Скрепер
4.3.1 Напруги в перетині I-I
При розрахунку напруг значення силових чинників беремо з таблиці 4.2. Оскільки перетин I-I має вісь симмерії біля осі у, те максимальне значення нормальної напруги визначається по формулі:

Арка-хобот виготовлений із сталі 09Г2, межа текучості якої рівна σς=31 Н/см2.Таким чином, перетин I-I має коефіцієнт запасу міцності:
К=31/20,696=1,5
4.3.2 Напруга в перетині II-II
Решта перетинів не симетрична, щодо осі y1 – тому не можна наперед вказати в якому з поясів максимальну напругу.
Тому для остальних перетинів розрахунок нормальних напруг ведемо для нижнього і верхнього поясу, з яким визначаємо максимальне значення напруги.
4.3.2.1 Нижній пояс

4.3.2.2 Верхній пояс

Максимальне значення напруги на нижньому поясі – σ=16632 Н/см2.
4.3.2.3 Коефіцієнт запасу міцності
К=31/16,633=1,86.
4.3.3 Напруга в перетині III-III
4.3.3.1 Нижній пояс

4.3.3.2 Верхній пояс

Максимальне значення напруги на нижньому поясі – σ=16813 Н/см2.
4.3.3.3 Коефіцієнт запасу міцності
К=3100/16813=1,84.
4.3.4 Напруга в перетині IV-IV
4.3.4.1 Нижній пояс

4.3.4.2 Верхній пояс

Максимальне значення напруги на нижньому поясі – σ=13273 Н/см2.
4.3.4.3 Коефіцієнт запасу міцності
К=31000/13273=2,3.
4.3.5 Напруга в перетині V-V
4.3.5.1 Нижній пояс

4.3.4.2 Верхній пояс

Максимальне значення напруги на нижньому поясі – σ=9959 Н/см2.
4.3.4.3 Коефіцієнт запасу міцності
К=31000/9959=3,1.
4.4 Розрахунок на міцність кронштейна арки-хобота скрепера
4.4.1 Геометричні характеристики перетинів
Перетини А-А і Б-Б однакові, тому площі і моменти опору вигину цих перетинів рівні:
FA=FБ=20•8,2=164 см2, WA=WБ=20•8,2/6=224 см3.
Для перетину В-В, Е-Е, Д-Д площу F, координату центру тяжкості Z0, момент інерції J, момент опору вигину W розраховуємо по формулах п.4.1, для чого ці перетини розбиваємо на прямокутники, дані про їх розміри і координати центрів тяжкості заносимо в таблицю 4.6.
Як приклад покажемо розрахунок геометричних характеристик перетину В-В.
Площа перетину:
Fb=3•8,7+3•8,7+20•3,2+20•3=176,2 см2.
Апліката центру тяжкості:
Z8=(3•8,7•7,6+3•8,7•7,6+20•3•2•1,6+20•3•13,4)/176,2=7,4 см.
Осьової омент інерції перетину:
JB=3•8,73/12+3•8,7•(7,6-7,4)2+3•8,7/12+3•8,7•(7,6-7,4)2+20•3,22/12+20•3,2•(1,6-7,4)2+
+20•33/12+2•3•(13,4-7,4)2=4744 см4.
Момент опору перетину вигину:
WB=4744/14,9-7,4=632 см3.
Значення геометричних характеристик згаданих перетинів заносимо в таблицю 4.7.
Таблиця 4.6
| Перетини | В-В | Г-Г | Д-Д | |||||||||||
| Номер прямокутника | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| B, мм | 30 | 30 | 200 | 200 | 30 | 30 | 200 | 200 | 30 | 30 | 10 | 10 | 200 | 200 |
| N, мм | 87 | 87 | 32 | 30 | 50 | 50 | 32 | 30 | 155 | 155 | 55 | 55 | 35 | 45 |
| Z, мм | 76 | 76 | 16 | 134 | 57 | 57 | 16 | 97 | 112 | 112 | 27 | 27 | 17 | 212 |
Геометричні характеристики перетинів
Таблиця 4.7
| Перетин | А-А | Б-Б | В-В | Г-Г | Д-Д |
| F, см2 | 164 | 164 | 176 | 154 | 264 |
| W, см2 | 224 | 224 | 632 | 396 | 1546 |
| ZЦ.Т., см | 4,1 | 4,1 | 7,4 | 5,5 | 11,7 |
4.4.2 Силові чинники в перетинах
При розрахунку слід мати на увазі, що реакція Р6 при її позитивному значенні сприймається нижньою проушиной, а при негативному її значенні – верхньої проушиной.
Згинаючий момент в перетинах А-А, В-В, Г-Г:
М=Р6l6+P7l7, якщо Р6>0.
Подовжнє зусилля в перетинах В-В і Г-Г:
N=P6, якщо Р6>0.
Якщо ж Р6<0, то в згаданих формулах слід покласти Р6=0.
Для перетину Б-Б:
NБ=Р8;
MБ=Р6l6-P8l8, якщо Р6<0.
У останній формулі при Р6>0 слід приймати Р6=0.
Для перетину Д-Д:
NД=Р7sinц-P6cosц, якщо Р6>0;
МД=Р7l7+P6l6, якщо Р6>0.
де φ=45° – кут нахилу перетину Д-Д і горизонталі l6, l7, l8 – плечі сил Р6, Р7, Р8 щодо центрів відповідних перетинів, значення яких представлені в таблиці 4.8. У останніх двох формулах при Р6=0 слід приймати Р6=0.
Таблиця 4.7
| Величини | Перетини арки-хобота | ||||
| А-А | Б-Б | В-В | Г-Г | Д-Д | |
| 16, см | 11 | 11 | 18,4 | 17,8 | 20,4 |
| 17, см | 1,2 | - | 13 | 6 | 23,5 |
| 18, см | - | 1,2 | - | - | - |
Як приклад покажемо розрахунок силових чинників при розрахунковому проложенії l для перетину Д-Д.
З таблиці 3.1 при розрахунковому положенні l знаходимо Р7=440,4 кН;
Р6=25,54 кН.
З Таблиці 4.8 для перетину Д-Д знаходимо l7=23,5 см;
l6=20,4 см. По вищенаведених формулах знаходимо:
NД= Р7sinц - Р6cosц=440,4•sin 45°-25,54 cos45°=293,3 кH
MД= Р7•l7+ Р6•l6=440,4•23,5+25,54•20,4=108,7 кHм.
Аналогічно виробляємо розрахунок силових фокторов для всіх перетинів при різних положеннях, які заносимо в таблицю 4.9.
Таблиця 4.9.Силові чинники в перетинах кронштейна арки-хобота.
| Силові фактори | Перетини | Розрахункові положення | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Вигибаючі моменти, кНм | А-А | 8,1 | 4,97 | 7,69 | 11,4 |
| Б-Б | 4,4 | 2,58 | 4,2 | 2,6 | |
| В-В | 61,9 | 53,86 | 58,5 | 44,9 | |
| Г-Г | 31 | 24,8 | 29,3 | 28 | |
| Д-Д | 108,7 | 97,4 | 102,5 | 71 | |
| Повздовжні моменти, кН | А-А | 440,4 | 414,3 | 415 | 234,66 |
| Б-Б | 369,5 | 342,4 | 348,8 | 216,5 | |
| В-В | 25,54 | 0 | 24,6 | 78,3 | |
| Г-Г | 25,54 | 0 | 24,6 | 78,3 | |
| Д-Д | 293,3 | 292,9 | 276 | 110,5 | |
4.4.3. Напруги в перетинах.

Де значення М і N беремо з таблиці 4.9., а W і F з таблиці 4.7.
αr - коефіцієнт контцентрації напруг, для перетину Д-Д розраховується по формулі (5)


ZЦТ=11,7 см = відстань від центру тяжкості перетину до концентрації напруг, знаходимо для перетину Д-Д з таблиці 4.7.
R=5 см – радіус кривизни концентратора напруг.


У інших перетинах концентратів напруг немає, тому при розрахунку решти перетинів приймаємо αr=1.
Для перетину Д-Д при розрахунковому положенні 1 знаходимо:

4.4.4. Коефіцієнт запасу міцності

де σ=28 кН/см2 – межа текучості ст 35 Л, з якої віділлє кронштейн
арки-хобота.
К=28/12=2,3.
Аналогічно розраховуємо напруги і коефіцієнт запасу міцності для всіх перетинів при різних розрахункових положеннях, презультати представлені в таблиці 4.10.
Таблиця 4.10.
Напруги і коефіцієнти запасу міцності в перетинах кронштейна арки-хобота.
| перетини | Розрахункові положення | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Напруження, кН,см2 | А-А | 6,3 | 4,7 | 5,9 | 6,5 |
| Б-Б | 4,2 | 3,2 | 4 | 2,48 | |
| В-В | 9,9 | 8,5 | 9,4 | 7,5 | |
| Г-Г | 8 | 6,3 | 7,85 | 7,6 | |
| Д-Д | 12 | 10,9 | 11,3 | 7,4 | |
| Коефіцієнт запаса міцності | А-А | 4,4 | 5,95 | 4,7 | 4,3 |
| Б-Б | 6,7 | 8,75 | 7 | 11,3 | |
| В-В | 2,82 | 3,3 | 2,98 | 3,7 | |
| Г-Г | 3,5 | 4,4 | 3,7 | 3,68 | |
| Д-Д | 2,3 | 2,57 | 2,47 | 3,78 | |
З аналізу таблиці 4.10. укладаємо, що максимальні напруги виникають в перетині Д-Д при розрахунковому положенні 1, коефіцієнт запасу міцності при цьому складає 2,3, що допустиме.
Якщо ж замінити матеріал кронштейна на Cт 25Л, у якої σ=24 кН/см2, то коефіцієнт запасу міцності складе:
К=24/12=2, що допустиме.
5. Розрахунок на міцність тягової рами самохідного скрепера ДЗ-875.1 Визначення навантажень в перетинах тягової рами скрепера
На тягову раму скрепера діють зусилля NE, QE, в упряжних шарнірах, зусилля S/2 з боку гідроциліндрів приводу ковша (рис 5.1.) Крім того, на тягову раму діють реакції в місцях кріплення з боку арки-хобота. У справжньому розрахунку ці реакції не визначені з причини відсутності інженерної методики їх розрахунку. Тому силові чинники визначені тільки для перетинів, де відсутні кріплення з аркою-хоботом. Визначаємо згинаючі моменти від сил, перпендикулярних площині тягової рами (Мх), від сил, паралельних площині тягової рами (Му), а також моменти, що крутять.
5.1.1. На тягу тягової рами діють тільки згинаючий момент від сил QE, перпендикулярної площини тягової рами, інші силові чинники відсутні.
Мх= QE d4,
де d4 - відстань від упряжного шарніра до місця кріплення тяги з трубою тягової рами, мм d4=2500 мм.
5.1.2 Силові чинники в перетині 8-8 труби
Мх= Му=0;
Мкр= QE d3,
де d3=2660 мм, - відстань від упряжного шарніра до осі труби тягової рами.
5.1.3 Силовиє чинники в перетині 10-10 труби


де d6=210 мм, d7=240 мм – відстань між центрами труби тягової рами і
шарніра кріплення на ній гідроциліндра при вода
ковша, вимірювання перпендикулярне і паралельно
площини тягової рами.
α0, α1 - кути нахилу осі гідроциліндра приводу ковша до вертикалі і від
тягової рами до горизонталі (см. П. 3.1.1.5.);
В1=2710 мм, В2=2380 мм – відстань між осями тяги тягової рами і
між осями гідроциліндрів приводу ковша.
5.1.4. Силові чинники в сесенії 12-12 труби.


де В3=500 мм (см. Рис. 5.1.)

Рис. 5.1. Схема сил, діючих на тяговій рамі
5.1.5 Максимальний згинаючий момент в небезпечному перетині тяги тяговй рами
Мmax=Qmax∙d4
де Qmax=48,6 кН – максимальне значення зусиль QE з розрахункових
положень, представлених в таблиці 3.1.
Знаходимо з цієї таблиці значення подовжньої осі тяги зусилля, відповідного Qmax:
NE=1,11 кH
Мmax=48,6∙2500=121,5 кHм.
5.2. Геометричні харакрерістіки небезпечного перетину тяги тягової рами

Рис. 5.2. Небезпечний перетин тяги тягової рами
Площа перетину: F=2•8,4•0,8+2,36•0,8=71 cм2. Момент інерції перетину:

Момент опору перетину вигину:
W=2•J/36=2•9727/36=540 см3.
5.3 Напруга в небезпечному перетині тяги тягової рами

Тяга тягової рами виготовлена із сталі марки 09Г2, межа текучості якої рівна σТ=31000 Н/см2.
Тобто тяга тягової рами має запас міцності:
К=σТ/σ=1,38.
Розрахунки силових чинників в перетинах труби тягової рами вироблені по формулах п.5.1.2…5.1.4 для всіх розрахункових положень.
Початкові дані для розрахунку приймаємо з таблиці 3.1. З причини однотипності розрахунків обмежимося ліш розрахунком для положення 1. З таблиці 3.1 знаходимо S=43,83 кН; QЕ=40,46 кН; NE=67,9 кН.
5.3.1 Силові чинники в перетині 8-8 труби тягової рами
Мх=Му=0;

5.3.3 Силові чинники в перетині 12-12 труби тягової рами
5.3.4
Знаходимо
приведені
моменти для
всіх перетинів
труби по формулі
перетин
– 8-8;
перетин
– 10-10.
З рис.5.2 видно, що епюра моменту, що крутить, в сечені 10-10 зазнає стрибок, тому для перетину 10-10 визначаємо 2 значення приведеного моменту.

Аналогічно розраховуємо силові чинники для перетинів труби тягової рами при інших розрахункових положеннях. Результати розрахунку зведені в таблицю 5.1. З таблиці 5.1 вибираємо максимальне значення приведеного моменту: Мпр=130,4 кНм, яке є в перетині 12-12 при розрахунковому положенні 1.
5.4 Геометричні характеристики небезпечного перетину труби тягової рами
де d=32,5 см – зовнішній діаметр труби;
S=0,8 см – товщина стінки труби.

Таблиця 5.1
Моменти в перетинах труби тягової рами.
| Розрахункове положення | 1 | 2 | 3 | 4 |
| Мкр8 | 107,6 | 0,58 | 17,8 | 129,3 |
| Мх10 | 6,67 | 0,04 | 1,1 | 8 |
| Му10 | 11,2 | 5,7 | 5,4 | 0,18 |
| Мкр10 | 105,5 | 4,52 | 16 | 113,7 |
| Мх12 | 20,5 | 19,9 | -1,7 | -24,2 |
| Му12 | 73,9 | 39,3 | 35,5 | -4,7 |
| Мкр12 | 105,5 | 4,52 | 16 | 113,7 |
| Мпр8 | 107,6 | 0,58 | 17,8 | 129,3 |
| М’пр10 | 106,3 | 5,73 | 16,9 | 113,9 |
| M”пр10 | 108,4 | 7,3 | 18,6 | 129,5 |
| Мпр12 | 130,4 | 44,28 | 38,9 | 116,3 |
Момент опору труби вигину
W=2J/d=2•10014/32,5=616 см3.
5.5 Приведені напруги в небезпечному перетині труби тягової рамиσ=Μοπ/W=130,4•102/616=21,16 кН/см2.
Напруга матеріалу туби, що допускається, складає σ=21,6 кН/см2. Таким чином, труба тягової рами має запас міцності:
К=σр/σ=21,6/21,16=1,02.
5.6 Розрахунок на міцність проушини тяги тягової рами
5.5.1 З таблиці 3.1 знаходимо максимальне значення зусилля на упряжному шарнірі
REmax=79 кН, що відповідає 1 розрахунковому положенню.
5.6.2 Тиск у внутрішній поверхні проушини

де В=5 см – ширина проушини;
r=4,5 см – внутрішній радіус проушини,

5.6.3 Еквівалентна напруга в проушине

де R=7 см – зовнішній радіус проушини.

Проушина виготовлена з відливання 25Л-I меж текучості якої σТ=24000 Н/см2, таким чином коеффіциентзапаса міцності складає:
К=σТ/σ=24000/5982=4.
5.7 Розрахунок на міцність пальця упряжного шарніра
Дотична напруга на пальці:
τ=REmax/πr2=79000/3,14•3,52=2053,8 Н/см2.
Палець виготовляється із сталі 45Б, межа текучості якої на зрушення 18000 Н/см2.
Таким чином, коефіцієнт запасу міцності складає:

6. Розрахунок передньої заслінки ковша скрепера
6.1 Зусилля, діючі на заслінку
Приймаємо, що найбільше зусилля відкриття заслінки виникають, коли ківш завантажений з шапкою. При відкритті заслонки необхідно подолати тиск грунту знаходиться під заслінкою, тертя грунту об грунт, вагу заслінки.
6.1.1 Визначимо силу тяжіння грунту знаходиться під заслінкою

де γ=15 кН/м3 – об'ємна вага рихлого грунту;
B=2430 мм – ширина нижньої частини заслінки;
B1=2754 мм – ширина верхньої частині заслонки.
,
,
,
–
площі фігур,
що становлять
бічну
площа заслінки.
6.1.1 Визначаємо площу трикутника O1BC

Де


H=1.2м – висота наповнення трунта.
6.1.1.2. Визначаємо площу кріволенейной трапеції О1NDB
SO1NDB= SODB - SONO1, де SODB-площа сектора ODB:

SONO1-площадь трикутника ONО1;
SONO1=1/2•NO•O1O•sin120=1/2•0.078•0.079•sin120=0.0006м2.
Розглянемо трикутник О1ОА. Звідки маємо:


6.1.1.3. Визначаємо площу кріволенейной трапеції NLED
SNLED= SOED – SOLN,
де SOED – площа сектора ОED:


SOLN – площа трикутника ОLN.
З трикутника ОАN маємо:


6.1.1.4. Визначаємо площу трикутника КЕL.
SKEL= SOFE – SOFRL,
де SOFE – площа трикутника ОFE
SOFE=1/2•OF•OE•cos9026=1/2•0.14•0.854•cos9026=0.059м2.
SOFKL=0.01 м2 – площа фігури ОFKL/
SKEL=0.059-0.01=0.049м2.
6.1.1.5. Визначаємо площу сектора EКA.
SEKA= SDOA – SNLED-SKEL – SNOA,
де SDOA - площа трикутника ОNО1;
SNOА=1/2•NO•АO•sin830=1/2•0.078•0.854sin830=0.033м2.
SEKA=0,528-0,0595-0,033=0,3865 м2
6.1.1.6. Підставляючи получениє значення площі в початкову формулу, одержимо.
σγπ3=15[2,754(0,328+0,0754)+((2,43+2,754/2)(0,0595+0,049+
+2,43•0,3865]=34,97 кH.
Відкриттю заслінки перешкоджає сила тертя трунта об заслінку. Враховуючи, що на поверхні заслінки можливо налипання грунту, приймаємо максимальне значаніє коефіцієнта тертя грунту по грунту К=1, тоді сила тертя грунту рівна:
FТР=КGгр3=1•34,97=34,97 кН.
6.1.2. Зусилля в тязі визначається з рівняння суми моментів щодо шарніра кріплення заслінки ковша.

Де G3=3.89 kH – сила тяжіння заслінки.
S – зусилля в тязі заслінки.

6.1.3. Становлячі реакції в шарнірі Про (Рис. 6.1.)
З рівняння суми проекції на осі X і У:
∑y=Fтрcos54° - S sin16°+2Roy=0;
34,97•cos54° - 48,5• sin16°+2Roy=0;
Звідки
Roy=1/2(34,97•cos54° - 48,5• sin16°)=3,59 кН;
∑z= 2Roz+S cos16° - Fтрsin54°-Gгр3=0;
2Roz+48,5 cos16° - 34,97sin54°-34,97-3,89=0;
2Roz-20,5=0;
2Roz=10,25кН.
6.2. Зусилля в гідроциліндрі приводу заслінки визначимо з рівняння суми моментів одо шарніра А (см. Рис. 6.3.)

Рис. 6.3. Схема сил, діючих в гідроциліндрі приводу заслінки
∑М(А)= Ргц12-S•11 =0.

6.3. реакція в опорі А.
∑у= RАу+ Ргц sin7°-S sin16°=0;
RАу=-55,4 sin7°+48,5 sin16°=6,6 кН;
∑z= RАZ+ Ргц cos7°-S cos16°=0;
RАZ=55.4• cos7°-48.5•cos16°=8.4 кН.
Одержані навантаження в тязі S=48,5 кН і Ргц=55,4 кН є робочими навантаженнями в механізмі приводу заслінки, а найбільші навантаження визначаються по найбольшему зусиллю в гідроциліндрі заслінки.
Найбільші зусилля в штоковій порожнині гідроциліндра приводу заслінки:

Де р=1400 Н/см2 - максимальний тиск в гідросистемі;
D=10 см – діамерт поршня;
D=5 см – діаметер штока.

Становлячі реакції опори А:
RАу=S sin16°+ Ргц sin7°=71,890• sin16°+ 82.160 sin7°=9.8 кН;
RАZ=Ргц cos7°-Scos16°= 82.16•cos7°-71.98•cos16°=12.44 кН.
Становлячі реакції опори 0 і реакцію К на кромці заслінки визначаємо в пропозиції, що гідроциліндрі приводу заслінки розбиває максимальне зусилля при закритті заслінки коли угрунта в ній немає.






6.4 Розрахунок на міцність боковини заслінки
6.4.1. Розрахунок на міцність перетину А-А боковини заслінки (Рис. 6.5.)
6.4.1.1. згинаючий момент в перетині.
М=ROZ•25=33,3•25=832,5 кН см.
6.4.1.2 Момент опору перетину вигину

де b=6 мм – товщина стінки;
Н=450 мм – висота перетину А-А;
h1=140 мм – висота вигину боковин заслінки;
α=arctg140/162=40°50’ – кут нахилу ділянки боковин;
h2=214 мм – довжина наклоненого ділянки боковин.

6.4.1.3 Площа перетину
F=2•0,6•15,5+0,6•21,4=31,44 см2.
6.4.1.4 Напруга в перетині
.
6.4.1.5 Коефіцієнт запасу міцності
Боковина заслінки виготовлена із сталі 09Г2 з межею текучості σ=31 кН/см2
К=31/4,46=6,95.
6.4.2 Розрахунок на міцність проушини боковини
6.4.2.1 Результуюча реакція на проушине

6.4.2.2 Тиск у внітренней поверхні проушини
p=Ro/2rB,
де r=3,5 см – внутрішній радіус проушини;
B=4 см – товщина листу проушини.
р=38,69/(2•3,5•4)=1,4 кН/см2.
6.4.2.3 Еквівалентна напруга в проушине

де R=5,5 см – зовнішній радіус проушини.

6.4.2.4 Коефіцієнт запасу міцності
К=σТ/σЭКВ=31/4,7=6,6.
6.5 Розрахунок на міцність пальця кріплення заслінки з ковшом
6.5.1 Площа перетину пальця
F=рD2/4=3,14•4,52/4=15,9 см2.
де D=4,52 – діаметр пальця.
6.5.2 Дотична напруга в перетині пальця
τ=R0/F=38,69/2,4=2,4 кН/см2.
6.5.3 Коефіцієнт запасу міцності
Палець виготовлений із сталі 45, межа текучості, якої на зрушення τТ=18 кН/см2.
К=τТ/τ=18/2,4=7,5.
6.6 Розрахунок на міцність труби тяги заслінкиНайбільш небезпечним для тяги є момент, коли гідроциліндр приводу заслінки у момент її закриття при порожньому ковші розвиває максимальне зусилля, при цьому тяга випробовує стиснення і її потрібно рахувати на стійкість.
6.6.1 Площа перетину тяги
F=(π/4)(D2-d2)=(3,14/4)(5,82-4,22)=12,56 см2.
де D=5,8 см, d=4,2 см – відповідно зовнішній і внутрішній діаметри кільцевої перетини тяги.
6.6.2 Момент інерції перетину тяги
J=(π/4)(D4-d4)=(3,14/4)(5,82-4,22)=40,293 см2.
6.6.3 Радіус інерції перетину тяги

6.6.4 Гнучкість тяги
λ=l/i=112/1,79=62,6,
де l=112 см – довжина тяги;
λ=0,85 – коефіцієнт ослаблення допускаються нарпяженій.
6.6.5 Напруга в перетині тяги
.
6.6.6 Коефіцієнт запасу міцності
К=уТ/у=21,6/5,73=3,2.
6.7 Розрахунок на міцність проушини тяги заслінки
6.7.1 Тиск по внутрішній поверхні проушини

де r=5,8 см – внутрішній радіус проушини;
B=7,5 см – ширина проушини.
6.7.2 Еквівалентна напруга в проушине

де R=8,3 – зовнішній радіус проушини.
6.7.3. Коефіцієнт запасу міцності.

6.8 Розрахунок на міцність пальця кріплення тяги
6.8.1. Дотична напруга в перетині пальця

де r=2,25 – радіус пальця.
6.8.2. Коефіцієнт запасу міцності

Робоче обладнання скреперів забезпечено годравлічеськім приводом, який служе для управління положенням елементів робітника обладнання при виконанні технологічних операцій.
Робоча рідина, вживана в гідроприводах, повинна відповідати ряду вимог:
- масло не повинне змінювати в'язкість і не розкладатися при значних препаратах температур;
- не впливати на матеріал ущільнюючих елементів, систем;
- володіти здатністю протистояти піноутворенню.
Робоча рідина одночасно є середовищем, що мастить і антикорозійною, для агрегатів і гидроліній системи.
Робоче устаткування навісних і причіпних машин приводиться в дію від гідросистеми базових тракторів і тягачів, які є газделительно-агрегатною системою.
Гідравлічний привід складається з наступних складників: насоса, що приводиться в рух від двигуна базової машини; виконавчого механізму, що є гідроциліндром; механізму управління – гидрораспределітеля; вспомагательних пристроїв – гидробака, фільтру, гидроліній.
У гідравлічному приводі обертальний рух валу насоса перетвориться в поступальну ходу поршня гідроциліндра. Енергія передається від насоса до гідроциліндрів робочою рідиною.
Гідросистема скрепера призначена для підйому - опускання ковша і заслінки, а також переміщення вперед і назад задньої стінки ковша. У гідросистемі скрепера гидрораспределітелі А, Би, В трьох золотниковий чотирьохпозиційний («плаваюче» положення в скрепері не використовують).
З гидробака по всасивабщей гидролінії рідину потрапляє в насос Н1, який по напірній гидролінії до насосної порожнини гидрораспределітеля Р1. Він складається з трьох гилдрораспределітелей А,Б,В і запобіжного клапана. У нейтральному положенні входи напірної гидролінії в розподільники перекриті, і робоча рідина за рахунок збільшеного тиску в гидролінії долає опір гидроклапанов і через фільтр Ф1 на злив в гидробак. Подальша робота гідроприводу залежить від положення рукоядки і пов'язаного з ним золотником гидрораспределітеля.
Гидрораспределітель А управляє гидроцеліндром ( поз. 2) задньої стінки; гидрораспределітель Би управляє гідроциліндром підйому і опускання передньої заслінки (поз. 3); гидрораспределітель В управляє гідроциліндрами приводу підйому і опускання ковша (поз. 4 (1), поз. 4 (2)).
У гидролінії гідроциліндрів 4 (1), 4 (2) для надійної фіксациіковша в піднятому положенні і захисту рукавів високих швидкостях руху між поршневою і штоковою порожнинами встановлюється гідравлічний замок (поз. 6).
Запобігти поломці механізмів важелів іперегрузки гідросистеми і гидромотора в системі передбачені гидроклапани в системі передньої заслінки (поз. 8). А також встановлюються досселя (поз. 5(1) і поз. (5.2)) із зворотними клапанами для гідроциліндрів ковша, які дають можливість перепуська або збору рідини на злив.
Для контролю тиску робочої рідини в напірній магістралі передбачене місце для установки манометра.
7.1. Перевірочний розрахунок параметрів гідроциліндрів приводу робочого оборудиванія скрепера.
У зв'язку із зміною навантажень, діючих на штоки гідроциліндрів приводу ковша, передньої заслінки і задньої стінки необхідно визначити їх працездатність, виробивши розрахунок необхідних діаметрів поршнів.
7.1.1. Розрахунок діаметру гідроциліндра заслінки
Початкові дані:
- вага передньої заслінки, G3=3,89 кН;
-вес грунту, що знаходиться усередині заслінки, G2=34,97 кН;
- тиск в гідросистемі Р=10 Мпа;
-сила тертя грунту, що знаходиться в заслінці об сталь, FТР=34,97 кН;
Зусилля в гідроциліндрі визначаємо Fгц з рівняння рівноваги моментів сил щодо осі О.
Fгц>∑М0.
∑М0.=Sп•1sn•con16° - Fгц•1sn=0.
Невідоме зусилля в тязі заслінки Sп визначаємо з рівняння моментів всіх сил щодо осі О1 (точки кріплення передньої заслінки до ковша).
Sп> ∑М0.= 0;
∑М0.=G313+Gгр3•12+ Fгц R-Sп•con16°•750 - Sп con16°•840=0;

По даному зусиллю на штоку визначаємо необходимій діаметр поршня гідроциліндра по формулі:

Розрахунок діаметру гідроциліндра механізму підняття і пускання ковша.
Як исходніх данніх для розрахунку беремо транспортне положення скрепера з груженім ковшем з «шапклй» оскільки в даному випадку в гідроциліндрах діє максимальне утримуючі зусилля – S = 141,2 кН (см. п. 3.4.4). Воно безпосередньо пов'язане з штоком гідроциліндрів, поєтому його розподіляємо між двома гідроциліндрами приводу ковша:

Розрахунок зусилля гідроциліндра приводу задрней стінки. Сответственно розрахунку приймаємо Д=100 мм, і тому значенню виконуємо подальші розрахунки гідроциліндра:
D=К•Д,
Де К=d/Д – приймаємо по таблиці 2 (методичні вказівки); К=0,5. d =0,5•100=50 мм. Значення d=50мм відповідає ряду нормальних діаметрів по ГОСТ 12447-80. Знаючи витрату Q масла при ходу поршня визначаємо швидкість V з рівняння:

Знаючи середню швидкість масла V0=5м/c=3000 дм/мин, визначаємо мінімальний діаметр d0 отвору гідроциліндра, що підводить:

Для опускання ковша: відповідно розрахунку приймаємо Д=100 мм, і тому значенню виконуємо всі подальші розрахунки гідроциліндра.
Розраховуємо діаметр d штока гідроциліндра:
d =К•Д,
де К= d/Д – приймаємо по таблиці 2 (методичні вказівки); К=0,5.
d =0,5•100=50 мм.
Розрахунок аналогічний розрахунку для заслінки.
Для задньої стінки: відповідно розрахунку приймаємо Д=63 мм, і по цьому значенню виконуємо всі подальші розрахунки гідроциліндра
Розраховуємо діаметр d штока гідроциліндра:
d =К•Д,
де К= d/Д – приймаємо по таблиці 2 (методичні вказівки); К=0,5.
d =0,5•63=31,5? 32 мм.
Значення d=32 мм відповідає ряду нормальних діаметрів по ГОСТ 12447-80.
Знаючи витрату Q масла при робочому ходу поршня визначаємо швидкість V з рівняння:

Знаючи середню швидкість масла V0=5м/c=3000 дм/мин, визначаємо мінімальний діаметр d0 отвору гідроциліндра, що підводить:

Початкові дані:
вага задньої стінки, приведений до опорного ролика:

коефіцієнт тертя грунту по сталі:
µ=0,35;
густина грунту γπ=1600 кг/м3;
коефіцієнт сопротовленія перекочуванню опорних роликів:
f=0.01.
Згідно розрахунковій схемі зусилля на штоку гідроциліндра задньої стінки буде рівне:
Fгц= Fд+Fб+Fк,
де Fд - сила тертя про днище ковша скрепера, кН;
Fб - сила опору каченію опрніх роликів, кН.
Сила тертя грунту про днище ковша скрепера виражається залежністю:
Fд =γр•g•Vr•µ,
Vr - об'їм виштовхування грунту з ковша скрепера рівний:
Vr=1/2•Lд•Нзс•В=1/2•0,875•1,264•2,43=1,344 м3.
Тоді:
Fд=1600•9,81•1,344•0,35=7383,4 Н=7,3834 кН.
Сила тертя грунту об бічні стінки розраховується п оследующей зависимости%

Опір перекочуванню коліс визначається з виразу:

Визначаємо зусилля на штоку гідроциліндра задньої стінки:
Fгц= 7,3834+2•7,9245+2•0,041=23,3144 кН.
При роботі поршневою порожниною потрібний діаметр гідроциліндра буде рівний:

Отже, по умові забезпечення виштовхування грунту з ковша скрепера, що залишився, задньою стінкою існуючий гідроциліндр придатний.
9. Безпека життєдіяльності і охорона праці9.1 Охорона навколишнього середовища
До шкідливих до шкідливих чинників відносять такі, які при дії на організм людини або на навколишнє середовище в цілому (у разі порушення вимог безпеки) можуть викликати забруднення отруєння або відхилення в стані здоров'я людини.
Сучасне промислове виробництво забруднює природу не тільки газоподібними і твердими відходами, але і тепловими викидами, електромагнітними полями, іонізуючими випромінюваннями і іншими фізичними чинниками. Таке вторгнення в природу порушує основний закон стабільного розвитку і екологічної рівноваги, і ставить людство на грань катастрофи.
Технологічні процеси в будівельній промисловості, при ремонті і експлуатації будівельних машин, як