Удосконалення організації перевезень силікатної цегли на об’єкти м. Києва
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ»
Пояснювальна записка до курсового проекту
Удосконалення організації перевезень
Силікатної цегли на об’єкти м.Києва
5.07010102КП0004.307900П
Керівник проекту Фреюк Т.П.
Студент гр. 3ОП-1
2010
Зміст
Завдання на курсовий проект
Вступ
1. Загальний розділ
1.1 Організація перевезень силікатної цегли.Пропозиції по вдосконаленню перевезень
2. Технологічний розділ
2.1 Характеристика вантажу, транспортні зв’язки та обсяги перевезень
2.2 Вибір автомобільних транспортних засобів та їх характеристика
2.3 Розробка раціональних маршрутів руху
2.4 Організація навантажувально-розвантажувальних робіт та характеристика механізмів.Правила перевезень силікатної цегли
2.5 Техніко-експлуатаційні показники використання автотранспортних засобів та розрахунок показників їх роботи на маршрутах
3. Організаційний розділ
3.1 Договір та документація на перевезення вантажів
3.2 Управління перевезеннями вантажів в АТП. Графік руху АТЗ
3.3 Режими та графіки роботи водіїв
4. Економічний розділ
4.1 Розрахунки показників до складання виробничої програми. Таблиця виробничої програми
4.2 Ефективність курсового проекту
Висновки
Перелік використаних джерел
Вступ
Транспортна система – комплекс різних видів транспорту, які знаходяться в взаємозв’язку при виконанні перевезення. Поняття “Єдина транспортна система” вказує на соціально-економічне єдинство всіх видів транспорту цілої країни.
До єдиної транспортної системи належать такі види транспорту: залізничний, водний, автомобільний, повітряний, трубопровідний.
Транспорт забезпечує виробничо-економічні зв’язки різних галузей народного господарства. Він відіграє важливу роль в економічному і культурному розвитку людей, в економічних зв’язках з закордонними країнами. Транспорту належить важлива роль в процесі загального виробництва, так як він займається перевезенням матеріалів, напівготової і готової продукції. Транспорт забезпечує також зв’язок між сільським господарством і промисловістю та окремими підприємствами.
Транспортна промисловість або транспорт., має ряд особливостей які значно відрізняють його від інших галузей матеріального виробництва. Виробничим процесом транспортної промисловості є процес переміщення вантажів і пасажирів в часі і просторі. Транспортна промисловість не потребує виготовлення або перероблення сировини. Матеріальні блага у вигляді визначеної продукції в промисловості і сільському господарстві, транспорт переміщує від місця виробництва до місця споживання не змінюючи продукції.
Продукцією транспортної промисловості являється теж переміщення вантажів і пасажирів в часі і просторі. Таким чином виробничий процес і продукція транспортної промисловості співпадають.
Витрати на переміщення вантажів називаються транспортними витратами. В кінцевому випадку транспортні витрати збільшують вартість продукції. Транспортні витрати є четвертою складовою вартості продукції (після сировини, пального, заробітної плати).
Важливу роль в переміщенні вантажів відіграє швидкість доставки від відправника до одержувача. Підвищення швидкості доставки – важливий фактор для покращення продуктивності.
Автомобільний транспорт являє собою сукупність шляхів сполучень. Засобів перевезення. Технічних пристроїв, механізмів і засобів управління.
Засобами перевезення (рухомим складом) являються автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи і напівпричепи транспортного призначення, різні приспосіблення для перевезення вантажів і пасажирів. Шляхами сполучень є автомобільні дороги і магістралі.
До технічних пристроїв в споруд відносять гаражі, авторемонтні заводи, станції технічного обслуговування і інші.
Виробничий процес на автомобільному транспорті, який полягає в переміщенні вантажів і пасажирів рухомим складом називається автомобільними перевезеннями. Є два види автомобільних перевезень вантажні і пасажирські. Вантажні перевезення розрізняють по слідуючи ознаках:
1. по галузевому принципу перевезення вантажів промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі і громадського харчування. поштового перевезення, перевезення вантажів населення і комунального господарства.
2. перевезення за розмірами вантажу масового перевезення. Партійні по розміру партії вантажу, не масові перевезення.
3. по територіальній ознаці – технологічні, міські, приміські, міжміські, міжнародні перевезення;
а) технологічні – перевезення по території будівельних майданчиків чи по території підприємства;
б) міські – перевезення на невеликі віддалі з різною структурою перевезення;
в) такі ж умови відносяться до приміських перевезень. Які здійснюються за межами міста на віддалі до 50 км включно;
г) міжміські – перевезення, які здійснюються на відстані більше 50 км між різними містами, областями і економічними районами на дорогах великої протяжності, віддаль може бути більше 1000 км;
д) міжнародні – перевезення за межі країни.
4. По способу виконання – місцеві перевезення і перевезення прямого і змішаного сполучення:
а) місцевими називаються всі перевезення незалежно від їх віддалі, які проводяться одним автотранспортним підприємством;
б) при перевезеннях прямого сполучення в роботі по переміщенню вантажів приймають участь декілька автотранспортних підприємств;
в) перевезення змішаного сполучення виконуються двома або більше видами транспорту. Вони можуть бути: автомобільно-залізничними, автомобільно-водними, автомобільно-залізнично-водними і т.д.
5. По часу виконання –постійні і сезонні:
а) постійні – перевезення на протязі цілого року;
б) сезонні – періодично повторюються в потріб6ний час року.
6. По організаційному принципу – централізовані і децентралізовані.
1. Загальний розділ
1.1 Організація перевезень силікатної цегли. Пропозиції по вдосконаленню перевезень.
В курсовому проекті перевезення силікатної цегли здійснює спеціалізоване АТП яке знаходиться в м.Обухові. Підприємство здійснює перевезення силікатної цегли і будівельних матеріалів та забезпечує необхідними спеціалізованими транспортними засобами.
З метою удосконалення організації перевезень силікатної цегли в курсовому проекті рекомендується:
- впровадити новітні технології в процес перевезень;
- підвищити рівень техніко – економічних показників використання АТЗ;
- вибрати найбільш ефективний тип та марку транспортного засобу;
- розробити раціональні маршрути руху;
- застосувати найбільш ефективні засоби механізації вантажно – розвантажувальних робіт;
- організувати роботу АТЗ за погодинними графіками;
- вдосконалити систему управління транспортним процесом.
- здійснення оперативного планування та ефективного диспетчерського керівництва:
- використання найбільш ефективних автотранспортних засобів, і.т.д.
- підвищення коефіцієнтів технічної готовності та випуску парку за рахунок підвищення ефективності технічного обслуговування і оперативності роботи служби перевезень;
- розробка погодинних графіків руху;
- скорочення понаднормових простоїв автотранспортних засобів під навантаження – розвантаження.
2. Технологічний розділ
2.1 Характеристика вантажу, транспортні зв’язки та обсяги перевезень
Виробництво силікатної цегли стало можливим після того, як появилися нові принципи виробництва будівельних матеріалів. В основі виробництва цегли закладен принцип автоклавного синтезу: 9 складових кварцового піску, 1 частина повітряного вапна і добавки. Далі все пресується сухим методом (таким чином створюється форма цегли) і проходить автоклавну обробку (дія водяного пару при температурі 170—200°C і при тиску 8-12 атм.). До цієї суміші також можна добавити різні пігменти, з метою отримання силікатної цегли різних кольорів.
Щоб силікатна цегла рахувалася якісною, вона повинна мати деякі технічні характеристики. Наприклад, межа міцності силікатної цегли при стискуванні повинна бути не менша 15-20 МПа. Даний параметр в характеристиках цегли позначається буквою «М» з числом (межа міцності М150-М200). Даний параметр потрібний при будівництві. Наприклад, із цегли М100 можна без хвилювань побудувати двоповерховий будинок, але з несучими конструкціями багатоповерхового будівництва так не вийде, так як дана цегла в якийсь визначений момент просто зруйнується від прикладеної загрузки.
Наступним параметром цегли являється її середня густина. Вона не повинна бути меншою за 1300 кг/м. Також є параметр морозостійкості цегли. Ця цифра представляє з себе кількість заморозок і розмерзань цегли, які гарантовано витримає силікатна цегла. І останнім параметром йде температура використання: вона не повинна бути більшою 550 °C.
Економічні зв’язки господарських і виробничих організацій та підприємств, що знаходяться в районі перевезень утворюють вантажну кореспонденцію між ними, в результаті чого виникають транспортні зв’язки, матеріальним відображенням яких є обсяг перевезень та вантажообіг.
В курсовому проекті визначені транспортні зв’язки між вантажовідправником та будівельними майданчиками.Обсяг перевезень визначений на підставі завдання на курсовий проект і розподілений за трьома маршрутами.
Таблиця 2.1 – План перевезень силікатної цегли
| Найменування вантажу | Пункт | Відстань перевезень,км | Обсяг перевезень | ||||||
| навантаження | розвантаження | всього |
У тому числі по кварталах, тонн |
||||||
| Q,т | P,ткм | 1 | 2 | 3 | 4 | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Цегла | АТ завод «Цегла Трипілля» | ТОВ «ІБК «Столиця» вул.Крамського,9 | 56 | 24000 | 1344000 | 5000 | 7000 | 8000 | 4000 |
| Тара | ТОВ «ІБК «Столиця» вул.Крамського,9 | АТ завод «Цегла Трипілля» | 56 | 6000 | 336000 | 1500 | 1500 | 1500 | 1500 |
| Цегла | АТ завод «Цегла Трипілля» | ТОВ «ІБК «Столиця» вул.Обухівська,135 | 57 | 24000 | 1368000 | 7000 | 7000 | 5000 | 5000 |
| Тара | ТОВ «ІБК «Столиця» вул.Обухівська,135 | АТ завод «Цегла Трипілля» | 57 | 6000 | 342000 | 1500 | 1500 | 1500 | 1500 |
| Цегла | АТ завод «Цегла Трипілля» | ТОВ «ІБК «Столиця» пров. Ковальський,20 | 54 | 25600 | 1382400 | 8400 | 4400 | 6400 | 6400 |
| Тара | ТОВ «ІБК «Столиця» пров. Ковальський,20 | АТ завод «Цегла Трипілля» | 54 | 6400 | 345600 | 1600 | 1600 | 1600 | 1600 |
| Всього | 92000 | 5118000 | 25000 | 23000 | 24000 | 20000 | |||
1) Середній обсяг перевезень (середній вантажообіг) визначається як відношення всього обсягу перевезень (вантажообігу) до кількості кварталів:
(2.1)
де
- плановий обсяг
перевезень,
т;
- період
освоєння, квартали.
2) Коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень (вантажообігу) визначається як відношення максимального обсягу перевезень до середнього за цей період:
(2.2)

Рисунок 2.1-Графік нерівномірності обсягу перевезень
2.2 Вибір автомобільних транспортних засобів та їх характеристика
В умовах ринкових відносин всі учасники транспортного процесу зацікавлені у виборі найбільш ефективного типу і марки АТЗ, тому, що від цього залежить своєчасність вантажу та його товарних якостей, собівартість перевезень та рентабельність АТП.
Велике економічне значення для здійснення перевезень вантажу має правильний вибір автомобіля.
При виборі типу АТЗ необхідно враховувати наступні факти:
- типи автомобілів, що відповідають роду вантажу, що перевозиться;
- вплив дорожніх умов на роботу АТЗ;
- максимальну продуктивність автомобіля при роботі в даних умовах.
При виборі автомобіля необхідно враховувати, що доцільніше використовувати автомобілі можливо більшої вантажності, але з тим, щоб відношення часу руху простою під навантаженням та розвантаженням було більше одиниці.
Для перевезення силікатної цегли з «Обухівського цегельного заводу»(АТ «Цегла Трипілля») використовується автомобіль Урал 44202 з бортовим напівпричепом. В курсовому проекті для порівняння пропонуються сідельні тягачі для перевезення силікатної цегли МАЗ 642205, КАМАЗ 54115, Урал 44202.
Вибір найоптимальнішого АТЗ проводиться шляхом порівняння результатів експлуатаційних та економічних розрахунків, якими є годинна продуктивність у тонах та питома витрата палива.
Таблиця 2.2 – Вихідні данні до вибору транспортного засобу
| Показник | Умовні позначення | Автомобіль-сідельний тягач | ||
| КАМАЗ 54115 | МАЗ 642205 | Урал 44202 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Вантажність, т |
|
12 | 12 | 15 |
| Коефіцієнт статичного використання вантажності |
|
1,0 | 1,0 | 1,0 |
| Час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням, год |
|
1,26 | 1,26 | 1,46 |
| Коефіцієнт використання пробігу |
|
0,5 | 0,5 | 0,5 |
| Відстань перевезень, км |
|
43 | 43 | 43 |
| Технічна швидкість, км/год |
|
24 | 24 | 24 |
| Базова лінійна норма витрат палива на 100 км пробігу, л |
|
30 | 33,8 | 32 |
| Норма на транспортну роботу,л |
|
1,3 | 1,3 | 1,3 |
| Сумарний корегуючий коефіцієнт, % |
|
20 | 20 | 20 |
| Питома густина палива, г/см3 |
|
0,85 | 0,85 | 0,85 |
1). Розрахунок годинної продуктивності у тоннах та тонно-кілометрах визначається за формулами:
а). для сідельного тягача з бортовим напівпричепом КАМАЗ 54115:
Uгод =
=
=2,47 т/год (2.3)
Wгод =
=
=106,53 ткм/год (2.4)
де - вантажність автомобіля, т;
- коефіцієнт статичного використання пробігу;
- коефіцієнт використання пробігу;
- технічна швидкість автомобіля, км/год;
- відстань перевезень з вантажем, км;
- час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням, год.
б). для сідельного тягача з бортовим напівпричепом МАЗ-642205:
Uгод. =
=
=2,43
т/год (2.5)
Wгод =
=
=106,53
ткм/год (2.6)
в). для сідельного тягача з бортовим напівпричепом Урал 44202:
Uгод. =
=
=2,97
т/год (2.7)
Wгод =
=
=127,89
ткм/год (2.8)
Вибір типу автомобілів за питомою витратою палива є цілком обґрунтованим, тому що в калькуляції собівартості витрати на паливо складають близько 30% загальної собівартості змінних витрат.
2.2.2 Розрахунок нормативних витрат палива
Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах.
нормативні витрати палива розраховуються за формулою:
Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • K), (5)
де: Qн - нормативна витрата палива, літри, (м3);
S - пробіг автомобіля, км, (lїв /ї)
K - сумарний коригуючий коефіцієнт, %.
Hs - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км
а) Для сідельного тягача КАМАЗ 54115:
Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • K)=0,01 • (30• 43 + 1,3• 516) • (1 + 0,01 • 20)=23,52
б) Для сідельного тягача МАЗ 642205:
Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • K)=0,01 • (33,8• 43 + 1,3• 516) • (1 + 0,01 • 20)=25,49
в) Для сідельного тягача Урал 44202:
Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • K)=0,01 • (32• 43 + 1,3• 645) • (1 + 0,01 • 20)=26,57
2.2.3 Розрахунок питомої витрати палива
qткм =
**r
* 1000 г/ткм
а) Для сідельного тягача КАМАЗ 54115:
qткм =
**r*
* 1000= *0,85* 1000=38,74 г/ткм
б) Для сідельного тягача МАЗ 642205:
qткм =
**r*
1000= **0,85* 1000=41,98 г/ткм
в) Для сідельного тягача Урал 44202:
qткм =
**r
* 1000= **0,85* 1000=35,01 г/ткм
Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.3 ”До вибору автотранспортного засобу”
Таблиця 2.3 - До вибору автотранспортного засобу
|
Марка автомобіля |
Годинна продуктивність |
Питома витрата палива, г/ткм |
|
| т/год | ткм/год | ||
| КАМАЗ 54115 | 2,47 | 106,53 | 38,74 |
| МАЗ 642205 | 2,43 | 106,53 | 44,98 |
| Урал 44202 | 2,97 | 127,89 | 35,01 |
Згідно розрахунків робимо висновок, що для перевезення силікатної цегли потрібно використовувати сідельного тягача Урал 44202 тому, що продуктивність його у порівнянні з іншими сідельними тягачами КАМАЗ 54115, МАЗ 642205, питома витрата палива найменша.В умовах ринкових відносин всі учасники транспортного процесу у виборі найбільш ефективного типу і марки транспортного засобу. Тому що від нього залежить своєчасність доставки вантажу, збереження вантажу та його товарних якостей, собівартість превезень.
Характеристика сідельного тягача Урал 44202:
| Повна маса автомобіля | 16940 кг |
| Екологічний стандарт | EURO II |
| Повна масса буксируючого причепа | 24500 кг |
| Довжина тягача | 7490 мм |
| Ширина тягача | 2500 мм |
| Висота тягача | 2740 мм |
| Двигун | |
| Об’єм двигуна | 11500 см3 |
| Система живлення | Дизель |
| Положення циліндрів | V-образне |
| Кількість циліндрів | 6 |
| Паливо | Дизельное топливо |
| Крутний момент | 883 Н*м |
| Потужність двигуна | 230 л.с. |
| Трансмисія | |
| Привід | 6x6 |
| Тип коробки передач | Механічна |
| Эксплуатация | |
| Споряджена маса автомобіля | 8615 кг |
| Витрата палива | 32 л/100 км |
Технічна характеристика НЕФАЗ-9334-10-10
Маса вантажу, що перевозиться, кг-15000
Масса снаряженного прицепа, кг-8000
Об’єм кузова, м3-16
Повна маса причепа, кг-23000
Розподілення навантаження від напівпричепа
повної маси, кг:
на сідельний пристрій тягача-10000
на дорогу через задній візок-13000
Кількість вісей вісей/коліс-2/4
Внутрішні розміри платформи, мм
Довжина-12120
Ширина-2340
Висота-570
Навантажувальна висота-1620
2.3 Розробка раціональних маршрутів руху
Маршрут – це раніше розроблений , найбільш раціональний шлях руху транспортного засобу між вантажопунктами. Маршрути роботи АТЗ розробляються при дотриманні наступних вимог:
- повне виключення зустрічних та скорочення повторних перевезень;
- рух АТЗ по найкоротшій відстані.
При розробці маршрутів дотримувались всіх вимог.
Для перевезення силікатної цегли в заданих обсягах в курсовому проекті вибрані три маятникові маршрути із зворотнім не завантаженим пробігом, оскільки немає можливості завантаження автомобіля в зворотному напрямку. Маршрути руху проходять по вулицях міста Києва і дорогах 1 та 2 категорії умов експлуатації.
Таблиця 2.4 – Характеристика маршрутів.
|
Показник |
Умовні позначення |
Маршрут |
||
|
1 |
2 |
3 |
||
|
Нульовий пробіг, км: - від АТП до пункту навантаження - з пункту розвантаження до АТП |
lўo lўўo |
5 5 |
5 5 |
5 5 |
| Довжина їздки з вантажем, км | lїв | 56 | 57 | 54 |
| Порожній пробіг, км | lп | 0 | 0 | 0 |
| Категорія доріг | 2 | 2 | 2 | |
|
Найменування вантажів: - у прямому напрямку - у зворотному напрямку |
-Силікатна цегла -Піддони |
-Силікатна цегла -Піддони |
-Силікатна цегла -Піддони |
|
| Річний обсяг перевезень, т | Qп | 30000 | 30000 | 32000 |
Шлях прямування автотранспортних засобів:
– для першого маршруту:
АТ завод «Цегла Трипілля», м.Обухів - вул.Крамського Івана,9(відстань 56км)
м.Обухів Дніпропетровське шосе вул.Академика Заболотного Кільцева дорога просп. Академика Палладина просп.Перемоги Кільцева дорога вул.Верховинна вул.Крамського Івана,9
- для другого маршруту :
АТ завод «Цегла Трипілля»,м.Обухів – вул.Обухівська ,135(відстань -57км)
м.Обухів Дніпропетровське шосе вул.Академика Заболотного Одеська пл. Кільцева дорога просп.Перемоги вул.Ушакова Миколи вул.Павленка вул.Обухівська,135
-для третього маршруту :
АТ завод «Цегла Трипілля»,м.Обухів – Ковальський пров.,20(відстань-54км)
м.ОбухівДніпропетровське шосе вул.Академика Заболотного вул.,ЧервонопрапорнаНауки просп. вул.Саперно-Слободська
Червонозоряный просп.Чоколовский бульв.вул.Гетьмана Вадима
вул.СмоленськаКовальський пров.,20
2.4 Організація навантажувально – розвантажувальних робіт та характеристика механізмів. Правила перевезень силікатної цегли
Організація навантажувально-розвантажувальних робіт є важливим елементом процесу перевезень вантажів.
На автомобільному транспорті дані роботи є найбільш важливими та трудомісткими.
При перевезеннях цегли, яка формується на автомобільних піддонах розміром 800х1200 мм вантажопідйомністю до 1т застосовують на підприємствах виготовлення цегли, крани козлові ККУ=7,5 вантажопідйомністю 7,5 г, що повністю забезпечує процес.
Також при знятті та постановку піддонів з цеглою, на піддонах використовують вилковий автонавантажувач моделі 4092 – вантажопідйомність до 2 т; робота двигуна на бензині та на газі, що дає змогу використовувати його в приміщеннях, максимальна висота підйому вил – 4500 нм При необхідності подачі піддонів з цеглою безпосередньо для “монтажу з коліс” використовують автомобільні крани КС-2571, та баштові на стаціонарних будівельних об’єктах.
Застосування таких механізмів дає значне скорочення часу навантаження – розвантаження. На підприємстві застосовується козловий кран ККУ-7,5.
На будівельних майданчиках даних маршрутів доцільно застосовувати баштові крани- КБ-674
Баштовий кран КБ-674
МАКСИМАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ МОМЕНТ - 300 ТМ
ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ МАКСИМАЛЬНА - 12,5 Т
ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ ПРИ МАКСИМАЛЬНОМУ ВИЛЬОТІ - 5,6 Т
ВИЛІТ МАКСИМАЛЬНИЙ - 50,5 М
ВИЛІТ ПРИ МАКСИМАЛЬНІЙ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ - 24 М
ВИЛІТ МІНІМАЛЬНИЙ 3,5 М
ВИСОТА ПІДЙОМУ МАКСИМАЛЬНА 114 М
ГЛИБИНА ОПУСКАННЯ МАКСИМАЛЬНА - 5 М
ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ СПЕЦПІДЙОМНИКА - 0,16 Т
ВИСОТА ПІДЙОМУ СПЕЦПІДЙОМНИКА - 120 М
БАЗА - 7,5 М
Дубіючи - 7,5 м
Швидкість підйому вантажу максимальної маси - 17,5 м/мін
Швидкість підйому підвіски крюка - 100 м/мін
Козловий кран ККУ-7,5
Вантажопід’ємність – 7,5 т
Висота підйому крюка –до 10 м
Правила перевезень глиняної та силікатної цегли(витяг з ППВатУ):
22.2.1. Перевезення цегли доцільно здійснювати пакетним способом: на піддонах чи без піддонів із захисними пристроями.
22.2.2. Вантажовідправник повинен надавати для перевезення цегли піддони і бруски, стрічкові огорожі і приладдя для кріплення і роз'єднання пакетів.
За Договором Перевізник може взяти на себе виготовлення й установлення такого приладдя на рухомий склад.
Повернення піддонів і брусків вантажовідправнику здійснюється Перевізником або Замовником за домовленістю.
22.2.3. При перевезенні цегли на піддонах вантажовідправник зобов'язаний до прибуття рухомого складу для завантаження забезпечити складання вантажу на піддони. Типи і параметри піддонів повинні відповідати державному стандарту. Не допускається вантаження пакета, якщо з його нижнього ряду, кутів і торцевих сторін випали цеглини.
22.2.4. Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу цегли здійснюються Перевізником за кількістю стандартно заповнених пакетів. Вантажовідправник у товарно-транспортній накладній зобов'язаний зазначити масу і кількість пакетів.
22.2.5. Вантаження цегли, а також кріплення пакетів здійснюються вантажовідправником, знімання кріплень і вивантаження цегли - вантажоодержувачем.
Перевізник може за Договором провадити встановлення і знімання кріплень. Після закінчення вивантаження вантажоодержувач зобов'язаний очистити підлогу кузова від цегляних крихт.
22.2.6. При перевезенні глиняної цегли на піддонах з укладкою "в ялинку" у випадках, коли вантажність рухомого складу не перевищує 7 т, пакети встановлюються вантажовідправником уздовж осі кузова, а при вантажності рухомого складу понад 7 т - перпендикулярно осі кузова в шаховому порядку впритул до одного із бокових бортів автомобіля. Схеми укладання цегли наведені у додатку 13.
Під час розміщення пакетів поперек кузова вантажовідправник повинен підкладати бруски перерізом 50 х 50 мм і довжиною 1 м під піддони крайніх пакетів, що не примикають до бокового борта.
22.2.7. Під час вантаження і вивантаження цегли водій зобов'язаний вийти із кабіни автомобіля і знаходитись поза зоною дії стріли навантажувального механізму.
22.2.8. Під час вантаження і вивантаження пакетів цегли на піддонах із застосуванням траверс і захватів без бокових огороджень піднімання пакетів слід здійснювати на висоту не менш як 0,5 м і не більше ніж 1,0 м над бортом автомобіля чи над раніше встановленим пакетом.
22.2.9. Водій зобов'язаний перевірити відповідність укладки та кріплення пакетів цегли на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення цілості рухомого складу. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені неправильності в укладці та кріпленні вантажу
2.5 Техніко-експлуатаційні показники використання автотранспортних засобів та розрахунок показників їх роботи на маршрутах
Таблиця 2.5 – Вихідні дані для розрахунків
|
Марка автомобіля |
т |
|
|
год |
год |
км |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |