Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

курсовий проект

“Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях”


Зміст роботи


Вступ

1. Визначення вагонообігу станції

2. Забезпечення завантаження порожніми вагонами. Організація маршрутизації з під’їзних колій

3. Проектування вантажної станції і її транспортно-складського комплексу (ТСК)

4. Розробка технології роботи вантажної станції та її ТСК

5. Організація та технологія роботи під’їзних колій

6. Добовий план-графік роботи вантажної станції і під’їзної колії. Визначення основних показників роботи станції

Висновок

Література


Вступ


Вантажна і комерційна робота як виробнича сфера залізничного транспорту і як галузь експлуатаційної науки має свою більш як столітню історію розвитку. Вона займає важливе місце в експлуатаційній діяльності залізничних доріг і включає комплекс питань, пов’язаних з перевізним процесом, головним чином з його початковими і кінцевими операціями – завантаженням і розвантаженням, з організацією прогресивних видів перевезень – пакетних, контейнерних і маршрутних.

Технічною основою для виконання вантажної і комерційної роботи являються складські господарства вантажних дворів і контейнерних пунктів, засоби комплексної механізації і автоматизації завантажувальних робіт.

Вантажна і комерційна діяльність, як і будь-яка інша вимагає постійного удосконалення, її раціональна організація повинна забезпечити потреби в перевезеннях при мінімальних витратах перш за все залізничного транспорту, а тому важливе значення для вантажних станцій, вантажних дворів (ВД) та під'їзних колій (ПК) має раціональне проектування і організація роботи. При цьому суті набуває вибір раціональних схем станцій і транспортно-складських комплексів - ТСК (вантажних дворів) взаємне розташування складів, вантажних фронтів, належного їх улаштування і технічного обладнання, досягнення як найбільш можливо високого рівня комплексної механізації та автоматизації вантажних робіт (КМАВР) і складських операцій. Також в цілях максимального використання механізмів і збільшення рівня механізації завантажувально-розвантажувальних робіт на залізниці здійснюється концентрація вантажних операцій із закриттям малодіяльних станцій і передачі їх вантажообігу на ближні опорні станції, забезпечені засобами механізації.


1. Визначення вагонообігу станції


При виконанні розрахунків, пов’язаних з організацією вантажної роботи станції виходимо з розмірів вантажопотоків в залежності від роду і кількості вантажів, розвантаження і завантаження яких передбачено на станції і під’їзних коліях (ПК), які проектуються. Розрахунок починаємо із встановлення кількості вагонів, які прибувають на станцію з вантажами. Ці вагони після розвантаження можуть бути використані для завантаження вантажів.

Вибираємо типи вагонів в яких доцільне перевезення вантажів, визначаємо також технічну норму завантаження вагонів.

Із врахуванням відсоткового співвідношення по типу вагонів (по осності або по місткості) знаходимо середньозважену їх завантаженість за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (1.1)


де:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - доля вагонів i-того типу, які використовуються для

перевезення;

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - нормативна кількість вантажу, або технічна норма

завантаження вантажу. Приймаємо згідно [2]

Визначаємо кількість вагонів необхідних для перевезення вантажів за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (1.2)


де:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - кількість i–того вантажу, згідно завдання.

Розрахунки виконуємо і приводимо у вигляді таблиць.


Розрахунок кількості вагонів по прибуттю

Табл. 1.1


Назва вантажу Тип вагону К-сть осей Місткість кузову, м3 Техн.норма завантаження, т % Середнє завантаження К-сть вантажу К-сть вагонів Приймаємо вагонів
1 Дрібні відправки КР 4

120

106

17.5

15

50

50

16.25 150 9.23 10
2 Радіатори чавунні КР 4

120

106

63

63

60

40

63 200 3.17 4
3 Комбікорми розсипні для птахів КР 4

120

106

53

48

40

60

50 210 4.2 5
4 Контейнери КЗ 4 - 20.2 100 20.2 650 32.2 33
5 Штучні великовагові ПВ 4 70.5 48 100 48 720 15 15
6 Навалочні вугілля ПВ 4 70.5 71 100 71 780 10.9 11
7 Вугілля ПВ

8

4

125

70.5

125

71

30

70

87.2 8350 95.8

29

67

8 Пісок ПВ 4 70.5 71 100 71 680 9.57 10
9 Щебінь ПВ 4 70.5 71 100 71 500 7.04 8
10 Цемент ЦЗ 4 - 74 100 74 550 7.43 8
11 Метал ПВ 4 70.5 71 100 71 580 8.17 9

Розрахунок кількості вагонів по відправленню

Табл. 1.2


Назва вантажу Тип вагону К-сть осей Місткість кузову, м3 Техн.норма завантаження, т % Середнє завантаження К-сть вантажу К-сть вагонів Приймаємо вагонів
1 Дрібні відправки КР 4

120

106

17.5

15

50

50

16.25 118 7.26 8
2 Емалі різні у флягах КР 4

120

106

49

40

60

40

45.4 174 3.83 4
3 Сіль КР 4

120

106

70

68

40

60

68.8 182 2.65 3
4 Контейнери КЗ 4 - 20.2 100 20.2 650 32.2 33
5 Штучні великовагові ПВ 4 70.5 48 100 48 585 12.2 13
6 Кокс ПВ 4 70.5 44 100 44 7100 161.4 162
7 Фенол ЦС 4 - 62 100 62 520 8.39 10
8 Сірчана кислота ЦС 4 - 65 100 65 440 6.77 8
9 Марші для сходів ЛМ-120 ПЛ 4 - 54 100 54 2000 37.04 8

Прибуває під розвантаження 209 вагонів, відправляється зі станції 277 завантажених вагонів. Ці результати необхідні для визначення забезпечення клієнтури вагонами для перевезення вантажів.


2. Забезпечення завантаження порожніми вагонами. Організація маршрутизації з під’їзних колій


Завантаження відправляємих вантажів зі станції і ПК, як правило, забезпечується вагонами, які звільняються після розвантаження вантажів, що прибувають.

Відправлення вантажів здійснюється дрібними, повагонними відправками і маршрутами.


2.1 Забезпечення відправляємих вантажів порожніми вагонами


Встановлюємо загальний баланс потреби вагонів для забезпечення відправлення вантажів. Для цього підраховуємо кількість вагонів по роду і типу, їх достатність для відправлення вантажів. Результати зводимо в таблицю 2.1.

Припустимо, що вагони, яких невистачає будуть підведені з найближчої сортувальної станції, а залишок вагонів буде відправленій назад на сортувальну станцію.


Використання рухомого складу під завантаження вантажів, що відправляються

Таблиця 2.1

Наявність порожніх вагонів Належіть відправити Може бути завантажено у наявні вагони Потрібно завантажити у вагони Надлишок вагонів
Рід вагонів Осність Кількість Назва вантажів Кількість вантажів Навантаження вагонів, т Кількість, т Використано вагонів Залишок незавант. вантажів, т Потреба у вагонах
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1. КР 4

10

4

5

ДВ

ПМ

ПД

118

174

182

16.25

45.4

68.8

118

174

182

8

4

3

-

-

-

-

-

-

2

0

2

2. ПВ 4

15

105

Шт.В

Кокс

585

7100

48

44

585

4708

13

107

-

2392

-

55

0

8 29 - - - - - - - 29
3. ПЛ 4 - ЗБК 2000 54 - - 2000 38 0
4. КЗ 4 33 Конт 650 20.2 650 33 - - 0
5. ЦЗ 4 8 - - - - - - - 8
6. ЦС 4 - Фенол 520 62 - - 520 9 0



Сірчан

к-та

440 65 - - 440 7 0
Всього - 209 - 11769 - 6417 168 5352 109 41

2.2 Розрахунок показників роботи станції. Ефективність використання вагонів


Добові розміри завантаження і використана для цього кількість вагонів.

Величина статичного навантаження вагонів.

Величина динамічного навантаження вагонів

Продуктивність використаних вагонів (в залежності від відстані перевезень)

Величина робочого парку вагонів, необхідна для постійного забезпечення перевезень .


Вихідні дані для розрахунку основних показників роботи станції

Таблиця 2.2

Назва вантажу і вимірника Розмірність Розподіл вагонів і вант. по ст. призначення


Відстань від ст. “О” в км до


“К”

160

“Х”

330

“М”

410

“Г”

390

“Б”

840


Дрібні

відправки

т/ваг

40.12

2.72

27.14

1.84

9.44

0.64

21.24

1.44

20.06

1.36

118

8

Пром

товари

т/ваг

69.6

1.6


43.5

1


60.9

1.4

174

4

Прод

товари

т/ваг

45.5

0.75

63.7

1.05


45.5

0.75

27.3

0.45

182

3

Контейнери т/ваг

208

10.56

110.5

5.61

52

2.64

104

5.28

175.5

8.91

650

33

Штучні

великовагові

т/ваг

175.5

3.9

234

5.2



175.5

3.9

585

13

Кокс т/ваг



7100

162

7100

162

Фенол т/ваг



520

9

520

9

Сірчана

к-та

т/ваг



440

7

440

7

ЗБК т/ваг

800

15.2

600

11.4



600

11.4

2000

38

Всього т 1338.72 1035.34 104.94 170.74 9119.26 11769

ткм 214195 341662 43025.4 66588.6 7660178 8325650
Всього т 34.73 25.1 4.28 7.47 205.42 277

ткм 5556.8 8283 1754.8 2913.3 172553 191061

Середньодобовий пробіг вагонів S приймаємо рівним 400 км, обіг вагонів Q – 8 діб.


Основні показники роботи станції і кількість використаних вагонів

Таблиця 2.3

Назва вимірювачів

Розмірність

Формули для розрахунків

Розрахунок

Результат

Середньодобовий вантажопотік т/добу

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

118+174+

182+650+

585+7100+

520+440+

2000

11769
Середньодобове завантаження вагонів ваг/добу

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

8+4+3+33+13+162+9+7+38 277
Середньостатичне навантаження вагонів т/ваг

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

42.487
Середнє динамічне навантаження вагонів т·км/ваг·км

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

43.576
Середня продуктивність вагона т·км/ваг

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

43.576Ч400 17430,4
Необхідний робочий парк вагонів ваг

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

277Ч8 2216

2.3 Складання плану розподілу вагонів для використання їх під завантаження


Метою складання плану розподілу вагонів для використання їх під навантаження є забезпечення навантаження з врахуванням типу вагонів і використання мінімальних розмірів передач вагонів між вантажними фронтами і об’єктами станції. План розподілу вагонів під навантаження зводимо в таблицю 2.4.


Розподіл вагонів під навантаження

Таблиця 2.4


Пункти навантаження


Пункти розвантаження

Вантажний двір КХЗ ЗБК На сорт. ст.


Д/в Пром Прод Конт В/ваг Кокс Фенол Сірч к-та
Марші Порожні вагони


















КР КР КР КЗ ПВ ПВ ЦС ЦС ПВ ПЛ КР 8ПВ ПЛ ЦЗ


8 4 3 33 13 162 9 7 - 38 4 29 - 8
1 ТСК Д/в КР 10 8








2


2
Пром КР 4
4











3
Прод КР 5

3






2


4
Конт КЗ 33


33









5
В/ваг ПВ 15



13 2







6
Навал ПВ 11




11







7 КХЗ Вугілля 8ПВ 29










29




4ПВ 67




67







8 ЗБК Пісок ПВ 10




10







9
Щебінь ПВ 8




8







10
Цемент ЦХ 8












8
11
Метал ПВ 9




9









З сорт. . ст. порож. вагони. КР -
















ПВ 55




55










ЦС 9/7





9 7








ПЛ 38








38




2.4 План відправницької маршрутизації


Маршрутизацією називають перевезення, які забезпечують зменшення витрат на перевезення, що встановлюється техніко-економічними розрахунками. Щоб досягти максимальної ефективності перевезень вантажів маршрутами використовується їх організація згідно календарного плану. Відправницькі маршрути входять такі вантажопотоки, з яких протягом 1-3 діб формується маршрут.

Кількість маршрутів, які можуть бути сформовані за місяць по кожному вантажу визначаються за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (2.1)


де:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях – добова кількість вагонів конкретного призначення;

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях – кількість вагонів в маршрутному поїзді з i–тим вантажем.

Кількість вагонів у маршрутному поїзді з i–тим вантажем визначається за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (2.2)


де:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях – маса поїзда брутто (згідно завдання 4365 т);

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях – маса поїзного локомотива згідно [1] Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях = 120 т

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях – маса одного вагона брутто маршрутного поїзда.

Маса одного вагона брутто маршрутного поїзда визначається за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (2.3)


де:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях– маса тари i-того типу вагонів (приймаємо для

4-вісного піввагону 22 т

8-вісного піввагону 46 т

4-вісної платформи 21 т);

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях – кількість вантажу в вагоні i-того типу згідно норми

завантаження, т;

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях – доля вагонів i-того типу.

Розрахунок для коксу:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях


Розрахунок для ЗБК:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях


На основі розрахунку кількості маршрутних поїздів за місяць складаємо календарний план відправницької маршрутизації, в якому визначаємо добове відправлення маршрутів і яке приведене в таблиці 2.5 (для коксу) і в таблиці 2.6 (для ЗБК).

План відправницької маршрутизації складається з врахуванням рівномірного розподілу маршрутів протягом місяця і приблизно однаковими розмірами відправлення маршрутів зі станції в цілому.


Узгоджено Затверджено

Керівник підприємства Начальник відділку залізниці

/Підпис/ /Підпис/


Календарний план

Завантаження відправницькими маршрутами по ст. “О”

Львівська залізниця на вересень місяць 1998 р.

Відправник КХЗ


Таблиця 2.5

Станція призначення Назва вантажу План на місяць Вага і склад маршруту Маршрутів за місяць Числа місяця


т ваг т ваг
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Б кокс 213000 4860 4290 65 75 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3 2 3

Начальник відділу руху Начальник вантажного відділу

/Підпис/ /Підпис/


Узгоджено Затверджено

Керівник підприємства Начальник відділку залізниці

/Підпис/ /Підпис/


Календарний план

Завантаження відправницькими маршрутами по ст. “О”

Львівська залізниця на вересень місяць 1998 р.

Відправник ЗБК


Таблиця 2.6

Станція призначення Назва вантажу План на місяць Вага і склад маршруту Маршрутів за місяць Числа місяця


т ваг т ваг
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
К ЗБК 24000 456 4275 57 8 1


1



1


1

1

1



1


1
Х ЗБК 18000 342 4275 57 6
1



1


1



1




1


1



Б ЗБК 18000 342 4275 57 6


1


1



1




1


1



1


Начальник відділу руху Начальник вантажного відділу

/Підпис/ /Підпис/


2.5 Визначення кількості маршрутів по прибуттю на станцію “О”


Вагони, що прибувають на станцію – в основному в передаточних поїздах. Маршрутами прибувають лише вугілля на КХЗ та порожні чотирьохвісні вагони.

Кількість маршрутних поїздів по прибуттю визначається за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (2.4)


Склад маршрутного поїзда з вугіллям визначається аналогічно розділу 2.4.

Розрахунок для вугілля:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

Після визначення складу маршрутних поїздів для різних вантажів серед отриманих значень вибираємо максимальне. В даному випадку:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях


Необхідна довжина приймально-відправочних колій вантажної станції визначається за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (2.5)


де:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - довжина вагону (згідно [1, стор 15] 15 м)

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - довжина локомотиву (згідно [1, стор 15] 30 м)

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - додаткова довжина колій для можливості

зупинки поїзда (згідно [1, стор 15] 30 м)

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

Приймаємо стандартну довжину приймально-відправочних колій Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях =1050м.


Кількість порожніх вагонів в маршрутному поїзді визначаємо за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (2.6)


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

Кількість передаточних поїздів, що прибувають на станцію визначається за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (2.7)


де:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - кількість завантажених вагонів з i-тим вантажем, що прибувають

на станцію.

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях- кількість порожніх вагонів з i-тим вантажем, що прибувають

на станцію.

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях- склад передаточного поїзда, згідно завдання 47 вагонів.

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

Складаємо таблицю розподілу передаточних поїздів, що прибувають (Таблиця 2.7)


Розподіл передаточних поїздів по прибуттю

Таблиця 2.7

№ Назва вантажів №№ поїздів Всього


3601 3603 3605 3607
1 Дрібні відправки 3 3 3 1 10
2 Пром. товари 1 1 1 1 4
3 Прод. товари 1 2 1 1 5
4 Контейнери 9 9 9 6 33
5 Великовагові 3 4 4 4 15
6 Навалочні 5 4 2 0 11
7 Пісок 3 3 4 0 10
8 Щебінь 4 2 2 0 8
9 Цемент 2 2 2 2 8
10 Метал 2 3 2 2 9
11 Порожні цистерни для фенолу 3 3 3 0 9
12 Порожні цистерни для сірчаної кислоти 2 2 3 0 7
13 Порожні платформи 9 9 11 9 38
Всього 47 47 47 26 167

В результаті зроблених розрахунків отримані данні про організацію забезпечення вагонами перевезень вантажів, про завантаження вагонів на станції, показники використання вагонів, склад передаточних і маршрутних поїздів, а також інші вихідні дані, що необхідні в курсовому проекті.

3. Проектування вантажної станції і її транспортно-складського комплексу (ТСК)


Схема вантажної станції, схема під’їзних колій і схема ТСК приймається виходячи з технологічних вимог, а також правил і норм проектування залізничних станцій.


3.1 Вибір схеми і проектування вантажної станції


Схема вантажної станції приймається згідно вимог [6]. Так як задана вантажна станція переробляє за добу більше 200 вагонів, вона повинна включати спеціалізовані приймально-відправочні колії і сортувальний парк.

Довжина колій для приймання і відправлення поїздів приймається згідно розрахунків розділу 2.5 і дорівнює 1050 м

Довжина сортувальних колій для підбирання вагонів на вантажні фронти приймається 3-4 частина від корисної довжини – 350 м

Кількість колій в сортувальному парку приймаємо рівною кількості вантажних фронтів ТСК плюс додаткові колії для накопичення вагонів на під’їзні колії КХЗ та ЗБК. Немасштабна схема станції приведена на малюнку 3.1


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях


Передбачена наступна спеціалізація колій:

Головна колія;

Для прийому поїздів;

Для відправлення поїздів;

Для накоплення маршрутів;

– 16. Для вагонів на фронти вантажного двору;

Для порожніх вагонів;

Для вагонів на під’їзну колію заводу бетонних виробів;

Сортувальна гірка;

Витяжні колії;

Уловлюючі тупіки.


Корисна довжина витяжних колій приймається рівною довжині приймально-відправних колій – 1050 м для можливості формування і розформування поїздів найбільшої довжини.

Стрілочні переводи на всій станції приймаємо марки 1/9 в зв’язку з відсутністю пасажирського руху.


3.2 Вибір схеми ТСК


Схему ТСК приймаємо тупікового типу, так як вона забезпечує компактність, зручне, без перетинання в одному рівні, розміщення залізничних колій, автодоріг, можливість збільшення довжини складів, достатню пропускну спроможність і відносно невелику вартість.

Склади для зберігання вантажів розміщуються окремими зонами в залежності від забезпечення необхідних умов зберігання і технічних засобів. Склади розташовуються на прямих горизонтальних площадках, відстань від початку складу до кривої ділянки колії приймаємо рівною довжині вагону , що переробляється на даному складі. Радіус кривих в горловині ТСК приймаємо 200 м (мінімально допустиме).

Ухил під’їзду на підвищену колію приймаємо 10‰.

Ширину автопроїздів приймаємо з врахуванням можливості встановлення автомобілів біля складів для виконання вантажо-розвантажувальних робіт з врахуванням двостороннього руху між двома паралельними складами:

критого типу 30 м

критим складом і площадкою обладнаною козловим краном 24 м

двома площадками, обладнаними козловими кранами 24 м

ширина двосмугової автодороги 8 м

відстань від огорожі до залізничної колії 4 м, а до узбіччя автодороги 1 м

При тупіковій схемі для розвороту автомобілів передбачаємо спеціальну площадку діаметром 15 м

Кількість виставочних колій на ТСК приймаємо згідно вимог [6] такою, щоб загальна корисна довжина виставочних колій дорівнювала подвійній довжині максимальної подачі вагонів на ТСК.

Склад навалочних вантажів проектуємо так, щоби переважний напрям вітру на ТСК не допускав попадання пилу з підвищеної колії на інші склади.

Територія ТСК по периметру насаджується декоративними насадженнями (кущами та деревами) для зменшення дії шкідливих факторів.

Кінцева схема ТСК вибирається після розрахунку кількості і розмірів складів і кількості НРМ.


3.3 Визначення параметрів складів


Площа складів визначається згідно вимог [5]. Загальна площа кожного складу ТСК (крім навалочних вантажів) визначається за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (3.1)


де Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - площа складу відповідно для вантажів, що прибувають і відправляються

Площа складу по прибуттю і по відправленню визначаються за формулами:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (3.2)

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (3.3)


де Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - добове прибуття і відправлення вантажу в тоннах


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (3.4)


де:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - час зберігання вантажів, що прибувають і відправляються в добах, який приймаємо згідно [5].

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - доля перевантаження по прямому варіанту приймаємо згідно [5].

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - коефіцієнт на проходи і проїзди на складі приймаємо згідно [5].

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - питоме навантаження на 1 м2 площі складу приймаємо згідно [5].

Значення перелічених величин зводимо в таблицю 3.1


Таблиця 3.1

Тип складу

Назва параметру

Склад дрібних відправок Склад промислових товарів Склад продуктових товарів Склад контейнерів Склад великовагових вантажів

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

2.5/2.0 2.0/1.5 2.0/1.5 2.0/1.0 2.5/1.5

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

2.0 1.7 1.7 1.9 1.6

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

0.4 0.85 0.85 0.5 0.9

Розрахунок площі складів приведений в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

склад a Kпрох Pn По прибуттю По відправленню

Заг.

Fск





Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях

Qпр Kп Fск Tзб Qв Kв Fск
ДВ 0 2 0.4 2.5 150 12.5 1875 2.0 118 10 1180 3055
Пром 0.1 1.7 0.85 2.0 200 3.6 720 1.5 174 2.7 469.8 1189.8
Прод 0.1 1.7 0.85 2.0 210 3.6 756 1.5 182 2.7 491.4 1247.4
Конт 0.1 1.9 0.5 2.0 650 6.84 4446 1.0 650 1.9 1235 5681
В-ваг 0.1 1.6 0.9 2.5 720 4 2880 1.0 585 1.6 936 3816
Всього - - - - - - 10667 - - - 4312.2 14989.2

При проектуванні ТСК визначають лінійні розміри складів. Ширина критих складів аграрного типу приймаємо 24 м.

Ширина контейнерної площадки, яка обладнана козловим краном КК-6 приймаємо по ширині прольоту крана 16 м.

Ширина площадки для великовагових вантажів обладнана козловим краном КДКК-10 приймаємо також по ширині прольоту крана 16 м.

Довжина кожного складу визначаємо за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (3.5)


Розрахунок довжини складу.

Таблиця 3.3

Назва складу Fзаг B Lск Приймаємо Lск Fскл
Дрібні відправки 3055 24 127.29 144 3456
Пром. товари 1189.8 24 49.575 72 1728
Прод. товари 1247.4 24 51.975 72 1728
Контейнери 5681 16 355.06 216+72 3456+2304
Великовагові 3816 16 238.5 288 6912
Всього 14989.2


17280

Для розвантаження навалочних вантажів на ТСК будується підвищена колія блочного типу, яка будується з залізобетонних блоків висотою 0.75 м. Висоту підвищенної колії приймаємо 3 м. Довжину підвищенної колії визначаємо за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (3.6)


Де Е – місткість відвалів з двох боків від естакади в м3, яку визначаємо за формулою:


Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (3.7)


де:

Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях - об’ємна маса навалочного вантажу приймаємо 1 т/м3;

F – поперечна площа відвалів вантажу відносно підвищеної

колії;

Організація
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: