Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Вагон пасажирський жорсткий

Вагон пасажирський жорсткий

height="25" align="BOTTOM" border="0" />, що надходить в вагон і та, що виходить з вагона не повинна перевищувати 3...40.

Визначимо температуру повітря на вході в робоче приміщення вагона:


, (5.2)


На перетині лінії і променя процесу, знаходиться точка П, яка відповідає параметрам повітря на вході у вагон.

Витрати повітря через вагон визначаємо за формулою, кг/год:


, (5.3)


де − ентальпія повітря на виході з вагона, кДж/кг;

− ентальпія повітря на вході у вагон, кДж/кг.


кг/год.


при русі до камери змішування підігрівається від стінок рециркуляційного каналу, який розташований під дахом вагона. Підігрів повітря складає 0,5...1,5 0С. Температура рециркуляційного повітря:


, (5.4)

0С.


При підігріві повітря вологовміст повітря залишається постійним, тому на перетині лінії постійного вологовмісту та температури знаходиться гонка В/ , яка відповідач параметрам рециркуляційного повітря.

Для підтримання необхідного хімічного складу повітря санітарними нормами встановлено, що подача зовнішнього повітря в вагон на одну людину складає: м3/год. В розрахунках приймаємо м3/год.

Кількість зовнішнього повітря, яке надходить у вагон, кг/год:


, (5.5)

де − кількість повітря на одну людину, м3/год;

− кількість людей у вагоні, чол.

− густина зовнішнього повітря, кг/м3:


, (5.6)


де − атмосферний гиск, Па (Па);

− газова стала повітря, Дж/кг∙ К (Дж/кг∙ К);

− абсолютна температура зовнішнього повітря, К (К).


кг/м3,

кг/год.


Кількість рециркуляційного повітря, яке надходить у вагон, кг/год:


, (5.7)

кг/год.


Параметри повітря, що відповідають камері змішування відображаються точкою С, яка знаходиться на лінії В/З.

Відрізки прямої лінії будуть дорівнювати, мм


, (5.8)

, (5.9)

мм,

мм.


На шляху від повітроохолоджувача до робочої зони вагона повітря підігрівається. Температура повітря на виході з повітроохолоджувача визначається за формулою, 0С:


, (5.10)


де − підігрів від стінок повітропроводу та гальмування (=1,0…2,50С).


0С.


При підігріві повітря вологовміст повітря залишається постійним, тому на першій лінії постійного вологовмісту та температури знаходиться точка П, яка відповідає параметрам повітря на виході з повітроохолоджувача. Робоча холодопродуктивність холодильної машини установки кондиціювання повітря, Вт:


, (5.11)


де − ентальпія повітря в камері змішування, кДж/кг;

− ентальпія повітря на виході з повітроохолоджувача, кДж/кг.


Вт.


Умовно вважають, що повітря в міжтрубному просторі повітроохолоджувача має відносну вологість % і температуру близьку до температури стінки труби.

Температура кипіння рідкого холодоагенту у повітроохолоджувачі приймається на 7…10 0С нижче температури точки И, яка відповідає точці роси повітря при постійному вологовмісті на виході з повітроохолоджувача:


, (5.12)

0С.


6. ПОБУДОВА В LG P – I ДІАГРАМИ ЦИКЛУ ХОЛОДИЛЬНОЇ МАШИНИ ТА ЙОГО РОЗРАХУНОК


Для побудови холодильного циклу визначаємо температурний режим циклу.

По температурі зовнішнього повітря , визначаємо температуру конденсації холодоагенту у повітряному конденсаторі. Температура конденсації вище температури зовнішнього повітря , на 8...12 0С.


, (6.1)

0С.


За значеннями температури конденсації і температури кипіння по lg p–i діаграмі визначаємо тиск конденсації , тиск кипіння .

За знайденим значенням тиску конденсації і тиску кипіння холодоагенту робимо перевірку на кількість ступеней стиску холодоагенту в холодильній машині.

При переходять до двоступінчастого стиску.

Температура всмоктування пари холодоагенту в компресор на 15...30 0С вище, температури кипіння холодоагенту у випарнику.


, (6.2)

0С.


Температура переохолодження рідкого холодоагенту перед дроселюванням на 3...6 0С нижче температури конденсації .


, (6.3)

0С.


Рисунок 6.1 − Цикл холодильної машини в lgp - i діаграмі. Лінія (4−1) − ізотермічний і ізобарний процес кипіння холодоагенту у випарнику; лінія (1−1/) − ізобарний перегрів пари холодоагенту на всмоктуванні в компресор; лінія (1/−2) − адіабатний процес стиску холодоагенту в компресорі; лінія (2−2/) − ізобарний процес охолодження перегрітої пари до сухої насиченої пари в конденсаторі; лінія (2/−3) − ізотермічний і ізобарний процеси конденсації холодоагенту в конденсаторі; лінія (3−3/) − ізобарний процес переохолодження рідкого холодоагенту перед дроселюванням; лінія (3/−4) − ізоентальпний процес дроселювання рідкого холодоагенту.


Дані з lgp – i діаграми заносимо в таблицю 6.1:


Таблиця 6.1 − Параметри холодоагенту у характерних точках циклу

Параметри

Точка циклу

,0С

,МПа

,кДж/кг

,м3/кг

1 5 0,35 402 0,060

1/

30 0,35 425 0,070
2 75 1,25 455 0,021

2/

45 1,25 411 −
3 45 1,25 265 −

3/

40 1,25 258 −
4 5 0,35 258 −

Розрахунок параметрів циклу холодильної машини приведемо у вигляді таблиці 6.2:


Таблиця 6.2 − Розрахунок циклу холодильної машини

Параметр, що визначається Формула Розрахунок
1 Питома масова холодопродуктивність холодоагенту, кДж/кг

2 Масовий видаток холодоагенту, кг/год

3 Питома робота компресора, кДж/кг

4 Теоретична потужність компресора,Вт

5 Питоме теплове навантаження на конденсатор, кДж/кг

6 Теплове навантаження на конденсатор,Вт

7 Об’ємний видаток холодоагенту через компресор,м3/год

8 Об’ємний видаток холодоагенту через конденсатор, м3/год

7. ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄМНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА


Продуктивність компресора залежить від коефіцієнта подачі , який визначає об'ємні втрати дійсного компресора.

Коефіцієнт подачі компресора визначається добутком робочих коефіцієнтів:


, (7.1)


де − об'ємний коефіцієнт;

− коефіцієнт дроселювання;

− коефіцієнт підігріву;

− коефіцієнт щільності.

Об'ємний коефіцієнт визначається за формулою:


, (7.2)


де С − відносна величина шкідливого простору компресора, С= 0,04...0,06; m − показник політропи (для хладонових компресорів, m = 1).



Коефіцієнт дроселювання визначається за формулою:

, (7.3)


де − депресії (зміни тиску) при всмоктуванні в компресор, =0,04 МПа;

− депресії на нагнітанні компресора =0,08 МПа.



Коефіцієнт підігріву визначається за формулою:


, (7.4)


де − температури кипіння та конденсації холодоагенту, К;


,0С (7.5)

,0С (7.6)

К

К


Коефіцієнт щільності визначається з умови =0,96...0,98. = 0,97

За формулою (7.1):


8. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА (ДІАМЕТРА ЦИЛІНДРА ТА ХОДУ ПОРШНЯ)


Дійсна продуктивність компресора визначається за формулою, м3/год:


, (8.1)


де − масовий видаток холодоагенту, кг/год;

− питомий об'єм пари холодоагенту при всмоктуванні в компресор, м3/кг.


м3/кг


Дійсна продуктивність компресора із врахуванням коефіцієнта подачі, м3/год:


(8.2)


де − коефіцієнт подачі компресора;

− діаметр циліндра, м;

− хід поршня, м;

− кількість циліндрів компресора (Z=2;4);

− частота обертання вала компресора, об/хв. (n= 1000...1500 об/хв).

Діаметр циліндра компресора визначаємо за формулою, м:


, (8.3)

де − відношення ходу поршня до діаметра, (= 0,7...0,9).


м,

м.


За знайденими значеннями діаметра циліндра та ходу поршня визначаємо дійсну продуктивність компресора за формулою, м3/год:


, (8.4)

м3/год.


9. ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ТА ПОТУЖНОСТІ, ЩО СПОЖИВАЄТЬСЯ КОМПРЕСОРОМ


Енергетичні коефіцієнти компресора дозволяють визначити енергетичні втрати дійсного компресора.

Індикаторна потужність компресора, Вт:


, (9.1)


де − теоретична потужність компресора,Вт;

− індикаторний ККД.


(9.2)

де − коефіцієнт підігріву; − емпіричний коефіцієнт ( = 0,0025);

− температура кипіння рідкого холодоагенту у випарнику.


,

Вт.


Ефективна потужність компресора:


, (9.3)


де − механічний ККД (=0,90…0,93).


Вт.


Ефективний ККД компресора:


, (9.4)


Потужність на валу двигуна компресора, Вт.


, (9.5)


де − загальний ККД передачі дорівнює 0,96...0,99.

Вт.


10. РОЗРАХУНОК ТРУБОПРОВОДІВ


Трубопроводи для холодильних машин підбирають по внутрішньому діаметру.

Діаметр всмоктувального трубопроводу компресора визначається за формулою, м:


, (10.1)


де − об'ємний видаток пари холодоагенту при всмоктуванні в к компресор, м3/с;

− швидкість руху пари холодоагенту у всмоктувальному трубопроводі (= 12м/ с).


, (10.2)


де − масовий видаток холодоагенту, кг/год;

− питомий об'єм пари холодоагенту при всмоктуванні в компресор, м3/кг;


м3/с,

м.

Діаметр нагнітальною трубопроводу компресора визначається за формулою, м:


, (10.3)


де − об'ємний видаток пари холодоагенту при нагнітанні компресора, м3/с;

− швидкість руху пари холодоагенту при нагнітанні компресора, (= 5м/ с).


, (10.4)


де − масовий видаток холодоагенту, кг/год;

− питомий об'єм пари холодоагенту при нагнітанні з компресора, м 3/кг;


м/с,

м.


11. РОЗРАХУНОК КОНДЕНСАТОРА


Мета розрахунку конденсатора - визначення площі теплопередавальної поверхні та витрат охолоджуючого повітря.

Площу теалопередавальної поверхні конденсатора визначаємо з рівняння теплопередачі.

, (11.1)


де − теплове навантаження на конденсатор, Вт;

− коефіцієнт теплопередачі, Вт/м2∙К;

− площа теплопередавальної поверхні конденсатора, м2;

− середня логарифмічна різниця температур.


, (10.2)


Коефіцієнт теплопередачі для конденсаторів з повітряним охолодженням складає 30…45 Вт/м2∙К.


Рисунок 11.1− Графік температурного режиму роботи конденсатора: − температура конденсації, 0С; − температура повітря на вході в конденсатор (дорівнює температурі зовнішнього повітря), 0С; − температура повітря на виході з конденсатора, 0С. (>на 3...4 oС).


, (10.3)

, (10.4)

, (10.5)

0С,

0С,

0С,

м2.

Вт


Витрати повітря через конденсатор,м3/с:


, (10.6)


де − теплоємність повітря, Дж/кг∙К (= 1003 Дж/кг∙К);

− щільність повітря, кг/м3;

− нагрів повітря у конденсаторі 0С.


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: