Ділянка діагностики та ремонту ДВС у АТП на 350 автомобілів
2
86,473
2
86,473
2
86,473
2
145,05
2
145,05
2
231,04
2
231,04
2,5
91,175
2,5
91,175
11,5
506,93
11,5
506,93
11,5
506,93
11,5
883,93
11,5
883,93
13,1
1568
13,1
1568
9,6
367,1
9,6
367,1
1,5
79,43
1,5
79,43
1,5
79,43
1,5
125,55
1,5
125,55
2
248,67
2
248,67
1,9
86
1,9
86
4,5
209,13
4,5
209,13
4,5
209,13
4,5
351,45
4,5
351,45
5
604,05
5
604,05
11
480,52
11
480,52
18
778,7
18
778,7
18
778,7
18
1305,5
18
1305,5
19
2194,9
19
2194,9
21
765,87
21
765,87
Шинні
11,5
497,23
11,5
497,23
11,5
497,23
11,5
834,05
11,5
834,05
12,5
1629,05
12,5
1629,05
9
411,28
9
411,28
Продовження таблиці.
| Вулка-нізаторні |
1 43,236 |
1 43,236 |
1 43,236 |
1 72,525 |
1 72,525 |
2 231,04 |
2 231,04 |
1,5 54,705 |
1,5 54,705 |
846,25 | |
| Мідніць-кі |
2,5 108,1 |
2,5 108,1 |
2,5 108,1 |
2,5 108,3 |
2,5 108,3 |
3 346,56 |
3 346,56 |
3 109,41 |
3 109,41 |
1598,8 | |
| Бляхарські |
1,5 64,853 |
1,5 64,853 |
1,5 64,853 |
1,5 108,53 |
1,5 108,53 |
2 231,04 |
2 231,04 |
1,5 54,705 |
1,5 54,705 |
983,65 | |
| Зварювальні |
2 86,473 |
2 86,473 |
2 86,473 |
2 145,05 |
2 145,05 |
1 115,52 |
1 115,52 |
2 72,94 |
2 72,94 |
926,44 | |
| Ковальсько-ресорні |
4 172,95 |
4 172,95 |
4 172,95 |
4 290,1 |
4 290,1 |
5 577,6 |
5 577,6 |
5 182,35 |
5 182,35 |
2619 | |
| Слюсар-но-меха-нічні |
14 605,32 |
14 605,32 |
14 605,32 |
14 1015,35 |
14 1015,35 |
9 1039,68 |
9 1039,68 |
7 255,3 |
7 255,3 |
6436,6 | |
| Столяр-ні |
4 172,95 |
4 172,95 |
4 172,95 |
4 290,1 |
4 290,1 |
1 115,52 |
1 115,52 |
0,5 18,235 |
0,5 18,235 |
1366,6 | |
| Арма-турно-кузовні |
1 43,236 |
1 43,236 |
1 43,236 |
1 72,525 |
1 72,525 |
0,5 57,76 |
0,5 57,76 |
0,5 18,235 |
0,5 18,235 |
426,75 | |
| Обівочні |
1 43,236 |
1 43,236 |
1 43,236 |
1 72,525 |
1 72,525 |
1 115,52 |
1 115,52 |
1 36,47 |
1 36,47 |
580,74 | |
| Малярські |
4 172,95 |
4 172,95 |
4 172,95 |
4 290,1 |
4 290,1 |
3 346,56 |
3 346,56 |
2,5 91,175 |
2,5 91,175 |
1974,5 | |
| По місцю виконання | |||||||||||
| На постах |
23 994,43 |
23 994,43 |
23 994,43 |
23 1668,1 |
23 1668,1 |
26,7 3074,4 |
26,7 3074,4 |
21,5 784,1 |
21,5 784,1 |
14057 | |
| У відділеннях |
77 3329,2 |
77 3329,2 |
77 3329,2 |
77 5584,43 |
77 5584,43 |
73,3 8467,6 |
73,3 8467,6 |
78,5 2862,9 |
78,5 2862,9 |
43818 | |
Розрахунок за визначенням кількості виробничих робітників по зонах обслуговування і виробничих ділянках зводимо у таблицю 3.8.
Таблиця 3.8
Кількість виробничих робітників
| № п/п | Зона ТО і ТР, ділянки і види робіт | Річний об'єм робіт ТГ, чол. - ч. | Річні фонди часу робітника | Число робітників | ||||
| явочне | облікове | |||||||
| номі-наль-ний Фнр |
Дійсний Фдр |
розрахункове | прийняте | розрахункове | прийняте | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | ЩО | 14068 | 2052 | 1839 | 6,23 | 6 | 6,9 | 7 |
| 2 | ТО-1 | 8584 | 2052 | 1839 | 3,8 | 4 | 4,2 | 4 |
| Електротехнічні | 330,37 | 2052 | 1839 | 0,15 | 1 | 0,16 | 1 | |
| Акумуляторні | 127,56 | 1801 | 1498 | 0,06 | 1 | 0,08 | 1 | |
| Паливні | 305,21 | 1801 | 1498 | 0,15 | 1 | 0,16 | 1 | |
| Шинні | 1028,38 | 2052 | 1839 | 0,46 | 1 | 0,51 | 1 | |
| По місцю виконання | ||||||||
| У відділеннях | 1940,88 | |||||||
| На постах | 9969,12 | |||||||
| 4 | Поточний ремонт | 58074 | ||||||
| Контрольні | 742,52 | 2052 | 1839 | 0,33 | 1 | 0,38 | 1 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Регулювальні | 1193,95 | 2052 | 1839 | 0,53 | 1 | 0,59 | 1 | |
| Розбірно-складальні | 12122,04 | 2052 | 1839 | 5,4 | 5 | 5,99 | 6 | |
| Електротехнічні | 7158,75 | 2052 | 1839 | 3,17 | 3 | 3,54 | 4 | |
| Акумуляторні | 1158,73 | 1801 | 1498 | 0,58 | 1 | 0,7 | 1 | |
Продовження таблиці.
| Паливні | 3499,44 | 1801 | 1498 | 1,76 | 2 | 2,1 | 2 | |
| Агрегатні | 10867,2 | 2052 | 1839 | 1,8 | 5 | 5,4 | 5 | |
| Шинні | 7240,46 | 2052 | 1839 | 3,2 | 3 | 3,6 | 4 | |
| Вулканізація | 846,25 | 1801 | 1498 | 0,41 | 1 | 0,51 | 1 | |
| Медніцкие | 1598,84 | 1801 | 1498 | 0,8 | 1 | 0,97 | 1 | |
| Жестяніцкие | 983,65 | 2052 | 1839 | 0,44 | 1 | 0,49 | 1 | |
| Зварювальні | 926,44 | 1801 | 1498 | 0,47 | 1 | 0,56 | 1 | |
| Ковальсько-ресорні | 2618,94 | 1801 | 1498 | 1,3 | 1 | 1,6 | 2 |
| Слюсарно-механічні | 6436,6 | 2052 | 1839 | 2,8 | 3 | 3,2 | 3 | |
| Столярні | 1366,55 | 2052 | 1839 | 0,6 | 1 | 0,67 | 1 | |
| Арматурно-кузовні | 426,75 | 2052 | 1839 | 0, 19 | 1 | 0,21 | 1 | |
| Шпалерні | 580,74 | 2052 | 1839 | 0,26 | 1 | 0,29 | 1 | |
| Малярні | 1974,51 | 1500 | 1302 | 1, 19 | 1 | 1,4 | 1 | |
| По місцю виконання | ||||||||
| На постах | 14056,46 | |||||||
| У відділеннях | 43817,54 | |||||||
| ОГМ | 10190 | 1801 | 1498 | 5,1 | 5 | 6,2 | 6 | |
| Разом | 52 | 58 |
Число експлуатаційного персоналу по кожній марці автомобіля визначається з виразу:
,
де Таг - річна тривалість роботи автомобілів, год.;
Фдв - річний дійсний фонд роботи водія.
,
де Ат - експлуатаційна кількість рухомого складу відповідної марки;
tрд - тривалість роботи автомобіля в добу, год.;
Дет - тривалість роботи рухомого складу в році, дні.
.
Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.9.
Таблиця 3.9
Чисельність експлуатаційного складу
| № п/п | Тип, модель рухомого складу | АU |
aт |
Tрд | Фдв | Таг | Ат | mе |
| 1 | ГАЗ 3308 | 40 | 0,91 | 16,4 | 1839 | 151031 | 36,4 | 82 |
| 2 | ГАЗ 33027 | 40 | 0,91 | 16,4 | 1839 | 151031 | 36,4 | 82 |
| 3 | ГАЗ 331043 | 40 | 0,91 | 16,4 | 1839 | 151031 | 36,4 | 82 |
| 4 | МАЗ 5336А3-320 | 40 | 0,91 | 16,4 | 1839 | 151031 | 36,4 | 82 |
| 5 | МАЗ-5336А3-321 | 40 | 0,91 | 16,4 | 1839 | 151031 | 36,4 | 82 |
| 6 | КамАЗ + МАЗ | 50 | 0,91 | 16,4 | 1839 | 188789 | 45,5 | 103 |
| 7 | КамАЗ + ОдАЗ | 50 | 0,91 | 16,4 | 1839 | 188789 | 45,5 | 103 |
| 8 | КрАЗ-6510 | 25 | 0,91 | 16,4 | 1839 | 94394 | 22,75 | 51 |
| 9 | КрАЗ-65055 | 25 | 0,91 | 16,4 | 1839 | 94394 | 22,75 | 51 |
| Разом | 718 |
Штат виробничих і допоміжних робітників розподіляється по змінах і розрядах.
Правильність розподілу виробничих робітників по розрядах характеризується середнім розрядом [2]:
Таблиця 3.10
Штатна відомість співробітників
| № п/п | Найменування служби, посада | Кількість |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Загальне керівництво | 3 |
| Директор | 1 | |
| Головний інженер | 1 | |
| Заст.д.иректора по експлуатації | 1 | |
| 2 | Виробничо-технічний відділ | |
| Начальник відділу | 1 | |
| Інженер I категорії | 1 | |
| Інженер-програміст | 1 | |
| 3 | Відділ економіки і організації праці | |
| Провідний економіст | 1 | |
| 4 | Бухгалтерія | |
| Головний бухгалтер | 1 | |
| Заст. головного бухгалтера | 1 | |
| Бухгалтер I категорії | 1 | |
| Бухгалтер по нарахуванню заробітної платні | 1 | |
| Касир | 1 | |
| 5 | ОМТС | |
| Начальник відділу | 1 | |
| Інженер | 1 | |
| Завідувач центральним складом | 1 | |
| 6 | Відділ кадрів | |
| Начальник відділу кадрів | 1 | |
| 7 | Відділ головного механіка | |
| Головний механік | 1 | |
| 8 | Відділ організації перевезень і комерційної роботи | |
| Начальник відділу | 1 | |
| Провідний інженер по БДД | 1 | |
| Старший диспетчер | 1 | |
| Диспетчер | 3 | |
| Начальник автоколони | 4 | |
| Старший механік |
,
де m1, m2, mn - кількість робітників відповідного розряду;
R1, R2, Rn - перший, другий і наступний розряд, прийнятий у відповідному підрозділі;
Rср - середній розряд виробничих робітників транспортного цеху, Rср=3.
Таблиця 3.11
Штатна відомість виробничих і допоміжних робітників
| № п/п | Вид робіт, зони ТО і ТР, виробничі ділянки | Професія робітника | Всього робочих | По змінах | По розрядах | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Rср | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | |||
| А. Проїзводственниє робітники | ||||||||||||||||
| 1 | Зона ЩО | 7 | 4 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | ||||||||
| 2 | Зона ТО-1 | Слюсар по ТО | 4 | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 3 | |||||||
| 3 | Зона ТО-2 | Слюсар по ТО | 4 | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 3 | |||||||
| 4 | Зона ТР: | |||||||||||||||
| 1. Контрольно-діагностичні регулювальні, розборочно-складальні | Слюсар | 10 | 5 | 5 | 4 | 4 | 2 | 3 | ||||||||
| 2. Електротех-нічеській | Електрик | 4 | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 3 | ||||||||
| 3. Аккумуля-уторований | Акумулює | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||
| 4. Паливний | Слюсар по ремонту системи живлення | 2 | 2 | 2 | 3 | |||||||||||
| 5. Агрегатний | Слюсар по ремонту агрегатів і вузлів | 5 | 3 | 2 | 1 | 3 | 1 | 3 | ||||||||
| 6. Шинний | Шиномонтажник | 4 | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 3 | ||||||||
| 7. Вулканіза-ционний | Вулканізаторщик | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||
| 8. Медніцкий | Мідник | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||
| 9. Жестяніцкий | Бляхар | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||
| 10. Зварювальний | Зварювач | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||
| 11. Ковальсько-ресорний | Коваль | 2 | 2 | 2 | 3 | |||||||||||
| 12. Слюсарно-механічний | Слюсар-верстатник | 3 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | ||||||||
| 13. Столярний | Столяр | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||
| 14. Арматурно-кузовний | Арматурник | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||
| 15. Шпалерний | Шпалерник | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||
| 16. Малярний | Маляр | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||
| Разом | 58 | 35 | 21 | 2 | 3 | |||||||||||
| Б. Допоміжні робітники (29%) | ||||||||||||||||
| 1 | Комірник | 3 | 2 | 1 | ||||||||||||
| 2 | Слюсар по ремонту | 3 | 2 | 1 | ||||||||||||
| 3 | Транспортні робітники | 3 | 2 | 1 | ||||||||||||
| 4 | Водії | 2 | 1 | 1 | ||||||||||||
| 5 | Прибиральники приміщень | 3 | 2 | 1 | ||||||||||||
| 6 | Різноробочі | 3 | 2 | 1 | ||||||||||||
| Разом | 17 | 11 | 6 | |||||||||||||
| Загальну кількість виробничих і допоміжних робітників | 75 | |||||||||||||||
3.4. Вибір методу організації ТО і ремонту автомобілів, режиму роботи зон ТО і ремонту
Від прийнятих методів залежить трудомісткість технічного обслуговування. Для зниження трудомісткості робіт слід прийняти прогресивні методи. В даний час широко поширені методи універсальних і спеціалізованих постів.
Виходячи з одержаної добової програми з урахуванням рекомендації приймаємо наступні методи організації технічного обслуговування і поточного ремонту:
ТО - 1 і ТО - 2 на проїзних спеціалізованих постах;
ЩО – виконується на потоковій лінії;
ТР – на проїзних універсальних постах;
Д – на тупикових специалізірованих постах.
3.5. Розрахунок постів і потокових ліній зон ТО і поточного ремонту
Для універсального і операційно-постового методу ТО число постів визначається:
,
деtn, i - такт поста даного вигляду ТО, хв.;
Ri - ритм виробництва даного вигляду ТО, хв.
Такт поста tn, i є середнім часом зайнятості поста. Воно складається з часу простою автомобіля під обслуговуванням на даному посту і часі пов'язаного з установкою автомобіля на пост, вивішуванням його на підйомнику і т.п.
,
де ti - трудомісткість робіт даного виду обслуговування виконуваного на посту, чол. -год.;
mn - число робітників, що одночасно працюють на посту;
tn - час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на пост і з'їзд з поста, tn=1ё3 хв.
Ритм виробництва Ri – це час, що доводиться в середньому на випуск одного автомобіля з даного вигляду ТО:
,
де tсм - тривалість зміни, ч.;
у-число змін;
Ni. c-добова виробнича програма роздільне по кожному вигляду ТО і діагности.
Число постів ТО2 через велику їх трудомісткість, а також можливе збільшення часу простою автомобіля на посту визначається з урахуванням коефіцієнта використовування робочого часу поста h2 рівного 0,85ё0,9.
.
Число спеціалізованих постів діагностики Д-1 або Д-2 по таблиці
,
де hД=0,6ё0,75 - коефіцієнт використовування робочого часу діагностичного поста.
При відомому річному об'ємі діагностичних робіт розраховується число діагностичних постів:
,
де ТДi-річний об'єм діагностичних робіт, чол. -год.;
Фn - річний фонд часу поста діагностики, год.
Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.12.
Таблиця 3.12
Число постів по видах обслуговування
| № п/п | Показники | Марки рухомого складу по технологічно сумісних групах | ЩО | ТО-1 | ТО-2 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 |
Тривалість роботи зони обслуговування в добу 60ґtсмґу, хв |
ГАЗ | 984 | 984 | 984 |
| МАЗ і КрАЗ | 984 | 984 | 984 | ||
| КамАЗ | 984 | 984 | 984 | ||
| 2 |
Середня
трудомісткість
обслуговування
одиниці рухомого
складу
|
ГАЗ | 0,18 | 1,89 | 8,1 |
| МАЗ і КрАЗ | 0,16 | 2,79 | 11,64 | ||
| КамАЗ | 0,2 | 2,75 | 11,75 | ||
| 3 | Добова програма Nic, ед. | ГАЗ | 110 | 5 | 2 |
| МАЗ і КрАЗ | 118 | 6 | 2 | ||
| КамАЗ | 89 | 4 | 1 |
| /4 | Ритм виробництва Ri, мін | ГАЗ | 8,94 | 196,8 | 4,92 |
| МАЗ і КрАЗ | 8,34 | 164 | 492 | ||
| КамАЗ | 11,06 | 246 | 484 | ||
| 5 | Такт виробництва Тni, мін | ГАЗ | 12,8 | 58,7 | 164 |
| МАЗ і КрАЗ | 11,6 | 85,7 | 734,8 | ||
| КамАЗ | 14 | 84,5 | 237 | ||
| 6 | Число постів (розрахункове), од. | ГАЗ | 1,43 | 0,3 | 0,39 |
| МАЗ і КрАЗ | 1,39 | 0,52 | 0,56 | ||
| КамАЗ | 1,26 | 0,34 | 0,28 | ||
| 7 | Число постів (прийняте), од. | ГАЗ | 2 | 1 | 1 |
| МАЗ і КрАЗ | 2 | 1 | 1 | ||
| КамАЗ | 2 | 1 | 1 |
Потокові лінії безперервної дії застосовуються для виконання прибирально-мийних робіт ЩО з викоРис. танням механізованих установок для миття і сушки (обдува) автомобілів.
Число потокових ліній:
,
деtЩО. . п-такт лінії безперервної дії, хв.;
RЩО-ритм виробництва ЩО.
,
приймаємо
;
,
приймаємо
;
,
приймаємо
.
При повній механізації робіт по миттю і сушці автомобілів і відсутністю прибиральних робіт, виконуваних уручну, число постів лінії відповідає числу механізованих установок. В цьому випадку такт лінії і необхідна швидкість конвейєра визначається з виразу:
;
;
м/хв;
м/хв;
м/хв,
де ny-продуктивність механізованої мийної установки автомобілів на лінії;
la-габаритна довжина автомобіля (автопоїзда);
а-відстань між автомобілями, що стоять на двох подальших постах, м.
Для розрахунку числа постів ТР використовують річний об'єм постових робіт ТР.
Необхідне число постів для проведення ТР визначають по таблиці
,
де
-річний
об'єм робіт,
виконуваних
на постах ТР,
чол. -год.;
Фп- річний фонд часу поста, год.;
j - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости, j=1,2ё1,5;
mn-число робітників на посту.
Визначення числа постів підпору.
Це пости на яких автомобілі, потребуючі в тому або іншому вигляді ТО або ТР чекають своєї черги для переходу на відповідний пост або потокову лінію. Вони забезпечують безперебійну роботу зон ТО і ТР. Пости очікування можуть передбачатися роздільно для кожного виду обслуговування або разом, розміщуються як у виробничих приміщеннях, так і на відкритих майданчиках.
Число постів очікування визначається:
перед постами ЩО виходячи з 15ё25% годинної здатності постів (лінії) ЩО: iЕО. п=4;
перед постами ТО - 1 виходячи з 10ё15% змінної програми: iТО - 1. п=1;
перед постами ТО - 2 виходячи з 30ё40% змінної програми: iТО - 2. п=1;
перед постами ТР виходячи з 20ё30% кількості постів ТР: iТР. п=1.
Число постів контрольно-пропускного пункту визначається по таблиці
,
деХВ-число в'їзних постів на КПП;
Хвиїзд - число виїзних постів на КПП, Хвыезд=1ё2.
,
де КВ-коефіцієнт нерівномірності повернення автомобілів, КВ=1,05ё1,1;
t возв. тривалість повернення автомобілів на територію підприємства, год., tвозв=1ё3 год.
3.6 Визначення потреби в технологічному устаткуванні
До технологічного устаткування відносяться стаціонарні і переносні станції стенди, прилади, пристосування і виробничий інвентар. Технологічне устаткування по виробничому призначенню підрозділяється на основне, комплектне, підйомно-осмотрове, підйомно-транспортне, загального користування і складське.
Кількість основного устаткування для кожної виробничої ділянки визначають по річній трудомісткості робіт і річному фонду часу устаткування або по ступеню використовування устаткування і його продуктивності.
Розрізняють номінальний і дійсний річні фонди часу устаткування. Номінальний визначається по таблиці
ч,
деh0-коефіцієнт використовування устаткування за часом.
ч.
Число одиниць основного устаткування по трудомісткості робіт:
,
де То. г-річний об'єм робіт по даній групі або виду робіт, чол. -год.;
m-число робітників працюючих на даному устаткуванні.
Таблиця 3.13
Кількість устаткування для зон ТО і ТР, виробничих ділянок
| № п/п | Зони ТО і ТР, виробничі ділянки | К-ть устаткування, ед. | Річний об'єм робіт, чол. -год. |
| 1 | ЩО | 14068 | |
| 2 | ТО-1 | 8584 | |
| 3 | ТО-2 | 11910 | |
| 4 | ТР | ||
| 1. пост ТР і діагности | 8 | 12877,42 | |
| 2. електротехнічний | 4 | 7158,75 | |
| 3. акумуляторний | 1 | 1158,73 | |
| 4. паливної апаратури | 2 | 3499,44 | |
| 5. агрегатний | 6 | 10867,2 | |
| 6. шиномонтажний | 4 | 7240,46 | |
| 7. вулканізація | 1 | 846,25 | |
| 8. мідницький | 1 | 1598,84 | |
| 9. жерстяницький | 1 | 983,65 | |
| 10. зварювальний | 1 | 926,44 | |
| 11. ковальсько-ресорний | 2 | 2618,94 | |
| 12. деревообробний | 1 | 1366,55 | |
| 13. арматурний | 1 | 426,75 | |
| 14. шпалерний | 1 | 580,74 | |
| 15. малярний | 1 | 1974,51 |
Продовження таблиці.
|
16. слюсарно-механічний слюсарні фрезерні шліфувальні замкові токарні свердлувальні стругальні |
4 | 6436,6 |
По ступеню використовування і продуктивності устаткування може бути визначене число механізованих мийних установок
,
де NЕО. с-число машин підлягаючих миттю за добу;
Пу-продуктивність роботи установки, авт/ч.;
Тсут-тривалість роботи установки в добу, год.;
уЕО-коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на миття, уЕО=1,2ё1,3;
hу-коефіцієнт використовування робочого часу установки, hу=0,7ё0,8.
Число одиниць подйомно-оглядового, підйомно-транспортного устаткування визначається числом постів ТО і ТР і ліній ТО, їх спеціалізацією по видах робіт.
Кількість виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т.п.) який використовується практично в перебігу всієї робочої зміни визначають по числу працюючих найбільш завантаженої зміни. Розрахунки зводимо у таблицю 3.13.
3.7 Розрахунок площ приміщень
Площі АТП по своєму функціональному призначенню підрозділяються на три основні групи: виробничо-складські, зберігання рухомого складу і допоміжні.
Для АТП, де буде знаходитись проектуєма дільниця, залежно від типу і кількості рухомого складу, технічного стану автомобілів і їх середньодобового пробігу, режимів роботи рухомого складу і технічного обслуговування і поточного ремонту визначаємо склад приміщень.
3.7.1 Розрахунок площ зон технічного обслуговування і поточного ремонту
Площа зони ТО або ТР розраховується по таблиці
,
деfa-площа, займана автомобілем в плані, м2;
Х3i-число постів, відповідної зони;
Кn-коефіцієнт густини розстановки постів.
При односторонньому розташуванні постів і потоковому методі обслуговування Кn=4ё5. Щодо площі зон уточнюються в процесі планування. Відключення можуть бути при площі до 50 м2 – до 15%, понад 50 м2 – до 10%.
Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.14.
Таблиця 3.14
Розрахунок площ зон технічного обслуговування і поточного ремонту по технологічно сумісних групах автомобілів
| Показники | Марка рухомого складу | Види дії | ||||
| Д | ЩО | ТО-1 | ТО-2 | ТР | ||
| Кn | 5 | 4 | 6 | 6 | 4 | |
| Х3i, ед | ГАЗ | 1 | 2 | 1 | 1 | 3 |
| МАЗ і КрАЗ | 1 | 2 | 1 | 1 | ||
| КамАЗ | 1 | 2 | 1 | 1 | ||
| fa, м2 | ГАЗ | 15,22 | 15,22 | 15,22 | 15,22 | 15,22 |
| МАЗ і КрАЗ | 21,38 | 21,38 | 21,38 | 21,38 | 21,38 | |
| КамАЗ | 28,85 | 28,85 | 28,85 | 28,85 | 28,85 | |
| F3i, м2 | ГАЗ | 76 | 122 | 91 | 91 | 346 |
| МАЗ і КрАЗ | 110 | 171 | 128 | 128 | ||
| КамАЗ | 145 | 231 | 173 | 173 | ||
| Всього | 331 | 524 | 392 | 392 | ||
3.7.2 Розрахунок площ виробничих ділянок
Для наближених розрахунків або за відсутності сумарної площі устаткування відповідної ділянки площі ділянок можуть бути визначені по числу працюючих на ділянці в найбільш завантажену зміну. Згідно нормативам площа приміщення виробничої ділянки на одного працюючого повинна бути не менше 4,5 м2.
,
деfоб - площа, займана устаткуванням, м2;
Кn - коефіцієнт густини розстановки устаткування.
Таблиця 3.15
Площа виробничих ділянок
| № п/п | Виробнича ділянка | Кількість працюючих в зміні, чол. | Площа, м2 | Площа займана устаткуванням, м2 |
| 1 | Електротехнічний | 2 | 30 | 7,5 |
| 2 | Акумуляторний | 1 | 24 | 6 |
| 3 | Приладів системи живлення | 2 | 72 | 18 |
| 4 | Агрегатний | 3 | 136 | 39 |
| 5 | Шиномонтажний | 2 | 108 | 24 |
| 6 | Вулканізація | 1 | 26 | 6 |
| 7 | Медніцкий | 1 | 24 | 6 |
| 8 | Жестяніцкий | 1 | 95 | 24 |
| 9 | Зварювальний | 1 | 55 | 14 |
| 10 | Ковальсько-ресорний | 2 | 82 | 18 |
| 11 | Слюсарно-механічний | 2 | 108 | 31 |
| 12 | Деревообробний | 1 | 57 | 13 |
| 13 | Арматурний | 1 | - | - |
| 14 | Шпалерний | 1 | 54 | 15 |
| 15 | Діагностики і ремонту ДВЗ | 3 | 75 | 16 |
3.7.3 Розрахунок площ складських приміщень
Площа складів по запасу, що зберігається, визначається по таблиці:
,
Де fскл – сумарна площа горизонтальних проекцій складів, м2;
Кnс – коефіцієнт густини розстановки устаткування, Кnс=2,5ё3,5.
Площа складів за питомою площею, що доводиться на один обліковий автомобіль, визначаємо по таблиці:
,
де fп – питома площа відповідного складського приміщення на один автомобіль.
Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.16.
Таблиця 3.16
Площі складських приміщень
| № п/п | Складські приміщення | Площа на один автомобіль, м2 | Площа приміщення, м2 |
| 1 | Склад запасних частин, агрегатів і матеріалів |
0,3ё0,4 |
140 |
| 2 | Склад автомобільних шин |
0,1ё0,15 |
52,5 |
| 3 | Склад змащувальних матеріалів |
0,15ё0,25 |
87,5 |
| 4 | ІРК |
0,05ё0,06 |
21 |
| 5 | Склад будівельних матеріалів |
0,2ё0,5 |
75 |
| 6 | Склад інструменту |
0,08ё0,14 |
35 |
| 7 | Такелаж | 0,2 | 70 |
| 8 | Склад утиля | 0,1 | 35 |
| Загальна площа складських приміщень |
1,28ё1,75 |
416 |
3.7.4 Розрахунок площ зони зберігання (стоянки) автомобілів
Площу зони зберігання визначаємо по таблиці:
,
Де f0 – площа, займана автомобілем в плані, м2;
Аст – число автомобіле-міст зберігання;
Кnх - коефіцієнт густини розстановки автомобіле-міст зберігання, Кnх=2,5ё3.
м.
3.7.5 Розрахунок площ допоміжних приміщень
Склад допоміжних приміщень АТП визначаємо штатним розкладом і нормативними для проектування (СНіП - 11 - 92 - 76), [2, 3].
Конторські приміщення (кабінети керівників, приміщення служб і відділів управління транспортного цеху).
Площі адміністративно-конторських приміщень, кабінети 12ё15 м2 на одного співробітника, кімнати для чергових водіїв по 3 м2 на одного чергового водія.
Площа кабінету по безпеці руху; при кількості водіїв від 100 до 1000 – 25 м2, від 1000 до 3000 – 50 м2.
Площу побутових приміщень розраховуємо по штатній кількості робітників і службовців або по кількості працюючих в найбільшій зміні.
Площу вбиралень розраховують не менше ніж на 90% робочих двох суміжних зхв. площа підлоги на одну шафу – 0,25 м2, для відкритих вішалок – 0,1 м2 на одне місце. Кількість посадочних місць в їдальнях і буфетах визначають по кількості працюючих в найбільшій зміні без урахування водіїв з коефіцієнтом 1,1.
Для медпункту приймається наступна площа: 15-20 м2 – при числі працюючих до 300 чол., 50 м2 від 300 до 800 чол., 70 м2 – від 800 до 1200 чол. Умивальників і душові проектуємо на 100% робітників в більшій зміні з розрахунку один кран на 25 чол., один душ на 10 чол. Площа підлоги на одного умивальника при односторонньому його розташуванні – 1,2 м2, при двосторонньому – 0,9 м2. Площа підлоги на один душ з роздягальнею 20 м2.
Туалетні проектуються на 40% робітників в більшій зміні і 30% водіїв з розрахунку 1 унітаз на 20 чоловік, площу підлоги з проходами 2ё3 м2 на одну кабіну.
Площа курільної кімнати встановлюється 0,02 м2 на одного працюючого в найбільшій зміні, але не менше 8 м2.
3.8 Схема генерального плану підприємства і об'ємно-планувальні рішення дільниці діагностики та ремонту ДВЗ
3.8.1 Компоновка виробничо-складських приміщень
Планування (компоновка) виробничо-складських приміщень підприємства виробляється з урахуванням вимог, обумовлюючих раціональне взаєморозташування виробничих зон, ділянок і складів, протипожежних і санітарних вимог, основних положень по уніфікації об’ємно-планувальних рішень будівель.
Розробка планування виробничого корпусу АТП виконується в наступній послідовності:
уточнюється склад виробничих зон, ділянок, складів, розміщуваних в даній будівлі;
на підставі розрахунків визначається розрахункова загальна площа будівлі;
вибирається сітка колон, будівельна схема і габаритні розміри будівлі з урахуванням вимог по уніфікації об’ємно-планувальних рішень;
по прийнятій будівельній схемі опрацьовуються варіанти компонувальних рішень виробничого корпусу.
При цьому використовуються укрупнені опрацьовування планувальних рішень окремих зон і ділянок. При розміщенні підприємства в декількох будівлях бажано прийняти одну сітку колон і однакову конструктивну схему для всіх проектованих будівель.
При плануванні прийняті площі приміщень окремих ділянок, складів і інших приміщень можуть декілька відрізнятися від розрахункових: для приміщень площею до 100 м2 відхилення до +15%, а для приміщень більше 100 м2 до +10%.
Взаємне розташування виробничих приміщень в плані будівлі залежить від їх призначення, виробничих зв’язків, технологічної характеристики виконуваних в них робіт.
У загальному планувальному рішенні основними є приміщення для постів технічного обслуговування і поточного ремонту, які спеціалізуються по видах дії і призначенні постів. Розташування зон технічного обслуговування і поточного ремонту визначається схемою і графіками виробничого процесу. Зони слід розташовувати так, що б шляхи руху рухомого складу були найкоротшими і виключали утруднення його маневрування. Розташування зон повинне забезпечувати як послідовне проходження автомобілями різних видів технічного обслуговування, діагностики і поточного ремонту, так і незалежні. При блокуванні приміщень в одній будівлі вказані зв’язки здійснюються через приміщення зберігання або пости очікування (підпора).
Зона постів поточного ремонту по характеру виробничого процесу повинна бути безпосередньо пов’язана зі всіма виробничими ділянками, які звичайно розташовуються суміжно із зоною поточного ремонту по периметру будівлі. Розташування виробничих ділянок і складів визначається їх технологічним тяжінням до основних зон технічного обслуговування і поточного ремонту. Однорідний характер окремих видів робіт, виконуваних на виробничих ділянках дозволяє виділити їх в певні групи. При плануванні необхідно виходити з доцільного блокування приміщень в межах цих груп.
Ковальсько-ресорний, мідницкий і зварювальний ділянки розташовують звичайно суміжно, ізолюючи їх від інших. При виконанні об’ємно-планувального рішення головного виробничого корпусу для зон технічного обслуговування і поточного ремонту передбачає сітку колон:
24ґ12 – для поліпшення маневрування автомобілів;
12ґ12 – для виробничих ділянок і складів.
Застосування сітки колон з кроком 12 дозволяє краще використовувати виробничі площі і на 4ё4% понизити вартість будівництва з аналогічними будівлями з кроком колон – 6 м.
Уточнюємо склад виробничих зон, ділянок і складів, розміщуваних в головному виробничому корпусі (форма 3.17).
Одержана розрахункова площа головного виробничого корпусу F=2640,5 м2 коректується на стадії об’ємно-планувального рішення, коли враховується прихильність виробничих зон і ділянок, проходи і під’їзди до них. Після опрацьовування варіантів компонувальних рішень виробничого корпусу по прийнятій будівельній схемі одержимо наступну прийняту площу головного виробничого корпусу F=3456 м2 приміщень. Малярний, деревообробна, шпалерна, жерстяницький ділянки за умов технологічного процесу також розміщують суміжно. Механічну, агрегатну і ділянку діагностування і ремонту двигунів доцільно групувати разом, поряд з складом запасних частин, агрегатів, матеріалів і інструментально-роздаточною коморою. Шиномонтажний ділянку розташовують суміжно з складами шин і постами для перестановки коліс.
Таблиця 3.17
Найменування головного виробничого корпусу
| № п/п | Найменування | Розрахункова площа, м2 | Прийнята площа, м2 |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Зона ТО-1 | 392 | 400 |
| 2 | Зона ТО-2 | 392 | 500 |
| 3 | Зона ТР | 340 | 400 |
| 4 | Електротехнічна ділянка | 30 | 35 |
| 5 | Акумуляторна ділянка | 24 | 25 |
| 6 | Ділянка приладів системи живлення | 72 | 72 |
| 7 | Агрегатна ділянка | 136 | 144 |
| 8 | Шиномонтажний ділянка | 108 | 108 |
| 9 | Ділянка вулканізації | 26 | 28 |
| 10 | Медніцкий ділянка | 24 | 30 |
| 11 | Жестяніцкий ділянка | 95 | 96 |
| 12 | Зварювальна ділянка | 55 | 60 |
| 13 | Ковальсько-ресорна ділянка | 82 | 89 |
| 14 | Слюсарно-механічна ділянка | 108 | 108 |
| 15 | Деревообробна ділянка | 57 | 57 |
| 16 | Арматурна ділянка | - | - |
| 17 | Шпалерна ділянка | 54 | 57 |
| 18 | Склад запасних частин, агрегатів і матеріалів | 140 | 140 |
| 19 | Склад автомобільних шин | 52,5 | 54 |
| 20 | Склад змащувальних матеріалів | 76 | 78 |
| 21 | ІРК | 21 | 26 |
| 22 | Склад будівельних матеріалів | 175 | 180 |
| 23 | Склад інструменту | 28 | 28 |
| 24 | Склад утиля | 35 | 40 |
| 25 | Малярна ділянка | - | - |
| 26 | Компресорна | 20 | 20 |
| 27 | Насосна | 20 | 30 |
| 28 | Вентиляційна | 30 | 35 |
| 29 | Трансформаторна | 20 | 20 |
| 30 | ВГМ | 28 | 28 |
| Разом | 2640,5 | 2893 |
Ділянка для діагностики та ремонту двигунів внутрішнього згоряння додатково має окремі ворота для заїзду автомобілів із зовні і оглядову канаву. Окремі ворота необхідні щоб діагностичні роботи не заважали процесу ремонта в загальній зоні ТР, а також для безперешкодного діагностування автомобілів інших підприємств і громадян на комерційній основі для отримання додаткових прибутків. До того ж зона ремонту ДВЗ також заходиться в цьому ж приміщенні, що дозволяє швидко і якісно проводити деякі діагностичні роботи на щойно відремонтованих двигунах, що підвищує якість ремонту. Межує дільниця із загальною зоною ТР і ТО і з агрегатною дільницею.
3.8.2 Розробка генерального плану підприємства і схеми внутрішньопаркової технології
Генеральний план підприємства розробляється відповідно до вимог СНіП і ОНТП - АТП - СТО - 80. Побудова генерального плану багато в чому визначається об'ємно-планувальним рішенням будівель, тому генеральний план і об'ємно-планувальне рішення виробничого корпусу взаємозв'язані і опрацьовуються одночасно.
Перед розробкою генерального плану уточнюють перелік основних будівель і споруд, розміщуваних на території підприємства, площі їх забудови і габаритні розміри в плані.
Площі забудови одноповерхових будівель встановлюються по їх розрахункових значеннях. Остаточні значення площі забудови приймають на основі розроблених об'ємно-планувальних рішень будівель, майданчиків для зберігання рухомого складу і інших споруд.
Розрахункова одержана площа ділянки підприємства (у гектарах):
га,
де Fз. пс-площа забудови виробничо-складських будівель, м2;
Fз. вс-площа забудови допоміжних будівель, м2;
Fоп-площа відкритих майданчиків для зберігання рухомого складу, м2;
Кз-густина забудови території,%.
Істотне значення має взаємне розташування виробничих і допоміжних будівель (адміністративно-побутових). Останні, як правило, повинні розташовуватися поблизу від головного входу на територію АТП. Біля допоміжної будівлі слід передбачати майданчик для стоянки транспортних засобів виходячи з таких нормативів:
10 автомобіле-мест на 100 працюючих в двох суміжних змінах;
питома площа на
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.Нужна помощь в написании работы?Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
,
чол. -год.