Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД
Два учасники продемонстрували знання високого рівня з даної теми. Вони зазначили по 4-5 варіантів відповідей, серед яких були і групова робота, і індивідуальна, і рекламні кампанії, і впровадження гендерної чутливих програм. Ці відповіді є різнобічними та повними.
Двоє зазначили метод, який визначили як “використання презервативу”. Таку відповідь не можна вважати правильною, адже питання не стосується захисту від передачі ВІЛ. Насамперед, потрібно зазначити шляхи подолання гендерних стереотипів, що впливають на епідемію ВІЛСНІДу.
Щодо спрямування цих стратегій подолання гендерних стереотипів то 21 з 26 учасників вважали, що для подолання гендерних стереотипів потрібно працювати як з жінками, так і з чоловіками.
Загалом, можна зазначити, що працівники ВІЛ-сервісної організації володіють достатньо інформацією, що стосується факторів вразливості в сфері ВІЛ/СНІД, визначають поняття гендерного стереотипу та визнають існування різниці між поняттями гендер та стать. Однак питання, які пов’язані з гендером та гендерними факторами вразливості не отримали великої кількості правильних відповідей. Працівники лише частково можуть визначити стратегії подолання даної проблематики. Це може бути пов’язано з тим, що гендерні стереотипи взагалі не вважаються респондентами впливовим чинником на проблему епідемії ВІЛ/СНІД. Певний зв’язок між ними і вбачається, але значний вплив не визнається.
3.2 Вплив тренінгу на рівень поінформованості щодо гендерного виміру проблеми ВІЛ/ СНІД у працівників ВІЛ сервісної організації
Тренінг мав на меті підвищити рівень поінформованості учасників з теми “Гендерні аспекти ВІЛСНІД”. Загалом, інформаційний блок тренінгу складався з трьох частин:
Поняття стать, гендер, гендерні стереотипи;
Гендерні фактори вразливості до проблеми ВІЛ/СНІД ;
Стратегії подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛ/СНІД.
Інформація по кожній з частин інформаційного блоку була подана в вигляді презентації (Див. Додаток Г). Надання інформації з даної тематики суттєво вплинула на рівень поінформованості учасників досліджувальної групи.
Після тренінгу всі учасники зазначили про відмінність понять гендер та стать і були відсутні такі, які б взагалі утрималися від відповіді. Також, після тренінгу всі, крім одного, навели визначення поняття гендер. 4 з них дали неправильні відповіді. Вони різнилися від попередніх, які було отримано під час загального анкетування: якщо раніше поняття було сплутане зі статтю, то тепер гендер зазначався як “стереотип”, “закореніла думка про чоловіка та жінку”. Вісім відповідей учасників були правильними і стосувались таких формулювань: “соціальні ролі, що стосуються чоловіка та жінки”, “різниця між чоловіком та жінкою, що зумовлена їх соціальними ролями”, “розподілення ролей в суспільстві, що стосуються чоловіка та жінки”. Тобто, відповіді несли в собі розуміння суті гендеру як соціального конструкту. Найбільш відмінні між собою відповіді на зазначене питання продемонстровано в таблиці 3.2.1.
Таблиця 3.2.1. Розуміння учасниками поняття «гендер»
| Результати загального опитування | Результати після тренінгу |
|
“рівність між чоловіком та жінкою” “різниця між чоловіком та жінкою” “статева ознака” |
“соціальні ролі, що стосуються чоловіка та жінки”, “різниця між чоловіком та жінкою, що зумовлена їх соціальними ролями”, “розподілення ролей в суспільстві, що стосуються чоловіка та жінки”. |
Зміни в розумінні поняття гендерна рівність також демонструються в результатах повторного анкетування учасників тренінгу. Загальна кількість учасників, що дали відповіді на це запитання змінилася – до тренінгу половина не дала відповіді на це запитання, після тренінгу з загальної кількості 13 чоловік - 10 дали правильну відповідь. Відповіді мали суттєві доповнення, в порівнянні з відповідями під час попереднього опитування, а саме: “гендерна рівність - це забезпечення прав і можливостей для обох статей”. Один учасник не визначився з відповіддю і двоє дали дещо неточну відповідь, яка хоч і демонструє взаємозв’язок між гендерною рівністю та стосунками чоловіка та жінки, але не відображає розуміння даного поняття. Такими відповідями були: “сукупність соціальних проблем та сімейних проблем між чоловіком та жінкою у нашому суспільстві”, “гарні стосунки між чоловіком та жінкою”.
гендерний стереотип поінформованість хворий
Таблиця 3.2.2 Розуміння учасниками поняття «гендерна рівність»
| Результати загального опитування | Результати після тренінгу |
|
“гендерна рівність - сукупність соціальних проблем та сімейних проблем між чоловіком та жінкою у нашому суспільстві”, “гарні стосунки між чоловіком та жінкою” “чоловік та жінка мають однакові права” “повага до обох статей/ між статями” |
“гендерна рівність це забезпечення прав і можливостей для обох статей” “рівні права чоловіка та жінки” “є підтримка досягнення рівності між жінками та чоловіками з ціллю забезпечення стабільного розвитку” “рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації” |
Задля розпізнання та визначення гендерних стереотипів в тренінгу серед інших методик, було використано проективну: учасникам пропонувалось зобразити образ ідеального чоловіка та жінки. Для виконання цієї вправи учасникам пропонувалось розділитися на дві групи. За отриманими результатами, учасники для жінки визначають такі риси як: хазяйновитість, розум, сексуальність, привабливість. Для чоловіка визначають: працьовитість, вірність, розум, відсутність алко та нарко- залежностей. Самі учасники під час обговорення вправи визначили, що на такі уявлення впливають соціальні ролі чоловіка та жінки. За результатами опитування після тренінгу в питанні, що стосувалось визначення гендерних стереотипів продемонстровано кардинальні зміни - після тренінгу всі три твердження майже всі учасники визначили як приклади гендерних стереотипів. Ще чотири учасники на два твердження з трьох дали негативні відповіді або не визначилися з відповіддю. Отже, учасники після проходження тренінгу розпізнали гендерні стереотипи.
Відповіді після тренінгу на те саме питання, щодо надання прикладу гендерного стереотипу продемонструвало відповіді іншого змісту. По-перше, 12 з 13 дало відповідь на це питання. По-друге, до зазначених стереотипів ролі жінки додалися і стереотипи пов’язані з роллю чоловіка в суспільстві: “чоловік працює в школі, а отже він “невдалий”, нереалізований”, “чоловік, що виконує домашню роботу - слабкий, не справжній чоловік”, “справжні чоловіки сильніші у всьому за жінку”. Також додалися стереотипи які стосуються жінок, але іншого характеру: “жінка винна в усіх проблемах в сім’ї”, “ВІЛ позитивні жінки винуваті в усіх гріхах, а чоловіки - ні”. Можливо помітити, що з’явилась різноманітність відповідей, що не може не демонструвати зміни у розумінні учасниками зазначеного поняття.
Під час тренінгу учасники заохочувались до обговорення та дискусій. Це було необхідно задля розуміння учасниками глибини закоренілості гендерних стереотипів у свідомості.
Інформаційний блок, який представляв фактори вразливості викликав певні протиріччя між учасниками тренінгу. Це було спричинено тим, що кожен з учасників намагався апелювати до свого досвіду і міг не визначати зазначені фактори вразливості. За допомогою вправи, що мала на меті розподілити всі фактори вразливості на декілька груп (соціальні, психоемоційні, економічні), учасники визначили взаємозв’язок між гендерними стереотипами та факторами вразливості.
Для того, щоб визначити рівень поінформованості щодо факторів вразливості і їх проявів, учасникам пропонувалось визначити чи вважають вони правильним 12 тверджень. Кожне твердження описувало певний фактор вразливості, визнання або невизнання існування якого демонструє розуміння гендерного виміру проблеми ВІЛСНІД.
Всі твердження були створені на базі опрацьованих матеріалів з гендерної політики Центрального офісу Всеукраїнської організації Мережа людей, що живуть з ВІЛ так і в матеріалах інформативної частини тренінгу.
Питання, відповіді на які не зазнали значних змін, стосувалися загальновідомої інформації в сфері ВІЛСНІД, а саме про: ризиковану поведінку, насильницький статевий акт і про піклування з боку жінки про хворого чоловіка.
Найбільших змін зазнали питання щодо жінок, що надають сексуальні послуги, нерівний розподіл ресурсів, щодо доступу жінок до різноманітних послуг і ролі жінки як матері. Відповіді на 6 з 12 тверджень до і після тренінгу суттєво не змінилися, але все одно, загальний відсоток правильних відповідей зріс.
На тренінгу неодноразово були презентовані фактори вразливості для обох статей. Жінки є більш вразливими і 12 з 13 учасників зазначають це в опитуванні після тренінгу.
Остання тема, яка обговорювалась на тренінгу стосувалась питання стратегій подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛ/СНІД. Учасникам було запропоновано прослухати візуалізований інформаційний блок з даної теми. Також фахівцям було запропоновано створити фокус-групу з метою обговорити представлену тренером соціальну рекламу з тематики подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛСНІД. Як результат даної вправи тренер отримав висновки учасників щодо рекламних плакатів, які були створені в рамках гендерно- орієнтованого проекту організації, які потім було передано керівництву організації, з метою вдосконалення та змін в представлених зразках, та здійснення претесту інформаційних матеріалів. Для оцінки учасникам було запропоновано чотири інформаційні матеріали. Учасники самостійно визначили критерії оцінки зразків:
викликані асоціації (Які асоціації інформаційний матеріал викликає в аудиторії?)
релевантність (Як аудиторія визначає мету плакату?)
ефект (Як інформаційний матеріал впливає на аудиторію?)
Окрім соціальної реклами створеної в рамках діяльності організації, учасникам було представлено різні приклади міжнародної гендерно орієнтованої реклами, приклад реклам побудованих на стратегіях подолання проблем ВІЛСНІД та наркозалежності. Всі приклади обговорювались та оцінювались за попередньо визначеними самими учасниками критеріями. Дана вправа була пов’язана з інформаційним блоком стратегії та шляхи подолання проблем викликаних гендерними стереотипами в сфері ВІЛ/СНІД”, в якому зазначалося не тільки про інформаційний вплив, а і про групову та індивідуальну роботу, співпрацю з іншими організаціями і т.д. Тобто, шляхи подолання від індивідуального до національного рівнів.
Опитування після проведення продемонструвало, що учасники на відміну від результатів при загальному опитуванні можуть зазначити в середньому від 3 до максимальних 5 можливих стратегій. Серед них учасники зазнають: групова робота, індивідуальне консультування, соціальна реклама та інші. З 13 респондентів 7 відповіли правильно на всі запитання.
Щодо спрямування цих стратегій на подолання гендерних стереотипів, то після тренінгу всі учасники зазначили, що для подолання гендерних стереотипів потрібно працювати як з жінками, так і з чоловіками. Тобто, тренінг вплинув на розуміння того, що задля успішного вирішення представленої проблеми впливу гендерних стереотипів на поширення та подолання ВІЛСНІДу необхідно рівною мірою працювати з представниками обох статей.
Одним із завдань тренінгу було представлення його учасникам масштабів значимості гендерних стереотипів в контексті проблеми ВІЛСНІД. Результати опитування після тренінгу продемонстрували той факт, що учасники визнавали існування зв’язку між подоланням гендерних стереотипів на зменшення рівня захворюваності на ВІЛ, та 12 з 13 учасників визначили цей вплив як значний. Учасники стали вважати вплив гендерних стереотипів більш суттєвим, і це відобразилося в запропонованій таблиці оцінки факторві впливу на проблему ВІЛСНІД.
Важливо зазначити що сама крива відповідей виросла, в порівнянні з результатами загального оцінювання рівня поінформованості працівників організації: жоден з факторів не був оцінений мінімально і впливовість таких факторів як гендерні стереотипи зросла. Індивідуальні особливості людини, навпаки втратили свої позиції в порівнянні з іншими факторами. Одна людина проігнорувала всі фактори, окрім гендерних стереотипів.
Загалом, результати після проведення тренінгу продемонстрували, що учасники зважають на всі фактори майже однаково. І це є важливим здобутком в даному контексті, адже це питання обговорювалось на тренінгу і зазначалось про важливість включення у програми боротьби та профілактики різних факторів впливу. Також необхідно зазначити про важливість дослідження позиції гендерних стереотипів в таблиці. Те, що вони займають третю позицію з невеликим відривом від таких факторів як менталітет та доступ до інформації є позитивною зміною в сприйнятті гендерного виміру ВІЛСНІД респондентами.
Таблиця 3.2.4 Фактори впливу на проблему ВІЛ/СНІД

Важливим здобутком проведеного заняття є також те, що після тренінгу показники рівня оцінювання своїх знань у учасників дослідження суттєво змінилися: більше половини учасників оцінила рівень своїх знань як високий, інша половина - як середній. Лише одна людина визначила себе з низьким рівнем знань, щодо гендерного аспекту ВІЛСНІД і жодна людина не зазначила про дуже низький рівень чи не відповіла на це питання. Це свідчить про зміни в сприйнятті свого рівня знань з теми, що була представлена (див. таблицю 3.2.5).
Таблиця 3.2.5 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Як Ви оцінюєте рівень Ваших знань з питань гендерної специфіки Віл/СНІД?» , N=13
| Рівень | Кількість респондентів |
| Високий | 8 |
| Середній | 4 |
| Низький | 1 |
| Дуже низький | 0 |
| Немає відповіді | 0 |
Задля вдосконалення проведеного тренінгу учасникам пропонувалось оцінити його за такими ознаками як: інформаційна частина; практична частина; обговорення; візуалізація; умови проведення тренінгу. Учасникам пропонувалась також така шкала оцінки: 3 бали- високий рівень, 2- середній рівень, 1-низький рівень, 0- дуже низький. Результати оцінювання представлено в таблиці 3.2.6.
Таблиця 3.2.6 Оцінювання тренінгу “Гендерні аспекти ВІЛСНІД”
| Частина тренінгу | Максимально можлива кількість балів | Отримана кількість балів |
| інформаційна частина | 39 | 33 |
| практична частина | 39 | 36 |
| обговорення | 39 | 37 |
| візуалізація | 39 | 33 |
| умови проведення тренінгу | 39 | 33 |
Підсумовуючи, варто зазначити, що представлені результати опитування свідчать про існування позитивного впливу тренінгу на рівень поінформованості з питань гендерного аспекту ВІЛСНІД- відповіді до і після тренінгу змінилися, стали чіткішими та повнішими. Загальна кількість респондентів, які відповіли на всі запитання анкети зросла. Можна виділити вплив тренінгу на рівень поінформованості з таких напрямків:
Володіння основними поняттями: гендер, гендерна рівність та гендерні стереотипи;
Розуміння впливу гендерних стереотипів на проблему епідемії ВІЛСНІДу;
Визначення стратегій подолання гендерних стереотипів;
Фактори вразливості до ВІЛСНІД.
Самостійна оцінка рівня знань учасниками як і до, так і після тренінгу підтверджувалась результатом, після заповнення всієї анкети. Якщо на початку високого рівня не було продемонстровано і не було зазначено самими учасниками, то повторне опитування продемонструвало наявність підвищення як самооцінки щодо рівня поінформованості, так і наявності знань щодо запропонованої теми, яке підтверджується загальним зростанням кількості правильних відповідей.
Висновки
Проблема ВІЛ/СНІДу в Україні набуває надзвичайної актуальності з огляду на гендерні фактори вразливості, які детермінують швидке поширення епідемії серед населення. Вивчення останніх є необхідним кроком у подоланні проблематики ВІЛ/СНІДу в Україні.
Одним з факторів впливу на гендерні аспекти проблеми ВІЛ/СНІД є рівень поінформованості працівників ВІЛ-сервісних організацій щодо понять гендеру, гендерної рівності, гендерних стереотипів, факторів вразливості, пов’язаних з ними, та стратегій їх подолання.
Загальний рівень поінформованості працівників ВІЛ-сервісної організації є високим з питань, що стосуються поширення, захисту та перебігання ВІЛ/СНІД, але низькими з питань гендеру, гендерної рівності та гендерних факторів вразливості, що частково спричинено відсутністю визнання й оцінки впливовості гендерного фактору в цій сфері.
На формування рівня знань з даної тематики впливають стереотипи та упередження, сформовані у працівників організації, з огляду на їхній особистий досвід роботи в сфері ВІЛ/СНІД. Стереотипізація перешкоджають успішному засвоєнню знань з теми.
Одним з методів підвищення рівня поінформованості з теми гендерних аспектів ВІЛ/СНІД для працівників ВІЛ-сервісної організації є проведення тренінгів та інформаційних занять з даної тематики. Даний метод відзначається ефективністю та самі працівники зазначають про бажання проходити тренінги з даної теми.
Практичні рекомендації:
Для працівників ВІЛ-сервісних організацій слід проводити навчання з метою розширення їхніх знань про гендер та гендерні фактори вразливості.
Навчання з теми гендерних факторів вразливості ВІІЛ/СНІД може проводитись у формі лекційних занять, що стосуватимуться визначенню основних понять. Іншим методом є проведення одноденного тренінгу “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД”, що поєднує і лекційний блок, і практичну частину.
Тренінг “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД” має проводитись для всіх працівників організації, а також можливо проведення тренінгу для клієнтів організації.
Тренінг “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД” має включати в себе визначення понять гендеру, гендерної рівності, зазначати про відмінність гендеру та статі.
У тренінгу повинен бути присутній окремий блок, що стосувався б факторів вразливості, з використанням статистичних даних та зауваженнями щодо важливості гендерного питання в сфері ВІЛСНІД.
У тренінгу обов’язково має бути зазначено про стратегії боротьби з проблемами, що пов’язані з гендерними стереотипами, надано приклади яким чином їх можна реалізувати, обов’язково з реально діючими успішними прикладами подолання гендерних стереотипів.
Ефективним є проведення активного обговорення та дискусій під час роботи, адже це впливає на усвідомлення гендерних стереотипів, що існують в самій групі учасників.
Список використаної літератури
Аналітичний центр Соціоконсалтинг Соціологічне дослідження „Взаємозв’язок гендерних стереотипів і нерівностей з поширенням епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні”, ПРООН у 2004.
Аналітичний центр Соціоконсалтинг
Вторинний аналіз соціологічних і поведінкових досліджень щодо проблеми віл/снід, проведених в Україні 2005.
Аналітичним центром Соціоконсалтинг Аналітичний звіт „Громадська думка щодо ВІЛ/СНІД: обізнаність, ставлення, джерела інформування” 2005.
Анкер Р. Теории профессиональной сегрегации по признаку пола: аналитический обзор // Гендер и экономика: мировой опыт и экспертиза российской практики. - М., 2002.
Бабенко С. Харьков Гендерное неравенство" в рамках базового курса "Неравенства в современных обществах",2008 авторський курс
Берн Ш. Гендерная психология. - СПб., 2001. - Гл.3.
Близнюк В. Гендерні відносини в економічній сфері // Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. - К.: "К.І.С.", 2004
Британська Рада в Україні (British Council Ukraine) ”Насильство проти жінок. Що думають люди?” дослідження / К.,2005.- 37с.
ВІЛ/СНІД: політика, профілактика, догляд" : метод. посіб. / Національний ун-т "Києво-Могилянська академія", Школа соціальної роботи ім. В.І. Полтавця, Школа охорони здоров'я ; авт.кол. Д. Богдан та ін., упоряд. В. Левченко; за ред. Т. В. Семигіна. - К. : Києво-Могилянська Академія, 2006. - 140 с.
ВІЛ Prevention among Male Clients of Female Sex Workers in Kaolack, Senegal: Results of aПрофілактика серед чоловіків-клієнтів робітниць секс-бізнесу в Каолаке, Сенегал: результати peer education program”. AIDS Education and Prevention 12(1): 21-37.програму взаємного навчання ". ЮНЭЙДС (2000). “Innovative Approaches to HIV Prevention: Selected case studies”. 12 (1): 21-37. UNAIDS (2000).
Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів виконавчої влади./ Практичний посібник для державних службовців. – К.: 2004. – С. 11-20.
Гендер та ВІЛ/СНІД: Новий підхід до запобігання і політики. – ПРООН, К.: 2004. – 32 с.
Гендерні аспекти державної служби: Монографія / М. Пірен, Н. Грицяк; За заг. ред. Б. Кравченка. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. –С. 216-218.
Гендерна експертиза українського законодавства (концептуальні засади) / Відп. ред. Т.М. Мельник. – К.: Логос, 2001. – С. 54.
Домохазяйка или бизнес-леди: неолиберализм и постсоветские женские идентичности . - С. 73-96
Журженко Т.Социальное воспроизводство и гендерная политика в Украине. - Харьков: Фолио, 2001. - Гл.7.
“Запобігання та подолання гендерного насильства в сімї” Канадсько-Український Тендерний Фонд – аналітичний звіт
Інноваційні підходи до профілактики ВІЛ-інфекції: окремі тематичні дослідження". Женева: Об'єднана програма Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ / СНІД.- загальний опис
Geneva: Joint United Nations Programme on HIV/AIDS. Інтеграція ґендеру в національні державні програми. / Програма розвитку ООН в Україні. – К.: ПРООН, 2006. – С. 7.UNAIDS (1999).“Summary Booklet of Best Practices”.
Ірина Варшик Гендерна Політика Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ ВБО Всеукраїнська мережа ЛЖВ Київ 2008 рік
Кіммель М. Гендероване суспільство. - К.: Сфера, 2003. - Р. 8.
Кобелянська Л.С. Гендерна освіта в Україні: реалії та перспективи. Проблеми освіти. – К.: ПРООН, 2004. – Вип. 36. – С. 5.
Ковалко М. Законодавче забезпечення гендерної рівності в Україні // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – К., 2001. – С. 51.
Кулачек О.П. Роль жінки в державному управлінні: старі образи, нові обрії / Монографія. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. – С. 239.
Мальцева И.О., Рощин С.Ю. Гендерная сегрегация. - 2007. - 1.1. Гендерная сегрегация на рынке труда: определение и причины.
Мельник Т.М. Ґендерна політика в Україні. – К.: ЛОГОС, 1999. – С. 14
Мораль та СНІД. Африка. Нью-йорк Кембрідж прес.2004
Насильство в сім'ї: звинувачуючи жертву: Доповідь за результатами моніторингу забезпечення прав жінок /Міжнародна амністія. – К., 2007., 2-9с.
Річний звіт Всеукраїнська мережа ЛЖВ- 2007
Резюме Буклет найкращої практики. Geneva: Joint United Nations Женева: Об'єднана
Programme on HIV/ AIDS. Програма з ВІЛ / СНІД. UNAIDS Technical Update on Sex Work and HIV/AIDS, 2002. ЮНЭЙДС Технічна Інформація про секс та ВІЛ / СНІДу, 2002
Суковата В. Стереотипи підприємництва в масовій свідомості: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2001. – No
Перспективи паритетної демократії у політико-правовому полі України: 36. наук ст. Харк. філ. УАДУ; Харк. Центру жіночих дослідж. – Xарків, 1997. – С 121.
Програма розвитку ООН в Україні. Програма рівних можливостей ПРООН Інститут соціології НАН України Центр соціальних експертиз “Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві” Київ 2007 рік
Пфау-Эффингер Б. Опыт кросс-национального анализа гендерного уклада СОЦИС. - 2000. - No.11.
"Профілактика ВІЛ-інфекції в країнах, що розвиваються,". Lancet
1996, 348: 1071-1074. 1996, David, M (1997).Давид, M (1997). “Gender Relations and AIDS”. 348:
Формативне дослідження “Введення гендерного виміру у програми профілактики, догляду та підтримки”, 2005 рік, МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”, проект “Санрайз”, за підтримки USAID
Центр здоров’я та гендерної рівності “Women at Risk: Why are STIs and HIV Жінки в умовах ризику: Чому ІПСШ та ВІЛ different for women?” Takoma Park, Maryland (USA): Center for Health and Genderрізні для жінок? "Takoma-Парк, штат Меріленд (США): Центр здоров'я та гендерної Equity.справедливості. d’Cruz-Grote, D (1996). d'Крус-гроті, D (1996)
Яковенко О. Кадровий потенціал державотворення: стан та проблеми розвитку // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 1. – С. 19-20.
Іноземні видання:
HIV/AIDS and Work: Global Estimates, Impact on Children and Youth, and Response.автори: ILO Programme on HIV/AIDS and the World of Work - 2006 – p 132 .
Markus Haacker The macroeconomics of HIV/AIDSby; International Monetary Fund. International government publication; English p- 344 2004
Mendell B.R., Scharm B An introduction to Human Services: Policy and Practice.- Boston: Pearson Education, 2003.- P.109. Publisher: Washington, D.C. : International Monetary Fund, 2004.
Відомості з інтернету:
Ашвин С. Утверждение мужской идентичности на рынке труда современной России // Рубеж. - 2000. - No. 116-17. - Доступний з socnet.narod/Rubez/16-17/content.htm
Всеукраїнська мережа ЛЖВ. Діяльність організації/ Офіційний веб-портал організації. – 2007. Доступний з network/joomla/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=2&Itemid=613
Міжнародна Амністія в Україні. Компанії організації/ Офіційний веб портал організації. – 2007. Доступний з <www amnesty>
Міжнародний Альянс ВІЛ/СНІД в Україні/ Офіційний веб-портал організації Доступний з www.aidsalliance/ru/sunrise/presentations/pdf/gender/3_gender%20and%20HIV.ppt
Міністерство сім’ї молоді та спорту Інформаційно-аналітичні матеріали. Доступно з www.kmu.gov/sport/doccatalog/document?id=69886-2006 рік
"Национальная линия телефона доверия по проблемам ВИЧ/СПИД" Гендер и вич helpme/ru/archive/default.html
ЮНЕЙДС unaids/ru/default.asp
ACEWH. Gender & HIV/AIDS Офіційний веб портал організації. – 2007 доступний з acewh.dal.ca/e/gender/program.asp
United nations populations fund. Gender equality / Офіційний веб портал організації .- 2009. Доступний з unfpa/gender/
How to Integrate Gender into HIV/AIDS Programs: Using Lessons Learned from USAID and Partner Organizations, 2004 USAID Доступний з
The Gender Aspects of the HIV/AIDS Pandemic: S. Matlin and N. Spence 2000 Доступний з genderandaids/modules.php?name=News&file=article&sid=5
В. А. Ядов. Стратегия социологического иследования Доступний з OCR: Allan Shade soclib.fatal
Додаток А
Шановний респонденте!
Дане дослідження проводиться в межах написання кваліфікаційної роботи на тему: “Гендерний вимір сфери ВІЛСНІД”. Ваша участь є надзвичайно важливою, оскільки надасть можливість визначити рівень поінформованості в даній тематиці у працівників ВІЛ- сервісної організації. Ви можете бути певні, що ваші відповіді будуть використані без назви імен, тільки в загальному вигляді.
Щиро вдячна за участь в опитуванні!
1. Як Ви оцінюєте рівень Ваших знань з питань гендерної специфіки ВІЛ/СНІД?
Вибрану цифру обведіть
3-високий
2-середній
1-низький
0-дуже низький
2. Чи є Вашу думку зв’язок між подоланням гендерних стереотипів та зменшенням рівня захворювань на ВІЛ?
1. Так
2. Ні
3. Напишіть, що Ви розумієте під поняттям гендер
4.Чи є різниця між поняттями «гендер» та «стать»?
1.Так, різниця є
2.Ні, є синонімами
3.Не можу визначитись
5. Наведіть приклад гендерного стереотипу
6. Чи мають на Вашу думку, гендерні стереотипи в суспільстві вплив на проблему ВІЛ/ СНІД?
1. Так,мають значний вплив
2. Впливають, але вплив незначний
3. Не мають впливу взагалі
4. Не можу визначитися з відповіддю
7. Що таке гендерна рівність (рівноправ’я)
8. Хто, на Вашу думку, є більш вразливим щодо інфікування ВІЛ
1.Жінки
2.Чоловіки
3.Стать не має значення
9. Які з наведених нижче факторів на Вашу думку найбільше мають вплив на поширення інфекції
Оцініть фактори за рівнем важливості
(1 – неважливий, 5 – найбільш важливий фактор)
Обведіть відповідну оцінку в таблиці:
| Гендерні стереотипи | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Економічна ситуація в країні | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Політична ситуація в країні | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Рівень освіти в країні | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Доступ до інформації, розвиненість ЗМІ | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Менталітет | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Індивідуальні особливості кожної людини | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
10. Чи є наведені нижче твердження, прикладом гендерного стереотипу:
Чоловік є досвідченішим, ніж жінка в статевих стосунках
Так
Ні
Не знаю
Чоловік працює набагато більше ніж жінка
Так
Ні
Не знаю
Жінці необхідно більше часу на опанування нової професії:
Так
Ні
Не знаю
11. Чи погоджуєтесь Ви з наведеними нижче твердженнями:
| Насильницький статевий акт підвищує ризик жінки інфікуватись ВІЛ та іншими інфекціями | Так | Ні | Не знаю |
| Жінки які надають сексуальні послуги, а не їх клієнти, є причиною розповсюдження ВІЛ/СНІД | Так | Ні | Не знаю |
| Жінки так само вразливі до ВІЛ/СНІД як і чоловіки | Так | Ні | Не знаю |
| Чоловіки частіше можуть розпоряджатися значними сумами коштів | Так | Ні | Не знаю |
| Споживання алкоголю та наркотиків, сприяє ризикованій поведінці, що в свою чергу, може провокувати поширення ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом) | Так | Ні | Не знаю |
| Доступ дівчат і жінок до медичних та немедичних послуг обмежений | Так | Ні | Не знаю |
| В родинах зазвичай підтримують жінок, що мають ВІЛ-позитивний статус | Так | Ні | Не знаю |
| Коли хворіє чоловік, дружина про нього піклується | Так | Ні | Не знаю |
| Тривога жінки посилюється через відчуття відповідальності за дитину | Так | Ні | Не знаю |
| Чоловіки зазвичай частіше ніж жінки роблять аналіз на ВІЛ | Так | Ні | Не знаю |
| Використання презерватива не є важливим для людей, що приймають АРТ | Так | Ні | Не знаю |
| Чоловік часто сам вирішує, користуватися презервативом чи ні | Так | Ні | Не знаю |
| Одружена жінка має більше шансів інфікуватися ВІЛ статевим шляхом, ніж неодружена | Так | Ні | Не знаю |
12. З ким потрібно працювати для подолання гендерних стереотипів?
1. В основному жінки потребують проведення роботи з подолання тендерних стереотипів
2. В основному чоловіки потребують проведення роботи з подолання тендерних стереотипів
3. Рівною мірою і чоловіки і жінки потребують роботи з подолання тендерних стереотипів
13. Перерахуйте мінімум п’ять шляхів/стратегій подолання проблем в сфері ВІЛ/СНІД, викликинах гендерними стереотипами.
14. Чи приймали Ви участь в тренінгах на подібну тематикою ?
1. Так
2. Ні
15. Чи хотіли би Ви прийняти в тренінгу на подібну тематику ?
1. Так
2.Ні
16. Ваша стать:1. Чоловіча
2. Жіноча
17. Ваш вік:____ років
Дякую за участь!
Размещено на