Проект ділянки нової залізниці
Размещено на /
Міністерство транспорту України
Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту
Кафедра «Проектування і будівництво доріг»
Курсовий проект
по дисципліні "Проектування залізниць"
На тему: «Проект ділянки нової залізниці»
Виконав:
студент 4 курсу
групи 3бзтв-1
Зеленов Д.О.
Науковий керівник:
Заяц М.А.
Дніпропетровськ,
2010
Зміст
Вступ
1. Визначення основного питомого середньозваженого опору вагонного складу
2. Визначення маси вагонного складу
3. Практична маса поїзда. Кількість вагонів у складі. Довжина поїзда
4. Діаграма питомих рівнодіючих сил
5. Гальмівна задача
6. Основні проектні рішення
6.1 Категорія лінії
6.2 Величина керівного ухилу.
6.3 Тип верхньої будови колії і ширина основної площадки земляного полотна.
7. План і поздовжній профіль
7.1 Вибір напрямку лінії
7.2 Основні норми проектування плану і поздовжнього профілю
7.3 Розміщення роздільних пунктів
8. Штучні споруди
9. Побудова кривої швидкості
10. Побудова кривої часу
11. Побудова кривої сили тяги й визначення роботи сили тяги локомотива
12. Побудова кривої сили струму й визначення витрати електроенергії на тягу поїздів
13. Техніко-економічні показники
13.1 Обсяги земляних робіт
13.2 Будівельна вартість
13.3 Вартість об 'єктів житлово-цивільного будівництва
13.4 Експлуатаційні витрати
Список використаної літератури
Вступ
Залізниця - це комплекс різних по призначенню, але взаємозалежних споруд, необхідних для нормальної експлуатації. Будівництво залізниці - складний процес, при якому створюються залізничні лінії для забезпечення перевезень вантажів і пасажирів, спорудження для технічного обслуговування доріг і культурно-побутові об'єкти для працівників залізничного транспорту.
Вишукування та проектування залізничних доріг - область транспортної науки, яка вивчає методи інженерних вишукувань для збору та обробки інформації о районі проектування та розробки на її основі комплексних науково-обґрунтованих проектів будівництва нових та реконструкції діючих залізниць.
В даному проекті обґрунтовуються: категорія залізниці, напрямок лінії, крутизна керівного ухилу, кількість головних колій, розміщення та тип роздільного пункту. Розробляється план, поздовжній профіль та проекти труб.
1. Визначення основного питомого середньозваженого опору вагонного складу
Основний питомий опір - опір, що діє завжди, поки рухається поїзд, без обліку профілю й плану, при температурі зовнішнього повітря не нижче - 30°С і швидкості бічного зустрічного вітру до 6 м/с.
Фактори, що викликають основний питомий опір:
- тертя в підшипниках рухливого складу;
- тертя катання коліс по рейках;
- тертя ковзання коліс по рейках;
- опір шляху й удари в стиках;
- опір повітряного середовища.
Основний питомий середньозважений опір при наявності в складі 4- вісних вагонів обчислюється по формулі:
(1.1)
де ω’’Ocp - основний питомий опір 4- вісних вагонів.
V- розрахункова швидкість; V=43,5 км/ч;
qo4 - навантаження на вісь 4 - вісних вагонів;
(1.2)
qo4 = (60*0.8*22.4)/4 = 70,4/4=17,6 (т/вісь)
де q4 - маса 4-вісних вагонів брутто;
ω’’Ocp = 0,7+(3+0,1*43,5+0,0025*43,52)/17,6 =1,386399 (кгс/т)
2. Визначення маси вагонного складу
Визначення маси вагонного складу обчислюється по формулі:
(2.1)
де Fкр- розрахункова сила тяги;
Р - вага локомотива;
ір - керівний ухил, рівний 8 ‰;
ω’O - основний опір локомотива.
(2.2)
де V = Vр - розрахунково-мінімальна швидкість; V = 43,5 (км/ч)
Розрахунково-мінімальна швидкість - це найменша швидкість, з якої може їхати локомотив при русі на підйом, якщо ухил дорівнює керівному.
ω’O = 1,9+0,01*43,5+0,0003*43,52 = 2,902675 (кгс/т)
(т)
3. Практична маса поїзда. Кількість вагонів у складі. Довжина поїзда
Підраховуємо кількість вагонів у складі. Кількість 4-вісних вагонів розраховуємо по формулі:
(3.1)
шт.
QПp - практична маса поїзда, яка обчислюється по формулі:
(3.2)
Qпp = 54*70,4 = 3800 (т)
(т)
(3.3)
I3750-3800I = 50 (т)
50 = 50т (вірно)
Визначимо довжину поїзда:
м
(3.4)
Lп = 54*14+ 21 +10 = 787 (м)
Lп ≤ lпоп
де Іпоп - корисна довжина приймально-відправних колій, що буває таких розмірів:
Іпоп =850 (м); Іпоп = 1050 (м); Іпоп = 1250 (м); Іпоп = 1500 (м);
Отриманій довжині поїзда відповідає довжина приймально-відправних колій, що дорівнює Іпоп =850 (м).
Визначимо масу поїзда при рушанні з місця:
(3.5)
де ітр = ір = 8 ‰ .
(3.6)
![]()
Qтр = 49680/(1,138211 + 8) = 5436 (т)
5436>>3800 (вірно).
Маса вантажу нетто QН розраховуємо по формулі:
(3.7)
Qн = 54*60*0,8 = 2592 (т);
Перевірка:

0,7 < η <0,8
η = 2592/3800 = 0,7
4. Діаграма питомих рівнодіючих сил
Як відомо, рівнодіючі зусилля в тяговому режимі fk – ω0 визначаються наступною формулою:
(4.1)
де Fk - дотична сила тяги локомотива, кг;
ω’O - основний питомий опір руху локомотива в тяговому режимі;
ω"о - основний питомий опір руху вагоні;
Р - маса локомотива, т;
Q - маса складу, т.
Для локомотива питомий опір може бути розрахований по формулі:
ω’O = 1,9 + 0,01 * V + 0,0003 * V2 (4.2)
А для вагонів:
ω"о = 0,92 + 0,00325 * V + 0.00011 * V2 (4.3)
де V - швидкість, км/год.
Мені був заданий локомотив BJI60 і маса складу 3800 т. У заздалегідь підготовлених таблицях Excel були виконані розрахунки, які наведені нижче в таблицях 4.1 і 4.2.
ω’х = 2,4+0,011*V +0.00035*V2 - основний питомий опір руху поїзда в режимі холостого ходу.
Фкр = 0,27*(V+100/5*V+100) - розрахунковий коефіцієнт тертя гальмівних колодок;
Θр =∑Кр/(Р + Qnp) - розрахунковий коефіцієнт гальмової сили насадження всіх гальмівних колодок поїзда.
(4.4)
де m - кількість гальмівних осей локомотива;
bt - питома гальмівна сила поїзда;
bt= 1000* Фкр* ΘР (4.5)
Таблиця 4.1
| V | Fk |
|
Р* |
|
Qпр* |
fk |
|
fk- |
| 0 | 49680 | 1,9 | 262,2 | 0,94 | 3572 | 12,61554 | 0,973641 | 11,6419 |
| 5 | 44800 | 1,9575 | 270,135 | 0,9805 | 3725,9 | 11,37633 | 1,014737 | 10,3616 |
| 14,5 | 41470 | 2,108075 | 290,9144 | 1,060205 | 4028,779 | 10,53073 | 1,096926 | 9,433801 |
| 22,5 | 39760 | 2,276875 | 314,2088 | 1,130125 | 4294,475 | 10,0965 | 1,170311 | 8,926185 |
| 30 | 38500 | 2,47 | 340,86 | 1,198 | 4552,4 | 9,776536 | 1,242575 | 8,533961 |
| 37 | 37600 | 2,6807 | 369,9366 | 1,26338 | 4800,844 | 9,547994 | 1,313047 | 8,234947 |
| 43,5 | 36800 | 2,902675 | 400,5692 | 1,325845 | 5038,211 | 9,344845 | 1,381102 | 7,963743 |
| 49 | 36180 | 3,1103 | 429,2214 | 1,38002 | 5244,076 | 9,187405 | 1,440654 | 7,74675 |
| 52,5 | 35800 | 3,251875 | 448,7588 | 1,415125 | 5377,475 | 9,090909 | 1,479491 | 7,611419 |
| 56 | 35420 | 3,4008 | 469,3104 | 1,45072 | 5512,736 | 8,994413 | 1,519057 | 7,475356 |
| 59 | 35120 | 3,5343 | 487,7334 | 1,48162 | 5630,156 | 8,918233 | 1,553552 | 7,36468 |
| 60 | 33500 | 3,58 | 494,04 | 1,492 | 5669,6 | 8,506856 | 1,56517 | 6,941686 |
| 70 | 23300 | 4,07 | 561,66 | 1,598 | 6072,4 | 5,916709 | 1,684627 | 4,232082 |
| 80 | 17300 | 4,62 | 637,56 | 1,708 | 6490,4 | 4,393093 | 1,810046 | 2,583047 |
| 90 | 13600 | 5,23 | 721,74 | 1,822 | 6923,6 | 3,45353 | 1,941427 | 1,512103 |
| 100 | 11000 | 5,9 | 814,2 | 1,94 | 7372 | 2,793296 | 2,078771 | 0,714525 |
Таблиця 4.2
| V |
|
Р* |
|
rх | Фкр |
|
bt | 0,5*bt | гх+0,5*bt | гх+bt |
| 0 | 2,4 | 331,2 | 3572 | -0,99116 | 0,27 | 0,368715 | 99,55307 | 49,77654 | 48,78537 | 98,56191 |
| 5 | 2,46375 | 339,9975 | 3725,9 | -1,03248 | 0,2268 | 0,368715 | 83,62458 | 41,81229 | 40,77981 | 82,5921 |
| 14,5 | 2,633088 | 363,3661 | 4028,779 | -1,11532 | 0,179217 | 0,368715 | 66,08016 | 33,04008 | 31,92475 | 64,96483 |
| 22,5 | 2,824688 | 389,8069 | 4294,475 | -1,18951 | 0,155647 | 0,368715 | 57,38942 | 28,69471 | 27,5052 | 56,19991 |
| 30 | 3,045 | 420,21 | 4552,4 | -1,26272 | 0,1404 | 0,368715 | 51,7676 | 25,8838 | 24,62107 | 50,50487 |
| 37 | 3,28615 | 453,4887 | 4800,844 | -1,33426 | 0,129789 | 0,368715 | 47,85534 | 23,92767 | 22,5934 | 46,52107 |
| 43,5 | 3,540788 | 488,6287 | 5038,211 | -1,40346 | 0,122031 | 0,368715 | 44,99485 | 22,49743 | 21,09398 | 43,59139 |
| 49 | 3,77935 | 521,5503 | 5244,076 | -1,4641 | 0,116609 | 0,368715 | 42,99538 | 21,49769 | 20,03359 | 41,53128 |
| 52,5 | 3,942188 | 544,0219 | 5377,475 | -1,50368 | 0,113586 | 0,368715 | 41,88095 | 20,94047 | 19,43679 | 40,37727 |
| 56 | 4,1136 | 567,6768 | 5512,736 | -1,54404 | 0,110842 | 0,368715 | 40,86916 | 20,43458 | 48,89054 | 39,32512 |
| 59 | 4,26735 | 588,8943 | 5630,156 | -1,57924 | 0,108684 | 0,368715 | 40,07326 | 20,03663 | 18,45739 | 38,49402 |
| 60 | 4,32 | 596,16 | 5669,6 | -1,5911 | 0,108 | 0,368715 | 39,82123 | 19,91061 | 18,31951 | 38,23013 |
| 70 | 4,885 | 674,13 | 6072,4 | -1,71319 | 0,102 | 0,368715 | 37,60894 | 18,80447 | 17,09128 | 35,89575 |
| 80 | 5,52 | 761,76 | 6490,4 | -1,84158 | 0,0972 | 0,368715 | 35,83911 | 17,91955 | 16,07797 | 33,99752 |
| 90 | 6,225 | 859,05 | 6923,6 | -1,9763 | 0,093273 | 0,368715 | 34,39106 | 17,19553 | 15,21924 | 32,41477 |
| 100 | 7 | 966 | 7372 | -2,11732 | 0,09 | 0,368715 | 33,18436 | 16,59218 | 14,47486 | 31,06704 |
5. Гальмівна задача
Сила гальмування створюється на колесах рухомого складу при притисненні до них гальмівних колодок й керується машиністом.
Гальмівна задача вирішується графічним методом з метою визначення максимально припустимої по гальмовому озброєнню швидкості на різних ділянках поздовжнього профілю.
Попередньо підраховуємо час, необхідний для підготовки до гальмування на ухилах іс = 0 ‰, іс = - ір/2 ‰ та іс = - ір ‰, потім шлях підготовки до гальмування на тих же ухилах.
Залежно від кількості осей у складі, час підготовки до гальмування визначається по трьох формулах при значенні питомої гальмової сили при початковій швидкості 100 км/ч:
-
при кількості
осей до 200шт;
(5.1)
-
при кількості
осей 200 - 300 шт.; (5.2)
-
при кількості
осей понад 300
шт.; (5.3)
Визначаємо кількість осей у складі:
(5.4)
nосей = 4*54 + 6 = 222 (шт.)
Виходить, час підготовки до гальмування будемо розраховувати по формулі (5.2):
;
;
.
Шлях підготовки до гальмування - це шлях, пройдений поїздом з початку гальмування до моменту вповільнення.
Шлях дійсного гальмування - це шлях, пройдений поїздом з моменту вповільнення до повної зупинки.
Шлях підготовки до гальмування:
Sn1 = (100*10)/3.6 = 278 (м);
Sn2 = (100*11,81)/3.6- 328 (м);
Sn3 = (100*13,62)/3.6 = 378 (м).
Будується графік зусиль, що сповільнюють, при екстремальному гальмуванні й графік залежності шляху підготовки до гальмування від початкової швидкості й від ухилу. Потім будується 3 криві зміни швидкості V (S) при екстреному гальмуванні на вищенаведених трьох ухилах. Точки перетинання кривих швидкості й ліній, що характеризують шлях підготовки до гальмування визначають максимально припустимі швидкості за умовами гальмування. По цих точках будується графік припустимих швидкостей залежно від ухилів.
6. Основні проектні рішення
6.1 Категорія лінії
Нові залізничні лінії і під'їзні колії, додаткові головні колії і існуючі лінії, що піддаються реконструкції в залежності від їхнього призначення в загальній мережі залізниць, характеру і обсягів перевезень розподіляються на категорії. Згідно вихідних даних приймаємо другу категорію.
6.2 Величина керівного ухилу
Тип локомотива і величина керівного уклону приймаються такими ж, як на лінії примикання. Це дозволить уникнути переломів маси поїзда на станції примикання (ст. А). Згідно вихідних даних приймаємо керівний ухил 8 ‰ .
6.3 Тип верхньої будови колії і ширина основної площадки земляного полотна
Ширина основної площадки земляного полотна залежить від категорії лінії, числа колій, виду ґрунтів і приймається за нормами [5, с. 18, табл. 9]. Для одноколійних ліній 2 категорії в глинистих ґрунтах вона дорівнює 7 м. У кривих ділянках колії земляне полотно розширюється залежно від радіуса кривої [5, с. 18, табл. 10].
Тип верхньої будови колії встановлюється залежно від категорії лінії за нормами [5, с. 24, табл. 13]. Для ліній 2 категорії рейки Р-65, шпали дерев'яний чи залізобетонні, баласт щебеневий.
Система СЦБ на першому етапі - напівавтоматичне блокування.
7. План і поздовжній профіль
7.1 Вибір напрямку лінії
План і поздовжній профіль є елементами траси залізничної лінії. План являє собою проекцію траси на горизонтальну площадку-поздовжній профіль — вертикальний розріз по трасі розгорнутий на площину. Тому складання поздовжнього профілю і плану здійснюється одночасно з укладанням траси (трасуванням).
Трасування полягає у відшукуванні на карті чи на місцевості оптимального положення траси і є складною задачею, що вимагає урахування багатьох факторів.
Проектування траси між станцією А й напрямком Б виконується в такій послідовності:
вивчення рельєфу місцевості, установлення фіксованих точок і можливих напрямків трасування;
вибір найкращого варіанта напрямку;
укладення траси на карті і складання поздовжнього профілю.
Після вивчення рельєфу місцевості й обробки карти треба виявити основні фіксовані точки, за якими і намітити можливі напрямки траси, що повинні бути оцінені з погляду довжини, суми подоланих висот, із яких має бути обраний один напрямок, що підлягає детальному проектуванню.
7.2 Основні норми проектування плану і поздовжнього профілю
При трасуванні варто дотримуватись трьох основних умов:
керівний уклон є максимальним уклоном на ділянці;
траса має бути якомога коротшою. Кожне відхилення від прийнятого загального напрямку має бути обґрунтованим;
земляне полотно повинно бути запроектованим з найменшими його об'ємами.
Трасування на перегоні починається з виявлення ділянок напруженого (ім > ір) і вільного (ім< ір) ходів (ім - середній уклон місцевості).
Основним способом трасування на ділянках напруженого ходу є прокладка «лінії нульових робіт».
Отвір циркуля для прийнятого керівного уклону визначається за формулою:
(7.1)
де Δh - перевищення між суміжними горизонталями на карті;
ір - керівний уклон ‰;
іе - орієнтоване значення уклону еквівалентного опору від кривих, ‰.
Можна прийняти іе = 0,5;
М - масштаб карти (1/50000).
![]()
Послідовно відкладаючи між горизонталями отвір циркуля, тобто «крокуючи» з горизонталі на горизонталь, одержуємо «лінію нульових робіт».
При укладанні лінії нульових робіт необхідно уникати деяких помилок:
Не можна укладати лінію нульових робіт «ялинкою». Це не забезпечить укладання траси радіусами кривих, що допускаються та не забезпечення мінімальну довжину прямих вставок між ними і призведе до збільшення об'ємів земляних робіт.
Не можна пропускати хоча б одну горизонталь. Це призведе до збільшення об'єму земляних робіт на всій ділянці напруженого ходу. Виключеннями є місця перетинання трасою лога, де необхідно створити насип для розміщення штучної споруди чи вододілу, де для скорочення довжини траси проектується перевальна виїмка.
Подальший порядок робіт при трасуванні такий:
1. Орієнтуючись на лінію нульових робіт, виконують прокладання траси в плані. На ділянках напруженого ходу траса має бути прокладеною якомога ближче до лінії нульових робіт. Лінія нульових робіт являє собою ламану лінію, тому що необхідно замінити її більш довгими прямолінійними відрізками таким чином, щоб їхнє відхилення від лінії нульових робіт було мінімальним. При випрямленні необхідно намагатися досягти рівності обсягів насипів і виїмок. У кути повороту, що утворилися, за допомогою лекал вписують кругові криві. Вибір радіусів кривих здійснюється відповідно до вимог норм [5, с. 10, табл. 5].
Здійснюється розбивка кілометражу. Щоб уникнути помилок у довжині лінії в кривих, промір треба робити невеликими відрізками (у роботі 1см).
Для ділянки траси 5...6 км складається поздовжній профіль землі і виконується графічне проектування проектної лінії.
Горизонтальний масштаб поздовжнього профілю приймається рівним масштабу карти, вертикальний 1:1000 (1 мм відповідає 1 м). Зразок поздовжнього профілю.
Відмітки землі беруться з карти. Варто звернути увагу на те, що на профіль повинні бути нанесені відмітки землі всіх горизонталей, що пересікаються трасою і всіх характерних проміжних точок. Втрата цих точок може призвести до викривлення рельєфу і неправильного проектування проектної лінії. На перегонах проектна лінія проводиться таким чином, щоб домогтися мінімальних об'ємів земляних робіт. На ділянках напруженого ходу проектна лінія проводиться з уклоном ітр = ір – іе на ділянках вільного ходу уклон трасування наближається до уклону місцевості.
При нанесенні проектної лінії треба пам'ятати про основні вимоги:
- не можна проектувати земляне полотно дрібними затяжними виїмками;
- висота насипу має бути достатньою для розміщення штучних споруд (де це потрібно) та задовольняти потребам незамітання снігом;
- у виїмці довшою за 400 м уклон має бути не менш ніж 2 ‰.
Виявляються недоліки в прокладанні плану траси і проектуванні поздовжнього профілю і можливість їх усунення. За критерії беруться об'єми земляних робіт. Якщо вони виявляться занадто великими, треба перевірити доцільність зміщення осі траси в плані.
Роблять розбивку кругових кривих і перенесення їх на поздовжній профіль.
Розраховуємо елементи кривих по формулах:
- Тангенс
(7.2)
- Довжина кривої
(7.3)
Відкладаючи на плані від вершини кута повороту в обидва боки в масштабі карти значення тангенса, знаходять точку початку (ПКК) і кінця (ККК) кругових кривих. Точки ПКК і ККК переносяться на поздовжній профіль із прив'язкою до найближчого кілометру.
Таблиця 7.1 Відомість плану лінії
| № елемента | Кут повороту, град | Радіус кривої R, м | Тангенс Т, м | Крива К, м | Довжина, м | |
| право | ліво | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | 3950 | |||||
| 2 | 92 | 600 | 621 | 963 | ||
| 3 | 2687 | |||||
| 4 | 12 | 2000 | 210 | 419 | ||
| 5 | 3631 | |||||
| 6 | 24 | 1500 | 319 | 628 | ||
| 7 | 3972 | |||||
| 8 | 40 | 1200 | 437 | 837 | ||
| 9 | 3163 | |||||
7.3 Розміщення роздільних пунктів
Роздільні пункти на лініях І і II категорії розмішують виходячи з забезпечення пропускної спроможності перегонів не менш встановленої кількості пар поїздів розрахункової вагової норми при паралельному графіку і схрещенні поїздів із зупинкою на роздільних пунктах при відповідному типі локомотива. Розрахункова кількість пар поїздів (розрахункова пропускна спроможність) наведена в завданні на проектування.
Потрібний (розрахунковий) час ходу пари поїздів (хв) до роз'їзду буде дорівнювати:
(7.4)
де tm, tн - час ходу вантажного поїзда на перегоні туди і назад, хв.
(τ1 + τ2) - станційні інтервали при: напів-автоолокуванні - 4хв;
t ру - час на розгін і уповільнення руху поїзда (3 хв);
Nр - розрахункова пропускна спроможність, пар поїздів на добу.
![]()
Розрахунковий час (tp) порівнюється з фактичним (tф) часом ходу пари поїздів на перегоні.
Якщо tф <tp - роз'їзд непотрібний, а якщо tф >tp - роз'їзд потрібний.
Розміщується роз'їзд у місці де tф =tp (вісь роз'їзду) чи трохи раніше (не більше ніж на 2 хв).
Фактичний час ходу в контрольній роботі можна визначити за сталими швидкостями, використовуючи таблиці часу ходу (додаток 1) [7,ст.30] . У таблицях залежно від типу локомотива, керівного та дійсного уклонів дається час ходу пари поїздів (tm +tн) на 1 км колії. Розрахунки визначення часу ходу пари поїздів на ділянці рекомендується зводити в табл. 7.2.
Таблиця 7.2 Час ходу поїзда на ділянці.
| № елемента | Дійсний ухил, | Довжина елемента, км | Час ходу, хв. | ||
| ід, ‰ | на 1 км | на елемент | наростаючий підсумок, tф | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | 0 | 2,6 | 1,52 | 3,952 | 3,952 |
| 2 | 5 | 1,6 | 1,81 | 2,90 | 6,85 |
| 3 | 0 | 1,05 | 1,52 | 1,60 | 8,44 |
| 4 | 1 | 1,2 | 1,52 | 1,82 | 10,27 |
| 5 | 2 | 1,65 | 1,58 | 2,61 | 12,88 |
| 6 | 7,6 | 0,85 | 1,98 | 1,68 | 14,56 |
| 7 | 8 | 0,65 | 2 | 1,30 | 15,86 |
| 8 | 6 | 0,75 | 1,87 | 1,40 | 17,26 |
| 9 | 8 | 0,9 | 2 | 1,80 | 19,06 |
| 10 | 6 | 0,4 | 1,87 | 0,75 | 19,81 |
| 11 | 0 | 0,4 | 1,52 | 0,61 | 20,42 |
| 12 | 1 | 2,8 | 1,52 | 4,26 | 24,67 |
| 13 | 5 | 1,25 | 1,81 | 2,26 | 26,94 |
| 14 | 8 | 0,9 | 2 | 1,80 | 28,74 |
| 15 | 6 | 1,15 | 1,87 | 2,15 | 30,89 |
| 16 | 0 | 5,2 | 1,52 | 7,90 | 38,79 |
8. Штучні споруди
Штучні споруди розміщують при перетинанні залізничною лінією постійних і періодичних водотоків. Від правильного розміщення споруд, їх типів і отворів багато в чому залежать умови експлуатації дороги, безпека і безперебійний рух поїздів.
Основними факторами, що впливають на вибір типу й отвору споруди, є характер водотоку, розхід води в м3/с, висота насипу і вартість споруди.
У курсовому проекті необхідно:
- розмістити споруди на трасі;
- намітите басейни для кожної споруди;
- для одного(розрахункового) басейну визначити розрахунковий розхід дощового стоку(Qр), м /с. Для інших басейнів розхід води умовно можна прийняти пропорційними їх площам, виходячи із знайденої величини стоку з 1 км2 площі розрахункового басейну;
- вибрати тип і отвір споруди для кожного басейну.
Результати розрахунків зводяться в табл. 8.1.
Таблиця 8.1 Відомість водопропускних споруд.
| Місце розташування | Площа басейну, км2 | Ухил головного лога, ‰ | Розрахунковий розхід, м3/с | Висота насипу, м | Обраний тип штучних споруд | Отвір, м | Можливий розрахунковий розхід | Висота насипу, що допускається, м | |
| ПК | + | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 0 | 00 | 1,8 | 13,3 | 17 | 2,0 | КЗБТ | 3x1,5 | 24,82 | 1,5 |
| 39 | 50 | 8,5 | 10,6 | 45,5 | 3,0 | ПЗБТ | 2x4,0 | 45,5 | 2,9 |
| 109 | 00 | 7,95 | ЗБМ | 50,0 | |||||
| 150 | 00 | 6,0 | 6,2 | 36,5 | 3,15 | ПЗБТ | 2x3,0 | 53,29 | 2,9 |
| 180 | 00 | 2,6 | 6,1 | 19,5 | 3,29 | КЗБТ | 2x2,0 | 28,47 | 1,9 |
9. Побудова кривої швидкості
На графіку прискорюючих зусиль обираються інтервали швидкості ДУ. Для початкової ділянки профілю ΔV можна прийняти 10 км/год. Лінійка укладається на точку, що відповідає середній швидкості в інтервалі ΔV1 і точку 0, тому що первісний елемент профілю має нульовий ухил. За допомогою прямокутного трикутника до положення лінійки відновлюється перпендикуляр через точку, що відповідає початку поздовжнього профілю й проводиться відрізок кривої швидкості в межах інтервалу ΔV1. Інші ділянки кривої будуються аналогічно.
Полюс побудови (крапка 0) відповідно до величини й знаку ухилу нового елемента змінюється.
10. Побудова кривої часу
Побудова кривої часу виконується по кривій швидкості. Приймаються обмежені переломами інтервали кривої швидкості ΔV1, ΔV2 і т.д. Точки, що відповідають серединам інтервалів, проектуються на вісь часу t. Лінійка укладається на точку 1 і точку 0. До положення лінійки за допомогою прямокутного трикутника відновлюється перпендикуляр через точку 0 у межах відрізка шляху ΔS1. Потім береться інтервал ΔV2, лінійка укладається на точки 2 й 0. Перпендикуляр до неї в межах відрізка ΔS2 проводиться через кінець першого ухилу кривої часу і т.д.
11. Побудова кривої сили тяги й визначення роботи сили тяги локомотива
Побудова кривої сили тяги полягає у визначенні по тяговій характеристиці значення сили тяги - Fк, що відповідає швидкостям у характерних і досить близько розташованих точках кривій V(S) і відкладення ординат значень Fк. Отримані токи з'єднуються ламаною кривою.
На ділянках холостого ходу й гальмування крива Fк (S) обривається, тому що в цьому випадку сила тяги дорівнює нулю.
На ділянці обмеженої сили тяги, при постійній обмеженій швидкості, сила тяги визначається виходячи з формули:
(11.1)
де і - додатковий питомий опір, еквівалентний ухилу, на якому виконується рух з обмеженою силою тяги.
Fк огр = (138 * 2,903 + 3800 * 1,386 + ( 138 + 3800) * 0 = 5667 (кгс)
Площа, обмежена кривою Fк (S) і віссю абсцис являє собою роботу сили тяги локомотива. Площу в см2 можна визначити як суму площ ряду простих геометричних фігур.
Величину механічної роботи можна визначити виразом:
(11.2)
де r - переказний коефіцієнт.
r = 4000*0,5 = 2000 (кгс)
Ω = 102,89 (см2)
Rм = 102,89 * 2 = 205,78
(11.3)
(11.4)
(Нк-Нп)=- 6*0,5 - 8,3*1,35 - 5*0,75 + 5*0,65 - 6*0,95 - 9*1,5 - 6*0,4 + +3*1,55-2*1,15 + 5*2,0-1*0,85-6*0,9 + 5*2,65 + 1*2,5= 12,71 (кгс)
Rв = (138 + 3800) * (12,71) * 10-3 = 50,1 (кгс)
Rс = 50,1 + 205,78 = 255,88 (кгс)
12. Побудова кривої сили струму й визначення витрати електроенергії на тягу поїздів
Побудова кривої сили струму Іэ(S) виконується по струмових характеристиках аналогічно побудові кривої сили тяги. Для цього на кривій швидкості обираються точки, досить близькі один до одного ( з інтервалом 5 - 10 км/год) , або точки, що відповідають різкій зміні сили струму, зняті зі струмової характеристики, і в зазначених точках відкладаються ординати, що дозволяє нанести криву Іэ(S).
На ділянках холостого ходу або гальмування крива сили струму обривається.
При русі з обмеженою силою тяги сила струму визначається з рівності механічної й електричної потужності на ободі ведучих коліс по формулі для системи постійного струму (ВЛ60).
(12.1)
![]()
![]()
Відомість підрахунку витрати електроенергії наведена в таблиці 12.1:
Таблиця 12.1 Відомість підрахунку витрати електроенергії
| Значення сили струму в інтервалі, А | Δt, хв |
|
||
| Іэ нач | Іэ кон | Іэ ср | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 80 | 72 | 76 | 0,5 | 38 |
| 72 | 152 | 112 | 0,6 | 67,2 |
| 152 | 192 | 172 | 0,6 | 103,2 |
| 192 | 232 | 212 | 0,7 | 148,4 |
| 232 | 272 | 252 | 0,7 | 176,4 |
| 272 | 280 | 276 | 0,6 | 165,6 |
| 280 | 240 | 260 | 0,6 | 156 |
| 240 | 224 | 232 | 0,1 | 23,2 |
| 224 | 180 | 202 | 0,6 | 121,2 |