Скрепер
Аналіз і практика роботи скреперів дозволяють встановити розрахункові положення, при яких діють максимально можливі навантаження.
Для розрахунку прийняті наступні початкові дані:
= 76 кН – сила
тяжіння навантаженого
скрепера;
=136,55
кН – сила тяжіння
навантаженого
ковша;
=129,42
кН – сила тяжіння
навантаженого
скрепера без
сідельно-зчіпного
пристрою (ССУ);
Т=80 кН – максимальна сила тяги трактора Т-150К;
f=коэффициент опори каченію;
ع=0,58-коефіцієнт вертикальної складової опору копанню, і її горизонтальної складової;
Р=140
Н/см -
товщина
стружки, що
зрізається.
3.1 Перше розрахункове положення
Скрепер переміщається рівномірно по горизонтальній поверхні. Ківш наповнений грунтом з шапкою, що відповідає кінцевому етапу заповнення.

Рис. 3.1. Схема сил діючих на агрегат трактор-скрепер при копанні

Рис. 3.2. Схема сил, діючих на трактор
3.1.1. Розглянемо рівновагу агрегату трактор-скрепер і напишемо рівняння сум проекцій сил, діючих на нього на осі х і у (рис.3.1.):

Де
- відповідно
горизонтальна
вертикальна
утворюючи опору
копанню;
,
- реакції на
передній, задній
міст трактора,
міст скрепера.
З другого управління маємо:

Підставляємо останній вираз в перший з урахуванням того, що


Звідки маємо:

3.1.2. Расчисляєм агрегат на скрепер і трактор разом їх зв'язку за допомогою тяги ССУ
(Рис.
3.2. і рис . 3.3.) і роздивимось
рівновагу
скрепера. У
місці з’єднання
на скрепер з
боку трактора
діють сили,
напрям
по тязі. Невідомими
є реакції
і
реакції на міст
скрепера .
Проте
для цілей наших
розрахунків
доцільно спочатку
визначати на
і
,
а проекції сум
цим сил на осі
х і у. Тому невідомі
реакції
і
замінюємо з
еквівалентними
силами
і
,
прикладеними
в крапці Ріттера
L.
Складаємо рівняння сум моментів сил, діючих на скрепер, щодо крапки L. (Рис. 3.3):

Де у=188 мм – відстань від крапки L до опорної поверхні трактора;
h=440
мм – відстань
від крапки L до
осі задніх
коліс трактора,
зміряне по
горизонталі.
= 3028 мм;
= 3244 мм;
=5184
мм – розміри,
вказані на Рис.
3.3. З півученого
рівняння визначаємо:

На
Рис. 3.1. і Рис. 3.3.
показані позитивні
напрями
,
вона вважається
позитивною,
якщо направлена
вгору.
3.1.3.
Визначаємо
становлячі
реакції
і
,
Діючі із сторони трактори на скрепер.
Складова рівняння сум проекцій сил, діючих на скрепер щодо осей х і у

Звідки


З.1.4. Розглянемо рівновагу ковша скрепера (Рис. 3.4)

Рис. 3 .4. Схема сил, діючих на ківш
Складаємо рівновага суми моментів сил, діючих на ківш щодо упряжного шарніра E:


Де S – сумарне зусилля на гідроциліндрах приводу ковша кН;


- відстань
від центру
задніх коліс
трактора до
центру тяжкості
ковша, зміряне
по горизонталі.
=2329
мм – плече зусилля
на гідроциліндрах
приводу ковша
М відносно
упряжного
шарніра, звідки:

Складаємо рівняння суми проекцій сил, діючий на ківш:


Де
- - 5,69 – догод нахилу
осі гідроциліндра
до вертикалі.
На
Рис. 3.4. вказаний
позитивний
напрям кута
.
Звідки


,
- складові сумарних
реакцій доводяться
на два упряжні
шарніри. Через
симетрію, становлячі
реакції на
кожен упряжний
шарнір поділяться
навпіл.
3.1.5. Розкладаючи результуючі зусилля в упряжному шарнірі на становлячі, подовжні і поперечні осі тяги тягової рами одержимо

Де
=8,25
– кут нахилу
рами до горизонталі.

3.1.6. Результуюча реакція на упражном шарнірі

3.1.7. Реакції в підп'ятниках кріплення арки-хобота з ССУ
Складаємо рівняння суми моментів щодо крапки До сил, діючих на ківш з тяговою рамою (Рис. 3.5.)

де:
=-88
м - відстань
від нижньої
цапфи кріплення
арки-хобота
з ССУ (крапки
До)
до осі заднього
моста трактора.
Знак мінус
указує, що крапка
До знаходиться
правіше за вісь
заднього моста
трактора.
= 3399 мм – відстань
від заднього
моста трактора
до центру тяжкості
ковша з тяговою
рамою.
=2424мм
- відстань від
нижньої цапфи
кріплення
арки-хобота
з ССУ (точки К)
до ріжучої
кромки ножа
(зміряне по
вертикалі).
- реакція
на верхній
цапфі кріплення
арки – хобота
з ССУ.
З останнього рівняння знаходимо:

Складаємо рівняння сум проекцій на осі X і У сил, діючих на ківш з тяговою рамою:


- становлячі
реакції на
нижній підп'ятник
кріплення арки
хобота з ССУ
(Рис. 3.5 вказаний
позитивний
нахил кута

З останніх рівнянь маємо:




3.1.8. Зусилля в тязі ССУ
Вважатимемо, що зважаючи на симетрію зусилля в лівій і правій тязі ССУ однакові.

Рис. 3.6. Схема сил на тягу ССУ
У
З.1.3. сума зусиль
на передній
і задній тязі
і
були замінені
еквівалентними
їм зусиллями
і
.
Знаючи зусилля
і
.,
знаходимо
і
.
На рис 3.6. показана
схема сил на
тязі ССУ. Складаючи
рівняння сум
проекції на
осі Х і У маємо:
_
Дозволяючи
отриману систему
рівнянь відносно
і
,
знаходимо:

Де
- кути нахилу
передньої і
задньої тяги
ССУ і вертикалі.


Звідки одержуємо:

3.1.9. Зусилля в підп'ятниках гребеня
Щоб визначити реакції на нижніх попятниках гребеня, складаємо рівняння суми моментів сил, діючих на гребінь щодо крапки N (Рис. 3.7), а також рівняння сум проекцій сил на горизонтальні і вертикальні осі.



Де
=1250
мм,
=160
мм,
=275
мм,
= 507 мм,
Звідки

3.1.10. Реакції на передній і задній мости трактора визначаємо з рівняння суми моментів сил, діючий на трактор, щодо крапки L (Рис. 3.2.) і з рівняння сум проекцій на вертикальну вісь


Звідки


3.2 Друге розрахункове положення
Режим копання з вивішеним задніми колесами скрепера. Скрепер при русі спирається на ріжучу кромку – ножа, розглядається кінець процесу копання, коли ківш скрепера наповнений з шапкою.

Рис. 3.8. Схема сил, діючим на агрегат трактор скрепер при копанні

Рис. 3.9. Схема сил, діючих на скрепер
3.2.1. Горизонтальна і вертикальна складові супротиву копанню
Перепишемо
формули 3.1.1. і
3.1.2., вважаючи в
них
,
оскільки задні
колеса скрепера
вивішені.


З першого і другого рівняння маємо:

Підставляємо одержане рівняння в третє:
GCK(X2+X) - Eb(X1+X) - T(y+h)+(GT+GCK)•f(y+h) - Eb•f(y+h)=0
Вирішуємо одержане рівняння щодо Еb:
,
Е2=Т-(GT+GCK-Eb)f=80-(76+136,55-139) •0,1=72,6 кН.
3.2.2 Становлячі реакції, діючі, з боку скрепера на трактор, одержимо з 3.1.3, вважаючи R3=0
XL=E2=72,6 кН;
YL=GCK-Eb=136,55-139=-2,45 кН.
3.2.3 Сумарне зусилля на гідроциліндрах приводу ковша і вертикальна і горизонтальна складова сумарної реакції на упряжні шарніри визначаються по формулах 3.1.4, вважаючи, що в них R3=0
S=[-GK(X5-X4) - Eb(Xy-X1)+E2•Yo]/H6=[-133,04•(3516-4264) - 139•(4264-3028)+72,6•567]/2329=-35,7 кН;
YE=GK-Eb-Scosб0=113,04-139-(-35,7) •cos(-5,69°)=9,56 кН;
XE=E2-Ssinб0=73,6-(-35,7) sin(-5,69°)=69 кН.
Розрахунки зусиль в решті вузлів виробляються по формулах 3.1.5…3.1.10.
3.2.4 Становлячі реакції на одному упряжному шарнірі, паралельні і перпендикулярні осі тяги тягової рами
NE=(XEcosδ1+YEsinδ1) /2=(69•cos8,25°-9,56•sin8,25°) /2=0,22 кН;
QE=(XEsinδ1+YEcosδ1) /2=(69•sin8,25°-9,56•cos8,25°) /2=0,22 кН.
3.2.5 Результуюча реакція на упряжному шарнірі
.
3.2.6 Реакції в підп'ятниках кріплення арки-хобота з ССУ
Р8=[G’CK(X8+X6) - E2•H2-Eb(X8+X1)]/H1=
=[129,42•(-88+3399) - 72,6•2424-139(-88+3028)]/456=-342,4 кН;
Р7=E2cosβ0+(Eb-G’CK)sinβ0-P8=
=72,6cos(-3,39°)+(139-129,42)sin(-3,39°) - (-342,4)=414,3 кН;
Р6=(G’CK-Eb)cosβ0+E2sinβ0=(129,42-139)cos(-3,39°)+72,6sin(-3,39°)=-13,84 кН.
3.2.7 Зусилля в тязі ССУ

.
3.2.8 Зусилля в підп'ятниках гребеня
S5=[P6C6-P7(C1-H1) - P8C1]/C4=
=[-13,84•160-414,3•(1250-456) - (-342,4) •1250]/507=190,99 кН;
S4=P6-S5=-13,84-190,99=-204,83 кН;
S3=P7+P8=414,3-342,4=71,9 кН.
3.2.9 Реакції на передній і задній мости трактора
R1=[GT•1830+YLX-XLY]/2860=[76•1830+72,6•440-(-2,45)∙188]/2860=59,95 кН;
R2=GT+YL-R1=76+72,6-59,95=88,65 кН.
3.3 Третє розрахункове положення
Скрепер переміщається рівномірно по горизонтальній поверхні, ківш наповнений з шапкою, відбувається виглубління ножа, гідроциліндр приводу ковша розвиває максимальне зусилля, трактор – максимальну силу тяги.
3.3.1 Максимальне сумарне зусилля на гідроциліндрах приводу ковша при його заглибленні
S=p•2•(π/4) •(D4-d2)=140•2•(3,14/4)•(104-52)=16,5 кН,
Де D=10 см, d=5 см – діаметри поршня і штока гідроциліндра.
3.3.2 Запишемо умову, при якому сумарне зусилля на гідроциліндрах приводу ковша повністю реалізується на преодоління опорів заглибленню ножа, для чого перепишемо перший вираз з 3.1.4
∑М[E]=R3(x3-x4)-Eb(x+x1) - E2•y0+R3•f•y0-S•H6+GK(x4-x5)=0.
Звідки
;
Прирівнявши праві частини останніх виразів, знаходимо:
Eb•K0=E2•K1+K2.
де

Звідки
Eb=K3•E2+Ey=0,2818•E2+72,6;
K3=K1/K0=0,5296;
К4=К2/К0=-36,9/1,879=-19,64.
3.3.3 Горизонтальна складова опору копанню
З 3.1.1 маємо E2=T-f(GT+GCK)+f•Eb.
Підставляємо останній вираз в 3.3.2:
E2=T-f(GT+GCK)+f(K3•E2-K4).
Вирішуємо одержане рівняння щодо Е2:

3.3.4 Вертикальну складову опору копанню визначаємо по останній формулі 3.3.2
Eb=K3E2+K4=0,2818•58,4+(-19,64)=38,76 кН.
3.3.5 Реакцію на задні колеса скрепера визначаємо по формулі 3.1.2

3.3.6 Горизонтальну і вертикальну складові сумарних реакцій, що доводяться, на два упряжні шарніри визначаємо, по формулах 3.1.4
XE=E2+R3f-Ssinб0=58,4+62,2•0,1-16,5sin(-5,69°)=66,2 кН;
YE=GK-Eb-R3-Scosб0=113,04-38,76-62,2-16,5cos(-5,69°)=-4 кН.
3.3.7 Становлячі реакції на одному упряжному шарнірі, паралельні і перпендикулярні осі тяги тягової рами
NE=(XEcosб1+YEsinб1) /2=(66,2cos8,25°-4sin8,25°) /2=32,5 кН;
QE=(XEsinб1-YEcosб1) /2=(66,2sin8,25°+4cos8,25°) /26,7 кН.
3.3.8 Результуюча реакція на упряжному шарнірі

3.3.9 Реакції в підп'ятниках кріплення арки-хобота з ССУ
P8=[G’CK(X8+X6) - R3(X8+X3) - fR3H2-E2H2-Eb(X8+X1)]/H1=[129,42•(-88+3399) -
-62,2•(-88+3399) - 0,1•62,2•2424-58,4•2424-38,76•(-88+3028)]/456=-348,8 кН;
P7=(E2+R3f)cosβ0+(Eb+R3-GCK)sinβ0-P8=(58,4+62,2•0,1) cos(-3,39°)+
+(38,76+62,2-129,42)sin(-3,39°)-(-348,8)=415 кН;
P6=(G’CK-Eb-R3) cosβ0+(E2+R3f) sinв0=(129,42-38,76-62,2) cos(-3,39°)+
+(58,4+62,2•0,1)sin(-3,39°)=24,6 кН.
3.3.10 Становлячі реакції, діючі з боку скрепера на трактор
XL=E2+R3f=58,4+62,2•0,1=64,62 кН;
YL=GCK-Eb-R3=136,55-38,76-33,59 кН.
3.3.11 Зусилля в тязі ССУ

3.3.12 Зусилля в підп'ятниках гребеня
S5=(P6∙C3-P7(C1-H1) - P8C1) /C4=(24,6•160-415(1250-456) - (-348,8) •1250) /507=217 кН;
S4=P6-S5=4,2-217=-212,8 кН;
S3=P7+P8=415+(-348,8)=66,2 кН.
3.3.13 Реакци на предній і задній мости трактора
R1=(GT∙1830+yLx-xLy) /2860=(76∙1830+35,59∙440-64,62∙188) /2860=49,85 кН;
R2=GT+yL-R1=76+35,59-49,85=61,74 кН.
3.4 Четверте розрахункове положення
Транспортний режим, прямолінійний рух навантаженого скрепера. Скрепер рухається по горизонтальній поверхні, ківш наповнений з шапкою, коефіцієнт динаміки, одержаний за наслідками випробувань в НДІ Стройдормаш КД=2.
3.4.1 Реакція на задні колеса скрепера

де х=654 мм; у=312 мм; h=0; x2=3202 мм, на Рис. 3.10.
Слід зазначити, що ці розміри не співпадають з їх значеннями, визначеними для режиму копання.

3.4.2 Потрібне тягове зусилля трактора необхідне для руху агрегату в транспортному режимі
Т=fR3=0,1•180,5=18,05 кН.
3.4.3 Відповідні реакції, діючі з боку скрепера на трактор
XL=R3f=180,5•0,1=18,05 кН;
YL=KgGCK-R3=2•136,55-180,5=92,6 кН.
3.4.4 Сумарне зусилля на гідроциліндрах приводу ковша
S=(R3(x3-x4)+R3fy0-GK(x5-x4)Kg) /H6;
де х4=4243 мм, х5=3479 мм, у0=744 мм, Н6=2295 мм.
Розміри, вказані на рис.3.4, описані в 3.1.4.
S=(180,5•(4243-3479)+180,5•0,1•744-113,04•(3479-4243)•2)/2295=141,2 кН.
3.4.5 Горизонтальна і вертикальна складові сумарних реакцій, що доводяться на два упряжні шарніри
XE=R3•f-S•sinб0;
YE=K3•GK•R3-S•cosб0,
де α0=0 - кут, позначений на Рис. 3.4.
звідки
XE=180.5*0,1=18.05кН;
YE=2*113,04-180,5-141,2.
3.4.6. Становлячі реакції на одному упряжному шарнірі, пералельниє і перпендикулярні осі тягової рами.
NE=(X3 cosα1+ YEsinб1) /2=18.5cos120+(-95.6) sin120)/2=1.11 kH;
QE=(X3 sinα1+ YEcosб1) /2=18.5sin120+(-95.6) cos120)/2=48.6 kH,
де α1=12 – кут нахилу осі тягової рами і горизонталі.
3.4.7. Результуюча реакція на упряжному шарнірі.

3.4.8. Реакція в підп'ятниках кріплення арки-хобота в ССУ.

Де X8=33мм, X3=3362 мм, H2=2354 мм
Розміри вказані на Рис. 3.5., пояснення до них дане в 3.1.7.
P7=R3•f•cosв0+(R3-KgGCK)sinβ0-P8=180.5*0.1*cos(-0.080)+(180.5-2*129.42)sin(-0.080) - (216.5) =234.66 kH;
P6=(KgGCK-R3) cosβ0+R3•f•sinβ0=(2*129.42-180.5) cos(-0.080) +180.5*0.1*sin(-0.080)=78.3 kH;
де cosβ0=0,080 – кут, показаний на рис 3.5., і поясненний в 3.1.7.
3.4.9. Зусилля в тязі ССУ.

Де β1=15,350, β2=40,080-σγλϋ указаниє на Рис. 3.6. і пояснення в 3.1.8.
3.4.10. Зусилля в підп'ятниках гребеня.
S4=P6-S5=78,3-191=-112.3
кН
S3=P7-S8=234,66+(-216,5)=18,16 кН
3.4.11. Реакції на передній і задній мості трактори.

Результати розрахунку по всіх розрахункових положеннях заносимо в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1.
| Зусилля, kH | Розрахункові положення | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| E2 | 62,36 | 72,6 | 58,4 | 0 |
| Eb | 36,17 | 139 | 38,76 | 0 |
| R3 | 63,6 | 0 | 62,2 | 180,5 |
| XL | 68,72 | 72,6 | 64,62 | 18,05 |
| YL | 36,78 | -2,45 | 35,59 | 92,6 |
| S | 43,83 | -35,7 | 16,5 | 141,2 |
| XE | 73 | 9,56 | 66,22 | 18,05 |
| YE | -30,3 | 69 | -4 | -95,6 |
| NE | 67,9 | 34,8 | 32,5 | -1,11 |
| QE | 40,46 | 0,22 | 6,7 | 48,6 |
| RE | 79 | 34,8 | 33,2 | 48,61 |
| P8 | -369,5 | -342,4 | -348,8 | -216,5 |
| P7 | 440,4 | 414,3 | 415 | 234,66 |
| P6 | 25,54 | -13,84 | 24,6 | 78,3 |
| S1 | 85,9 | 40,64 | 81,4 | 87,7 |
| S2 | -79,2 | -4,43 | -74,6 | -50 |
| S3 | 70,2 | 71,9 | 66,2 | 18,16 |
| S4 | -203,46 | -204,83 | -212,8 | -112,3 |
| S5 | 229 | 190,99 | 217 | 191 |
| R1 | 49,77 | 59,95 | 49,85 | 67,8 |
| R2 | 63,01 | 88,65 | 61,74 | 76,8 |
4.1 Визначення основних геометричних характеристик перетинів арки-хобота
Виробимо розрахунок нормальних напруг для п'яти перетинів арки-хобота, вказаних на рис.4.1 для чого спочатку визначимо геометричні характеристики цих перетинів.
Оскільки перетини арки-хобота є симетричними і складені з прямокутників, по формулі для визначення геометричних характеристик мають вигляд.
4.1.1 Площа перетину

де n – кількість прямокутників, що становлять перетин;
bi, hi – відповідно довжина і висота прямокутника, що має і–тий номер, см.
4.1.2 Приймаємо Декартову систему координат – таким чином, що вісь Z проходить через вісь симетрії перетину, а вісь У через нижній пояс арки-хобота. Тоді координати центру тяжкості перетину розраховуються по формулах

де Zi – амплітуда центру тяжкості і - того прямокутника щодо вибраної системи координат, см.
4.1.3 Осьові моменти інерції перетину

4.1.4 Моменти опору вигину на нижньому і верхньому поясах арки-хобота

де Z1, Z2 – відповідно растоянія від центру тяжкості перетину до нижнього і верхнього поясів, см.
4.1.5 Момент опору вигину перетину щодо осі симметрі
WZ=2•yz/bmax,
де bmax – максимальний габаритний розмір перетину по горизонталі.
4.1.6 Радіус нейтрального шару в криволінійних ділянках арки-хобота розраховується по формулі:

де F – площа перетину, см2;
R1i, R2i – відповідно радіуси верхнього і нижнього шару i – того прямокутника перетину
R1i=Rmin+ri+0,5hi;
R2i=Rmin+ri-0,5hi.
4.1.7 Статичний момент перетину щодо нейтрального шару
S=F(R0-R), см3,
де R0=Rmin-Z0 – радіус шаруючи, на якому знаходиться центр тяжкості.
4.1.8 При рассчете на міцність кривих брусів необхідно знати величину:
,
де ρ=Rmin – для нижнього поясу;
ρ=Rmax – для верхнього поясу.
На малюнках 4.2 показані перетини, для яких слід визначити геометричні характеристики. Перетин ІІІ-ІІІ не показано, оскільки воно таке ж, що і перетин ІІ-ІІ. На полицях виносних ліній вказані номери прямокутників, що становлять перетин, а в таблиці 4.1 представлені значення bi, Hi, Zi, yi залежно від номера прямокутника для вищезгаданих перетинів.
4.1.8.1 Площа перетину ІІ-ІІ
F25•1+1•30,3+1•30,3+25•1+1•29,3+2,5•2,5+2,5•2,5=152,4 см2.
4.1.8.2 Аплікати центру тяжкості перетину ІІ-ІІ
Z0=(0,5•1•25+16,15•1•30,3+16,15•1•30,3+31,8•25•1+15,65•1•29,3+2,25•2,5+2,25•2,5•2,5)/152,4=14,91 см.
Таблиця 4.1
Значення R, H, Z, у залежно від центру прямокутника.
| І-І | ІІ-ІІ(ІІІ-ІІІ) | ||||||||
| і | В | Н | Z | y | i | B | H | Z | Y |
| 1 | 25 | 1 | 0,5 | 0 | 1 | 25 | 1 | 0,5 | 0 |
| 2 | 1 | 30,3 | 30,3 | -10,5 | 2 | 1 | 30,3 | 16,15 | -10,5 |
| 3 | 1 | 30,3 | 30,3 | 10,5 | 3 | 1 | 30,3 | 16,15 | 10,5 |
| 4 | 25 | 1 | 1 | 4 | 25 | 1 | 31,8 | 0 | |
| 5 | 1 | 29,3 | 15,65 | 0 | |||||
| 6 | 2,5 | 2,5 | 2,25 | -1,75 | |||||
| 7 | 2,5 | 2,5 | 2,25 | 1,75 | |||||
| IV-IV | V-V | ||||||||
| і | В | Н | Z | y | i | B | H | Z | Y |
| 1 | 37,5 | 1 | 0,15 | 0 | 1 | 52,5 | 1 | 0,5 | 0 |
| 2 | 25 | 1 | 1,5 | 0 | 2 | 25 | 1 | 1,5 | 0 |
| 3 | 1 | 30,3 | 17,15 | -10,5 | 3 | 1 | 30,3 | 17,15 | -10,5 |
| 4 | 1 | 30,3 | 17,15 | 10,5 | 4 | 1 | 30,3 | 17,15 | 10,5 |
| 5 | 25 | 1 | 32,8 | 0 | 5 | 25 | 1 | 32,8 | 0 |
| 6 | 0,8 | 25 | 13,5 | -15,10 | 6 | 0,8 | 27 | 14,5 | -23,1 |
| 7 | 0,8 | 25 | 13,5 | 15,10 | 7 | 0,8 | 27 | 14,5 | 23,1 |
| 8 | 3,7 | 0,8 | 25,6 | -12,85 | 8 | 21,7 | 0,8 | 27,6 | -21,85 |
| 9 | 3,7 | 0,8 | 25,6 | 12,85 | 9 | 21,7 | 0,8 | 27,6 | 21,85 |
4.1.8.4 Осьові моменти інерції перетину ІІ-ІІ
Jy=25∙13/12+25∙1∙(0,5-14,91)2+1∙30,33/12+1∙30,3∙(16,15-14,91)2+1∙30,33/12+
+1∙30,3∙(16,15-14,91)2+25∙13/12+25∙1∙(31,8-14,91)2+1∙29∙33+1∙29,3∙(15,65-14,91)2+2,5∙2,53/12+2,5∙(2,25-14,91)2+2,5∙2,53/12+2,5∙2,5∙(2,25-14,91)2=
=21178,7 см4.
JZ=253∙1/12+25∙1∙02+13∙30,3/12+1∙30,3∙10,52+13∙30,3/12+1∙30,3∙10,5+253∙1/12+
+25∙1∙02+13∙29,3/12+1∙29,3∙02+2,53∙2,5/12+2,5∙2,5∙1,752+2,53∙2,5/12+2,5∙2,5∙1,752=9337,6 см4.
4.1.8.4 Моменти опору вигину на нижньому і верхньому поясах перетину ІІ-ІІ
Wy1=21178,7/14,91=1420,1 см3,
Wy2=21178,7/(32,3-14,91)=1218,1 см3.
4.1.8.5 Момент опору вигину перетину ІІ-ІІ щодо осі симетрії
WZ=2•9337,6/25=747 см3.
4.1.8.6 Радіус нейтрального шару перетину ІІ-ІІ

4.1.8.7 Статичний момент перетину II-II щодо нейтрального шару
S=152,4•(77+14,91-90,42)=227,3 см3.
4.1.8.8 Для верхнього поясу перетину

Геометричні характеристики решти перетинів розраховуються аналогічно по формулах 4.1.8.1…4.1.8.8, використовуючи дані таблиці 4.1.
Результати розрахунку представлені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 Геометричні характеристики перетинів арки-хобота.
| Геометричні характеристики | Перетин арки-хобота | ||||||
| I-I | II-II | III-III | IV-IV | V-V | |||
| Відстань від центру перетину до нижнього поясу, см | 16,15 | 14,91 | 14,91 | 13,44 | 14,55 | ||
| Площа перетину, см | 110,6 | 152,4 | 152,4 | 194 | 241 | ||
| Момент інерції перетину щодо осі Z, см4 | 9290,4 | 9337,6 | 9337,6 | 23791,7 | 62341,8 | ||
| Момент інерції перетину щодо осі У, см4 | 16886,6 | 21178,8 | 21178,8 | 27650,4 | 36541,6 | ||
| Момент опору перетину вигину | На верхньому поясі | 1045,6 | 1218,1 | 1218,1 | 1392,1 | 1949,3 | |
| На нижньому поясі | 1045,6 | 1420,1 | 1420,1 | 2057,7 | 2511 | ||
| Момент опору перетину вигину щодо осі симетрії | 743,2 | 747 | 747 | 1268,8 | 1906,5 | ||
| Радіус нейтрального шару перетину, см | - | 90,42 | 90,42 | 87,6 | 88,6 | ||
| Статичний момент перетину щодо нейтрального шару | - | 227,3 | 227,3 | 297,8 | 399,7 | ||
| Sρ/Z на верхньому поясі | - | -1315,9 | -1315,9 | -1517 | -2135,2 | ||
| Sρ/Z на нижньому поясі | - | 1303,7 | 1303,7 | 1894,1 | 2346,5 | ||
4.2 Визначення навантажень в перетинах арки - хобота скрепера
Згинаючий момент, подовжні і поперечні зусилля в перетинах арки-хобота розраховуються відповідно по формулах:
Мизг=Р6d5-P8d4-P7(d4-H1), кНм;
N=(P8+P7)cosα8+P6sinα8, кН;
Q=P6cosб8-(P8+P7)sinα8, кН,
де Р6, Р7, Р8 – зусилля, діючі в шарнірах, що сполучають арку-хобот з
сідельно-зчіпним пристроєм, кН (Рис. 4.1);
Н1=456 мм – растояніє між верхнім і нижнім шарнірами кріплення
арки-хобота з ССУ;
d5, d4 – плечі сил Р6 і Р8 щодо центру тяжкості перетину
арки-хобота з ССУ;
d8 – кут нахилу перетину арки-хобота до вертикалі, град.;
Значення d5, d4, d8 представлені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3
| Величини | Перетини арки-хобота | ||||
| I-I | II-II | III-III | IV-IV | V-V | |
| d5 | 710 | 775 | 1150 | 1320 | 1610 |
| d4 | 130 | 140 | 245 | 390 | 770 |
| d8 | 0 | 2 | 27 | 40 | 50 |
Значення Р7, Р6, Р8 представлені у вигляді таблиць в розділі 3 записки пояснення. Так, наприклад, для розрахункового положення 1 з таблиць знаходимо: Р6=25,54 кН; Р7=440,4 кН; Р8=-369,5 кН. Використовуючи дані таблиці 4.3, знаходимо силові чинники для перетину II-II.
Мизг=25,54•0,775-(-369,5) •0,14-440,4•(0,14-0,456)=210,69 кН;
N=(-369,5+440,4)cos2°+25,54sin2°=71,75 кН;
Q=25,54cos2°-(369,5+440,4)sin2°=23 кН.
Розрахунок аналогічно ведемо для всіх перетинів і всіх розрахункових положень. Результати розрахунку заносимо в таблицю 4.4.
Таблиця 4.4 Силові чинники в перетинах арки-хобота.
| Силові фактори | Перетин | Розрахункоаве положення | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Вигибний момент, кНм | I-I | 209,7 | 169,7 | 198,1 | 160,2 |
| II-II | 210,69 | 168,1 | 199 | 165,1 | |
| III-III | 212,8 | 155,4 | 201,3 | 194,5 | |
| IV-IV | 206,88 | 142,6 | 195,9 | 203,3 | |
| V-V | 187,3 | 95,9 | 177,9 | 219 | |
| Повздовжні зусилля, кН | I-I | 70,9 | 71,9 | 66,2 | 18,16 |
| II-II | 71,77 | 71,4 | 67 | 20,88 | |
| III-III | 74,77 | 57,78 | 70,1 | 51,7 | |
| IV-IV | 70,7 | 46,2 | 66,5 | 64,2 | |
| V-V | 65 | 35,6 | 61,4 | 71,6 | |
| Поперечні зусилия, кН | I-I | 25,54 | -13,84 | 24,6 | 78,3 |
| II-II | 23 | 11,3 | 36 | 77,6 | |
| III-III | 54,9 | 44,97 | 178,4 | 61,5 | |
| IV-IV | -26 | -56,8 | 240,4 | 48,3 | |
| V-V | -37,9 | -64 | 279,8 | 36,4 | |
З аналізу таблиці 4.4 визначаємо максимальні значення згинаючих моментів і відповідних їм подовжніх сил у всіх даних перетинах. Визначаємо так само максимальні значення поперечних сил і відповідних їм подовжніх сил у всіх даних перетинах. Одержані дані заносимо в таблицю 4.5.
Таблиця 4.5 Максимальні значення силових чинників арки-хобота
| Силові чинники | Перетини арки-хобота | ||||||
| I-I | II-II | III-III | IV-IV | V-V | |||
| Мізг max, кНм | 209,7 | 210,69 | 212,8 | 206,88 | 219 | ||
| N, кН | 70,9 | 71,75 | 74,77 | 70,7 | 71,6 | ||
| Розрахункове положення | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | ||
| Qmax, кН | 78,3 | 77,6 | 178,4 | 240,4 | 279,8 | ||
| N, кН | 18,16 | 20,88 | 70,1 | 66,5 | 31,4 | ||
| Розрахункове положення | 4 | 4 | 3 | 3 | 3 | ||
4.3 Розрахунок напруг