Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях
курсовий проект
“Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях”
Зміст роботи
Вступ
1. Визначення вагонообігу станції
2. Забезпечення завантаження порожніми вагонами. Організація маршрутизації з під’їзних колій
3. Проектування вантажної станції і її транспортно-складського комплексу (ТСК)
4. Розробка технології роботи вантажної станції та її ТСК
5. Організація та технологія роботи під’їзних колій
6. Добовий план-графік роботи вантажної станції і під’їзної колії. Визначення основних показників роботи станції
Висновок
Література
Вступ
Вантажна і комерційна робота як виробнича сфера залізничного транспорту і як галузь експлуатаційної науки має свою більш як столітню історію розвитку. Вона займає важливе місце в експлуатаційній діяльності залізничних доріг і включає комплекс питань, пов’язаних з перевізним процесом, головним чином з його початковими і кінцевими операціями – завантаженням і розвантаженням, з організацією прогресивних видів перевезень – пакетних, контейнерних і маршрутних.
Технічною основою для виконання вантажної і комерційної роботи являються складські господарства вантажних дворів і контейнерних пунктів, засоби комплексної механізації і автоматизації завантажувальних робіт.
Вантажна і комерційна діяльність, як і будь-яка інша вимагає постійного удосконалення, її раціональна організація повинна забезпечити потреби в перевезеннях при мінімальних витратах перш за все залізничного транспорту, а тому важливе значення для вантажних станцій, вантажних дворів (ВД) та під'їзних колій (ПК) має раціональне проектування і організація роботи. При цьому суті набуває вибір раціональних схем станцій і транспортно-складських комплексів - ТСК (вантажних дворів) взаємне розташування складів, вантажних фронтів, належного їх улаштування і технічного обладнання, досягнення як найбільш можливо високого рівня комплексної механізації та автоматизації вантажних робіт (КМАВР) і складських операцій. Також в цілях максимального використання механізмів і збільшення рівня механізації завантажувально-розвантажувальних робіт на залізниці здійснюється концентрація вантажних операцій із закриттям малодіяльних станцій і передачі їх вантажообігу на ближні опорні станції, забезпечені засобами механізації.
1. Визначення вагонообігу станції
При виконанні розрахунків, пов’язаних з організацією вантажної роботи станції виходимо з розмірів вантажопотоків в залежності від роду і кількості вантажів, розвантаження і завантаження яких передбачено на станції і під’їзних коліях (ПК), які проектуються. Розрахунок починаємо із встановлення кількості вагонів, які прибувають на станцію з вантажами. Ці вагони після розвантаження можуть бути використані для завантаження вантажів.
Вибираємо типи вагонів в яких доцільне перевезення вантажів, визначаємо також технічну норму завантаження вагонів.
Із врахуванням відсоткового співвідношення по типу вагонів (по осності або по місткості) знаходимо середньозважену їх завантаженість за формулою:
(1.1)
де:
- доля
вагонів i-того
типу, які використовуються
для
перевезення;
- нормативна
кількість
вантажу, або
технічна норма
завантаження вантажу. Приймаємо згідно [2]
Визначаємо кількість вагонів необхідних для перевезення вантажів за формулою:
(1.2)
де:
- кількість
i–того
вантажу, згідно
завдання.
Розрахунки виконуємо і приводимо у вигляді таблиць.
Розрахунок кількості вагонів по прибуттю
Табл. 1.1
| Назва вантажу | Тип вагону | К-сть осей | Місткість кузову, м3 | Техн.норма завантаження, т | % | Середнє завантаження | К-сть вантажу | К-сть вагонів | Приймаємо вагонів | |
| 1 | Дрібні відправки | КР | 4 |
120 106 |
17.5 15 |
50 50 |
16.25 | 150 | 9.23 | 10 |
| 2 | Радіатори чавунні | КР | 4 |
120 106 |
63 63 |
60 40 |
63 | 200 | 3.17 | 4 |
| 3 | Комбікорми розсипні для птахів | КР | 4 |
120 106 |
53 48 |
40 60 |
50 | 210 | 4.2 | 5 |
| 4 | Контейнери | КЗ | 4 | - | 20.2 | 100 | 20.2 | 650 | 32.2 | 33 |
| 5 | Штучні великовагові | ПВ | 4 | 70.5 | 48 | 100 | 48 | 720 | 15 | 15 |
| 6 | Навалочні вугілля | ПВ | 4 | 70.5 | 71 | 100 | 71 | 780 | 10.9 | 11 |
| 7 | Вугілля | ПВ |
8 4 |
125 70.5 |
125 71 |
30 70 |
87.2 | 8350 | 95.8 |
29 67 |
| 8 | Пісок | ПВ | 4 | 70.5 | 71 | 100 | 71 | 680 | 9.57 | 10 |
| 9 | Щебінь | ПВ | 4 | 70.5 | 71 | 100 | 71 | 500 | 7.04 | 8 |
| 10 | Цемент | ЦЗ | 4 | - | 74 | 100 | 74 | 550 | 7.43 | 8 |
| 11 | Метал | ПВ | 4 | 70.5 | 71 | 100 | 71 | 580 | 8.17 | 9 |
Розрахунок кількості вагонів по відправленню
Табл. 1.2
| Назва вантажу | Тип вагону | К-сть осей | Місткість кузову, м3 | Техн.норма завантаження, т | % | Середнє завантаження | К-сть вантажу | К-сть вагонів | Приймаємо вагонів | |
| 1 | Дрібні відправки | КР | 4 |
120 106 |
17.5 15 |
50 50 |
16.25 | 118 | 7.26 | 8 |
| 2 | Емалі різні у флягах | КР | 4 |
120 106 |
49 40 |
60 40 |
45.4 | 174 | 3.83 | 4 |
| 3 | Сіль | КР | 4 |
120 106 |
70 68 |
40 60 |
68.8 | 182 | 2.65 | 3 |
| 4 | Контейнери | КЗ | 4 | - | 20.2 | 100 | 20.2 | 650 | 32.2 | 33 |
| 5 | Штучні великовагові | ПВ | 4 | 70.5 | 48 | 100 | 48 | 585 | 12.2 | 13 |
| 6 | Кокс | ПВ | 4 | 70.5 | 44 | 100 | 44 | 7100 | 161.4 | 162 |
| 7 | Фенол | ЦС | 4 | - | 62 | 100 | 62 | 520 | 8.39 | 10 |
| 8 | Сірчана кислота | ЦС | 4 | - | 65 | 100 | 65 | 440 | 6.77 | 8 |
| 9 | Марші для сходів ЛМ-120 | ПЛ | 4 | - | 54 | 100 | 54 | 2000 | 37.04 | 8 |
Прибуває під розвантаження 209 вагонів, відправляється зі станції 277 завантажених вагонів. Ці результати необхідні для визначення забезпечення клієнтури вагонами для перевезення вантажів.
2. Забезпечення завантаження порожніми вагонами. Організація маршрутизації з під’їзних колій
Завантаження відправляємих вантажів зі станції і ПК, як правило, забезпечується вагонами, які звільняються після розвантаження вантажів, що прибувають.
Відправлення вантажів здійснюється дрібними, повагонними відправками і маршрутами.
2.1 Забезпечення відправляємих вантажів порожніми вагонами
Встановлюємо загальний баланс потреби вагонів для забезпечення відправлення вантажів. Для цього підраховуємо кількість вагонів по роду і типу, їх достатність для відправлення вантажів. Результати зводимо в таблицю 2.1.
Припустимо, що вагони, яких невистачає будуть підведені з найближчої сортувальної станції, а залишок вагонів буде відправленій назад на сортувальну станцію.
Використання рухомого складу під завантаження вантажів, що відправляються
Таблиця 2.1
| Наявність порожніх вагонів | Належіть відправити | Може бути завантажено у наявні вагони | Потрібно завантажити у вагони | Надлишок вагонів | ||||||
| Рід вагонів | Осність | Кількість | Назва вантажів | Кількість вантажів | Навантаження вагонів, т | Кількість, т | Використано вагонів | Залишок незавант. вантажів, т | Потреба у вагонах | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 1. КР | 4 |
10 4 5 |
ДВ ПМ ПД |
118 174 182 |
16.25 45.4 68.8 |
118 174 182 |
8 4 3 |
- - - |
- - - |
2 0 2 |
| 2. ПВ | 4 |
15 105 |
Шт.В Кокс |
585 7100 |
48 44 |
585 4708 |
13 107 |
- 2392 |
- 55 |
0 |
| 8 | 29 | - | - | - | - | - | - | - | 29 | |
| 3. ПЛ | 4 | - | ЗБК | 2000 | 54 | - | - | 2000 | 38 | 0 |
| 4. КЗ | 4 | 33 | Конт | 650 | 20.2 | 650 | 33 | - | - | 0 |
| 5. ЦЗ | 4 | 8 | - | - | - | - | - | - | - | 8 |
| 6. ЦС | 4 | - | Фенол | 520 | 62 | - | - | 520 | 9 | 0 |
|
Сірчан к-та |
440 | 65 | - | - | 440 | 7 | 0 | |||
| Всього | - | 209 | - | 11769 | - | 6417 | 168 | 5352 | 109 | 41 |
2.2 Розрахунок показників роботи станції. Ефективність використання вагонів
Добові розміри завантаження і використана для цього кількість вагонів.
Величина статичного навантаження вагонів.
Величина динамічного навантаження вагонів
Продуктивність використаних вагонів (в залежності від відстані перевезень)
Величина робочого парку вагонів, необхідна для постійного забезпечення перевезень .
Вихідні дані для розрахунку основних показників роботи станції
Таблиця 2.2
| Назва вантажу і вимірника | Розмірність | Розподіл вагонів і вант. по ст. призначення | |||||
| Відстань від ст. “О” в км до | |||||||
|
“К” 160 |
“Х” 330 |
“М” 410 |
“Г” 390 |
“Б” 840 |
|||
|
Дрібні відправки |
т/ваг |
40.12 2.72 |
27.14 1.84 |
9.44 0.64 |
21.24 1.44 |
20.06 1.36 |
118 8 |
|
Пром товари |
т/ваг |
69.6 1.6 |
43.5 1 |
60.9 1.4 |
174 4 |
||
|
Прод товари |
т/ваг |
45.5 0.75 |
63.7 1.05 |
45.5 0.75 |
27.3 0.45 |
182 3 |
|
| Контейнери | т/ваг |
208 10.56 |
110.5 5.61 |
52 2.64 |
104 5.28 |
175.5 8.91 |
650 33 |
|
Штучні великовагові |
т/ваг |
175.5 3.9 |
234 5.2 |
175.5 3.9 |
585 13 |
||
| Кокс | т/ваг |
7100 162 |
7100 162 |
||||
| Фенол | т/ваг |
520 9 |
520 9 |
||||
|
Сірчана к-та |
т/ваг |
440 7 |
440 7 |
||||
| ЗБК | т/ваг |
800 15.2 |
600 11.4 |
600 11.4 |
2000 38 |
||
| Всього | т | 1338.72 | 1035.34 | 104.94 | 170.74 | 9119.26 | 11769 |
| ткм | 214195 | 341662 | 43025.4 | 66588.6 | 7660178 | 8325650 | |
| Всього | т | 34.73 | 25.1 | 4.28 | 7.47 | 205.42 | 277 |
| ткм | 5556.8 | 8283 | 1754.8 | 2913.3 | 172553 | 191061 | |
Середньодобовий пробіг вагонів S приймаємо рівним 400 км, обіг вагонів Q – 8 діб.
Основні показники роботи станції і кількість використаних вагонів
Таблиця 2.3
|
Назва вимірювачів |
Розмірність |
Формули для розрахунків |
Розрахунок |
Результат |
| Середньодобовий вантажопотік | т/добу |
|
118+174+ 182+650+ 585+7100+ 520+440+ 2000 |
11769 |
| Середньодобове завантаження вагонів | ваг/добу |
|
8+4+3+33+13+162+9+7+38 | 277 |
| Середньостатичне навантаження вагонів | т/ваг |
|
|
42.487 |
| Середнє динамічне навантаження вагонів | т·км/ваг·км |
|
|
43.576 |
| Середня продуктивність вагона | т·км/ваг |
|
43.576Ч400 | 17430,4 |
| Необхідний робочий парк вагонів | ваг |
|
277Ч8 | 2216 |
2.3 Складання плану розподілу вагонів для використання їх під завантаження
Метою складання плану розподілу вагонів для використання їх під навантаження є забезпечення навантаження з врахуванням типу вагонів і використання мінімальних розмірів передач вагонів між вантажними фронтами і об’єктами станції. План розподілу вагонів під навантаження зводимо в таблицю 2.4.
Розподіл вагонів під навантаження
Таблиця 2.4
|
Пункти навантаження Пункти розвантаження |
Вантажний двір | КХЗ | ЗБК | На сорт. ст. | ||||||||||||||
| Д/в | Пром | Прод | Конт | В/ваг | Кокс | Фенол | Сірч к-та | Марші | Порожні вагони | |||||||||
| КР | КР | КР | КЗ | ПВ | ПВ | ЦС | ЦС | ПВ | ПЛ | КР | 8ПВ | ПЛ | ЦЗ | |||||
| 8 | 4 | 3 | 33 | 13 | 162 | 9 | 7 | - | 38 | 4 | 29 | - | 8 | |||||
| 1 | ТСК | Д/в | КР | 10 | 8 | 2 | ||||||||||||
| 2 | Пром | КР | 4 | 4 | ||||||||||||||
| 3 | Прод | КР | 5 | 3 | 2 | |||||||||||||
| 4 | Конт | КЗ | 33 | 33 | ||||||||||||||
| 5 | В/ваг | ПВ | 15 | 13 | 2 | |||||||||||||
| 6 | Навал | ПВ | 11 | 11 | ||||||||||||||
| 7 | КХЗ | Вугілля | 8ПВ | 29 | 29 | |||||||||||||
| 4ПВ | 67 | 67 | ||||||||||||||||
| 8 | ЗБК | Пісок | ПВ | 10 | 10 | |||||||||||||
| 9 | Щебінь | ПВ | 8 | 8 | ||||||||||||||
| 10 | Цемент | ЦХ | 8 | 8 | ||||||||||||||
| 11 | Метал | ПВ | 9 | 9 | ||||||||||||||
| З сорт. . ст. порож. вагони. | КР | - | ||||||||||||||||
| ПВ | 55 | 55 | ||||||||||||||||
| ЦС | 9/7 | 9 | 7 | |||||||||||||||
| ПЛ | 38 | 38 | ||||||||||||||||
2.4 План відправницької маршрутизації
Маршрутизацією називають перевезення, які забезпечують зменшення витрат на перевезення, що встановлюється техніко-економічними розрахунками. Щоб досягти максимальної ефективності перевезень вантажів маршрутами використовується їх організація згідно календарного плану. Відправницькі маршрути входять такі вантажопотоки, з яких протягом 1-3 діб формується маршрут.
Кількість маршрутів, які можуть бути сформовані за місяць по кожному вантажу визначаються за формулою:
(2.1)
де:
– добова
кількість
вагонів конкретного
призначення;
– кількість
вагонів в маршрутному
поїзді з i–тим
вантажем.
Кількість вагонів у маршрутному поїзді з i–тим вантажем визначається за формулою:
(2.2)
де:
– маса
поїзда брутто
(згідно завдання
4365 т);
– маса
поїзного локомотива
згідно [1]
= 120 т
– маса
одного вагона
брутто маршрутного
поїзда.
Маса одного вагона брутто маршрутного поїзда визначається за формулою:
(2.3)
де:
–
маса
тари i-того
типу вагонів
(приймаємо для
4-вісного піввагону 22 т
8-вісного піввагону 46 т
4-вісної платформи 21 т);
– кількість
вантажу в вагоні
i-того типу
згідно норми
завантаження, т;
– доля
вагонів i-того
типу.
Розрахунок для коксу:

Розрахунок для ЗБК:

На основі розрахунку кількості маршрутних поїздів за місяць складаємо календарний план відправницької маршрутизації, в якому визначаємо добове відправлення маршрутів і яке приведене в таблиці 2.5 (для коксу) і в таблиці 2.6 (для ЗБК).
План відправницької маршрутизації складається з врахуванням рівномірного розподілу маршрутів протягом місяця і приблизно однаковими розмірами відправлення маршрутів зі станції в цілому.
Узгоджено Затверджено
Керівник підприємства Начальник відділку залізниці
/Підпис/ /Підпис/
Календарний план
Завантаження відправницькими маршрутами по ст. “О”
Львівська залізниця на вересень місяць 1998 р.
Відправник КХЗ
Таблиця 2.5
| Станція призначення | Назва вантажу | План на місяць | Вага і склад маршруту | Маршрутів за місяць | Числа місяця | |||||||||||||||||||||||||||||||
| т | ваг | т | ваг | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |||
| Б | кокс | 213000 | 4860 | 4290 | 65 | 75 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 |
Начальник відділу руху Начальник вантажного відділу
/Підпис/ /Підпис/
Узгоджено Затверджено
Керівник підприємства Начальник відділку залізниці
/Підпис/ /Підпис/
Календарний план
Завантаження відправницькими маршрутами по ст. “О”
Львівська залізниця на вересень місяць 1998 р.
Відправник ЗБК
Таблиця 2.6
| Станція призначення | Назва вантажу | План на місяць | Вага і склад маршруту | Маршрутів за місяць | Числа місяця | |||||||||||||||||||||||||||||||
| т | ваг | т | ваг | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |||
| К | ЗБК | 24000 | 456 | 4275 | 57 | 8 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||||||||||||||||||||||
| Х | ЗБК | 18000 | 342 | 4275 | 57 | 6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||||||||||||||||||||||||
| Б | ЗБК | 18000 | 342 | 4275 | 57 | 6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||||||||||||||||||||||||
Начальник відділу руху Начальник вантажного відділу
/Підпис/ /Підпис/
2.5 Визначення кількості маршрутів по прибуттю на станцію “О”
Вагони, що прибувають на станцію – в основному в передаточних поїздах. Маршрутами прибувають лише вугілля на КХЗ та порожні чотирьохвісні вагони.
Кількість маршрутних поїздів по прибуттю визначається за формулою:
(2.4)
Склад маршрутного поїзда з вугіллям визначається аналогічно розділу 2.4.
Розрахунок для вугілля:

Після визначення складу маршрутних поїздів для різних вантажів серед отриманих значень вибираємо максимальне. В даному випадку:
![]()
Необхідна довжина приймально-відправочних колій вантажної станції визначається за формулою:
(2.5)
де:
-
довжина вагону
(згідно [1,
стор 15] 15 м)
- довжина
локомотиву
(згідно [1,
стор 15] 30 м)
- додаткова
довжина колій
для можливості
зупинки поїзда (згідно [1, стор 15] 30 м)
![]()
Приймаємо
стандартну
довжину
приймально-відправочних
колій
=1050м.
Кількість порожніх вагонів в маршрутному поїзді визначаємо за формулою:
(2.6)

Кількість передаточних поїздів, що прибувають на станцію визначається за формулою:
(2.7)
де:
- кількість
завантажених
вагонів з i-тим
вантажем, що
прибувають
на станцію.
-
кількість
порожніх вагонів
з i-тим
вантажем, що
прибувають
на станцію.
-
склад передаточного
поїзда, згідно
завдання 47 вагонів.

Складаємо таблицю розподілу передаточних поїздів, що прибувають (Таблиця 2.7)
Розподіл передаточних поїздів по прибуттю
Таблиця 2.7
| № | Назва вантажів | №№ поїздів | Всього | |||
| 3601 | 3603 | 3605 | 3607 | |||
| 1 | Дрібні відправки | 3 | 3 | 3 | 1 | 10 |
| 2 | Пром. товари | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 |
| 3 | Прод. товари | 1 | 2 | 1 | 1 | 5 |
| 4 | Контейнери | 9 | 9 | 9 | 6 | 33 |
| 5 | Великовагові | 3 | 4 | 4 | 4 | 15 |
| 6 | Навалочні | 5 | 4 | 2 | 0 | 11 |
| 7 | Пісок | 3 | 3 | 4 | 0 | 10 |
| 8 | Щебінь | 4 | 2 | 2 | 0 | 8 |
| 9 | Цемент | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 |
| 10 | Метал | 2 | 3 | 2 | 2 | 9 |
| 11 | Порожні цистерни для фенолу | 3 | 3 | 3 | 0 | 9 |
| 12 | Порожні цистерни для сірчаної кислоти | 2 | 2 | 3 | 0 | 7 |
| 13 | Порожні платформи | 9 | 9 | 11 | 9 | 38 |
| Всього | 47 | 47 | 47 | 26 | 167 | |
В результаті зроблених розрахунків отримані данні про організацію забезпечення вагонами перевезень вантажів, про завантаження вагонів на станції, показники використання вагонів, склад передаточних і маршрутних поїздів, а також інші вихідні дані, що необхідні в курсовому проекті.
3. Проектування вантажної станції і її транспортно-складського комплексу (ТСК)
Схема вантажної станції, схема під’їзних колій і схема ТСК приймається виходячи з технологічних вимог, а також правил і норм проектування залізничних станцій.
3.1 Вибір схеми і проектування вантажної станції
Схема вантажної станції приймається згідно вимог [6]. Так як задана вантажна станція переробляє за добу більше 200 вагонів, вона повинна включати спеціалізовані приймально-відправочні колії і сортувальний парк.
Довжина колій для приймання і відправлення поїздів приймається згідно розрахунків розділу 2.5 і дорівнює 1050 м
Довжина сортувальних колій для підбирання вагонів на вантажні фронти приймається 3-4 частина від корисної довжини – 350 м
Кількість колій в сортувальному парку приймаємо рівною кількості вантажних фронтів ТСК плюс додаткові колії для накопичення вагонів на під’їзні колії КХЗ та ЗБК. Немасштабна схема станції приведена на малюнку 3.1

Передбачена наступна спеціалізація колій:
Головна колія;
Для прийому поїздів;
Для відправлення поїздів;
Для накоплення маршрутів;
– 16. Для вагонів на фронти вантажного двору;
Для порожніх вагонів;
Для вагонів на під’їзну колію заводу бетонних виробів;
Сортувальна гірка;
Витяжні колії;
Уловлюючі тупіки.
Корисна довжина витяжних колій приймається рівною довжині приймально-відправних колій – 1050 м для можливості формування і розформування поїздів найбільшої довжини.
Стрілочні переводи на всій станції приймаємо марки 1/9 в зв’язку з відсутністю пасажирського руху.
3.2 Вибір схеми ТСК
Схему ТСК приймаємо тупікового типу, так як вона забезпечує компактність, зручне, без перетинання в одному рівні, розміщення залізничних колій, автодоріг, можливість збільшення довжини складів, достатню пропускну спроможність і відносно невелику вартість.
Склади для зберігання вантажів розміщуються окремими зонами в залежності від забезпечення необхідних умов зберігання і технічних засобів. Склади розташовуються на прямих горизонтальних площадках, відстань від початку складу до кривої ділянки колії приймаємо рівною довжині вагону , що переробляється на даному складі. Радіус кривих в горловині ТСК приймаємо 200 м (мінімально допустиме).
Ухил під’їзду на підвищену колію приймаємо 10‰.
Ширину автопроїздів приймаємо з врахуванням можливості встановлення автомобілів біля складів для виконання вантажо-розвантажувальних робіт з врахуванням двостороннього руху між двома паралельними складами:
критого типу 30 м
критим складом і площадкою обладнаною козловим краном 24 м
двома площадками, обладнаними козловими кранами 24 м
ширина двосмугової автодороги 8 м
відстань від огорожі до залізничної колії 4 м, а до узбіччя автодороги 1 м
При тупіковій схемі для розвороту автомобілів передбачаємо спеціальну площадку діаметром 15 м
Кількість виставочних колій на ТСК приймаємо згідно вимог [6] такою, щоб загальна корисна довжина виставочних колій дорівнювала подвійній довжині максимальної подачі вагонів на ТСК.
Склад навалочних вантажів проектуємо так, щоби переважний напрям вітру на ТСК не допускав попадання пилу з підвищеної колії на інші склади.
Територія ТСК по периметру насаджується декоративними насадженнями (кущами та деревами) для зменшення дії шкідливих факторів.
Кінцева схема ТСК вибирається після розрахунку кількості і розмірів складів і кількості НРМ.
3.3 Визначення параметрів складів
Площа складів визначається згідно вимог [5]. Загальна площа кожного складу ТСК (крім навалочних вантажів) визначається за формулою:
(3.1)
де
- площа складу
відповідно
для вантажів,
що прибувають
і відправляються
Площа складу по прибуттю і по відправленню визначаються за формулами:
(3.2)
(3.3)
де
- добове прибуття
і відправлення
вантажу в тоннах
(3.4)
де:
- час
зберігання
вантажів, що
прибувають
і відправляються
в добах, який
приймаємо
згідно [5].
- доля
перевантаження
по прямому
варіанту приймаємо
згідно [5].
- коефіцієнт
на проходи і
проїзди на
складі приймаємо
згідно [5].
- питоме
навантаження
на 1 м2 площі
складу приймаємо
згідно [5].
Значення перелічених величин зводимо в таблицю 3.1
Таблиця 3.1
|
Тип складу Назва параметру |
Склад дрібних відправок | Склад промислових товарів | Склад продуктових товарів | Склад контейнерів | Склад великовагових вантажів |
|
|
2.5/2.0 | 2.0/1.5 | 2.0/1.5 | 2.0/1.0 | 2.5/1.5 |
|
|
2.0 | 1.7 | 1.7 | 1.9 | 1.6 |
|
|
0.4 | 0.85 | 0.85 | 0.5 | 0.9 |
Розрахунок площі складів приведений в таблиці 3.2
Таблиця 3.2
| склад | a | Kпрох | Pn | По прибуттю | По відправленню |
Заг. Fск |
||||||
|
|
Qпр | Kп | Fск | Tзб | Qв | Kв | Fск | |||||
| ДВ | 0 | 2 | 0.4 | 2.5 | 150 | 12.5 | 1875 | 2.0 | 118 | 10 | 1180 | 3055 |
| Пром | 0.1 | 1.7 | 0.85 | 2.0 | 200 | 3.6 | 720 | 1.5 | 174 | 2.7 | 469.8 | 1189.8 |
| Прод | 0.1 | 1.7 | 0.85 | 2.0 | 210 | 3.6 | 756 | 1.5 | 182 | 2.7 | 491.4 | 1247.4 |
| Конт | 0.1 | 1.9 | 0.5 | 2.0 | 650 | 6.84 | 4446 | 1.0 | 650 | 1.9 | 1235 | 5681 |
| В-ваг | 0.1 | 1.6 | 0.9 | 2.5 | 720 | 4 | 2880 | 1.0 | 585 | 1.6 | 936 | 3816 |
| Всього | - | - | - | - | - | - | 10667 | - | - | - | 4312.2 | 14989.2 |
При проектуванні ТСК визначають лінійні розміри складів. Ширина критих складів аграрного типу приймаємо 24 м.
Ширина контейнерної площадки, яка обладнана козловим краном КК-6 приймаємо по ширині прольоту крана 16 м.
Ширина площадки для великовагових вантажів обладнана козловим краном КДКК-10 приймаємо також по ширині прольоту крана 16 м.
Довжина кожного складу визначаємо за формулою:
(3.5)
Розрахунок довжини складу.
Таблиця 3.3
| Назва складу | Fзаг | B | Lск | Приймаємо Lск | Fскл |
| Дрібні відправки | 3055 | 24 | 127.29 | 144 | 3456 |
| Пром. товари | 1189.8 | 24 | 49.575 | 72 | 1728 |
| Прод. товари | 1247.4 | 24 | 51.975 | 72 | 1728 |
| Контейнери | 5681 | 16 | 355.06 | 216+72 | 3456+2304 |
| Великовагові | 3816 | 16 | 238.5 | 288 | 6912 |
| Всього | 14989.2 | 17280 |
Для розвантаження навалочних вантажів на ТСК будується підвищена колія блочного типу, яка будується з залізобетонних блоків висотою 0.75 м. Висоту підвищенної колії приймаємо 3 м. Довжину підвищенної колії визначаємо за формулою:
(3.6)
Де Е – місткість відвалів з двох боків від естакади в м3, яку визначаємо за формулою:
(3.7)
де:
- об’ємна
маса навалочного
вантажу приймаємо
1 т/м3;
F – поперечна площа відвалів вантажу відносно підвищеної
колії;



