Проблеми формування соціального захисту на сучасному етапі

Рисунок 3.2 Структура економіки Деражнянського району
Динаміка створення нових робочих місць на підприємствах району за період 2008 - 2010рр. мав спад у 2009р., але підняття у 2010р. Хоча в порівняні з 2008р. він зменшився на 0,8% (Рис.3.3., Табл.3.1).

Рисунок 3.3 Динаміка створення робочих місць району
Таблиця 3.1
Картка перспективної потреби підприємств у робочій силі на лютий 2011 року
| Назва підприємств та організації | Вакансія на постійну роботу | Вакансія на громадські роботи | Організація професійного навчання |
| ТАНЦЮРА О.М. | продавець продовольчих товарів 3 | ||
| СФПМЕНДРИК" | тракторист 1 | ||
| ТОВ "УКРЗЄРНОПРОМ" | тракторист 6 | ||
| СТОВ "ІМ. ШЕВЧЕНКА" | тракторист 6 | ||
| ТОВ "САННІ ФУД УКРАЇНА" | машиніст розфасувально-пакувальних машин-2 | машиніст розфасувально-пакувальних машин-2 | |
| ТОВ "САННІ ФУД УКРАЇНА" | машиніст екструдера-2 | підсобний робітник-6 | |
| ЗАТ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД | слюсар_ремок-1 | ||
| КГГКОМУНСЕРВІС" | тракторист-1 | ||
| АГРОФІРМА "КОРИЧИНЕЦЬКА" | підсобний робітник-б | ||
| РАЙАВТОДОР | дорожний робітник-4 | ||
| ФГ "ПРОЛІСОК | підсобний робітник-6 |
Структура зайнятих в економіці району за видами економічної діяльності станом на 01.01.2011р. у торгівлі становить - 61.2%, сільському господарстві - 16,5%, промисловості - 11,1%, бюджетній сфері - 6.1%, будівництві - 2.4% (Рис.3.4):

Рисунок 3.4 Структура зайнятих в економіці за видами діяльності
Динаміка середньооблікової чисельності зайнятого населення в основних галузях економіки району у порівняні до 2009 року показав в загалом зменшення чисельності на 1,7% (Рис.3.5).

Рисунок 3.5 Динаміка середньооблікової чисельності зайнятого населення
Динаміка реєстрації та розірвання трудових договорів підприємців з найманими особами за період 2008 - 2010рр. мав спад у 2009р., але підняття у 2010р. Хоча в порівняні з 2008р. він збільшився майже на 1% (Рис.3.6).

Рисунок 3.6 Динаміка реєстрації та розірвання трудових договорів підприємців з найманими особами за період 2008 - 2010рр.
Структура діючих виробників сільськогосподарської продукції станом на 01.01.2011 р. показав, що більшу частку становлять фермерські господарства (Рис.3.7).

Рисунок 3.7 Структура діючих виробників с/г продукції
Середньоспискова чисельність працюючих у сільськогосподарських підприємствах на кінець 2010р. показав спад із 869 осіб у 2008р. до 731 особи у 2010р. - 16% (Рис.3.8).

Рисунок 3.8 Середньоспискова чисельність працюючих у сільськогосподарських підприємствах на кінець 2010р.
Ситуація, яка склалась в економіці та на ринку праці району, вимагає активізації внутрішніх резервів в роботі центру зайнятості, змін у підходах до організації роботи ЦЗ з органами влади, місцевого самоврядування, соціальними партнерами, роботодавцями та підвищення якості надання послуг безробітному та незайнятому населенню.
Реальним кроком щодо вирішення цих завдань стало запровадження у 2010 році Регламенту дій фахівців Хмельницької обласної служби зайнятості щодо вивчення та задоволення кадрових потреб роботодавців, який розроблено фахівцями Хмельницького обласного центру зайнятості та рекомендовано Державним центром зайнятості для використання всіма регіональними ЦЗ України. Основною вимогою регламенту є щоденне спілкування з роботодавцями з метою вивчення оперативної та перспективної потреби в кадрах, узагальнення зібраної інформації, оперативна координація дій усіх підрозділів центру зайнятості, надання конкретних доручень спеціалістам та контроль їх виконання (Рис.3.9 - 3.11).

Рисунок 3.9 Охоплення роботодавців основними заходами ЦЗ

Рисунок 3.10. Охоплення клієнтів послугами СЗ

Рисунок 3.11. Інвестиції з Фонду в економіку району тис. грн.
Результати, які очікуються від регламенту дій фахівців Хмельницької обласної служби зайнятості:
якісне виконання районної програми зайнятості, завдань правління Фонду, доручень державного та обласного центрів зайнятості;
пришвидшення задоволення кадрових потреб роботодавців;
підвищення рівня зайнятості населення, зменшення тривалості безробіття;
підвищення рівня життя населення району.
Пріоритети діяльності центру зайнятості:
Здійснення спільно з соціальними партнерами комплексу інформаційно-роз'яснювальних заходів, профорієнтаційної роботи, підвищення мотивації населення до легальної зайнятості;
Підвищення конкурентоспроможності на ринку праці незайнятого населення, стимулювання його до активної поведінки на ринку праці;
Сприяння розвитку підприємницької ініціативи та самозайнятості населення;
Посилення співпраці з роботодавцями, шляхом системного застосування в роботі "Регламенту дій фахівців БЦЗ щодо задоволення кадрових потреб ПОУ" для глибшого вивчення потреб ПОУ, розширення кількості подавачів вакансій і якісного задоволення їх потреб в тому числі і через проф. навчання;
Сприяння подальшому розвитку соціального партнерства та діалогу на рикну праці з метою підвищення рівня зайнятості населення і працевлаштування незайнятих громадян;
Підвищення кваліфікації фахівців центру зайнятості.
Шляхи реалізації пріоритетних напрямів:
Забезпечення ефективної співпраці з роботодавцями, органами влади, місцевого самоврядування та соціальними партнерами шляхом посилення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо послуг служби зайнятості, легалізації тіньової зайнятості населення, підвищення власної активної позиції роботодавців щодо формування трудового потенціалу, прогнозування потреби в кадрах на перспективу, шляхом проведення засідань круглих столів, інформ. та тематичних заходів за участю органів влади та місцевого самоврядування із залученням соціальних партнерів;
спільно з соціальними партнерами планувати та проводити інформаційні заходи, семінари, зустрічі, укладати та забезпечувати виконання угод про співпрацю з соц. партнерами та сільськими і селищними радами;
щоденно відвідувати підприємств з метою вивчення, оперативного укомплектування вакансій та розширення числа ПОУ - подавачів вакансій, вивчення перспективних потреб роботодавців у кваліфікованих кадрах, напрямів проф. підготовки, можливостей проф. підготовки безробітних безпосередньо на виробництві та в навчальних центрах СЗ.
надання якісних, адресних соціальних послуг незайнятим громадянам, зареєстрованим в службі зайнятості, залучення їх до різних форм активної зайнятості (профнавчання, оплачуваних громадських робіт);
підтримка та розвиток підприємницької ініціативи безробітних шляхом виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, та проведення спільно з соціальними партнерами тренінгів. семінарів що орієнтують на започаткування власної справи у т. ч. в сфері сільського туризму;
проведення комплексу профорієнтаційних заходів, у тому числі з використанням програмно-апаратних комплексів "Профорієнтаційний термінал" з учнівською молоддю, їх батьками, працівниками освіти, громадськістю. ^0-
посилення відповідальності спеціалістів центру зайнятості за чітке виконання, покладених державою функцій, підвищення кваліфікації персоналу шляхом постійного навчання.
Отже, як висновок аналіз діяльності Деражнянського центру зайнятості показав:
постійне зниження чисельності зайнятих в економіці району (1,7% за 2010 рік);
скорочення чисельності діючих сільськогосподарських підприємств та зайнятих у сільському господарстві;
проблемна робота ряду промислових підприємств (ДП "Плодоконсервний завод", ВАТ "Лозівський інструментальний завод"), зменшення сировинної бази, що стримує розширення виробництва Молочного заводу.
зменшення попиту на робочу силу у бюджетній сфері - і зменшення фінансування її у 2011 році, що призведе до чергових скорочень штату (закриття 2 шкіл, і 1 дільничної лікарні).
зростання тіньової зайнятості.
3.3 Специфіка діяльності недержавних організації соціального спрямування в Деражнянському регіоні
Громадська організація є видом суспільної самоорганізації (громадян та/або юридичних осіб), що створюється з метою реалізації суспільних інтересів у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності, а також задоволення і захисту законних спільних інтересів своїх членів.
Громадські організації утворюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та відкритості. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.
У Деражнянському регіоні зареєстровано 16 громадських та 4 благодійні організації (Табл.3.2):
Таблиця 3.2
Недержавні організації Деражнянського регіону
| № п/п | Назва | Дата реєстрації |
| 1 | Деражнянська районна організація борців антифашистського опору | 26 грудня 1991 р |
| 2 | Деражнянська районна організація Товариства сприяння обороні України | 18 жовтня 1993 р |
| 3 | Деражнянське районне відділення Товариства зв"язків з українцями за межами України | 14 жовтня 1997 р |
| 4 | Деражнянська районна спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) | 20 січня 1999 р |
| 5 | Деражнянське районне товариство інвалідів ХОТ ВОІ "Союз організацій інвалідів України" | 03 квітня 2001 р |
| 6 | Деражнянська районна організація ветеранів війни і праці Всеукраїнської громадської організації ветеранів війни України | 25 грудня 2001 р |
| 7 | Деражнянська районна організація ветеранів та пенсіонерів правоохоронних органів | 20.11.2002р |
| 8 | Деражнянський районний осередок Всеукраїнського дитячого творчого об"єднання "КРОКС" | 16 липня 2003 р |
| 9 | Деражнянська районна дитяча громадська організація фізкультурно-спортивний клуб "Деражнянець" | 10 березня 2004 р |
| 10 | Деражнянська районна організація громадської організації "Українська соціал-демократична молодь" | 9.02.2004 р |
| 11 | РО інвалідів РА та дитинства | 31.03.2004р |
| 12 | Асоціація Фермерів Деражнянського району | 22 березня 2007 р |
| 13 | Деражнянський районний осередок Всеукраїнської спортивної громадської організації "Федерація футболу України" | 26 листопада 2007 р |
| 14 | Деражнянська районна молодіжна громадська організація "Молодь Деражнянщини" | 27 листопада 2007 р |
| 15 | Деражнянський міський осередок Федерації спортивного туризму України | 24 січня 2008 р |
| 16 | Деражнянська районна громадська організація Всеукраїнської громадської організації "ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІЙНИ" | 25 січня 2008 р |
| Благодійні організації | ||
| 17 | Благодійний фонд охорони здоров"я "Надія" | 10 вересня 2001 р |
| 18 | Відділення міжнародного фонду імені Святої Ксенії Петербурзької в Деражнянському районі | 26 липня 2002 р |
| 19 | Благодійний фонд "Милосердя" | 13 лютого 2003 р |
| 20 | Благодійний фонд "Наше місто" | 05 квітня 2004 р |
Аналіз динаміки створення організацій показав збільшення в напрямку сьогоденної затребуваності соціальних послуг, що є ефективним серед громадськості із врахуванням їх соціально-економічного становища (Рис.3.12):

Рисунок 3.12. Динаміка створення організацій
Діяльність вище зазначених організацій здійснюється у таких основних напрямах:
сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища;
поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;
подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;
сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості;
подання допомоги талановитій творчій молоді;
сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;
сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у поданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування;
сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім'ям.
Аналіз затребуваності громадськістю вище зазначених послуг недержавних організацій постійно зростає, у зв’язку із доступністю та ефективним досягненням цілей (Табл.3.3, Рис.3.14).
Таблиця 3.3
Кількість послуг наданих недержавними організаціями Деражнянського регіону за 2008 - 2010 рр.
| Вид послуги | 2008 р. | 2009 р. | 2010 р. |
| Надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів | 137 | 569 | 1014 |
| Надання допомоги жертвам репресій | 1 | 6 | 3 |
| Реалізація програм національно-культурного розвитку | 2 | 1 | 5 |
| Надання допомоги молоді | 23 | 36 | 45 |
| Сприяння охороні і збереженню культурної спадщини | - | 3 | 12 |
| Вид послуги | 2008 р. | 2009 р. | 2010 р. |
| Здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку | 132 | 145 | 201 |
| Подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім'ям | 23 | 36 | 45 |
| В загалом: | 331 | 838 | 1371 |
Зобразимо це графічно (Рис.3.13):

Рисунок 3.13. Аналіз зростання кількості послуг
Враховуючи данні таблиці 3.3 стає зрозуміло, що більшу частку послуг складає сфера правового захисту соціальної допомоги у догляді за хворими, інвалідами та людьми похилого віку (Рис.3.14).

Рисунок 3.14. Показник кількості послуг
Отже, аналіз діяльності недержавних організацій та їх кількість у Деражнянському регіоні встановив, що показник якісного руху з кожним роком все більше зростає, що, в свою чергу, вказує про затребуваність спеціалістів галузі соціального спрямування та соціальної роботи в загалом.
В свою чергу, дослідження діяльності державних та недержавних організацій соціальної сфери в напрямку покращення системи соціального захисту виявило, перш за все, ефективність законодавчої бази, що справляє значний вплив на дану діяльність. Хоча проблематичність деяких фінансових аспектів, які нависають великим тягарем над соціально-економічним становищем країни, з іншої сторони випробовують можливості загального функціонування сфери соціальної роботи.
Розділ 4. Охорона праці в системі соціального захисту населення
Для створення безпечних і здорових умов праці велике значення має законодавче регулювання питань охорони праці.
Законодавчо охорона праці - це сукупність норм, які передбачають систему заходів, спрямованих безпосередньо на забезпечення безпечних і здорових умов праці, які мають впроваджуватися у виробничу сферу.
Закон України "Про охорону праці" був прийнятий Верховною Радою 14-го жовтня 1992 року, тобто невдовзі після набуття Україною незалежності. Потім він був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 р. В ньому наводяться визначення понять охорони праці, роботодавця, працівника; наголошується, що основними принципами державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін. У Законі є, між іншим, статті про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
Окрім того, в Україні почали створюватися та діяти вже з 1993 року державні стандарти України в галузі охорони праці та близьких до неї сфер, що містять вимоги, норми і правила, спрямовані зокрема на забезпечення безпеки праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.
Охорона праці спрямована на вирішення завдань створення на робочому місці безпечних умов праці. Тому, оформлення спеціально обладнаних приміщень для роботи соціального працівника припускає облік особливостей контингентів пацієнтів, забезпечення сприятливого психологічного впливу елементів дизайну, створення невимушеної обстановки, затишку й комфорту. Спеціальне приміщення, призначене для проведення властиво психотерапії, підкреслює зміну звичайного стилю на неформальний стиль психотерапевтичної дії. Необхідність поділу кабінету на приміщення для приймання й приміщення для проведення психотерапевтичної роботи стає більш очевидним при орієнтації на сучасні гуманістичні варіанти психотерапії, що припускають партнерські взаємини між пацієнтом і психотерапевтом. Це особливо важливо на початкових етапах, коли вирішується питання про вибір моделі психотерапії й стилю поведінки терапевта. Наявність окремого приміщення для проведення групових занять відбиває тенденцію сучасної психотерапії, спрямованої на комбінацію різних методів і форм впливу на пацієнтів.
Соціальний працівник у своїй діяльності керується чинним законодавством України з питань здоров'я і соціального обслуговування населення; Статутом установи; посадовою інструкцією.
Соціальний працівник повинен володіти, поряд з відповідною кваліфікацією і професіоналізмом, високими моральними якостями, почуттям відповідальності, умінням працювати з людьми, тактовністю, дисциплінованістю, ретельністю. Соціальний працівник повинен чуйно й уважно ставитися до обслуговуваних їм громадянам.
Соціальний працівник повинен знати:
основи соціальної політики, права і державного устрою, трудового та сімейного законодавства;
нормативні документи з організації соціально-побутового обслуговування
санітарно-гігієнічні вимоги;
основи психології осіб старшого віку;
основні прийоми і методи надання невідкладної долікарської допомоги;
правила і норми охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.
Соціальний працівник має право:
на всі передбачені законодавством соціальні гарантії;
вимагати створення умов для виконання службових обов'язків;
пропонувати варіанти усунення наявних у діяльності установи недоліків;
підвищувати свою професійну кваліфікацію.
На жаль, абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімуму вірогідність ураження або захворювання робітника з одночасним забезпеченням комфорту для досягнення максимальної продуктивності праці.
У техніці безпеки розглядаються технічні рішення із забезпечення безпеки конструкцій всілякого устаткування, а також умови безпечної експлуатації, монтажу і ремонту виробничого устаткування. Сучасний напрям розвитку цього розділу перебуває на етапі вирішення питань техніки безпеки до створення техніки без жодної небезпеки. Іншими словами, замість того, щоб вчити робітників поводитися з небезпечною технікою, створювати безпечну техніку.
Виробнича санітарія визначає санітарно-гігієнічні вимоги з підтримки нормальних умов праці при здійсненні виробничого процесу. Вона передбачає вивчення питання дії на людину і захист в умовах виробництва від ряду несприятливих фізичних та психофізіологічних чинників (температури, вогкості, загазованості, шуму, вібрації та ін.).
До фізичних факторів належать параметри повітря в приміщенні (температура, вологість, швидкість руху повітря), вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювань, освітленість тощо.
До психофізіологічних факторів відносяться фізичні та нервовопсихічні перевантаження, які пов'язані з тяжкою, монотонною працею. Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.
Гігієна праці - це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.
Загалом, виробнича санітарія - це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.
До організаційних заходів належать:
дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;
забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.
Технічні заходи передбачають:
систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;
розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;
забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;
улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;
забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра - та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.
Таким чином, запобігання професійних захворювань здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих
Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимог з попередження вибухів і займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах. До основних правил пожежної безпеки належать:
оснащення приміщень установками пожежної сигналізації (УПС) та автоматичними установками пожежогасіння (АУП) відповідно до вимог чинних нормативних документів;
приміщення повинні бути обладнані системами протидимного захисту, технічними засобами оповіщення про пожежу та засобами зв'язку відповідно до вимог будівельних норм;
силове й освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі електроенергії повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до ПУЕ, ПБЕ та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ);
настільні лампи, вентилятори та інші електроприлади слід умикати в мережу тільки через справні штепсельні розетки й електрошнури;
обігрівання приміщень повинно здійснюватися тільки центральним водяним опаленням;
відповідальний за пожежну безпеку після закінчення роботи зобов'язаний оглянути приміщення, пересвідчитись у тому, що нема порушень, які можуть призвести до пожежі, перевірити відключення електроприладів, обладнання, освітлення.
У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці охорона праці базується на біологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.
Отже, із цього випливає, що охорона праці має безпосередній зв`язок із роботою спеціаліста в галузі соціальної роботи.
Висновки
Під час виконання дипломної роботи було визначено основні проблеми формування соціального захисту населення на сучасному етапі. Це досить актуальна тема оскільки, в ній виражені основні проблеми категорії населення, яким потрібна підтримка держави. Аналізуючи соціально-економічні процеси, що склалися в Україні ми можемо переконливо сказати, що проблемі соціального захисту населення потрібно приділяти більше уваги. Шляхом впровадження і удосконалення реформ у соціальній роботі.
Аналізуючи було визначено, що соціальний захист населення слід розглянути як систему законодавчих, економічних та соціально-психологічних гарантій, яка створює громадянам рівні права по покращенню свого добробуту. Але в свою чергу слід враховувати, що соціальний захист надається кожному члену суспільства незалежно від релігійних переконань, національної і расової приналежності.
Фундаментом для стабільного розвитку соціального захисту громадян є нормативно-правова база, ряд законів які дають право на отримання і захист основних життєвоважливих потреб соціально-незахищених категорій населення.
Управління праці та соціального захисту населення спрямовує свою роботу на забезпечення допомоги тих громадян, які її потребують, а також здійснює різні перевірки підприємств щодо дотримання охорони праці на них слідкує за правильністю призначень пенсій Пенсійним фондом. Але основним аспектом є те, що УПСЗН - співпрацює з самим населенням.
Визначивши основи соціального захисту населення, розглянувши нормативно-правову базу та ознайомившись з роботою державних та недержавних організацій соціальної сфери у Деражнянському регіоні, було виявлено ряд проблематичних питань, в які можна внести ряд пропозицій та коректив для їх вирішення.
Перш за все, наглядною проблемою є удосконалення нормативно-правової бази через ефективне спрямування дії законів на проблематичні питання які постають у процесі роботи соціальних служб із населенням. Наглядним прикладом цієї проблеми, може бути застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" під час нарахування пенсій. Зазначеною постановою передбачено, що виплата пенсій повинна здійснюватись у відповідності до Держбюджету за встановлені роки і цим самим зменшує надбавки до пенсії категоріям учасників бойових дій. Але правова природа Основного закону вказує на те, що вищу юридичну силу мають Закони України, а не постанови чи накази виконавчої влади. Таким чином, у діяльності соціального працівника виникає колізія законодавчої норми і неможливість справедливого здійснення нарахування пенсій вище зазначеним категоріям. По-друге, потрібно більше приділяти уваги громадським організаціям, оскільки вони тісно співпрацюють із громадянами і більш детально ознайомлені з проблемами, які постають перед малозабезпеченими людьми. Ця співпраця повинна матеріально підтримуватися, тобто, потрібне фінансування для реалізації програм, які допоможуть у вирішенні соціальних потреб. Потрібно відмітити і те, що управління праці в деякій мірі є контролюючим органом у сфері охорони праці та нарахування пенсій, що є досить важливим, оскільки він є гарантом захисту праці та відповідно її оплати. Прикладом цього можуть бути навчально-реабілітаційні центри. Таким організаціям потрібна фінансова підтримка держави через дотації, субсидії, субвенції. Потрібно поступове підвищення заробітної плати, яка буде залежати від результатів праці.
Третьою пропозицією є забезпечення доступності інформації, яка допоможе захистити права людей - тобто вільний доступ до законодавчих актів, постанов, рішень всім категоріям населення
Додатки
Додаток А
| Назва нормативно-правового акту | Мета та завдання |
| Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
1. Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 2. Розв'язання проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території України. |
| Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні |
1. Визначення основних засад соціальної захищеності інвалідів в Україні. 2. Встановлення гарантій рівних зі всіма іншими громадянами можливостей для інвалідів брати участь в економічному, політичному та соціальному житті суспільства. 3. Створення необхідних умов для ведення інвалідами повноцінного способу життя відповідно до індивідуальних здібностей та інтересів. |
| Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні |
1. Ліквідація наслідків переслідування громадян комуністичним режимом. 2. Соціальний захист жертв політичних репресій. |
|
Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення |
1. Визначення порядку правового регулювання діяльності, спрямованої на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції в Україні. 2. Соціальний захист ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД громадян. |
| Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні | 1. Визначення мети, завдань, принципів та головних напрямів державної молодіжної політики. |
| Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні | 1. Створення організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах |
|
особистості, суспільства і держави. 2. Визначення основних напрямів реалізації державної молодіжної політики в Україні. |
|
| Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту |
1. Визначення правового статусу ветеранів війни, гарантування належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до ветеранів війни. |
| Про межу малозабезпеченості | 1. Формування правової основи для адресної матеріальної підтримки найбільш соціально незахищених верств населення в умовах кризового стану економіки. |
| Про прожитковий мінімум | 1. Формування правової основи для забезпечення достатнього життєвого рівня для непрацездатних категорій громадян. |
| Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії |
1. Визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян. 2. Визначення пріоритетів державної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах, а також фінансових ресурсів для їх реалізації. 3. Визначення й обґрунтування державних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, а також утримання соціальної сфери. |
| Про соціальні послуги | 1. Визначення основних організаційних та правових засад надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. |
| Про реабілітацію інвалідів в Україні | 1. Створення умов для усунення обмежень життєдіяльності інвалідів, відновлення і компенсації порушеної |
|
або втраченої здатності інвалідів до побутової, професійної, суспільної діяльності. 2. Визначення основних завдань системи реабілітації інвалідів, а також видів і форм реабілітаційних заходів. 3. Визначення основних питань матеріально - технічного, кадрового, фінансового, наукового забезпечення системи реабілітації інвалідів. |
|
| Постанови Верховної Ради України | |
| Про деякі питання вдосконалення системи надання державних соціальних послуг населенню на місцевому рівні | 1. Запровадження системи вартісних та якісних стандартів надання соціальних послуг населенню. |
| Про стан виконання законодавства України щодо соціального, правового і морального захисту ветеранів війни | 1. Вирішення питань соціального, правового і морального захисту ветеранів війни. |
| Постанови Кабінету Міністрів України | |
|
Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку |
1. Реформування системи соціальних послуг для підвищення ефективності її функціонування та наближення до потреб отримувачів. 2. Удосконалення системи соціального захисту населення шляхом запровадження системи якісних соціальних послуг. |
| Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів |
1. Створення умов для ранньої соціальної реабілітації та соціальної інтеграції дітей-інвалідів. 2. Сприяння розвитку особистостей дітей-інвалідів в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу. 3. Стимулювання створення мережі сучасних центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів та ін. |
Додаток Б

Список використаних джерел
1. Конституція України, - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 30. // rada.gov.
2. Про державну допомогу сім’ям з дітьми, - ВВР, 1993, N 5. // rada.gov.
3. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, - ВВР, 2000, N 35. // rada.gov.
4. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, - ВВР, 2002, N 10. // rada.gov.
5. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні, - ВВР, 2001, N 30. // rada.gov
6. Про соціальні послуги, - ВВР, 2003, N 45. // rada.gov.
7. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, - ВВР, 2000, N 48. // rada.gov.
8. Барданова О. Шляхи вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування щодо надання послуг соціального захисту // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2004. - № 1. - С.293-297
9. Берданова О. Нормативно-правові аспекти реформування системи соціального захисту населення // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2002. - № 3. - С.302-306
10. Бідак В. Складові системи державного регулювання соціального розвитку і соціального захисту // Україна: аспекти праці. - 2004. - № 1. - С.35-41
11. Богданов С. Соціальний захист інвалідів: Український та польський досвід. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002. - 92, с.
12. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2006. - 378, с.
13. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні: Монографія. - К.: Знання, 2005. - 381 с.
14. Волинець Л.С. Права дитини в Україні: проблеми та перспективи. - К.: Логос, 2000. - 75 с.
15. Гнибіденко І. Підвищити рівень добробуту людей та зменшити кількість бідних // Соціальний захист. - 2004. - № 12. - С.7-12
16. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист. - К.: Столиця, 1998 - Ч.2. - 1998. - 290 с.
17. Жванко Л. Основи політики Української держави у сфері охорони здоров'я та соціального захисту населення // Київська старовина. - 2006. - № 2. - С.63 - 75
18. Закон захищає тебе (ветерани війни: статус, пільги, соціальний захист) / Укл. Олексій Горецький,. - К., 2000. - 35, с.
19. Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні": Офіційне видання. - К.: Парламентське вид-во, 1998. - 24 с.
20. Закон України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи: Офіційне видання. - К.: Парламентське вид-во, 1998. - 64 с.
21. Законодавстство України про соціальний захист населення /Упор.: О.М. Роїна, Ред. О.А. Кривенко. - К.: КНТ, 2002. - 115 с.
22. Кір'ян Т. Соціальний захист населення від безробіття // Україна: аспекти праці. - 1998. - № 4. - С.16-22
23. Лапка О.Я. Соціально-правовий захист працівників міліції України: Навчальний посібник. - К.: ТОВ "ПОЛІМЕД-Сервіс", 2005. - 218, с.
24. Лапушенко Н. Фінансове забезпечення дітей та молоді // Фінанси України. - 1998. - № 6. - С.108-111
25. Макаренко Г. Проблеми ветеранів - проблеми суспільства // Юридичний Вісник України. - 2004. - № 19. - С.4
26. Медвідь З.В. Моніторинг стану соціального захисту