3. Допоміжні матеріали | 3,23 | 3,23 | 0 | 3,71 |
| 4. Основна заробітна плата | 0,43 | 1,12 | 0,69 | 0,50 |
| 5. Додаткова заробітна плата | 0,13 | 0,34 | 0,21 | 0,15 |
| 6. Відрахування на соц.страх | 0,02 | 0,06 | 0,04 | 0,02 |
| 7. Пенсійний фонд | 0,18 | 0,47 | 0,29 | 0,21 |
| 8. Фонд зайнятості | 0,01 | 0,02 | 0,01 | 0,01 |
| 9. Накладні цехові витрати по групі А | 0,60 | 1,57 | 0,97 | 0,6 |
| 10. Накладні цехові витрати по групі Б | 0,69 | 1,79 | 1,1 | 0,79 |
| Всього цехова собівартість | 62,91 | 66,22 | 3,31 | - |
| 11. Загальнозаводські витрати | 1,51 | 3,92 | 2,41 | 1,74 |
| Всього заводська собівартість | 64,42 | 70,14 | 5,72 | - |
| 12. Позавиробничі витрати | 22,55 | 24,55 | 2,00 | 25,93 |
| Всього повна собівартість | 86,97 | 94,69 | 7,72 | 100 |
| 13. Прибуток | 17,39 | 18,94 | 1,55 | - |
| Оптова ціна | 104,36 | 113,63 | 9,27 | - |
| 14. ПДВ | 20,87 | 22,73 | 1,86 | - |
| Відпускна ціна | 125,23 | 136,36 | 11,13 | - |
5.7. Розрахунок техніко-економічних показників дільниці
5.7.1. Випуск товарної продукції на одну гривню фонду оплати праці:
грн./грн.,
(5.58)
5.7.2. Випуск продукції на 1 –ну гривню затрат:
грн./грн.,
(5.59)
5.7.3. Випуск продукції на 1-го працюючого:

,
(5.60)
де Р – загальна чисельність працюючих дільниці;
Vo – плановий об’єм виробництва
Vо = ЦоптNум.рік = 104,36100000 = 10436000 грн., (5.61)
грн./чол.
5.7.4. Приріст продуктивності праці:
%,
(5.62)
5.7.5. Умовна економія робітників внаслідок зростання продуктивності праці:
чол.,
(5.63)
5.8. Аналіз беззбитковості та розрахунок цільового прибутку
5.8.1. Постійні витрати на весь обсяг умовно-річної продукції:
ΣР = (ЦВ(А) + ЦВ(Б) + Взз + Впз)Nум.рік = (0,60 + 0,69 + 1,51 + 22,55)
100000 = 2535000 грн., (5.64)
5.8.2. Змінні витрати:
m = Сцех – (ЦВ(А) + ЦВ(Б)) = 62,91 – (0,60 + 0,69) = 61,62 грн., (5.65)
5.8.3. Змінні витрати на весь обсяг умовно-річної програми:
Σm = mNум.рік = 61,62100000 = 6162000 грн., (5.66)
5.8.3. Повна собівартість продукції на весь обсяг умовно-річної програми:
ΣСпов = Σm + ΣР = 6162000 + 2535000 = 8697000 грн., (5.67)
5.8.4. Обсяг продукції у вартісних показниках:
В = ЦоптNум.рік = 104,36100000 = 10436000 грн., (5.68)
5.8.5. Норма беззбитковості:
шт.,
(5.69)
Приймаємо Nбез = 59313 шт.
5.8.6. Прибуток від реалізації продукції при умовно-річній програмі 100000 шт. буде становити:
Розраховані дані зводимо в таблицю 5.13.
Т
аблиця
5.13
Техніко-економічні показники дільниці
| Показники | Одиниці вимірювання | Цифрове значення |
| 1. Виробництво (Nум.рік) | шт. | 100000 |
| 2. Штучний час | хв. | 40,12 |
| 3. Плановий період | років | 1 |
| 4. Кількість змін | змін | 2 |
| 5. Чисельність працюючих, в тому числі: | чол. | 43 |
| робітники: | чол. | 39 |
| основні; | чол. | 34 |
| допоміжні | чол. | 5 |
| службовці: | чол. | 4 |
| 6. Середній розряд: осн.робітників/доп. робітників | розряд | 2,2/3,6 |
| 7. Фонд оплати праці, в тому числі: | грн. | 77522,48 |
| основні робітники; | грн. | 55900,00 |
| допоміжні робітники; | грн. | 9532,48 |
| службовці | грн. | 12090,00 |
| 8. Середньомісячна зарплата, в тому числі | грн. | 180,28 |
| основних робітників; | грн. | 164,41 |
| допоміжних робітників; | грн. | 190,65 |
| службовців | грн. | 302,25 |
| 9. Параметри потокової лінії: | ||
| такт; | хв. | 2,3 |
| темп; | шт./год. | 26 |
| кількість робочих місць; | шт. | 17 |
| коефіцієнт завантаження робочих місць | 1,026 | |
| довжина потоку | м | 10,5 |
| крок потокової лінії | м | 1 |
| швидкість руху конвейєра | м/хв. | 0,43 |
| 10. Калькуляція собівартості | ||
| собівартість повна | грн. | 86,97 |
| рентабельність | % | 20 |
| прибуток | грн. | 17,39 |
| ціна оптова | грн. | 104,36 |
| 11. Об’єм виробництва | грн. | 10436000 |
| 12.Випуск товарної продукції на 1 грн.ФОП | грн./грн. | 186,36 |
| 13.Випуск товарної продукції на 1 грн.затрат | грн./грн. | 0,83 |
| 14. Випуск продукції на 1-го працюючого | грн./чол. | 242697,67 |
| 15. Економічний ефект: | ||
| скорочення числа робочих місць | шт. | 32 |
| економія чисельності робітників | чол. | 58 |
| скорочення норм часу | хв. | 66,18 |
| приріст продуктивності праці | % | 164,96 |
| 17. Норма беззбитковості | шт. | 59313 |
5.8.7. Структура аналізу беззбитковості показана на рис. 5.1.


Висоновок: в результаті впровадження групової пайки, тривалість виробничого циклу скоротилась на 66,18 хв.; число робочих місць зменшилось на 32, в результаті чого була досягнута економія чисельності робітників – 58 чоловік; приріст продуктивності праці становить 164,96%; собівартість продукції зменшилась на 7,72 грн., внаслідок чого було отримано прибутку на сумму 173900 грн.
6.
ЗАХОДИ З ТЕХНІКИ
БЕЗПЕКИ ТА
ПРОТИПОЖЕЖНОГО
ЗАХИСТУ
6.1. Загальні питання організації техніки безпеки на радіотехнічному підприємстві
6.1.1. Хімічні речовини, що легко спалахують і пальні рідини в даний час широко застосовуються в промисловості. Поряд із корисними для потреб людини властивостями багато з цих речовин при їхньому перевезенні, збереженні і застосуванні в роботі становлять небезпеку не тільки для працюючих із ними, але і для навколишніх тобто створює загрозу для суспільної безпеки. Хімічні речовини до складу яких входять епоксидні смоли, розчинники: бензол, луол, створюють токсичну дію на організм людини, здатні викликати захворювання шкіри, подразнення слизової оболонки шкіри, подразнення слизової оболонки очей, дихальних шляхів і інші захворювання.
6.1.2. Серед хімічних речовин є сильнодіючі речовини (СДР), діхлопетан, чотирьоххлористий вуглець, кислоти: сірчана, азотна, соляна, плавікова.
6.1.3. Пари цих речовин при попаданні усередину організму можуть викликати не тільки різноманітні захворювання, але і серйозні отруєння.
6.1.4. До легкоспалахуючих і горючих рідин (ЛСР і ГР) відносяться більшість розчинників, багато з яких дуже летючі й у сполученні з повітрям утворять вибухові суміші (ацетон, бензол, толуол, уайтспирит, скипидар, бензин, гас, спирти, ефір і ін.). ЛСР здатні при температурі виробничих помешкань швидко спалахувати навіть від незначних малокалорійних джерел тепла (контактів реле, іскри вмикачів статичної електрики).
6.1.5. Особи, що виконують роботу пов'язану з одержанням, транспортуванням, видачею безпосереднім застосуванням у виробничому процесі хімічних і отруйних речовин, що легко спалахують і пальних рідин, можуть бути допущені до виконання цих операцій тільки після проходження всіх інструктажів із техніки безпеки.
6.1.6. Особи пов'язані з постійною роботою з СДР, хімічними речовинами, ЛСР і ГР крім інструктажу повинні бути навчені по спеціальній програмі. Знання осіб, що пройшли спеціальне навчання, повинні перевірятися атестаційною комісією в складі: начальника цеху (або його заступника), майстра або керівника робіт, інженера по техніці безпеки, суспільного інспектора охороні праці і при позитивній оцінці їм видається посвідчення.
Наказом
(розпорядженням)
керівника
підрозділу
атестовані
особи допускаються
до виконання
робіт із СДР.
6.1.7. Повторна перевірка знань проводиться не рідше 1разу на рік.
6.1.8. До роботи зі СДР, хімічними речовинами, ЛСР і ГР не допускаються підлітки до 18 років, а також вагітні і жінки, що годують. Персонал, що виконує роботу з зазначеними речовинами повинний проходити попередній, а надалі періодичний медичний огляд.
6.2. Заходи з техніки безпеки та протипожежному захисту на робочому місці
6.2.1. Відповідальність за пожежну безпеку і дотримання протипожежних режимів у виробничих і побутових помешканнях монтажно-складальної дільниці покладається на керівника дільниці.
6.2.2. Робітники, що поступають на роботу, зобов'язані пройти первинний протипожежний інструктаж про дотримання загальних правил протипожежного режиму на підприємстві.
6.2.3. Повторний протипожежний інструктаж здійснюється безпосередньо на робочому місці одночасно з інструктажем із техніки безпеки керівником дільниці.
6.2.4. Всі виробничі, складські, службові й інші помешкання дільниці перед закриттям підлягають обов'язковому огляду начальником цеху або його заступником і черговим по цеху.
6.2.5. Виробничі, службові і побутові помешкання дільниці повинні постійно утримуватися в чистоті і порядку. Виробничі відходи під час роботи треба берегти в металевих ящиках, що закриваються. Всі виробничі відходи (металева і неметалева стружка, відходи паперу, обтиральний матеріал і ін.) по закінченні робочої зміни вивозити в спеціально відведені місця, у стружкозбірники і сміттєзбиральники.
6.2.6. Забороняється паління на робочих місцях і на території цеху за винятком спеціально обладнаних місць, що позначені табличкою «Місце для паління».
6.2.7. Забороняється захаращувати проходи в помешканнях дільниці й у місцях, де знаходиться пожежний інвентар, а також проходи основних і запасних виходів.
6.2.8. У разі потреби евакуацію особового складу дільниці робити у відповідності зі схемою евакуації і сформованої обстановки.
6.2.9. Використання ЛСР для миття устаткування і підлог категорично забороняється. Для цих цілей можуть бути використані: охолодна емульсія, содові і мильні розчини.
6.2.10.
Промивання
плат і інших
вузлів ЛСР
і ГР
(бензин, гас,
ацетон і ін.)
дозволяється
тільки у витяжній
шафі.
Берегти ЛСР і ГР у нормованих на робочий день кількостях у небиткій тарі, що щільно закривається.
По закінченні роботи весь посуд із рідинами, що зостались, повинна бути винесена в спеціальну металеву шафу, встановленій за межами цеху.
6.2.11. Відходи ЛСР і ГР протягом робочої зміни зливати в спеціально призначений посуд, а по закінченні робочої зміни виносити з помешкання на пункт зливу відходів.
6.2.12. Роботи з припоями, лаками, клеями і компаундами виконувати на робочих місцях із включеною місцевою витяжкою.
6.2.13. Забороняється виконувати виробничі операції на устаткуванні, установках і верстатах із несправностями, що можуть призвести до загоряння і пожеж.
6.2.14. Робота технологічного устаткування і його навантаження повинні відповідати вимогам паспортних даних і технологічного регламенту.
6.2.15. Температура поверхонь устаткування під час роботи не повинна перевищувати температуру навколишнього повітря більш ніж на 45о (у усіх випадках повинна бути не вище 60о).
6.2.16. Технологічне і вантажопід’ємне устаткування повинно проходити поточний і капітальний ремонт відповідно до технічних умов і в строки, визначені графіком, затвердженим головним інженером підприємства.
На устаткуванні, у якого минув строк роботи до ремонту, працювати забороняється.
6.2.17. Спецодяг робітників берегти в розгорнутому вигляді в металевих шафах побутового помешкання.
6.2.18. Забороняється користуватися у всіх помешканнях електронагрівальними приладами (плитками, чайниками, кип'ятильниками, камінами й ін.) для цілей опалення, готування їжі, кип'ятіння чаю.
Для готування окропу дозволяється користуватися електрокип'ятильником, встановленим в побутовому помешканні.
6.2.19. Застосування і використання у виробничих і службових помешканнях електронагрівальних приладів для виробничих цілей відповідно до технологічного процесу може бути допущене з письмового дозволу керівника підприємства при позитивному висновку головного енергетика і протипожежної служби підприємства.
6.2.20.
Забороняється
сушити ганчірки,
спецодяг на
трубах і батареях
опалення, а
також берегти
спаленні предмети
і матеріали
ближче 10 сантиметрів
від них.
6.2.21. Не дозволяється захаращувати силові зборки, розподільні й інші електроустановки.
6.2.22. Установку тимчасового електроустаткування і проведення електропроводів необхідно узгодити з протипожежною службою підприємства.
6.2.23. Не допускається на робочих місцях наявності оголених електропроводів.
6.2.24. Забороняється користуватися ушкодженими розетками, розгалуджувальними і єднальними коробками, рубильниками й іншими приладами.
6.2.25. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками.
6.2.26. Несправності в електромережах і електроапаратурі, що можуть викликати іскріння, коротке замикання, перегрів ізоляції і кабелів, повинні негайно усувати чергові електрики. Несправну електромережу необхідно відключити і викликати чергового електрика для усунення несправності.
6.2.27. Електрозварювальні й інші вогневі роботи на дільниці дозволяється робити тільки після одержання спеціального дозволу від начальника цеху й узгодження з пожежною охороною підприємства відповідно до «Правил пожежної безпеки».
6.2.28. Проводити постійний контроль за роботою вентиляційних установок. При виявленні несправності негайно відключити вентиляційну систему і викликати чергового по вентиляційних системах для усунення несправності.
6.2.29. При виникненні пожежі в помешканні з вентиляційною установкою її варто негайно виключити і перекрити шиберною заслінкою.
6.2.30. Відповідальність за цілість первинних засобів пожежогасіння на дільниці, а також спостереження і догляд за ними покладається на керівника дільниці.
6.2.31. Весь особовий склад дільниці повинний знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і вміти застосовувати їх у випадках гасіння пожежі. Використання засобів пожежогасіння не по призначенню категорично забороняється.
6.2.32. Робітники дільниці у випадку виникнення пожежі зобов'язані:
оголосити пожежну тривогу на дільниці;
негайно викликати пожежну допомогу по телефону (повідомити, де пожежа, що горить, хто повідомляє);
вжити заходів по евакуації людей, якщо їм загрожує небезпека, і ліквідації пожежі наявними засобами пожежогасіння (вогнегасники, внутрішні пожежні крани, пісок і ін.).
6.2.33.
Кожний працюючий
на дільниці
зобов'язаний
чітко знати
і суворо виконувати
встановлені
правила пожежної
безпеки, не
допускати дій,
що можуть спричинити
пожежу або
загоряння.
6.2.34. Особи, винні в порушенні правил пожежної безпеки, у залежності від характеру порушень і їхніх наслідків, відповідають у дисциплінарному, адміністративному і судовому порядку.
6.3. Розробка заходів з охорони навколишнього середовища
У умовах науково-технічної революції охорона навколишнього середовища (ОНС) стала однією з самих гострих і актуальних проблем сучасності. ОНС представляє систему державних і суспільних заходів, що забезпечують збереження природного середовища, придатного для життєдіяльності нинішніх і майбутніх поколінь.
Для очищення стічних вод, що надходять у відкриті водойми (ріки, озера, моря), будуються очисні споруди а для очищення повітря, що викидається в атмосферу, – газопиловловлюючі установки.
Призначення очисних споруд і газопиловловлюючих установок – довести до необхідної чистоти воду і повітря, щоб наявність шкідливих речовин у них не перевищувало гранично допустимої концентрацію (ГДК).
Для локального очищення стічних промислових вод застосовуються різноманітні установки. Установка очищення промислових стоків ОПС-У застосовується для очищення стічних вод гальванічних цехів (дільниць) від хрому й іонів важких металів. настанова УР-1 призначена для регенерації розчину, використовуваного при травленні міді, а установка” Лотос” – для очищення деталей у розчинниках з одночасною його регенерацією. Застосовуються також установки АП-500 і ВВН-250 для очищення відпрацьованого ацетону від домішок і установка регенерації диметилформамида.
Після
локального
очищення дочищення
стічних вод
відбувається
на очисних
спорудах.
Скидання виробничих стічних вод у міську каналізацію повинний скорочуватися також за рахунок застосування раціональних технологічних процесів, упровадження безстічної технології, повного або часткового водооборот, повторного використання стічних вод.
З метою огородження навколишнього природного середовища від шкідливих хімічних впливів необхідно сполучити методи уловлювання газів, що відходять, від технологічних процесів з одночасною їхньою утилізацією, а при неможливості регенерації й утилізації встановлювати газопиловловлюючі пристрої. Газовловлювання відбувається в основному трьома засобами. До першого засобу відноситься “сухе” очищення за допомогою твердих поглинаючих речовин або каталізаторів. Другий засіб – “рідинний”, заснований на адсорбції витягаємого компоненту рідким сорбентом. Третій засіб без поглиначів і каталізаторів, заснований на конденсації домішок і на дифузійних процесах (термодифузія, поділ через пористі перегородки).
Для очищення що викидається повітря від органічних розчинників широко застосовуються адсорбери типу А-1 і А-6, у яких сорбентом є поліакрилонітрильна полотнина, модифікована активованим вугіллям АГ-3. Для очищення повітря від парів кислот застосовуються фільтри типу УИФ-2, де фільтруючим матеріалом служать іонообмінний волокнистий матеріал типу віон, копан.
Очищення від пилу повітря, що викидається в атмосферу, і в рециркулярних системах провадиться різноманітними пилоотвідниками і фільтрами.
Найбільш часто при склеюванні деталей використовують клеї на основі фенолформальдегідних, кремнійорганичних і эпоксідних смол.
Фенолформальдегідні
смоляні клеї
вогненебезпечні,
виділяють пари
фенолу, формальдегіду,
розчинників,
пил також токсичний
(містить
фенол); при роботі
з клеєм можливе
захворювання
шкіри рук,
подраз
нення
дихальних
шляхів,