Скрепер

в перетинах арки-хобота скрепера

4.3.1 Напруги в перетині I-I

При розрахунку напруг значення силових чинників беремо з таблиці 4.2. Оскільки перетин I-I має вісь симмерії біля осі у, те максимальне значення нормальної напруги визначається по формулі:


Скрепер


Арка-хобот виготовлений із сталі 09Г2, межа текучості якої рівна σς=31 Н/см2.Таким чином, перетин I-I має коефіцієнт запасу міцності:


К=31/20,696=1,5


4.3.2 Напруга в перетині II-II

Решта перетинів не симетрична, щодо осі y1 – тому не можна наперед вказати в якому з поясів максимальну напругу.

Тому для остальних перетинів розрахунок нормальних напруг ведемо для нижнього і верхнього поясу, з яким визначаємо максимальне значення напруги.

4.3.2.1 Нижній пояс


Скрепер


4.3.2.2 Верхній пояс


Скрепер


Максимальне значення напруги на нижньому поясі – σ=16632 Н/см2.

4.3.2.3 Коефіцієнт запасу міцності


К=31/16,633=1,86.


4.3.3 Напруга в перетині III-III

4.3.3.1 Нижній пояс


Скрепер


4.3.3.2 Верхній пояс


Скрепер


Максимальне значення напруги на нижньому поясі – σ=16813 Н/см2.

4.3.3.3 Коефіцієнт запасу міцності


К=3100/16813=1,84.


4.3.4 Напруга в перетині IV-IV

4.3.4.1 Нижній пояс


Скрепер


4.3.4.2 Верхній пояс


Скрепер


Максимальне значення напруги на нижньому поясі – σ=13273 Н/см2.

4.3.4.3 Коефіцієнт запасу міцності


К=31000/13273=2,3.


4.3.5 Напруга в перетині V-V

4.3.5.1 Нижній пояс


Скрепер


4.3.4.2 Верхній пояс


Скрепер


Максимальне значення напруги на нижньому поясі – σ=9959 Н/см2.

4.3.4.3 Коефіцієнт запасу міцності


К=31000/9959=3,1.


4.4 Розрахунок на міцність кронштейна арки-хобота скрепера

4.4.1 Геометричні характеристики перетинів


Перетини А-А і Б-Б однакові, тому площі і моменти опору вигину цих перетинів рівні:


FA=FБ=20•8,2=164 см2, WA=WБ=20•8,2/6=224 см3.


Для перетину В-В, Е-Е, Д-Д площу F, координату центру тяжкості Z0, момент інерції J, момент опору вигину W розраховуємо по формулах п.4.1, для чого ці перетини розбиваємо на прямокутники, дані про їх розміри і координати центрів тяжкості заносимо в таблицю 4.6.

Як приклад покажемо розрахунок геометричних характеристик перетину В-В.

Площа перетину:


Fb=3•8,7+3•8,7+20•3,2+20•3=176,2 см2.


Апліката центру тяжкості:


Z8=(3•8,7•7,6+3•8,7•7,6+20•3•2•1,6+20•3•13,4)/176,2=7,4 см.


Осьової омент інерції перетину:


JB=3•8,73/12+3•8,7•(7,6-7,4)2+3•8,7/12+3•8,7•(7,6-7,4)2+20•3,22/12+20•3,2•(1,6-7,4)2+

+20•33/12+2•3•(13,4-7,4)2=4744 см4.


Момент опору перетину вигину:


WB=4744/14,9-7,4=632 см3.


Значення геометричних характеристик згаданих перетинів заносимо в таблицю 4.7.


Таблиця 4.6

Перетини В-В Г-Г Д-Д
Номер прямокутника 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 5 6
B, мм 30 30 200 200 30 30 200 200 30 30 10 10 200 200
N, мм 87 87 32 30 50 50 32 30 155 155 55 55 35 45
Z, мм 76 76 16 134 57 57 16 97 112 112 27 27 17 212

Геометричні характеристики перетинів


Таблиця 4.7

Перетин А-А Б-Б В-В Г-Г Д-Д
F, см2 164 164 176 154 264
W, см2 224 224 632 396 1546
ZЦ.Т., см 4,1 4,1 7,4 5,5 11,7

4.4.2 Силові чинники в перетинах

При розрахунку слід мати на увазі, що реакція Р6 при її позитивному значенні сприймається нижньою проушиной, а при негативному її значенні – верхньої проушиной.

Згинаючий момент в перетинах А-А, В-В, Г-Г:


М=Р6l6+P7l7, якщо Р6>0.


Подовжнє зусилля в перетинах В-В і Г-Г:

N=P6, якщо Р6>0.

Якщо ж Р6<0, то в згаданих формулах слід покласти Р6=0.

Для перетину Б-Б:

NБ=Р8;

MБ=Р6l6-P8l8, якщо Р6<0.

У останній формулі при Р6>0 слід приймати Р6=0.

Для перетину Д-Д:

NД=Р7sinц-P6cosц, якщо Р6>0;


МД=Р7l7+P6l6, якщо Р6>0.


де φ=45° – кут нахилу перетину Д-Д і горизонталі l6, l7, l8 – плечі сил Р6, Р7, Р8 щодо центрів відповідних перетинів, значення яких представлені в таблиці 4.8. У останніх двох формулах при Р6=0 слід приймати Р6=0.

Таблиця 4.7

Величини Перетини арки-хобота
А-А Б-Б В-В Г-Г Д-Д
16, см 11 11 18,4 17,8 20,4
17, см 1,2 - 13 6 23,5
18, см - 1,2 - - -

Як приклад покажемо розрахунок силових чинників при розрахунковому проложенії l для перетину Д-Д.

З таблиці 3.1 при розрахунковому положенні l знаходимо Р7=440,4 кН;

Р6=25,54 кН.

З Таблиці 4.8 для перетину Д-Д знаходимо l7=23,5 см;

l6=20,4 см. По вищенаведених формулах знаходимо:


NД= Р7sinц - Р6cosц=440,4•sin 45°-25,54 cos45°=293,3 кH

MД= Р7•l7+ Р6•l6=440,4•23,5+25,54•20,4=108,7 кHм.


Аналогічно виробляємо розрахунок силових фокторов для всіх перетинів при різних положеннях, які заносимо в таблицю 4.9.


Таблиця 4.9.Силові чинники в перетинах кронштейна арки-хобота.

Силові фактори Перетини Розрахункові положення
1 2 3 4
Вигибаючі моменти, кНм А-А 8,1 4,97 7,69 11,4
Б-Б 4,4 2,58 4,2 2,6
В-В 61,9 53,86 58,5 44,9
Г-Г 31 24,8 29,3 28
Д-Д 108,7 97,4 102,5 71
Повздовжні моменти, кН А-А 440,4 414,3 415 234,66
Б-Б 369,5 342,4 348,8 216,5
В-В 25,54 0 24,6 78,3
Г-Г 25,54 0 24,6 78,3
Д-Д 293,3 292,9 276 110,5

4.4.3. Напруги в перетинах.


Скрепер


Де значення М і N беремо з таблиці 4.9., а W і F з таблиці 4.7.

αr - коефіцієнт контцентрації напруг, для перетину Д-Д розраховується по формулі (5)


Скрепер

Скрепер


ZЦТ=11,7 см = відстань від центру тяжкості перетину до концентрації напруг, знаходимо для перетину Д-Д з таблиці 4.7.

R=5 см – радіус кривизни концентратора напруг.


Скрепер

Скрепер


У інших перетинах концентратів напруг немає, тому при розрахунку решти перетинів приймаємо αr=1.

Для перетину Д-Д при розрахунковому положенні 1 знаходимо:


Скрепер


4.4.4. Коефіцієнт запасу міцності


Скрепер


де σ=28 кН/см2 – межа текучості ст 35 Л, з якої віділлє кронштейн

арки-хобота.


К=28/12=2,3.


Аналогічно розраховуємо напруги і коефіцієнт запасу міцності для всіх перетинів при різних розрахункових положеннях, презультати представлені в таблиці 4.10.

Таблиця 4.10.

Напруги і коефіцієнти запасу міцності в перетинах кронштейна арки-хобота.


перетини Розрахункові положення
1 2 3 4
Напруження, кН,см2 А-А 6,3 4,7 5,9 6,5
Б-Б 4,2 3,2 4 2,48
В-В 9,9 8,5 9,4 7,5
Г-Г 8 6,3 7,85 7,6
Д-Д 12 10,9 11,3 7,4
Коефіцієнт запаса міцності А-А 4,4 5,95 4,7 4,3
Б-Б 6,7 8,75 7 11,3
В-В 2,82 3,3 2,98 3,7
Г-Г 3,5 4,4 3,7 3,68
Д-Д 2,3 2,57 2,47 3,78

З аналізу таблиці 4.10. укладаємо, що максимальні напруги виникають в перетині Д-Д при розрахунковому положенні 1, коефіцієнт запасу міцності при цьому складає 2,3, що допустиме.

Якщо ж замінити матеріал кронштейна на Cт 25Л, у якої σ=24 кН/см2, то коефіцієнт запасу міцності складе:


К=24/12=2, що допустиме.

5. Розрахунок на міцність тягової рами самохідного скрепера ДЗ-87
5.1 Визначення навантажень в перетинах тягової рами скрепера

На тягову раму скрепера діють зусилля NE, QE, в упряжних шарнірах, зусилля S/2 з боку гідроциліндрів приводу ковша (рис 5.1.) Крім того, на тягову раму діють реакції в місцях кріплення з боку арки-хобота. У справжньому розрахунку ці реакції не визначені з причини відсутності інженерної методики їх розрахунку. Тому силові чинники визначені тільки для перетинів, де відсутні кріплення з аркою-хоботом. Визначаємо згинаючі моменти від сил, перпендикулярних площині тягової рами (Мх), від сил, паралельних площині тягової рами (Му), а також моменти, що крутять.

5.1.1. На тягу тягової рами діють тільки згинаючий момент від сил QE, перпендикулярної площини тягової рами, інші силові чинники відсутні.


Мх= QE d4,


де d4 - відстань від упряжного шарніра до місця кріплення тяги з трубою тягової рами, мм d4=2500 мм.

5.1.2 Силові чинники в перетині 8-8 труби


Мх= Му=0;

Мкр= QE d3,


де d3=2660 мм, - відстань від упряжного шарніра до осі труби тягової рами.

5.1.3 Силовиє чинники в перетині 10-10 труби


Скрепер

Скрепер


де d6=210 мм, d7=240 мм – відстань між центрами труби тягової рами і

шарніра кріплення на ній гідроциліндра при вода

ковша, вимірювання перпендикулярне і паралельно

площини тягової рами.

α0, α1 - кути нахилу осі гідроциліндра приводу ковша до вертикалі і від

тягової рами до горизонталі (см. П. 3.1.1.5.);

В1=2710 мм, В2=2380 мм – відстань між осями тяги тягової рами і

між осями гідроциліндрів приводу ковша.


5.1.4. Силові чинники в сесенії 12-12 труби.


Скрепер

Скрепер

де В3=500 мм (см. Рис. 5.1.)


Скрепер

Рис. 5.1. Схема сил, діючих на тяговій рамі


5.1.5 Максимальний згинаючий момент в небезпечному перетині тяги тяговй рами


Мmax=Qmax∙d4


де Qmax=48,6 кН – максимальне значення зусиль QE з розрахункових

положень, представлених в таблиці 3.1.

Знаходимо з цієї таблиці значення подовжньої осі тяги зусилля, відповідного Qmax:


NE=1,11 кH

Мmax=48,6∙2500=121,5 кHм.


5.2. Геометричні харакрерістіки небезпечного перетину тяги тягової рами

Скрепер

Рис. 5.2. Небезпечний перетин тяги тягової рами


Площа перетину: F=2•8,4•0,8+2,36•0,8=71 cм2. Момент інерції перетину:


Скрепер

Момент опору перетину вигину:


W=2•J/36=2•9727/36=540 см3.


5.3 Напруга в небезпечному перетині тяги тягової рами

Скрепер


Тяга тягової рами виготовлена із сталі марки 09Г2, межа текучості якої рівна σТ=31000 Н/см2.

Тобто тяга тягової рами має запас міцності:


К=σТ/σ=1,38.


Розрахунки силових чинників в перетинах труби тягової рами вироблені по формулах п.5.1.2…5.1.4 для всіх розрахункових положень.

Початкові дані для розрахунку приймаємо з таблиці 3.1. З причини однотипності розрахунків обмежимося ліш розрахунком для положення 1. З таблиці 3.1 знаходимо S=43,83 кН; QЕ=40,46 кН; NE=67,9 кН.

5.3.1 Силові чинники в перетині 8-8 труби тягової рами


Мх=Му=0;

Скрепер


5.3.3 Силові чинники в перетині 12-12 труби тягової рами


Скрепер5.3.4 Знаходимо приведені моменти для всіх перетинів труби по формулі


Скрепер перетин – 8-8;

Скрепер перетин – 10-10.


З рис.5.2 видно, що епюра моменту, що крутить, в сечені 10-10 зазнає стрибок, тому для перетину 10-10 визначаємо 2 значення приведеного моменту.


Скрепер


Аналогічно розраховуємо силові чинники для перетинів труби тягової рами при інших розрахункових положеннях. Результати розрахунку зведені в таблицю 5.1. З таблиці 5.1 вибираємо максимальне значення приведеного моменту: Мпр=130,4 кНм, яке є в перетині 12-12 при розрахунковому положенні 1.

5.4 Геометричні характеристики небезпечного перетину труби тягової рами

Скрепер


де d=32,5 см – зовнішній діаметр труби;

S=0,8 см – товщина стінки труби.


Скрепер


Таблиця 5.1

Моменти в перетинах труби тягової рами.

Розрахункове положення 1 2 3 4
Мкр8 107,6 0,58 17,8 129,3
Мх10 6,67 0,04 1,1 8
Му10 11,2 5,7 5,4 0,18
Мкр10 105,5 4,52 16 113,7
Мх12 20,5 19,9 -1,7 -24,2
Му12 73,9 39,3 35,5 -4,7
Мкр12 105,5 4,52 16 113,7
Мпр8 107,6 0,58 17,8 129,3
М’пр10 106,3 5,73 16,9 113,9
M”пр10 108,4 7,3 18,6 129,5
Мпр12 130,4 44,28 38,9 116,3

Момент опору труби вигину


W=2J/d=2•10014/32,5=616 см3.

5.5 Приведені напруги в небезпечному перетині труби тягової рами

σ=Μοπ/W=130,4•102/616=21,16 кН/см2.


Напруга матеріалу туби, що допускається, складає σ=21,6 кН/см2. Таким чином, труба тягової рами має запас міцності:


К=σр/σ=21,6/21,16=1,02.


5.6 Розрахунок на міцність проушини тяги тягової рами

5.5.1 З таблиці 3.1 знаходимо максимальне значення зусилля на упряжному шарнірі


REmax=79 кН, що відповідає 1 розрахунковому положенню.


5.6.2 Тиск у внутрішній поверхні проушини


Скрепер


де В=5 см – ширина проушини;

r=4,5 см – внутрішній радіус проушини,


Скрепер


5.6.3 Еквівалентна напруга в проушине


Скрепер


де R=7 см – зовнішній радіус проушини.


Скрепер


Проушина виготовлена з відливання 25Л-I меж текучості якої σТ=24000 Н/см2, таким чином коеффіциентзапаса міцності складає:


К=σТ/σ=24000/5982=4.


5.7 Розрахунок на міцність пальця упряжного шарніра

Дотична напруга на пальці:


τ=REmax/πr2=79000/3,14•3,52=2053,8 Н/см2.


Палець виготовляється із сталі 45Б, межа текучості якої на зрушення 18000 Н/см2.

Таким чином, коефіцієнт запасу міцності складає:


Скрепер


6. Розрахунок передньої заслінки ковша скрепера
6.1 Зусилля, діючі на заслінку

Приймаємо, що найбільше зусилля відкриття заслінки виникають, коли ківш завантажений з шапкою. При відкритті заслонки необхідно подолати тиск грунту знаходиться під заслінкою, тертя грунту об грунт, вагу заслінки.


6.1.1 Визначимо силу тяжіння грунту знаходиться під заслінкою


Скрепер


де γ=15 кН/м3 – об'ємна вага рихлого грунту;

B=2430 мм – ширина нижньої частини заслінки;

B1=2754 мм – ширина верхньої частині заслонки.

Скрепер,Скрепер,Скрепер, Скрепер– площі фігур, що становлять бічну

площа заслінки.

6.1.1 Визначаємо площу трикутника O1BC


Скрепер

Де

СкреперСкрепер


H=1.2м – висота наповнення трунта.


6.1.1.2. Визначаємо площу кріволенейной трапеції О1NDB


SO1NDB= SODB - SONO1, де SODB-площа сектора ODB:

Скрепер


SONO1-площадь трикутника ONО1;


SONO1=1/2•NO•O1O•sin120=1/2•0.078•0.079•sin120=0.0006м2.


Розглянемо трикутник О1ОА. Звідки маємо:


Скрепер

Скрепер


6.1.1.3. Визначаємо площу кріволенейной трапеції NLED


SNLED= SOED – SOLN,

де SOED – площа сектора ОED:

Скрепер

Скрепер


SOLN – площа трикутника ОLN.

З трикутника ОАN маємо:


Скрепер

Скрепер


6.1.1.4. Визначаємо площу трикутника КЕL.


SKEL= SOFE – SOFRL,

де SOFE – площа трикутника ОFE

SOFE=1/2•OF•OE•cos9026=1/2•0.14•0.854•cos9026=0.059м2.

SOFKL=0.01 м2 – площа фігури ОFKL/

SKEL=0.059-0.01=0.049м2.


6.1.1.5. Визначаємо площу сектора EКA.


SEKA= SDOA – SNLED-SKEL – SNOA,

де SDOA - площа трикутника ОNО1;

SNOА=1/2•NO•АO•sin830=1/2•0.078•0.854sin830=0.033м2.

SEKA=0,528-0,0595-0,033=0,3865 м2


6.1.1.6. Підставляючи получениє значення площі в початкову формулу, одержимо.


σγπ3=15[2,754(0,328+0,0754)+((2,43+2,754/2)(0,0595+0,049+

+2,43•0,3865]=34,97 кH.


Відкриттю заслінки перешкоджає сила тертя трунта об заслінку. Враховуючи, що на поверхні заслінки можливо налипання грунту, приймаємо максимальне значаніє коефіцієнта тертя грунту по грунту К=1, тоді сила тертя грунту рівна:


FТР=КGгр3=1•34,97=34,97 кН.


6.1.2. Зусилля в тязі визначається з рівняння суми моментів щодо шарніра кріплення заслінки ковша.


Скрепер


Де G3=3.89 kH – сила тяжіння заслінки.

S – зусилля в тязі заслінки.


Скрепер


6.1.3. Становлячі реакції в шарнірі Про (Рис. 6.1.)

З рівняння суми проекції на осі X і У:


∑y=Fтрcos54° - S sin16°+2Roy=0;

34,97•cos54° - 48,5• sin16°+2Roy=0;

Звідки

Roy=1/2(34,97•cos54° - 48,5• sin16°)=3,59 кН;

∑z= 2Roz+S cos16° - Fтрsin54°-Gгр3=0;

2Roz+48,5 cos16° - 34,97sin54°-34,97-3,89=0;

2Roz-20,5=0;

2Roz=10,25кН.


6.2. Зусилля в гідроциліндрі приводу заслінки визначимо з рівняння суми моментів одо шарніра А (см. Рис. 6.3.)

Скрепер

Рис. 6.3. Схема сил, діючих в гідроциліндрі приводу заслінки


∑М(А)= Ргц12-S•11 =0.

Скрепер


6.3. реакція в опорі А.

∑у= RАу+ Ргц sin7°-S sin16°=0;

RАу=-55,4 sin7°+48,5 sin16°=6,6 кН;

∑z= RАZ+ Ргц cos7°-S cos16°=0;

RАZ=55.4• cos7°-48.5•cos16°=8.4 кН.


Одержані навантаження в тязі S=48,5 кН і Ргц=55,4 кН є робочими навантаженнями в механізмі приводу заслінки, а найбільші навантаження визначаються по найбольшему зусиллю в гідроциліндрі заслінки.

Найбільші зусилля в штоковій порожнині гідроциліндра приводу заслінки:


Скрепер


Де р=1400 Н/см2 - максимальний тиск в гідросистемі;

D=10 см – діамерт поршня;

D=5 см – діаметер штока.


Скрепер


Становлячі реакції опори А:


RАу=S sin16°+ Ргц sin7°=71,890• sin16°+ 82.160 sin7°=9.8 кН;

RАZ=Ргц cos7°-Scos16°= 82.16•cos7°-71.98•cos16°=12.44 кН.


Становлячі реакції опори 0 і реакцію К на кромці заслінки визначаємо в пропозиції, що гідроциліндрі приводу заслінки розбиває максимальне зусилля при закритті заслінки коли угрунта в ній немає.


Скрепер

Скрепер

Скрепер

Скрепер

Скрепер

Скрепер


6.4 Розрахунок на міцність боковини заслінки

6.4.1. Розрахунок на міцність перетину А-А боковини заслінки (Рис. 6.5.)

6.4.1.1. згинаючий момент в перетині.


М=ROZ•25=33,3•25=832,5 кН см.


6.4.1.2 Момент опору перетину вигину


Скрепер


де b=6 мм – товщина стінки;

Н=450 мм – висота перетину А-А;

h1=140 мм – висота вигину боковин заслінки;

α=arctg140/162=40°50’ – кут нахилу ділянки боковин;

h2=214 мм – довжина наклоненого ділянки боковин.


Скрепер


6.4.1.3 Площа перетину


F=2•0,6•15,5+0,6•21,4=31,44 см2.


6.4.1.4 Напруга в перетині


Скрепер.


6.4.1.5 Коефіцієнт запасу міцності


Боковина заслінки виготовлена із сталі 09Г2 з межею текучості σ=31 кН/см2


К=31/4,46=6,95.


6.4.2 Розрахунок на міцність проушини боковини

6.4.2.1 Результуюча реакція на проушине


Скрепер


6.4.2.2 Тиск у внітренней поверхні проушини


p=Ro/2rB,


де r=3,5 см – внутрішній радіус проушини;

B=4 см – товщина листу проушини.


р=38,69/(2•3,5•4)=1,4 кН/см2.


6.4.2.3 Еквівалентна напруга в проушине


Скрепер


де R=5,5 см – зовнішній радіус проушини.


Скрепер


6.4.2.4 Коефіцієнт запасу міцності


К=σТ/σЭКВ=31/4,7=6,6.


6.5 Розрахунок на міцність пальця кріплення заслінки з ковшом

6.5.1 Площа перетину пальця


F=рD2/4=3,14•4,52/4=15,9 см2.


де D=4,52 – діаметр пальця.

6.5.2 Дотична напруга в перетині пальця


τ=R0/F=38,69/2,4=2,4 кН/см2.


6.5.3 Коефіцієнт запасу міцності

Палець виготовлений із сталі 45, межа текучості, якої на зрушення τТ=18 кН/см2.


К=τТ/τ=18/2,4=7,5.

6.6 Розрахунок на міцність труби тяги заслінки

Найбільш небезпечним для тяги є момент, коли гідроциліндр приводу заслінки у момент її закриття при порожньому ковші розвиває максимальне зусилля, при цьому тяга випробовує стиснення і її потрібно рахувати на стійкість.

6.6.1 Площа перетину тяги


F=(π/4)(D2-d2)=(3,14/4)(5,82-4,22)=12,56 см2.


де D=5,8 см, d=4,2 см – відповідно зовнішній і внутрішній діаметри кільцевої перетини тяги.

6.6.2 Момент інерції перетину тяги


J=(π/4)(D4-d4)=(3,14/4)(5,82-4,22)=40,293 см2.


6.6.3 Радіус інерції перетину тяги


Скрепер


6.6.4 Гнучкість тяги


λ=l/i=112/1,79=62,6,


де l=112 см – довжина тяги;

λ=0,85 – коефіцієнт ослаблення допускаються нарпяженій.

6.6.5 Напруга в перетині тяги


Скрепер.


6.6.6 Коефіцієнт запасу міцності


К=уТ/у=21,6/5,73=3,2.


6.7 Розрахунок на міцність проушини тяги заслінки

6.7.1 Тиск по внутрішній поверхні проушини


Скрепер


де r=5,8 см – внутрішній радіус проушини;

B=7,5 см – ширина проушини.

6.7.2 Еквівалентна напруга в проушине


Скрепер


де R=8,3 – зовнішній радіус проушини.

6.7.3. Коефіцієнт запасу міцності.


Скрепер


6.8 Розрахунок на міцність пальця кріплення тяги

6.8.1. Дотична напруга в перетині пальця


Скрепер


де r=2,25 – радіус пальця.

6.8.2. Коефіцієнт запасу міцності


Скрепер

7. Опис роботи схеми гідроприводу скрепера

Робоче обладнання скреперів забезпечено годравлічеськім приводом, який служе для управління положенням елементів робітника обладнання при виконанні технологічних операцій.

Робоча рідина, вживана в гідроприводах, повинна відповідати ряду вимог:

- масло не повинне змінювати в'язкість і не розкладатися при значних препаратах температур;

- не впливати на матеріал ущільнюючих елементів, систем;

- володіти здатністю протистояти піноутворенню.

Робоча рідина одночасно є середовищем, що мастить і антикорозійною, для агрегатів і гидроліній системи.

Робоче устаткування навісних і причіпних машин приводиться в дію від гідросистеми базових тракторів і тягачів, які є газделительно-агрегатною системою.

Гідравлічний привід складається з наступних складників: насоса, що приводиться в рух від двигуна базової машини; виконавчого механізму, що є гідроциліндром; механізму управління – гидрораспределітеля; вспомагательних пристроїв – гидробака, фільтру, гидроліній.

У гідравлічному приводі обертальний рух валу насоса перетвориться в поступальну ходу поршня гідроциліндра. Енергія передається від насоса до гідроциліндрів робочою рідиною.

Гідросистема скрепера призначена для підйому - опускання ковша і заслінки, а також переміщення вперед і назад задньої стінки ковша. У гідросистемі скрепера гидрораспределітелі А, Би, В трьох золотниковий чотирьохпозиційний («плаваюче» положення в скрепері не використовують).

З гидробака по всасивабщей гидролінії рідину потрапляє в насос Н1, який по напірній гидролінії до насосної порожнини гидрораспределітеля Р1. Він складається з трьох гилдрораспределітелей А,Б,В і запобіжного клапана. У нейтральному положенні входи напірної гидролінії в розподільники перекриті, і робоча рідина за рахунок збільшеного тиску в гидролінії долає опір гидроклапанов і через фільтр Ф1 на злив в гидробак. Подальша робота гідроприводу залежить від положення рукоядки і пов'язаного з ним золотником гидрораспределітеля.

Гидрораспределітель А управляє гидроцеліндром ( поз. 2) задньої стінки; гидрораспределітель Би управляє гідроциліндром підйому і опускання передньої заслінки (поз. 3); гидрораспределітель В управляє гідроциліндрами приводу підйому і опускання ковша (поз. 4 (1), поз. 4 (2)).

У гидролінії гідроциліндрів 4 (1), 4 (2) для надійної фіксациіковша в піднятому положенні і захисту рукавів високих швидкостях руху між поршневою і штоковою порожнинами встановлюється гідравлічний замок (поз. 6).

Запобігти поломці механізмів важелів іперегрузки гідросистеми і гидромотора в системі передбачені гидроклапани в системі передньої заслінки (поз. 8). А також встановлюються досселя (поз. 5(1) і поз. (5.2)) із зворотними клапанами для гідроциліндрів ковша, які дають можливість перепуська або збору рідини на злив.

Для контролю тиску робочої рідини в напірній магістралі передбачене місце для установки манометра.

7.1. Перевірочний розрахунок параметрів гідроциліндрів приводу робочого оборудиванія скрепера.

У зв'язку із зміною навантажень, діючих на штоки гідроциліндрів приводу ковша, передньої заслінки і задньої стінки необхідно визначити їх працездатність, виробивши розрахунок необхідних діаметрів поршнів.

7.1.1. Розрахунок діаметру гідроциліндра заслінки

Початкові дані:

- вага передньої заслінки, G3=3,89 кН;

-вес грунту, що знаходиться усередині заслінки, G2=34,97 кН;

- тиск в гідросистемі Р=10 Мпа;

-сила тертя грунту, що знаходиться в заслінці об сталь, FТР=34,97 кН;

Зусилля в гідроциліндрі визначаємо Fгц з рівняння рівноваги моментів сил щодо осі О.


Fгц>∑М0.

∑М0.=Sп•1sn•con16° - Fгц•1sn=0.


Невідоме зусилля в тязі заслінки Sп визначаємо з рівняння моментів всіх сил щодо осі О1 (точки кріплення передньої заслінки до ковша).


Sп> ∑М0.= 0;

∑М0.=G313+Gгр3•12+ Fгц R-Sп•con16°•750 - Sп con16°•840=0;

Скрепер


По даному зусиллю на штоку визначаємо необходимій діаметр поршня гідроциліндра по формулі:


Скрепер


Розрахунок діаметру гідроциліндра механізму підняття і пускання ковша.

Як исходніх данніх для розрахунку беремо транспортне положення скрепера з груженім ковшем з «шапклй» оскільки в даному випадку в гідроциліндрах діє максимальне утримуючі зусилля – S = 141,2 кН (см. п. 3.4.4). Воно безпосередньо пов'язане з штоком гідроциліндрів, поєтому його розподіляємо між двома гідроциліндрами приводу ковша:


Скрепер


Розрахунок зусилля гідроциліндра приводу задрней стінки. Сответственно розрахунку приймаємо Д=100 мм, і тому значенню виконуємо подальші розрахунки гідроциліндра:


D=К•Д,


Де К=d/Д – приймаємо по таблиці 2 (методичні вказівки); К=0,5. d =0,5•100=50 мм. Значення d=50мм відповідає ряду нормальних діаметрів по ГОСТ 12447-80. Знаючи витрату Q масла при ходу поршня визначаємо швидкість V з рівняння:


Скрепер


Знаючи середню швидкість масла V0=5м/c=3000 дм/мин, визначаємо мінімальний діаметр d0 отвору гідроциліндра, що підводить:


Скрепер


Для опускання ковша: відповідно розрахунку приймаємо Д=100 мм, і тому значенню виконуємо всі подальші розрахунки гідроциліндра.

Розраховуємо діаметр d штока гідроциліндра:


d =К•Д,


де К= d/Д – приймаємо по таблиці 2 (методичні вказівки); К=0,5.


d =0,5•100=50 мм.


Розрахунок аналогічний розрахунку для заслінки.

Для задньої стінки: відповідно розрахунку приймаємо Д=63 мм, і по цьому значенню виконуємо всі подальші розрахунки гідроциліндра

Розраховуємо діаметр d штока гідроциліндра:


d =К•Д,


де К= d/Д – приймаємо по таблиці 2 (методичні вказівки); К=0,5.


d =0,5•63=31,5? 32 мм.


Значення d=32 мм відповідає ряду нормальних діаметрів по ГОСТ 12447-80.

Знаючи витрату Q масла при робочому ходу поршня визначаємо швидкість V з рівняння:


Скрепер


Знаючи середню швидкість масла V0=5м/c=3000 дм/мин, визначаємо мінімальний діаметр d0 отвору гідроциліндра, що підводить:


Скрепер


Початкові дані:

вага задньої стінки, приведений до опорного ролика:

Скрепер

коефіцієнт тертя грунту по сталі:

µ=0,35;

густина грунту γπ=1600 кг/м3;

коефіцієнт сопротовленія перекочуванню опорних роликів:

f=0.01.

Згідно розрахунковій схемі зусилля на штоку гідроциліндра задньої стінки буде рівне:


Fгц= Fд+Fб+Fк,


де Fд - сила тертя про днище ковша скрепера, кН;

Fб - сила опору каченію опрніх роликів, кН.

Сила тертя грунту про днище ковша скрепера виражається залежністю:


Fд =γр•g•Vr•µ,


Vr - об'їм виштовхування грунту з ковша скрепера рівний:


Vr=1/2•Lд•Нзс•В=1/2•0,875•1,264•2,43=1,344 м3.

Тоді:

Fд=1600•9,81•1,344•0,35=7383,4 Н=7,3834 кН.


Сила тертя грунту об бічні стінки розраховується п оследующей зависимости%


Скрепер


Опір перекочуванню коліс визначається з виразу:


Скрепер


Визначаємо зусилля на штоку гідроциліндра задньої стінки:


Fгц= 7,3834+2•7,9245+2•0,041=23,3144 кН.


При роботі поршневою порожниною потрібний діаметр гідроциліндра буде рівний:


Скрепер


Отже, по умові забезпечення виштовхування грунту з ковша скрепера, що залишився, задньою стінкою існуючий гідроциліндр придатний.

9. Безпека життєдіяльності і охорона праці
9.1 Охорона навколишнього середовища

До шкідливих до шкідливих чинників відносять такі, які при дії на організм людини або на навколишнє середовище в цілому (у разі порушення вимог безпеки) можуть викликати забруднення отруєння або відхилення в стані здоров'я людини.

Сучасне промислове виробництво забруднює природу не тільки газоподібними і твердими відходами, але і тепловими викидами, електромагнітними полями, іонізуючими випромінюваннями і іншими фізичними чинниками. Таке вторгнення в природу порушує основний закон стабільного розвитку і екологічної рівноваги, і ставить людство на грань катастрофи.

Технологічні процеси в будівельній промисловості, при ремонті і експлуатації будівельних машин, як

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: