Розрахунок вагон-цистерни
Найбільш невдалими варіантами завантаження шворневої балки являється: рух цистерни з максимальною швидкістю при різкому гальмуванні її, а також піднімання завантаженої цистерни домкратами, підведеними під кінці шворневих балок.
Експлуатаційний режим навантаження:
Рух з мінімальної швидкістю при торганні поїзду з місця, осаджування або гальмування поїзду, при малих швидкостях руху. В цьому випадку котел з рамою опирається на підп’ятник візка і схема навантаження шворневої балки буде мати вигляд:

Рисунок 3.1 – Схема навантаження шкворневої балки
Навантаження на шворневу балку становить:
а) від ваги шворневої балки
(6.1)
т/м
б) від ваги котла з вантажем
, (6.2)
де Gш – маса шворневої балки;
Gк – маса котла з всіма закріпленими на ньому вузлами;
Gж – маса вантажу;
-
напівширина
рами по шворневим
балкам;
-
половина проекції
опори котла.
![]()
в) від сили інерції при екстреному гальмуванні
Сила інерції котла з вантажом при І режимі навантаження складе:
(6.3)
![]()
Додаткове вертикальне навантаження на шворневу балку при цьому буде становити:
, (6.4)
де
– поздовжня
сила розтягу,
стиснення;
-
маса вагона
брутто;
-
база цистерни;
-
відстань від
поздовжньої
осі котла до
осі автозчепу.
![]()
Інтенсивність
-
рівномірно
розподіленого
навантаження
на шворневу
балку становитиме.
(6.5)
![]()
Згинальний момент в розрахунковому перерізі на відстані х від середини шворневої балки.
(6.6)
Розрахуємо значення згинального моменту в характерних перерізах (х1=1415, х2=1350, х3=520, х4=180, х5=0).
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Найбільші напруження виникатимуть в п’ятому перерізі і становитимуть:
, (6.7)
де W – момент опору волокон перерізу шкворневої балки

Ремонтний режим навантаження шворневої балки:
В даному випадку навантаження домкрату прикладаються на відстані
300 мм від вертикальної вісі поперечного перерізу шворневої балки, середина під домкратної планки зміщена від осі шворневої балки в сторону поздовжньої бокової. Розрахункова схема наведена на рис. 3.2

Рисунок 3.2 – Розрахункова схема навантаження
Визначаємо навантаження які діють на балку:
а) від ваги шворневої балки
(6.8)
т/м
б) від ваги котла з вантажем
, (6.9)
де Gш – маса шворневої балки;
Gк – маса котла з всіма закріпленими на ньому вузлами;
Gж – маса вантажу;
-
напівширина
рами по шворневим
балкам;
-
половина проекції
опори котла.
![]()
Реакції опор (домкратів) становитиме:
, (6.10)
де
– маса цистерни
без візків.
![]()
Згинальний момент в розрахункових перерізах становитиме:
(6.11)
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Напруження від згинального моменту становитимуть:
(6.12)

Ексцентричне прикладання навантаження домкрату до кінця шворневої балки створює крутний момент. Жорстке з’єднання її з хребтовою балкою призводить до появи в ній напружень від стиснутого кручення. Зазвичай таке кручення враховується лише при крученні брусів з відкритим перерізом і досить великими полками. Зважаючи на те, що шворнева балка має замкнутий профіль стиснення не враховується і дотичні напруження будемо визначати за формулами вільного кручення.
З метою спрощення розрахунків та забезпечення додаткового запасу міцності при обрахунках моменту опору враховуємо лише прямокутна коробчата частина перерізу шкворневої балки зображеної на рис. 3.3.

Рисунок 3.3 – Схема перерізу шворневої балки
Крутний момент від сили Rb, прикладеної на відстані 30 см від середини піддомкратної планки дорівнює:
Мк= Rb*30 (6.13)
Мк= 19*0,3=55,917кН/м
Дотичні напруження складають:
(6.14)
![]()
Тоді, еквівалентне навантаження в розрахунковому перерізі дорівнюватиме:
(6.15)
![]()
Оскільки
для О9Г2С
– міцність
шворневої балки
забезпечена.
6.2 Розрахунок котла на внутрішній тиск
При розрахунку котла цистерни на внутрішній тиск використовуємо формули безмоментної теорії оболонок, визначимо напруження в металі в різних частинах котла, керуючись розрахунковою схемою котла цистерни:

Рисунок 6.1 – Розрахункова схема котла цистерни
Розрахунковий тиск в середині котла визначається як сума тисків парів рідини і тиску, утвореним при торганні з місця або при гальмуванні:
Р=Рр+Рд , (6.16)
де Рр – тиск парів рідини (0,15МПа);
Рд – тиск рідини, виникаючий при торганні з місця або в процесі гальмування поїзду при максимальній допустимій швидкості (ІІІ режим)
Величина Рд визначається по формулі:
,
(3.17)
де Тін – сила інерції рідини;
R1 – внутрішній радіус котла цистерни.
Сила інерції рідини при навантаженні цистерни по І режиму може бути визначена з формули:
, (6.18)
де Gван – масса вантажу в котлі цистерни;
Qбр – масса цистерни брутто.
![]()

Розрахунковий тиск в середині котла становить:
Р=0,25+0,15=0,399МПа
Напруження в оболочках котрі не підлягають згину називаються мембранними і можуть бути визначені по наступним формулам:
а) в поперечному перетині
(6.19)
б) в поздовжньому перетині
, (6.20)
де
-
товщина
стінки
циліндричної
частини
котла.
в) напруження в оболонці сферичного днища
, (6.21)
де
-
товщина
днища;
R2 – радіус сферичної частини днища.
г) в місцях з’єднання
циліндричної
частини котла
до днища виникають
додаткові
напруження,
величину яких
можна вирахувати
за емпіричними
формулами С.В.
Вершинского.
Оскільки
,
то напруження
будуть розраховуватися
за формулою:
(6.22)
![]()
![]()
![]()

Міцність котла
цистерни забезпечена,
тому що
(
,
для сталі О9Г2С
) за І та ІІІ
розрахунковими
режимами.