Проект централізованого технічного обслуговування маршрутних транспортних засобів на базі філії "ТЕМП-АВТО" відкритого акціонерного товариства "РІВНЕ-АВТО"

Рис. 2.6. Розрахункова схема реверсивного ротаційного ПД

Рис. 2.7. Залежність статичного крутного моменту загальмованого ПД від його основних конструктивних параметрів
В корпусі статора 1 розміщений ротор 2, вісь обертання якого зміщена на ексцентриситет е. В пазах ротора розміщені пластини (лопатки) 3, які під дією відцентрових сил прижимаються до внутрішньої поверхні статора. Кожна пара суміжних лопаток разом з ділянками бокових поверхонь ротора і статора, розміщеними між ними, створює робочу камеру змінного об’єму. З торців ці камери обмежені кришками 4, в яких розміщені підшипники ротора 5. Стиснене повітря поступає в робочі камери через вхідне вікно 6, а видаляється в загальному випадку через вихлопні вікна 7 і 8. Ротаційний ПД може бути реверсивним і нереверсивним. Зміна напрямку обертання ротора в реверсивному ПД здійснюється зміною функцій впускного і випускного каналів. Для того, щоб забезпечити однакові робочі характеристики ПД при різних напрямках обертання ротора, впускні і випускні вікна повинні бути розміщені симетрично відносно осі симетрії.
Характерною особливістю реверсивних ПД являється наявність центрального випускного вікна, яке забезпечує попередій випуск повітря із робочої камери з метою зменшення від’ємної роботи по стисненню повітря при куті повороту ротора більше 180 °.
При
математичному
моделюванні
враховувались
слідуючі
конструктивні
параметри ПД:
Rc – внутрішній
радіус статора;
– довжина камери;
гн (1) і гк (1) –
кути початку
і кінця випуску
повітря через
вікно 6; гн (2)
и гк (2) – кути
початку і кінця
центрального
вихлопу через
вікно 8; гн (3)
и гк (3) – кути
початку і кінця
випуску повітря
через вікно
7; f2 - площа центрального
вихлопного
отвору. В якості
основних були
вибрані такі
параметри: Rc;
;
f2; гн(1); гк(1);
гн (2).
За критерій якості ПД приймався статичний крутний момент Мст (Нм) загальмованого ПД.
Із
графіків слідує,
що точка, що
відповідає
максимальному
значенню Мст,
визначається
оптимальними
значеннями
конструктивних
параметрів
ПД: Rc= 24 мм;
=
50 мм; f2=1 см2;
гн(1)= 40°; гк(1)=
100°; гн(2) = 175°. При
цьому дотримані
умови геометричної
симетрії реверсивного
ПД:
гн(1)+ гк(3)=2р;
гк(1)+ гн(3)=2р;
гн(2)+ гк(2)=2р.
Найбільший вплив на Мст має кут початку центрального вихлопу, довжина камери (ротора) і площа вихлопного вікна.
Для передачі обертання від високообертових роторів ПД до шпинделя робочого органу використовуються понижуючі планетарні передачі типу 2К – Н (рис. 2.8).
Знайдемо формулу для розрахунку передаточного відношення даного планетарного механізму, для цього скористаємось методом зупинки водила (методом Вілліса). Планетарному механізму надається обертання з кутовою швидкістю, рівною кутовій швидкості водила з протилежним знаком.
Відносний рух ланок при цьому залишається таким, яким він був до зупинки водила. Таким чином, після надання всім ланкам кутової швидкості водила з від’ємним знаком планетарна передача перетворюється в просту, зв’язок між кутовими швидкостями якої можна легко знайти з допомогою відомих залежностей.
Складемо
рівняння, що
зв’язують
кутові швидкості
,
основних ланок
планетарної
передачі 2К-Н,
де а, b і Н – це
відповідні
ланки 1, 3 і Н (в
нашому випадку
=0).
Нехай
– кутові швидкості
основних ланок
a, b і Н. Після надання
планетарному
механізму
додаткового
обертання з
кутовою швидкістю
водила з від’ємним
знаком, тобто
після того, як
додали до
величину –
ланки будуть
мати кутові
швидкості:
;
;
![]()
При
непорушному
водилі зв’язок
між кутовими
швидкостями
і
такий самий,
як між абсолютними
кутовими швидкостями
в простій передачі,
тобто:
![]()
Для планетарної передачі типу 2К-Н маємо:
,
і відповідно,
.
Якщо,
наприклад,
відомо, що
,
то з попередньо
отриманої
формули будемо
мати:
.
На основі цієї формули отримаємо:
.
Число зубів коліс передачі вибирається таким чином, щоб виконувались наступні умови:
– співосності Z1+ 2Z2= Z3;
– складання (Z1+ Z3)/C=ціле число;
– сусідства Z2+2<(Z1+ Z3) sin (р/C),
де С – число сателітів.
В результаті спільного рішення даних рівнянь знаходять Z1, Z2, Z3.

Рис. 2.8. Схема планетарної передачі типу 2К-Н
Передачі 2К-Н мають постійний момент на виході, добре забезпечують реверс, мають мінімальну віброактивність. Оптимальний діапазон передаточних відношень і1Н=2,7…8 при ККД 0,96…0,98 [1].
2.6 Розрахунок планетарної передачі
Спеціального методу розрахунку планетарних передач на міцність ще нема. Розрахунок ведеться по тим самим методам, що і простих передач, але з врахуванням особливостей планетарних передач.
На
вихідному валу
гайковерта
потрібно мати
момент, рівний
60Нм=6
,
для затягування
різьб М10. Число
обертів вихідного
вала за хвилину
об/хв.
Термін експлуатації гайковерта – 2000 годин.
Гайковерт реверсивний, працює в постійному режимі.
1.
Визначення
передаточного
числа і характеристики
планетарного
ряду k. Приймемо
число обертів
пневмодвигуна
рівне 1360 об/хв
і визначимо
передаточне
відношення
планетарної
передачі:
.
Виразимо
передаточне
відношення
через величину
з
основного
рівняння кінематики:
,
але
;
;
.
2. Визначення коефіцієнта корисної дії.
;
;
.
Це
видно і з виразу
передаточного
відношення
,
де з збільшенням
збільшується
.Отже
х= +1, тоді прийнявши
([3] с. 131), отримаємо:
.
Це означає, що ККД планетарної передачі вище ККД простої передачі з тим самим числом полюсів, хоча передаточне число планетарної передачі на одиницю більше.
3. Визначення споживаної потужності:

4. Визначаємо число зубів коліс.
а) Розглядаємо менше зубчасте колесо.
З умови співосності:
маємо
,
поділивши на
отримаємо:
.
Якщо k>3, як в нашому випадку, то меншим колесом буде сонячне.
б) Число зубів сонячного колеса визначимо з умов складання:
;
,
де С – число сателітів.
При
будь-якому
числі
,
що кратне 5,
отримаємо ціле
число зубів,
але це число
не повинно бути
менше мінімального
числа зубів
по умовах
непідрізання
і бути недопустимо
більшим по
умовам виготовлення
і збереження
мінімальних
габаритів. Крім
того, це число
повинно забезпечувати
ціле число
зубів сателітів,
яке отримаємо
з умов співосності
при незмінному
значенні k.
Приймаючи
послідовно
значення
,
рівні 30, 35, 40, 45, 50, отримаємо
рівне 18, 21, 24, 27, 30. Але
числа зубів
рівні 21 і 27 не
забезпечують
цілого числа
зубів сателітів:
.
Таким чином, залишаються числа зубів сонячного колеса, рівні 18, 24, 30, 36, 42.
в) Числа зубів на інших колесах:
72
(96, 120, 144, 168);
27
(36, 45, 54, 63).
5. Визначення моментів.
а) Момент на ведучому валу:
.
б) Момент на веденому валу:
.
в) Момент на епіциклічному колесі:
,
або
.
Далі потрібно визначити найбільш навантажений полюс, але для розглядуваної схеми, коли зусилля в полюсах рівні, зрозуміло, що при однакових матеріалах в гірших умовах знаходиться сонячне колесо, так як число зубів його менше, а число циклів навантажень більше. Хоча зуби сателітів в такій схемі планетарного механізму працюють на згин з знакоперемінними навантаженнями навіть при постійному напрямку обертання, так як в зачепленні з сонячним і епіциклічним колесами зуб працює різними сторонами, але реверс гайковерта згладжує цю особливість роботи сателітів.
6. Відносні числа обертів.
Сонячне колесо:
об/хв.
Епіцикл:
об/хв.
Сателіт:
об/хв.
7. Визначення міжосьової відстані коліс.
Міжосьова відстань коліс планетарної передачі визначається з умови витривалості по контактним напругам при зупиненому водилі, тобто так само, як і для простої передачі.
Ця відстань може бути визначена в залежності від обертового зусилля, крутного моменту, або потужності.
Вихідною являється формула Герца-Бєляєва:
,
де
– зусилля, що
припадає на
одиницю довжини
контакту;
– приведений
модуль першого
роду;
– приведений
радіус кривизни
в точці контакту.
Величини цих параметрів визначаються з умов:
,
де
– розрахункова
обертова сила,
момент і потужність;
([3]
с. 134), так як обидва
колеса виготовлені
з сталі;
,
де