Ділянка діагностики та ремонту ДВС у АТП на 350 автомобілів
Швидкість різання при S=0,15 мм/об. і t=0,6 мм
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=1200 хв-1.
Основний час. Величина урізування і перебігу по табл.38 [5] для t=0,6 мм складає 2 мм
мм,
хв.
Допоміжний час згідно табл.44 [5] складає Тв=0,5 хв.
Перехід сімнадцятий.
Оскільки розрахунок цього переходу повністю аналогічний розрахунку одинадцятого переходу, то ми наводимо дані одинадцятого переходу: h=0,65 мм; t=0,65 мм; i=1; S=0,2 мм/об.; v=133,6 м/хв., n=960 хв-1; Т0=0,24 хв; Тв=0,5 хв.
Перехід вісімнадцятий.
Оскільки розрахунок цього переходу повністю аналогічний розрахунку чотирнадцятого переходу, то ми наводимо дані чотирнадцятого переходу. При проточці фасок робота виробляється з ручною змінною подачею і без зміни числа проходів попередньої обробки; Т0=0,3 хв; Тв=0,07 хв.
Перехід дев'ятнадцятий.
При проточці фасок робота виробляється з ручною змінною подачею і без зміни числа проходів попередньої обробки.
Основний час по табл.40 [5] Т0=0,3 хв.
Допоміжний час по табл.44 [5] Тв=0,07 хв.
Перехід двадцятий.
При проточці фасок робота виробляється з ручною змінною подачею і без зміни числа проходів попередньої обробки.
Основний час по табл.40 [5] Т0=0,3 хв.
Допоміжний час по табл.44 [5] Тв=0,07 хв.
Перехід двадцять перший.
Глибину різання приймаємо рівну ширині різця: h=t=2 мм.
По діаметру деталі по табл.24 [5] приймаємо подачу S=0,12 мм/об.
Швидкість різання згідно табл.24 [5]
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=380 хв-1.
Основний час
мм,
хв.
Допоміжний час згідно табл.44 [5] складає Тв=0,2 хв.
Визначаємо повний основний час:
![]()
![]()
хв.
Визначаємо повний допоміжний час:
![]()
![]()
хв.
Оперативний час:
хв.
Додатковий час.
Не розраховуємо, оскільки дану деталь виготовляємо в одиничному екземплярі, тобто застосовуємо штучне виробництво.
Підготовчий час: для верстата з висотою центрів 200 мм і простій підготовці до роботи: Тпз=9 хв.
Загальна норма часу.
хв.
Друга операція. Фрезерна обробка
I – Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Фрезерувати паз на Ж27 мм.
II – Вибір устаткування: Вертикальний фрезерний верстат 6Н12, N=7,0 кВт.
III – Вибір інструменту: кінцева фреза Р9 Ж8 мм. Вимірювальний інструмент: шаблон.
IV – Вибір пристосувань: призми, притискні планки.
V – Вибір режимів різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
Глибина різання рівна глибині паза: t=4 мм.
Припуск на сторону рівна половині діаметру свердла h=4 мм.
З табл.73 для глибини паза 4 мм приймаємо подачу S=0,04 мм/об.
З табл.75 приймаємо швидкість різання v= м/мін і частоту обертання 1500 мін-1.
Основний час
хв.
мм,
деу1 і у2-величини перебігу і урізування, згідно табл.80 [5] складає 3 мм.
Допоміжний час
хв.
Третя операція. Фрезерна обробка
I – Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Фрезерувати зуби начорно на Ж70 мм.
Фрезерувати зуби начисто на Ж70 мм.
II – Вибір устаткування: Горизонтальний фрезерний верстат 6Р82Г, N=9,7 кВт.
III – Вибір інструменту: черв'ячна модульна фреза (Ж100, m=4). Вимірювальний інструмент: шаблон.
IV – Вибір пристосувань: універсальна ділильна головка.
V – Вибір режимів різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
Приймаємо глибину різання t=4,6 мм і знімаємо весь припуск за один прохід, тобто t=h.
i=15 (кількості проходів рівно числу зубів).
Для глибини різання t=4,6 мм при чорновій обробці приймаємо подачу S=2,8 мм/об і швидкість різання v=52,08 м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=102 мін-1.
Основний час
мм,
хв.
Допоміжний час на прохід
хв.
Перехід другий.
Приймаємо глибину різання t=4,4 мм і знімаємо весь припуск за один прохід, тобто t=h.
i=15.
Для глибини різання при чистовій обробці приймаємо подачу S=2 мм/об, швидкість різання v=24,5 м/хв і частоту обертання n=18 хв-1.
Приймаємо n=102 хв-1.
Основний час
мм,
хв.
Допоміжний час
хв.
Визначаємо повну норму часу на другу і третю операцію.
Основний час
хв.
Допоміжний час
хв.
Оперативний час
Додатковий час (не враховуємо, оскільки виготовлення даної деталі штучне).
Підготовчо-завершальний час для даних пристосувань
хв.
Норма часу
хв.
Четверта операція. Шліфувальна обробка
I – Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Шліфувати начорно на Ж40,07 мм.
Шліфувати начисто на Ж40 мм.
Шліфувати начорно на Ж40,07 мм.
Шліфувати начисто на Ж40 мм.
II – Вибір устаткування: Круглошліфовальний верстат верстат 3Ц131, N=9,8 кВт.
III – Вибір інструменту: круг абразивний ПП350ґ32ґ127 Э5К; вимірювальний інструмент: мікрометр.
IV – Вибір пристосувань: повідковий патрон, хомутик, центру.
V – Вибір режимів різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
h=0,03 мм.
З табл.84 [5] вибираємо подачу для чорнової обробки S=0,08 мм/об.
Швидкість різання v=30 м/сек.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=1300 мін-1.
хв.
.
хв.
Перехід другий.
h=0,05 мм.
S=0,035 мм/об (табл.86 [5]) для чистової.
v=30 м/сек.
хв-1.
Приймаємо n=1300 мін-1.
хв.
хв.
7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
7.1 Охорона навколишнього середовища
Постійне зростання кількості автомобілів робить певний негативний вплив на навколишнє середовище. Мільйони автомобілів забруднюють і отруюють атмосферу відпрацьованими газами, особливо в крупних містах, де рух транспорту дуже інтенсивний.
При роботі атмосферного двигуна в атмосферу викидаються гази, що містять більше шістдесяти компонентів шкідливих речовин. зокрема токсичні: окисел вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, альдегіди, сажа і ін., а при використовуванні етілірованних бензинів – з'єднання свинцю.
Зменшити токсичність відпрацьованих газів можна застосувавши ряд конструктивних заходів:
вибірка режимів роботи двигуна і регулювання паливної апаратури;
підтримка справного стану автомобіля в цілому;
роботи автомобіля на збіднених сумішах і т.п.;
а також спеціалізованими заходами (фільтрацією і нейтралізацією відпрацьованих газів).
З метою зменшення забруднення атмосфери удосконалюються існуючі двигуни, розробляються нові типи і конструкції раніше використовуваних двигунів, досліджуються можливості заміни двигунів внутрішнього згорання на інші види енергетичних установок.
На Україні встановлені допустимі норми змісту шкідливих компонентів у відпрацьованих газах для двигунів автомобілів, що випускаються промисловістю і знаходяться в експлуатації.
Автомобільний транспорт є також одним з основних споживачів нафтопродуктів. Нафтопродукти, різні кислоти і луги, вживані в експлуатації і ремонті автомобільного транспорту, потрапляючи в стічні води, отруюють водоймища. Забруднення води робить її не тільки непридатною для використовування і завдає непоправного збитку всьому природному середовищу, з якою вона стикається. У нашій країні питанню охорони природи і зокрема охороні водних ресурсів надається особливе значення, здійснюються необхідні заходи по запобіганню шкідливим скиданням забруднених стічних вод, застосовується різне очищення водоймищ, удосконалюються технологічні процеси для економної витрати води.
7.2 Охорона праці
7.2.1. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники, що супроводжуються в роботі обслуговуючого персоналу стенду для випробування коробок передач
Охорона праці – система законодавчих соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я, працездатність людини в процесі праці.
Небезпечний виробничий чинник – це виробничий чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.
Таблиця 7.1
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники
| Небезпечні і шкідливі виробничі чинники | Робоче устаткування | ССБТ, СНіП | |
| 1 | Недостатня освітленість робочого місця | ГОСТ 12.1.046 - 85 СНіП II - 4 - 79 "Природне і штучне освітлення" | |
| 2 | Підвищений рівень вібрації | Електродвигун | ГОСТ 12.1.012 - 90 "Вібраційна безпека" |
| 3 | Підвищений рівень шуму на робочому місці | Електродвигун | ГОСТ 12.1.030 - 81* СНіП III - 4 - 80* |
| 4 | Електричний струм | Електродвигун | ГОСТ 12.1.030 - 81* СНіП III - 4 - 80* |
Шкідливий виробничий чинник – це виробничий чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності, згідно з ССБТ ГОСТ 12.0002 - 74*.
При експлуатації стенду для випробування коробок передач необхідно розглянути всі небезпечні і шкідливі чинники при роботі стенду.
Всі небезпечні і шкідливі чинники що роблять вплив на роботу стенду представлені в таблиці 7.1.
Шумозащита при експлуатації стенду для випробування коробок передач додаткова не потрібна, оскільки робота електродвигуна при даних навантаженнях і решти приводу не супроводжується шумом з рівнем звукового тиску вище 40 дБ. Цей рівень порівняємо з рівнем звукового тиску звичної розмови.
7.2.2. Розробка інженерних рішень по обмеженню дій небезпечних виробничих чинників на оператора стенду для випробування коробок передач
При проходженні електричного струму через організм людини або дії електричної дуги виникають електротравми, які по ознаці поразки діляться на електричні удари і травми.
У першому випадку відбувається поразка всього організму, особливо, його внутрішньої частини.
У другому – місцеве ураження шкіри, м'язів і інших частин тіла.
Міжнародні комісії припускають обмежити час дії струмового захисту до 0,03 сек. Для струмів до 300 мА і прийняти наступні чисельні значення:
1 сек. –65 мА;
0,7 сек. –75 мА;
0,5 сек. –100 мА;
0,2 сек. –250 мА.
На основі дослідження практичного досвіду можна прийняти допустимий інтервал часу проходження електричного ланцюга через тіло людини від 0,01 до 2 сек.
Для забезпечення безпеки при дотику до частин електроустановок, що не знаходяться під напругою встановлюють захисне заземлення.
Розглянемо розрахунок простого заземлюючого пристрою для установки з напругою до 1000 В.
Обчислення проводимо по методу допустимого опору розтіканню струму заземлювачів.
Опір розтіканню струму заземлюючого пристрою знаходимо з рівняння
Ом;
де
А-розрахунковий
струм замикання
на землю.
Ом.
Величина опору заземлення повинна складати 4 Ом. Отже, приймаємо додаткові заземлення.
Як штучне заглиблене заземлення викоРис. товуємо сталеві стрижні завдовжки l=2,5 м і діаметром d=0,05 м.
Стрижні закладаються вертикально в землю і розміщуються в ряд. Між ними повинна бути відстань а:
м.
Стрижні h=0,75 м, що знаходяться на глибині, сполучені металевою смугою шириною b=0,05 м.
Визначаємо питомий опір групи по таблиці:
,
де
-питомий
опір грунту,
одержане
вимірюванням;
-коефіцієнт
сезонності.
ОмЧм.

Рис.7.1. Заземляюче пристрій установки:
1 – вертикальні труби (заземлителі);
2 – заземляющий провідник із смуги.
Визначаємо глибину забивання заземлювачів до поверхні землі
,
деh-глибина заземлення стрижня від поверхні землі, м.
м.
Знаходимо опір одиночного вертикального стрижньового заземлення
,
деl-довжина стрижня, м;
a-зовнішній діаметр стрижня, м;
-глибина
закладки стрижня
(відстань від
поверхні землі
до середини
стрижня), м;
rрасч. -удельноє розрахунковий опір грунту, ОмЧм.
Ом.
Знаходимо кількість заземлень
,
де
-допустимий
опір замикаючого
пристрою, Ом.
шт.
Опір вертикальних заземлювачів знаходимо по таблиці
,
деh-коефіцієнт використовування електродів.
Ом.
Визначаємо довжину сполучаючої смуги
м.
Визначаємо опір сполучаючої смуги
,
деh-глибина залягання смуги, м;
b-ширина смуги, м;
Ln-довжина смуги, м.
Ом.
Визначаємо результуючий опір розтіканню струму заземлюючого пристрою
Де q-коефіцієнт екранування між смугою і електродами визначаємо по довіднику.
,
Розрахунковий результуючий опір заземлюючого пристрою задовольняє вимогам ССБТ ГОСТ 12.1ю030 - 81*, СНіП - 4 - 80? І ПУЕ і є безпечним при експлуатації стенду.
7.2.3. Розробка інженерних рішень по обмеженню дій шкідливих виробничих чинників на оператора стенду для випробування коробок передач
7.2.3.1. Розрахунок освітленості по методу коефіцієнта використовування
Метод коефіцієнта використовування призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь за відсутності крупних заземляющих предметів.
При розрахунку по методу коефіцієнта використовування потрібний світловий потік ламп в кожному світильнику Ф знаходимо по таблиці:
лм,
деЕн=50 лк-задана мінімальна освітленість;
А=15 м2-освітлювана площа;
z=1,1-коефіцієнт мінімальної освітленості для люмінесцентних ламп;
к=1,5-коефіцієнт запасу для ламп;
N=3 шт. -загальна кількість світильників;
h=0,35-коефіцієнт використовування світлового потоку.
лм.
По СНіП II - 4 - 79 вибираємо тип і потужність ламп.
Приймаємо люмінесцентні лампи ЛП потужністю 40 Вт, терміном служби 1,2Ч104 ч і задовільного світловипромінювання.
7.2.3.2. Захист від вібрації.
Розрахунок числа гумових віброізоляторів для стенду, масою Q=127 кг, якій створюється зусилля в середньому 1100 Н
Віброїзолятори виготовлені у формі кубиків з поперечним розміром А (діаметр або сторони квадрата Н0=0,1 м, площа підстави F=0,01 м2) з гуми сорту 4049; динамічний модуль пружності Ед=10787,315 кПа. Заміряна частота обурюючої сили f0=50 Гц. Величину обурюючої сили РКЕ необхідно зменшити до 150 Н.
Враховуючи що, віброізолятори задовольняють вимозі
.
Визначаємо жорсткість у вертикальному напрямі. Кz одного гумового віброізолятора
кПа,
де
-повна
висота гумового
ізолятора.
кПа,
Оцінимо мінімальне відхилення частоти обурюючої сили до частоти власних коливань віброізольованого об'єкту
,
де
Н-навантаження
машини;
Н-величина
обурюючої сили.
.
Визначаємо частоту власних коливань віброізолятора
Гц.
Загальна максимальна вертикальна жорсткість
кН/м
кН/м.
З урахуванням жорсткості знаходимо необхідну кількість гумових віброізоляторів.
.
Приймаємо nр=3.
Горизонтальна жорсткість гумового ізолятора з урахуванням модуля пружності
кПа.
кПа.
Вибираємо
3 гумових віброізолятора
у формі куби
з
м.
7.2.4. Ергономічні вимоги
При виконанні науково-дослідних робіт повинні бути дотримані загальні ергономічні правила до робочих місць (ГОСТ 12.2.032 - 78, ГОСТ 12.2.033 - 78) до устаткування (ГОСТ 12.2.049 - 80), розташування елементів робочого місця (ГОСТ 22269 - 76 і ГОСТ 21958 - 76), роботи з екраном монітора комп'ютера (ГОСТ 12.1.045 - 84, ГОСТ 12.1.006 - 84, ГОСТ 12.3.002 - 75).
Досліджуючи параметри роботи коробок передач на стенді оператори працюють в зонах досягаємості моторного поля людини (див. лист графічної частини) елементи робочого місця не перешкоджають виконанню управляючими діями і заходами. Засоби інформації (комп'ютер) розташовані відповідно до ергономічних вимог.
Для захисту людини від шкідливої дії комп'ютера використовується захисний екран.
Захисний екран оберігає організм людини від шкідливої дії наступних чинників:
електростатичні і низькочастотні електромагнітні поля на 100%;
радіочастотне випромінювання монітора на 30%;
відблисків на екрані монітора на 60-80%;
рентгенівське випромінювання монітора.
Окрім екрану використовується іонізатор повітря, який нейтралізує випромінювання променевої трубки в приміщенні в цілому.
7.2.5. Пожежна безпека
У агрегатній ділянці пожежа найчастіше може відбутися через недотримання правил пожежної безпеки: куріння в заборонених місцях, короткого замикання в електропроводках і т.п.
За протипожежну безпеку САБ несе відповідальність його керівник (директор). З складу інженерно-технічних працівників керівник призначає відповідального за стан протипожежної роботи на підприємстві.
За протипожежну безпеку окремих служб, відділів, ділянок, складів і інших виробничих і службових приміщень відповідають особи, призначені наказом керівника. У їх обов'язок входить спостереження за справністю протипожежного устаткування, виконання протипожежних заходів.
Для пожежогасінні передбачені наступні протипожежні засоби: пожежне водопостачання, пінні і вуглекислотні вогнегасники, пісок.
ВИСНОВОК
У дипломному проекті на підставі виконаних розрахунків виробничої програми по ТО і ремонту рухомого складу автотранспортного підприємства підібрано високопродуктивне устаткування, визначені необхідні виробничі площі і виконане технологічне планування дільниці діагностики та ремонту двигунів внутрішнього згоряння, а також головного виробничого корпусу з урахуванням застосування прогресивних форм організації праці, так як вданому випадку дільницю діагностики і ремонту ДВЗ можна розглядати тільки в комплексі всього АТП.
Виконаний розрахунок електропостачання. Використовується трансформаторна підстанція з потужністю 160 кВА. Трансформатор підживлений від зовнішньої мережі 10 кВ.
Проведений економічний аналіз доцільності будівництва автотранспортного підприємства. Термін окупності капітальних вкладень – 1,6 роки, рентабельність підприємства 38%. Виявлена можливість додатково обслуговувати на проектованій дільниці автомобілі інших підприємств та приватних осіб на комерційній основі.
У конструкторській частині розроблена модернізація стенду для обкатки коробок передач. В результаті якої значно збільшена продуктивність стенду, підвищена якість обкатки, а отже, надійність і довговічність коробок передач. Поліпшені умови обслуговуючого персоналу. Окрім того даний стенд можна використовувати і для холодної обкатки двигунів малої та середньої кубатури, як правило бензинових двигунів комерційних автомобілів.
У розділі безпеки життєдіяльності розроблені ергономічні вимоги для стенду, що модернізується, а також описані безпечні і ергономічні умови праці.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Напольській Г.М. "Технологічне проектування АТП і СТО" - М., Транспорт, 1985.
Навчальний посібник з технічного проектування підприємств автомобільного транспорту для студентів спеціальності 7.090.125 / Укладачі Дзига Л.М., Заренбін В.Г. – Д., ДІСІ, 1995.
Говорущенко Н.Я. "Технічна експлуатація автомобілів" До., Віща школа, 1984.
Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту, М., Транспорт, 1988.
Матвєєв В.Г., Пустоваров С.Д. "Технічне нормування ремонтних робіт в сільському господарстві" - До., Колос, 1979.
Методичні вказівки до розробки технологічної карти механічної обробки деталей машин / укладачі Бабченко С.Л., Назарец В.С. – Д., ДІСІ, 1974.
Перекрестов А.В. "Задачі по об'ємному гідроприводу" - Д., ДІСІ, 1993.
Клейнер Б.С., Тараса В.В. "Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Організація і управління" - М., Транспорт, 1986.
Інструкція по організації і управлінню виробництвом технічного обслуговування і ремонту рухомого складу в автотранспортних підприємствах. – Міністерство автомобільного транспорту УРСР, До., 1977.
Короткий автомобільний довідник НІІАТ, Міністерство автомобільного транспорту РРФСР, - М., Транспорт, 1985.
Методичні вказівки по розрахунку електропостачання промислових підприємств, під редакцією Зоріна В.К., - Д., ДІСІ, 1995.
Методичні вказівки для виконання курсових робіт і економічної частини дипломних проектів студентами спеціальності 7.090.215 "Автомобілі і автомобільне господарство" / Укладачі Іванов К.А., Клішевській В.Ю. – Д. ПГАСА, 1996.
Чернавській В.І. Курсовоє проектування деталей машин, - М., Машинобудування, 1987.
Богданов В.Н. і ін. Довідкове керівництво по кресленню, - М., Машинобудування, 1989.
Патент РФ RU 2150592 C1, МПК 7 F 02 В 79/00 Бюл. №16, 2000.
Автори: Бондаренко В.А., Абдрашитов Р.Т., Бондаренко Е.В., Дурнев К.Ф., Еріськін В. І., Маслєєв Р.В. .
Патент РФ RU 2261348 C2, МПК 7 F 02 B 79/00, бюл. №27 2005.
Автори: Філатов М.І., Подльовськіх А.П.
Патент РФ RU 2167401 C2, МПК 7 G 01 L 23/24, бюл. №14 2001.
Автори: Медведев Ю.С., Цибізов Е. І., Подчинок В.М., Савченко В.А., Подчинок Е.В., Невдах А.М.