Особливості експертизи якості шоколаду, дослідження асортименту, класифікація за УКТ ЗЕД та оформлення при переміщенні через митний кордон України
Перш за все, це наказ ДМСУ від 14 жовтня 2002р. № 561 “Про порядок здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів із застосуванням вантажно-митної декларації”, який дозволяє вдосконалити організацію митного контролю та визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного оформлення шоколаду, що прискорює їх пропуск через митний кордон України[16].
Основні положення тарифного регулювання в Україні викладено в Законі “Про Єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 року, а ставки імпортного мита затверджено Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993року за №4-93 “Про Єдиний митний тариф України”. Законом України “Про Єдиний митний тариф” визначено, що ввізне мито нараховується на товари, в тому числі і на шоколад, які підлягають митному оподаткуванню на базі їх митної вартості. Митний тариф за своїм економічним складом та характером дії належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту[1,2].
Законом України від 23.09.94 р. за № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено термін проведення розрахунків у іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності[4].
Документом, який регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон України від 16 квітня 1991року за №959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, який запровадив правове регулювання видів зовнішньоекономічної діяльності, визначив коло фізичних і юридичних осіб, що мають право займатися нею, заклав основи зовнішньоекономічного законодавства України як незалежної держави[5].
Крім того, з метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту шоколадних виробів, а також для забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання при ввезенні на митну територію України, вивезенні за її межі та транзиті даних виробів користовується також комплекс інших документів, які визначені нашою державою і регламентують порядок і правила пропуску шоколаду .
Інструкція ДМСУ від 9 грудня 1999р. № 1178/145/90 “Про визначення переліку документів, необхідних для митного оформлення товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України в режимах імпорт, експорт, транзит” дозволяє визначити сукупність документів, які будуть необхідні для здійснення митного оформлення шоколаду в різних митних режимах[20].
Наказ ДМСУ від 8 грудня 1998р. № 771 “Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення” дозволяє встановити надійний контроль за переміщенням шоколадних виробів між митницями України, оперативно відреагувати у разі виникнення ускладень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення, підвищення рівня відповідальності осіб, що здійснюють перевезення вантажів, а також для ведення статистичної обробки та аналізу інформації про вантажі, які переміщуються.
Дія цього документу поширюється на переміщення тих шоколадних виробів, які перебувають під митним контролем та переміщуються між митницями на території України всіма юридичними та фізичними особами[15].
Наказ ДМСУ від 24 квітня 1999р. № 240 “Про затвердження порядку заповнення та використання попереднього повідомлення” забезпечує здійснення контролю за доставкою виробів шоколаду, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорт та переміщуються з будь-якою метою, крім транзиту[18].
Відповідно до Наказу ДМСУ від 9 липня 1997р. № 307 “Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації” визначається загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації, які містять відомості про товар та мету його переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо нього, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики і нарахування митних платежів[17].
Нарахування митних платежів, в тому числі мита та митних зборів, при митному оформленні та перміщенні шоколадних товарів через митний кордон України здійснюється відповідно до таких законодавчих актів, як постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997р. № 65 “Про ставки митних зборів”, № 363 “Про затвердження порядку справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД”.
Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1999р. №1598 “Про затвердження порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення через митний кордон України” проводиться визначення митної вартості шоколаду. Митна вартість є основою для нарахування мита, митних зборів та інших митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики[7].
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.
1.1. На сьогоднішній день основною метою діяльності товарознавців-експертів є проведення товарознавчої експертизи з метою запобігання насичення ринку України неякісною закордонною продукцією. Експертна функція товарознавців-експертів є на даний момент дуже актульною. Однією з нагальних проблем сьогодення є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, а, зокрема, визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по данним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів.
1.2. Аналізуючи стан ринку шоколаду в Україні, слід зазначити широкі перспективи для розвитку вітчизняної шоколадної галузі, , оскільки існуючий на даний момент у країні рівень споживання на душу населення має великий потенціал для зросту (з поліпшенням добробуту населення). Український ринок насичений вітчизняним товаром даного виду продукції і має широкий асортимент. Крім того, щороку Україна експортує значно більше шоколаду, ніж ввозить з-за кордону, Експорту шоколаду вказує на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продукту за кордон. Іноземний асортимент шоколаду, представлений на вітчизняному ринку, вирізняється вузькою спеціалізацією, тобто, іншими словами, розрахований лише для заможної верстви населення, що позитивно впливає на конкурентоспроможність вітчизняних виробників шоколаду. Україна, нажаль, не має власної сировинної бази дл виробництва шоколаду і змушена завозити какао продукти з інших країн. Зріст цін на імпортні какао-боби, какао-продукти негативно впливає на цінову політику у шоколадній галузі і змушує вітчизняних виробників підвищувати ціни на шоколад. Збільшення цін на шоколадну продукцію зменшить попит на даний вид продукції та дасть змогу закордонним виробникам посилити свій вплив на українському ринку.На мою думку, вітчизняний ринок шоколаду є досить перспективним, але головною проблемою є те, що майже усі українські виробники шоколаду працюють за рахунок іноземних інвестицій. Іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, але ставлять їх у залежність від політики і стратегій іноземних партнерів.
1.3. Україна має фундаментальну законодавчу базу, що регулює порядок і правила перепустки шоколаду при переміщенні через митний кордон України. Основоположними законами, якими керується державна митна служба в Україні – це закон “Про митну справу“, закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митний кодекс України, закон України "Про митний тариф". Для правильного оформлення та перепустки товару через митний кордон України, митник повинен добре знати законодавчу базу щодо цього товару. Спрощує це завдання повна комп’ютеризація законодавчої бази, митний працівник може з легкістю дістати з баз даних будь-який документ.
РОЗДІЛ 2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШОКОЛАДУ.
2.1. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ШОКОЛАДУ.
Споживчі властивості товару залежать від багатьох факторів, які діють комплексно чи ізольовано. Ці фактори можна поділити на три групи:
Які безпосередньо впливають на формування споживчих властивостей – властивості сировини і матеріалів, якість технологічних процесів
Які стимулюють якість споживчих властивостей – ефективність виробництва, матеріальна зацікавленість працівників тощо.
Які забезпечують зберігання споживчих властивостей при доставці товару від виробника до споживача – умови зберігання, транспортування, реалізації та експлуатації товарів.[22]
На формування споживних властивостей шоколаду впливає, в першу чергу, технологія виробництва.
Шоколадну масу готують із какао тертого, цукрової пудри, какао масла з додаванням ароматизаторів. Багато видів шоколадної маси включають інші речовини, що поліпшують органолептичні властивості, склад і харчову цінність шоколаду: горіхи смажені терті і подрібнені, молоко і вершки сухі, молоко згущене, ізюм, фосфатиди, глюкозу, вафлі подрібнені, коньяк, лікер тощо.[19]
Приготування шоколадних мас починається зі змішування тонко подрібнених напівфабрикатів: нагрітого до температури 55—60° С какао тертого і цукрової пудри — потім до них додають близько половини передбаченого рецептурою какао масла. Якщо не дотриматися умов змішування, то шоколадна маса бути мати неоднорідний склад, що погано вплине на якість готового продукту. Тому для тонкого подрібнення змішаних компонентів і утворення ніжного і приємного смаку шоколадну масу пропускають крізь багатовалкові млини. Одержану порошкоподібну масу вимішують із залишками какао масла у підігрітій місильній машині. Для більш рівномірного розподілу жиру в шоколадній масі, зниження в'язкості і створення міцнішої емульсії додають розчинений у какао маслі соєвий або соняшниковий фосфатидний концентрат, який є одночасно емульгатором і розріджувачем. Після перемішування з ароматизаторами маса для звичайного шоколаду готова і її направляють на формування.[20]
Шоколадну масу для десертних видів шоколаду піддають додатково механічній і тепловій обробці у коншмашинах. Завдяки цьому суттєво поліпшується якість шоколаду, з'являється ніжний смак, приємний і добре виражений аромат.
Готову масу перед формуванням темперують охолодженням до температури початку затвердіння (тобто до 32° С), інтенсивно перемішуючи. Якщо шоколадну масу охолодити при звичайній температурі, Для отримання якісних виробів важливо також стабілізувати температуру відтемперованої шоколадної маси до заповнення нею форм для рівномірного утворення центрів кристалізації стійкої β – форми какао - масла. Якщо ж темперування було недостатнім, то це призведе до жирового посивіння і утворення із частинок какао тертого і цукру конгломератів, закріплених какао маслом. У виробах воно з’являється не одразу після виготовлення, а пізніше.
Розлитий у форми шоколад надходить на вібротранспортер, завдяки чому він добре заповнює всі заглибини форми і з нього виділяються дрібні пухирці повітря. В результаті шоколад набуває темного кольору, а його поверхня стає блискучою.[21]
Цілий ряд харчових продуктів, до яких відносять кондитерські вироби, цінують і люблять у першу чергу за їхній смак й аромат. Як формуються ці показники кондитерських виробів і що варто враховувати при підборі основної й додаткової сировини у виробництві шоколадних виробів?
Відомо, що смак й аромат харчовим продуктам надається з індивідуальних хімічних сполук, які в комплексі створюють образ харчового продукту. Ці речовини утворюються безпосередньо в продукті протягом технологічного процесу, вносяться у виріб з основними сировинними компонентами або безпосередньо у вигляді багатокомпонентних сумішей - харчових ароматизаторів.
З метою одержання продукту з вираженим, гармонічними стабільними смаком й ароматом, необхідно створити збалансовану комбінацію смакоароматичних з'єднань, що є присутнім у продукті й внесених з додатковою сировиною. Найбільш ефективне рішення поставленого завдання - використання різноманітного асортименту ароматизаторів, які дозволяють виробляти виріб стабільної якості з оригінальними ароматом і смаком.
Шоколад являє собою продукт переробки бобів какао із цукром і різноманітними ароматичними й смаковими речовинами або без останніх. До інгредієнтів, що визначають смак й аромат шоколадних виробів, можна віднести молочні й жирові продукти, какао-боби, ваніль і навіть цукор. Компоненти ці природні й органолептичні властивості їх залежать від багатьох факторів: місця вирощування сировини, сорту, способу обробки й зберігання й ін. Високий зміст ароматичних з'єднань у шоколадній масі не завжди дозволяє додати їй бажаний напрямок смаку.[10]
Основні інгредієнти, що надають шоколадній масі оригінальні виражені смак й аромат, - ферментовані, висушені, обсмажені, терті какао-боби. Какао-боби, що ростуть в різних регіонах, мають різні відтінки смаку й аромату, що обумовлено комбінацією ароматичних з'єднань, що втримуються в какао (табл.4).
Таблиця 4
Смако-ароматичні характеристики бобів різних регіонів вирощування
| Регіон вирощування какао | Смак і аромат бобів |
| Кот-д'Івуар | Терпкі, пряні, карамельні |
| Венесуела | Терпкі, смажені, горіхові, з нотами кава |
| Мексика | Запашний, терпкий смак гіркого шоколаду з нотами ізюму |
| Мадагаскар | Горіховий смак з нотами мокко й грильяжу |
| Еквадор | Запашний смак гіркого шоколаду |
Варто звернути увагу на особливості какао-бобів, пов'язані із сортовими розходженнями. Основні сорти какао-бобів: Кріолло, Форастеро, Тріні-таріо (виведені шляхом схрещування попередніх сортів). Смак какао-бобів сорту Кріолло солодкий зі слабовираженим гірким відтінком, Форастеро - з вираженим гірким відтінком.
Обсмажування какао-бобів - одна з головних стадій підготовки сировини, що визначають надалі якість шоколадних виробів. У результаті обсмажування інтенсивно протікають хімічні реакції з утворенням різних ароматичних з'єднань. Вміст амінокислот і цукрів, що редукуються, внаслідок протікання реакції Майяра зменшується й утворюються альдегіди й меланоідини, які також беруть участь у формуванні аромату й смаку. При порушенні технологічного процесу обсмажування какао-боби не будуть мати належного аромату, що надалі позначиться на якості шоколадної маси.[11, 13]
Власний запах шоколадної маси формується на стадії конширування, що супроводжується зміною фізико-хімічних властивостей, випарюванням води й летучих кислот, утворенням комплексних хімічних сполук.
При технологічній обробці, наприклад обсмажуванні, у какао-бобах утворяться ароматичні з'єднання - піразини, які знижують виразність інших ароматичних компонентів продукту. Це ускладнює підбір ароматизаторів й інших добавок, внесених у шоколадну масу з метою додавання їй оригінальних смаку й аромату.
При виробництві шоколадної маси традиційно використовують такий компонент, як ванілін, як підсилювач і модифікатора смаку. Натуральний ванілін одержують зі стручків ванілі. За допомогою ферментації й інтервального сушіння намагаються отримати їхнє тривале зберігання. Після цього з ванільних стручків екстрагують ванілін. Для виготовлення ідентичного натуральному ваніліну як вихідна сировина часто застосовують гваякол. У результаті окислювання й гідролізу останній перетворюється у ванілін, молекулярна структура якого ідентична структурі природного ваніліну. Повне відтворення аромату ванілі досить складно. Відомо, що різні сорти ванілі містять оригінальні аромоутворюючі з'єднання, що обумовлюють індивідуальні властивості кожного сорту.
У цей час на ринку харчових інгредієнтів представлений різноманітний асортимент ванільних ароматів, що не завжди відбивають повною мірою органолептичні властивості натуральної ванілі.
Традиційно при виробництві шоколадних виробів використовують ванілін кристалічний, показники якості якого залежать від способу одержання, вихідної сировини, ступеня очищення. Дослідження показали, що кристалічний ванілін надає шоколаду основний напрямок аромату - природну ванільну насолоду. Інші відтінки, на жаль, практично не простежуються.
Інший важливий інгредієнт, що доповнює властивості шоколадної маси, сухе молоко. Молочні продукти відносяться до сезонної сировини й не завжди допомагають створити виражений молочний відтінок шоколаду.
Ароматизатори "Концентроване молоко ЗЗОЗ", "Вершки молочні 3201', "Вершки 3202", "Масло вершкове 2412" містять ароматичні з'єднання сухого молока. Вони дозволяють підкреслити молочну ноту шоколаду, не порушуючи збалансований шоколадний тон.
Додаткові інгредієнти - арахіс, смажені ядра горіхів, кава - мають досить виражені смакові властивості, але ароматична складова їх "губиться" у порівнянні із власним запахом шоколадної маси Склад ароматизаторів повинен бути підібраний таким чином, щоб підкреслювати власний аромат шоколадної маси й доповнювати його нотами, які або слабко виражені через низький зміст відповідних ароматичних з'єднань у додатковій сировині; підсилювати природні а з'єднання, наявні в продукті, і вносити ті речовини, які були втрачені при обробці; гармонізувати ароматичну композицію виробу в цілому; забезпечувати стабільність органолептичних властивостей готового продукту.
Таким чином, при формуванні смакоароматичних властивостей шоколадних виробів треба особливу увагу приділяти підбору ароматизаторів для створення необхідної комбінації смакоароматичних властивостей основних і додаткових інгредієнтів; стежити за чітким виконанням технології приготування шоколаду, за дотриманням умов зберігання.[14]
2.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АСОРТИМЕНТ ШОКОЛАДУ
ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА.
Залежно від способу випуску шоколад поділяється на:
плитковий
фігурний
в порошку
За вмістом:
без начинки
з начинкою
з добавками
без добавок
За складом і способом обробки шоколадної маси:
звичайний
десертний
В залежності від оформлення:
штучний
ваговий
в наборах[19]
В залежності від маси:
різний до 300 г[42].
Шоколад звичайний без добавок виготовляють із цукрової пудри, какао тертого, какао – масла з включенням соєвого фосфатидного концентрату і ароматизатора (ванілін або ванільна есенція). Помірну кількість какао тертого (217,3 кг/т) включає шоколад Дитячий, Дорожній, Цирк, підвищену (282,3 кг/т) – шоколад Ванільний. Шоколад Полярний має гіркуватий смак внаслідок високої концентрації какао тертого(514,5 кг/т).
Шоколад звичайний з добавками виробляють у широкому асортименті, в тому числі з сухим молоком. На какао – маслі(31%) і сухому молоці (25%) виготовляють Білий шоколад, з обмеженим вмістом какао тертого(6,9%) і високим сухого молока (32%) – Місячний, а також Білосніжка, до рецептури якого входить 10% какао тертого і 33% сухого нежирного молока. До складу шоколаду Оленка входить 14% какао тертого, 10,8% сухого молока і 13,7% сухих вершків. Вміст какао тертого в шоколаді Вершковий – 22%, Південний – 22,7% і Дюймовочка – 25,5,в шоколаді Особливий він дуже високий – 46,6%,але мало сухого молока(9,3%).
Склад багатьох видів шоколаду поліпшують за рахунок горіхової сировини в поєднанні з сухим молоком. З обмеженим вмістом какао тертого виробляють шоколад Лотос — 14,5% і Чайка — 15, середнім — Веселі хлоп'ята — 20, Чибіс — 20, Казки Пушкіна, Байки Крилова і Театральний — 22, Новинка — 23%. На сухому молоці і каві натуральній виготовляють шоколад Попелюшка, фундуку смаженому тертому — Ведмедик — 20%.
Шоколад звичайний також випускають з великими добавками, переважно з ядрами горіхів: фундук цілий або половинки входить до рецептури шоколаду Золотий горіх; фундук подрібнений — Горіховий; кешью або фундук подрібнений — Витязь; ядро арахісове смажене ціле і подрібнене — Парус. До складу всіх видів шоколаду, крім Золотий горіх, входить сухе молоко, а Витязь — також і сухі вершки. Для шоколаду Три мушкетери наповнювачем є подрібнені вафельні листи, Фантазія — крихти печива, Сузір'я — нарізані цукати з кавунових кірок — 17%. Частка какао тертого найвища в рецептурі шоколаду Горіховий — 24%.
Шоколад десертний без добавок характеризується кращими споживними властивостями завдяки використанню какао бобів вищих сортів і конширу-ванню шоколадної маси. Вміст какао тертого менший у шоколаді Візерунковий, Зоологічний і шоколадних фігурках без начинки — 27%, шоколадні медалі — 28, Срібний ярлик — 29, Гвардійський і Наша марка — 33; вищий — у шоколаді Люкс — 40, Слава — 44, Одеса — 45 і Райдуга — 47%. Масова частка жиру передбачена від 33 (Райдуга) до 37% (Візерунковий, Зоологічний, шоколадні фігурки без начинки).
Шоколад десертний з добавками відрізняється різнорідністю органолептичних ознак, зумовлених внесенням сухого молока (Екстра з молоком, Пінгвін, Молочний, Ласунка, Київ, Коник-Горбунок), згущеного молока (Ювілейний), сухих вершків (Казка) і ядра фундука смаженого тертого (Олімпійський), мигдалю смаженого тертого (Столичний, Міньйон). Завдяки добавкам деякі види шоколаду містять обмежену кількість какао тертого: Київ — 9,3%, Ласунка — 9,7, Молочний — 10,9, Казка — 14,1, Пінгвін — 20,1%. Дуже високий вміст какао тертого має шоколад Столичний — 56,3%. Шоколад Коник-Горбунок випускають пористим.
Десертний шоколад з великими добавками може включати: ядра фундука цілі (Горішок) і подрібнені (Натхнення), а також вафлі подрібнені (шоколад з вафлями), кунжутне ядро, кукурудзяні пластівці (Ракета). Останній випускають пористим, маса плиток — до 75 г.
Шоколад з начинками буває різним залежно від виду начинок, їх частки, форми виробів, виду шоколаду. Його випускають у вигляді шоколадних батонів, шоколадних фігурок і плиток (Світоч — різних смаків). Шоколадні батони виробляють прямокутної форми, масою до 50 г, з начинками праліне, помадково-вершковою, крем-брюле, фруктово-мармеладною, фруктово-ягідною, шоколадною.
Молочний шоколад виготовляють з шоколадною, праліновою, молочно-помадковою, помадково-фруктовою, фруктово-мармеладною і фруктовою начинками.
Шоколадні фігурки мають такі начинки: Рожки — шоколадно-кремову, Ракушки і Підкови — пралінову, Жучки — помадкову з мандариновим джемом, Рачки — помадково-вершкову, Гостинець — медовий настій.
Шоколад у вигляді порошку випускають двох видів. До складу першого входить цукрова пудра і какао терте в рівних частинах. Масова частка жиру (27,1±2)%. Другий вид шоколаду з вершками включає цукрову пудру— 461кг/т, какао терте — 149,7, какао масло — 107,7, вершки сухі — 292,3, ванілін — 0,2. Масова частка жиру (30,8±2)%.
Пористий шоколад отримують із десертної шоколадної маси без добавок чи з добавками. Форми заливають на % об'єма, поміщають у вакуум-апарати і витримують в рідкому стані при температурі 40 градусів протягом 4 годин. При знятті вакууму кульки повітря розширяються і збільшують об'єм шоколадної маси. Після охолодження маса застигає, зберігаючи мілко-пористу структуру виробу. Дякуючи такій структурі, шоколад швидко тає у роті, миттєво віддаючи весь смаковий букет, що не може не сподобатись і дитячій, і дорослій аудиторії споживачів. Найбільш відомими представниками цього виду є "Каприз" і "Дамское счастье".
Також виготовляється шоколад спеціального призначення для хворих на діабет звичайний та десертний – виготовлений із заміненням цукру ксилітом,
сорбітом, фруктозою, іншими замінниками, дозволеними до використання [20].
2.3. ВИМОГИ НОРМАТИВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДО ЯКОСТІ
ШОКОЛАДУ.
Двадцять четвертого жовтня 2002 року Верховною Радою України був прийнятий закон України ’’Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини’’№ 191-IV.
Цей Закон встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини на митну територію України. Це закон, вимог якого повинні дотримуватися усі товаровиробники харчової продукції, які виготовляють товар, що зазначений у даному законі. Шоколад відноситься до продукції, що зазначена у законі “Про якість та безпеку харчових продуктів”, тому нормативна документація, що регламентує якість шоколаду, не повинна суперечити даному закону, а навпаки, бути гармонізованою з даним законом.
Беручи до уваги те, що шоколад споживає населення різних вікових груп, існує ряд нормативної документації, яка містить вимоги до якості даного виду продукції. Головний нормативний документ, який містить норми основних показників якості, яких повинні дотримуватись виробники шоколаду, - ДСТУ 3924 – 2000 „Шоколад. Загальні технічні умови”. Визначення органолептичних показників шоколаду проводиться за ДСТУ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто, складових частин”.
До органолептичних показників, згідно цих двох стандартів, належать зовнішній вигляд, форма, консистенція, структура, смак і запах. Лицьова поверхня шоколаду повинна бути блискучою. Шоколадні медалі, шоколад з тонкоподрібненими додаваннями молочних продуктів і горіхів, а також ваговий і формований у фольгу може мати матову поверхню. Шоколад з крупними добавками у вигляді цілих або подрібнених горіхів, нарізаних цукатів, ізюму тощо і пористий може мати нерівну поверхню, і не допускається посивіння шоколаду і пошкодження його шкідниками хлібних запасів. Частка надламаного шоколаду з начинками обмежується і має становити 4 %, а з великими добавками - 2 %. Форма виробів повинна бути без деформацій для всіх видів шоколаду, крім вагового. Консистенція шоколаду передбачена тверда, а структура - однорідна, у пористого - пориста. Смак і запах - властиві для відповідного продукту, без стороннього присмаку і запаху. Стандартами допускаються незначні дефекти, що не псують зовнішнього вигляду шоколаду, - крихти, пухирці, плями, подряпини, сколення, проникнення рідкої фази начинки і фруктів на поверхню.
До показників якості, що нормуються документацією, належать фізико-хімічні показники. Нормативні документи, що містять вимоги до якості фізико-хімічних показників якості, наведені у таблиці 5
Таблиця 5
Методи визначення фізико–хімічних показників якості шоколаду.
| Назва показника | Методи проведення експертизи шоколаду |
| 1 | 2 |
| Ступінь подрібнення шоколадної маси, %, не менше ніж: | ГОСТ 5902 – 80 “Методи визначення ступеня подрібнення і щільності пористих виробів”. |
| Відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, % | ГОСТ 5899 – 85 “Методи визначення масової частки жиру |
| Відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в шоколадній масі, % |
ГОСТ 5900 – 73 “Методи визначення вологи і сухих речовин”. |
| Масова частка начинки, %, не менша ніж: | ГОСТ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин.” |
Продовження таблиці 5
| 1 | 2 |
| Масова частка металевомагнітної домішки, %, не більша ніж % |
ГОСТ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин.” |
| Масова частка золи у нерозчинному 10%-му розчині соляної кислоти, %, не більша ніж % | ГОСТ 5901 – 87 “Методи визначення масової частки золи і металомагнітних домішок |
| Відхилення від рецептурного значення масової частки цукру в шоколадній масі, % | ГОСТ 5903 – 89 “Методи визначення цукру” |
Аналізуючи стандарти, зазначені у таблиці, із фізико-хімічних показників нормуються ступінь подрібнення, масова частка начинки, а також золи - що не розчинна у розчині соляної кислоти. Ступінь подрібнення шоколаду звичайного має становити не менш як 92 %, десертного з добавками - 93 і десертного без добавок - 97 %. Мінімальна масова частка начинки для шоколаду у вигляді батонів - 35 %, а шоколаду масою нетто понад 50 г - 20 %. Обмежується масова частка золи, нерозчинної у 10 %-му розчині соляної кислоти до 0,1 %.
Масові частки цукру, жиру, начинки і вологи в шоколаді повинні відповідати розрахунковому вмісту за рецептурою, враховуючи допустимі відхилення. Масова частка какао продуктів у шоколаді за рецептурою передбечена не менш як 25 %. При виготовленні шоколаду не допускається використання шоколадної маси з додаванням замінників какао масла.
Нормативний документ “Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів” № 5061 нормує вміст пестицидів у шоколаді, а також допустимі рівні вмісту токсичних елементів. Методи контролю токсичних елементів нормуються наступними стандартами: свинець – ГОСТ 26932, кадмій – ГОСТ 26933, миш’як – ГОСТ 26930, ртуть – ГОСТ 26931, мідь – ГОСТ 26931, цинк – ГОСТ 26934. Під час виробництва шоколаду слід керуватися вимогами безпеки, які встановлені “Санітарними правилами для підприємств кондитерської промисловості” № 945а.
Закон України „Про стандартизацію” закріплює основний принцип міжнародної стандартизації – добровільність застосування національних стандартів. Обов’язковими є тільки вимоги щодо безпеки продукції, які переносяться в законодавчі чи нормативно-правові акти, такі, як технічні регламенти. Законодавчими актами встановлюється необхідність обов’язкової сертифікації шоколаду. Після проведення позитивної сертифікації видається сертифікат відповідності, який є обов’язковим документом при переміщенні через митний кордон України (див. додаток ).
Розглянувши нормативні документи, що регламентують якість шоколаду, можна з упевненістю сказати, що якість шоколаду регламентується багатьма документами, починаючи від тих, які містять вимоги до сировини, і закінчуючи тими, що містять вимоги до технологічного устаткування (ГОСТ 12.2.003). Але існують такі стандарти, які, на мою думку, мають неповну або неприпустиму інформацію. Згідно Закону України “Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” споживче маркування продукту повинне містити застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо). ДСТУ 3924-2000 не містить у своєму складі даної вимоги до маркування, що є неприпустимим, так як певним групам населення життєво необхідно знати, наприклад, вміст цукру.
Взагалі, ДСТУ 3924-2000 має неповну інформацію щодо граничних показників вмісту окремих компонентів у шоколаді. Цей стандарт нормує відхилення від рецептурних показників, але конкретно не вказує норми того чи іншого показника. Така інформація ускладнює проведення експертизи шоколаду через те, що виробники шоколаду не зазначають рецептурні складові у кількісному вираженні на споживчому маркуванні і знайти рецептуру того чи іншого шоколаду досить складно. Тому я вважаю, що даний нормативний документ повинен містити чіткі граничні норми показників якості для кожного виду шоколаду.
Значним недоліком нормативної документації на шоколад є те, що вона містить відмінні показники якості шоколаду на Україні і за кордоном. Закордонний стандарт, які діє на території Євросоюзу, дозволяє вміст замінників какао-масла 2-3%. Український стандарт не дозволяє вводити замінників какао-масла. В Україну щороку ввозиться значна кількість шоколаду іноземного виробництва, який, цілком зрозуміло, виготовлений за вимогами стандарту країни-виробника. Щоб не виникало непорозумінь, що робити з шоколадом, який ввозиться на митну територію України і не відповідає вимогам ДСТУ 3924-2000, потрібно гармонізувати вітчизняний і зарубіжний стандарти.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.
2.1. Фактори формування споживних властивостей шоколаду можна поділити на три