Xreferat.com » Рефераты по социологии » Механізм формування престижу деяких професій інтелектуального характеру, умови його формування

Механізм формування престижу деяких професій інтелектуального характеру, умови його формування

виокремити 4 категорії: керівники та спеціалісти з вищою освітою; спеціалісти з середньою спеціальною освітою та службовці; робітники в промисловості; робітники в сільському господарстві. У тому, що соціальний статус суттєво впливає на оцінювання престижу занять легко переконатися, поглянувши на узагальнені дані таблиці 6.

Як вже зазначалося, дослідження престижу професій і занять у 1999 р. було третім повторним. То ж маємо змогу відслідковувати динаміку оцінювання престижу. А про те, що такі зміни відбуваються свідчить і досвід двох попередніх досліджень, і соціально-економічна ситуація в країні, яка поміж іншого характеризується постійними змінами на ринку праці, збільшенням рівня безробіття, заборгованості по виплаті заробітної плати тим чи тим професійним категоріям тощо. Нестабільність соціально-економічної ситуації в країні супроводжується швидкими і суттєвими змінами престижної свідомості дорослого населення.

Дослідження показали, що щодо 5 професій і занять зміна узагальненого індексу престижності відбулася в бік статистично значущого зростання. Це заняття висококваліфікованою управлінською та інтелектуальною діяльністю: міністр, депутат, адвокат, викладач вузу та вчитель. [25, c.4]

Швидкість та суттєвість змін престижної свідомості дорослого населення України підтверджується також значенням коефіцієнтів рангової кореляції. Через невеликі проміжки часу не відтворюються не тільки абсолютні значення оцінок престижу, але й ієрархічна впорядкованість занять не є ідентичною. Наприклад, оцінки престижу таких професій, як вчитель, інженер, медсестра, протягом останніх 5 років здійснювали суттєві висхідні чи низхідні переміщення вздовж престижної ієрархії. Отже, усталеність і часова стабільність ієрархій престижу професій і занять, що є одним з емпірично підтверджених узагальнень західної соціології, значно меншою мірою притаманна українському суспільству як перехідному від одного політичного і соціально-економічного ладу до іншого.


Таблиця 2. Індекси престижу інтелектуальних професій

Професія, заняття


1999 р. 1996 р. 1994 р.

Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг
Керівник банку 0.758 1 0.731 1 0.727 1
Міністр 0.752 2 0.699 2 0.721 2
Депутат 0.585 3 0.511 4 0.455 6
Директор заводу 0.539 4 0.554 3 0.576 3
Адвокат 0.517 5 0.485 5 0.440 7
Підприємець 0.367 6 0.432 6 0.506 4
Лікар 0.362 7 0.370 8 0.333 8
Комерсант 0.335 8 0.430 7 0.465 5
Викладач вузу 0.310 9 0.201 12 0.160 13
Вчений 0.289 10 0.270 10 0.245 10
Журналіст 0.259 11 0.266 11 0.240 12
Бухгалтер 0.194 12 0.294 9 0.288 9
Актор 0.098 13 0.097 15 0.073 17
Вчитель -0.032 15 -0.096 25 -0.030 23
Художник -0.054 16 -0.061 22 -0.019 21
Військовослужбовець -0.062 17 0.010 18 -0.039 24
Агроном -0.111 18 0.062 16 0.091 16
Інженер -0.127 19 -0.148 28 -0.147 29
Медсестра -0.135* 20 -0.038 21 -0.060 27

Таблиця 3. Залежність оцінок престижу від віку респондентів


Вік респондентів

16-29 років 55 років і більше
Професія, заняття Індекс Ранг Індекс Ранг
Керівник банку 0.785 1 0.733 1
Міністр 0.772 2 0.738 2
Адвокат 0.558 3 0.485 5
Депутат 0.588 4 0.598 3
Директор 0.545 5 0.558 4
Підприємець 0.400 6 0.364 8
Лікар 0.341 7 0.423 6
Комерсант 0.338 8 0.325 10
Викладач вузу 0.281 9 0.336 9
Вчений 0.264 10 0.365 7
Журналіст 0.247 11 0.279 11
Бухгалтер 0.188 12 0.213 12
Актор 0.167 14 0.098 13
Художник - 0.068 15 -0.026 18
Військовослужбовець - 0.096 16 0.029 16
Вчитель -0.107 17 0.081 14
Агроном - 0.172 18 - 0.012 17
Медсестра -0.187 19 -0.060 19
Ветеринар -0.207 20 -0.063 20
Інженер -0.130 21 -0.064 21

Таблиця 4. Залежність оцінок престижу від освіти респондентів

Професія, заняття Початкова, неповна середня Середня загальна і спеціальна Незакінчена вища і вища

Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг
Міністр 0.757 1 0.754 2 0.695 2
Керівник банку 0.741 2 0.766 1 0.769 1
Депутат 0.623 3 0.579 3 0.492 5
Директор заводу 0.563 4 0.530 5 0.508 3
Адвокат 0.479 5 0.541 4 0.523 4
Лікар 0.398 6 0.343 7 0.331 7
Вчений 0.378 7 0.246 11 0.220 11
Підприємець 0.367 8 0.364 6 0.382 6
Викладач вузу 0.355 9 0.293 9 0.254 10
Комерсант 0.354 10 0.336 8 0.279 8
Журналіст 0.254 11 0.259 10 0.271 9
Бухгалтер 0.199 12 0.189 12 0.202 12
Актор 0.135 13 0.097 13 - 0.008 13
Вчитель 0.044 15 -0.056 15 -0.162 17
Військовослужбовець 0.010 16 - 0.088 17 -0.158 16
Художник -0.027 17 -0.066 16 -0.076 15
Агроном - 0.046 18 - 0.136 19 - 0.198 19
Інженер -0.058 19 -0.153 21 -0.222 22
Медсестра -0.090 20 -0.151 20 -0.201 20
Ветеринар -0.093 21 -0.188 22 -0.240 24

Таблиця 5. Залежність оцінок престижу від місця проживання респондентів

Професія Великі міста (більше 500 тис.) Інші міста Села і селища міського типу

Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг
Керівник банку 0.805 1 0.735 1 0.755 2
Міністр 0.734 2 0.720 2 0.810 1
Депутат 0.628 3 0.489 4 0.691 3
Директор заводу 0.591 4 0.468 5 0.603 4
Адвокат 0.580 5 0.511 3 0.481 5
Лікар 0.426 6 0.317 7 0.379 9
Підприємець 0.382 7 0.338 6 0.400 7
Комерсант 0.344 8 0.292 8 0.393 8
Викладач вузу 0.308 9 0.283 9 0.310 10
Журналіст 0.303 10 0.237 10 0.259 11
Бухгалтер 0.291 11 0.185 12 0.142 12
Вчений 0.273 12 0.213 11 0.405 6
Актор 0.169 13 0.044 14 0.126 13
Фермер 0.004 14 0.115 13 0.034 14
Художник 0.040 15 -0.094 16 -0.063 19
Вчитель -0.009 16 -0.085 15 0.025 15
Військовослужбовець - 0.065 17 - 0.114 17 0.013 16
Ветеринар -0.117 18 -0.222 24 -0.106 21
Агроном - 0.123 19 - 0.160 21 - 0.037 17
Медсестра -0.125 20 -0.147 20 -0.123 22

Таблиця 6. Залежність оцінок престижу від соціального статусу респондентів


Професія, заняття

Керівники, спеціалісти з вищою освітою Спеціалісти з середньою освітою, службовці Робітники в промисловості Робітники в сільському господарстві

Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг
Керівник банку 0.782 1 0.746 2 0.779 1 0.816 1
Міністр 0.744 2 0.771 1 0.780 2 0.795 2
Депутат 0.530 3 0.633 3 0.601 3 0.671 3
Адвокат 0.494 4 0.507 4 0.549 5 0.436 7
Директор заводу 0.494 5 0.481 5 0.534 4 0.649 4
Підприємець 0.417 6 0.349 6 0.304 9 0.538 6
Комерсант 0.294 7 0.331 7 0.328 6 0.419 8
Лікар 0.282 8 0.295 9 0.320 7 0.410 9
Журналіст 0.273 9 0.224 10 0.223 11 0.276 11
Викладач вузу 0.262 10 0.317 8 0.306 8 0.397 10
Вчений 0.226 11 0.192 12 0.271 10 0.603 5
Бухгалтер 0.172 12 0.193 11 0.115 12 0.244 12
Актор 0.024 14 - 0.004 14 0.090 13 0.079 15
Художник -0.076 15 -0.120 17 -0.072 16 -0.026 19
Вчитель -0.167 17 -0.107 16 -0.033 15 0.103 13
Агроном - 0.180 18 - 0.158 19 - 0.182 20 0.026 17
Військовослужбовець - 0.195 19 - 0.094 15 - 0.101 17 0.000 18

За даними 2008 року найбільш престижною українці вважають професію юриста - такою її назвали 14,4% опитаних консорціумом "Менеджмент Консалтинг Груп". Опитування було проведено за замовленням журналу "Профіль".

На другому місці за престижем - професія лікаря (9,7%), а третє місце розділили менеджер і банкір (8,5%).

Третьою в рейтингу найменш престижних (після двірника і прибиральника) виявилася професія вчителя з 9,8% (при цьому, у рейтингу престижних професій вчителі одержали 2,6%).

Опитування проводилося шляхом телефонного інтерв'ю в містах Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Львів, Сімферополь.

Усього опитано 1200 респондентів старше 18 років за квотами відповідно чисельності дорослого населення в кожному місті. Відбір респондентів (телефонних номерів) у кожному місті здійснювався випадковим чином. [24, c.4]


2.2 Оцінка престижності інтелектуальних професій засобами масової інформації


Кожному громадянину нашої країни надано право на вибір професії, рід занять і роботи. Проте це право, як показує практика, інколи дуже важко реалізувати - не вистачає знань про самі професії, тих вимог, які вони пред'являють до особистості працюючого, і умінь оцінити власні здібності, виявити свої інтереси та схильності.

Вибір професії - це не миттєвий акт, а процес, що складається з низки етапів, тривалість якого залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії. Він ускладнюється тим, що нині існують тисячі різноманітних професій, при цьому приблизно щороку з'являються сотні нових і зникають десятки старих.

Звичайно ж, коли людина вибирає майбутню професію, величезну роль відіграють її особисті якості і схильності. Проте це далеко не все, що впливає на остаточний вибір. Які ж ще фактори мають значення у цьому процесі? Розглянемо деякі з них: [12, c.51]

Престижність професії у суспільстві;

Її затребуваність;

Позиція членів сім'ї;

Позиція друзів і подруг;

Позиція вчителів, шкільних педагогів;

Особисті плани і уявлення про майбутню роботу (у тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів);

Інформованість про достоїнства і недоліки різних професій.

У останньому пункті не останню роль відіграють засоби масової інформації. Наскільки ж вони мають значення взагалі і для вибору професії зокрема?

Радіо, телебачення, преса, Інтернет. Через них проходять величезні потоки найрізноманітнішої інформації. Новини, розваги, плітки, знання - все це так чи інакше просочується у наше життя через ЗМІ. Переоцінити їх вплив на суспільство, мабуть, неможливо. Вони інформують, пояснюють, розважають - формують громадську і особисту думку з найрізноманітніших приводів. Що де відбувається, хто що вміє, що є хорошим, а що не дуже - про все це люди дізнаються завдяки засобам масової інформації. Цілком логічно припустити, що і вибір професії не в останню чергу обумовлюється ЗМІ.

Отже, яким є вплив засобів масової інформації на вибір професії?

Попри те, що вплив ЗМІ на вибір професії практично не викликає сумнівів, він все-таки не є вирішальним у більшості випадків. Частіше більш важливими виявляються особисті схильності, думка родичів або обставини.

Однією з причин такої ситуації можна назвати свого роду "вузькоспрямованість" засобів масової інформації. Все-таки, в основному, вони привертають увагу до досить невеликого набору професій. А саме - найбільш публічних та резонансних; таких, які постійно на виду. Особливо це, певне, телебачення і преса (особливо "жовта", на жаль, найпопулярніша і найпоширеніша). Досить рідко можна зустріти сюжет або хоча б просто аналіз таких потрібних професій, як вчитель, агроном, медичний працівник тощо, зате найбільш яскраві та помітні (модель, артист, спортсмен), зустрічаються постійно. [25, c.4]

Природно, з чисто психологічної точки зору набагато привабливіше стати представником шикарно розрекламованої професії (наприклад, артист), або "серйозної" (політик), або "багатої" (бізнесмен), або "ексклюзивної" (фотомодель) тощо.

На жаль, реально необхідні суспільству спеціальності недостатньо описуються і роз'яснюються у сучасних ЗМІ. Набагато вигіднішим для самих редакцій (телеканалів, радіостанцій тощо) видавати щось значно "ефектніше" і таке, що легше продається.

Без жодних сумнівів, ЗМІ - дуже серйозне і важливе джерело інформації. Проте, враховуючи загальну ситуацію в засобах масової інформації нині, в основній масі, матеріал, що подається ними, недостатньо інформує людей про переваги і вади тієї або іншої професії. Тому все-таки ЗМІ краще використовувати як допоміжне джерело у досить складному питанні вибору професії.

По-різному оцінюють престижність професії засоби масової інформації фахової спрямованості і загального спрямування. Наприклад педагогічна преса ("Освіта України", "Освіта", "Педагогічна газета", "Директор школи", "Завуч", фахові педагогічні журнали, "Педагогіка і психологія. Вісник АПН України") стурбовані падінням престижу педагогічної професії. За даними дослідження Центру Разумкова (квітень 2002), майже третина студентів педагогічних вузів не збираються працювати вчителями після випуску: 26 % заявили, що це малоймовірно, а 5,5 %, - що точно не займатимуться педагогічною роботою. При цьому кожен п'ятий (19,5 %) ще не визначився в цьому питанні. Лише менше третини студентів (30,5 %) вважають, що робота вчителя - це їх покликання [25, c.6). Для нової генерації спеціалістів педагогічна робота не є привабливою і престижною. Педагогічні видання підсумовують, що нині "зійшло з арени" старе гасло про педагога як провідну фігуру навчально-виховного процесу, поступившись місцем ідеї ХХІ ст.: педагог - носій освітніх і суспільних змін. Тому наукові дослідження проблем учителя в період суспільних трансформацій і реформ освіти набувають значної актуальності й першочерговості.

Високоінтелектуальною професією є професія вченого. Аналіз престижності цієї професії наведено у Науково-допоміжний бібліографічному покажчику „Професійна освіта України за роки незалежності (1991-2003 рр.) ” [7, c.63]

Якщо за часів існування СРСР професія вченого поза сумнівом належала до кола елітних високопрестижних спеціальностей, то під впливом суспільних потрясінь 90-х років минулого століття, за умов запровадження до суспільної свідомості нової системи цінностей оцінки престижу професії вченого стали помітно стриманішими. Проте як показало проведене дослідження, і досі фахове заняття наукою залишається привабливим для значної частини населення. [13, c.45]

Зокрема, понад 70% респондентів зазначили, що вони схвалили би вибір близької людини, якби вона вирішила стати вченим. Слід зауважити, що такі схвальні відповіді переважають серед респондентів усіх вікових груп (вікова група від 16 до 24 років - 68%, від 25 до 34 років - 69%, від 35 до 44 років - 68%, більше 45 років - 72%), але найбільший відсоток схвальних відповідей надали респонденти старшої вікової групи. Результати соціологічного опитування засвідчили, що переважна більшість українців визнає певне зниження престижу професії вченого в Україні в останні роки. Особливо чітко це проявилося у результатах відповідей на запитання: "Як, на Ваш погляд, змінився престиж професії вченого в Україні за останні роки?" Понад 57% українців вважають, що престиж професії вченого в Україні за останні роки знизився. Найбільше відмічають зниження престижу професії вченого представники чоловічої статі - 61% чоловіків вказують на зниження престижу професії вченого (серед жінок такі відповіді надали 51% опитаних).

З точки зору професійного складу респондентів найвпевненішими у зниженні престижу професії вченого в Україні останніми роками виявились керівники (63%), спеціалісти (66%) та службовці (64%). І навпаки, серед підприємців (18%), студентів (18%) та домогосподарок (17%) спостерігається вищий порівняно з вибіркою в цілому (11%), відсоток тих, хто вважає, що престиж професії вченого сьогодні певним чином підвищився.

Досить неодностайними виявились оцінки зміни престижу професії вченого серед представників різних вікових груп. Найпесимістичніші оцінки надали молоді люди у віці від 25 до 34 років - 65% з них вказали на зниження тою чи іншою мірою престижу професії вченого в Україні останніми роками. В той же час найменший відсоток песимістичних відповідей виявився серед молоді у віці від 16 до 24 років. Отже, видання Національної Академії Наук України визнає, що престиж професії вченого, хоча й знизився у порівнянні з союзними часами, залишається відносно високим; особливо привабливою ця професія видається жителям сільської місцевості. [21, c.5]

Професію лікаря оцінюють досить високо медичні періодичні видання: газета "Ваше здоров’я", "Медична газета", "Здоров’я України XXI століття", журнали "Лікар, що лікує", "Український медичний часопис". Так "Українська медична газета" першої стала на захист українського лікаря, розкриваючи проблеми, які постали перед медичними працівниками в XXI столітті. [22, c.4-5]

Високо оцінювати професію юриста юридичним періодичним виданням не потрібно. Завдяки загальним засобам масової інформації і кінематографу ця професія отримала і тримає зараз перше місце в рейтингу інтелектуальних професій. Журнал "Український юрист", "Юридична газета" лише підтверджують цю думку. "Професія юриста - це фундамент знань для кожної людини, який потрібен для того, щоб людина могла самостійно ефективно відстоювати власні права та інтереси" А Народний депутат України, голова Комітету ВР з питань правової політики: Василь Онопенко на сторінках "Юридичної газети" підтвердив: "Юридична професія в Україні престижна… Про престижність нашої професії свідчить, насамперед, величезна кількість вузів, які готують юристів. З іншого боку, великий попит на юридичну професію показує, що все більше й більше молодих людей опановують правові дисципліни та мріють стати юристами. Роль юридичної професії підвищується й тим, що внаслідок соціально-економічних трансформацій в Україні кожна установа (приватна або державна) має потребу у кваліфікованих юристах. Більше того, за аналогією з медициною, в державі поступово складається тенденція появи сімейних юристів". [23, c.7]

Періодичні видання загального спрямування загалом підтверджують рейтинг престижних професій, окреслений професійними періодичними виданнями. Так газета "День" оприлюднила дані соціологічного дослідження "Молодь України: червень 2007 року", яке провів Державний інститут розвитку сім'ї та молоді, опитавши 1800 респондентів віком від 14-35 років у всій Україні. Дослідження показало, що незважаючи на "надпродукцію" юристів та економістів у країні, престижність цих професій не падає. Натомість найменш привабливими для молоді є професії, пов'язані з сільським господарством (5%), а також інженер (9%), працівник торгівлі (11%) і вчитель (14%). Журнал "Сегодня" опублікував результати опитування Центру імені Розумкова. Найпопулярніша професія в Україні - юрист. Так вважає більшість (52,8%) респондентів. Юристи сьогодні дійсно лідирують в рейтингах найвищих легальних зарплат. Економісти одержали 51,7% голосів. Це пов'язано з досить широким трактуванням терміну "економіст", під яким багато хто розуміє спеціальність менеджера, маркетолога, фінансиста і т.п. За даними рекрутингових агентств і сайтів з пошуку роботи менеджери середньої ланки сьогодні мають попит в багатьох областях. Основним критерієм для таких фахівців є досвід роботи на аналогічній посаді.

Високий рейтинг у медиків - 33,6%. Перспективність цієї професії навряд чи залежить від рівня зарплат у лікарів-бюджетників, хоча останніми роками їх доходи дещо зросли. Розквіт приватних клінік та близьких до медицини закладів (SPA-салонів, фітнес і косметологічних центрів) і розцінки на їх послуги сформували уявлення про забезпеченого сучасного лікаря.

Професії, що вимагають знання іноземних мов, теж досить широка категорія, яка займає четверте місце (27,5%). Для багатьох менеджерів business English є обов'язковою умовою працевлаштування. Що ж стосується власне перекладачів, то в Україні користується попитом відносно невеликий перелік мов, знання яких забезпечує стабільний і досить високий заробіток.

За даними опитувань роботодавців, дефіцитними сьогодні в Україні залишаються інженерно-технічні спеціальності. Але лише 19,7% респондентів віддали перевагу інженерам. До категорії інженерів можна віднести як IT-фахівців, так і технологів, тоді ці професії чи навряд чи будуть мати низький рейтинг поряд з юристами і економістами. [25, c.6]

Отже, головна відмінність поглядів на престижність інтелектуальних професій періодичних видань професійного і загального спрямування лише в прагненні професійних видань захистити і підняти престижність "своїх" професій в очах читачів.

Висновки


Не секрет, що Україна зараз переживає важкі часи, як в політичному так і економічному житті. Не є винятком у цьому переліку й інтелектуальна галузь розвитку держави. Плани на майбутнє, проблема вибору - ці питання важливі не лише для молоді, а й для їх старшого покоління: батьків, вчителів, і, звичайно ж, дідів, що зростали, ще під впливом планової економіки, автоматизму регулювання цінотворень у державі. Важко одразу відповісти, чому саме економіка будує попит на вибір професії, попри те, що сьогодні у світі існує близько трьох тисяч спеціальностей. Безперечно, усі вони бажані та важливі, але яка ж професія найкраща, якій професії варто довірити своє життя, своє благополуччя.

За умов сучасної незадовільної економічної ситуації в країні, багато хто, а особливо це стосується молоді, звертає свої погляди на престижні та високооплачувані професії. Уже минув той час, коли більшість дітей бажали стати лікарями або вчителями. Реалії показують, що для того, щоб забезпечити своє майбутнє, потрібно отримувати спеціальності інших спрямувань. Особливим попитом серед молоді сьогодні користуються професійні спеціальності такі, як менеджер, юрист, економіст, дещо нижче цінуються спеціальності перекладача, психолога і т.п. Серед більшої частини населення поширена думка, що дані професії носять, як правило, суто інтелектуальний характер, але при цьому автоматично забезпечують високий рівень матеріального доходу, надають певний соціальний статус, дозволяють досягти добробуту. Ось чому, на сьогоднішній день у вузах проводяться значні набори на факультетах міжнародних відносин, менеджменту, юриспруденції, які можливо, через деякий час будуть перевищувати набори на факультети прикладних спеціальностей. Проблема у цьому питанні полягає, по-перше, в тому, що якщо потік на факультети престижних інтелектуальних професій буде продовжуватися, то в майбутньому ринок праці буде значно перенасичений такими спеціалістами. Зрозуміло, що якщо на ринку праці буде така чисельність менеджерів, яка перевищує попит на них, то це зумовить проблему працевлаштування для випускників вузів. У виграшному становищі виявляться ті, хто має певні переваги такі, як досвід роботи, додаткове знання комп'ютера, іноземних мов, поглиблене знання певної галузі для якої потрібен спеціаліст, друга спеціальність тощо. Враховуючи всі вищевказані фактори зазначимо, що в даній ситуації через кілька років або й раніше можливий другий "професійний бум", коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, тепер вже на спеціальності прикладного призначення. По-друге, різноманіття форм і типів навчання приводить до сильної диференціації навичок і знань випускників різних навчальних закладів одного рівня освіти і профілю. Також існують істотні розходження у внутрішніх вимогах до підготовки, здачі предметів у різних навчальних закладах. Усе це обумовлює великі розходження в рівні підготовки фахівців - випускників даних навчальних закладів.

Список використаної літератури


Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.1: - К.: Либідь, 2003. - С.175-179.

Зязюн І.А. Вузівська підготовка педагога до профільного навчання учнів старших класів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми / Зб. наук. пр. - Київ - Вінниця, 2004. - 503 с.

Оксамитна C. M. Престиж професій і занять в українському суспільстві. - Режим доступу: www.library. ukma. kiev/e-lib/NZ/NZV20_2002_sotsiol/06_oksamytna_sm. pdf

Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн.1: Соціальна психологія особистості і спілкування. - К.: Либідь, 2004

Павлютенков Е.М. Профессиональная ориентация учащихся. - К.: Радянська школа, 1983

Педагогічні основи трудового становлення і професійного самовизначення учнівської молоді: Методичний посібник / За редакцією Тименка М.П. - К.: 1996. - 268 с.

Професійна освіта України за роки незалежності (1991-2003 рр.) /Науково-допоміжний бібліографічний покажчик. - К., 2004

Абульханова-Славская, К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991.

Вопросы профессиоведения / Под ред. С.Н. Левиевой. - Л., 1979

Клитов Е.А. Путь в профессию. - М., 1983.

Коган, Л.Н. Цель и смысл жизни человека. - М., 1984.

Кон, И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание - М., 1984.

Коржева, Э.М. Молодежь: ориентации и жизненные пути. - Рига, 1988.

Кузнецов, И.Ю. Профессиональное самоопределение на жизненном пути. - Магадан, 2003.

Наумова Н.Ф. Жизненная стратегия в переходном обществе // Социологический журнал. - 1995. - № 2

Социология молодежи /Под ред. Ю.Г. Волкова. - Ростов-на-Дону, Феникс, 2001.

Чередниченко, Г.А. Молодежь вступает в жизнь. - М., 1985.

Щепаньский Ян. Элементарные понятия социологии. - М.: Прогресс, 1969

Бабенко С. Сімейна медицина.12 ключів на шляху реформ // Українська медична газета. - 2006. - № 5

Закорчемній О. На шляху до приватної практики. Крок за кроком, // Українська медична газета. - 2006. - № 2

Миколюк Оксана Покоління прагматиків. // День. - 2009. - 24 травня

Олех К.О. Лікарська відповідальність, // Українська медична газета. - 2006. - № 7-8

Престиж юридичної професії - це якість роботи правника. // Юридична газета. - 2004. - №19

Редько І. Хто винен і що робити? // Українська медична газета. - 2006. - № 7-8

Рябоконь Людмила. Престиж професії: без романтики. // День. - 2002. № 93

Система освіти в Україні: стан та перспективи розвитку [аналітична доповідь Центру Разумкова] // Нац. безпека і оборона. - 2002. - № 4

Сучасний кадровий менеджмент - випуск № 4, 2005

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: