Вагон пасажирський жорсткий
Визначимо температуру повітря на вході в робоче приміщення вагона:
, (5.2)
![]()
На
перетині лінії
і променя
процесу, знаходиться
точка П, яка
відповідає
параметрам
повітря на
вході у вагон.
Витрати повітря через вагон визначаємо за формулою, кг/год:
,
(5.3)
де
−
ентальпія
повітря на
виході з вагона,
кДж/кг;
−
ентальпія
повітря на
вході у вагон,
кДж/кг.
кг/год.
при
русі до камери
змішування
підігрівається
від стінок
рециркуляційного
каналу, який
розташований
під дахом вагона.
Підігрів повітря
складає 0,5...1,5 0С.
Температура
рециркуляційного
повітря:
, (5.4)
0С.
При
підігріві
повітря вологовміст
повітря залишається
постійним, тому
на перетині
лінії постійного
вологовмісту
та температури
знаходиться
гонка В/
, яка
відповідач
параметрам
рециркуляційного
повітря.
Для
підтримання
необхідного
хімічного
складу повітря
санітарними
нормами встановлено,
що подача зовнішнього
повітря в вагон
на одну людину
складає:
м3/год.
В
розрахунках
приймаємо
м3/год.
Кількість зовнішнього повітря, яке надходить у вагон, кг/год:
, (5.5)
де
− кількість
повітря на одну
людину, м3/год;
− кількість
людей у вагоні,
чол.
−
густина
зовнішнього
повітря, кг/м3:
, (5.6)
де
− атмосферний
гиск, Па
(
Па);
− газова
стала повітря,
Дж/кг∙
К (
Дж/кг∙
К);
− абсолютна
температура
зовнішнього
повітря, К
(
К).
кг/м3,
кг/год.
Кількість рециркуляційного повітря, яке надходить у вагон, кг/год:
, (5.7)
кг/год.
Параметри повітря, що відповідають камері змішування відображаються точкою С, яка знаходиться на лінії В/З.
Відрізки прямої лінії будуть дорівнювати, мм
, (5.8)
, (5.9)
мм,
мм.
На шляху від повітроохолоджувача до робочої зони вагона повітря підігрівається. Температура повітря на виході з повітроохолоджувача визначається за формулою, 0С:
, (5.10)
де
− підігрів від
стінок повітропроводу
та гальмування
(
=1,0…2,50С).
0С.
При
підігріві
повітря вологовміст
повітря залишається
постійним, тому
на першій лінії
постійного
вологовмісту
та температури
знаходиться
точка П,
яка
відповідає
параметрам
повітря на
виході з
повітроохолоджувача.
Робоча холодопродуктивність
холодильної
машини установки
кондиціювання
повітря, Вт:
, (5.11)
де
− ентальпія
повітря в камері
змішування,
кДж/кг;
− ентальпія
повітря на
виході з
повітроохолоджувача,
кДж/кг.
Вт.
Умовно
вважають, що
повітря в міжтрубному
просторі
повітроохолоджувача
має відносну
вологість
%
і температуру
близьку до
температури
стінки труби.
Температура
кипіння рідкого
холодоагенту
у повітроохолоджувачі
приймається
на 7…10 0С
нижче температури
точки И,
яка
відповідає
точці роси
повітря при
постійному
вологовмісті
на виході з
повітроохолоджувача:
, (5.12)
0С.
6. ПОБУДОВА В LG P – I ДІАГРАМИ ЦИКЛУ ХОЛОДИЛЬНОЇ МАШИНИ ТА ЙОГО РОЗРАХУНОК
Для побудови холодильного циклу визначаємо температурний режим циклу.
По
температурі
зовнішнього
повітря
,
визначаємо
температуру
конденсації
холодоагенту
у
повітряному
конденсаторі.
Температура
конденсації
вище температури
зовнішнього
повітря
,
на 8...12 0С.
, (6.1)
0С.
За
значеннями
температури
конденсації
і температури
кипіння
по
lg p–i
діаграмі визначаємо
тиск конденсації
,
тиск кипіння
.
За
знайденим
значенням тиску
конденсації
і
тиску кипіння
холодоагенту
робимо перевірку
на кількість
ступеней стиску
холодоагенту
в холодильній
машині.
При
переходять
до двоступінчастого
стиску.
Температура
всмоктування
пари холодоагенту
в компресор
на 15...30 0С
вище, температури
кипіння
холодоагенту
у випарнику.
, (6.2)
0С.
Температура
переохолодження
рідкого холодоагенту
перед дроселюванням
на 3...6 0С
нижче температури
конденсації
.
, (6.3)
0С.

Рисунок 6.1 − Цикл холодильної машини в lgp - i діаграмі. Лінія (4−1) − ізотермічний і ізобарний процес кипіння холодоагенту у випарнику; лінія (1−1/) − ізобарний перегрів пари холодоагенту на всмоктуванні в компресор; лінія (1/−2) − адіабатний процес стиску холодоагенту в компресорі; лінія (2−2/) − ізобарний процес охолодження перегрітої пари до сухої насиченої пари в конденсаторі; лінія (2/−3) − ізотермічний і ізобарний процеси конденсації холодоагенту в конденсаторі; лінія (3−3/) − ізобарний процес переохолодження рідкого холодоагенту перед дроселюванням; лінія (3/−4) − ізоентальпний процес дроселювання рідкого холодоагенту.
Дані з lgp – i діаграми заносимо в таблицю 6.1:
Таблиця 6.1 − Параметри холодоагенту у характерних точках циклу
|
Параметри Точка циклу |
|
|
|
|
| 1 | 5 | 0,35 | 402 | 0,060 |
|
1/ |
30 | 0,35 | 425 | 0,070 |
| 2 | 75 | 1,25 | 455 | 0,021 |
|
2/ |
45 | 1,25 | 411 | − |
| 3 | 45 | 1,25 | 265 | − |
|
3/ |
40 | 1,25 | 258 | − |
| 4 | 5 | 0,35 | 258 | − |
Розрахунок параметрів циклу холодильної машини приведемо у вигляді таблиці 6.2:
Таблиця 6.2 − Розрахунок циклу холодильної машини
| Параметр, що визначається | Формула | Розрахунок |
| 1 Питома масова холодопродуктивність холодоагенту, кДж/кг |
|
|
| 2 Масовий видаток холодоагенту, кг/год |
|
|
| 3 Питома робота компресора, кДж/кг |
|
|
| 4 Теоретична потужність компресора,Вт |
|
|
| 5 Питоме теплове навантаження на конденсатор, кДж/кг |
|
|
| 6 Теплове навантаження на конденсатор,Вт |
|
|
|
7 Об’ємний видаток холодоагенту через компресор,м3/год |
|
|
|
8 Об’ємний видаток холодоагенту через конденсатор, м3/год |
|
|
7. ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄМНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА
Продуктивність
компресора
залежить від
коефіцієнта
подачі
,
який визначає
об'ємні втрати
дійсного компресора.
Коефіцієнт подачі компресора визначається добутком робочих коефіцієнтів:
, (7.1)
де
−
об'ємний коефіцієнт;
−
коефіцієнт
дроселювання;
−
коефіцієнт
підігріву;
−
коефіцієнт
щільності.
Об'ємний коефіцієнт визначається за формулою:
, (7.2)
де С − відносна величина шкідливого простору компресора, С= 0,04...0,06; m − показник політропи (для хладонових компресорів, m = 1).

Коефіцієнт дроселювання визначається за формулою:
, (7.3)
де
−
депресії (зміни
тиску) при
всмоктуванні
в компресор,
=0,04
МПа;
−
депресії
на нагнітанні
компресора
=0,08
МПа.

Коефіцієнт підігріву визначається за формулою:
, (7.4)
де
− температури
кипіння та
конденсації
холодоагенту,
К;
,0С (7.5)
,0С (7.6)
К
К
![]()
Коефіцієнт
щільності
визначається
з умови
=0,96...0,98.
=
0,97
За формулою (7.1):
![]()
8. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА (ДІАМЕТРА ЦИЛІНДРА ТА ХОДУ ПОРШНЯ)
Дійсна продуктивність компресора визначається за формулою, м3/год:
, (8.1)
де
−
масовий видаток
холодоагенту,
кг/год;
−
питомий
об'єм пари
холодоагенту
при всмоктуванні
в компресор,
м3/кг.
м3/кг
Дійсна продуктивність компресора із врахуванням коефіцієнта подачі, м3/год:
(8.2)
де
−
коефіцієнт
подачі компресора;
−
діаметр
циліндра, м;
−
хід поршня,
м;
−
кількість
циліндрів
компресора
(Z=2;4);
−
частота
обертання вала
компресора,
об/хв. (n= 1000...1500 об/хв).
Діаметр циліндра компресора визначаємо за формулою, м:
, (8.3)
де
−
відношення
ходу поршня
до діаметра,
(
=
0,7...0,9).
м,
м.
За знайденими
значеннями
діаметра циліндра
та ходу поршня
визначаємо
дійсну продуктивність
компресора
за формулою,
м3/год:
, (8.4)
м3/год.
9. ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ТА ПОТУЖНОСТІ, ЩО СПОЖИВАЄТЬСЯ КОМПРЕСОРОМ
Енергетичні коефіцієнти компресора дозволяють визначити енергетичні втрати дійсного компресора.
Індикаторна потужність компресора, Вт:
, (9.1)
де
−
теоретична
потужність
компресора,Вт;
− індикаторний
ККД.
(9.2)
де
−
коефіцієнт
підігріву;
−
емпіричний
коефіцієнт
(
= 0,0025);
−
температура
кипіння рідкого
холодоагенту
у випарнику.
,
Вт.
Ефективна потужність компресора:
, (9.3)
де
−
механічний
ККД (
=0,90…0,93).
Вт.
Ефективний ККД компресора:
, (9.4)
![]()
Потужність на валу двигуна компресора, Вт.
, (9.5)
де
−
загальний ККД
передачі дорівнює
0,96...0,99.
Вт.
10. РОЗРАХУНОК ТРУБОПРОВОДІВ
Трубопроводи для холодильних машин підбирають по внутрішньому діаметру.
Діаметр всмоктувального трубопроводу компресора визначається за формулою, м:
, (10.1)
де
−
об'ємний видаток
пари холодоагенту
при всмоктуванні
в к компресор,
м3/с;
− швидкість
руху пари
холодоагенту
у всмоктувальному
трубопроводі
(
=
12м/ с).
, (10.2)
де
−
масовий видаток
холодоагенту,
кг/год;
−
питомий
об'єм пари
холодоагенту
при всмоктуванні
в компресор,
м3/кг;
м3/с,
м.
Діаметр нагнітальною трубопроводу компресора визначається за формулою, м:
, (10.3)
де
−
об'ємний видаток
пари холодоагенту
при нагнітанні
компресора,
м3/с;
− швидкість
руху пари
холодоагенту
при нагнітанні
компресора,
(
=
5м/ с).
, (10.4)
де
−
масовий видаток
холодоагенту,
кг/год;
−
питомий
об'єм пари
холодоагенту
при нагнітанні
з компресора,
м 3/кг;
м/с,
м.
11. РОЗРАХУНОК КОНДЕНСАТОРА
Мета розрахунку конденсатора - визначення площі теплопередавальної поверхні та витрат охолоджуючого повітря.
Площу теалопередавальної поверхні конденсатора визначаємо з рівняння теплопередачі.
, (11.1)
де
−
теплове навантаження
на конденсатор,
Вт;
−
коефіцієнт
теплопередачі,
Вт/м2∙К;
−
площа
теплопередавальної
поверхні
конденсатора,
м2;
−
середня
логарифмічна
різниця температур.
, (10.2)
Коефіцієнт теплопередачі для конденсаторів з повітряним охолодженням складає 30…45 Вт/м2∙К.

Рисунок
11.1−
Графік
температурного
режиму роботи
конденсатора:
−
температура
конденсації,
0С;
−
температура
повітря на
вході в конденсатор
(дорівнює температурі
зовнішнього
повітря), 0С;
−
температура
повітря на
виході з конденсатора,
0С.
(
>
на
3...4 oС).
, (10.3)
, (10.4)
, (10.5)
0С,
0С,
0С,
м2.
Вт
Витрати повітря через конденсатор,м3/с:
, (10.6)
де
−
теплоємність
повітря, Дж/кг∙К
(
=
1003 Дж/кг∙К);
− щільність
повітря, кг/м3;
−
нагрів
повітря у
конденсаторі
0С.