Xreferat.com » Рефераты по социологии » Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД

Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД

Взагалі, жінка як берегиня домашнього затишку часто стає сама замкнена в цій своїй ролі. Прослідковується, що у випадку захворювання чоловіків жінки рідше йдуть з сім’ї, ніж чоловіки у випадку захворювання дружин. Існує певна закономірність: коли хворіє чоловік, дружина про нього піклується; коли хворіє дружина, чоловік часто покладає ці обов’язки на родичів дружини або просто не виконує їх, навіть якщо більше нікому потурбуватися про неї. Адже чоловіка, який не піклується про члена родини, суспільство осудить менше, ніж жінку [20].

Жінки, що вживають наркотики і осуджується суспільством більше, ніж ті ж дії з боку чоловіків. Це може впливати на відмову жінки брати участь в програмах зменшення шкоди від вживання наркотиків. Додатковим фактором може виступати те, що таку жінку назвуть “поганою матір'ю” [33]. Традиційно в компаніях СІН жінка останньою вводить наркотик, що сприяє потраплянню в її організм залишків крові усіх тих людей, які скористалися цим шприцом до неї. [36]

Для жінки-СІН окрім вже зазначеної фінансової залежності важливою є і психоемоційна залежність від партнера. Жінка, найчастіше повертається до вживання наркотиків, якщо це робить її партнер [2].

Окремо можна виділити причини вразливості чоловіків. Наприклад, через замовчування особистих гомосексуальних відносин. Через це такі чоловіки користуються послугами секс-бізнесу, а отже стають одними з представників груп ризику [33].

Фактори вразливості є і для жінок, що мають інтимні стосунки з жінками. Це питання найчастіше не включається в дискурс про ЗПСШ та ВІЛ/СНІД. Нестача інформації для лесбійок, щодо профілактики захворювань робить цю групу особливо вразливою [17].

Підсумовуючи, можна чітко виділити гендерний вимір проблеми ВІЛ/СНІДу.

По-перше, основні причини інфікування чоловіків та жінок різниця і відображаються в біології, сексуальній поведінці, гендерних ролях, економічній та психоемоційній вразливості [9, 20]. Також, гендерна нерівність обмежує доступ жінок до послуг ВІЛ-сервісу і не дає можливості як чоловікам, так і жінкам отримати інформацію про більш безпечні сексуальні стосунки.

Один з напоширеніших шляхів передачі ВІЛСНІД- статевий, і необхідно зважати, що гендерні норми формують установки щодо сексу, сексуальності, вірності та ризикованих сексуальних практик, а отже вони відіграють важливу роль поширенні епідемії. [1, 9] Необхідно враховувати, що швидкість розповсюдження ВІЛ/СНІДу серед жінок, можливо зменшити тільки якщо і в сексуальну поведінку чоловіка будуть внесені зміни[45]. В роботі з гендерним факторами вразливості важливості до ВІЛ/СНІД використовувати досвід та напрацювання відомих світових організацій - таких, як ЮНЕЙДС, Фонд ООН для розвитку в інтересах жінок (ЮНИФЕМ), ВОЗ, Світовий Банк. Адже сама тема активно вивчається та використовується на світовому рівні [50].


1.3 Впровадження гендерно чутливих програм в Україні


Згідно міжнародному досвіду, можуть існувати два види гендерно сенсетивних програм. Один з них використовує існуючи в суспільстві гендерні стереотипи, трансформуючи “некорисні”, з точки зору поширення епідемії, в “корисні”. Інший підхід спрямований на зміну таких стереотипів, намагаючись їх перебороти. В Україні, згідно першому принципу, створюються групи ЛЖВ в Одесі. Другий підхід поки що, не використовується [12].

Згідно висновків, що були зроблені під час дослідження ”Впровадження гендерно чутливих аспектів в програми профілактики ВІЛ” як в діяльності державних, так і в діяльності міжнародних програм існують певні складності з введенням гендерно орієнтованого підходу.

Це пояснюється кількома причинами:

відсутність чи незначна кількість осіб з “гендерним баченням” проблем на рівні прийняття рішень;

високий рівень існування гендерних стереотипів у працівників в сфері системи охорони здоров’я;

нестача стратегій та програм, що враховують гендерний підхід, нестача секторальних стратегій та програм, що враховують гендерну специфіку проблеми ВІЛ/СНІД [36].

В Україні , де зазначені причини мають місце, майже не існує гендерно сенситивних програм. Організації, які впроваджають гендерно орієнтовані програми та дослідження наразі можна зазначити дві. Міжнародний благодійний фонд “Міжнародний Альянс ВІЛ/СНІД в Україні” та всеукраїнська благодійна організація “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”.

Недержавною організацією МБФ «Міжнародний Альянс ВІЛ/СНІД в Україні» було проведено дослідження “Гендерно орієнтовані пограми і підходи в програмах профілактики ВІЛ, підтримки ЛЖВС”, в рамках проекту “САНРАЙЗ” при підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Дослідження вивчало явище введення гендерно сенсетивних програм і підходів для представників груп ризику [45].

Сучасний приклад в Україні впровадження гендерної політики на організаційному рівні існує в ВБФ “Всеукраїнській мережі людей, що живуть з ВІЛ (ЛЖВ)”. Організацію було офіційно зареєстрована у 2001 році. Зараз вона включає в себе 21 громадські центри. Місія організації, спираючись на гуманістичні ідеали, покращувати якість життя, що живуть з ВІЛ, шляхом поєднання всіх зацікавлених сторін для надання психологічної, соціальної, консультативної, юридичної допомоги, адвокатування доступу до лікувальних препаратів та діагностики для людей, що живуть з ВІЛ, в Україні. За підтримки організації діють дитячі центри в 14 регіонах України, 12 підтримуючих центрів в місцях позбавлення свободи, діють проекти з надання медичної допомоги в 13 регіонах, а також підтримується 45 проектів з соціального супроводу дітей та дорослих в 23 регіонах України. Центральний офіс знаходиться в Києві.

В столиці працює одне з найбільших відділень - громадський центр “Київське міське відділення Всеукраїнської благодійної організації “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД”. Воно було зареєстровано 5 травня 2006 року. Організацію створено з метою здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, через надання допомоги окремим категоріям, які потребують допомоги, а саме людям, які живуть з ВІЛ/СНІД. Сама ініціативна група, яка започаткувала організацію в м. Києві почала свою діяльність з квітня 2003 року, протягом 4-ох років Київське відділення працювало як частина центрального офісу Мережі. З травня 2006 року почала самостійно виконувати проекти, які фінансувалися (фінансуються) міжнародними і національними донорськими організаціями та фондами. Соціальні працівники, психологи і педагоги надають соціально-педагогічні послуги як в самому Центрі, так і в державних медичних закладах (Дитячий будинок «Берізка, інфекційне відділення для дітей з ВІЛ/СНІД, пологовий будинок №4 де народжують ВІЛ-позитивні жінки), соціальний супровід і патронаж здійснюється соціальними працівниками на дому у людей, які знаходяться в термінальній стадії Сніду, або в стаціонарах Українського і Міського Центрах профілактики та боротьби зі СНІД. Колектив Київського міського відділення Всеукраїнської благодійної організації “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” складається з (без консультантів - 36) 40 працівників, працівники різних напрямків мають різний відсоток зайнятістості та графіки роботи. КМВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» займає 2 приміщення надані партнерською організацією – Київським міським центром соціальних служб для дітей, сімї та молоді, на правому та лівому березі. В іншій частині міста, в Міському центрі СНІД працює дитяча кімната, яка надає послуги вагітним ВІЛ-позитивним жінкам та дітям [29, 43].

В 2008 році в центральному офісі організації було представлено гендерну політику, на яку має орієнтуватись проектна діяльність всіх представництв Мережі. Мета цієї політики полягає в зниженні вразливості жінок та чоловіків, завдяки гендерному підходу. Також вона спрямована на утвердження гендерної справедливості та сприянні створення гендерно чутливих програм Мережі. В Гендерній політиці організації зазначається, що стратегії мережі, що будуть розроблятись, базуючись на таких основних принципах:

Визнання, що проблема ВІЛ/СНІД – це міжгалузева проблема, яка стосується багатьох сфер суспільного життя (наприклад, виховання в школі, сім’ї), а не тільки охорони здоров’я;

Визнання всього комплексу прав людини щодо обох статей;

Визнання прав усіх осіб на інформацію, послуги та умови, що дозволяють їм захищатися від негативного впливу ВІЛ/СНІДу;

Забезпечення того, щоб втручання, які здійснюються в межах діяльності Мережі, не погіршували становища людей;

Спрямування зусиль на те, щоб чоловіки та жінки були рівноправними партнерами в знаходженні рішень та вирішенні щоденних проблем.

Політика базується на дослідженні факторів вразливості до ВІЛ/СНІДу в гендерному аспекті і визначає стратегічні шляхи подолання проблем, викликаних гендерними стереотипами

Важливо, що представлена політика виділяє можливі шляхи та стратегії подолання гендерної проблематики ВІЛСНІД. Серед індивідуальних шляхів впливу на клієнта виділяють проведення групової роботи, індивідуальних консультацій, що будуть враховувати існування гендерних стереотипів, і намагатись впливати на них. Також визначаються заходи, які повинні вживатися для подолання гендерних аспектів епідемії ВІЛ/СНІДу, серед яких: включення гендерного компонента в програми первинної профілактики серед молоді; розвиток жіночого лідерства; участь в регіональних координаційних радах, зокрема вплив на розподіл бюджетних коштів на користь розв’язання гендерних аспектів ВІЛ-інфекції; участь в роботі державних та місцевих органів, які мають соціальне спрямування, зокрема, в рамках Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”; співпраця з центрами зайнятості з метою працевлаштування і успішної трудової діяльності жінок та їх оточення. Особлива увага повинна приділятися якості послуг, які надають ці організація; співпраця з державними органами та силовими відомствами. Особливі зусилля повинні докладатися до забезпечення виконання цими органами своїх обов’язків; створення, збір та обмін справами-прецедентами щодо захисту прав жінок. Це можуть бути як судові справи, так і справи, де вдалось позитивно вплинути на ситуацію, наприклад, на органи міліції; розповсюдження інформаційних матеріалів, спрямованих на руйнування гендерних стереотипів.

Дуже важливим є інноваційний підхід щодо роботи з чоловіками, зважаючи на гендерно чутливі програми. Зазначено, що повинна також проводитись індивідуальна та групова робота з чоловіками для вирішення різних проблем[20].

Описана Гендерна Політика Всеукраїнської мережі ЛЖВ враховує всі досліджені гендерні стереотипи і намагається вплинути на них. Ця Політика є одноразово зазначеною, і визначає ті моменти, які мають бути вивчені працівниками в цій сфері. Окрім презентації програми додаткових інформаційних занять з даної теми в організації проведено не було.

Київське представництво ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” отримало грант на реалізацію гендерно чутливої програми. Це є надзвичайно актуальним, враховуючи впровадження гендерної політики в Мережі, загалом. Метою проекту є - покращення якості життя 200 ВІЛ-позитивних людей (100 жінок та 100 чоловіків) в м. Києві та Київській області, зокрема завдяки застосуванню гендерного підходу у наданні послуг ВІЛ позитивним людям, та наснаження ЛЖВС шляхом залучення до участі у гендерно орієнтованих соціальних програмах та поширення серед них інформації про можливість отримання комплексу соціальних послуг. Проект спрямований на створення та поширення практики специфічного супроводу ВІЛ- позитивних жінок, спрямованого на вирішення гендерно обумовлених проблем. Також вони зазначають про необхідність залучення чоловіків до послуг проекту. Київське відділення здійснюватиме адміністрування роботи, в межах проекту, на вище зазначених базах. В рамках проекту буде організовано регулярне проведення 3 груп самодопомоги, надання консультацій з питань гендерної тематики, забезпечено розповсюдження інформації про організації, що працюють в сфері ВІЛ/СНІД. Протягом проекту буде здійснено 8 технічних візитів з метою передачі досвіду, проведено ряд консультацій та інформаційних заходів, на яких працівники організацій отримають інформацію щодо гендерного аспекту епідемії ВІЛ та методах роботи з жінками в контексті гендерної тематики. Проект включає в себе створення і розповсюдження гендерно орієнтованої соціальної реклами- брошури та листівки будуть отримані від донорської організації, плакат створено в рамках проекту Київським відділенням. Також в завданнях проекту зазначається про необхідність проведення 2-ох тренінгів «Гендерні аспекти життя з ВІЛ» для персоналу організації та клієнтів.

На запит організації було створено тренінгову програму для персоналу організації, яка має на меті надати інформацію з питань гендерної проблематики ВІЛ/СНІД. Для розробки тренінгу було використано матеріали презентації Гендерної Політики організації.

Розділ 2. Методологія дослідження


2.1 Час та місце проведення дослідження


Дослідження було проведене в одному з представництв ВБО „Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД”, а саме, в громадському центрі Київському міському відділенні “Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” протягом квітня-травня 2009 року. Колектив організації складається з 34 працівників: координаторів програм роботи з дорослими та дитячими програмами, координатора правобережного дитячого центру, старших соціальних працівників, соціальних працівників, соціальних працівників – тренерів, соціальних педагогів, вихователів, адміністраторів, бухгалтерів, та безпосередньо виконавчого директора організації.

Київське міське відділення ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” створено з метою здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, через надання допомоги окремим категоріям, які потребують допомоги, а саме людям, які живуть з ВІЛ/СНІД. Організація самостійно виконує проекти, які фінансуються міжнародними і національними донорськими організаціями та фондами. Соціальні працівники, психологи та консультанти надають соціально-педагогічні послуги як в самому Центрі, так і в державних медичних закладах (Дитячий будинок «Берізка, інфекційне відділення для дітей з ВІЛ/СНІД, пологовий будинок №4, де народжують ВІЛ-позитивні жінки). Соціальний супровід і патронаж здійснюється соціальними працівниками на дому у людей, які знаходяться в термінальній стадії СНІДу, або в стаціонарах Українського і Міського Центрах профілактики та боротьби зі СНІД. Працівники різних напрямків мають різний відсоток зайнятості та графік роботи.

КМВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» займає 2 приміщення надані партнерською організацією – Київським міським центром соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, на правому та лівому березі. В іншій частині міста, в Міському центрі СНІД працює дитяча кімната, яка надає послуги вагітним ВІЛ-позитивним жінкам та дітям.

До опитування було залучено працівників організації з усіх відділень в місті Києві.


2.2 Характеристика досліджувальної групи


В дослідженні було залучено 26 працівників організації, з них - 19 жінок, і 5 чоловіків, відповідно. Середній вік респондентів становив 34 роки (мінімальний – 24, максимальний - 44 роки).

Після проведення опитування щодо рівня поінформованості з гендерних питань ВІЛ/СНІДу (26 респондентів), було сформовано тренінгову групу з метою підвищення рівня знань щодо гендерних аспектів ВІЛ/СНІДу (13 учасників). Критеріями відбору до тренінгової групи були:

Низький рівень поінформування з даної тематики;

Знаходження на посаді соціального працівника, консультанта, психолога; педагога, тренера, координатора соціальних проектів;

Можливість долучитися до тренінгу самим респондентом у визначений день;

Рекомендації керівництва центру.


2.3 Інструменти дослідження


Для опитування фахівців було обрано метод опитування шляхом анкетування. Анкетування – емпіричний соціально-психологічний метод одержання інформації на підставі відповідей на спеціально підготовлені, що відповідають основній задачі дослідження питання, що складають анкету. Анкета – це тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за встановленими правилами.[] В даній роботі використовувалася анкета, яка складалася із відкритих запитань, потребуючих самостійного конструювання відповідей і закритих, у яких респондентом необхідно було обрати одну з готових відповідей. Отриманий матеріал анкетування піддавався якісній обробці.

В даному дослідженні опитування було використано для визначення рівня поінформованості працівників організації “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” і його динаміку в результаті проведеного тренінгу щодо гендерних аспектів ВІЛСНІД. Анкетування дозволяло виявити найбільш істотні, складні аспекти досліджуваної проблеми, визначити наскільки респонденти володіють інформацією в даній тематиці і що прагнули б вдосконалити. Перед тим як запропонувати працівнику взяти участь в опитуванні дослідник пояснював мету, інформував про подальше використання отриманих результатів. Анкетування проводилась в двох частинах дослідження: для визначення загального рівня поінформованості працівників організації і для виявлення впливу тренінгу “Гендерні аспекти проблеми ВІЛ/СНІД” на рівень поінформованості з даної теми.

В першій частині дослідження працівникам організації, задля визначення рівня поінформованості з теми “Гендерні аспекти проблеми ВІЛ/СНІД” пропонувалась анкета, що складалась з таких блоків питань:

Поняття гендеру та гендерних стереотипів;

Фактори вразливості;

Заходи для подолання гендерних аспектів епідемії ВІЛ/СНІДУ;

Додатково пропонувалася відповідь на питання в соціально-демографічному блоці. Кожного респондента просили вказати свій вік та стать. Також включався додатковий блок з питань, що стосувались:

Самостійної оцінки свого рівня знань;

Рівня залученості в практичну діяльність з представленої теми;

Досвіду участі в тренінгах на подібну тематику;

Бажання взяти участь в тренінгу на подібну тематику.

(див. Додаток А)

В другій частині дослідження учасники заповнювали анкету після проходження тренінгу “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД”. Даний тренінг був проведений в рамках діяльності організації. Учасниками тренінгу були фахівці різних напрямків роботи з різних відділень КМЦ ВБО “Всеукраїнська Мережа ЛЖВ”. Одноденний тренінг проводився в представництві організації в правобережному київському центрі. Він включав в себе три інформаційні блоки. Перший стосувався визначення основних понять в запропонованій темі (гендер, гендерні стереотипи, фактори вразливості і т.д.). Другий - факторів вразливості до ВІЛ/СНІД, пов’язаних з особливостями гендеру, і останній – стратегій подолання проблем викликаних гендерними стереотипами в сфері ВІЛ/СНІД.

Під час тренінгу застосовувалися проективні методики, групова дискусія, фокус-група (як одна з вправ), рухова вправа і масштабний інформаційний блок, що був поєднаний з візуалізованою презентацією.

Загалом, тренінг стосувався всіх тем, які в даному дослідженні визначені як такі, що стосуються гендерного виміру проблеми ВІЛСНІД. Всі питання що обговорювались під час тренінгу і є необхідними знаннями, як зазначає організація, для впровадження гендерно чутливої політики, були включені в анкету. Програма тренінгу подана в Додатку В.

В анкеті, яка пропонувалась після тренінгу, включались ті самі питання, що і в анкеті, яка визначала загальний рівень поінформованості з запропонованої теми, задля визначення наявності змін в рівні поінформованості учасників, вже після отримання певної кількості інформації. (Дивитися Додаток Б.) Додатково до анкети включався блок запитань, де було запропоновано учасникам визначити якість проведеного тренінгу за такими параметрами як: інформаційна змістовність, виконання та організаційна якість, можливість практичного використання

2.4 Процедура проведення дослідження


Дослідження проводилось в три етапи:

Підготовчий, під час якого було підібрано та опрацьовано інформацію з теми дослідження, на базі якої було побудовано тренінг і анкету.

Основний, який стосувався опитування членів організації, задля визначення загального рівня поінформованості з питань, що стосуються гендерних аспектів ВІЛСНІД .

Заключний, що включав в себе проведення тренінгу і анкетування після нього.

На підготовчому етапі було зібрано інформацію з міжнародних джерел і опрацьовано матеріали з гендерно-орієнтованих питань в сфері ВІЛСНІД, що були створені фахівцями Київського відділення та Центрального офісу “Всеукраїнської Мережі ЛЖВС”.

Основний етап проходив в квітня - травні і мав на меті опитати всіх працівників організації, з метою визначення рівня поінформованості з представленої теми. Під час дослідження було отримано дві відмови приймати участь в анкетуванні.

За домовленістю з керівництвом, 21 квітня 2009 року було проведено тренінг в правобережному центі організації. В тренінгу брало участь 13 осіб. Всі 13 прийняли участь в анкетуванні після тренінгу.


2.5 Етичні аспекти дослідження


При встановленні контакту з респондентами інтерв’юер представлялася та називала учбовий заклад, який вона представляє, розповідала причину проведення дослідження та описувала тему та мету дослідження.

Респондентам відводилось 10 хвилин на заповнення опитника, про що вони були попереджені перед тим, як заповнювати анкету. Учасники заповнювали анкету анонімно.

Кожному респонденту гарантувалась конфіденційність інформації, отриманої після заповнення анкети, використання отриманої інформації виключно в дослідницьких цілях.

Під час завершення опитування інтерв’юєр дякував респонденту, запевняв його, що він надав чималу допомогу організатором дослідження.


2.5 Концептуалізація понять


Гендер - соціальна особливість статі людини на відміну від біологічної статі (sех), соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості людини - чоловіка і жінки в усіх сферах життєдіяльності.[21]

Стать - характеризує біологічні відмінності між чоловіком та жінкою.[12]

Гендерні стереотипи набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються існуючого становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб.[1]

Фактори поширення - фактори, що мають вплив на поширення інфекції.[9]

Рівень поінформованості - рівень знань з досліджувальної тематики, який можна визначити як високий, середній, низький та дуже низький, при відсутності інформації з даної тематики, відповідно.

Гендерно чутливі програми - програми, які враховують той факт, що чоловіки і жінки часто стикаються з різними проблемами (наприклад, програми, які однією зі складових мають подолання насильства щодо жінок). [19]

СІН - споживачі ін’єкційних наркотиків.

ЛЖВ- люди, що живуть з ВІЛ/СНІДом

КМЦ ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВС”- Київський міський центр всеукраїнської благодійної організації “Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом”.

Розділ 3. Аналіз рівня поінформованості щодо гендерного виміру проблеми ВІЛ/ СНІДу працівників ВІЛ сервісної організації та вивчення впливу тренінгу “Гендерний вимір проблеми ВІЛСНІД” на рівень поінформованості з даної тематики


Аналіз рівня поінформованості щодо гендерного виміру проблеми ВІЛ/СНІДу працівників ВІЛ-сервісної організації

Для визначення загального рівня поінформованості з питань гендерного аспекту ВІЛСНІД працівникам організації Київського міського відділення ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” було запропоновано взяти участь в анкетуванні. Для того, щоб відтворити загальну картину знань з даної теми в організації, респонденти, які брали участь в дослідженні за час його проведення не брали участі в тренінгах, що стосувались гендерного виміру проблеми ВІЛСНІД. Як було зазначено анкета складалася з трьох блоків запитань, які стосувалися основних понять в даній темі, факторів вразливості для жінок та чоловіків і шляхів боротьби з ними.

З метою визначення самооцінки рівня знань респондентами на початку анкети їм було запропоновано оцінити себе. За результатами опитування, більшість респондентів (11 з 26) визначили свій рівень як середній, 4 - як високий, 8- як низький і 3- як дуже низький . Ще один учасник утримався від відповіді . (Див. табл. 3.1.1)


Таблиця 3.1.1 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Як Ви оцінюєте рівень Ваших знань з питань гендерної специфіки ВІЛ/СНІД?»

Рівень Кількість респондентів
Високий 4
Середній 11
Низький 8
Дуже низький 3
Немає відповіді 1

В анкеті були дані запитання, що пов’язані з поняттями, які визначаються як головні для даної теми. А саме, учасникам опитування необхідно було дати визначення таким поняттям як: гендер, гендерна рівність, гендерні стереотипи.

За результатами опитування 9 з 26 відповідей щодо поняття гендер були правильними. Виходячи зі змісту питання, відповідь повинна була враховувати різницю між чоловіками та жінками не в фізіологічному, а в соціальному контексті. Найбільш чіткою була відповідь, де зазначалось про гендер як “соціальні ролі чоловіка та жінки”. Також правильними відповідями можна вважати такі: “гендер - зумовлений традиціями, культурою, стереотипами розподіл соціальних ролей, між чоловіком та жінкою ”, “створена суспільством система цінностей та норм поведінки для чоловіка та жінки ”, "соціальна роль чоловіка та жінки, що пов’язана зі статтю ”, та “статеве розмежування поведінкових норм». Три учасники вважали гендер синонімом до “ рівності між чоловіком та жінкою ” та “статевою ознакою”. Неповними вважались відповіді, де було зазначено, що гендер це різниця між чоловіком та жінкою, але не було сказано про яку саме різницю йде мова. 6 з зазначеної кількості респондентів визначили гендер як рівноправ’я між чоловіком та жінкою та як розмежування статей. Виходячи зі змісту поняття гендер, яке використовується в даній роботі, такі відповіді не можна вважати правильними. 9 з учасників опитування взагалі утрималися від відповіді. Розуміння поняття гендер є важливим для подальшої роботи з даної тематики. Отже, за результатами опитування було встановлено, що не всі учасники розуміли це поняття правильно.

Наступне відкрите запитання стосувалося визначення поняття гендерна рівність. Було дано 13 з 26 правильних відповідей на це запитання. Серед них були дві відповіді, які свідчили про існування певного феміністичного забарвлення. У них питання гендерної рівності: “проконсультуйтесь у феміністок”, “гендерна рівність - це те, чим займаються феміністки”. На це могла вплинути сучасна тенденція сприйняття процесу встановлення та збереження гендерної рівності як питання яким цікавляться лише представники феміністичного руху. Ще дві відповіді були неповними, хоча і демонстрували взаємозв’язок між гендерною рівністю та стосунками чоловіка та жінки, але не відображали розуміння даного поняття. Такими відповідями були: “гендерна рівність- сукупність соціальних проблем та сімейних проблем між чоловіком та жінкою у нашому суспільстві”, “гарні стосунки між чоловіком та жінкою” Інша половина респондентів дали відповідь, яка може вважатися правильною. Серед правильних відповідей можна виділити такі: “чоловік та жінка мають однакові права”, “повага до обох статей/ між статями” і “відсутність гендерно-рольових стереотипів, пов’язаних зі статтю”, “гендерна рівність це забезпечення прав і можливостей для обох статей”. На противагу результатам оцінювання відповідей на попередні запитання, учасники дослідження продемонстрували високі показники в рівні поінформованості щодо визначення гендерних стереотипів. 16 з 26 опитаних навело вдалі приклади гендерних стереотипів, хоч і достатньо однотипні. Майже всі учасники вказували стереотип, що стосується ролі жінки в суспільстві, наприклад: “тільки жінка має виховувати дітей”, “жінка завжди слабша за чоловіка”, “жінка не може займати керівну посаду ”, “після декретної відпустки жінку не треба брати на роботу, адже дитина буде заважати їй працювати”, “жінка, а не чоловік повинен займатися домогосподарством”. Тобто, загалом зазначалися стереотипи стосовно ролі жінки як домогосподарки і стосовно її можливостей мати власну кар’єру.

Хоча деякі відповіді були достатньо різноманітні: “чоловіки не плачуть, вони повинні приховувати власні емоції ”, “хлопчики та дівчатка мають гратися відповідно дівчачими та хлоп’ячими іграшками”, “жінка не може гарно керувати автомобілем”. Інші учасники (10) не навели приклад гендерного стереотипу.

Показником розуміння поняття гендеру є також знання відмінності понять гендер та стать: 14 з 26 учасників розуміє відмінність між поняттями гендер та стать, 4 учасники опитування вважають, що ці поняття є синонімами, і 8 респондентів не можуть визначитись з відповіддю.

Визнання різниці між гендером та статтю є важливим для визначення вразливості жіночої статі, а саме і на біологічному рівні і на соціальному рівні. Питання щодо вразливості чоловіків або жінок до ВІЛ, включало в себе відповідь про відсутність значення статі, яку дало 9 респондентів. Більше половини з опитаних (15 з 26) правильно визначили, що жінки є більш вразливими. Ще двоє з відповіддю не визначились.

В даному контексті важливим є розуміння впливу гендерних стереотипів на проблему ВІЛСНІД. Більшість працівників організації (23 учасники з 26) зазначають про існування зв’язку між подоланням ВІЛ/СНІДу та подоланням гендерних стереотипів. Лише одна людина вважає, що такого зв’язку немає і двоє не визначились з відповіддю. Але при цьому 8 з учасників дослідження не вважають цей вплив значним, а 5 – не відповіли на це запитання.


Таблиця 3.1.2 Розподіл відповідей на запитання: «Чи мають на Вашу думку гендерні cтереотипи вплив на проблему ВІЛСНІД?»

Варіант відповіді на запитання Кількість відповідей
Так, мають значний вплив 13
Впливають, але вплив незначний 8
Не мають впливу взагалі 0
Не можу визначитись з відповіддю 5

К демонструє таблиця 3.1.4 гендерні фактори не сприймаються респондентами як такі, вплив яких на проблему ВІЛ/СНІД є значним. Це підтверджується даними наведеними в таблиці, де визначаються найбільш впливові фактори на проблему ВІЛСНІД, які респонденти мають оцінити за п’ятибальною шкалою. В таблиці зазначаються такі фактори як: гендерні стереотипи, політична ситуація в країні, економічна ситуація в країні, рівень освіти в країні, доступ до інформації (розвиненість ЗМІ), менталітет та індивідуальні особливості кожної людини, пропонувалось оцінити за їхньою важливістю. Гендерні стереотипи отримали достатньо низький бал. Найбільш важливим на думку учасників є доступ населення до інформації ЗМІ та менталітет. На третьому і четвертому місці індивідуальні особливості кожної людини та рівень освіти населення. Одна людина проігнорувала всі фактори, окрім гендерних стереотипів. Результати опитування наведено в таблиці 3.1.3.


Таблиця 3.1.3 Фактори впливу на проблему ВІЛ/СНІДу

Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД


Цікаво, що учасники високо оцінюють менталітет як один з факторів впливу. Однак, згідно опрацьованих матеріалів, в гендерній політиці організації не визначається менталітет як фактор. Можна зробити припущення, що учасники визначають цей фактор важливим спираючись на особистий досвід, або на інші знання, що потребують окремого дослідження.

Далі, в анкеті респондентам було запропоновано оцінити певні твердження, що мало на меті виявити чи вважають учасники їх гендерними. Твердження були прикладами стереотипів закоренілих в суспільстві, і більшість з учасників розпізнали їх. Сумарна кількість відповідей “ні” і “не знаю” в два рази перевищувала за об’єднану суму відповідей “Так” Результати опитування для кожного з тверджень представлені в таблиці 3.1.4.

Таблиця 3.1.4 Розподіл відповідей на запитання «Чи вважаєте Ви представлені нижче твердження гендерними стереотипами?»

Твердження Кількість відповідей «Так» Кількість відповідей «Ні»

Кількість відповідей

«Не знаю»

Чоловік є досвідченішим, ніж жінка в статевих стосунках 9 10 6
Чоловік працює набагато більше ніж жінка 13 9 4
Жінці необхідно більше часу на опанування нової професії 12 7 7

Дані стереотипи представлені в анкеті через те, що вони є прикладами таких, що мають вплив в сфері ВІЛСНІД. Кількість відповідей «Ні» та «Не знаю» на це запитання є певним показником того, що не всі учасники розпізнають гендерні стереотипи.

Для того, щоб визначити рівень поінформованості про гендерні фактори вразливості і їх прояви учасникам пропонувалось визначити своє ставлення до 12 тверджень. Кожне з них описувало певний фактор вразливості і визнання або невизнання правильності кожного демонструвало розуміння гендерного виміру проблеми ВІЛСНІД.

Кожне твердження мало свою правильну відповідь. Не визначення відповіді також вважалось неправильним. Результати представлено в таблиці 3.1.5.

Наприкінці опитування респондентам було запропоновано написати п’ять можливих шляхів подолання гендерних стереотипів. З 26 з правильними відповідями було заповнено 4 анкети, в яких в двох анкетах був заповнений 1

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: