Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів

Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів

Дипломна робота


Вступ


Двигуни внутрішнього згорання належать до найбільш поширеного типу теплових двигунів. На їх долю припадає понад 80% всієї виробленої в світі енергії. Завдяки компактності, високій економічності, надійності і довговічності вони використовуються у всіх галузях народного господарства і є практично єдиним джерелом енергії на транспортних, будівельних і дорожних машинах.

Головним напрямком розвитку сучасного автотракторного двигунобудування є підвищення питомих енергетичних і економічних показників, збільшення моторесурсу двигунів при одночасному зниженні питомої металоємкості, забезпечення роботи на недорогих видах палива, покращення економічних характеристик – зниження токсичності і димності відпрацьованих газів, зменшення питомих затрат на виготовлення, обслуговування і ремонт.

Одним з шляхів вирішення цих завдань є удосконалення конструкції механізмів двигуна. Аналіз конструкції кривошипно-шатунних механізмів показує, що на багатьох двигунах використовують механізми, в яких вісь циліндра не перетинає вісь колінчастого вала, або у яких вісь поршневого пальця зміщена відносно осі циліндра. Такі механізми називають дезаксіальними. За даною схемою побудовані механізми двигунів ВАЗ усіх моделей, МеМЗ-968, ЗМЗ-51, ЗІЛ-130, М-20, СМД-60 та інших. Перевага дезаксіального механізма полягає у більш рівномірному зношуванню циліндрів за рахунок часткового перерозподілу сил, що діють на правий і лівий боки циліндра, а також меншу швидкість поршня в районі верхньої мертвої точки, що покращує процес горіння. Крім цього вирішується і ряд проблем компоновки двигуна.

Проте в літературі не наведено результатів кінематичних і динамічних досліджень дезаксіального механізма, які б ілюстрували його переваги.

В даній дипломній роботі поставлено завдання аналітичного дослідження аксіального і дезаксіального кривошипно-шатунного механізмів з метою виявлення якісного і кількісного впливу дезаксіалу на їх кінематичні і динамічні характеристики.

Реалізація даного завдання вимагала проведення кінематичного і динамічного дослідження обох типів механізмів, побудови індикаторної діаграми робочого циклу двигуна, відповідних обчислень.

При проведенні досліджень та обчислень було прийнято ряд припущень, спрощень і наближень: кутова швидкість w колінчастого вала постійна; маси тіл зосереджені в центрах ваги цих тіл; нехтування силою тертя; ідеалізація робочих процесів в циліндрі двигуна. Тому отримані результати в більшій мірі якісно ніж кількісно характеризують досліджувані процеси.


Термодинамічний і дійсний цикли поршневих двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ)


1.1 Термодинамічний і теоретичний цикли поршневого ДВЗ


Процеси перетворення теплоти в роботу можуть здійснюватися в різних теплових двигунах, одним з яких є поршневий ДВЗ.

Термодинамічний (ідеальний) цикл – зворотній круговий процес, в якому теплота перетворюється в роботу з мінімальними втратами.

Аналіз термодинамічних циклів поршневих ДВЗ проводиться з припущенням, що: 1) на протязі всього циклу ні хімічний склад, ні кількість робочого тіла (газу) не змінюється; 2) процеси стиску і розширення здійснюються адіабатично; 3) теплоємність робочого тіла не залежить від температури. Процеси горіння і газообміну, що протікають під час роботи реального поршневого двигуна, при розгляді термодинамічних циклів заміняються процесами підведення і відводу теплоти. Умови аналізу термодинамічних циклів такі, що отримані розрахункові значення їх показників являють собою деяку найвищу межу, до якої можуть лише наближатися показники дійсних циклів в залежності від ступеня їх досконалості.

Ступінь досконалості теплових двигунів може бути оцінена шляхом співставлення їх дійсного робочого процесу з відповідним термодинамічним циклом.

Загальноприйнятими теоретичними циклами поршневих ДВЗ є цикли Отто-Бо де Роша, Дизеля, Сабате-Трінклера. Ці цикли характеризуються наступними особливостями: 1) стиск починається у н.м.т.; 2) стиск і розширення здійснюються адіабатично з узагальненим постійним показником; 3) підведення і відведення теплоти проходить при V=const і P=const.

Еталонний термодинамічний цикл повинен мати найбільший к.к.д. Параметри стану робочого тіла у визначаючій точці цього циклу (в точці кінця стиску) повинні бути близькі до параметрів стану робочого тіла в тій же ж точці дійсного робочого процесу ДВЗ.

В дійсних процесах поршневих двигунів внутрішнього згорання стиск починається не у н.м.т., а пізніше, через запізнення закриття впускного клапана. Як правило, стиск здійснюється політропічно. Через це параметри стану робочого тіла у визначаючій точці в термодинамічних циклах нічого спільного не мають (при умові рівності ступенів стиску) з параметрами стану робочого тіла в тій же ж точці дійсних робочих процесів. Таким чином термодинамічні цикли Отто-Бо де Роша, Дизеля, Сабате-Трінклера не є еталонними і не можуть бути використані для оцінки ступеня досконалості робочого процесу ДВЗ.

У 1948 році Н.І.Білоконь запропонував узагальнений теоретичний цикл (рис. 1), який позбавлений вказаних недоліків. В цьому циклі стиск починається не у н.м.т., а пізніше, як у дійсних процесах поршневих ДВЗ. Стиск в цьому циклі здійснюється політропічно з відведенням теплоти. Параметри стану робочого тіла у визначаючій точці циклу Н.І.Білоконя близькі до параметрів стану робочого тіла в цій же ж точці дійсного робочого процесу ДВЗ. Крім цього цикл Н.І.Білоконя в умовах найвигіднішого політропічного стиску має найбільший к.к.д. з всіх відомих термодинамічних циклів.


Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів

Рис.1 Узагальнений теоретичний цикл ДВЗ


На основі цього узагальнений теоретичний цикл може бути використаний для оцінки ступеня досконалості дійсних робочих процесів ДВЗ і покладений в основу теплових розрахунків.

Елементи узагальненого теоретичного циклу: а-с – найвигідніший політропічний стиск з відведенням теплоти, при якому к.к.д. циклу має найбільше значення; c-f-z – послідовний підвід теплоти при V=const і p=const; z-r – адіабатичне розширення; r-s-a - послідовний відвід теплоти при V=const і p=const


1.2 Дійсний цикл поршневих двигунів внутрішнього згорання


Дійсним циклом поршневого двигуна внутрішнього згорання називають комплекс процесів, що періодично повторюються і здійснюються з метою перетворення термохімічної енергії палива в механічну роботу.

Зміну тиску газів в циліндрі працюючого двигуна визначають з допомогою спеціального приладу – індикатора тиску, а отриману при цьому діаграму в координатах тиск – об’єм (p – V) або тиск – кут повороту колінчастого вала (р – j) називають індикаторною діаграмою.

Індикаторна діаграма дійсного циклу чотиритактного бензинового двигуна наведена на рис.2. Цей цикл здійснюється за два оберти колінчастого вала або чотири такти (ходи поршня), під час яких в циліндрі відбуваються наступні процеси.

Процес впуску паливної суміші починається в точці аў, що відповідає початку відкриття впускного клапана, коли поршень ще не дійшов до в.м.т. Закінчується впуск в точці аўў, коли впускний клапан повністю закрився, а поршень пройшов н. м. т. Середній тиск газів в циліндрі на протязі впуску діє по напрямку руху поршня до н.м.т.; по значенню він менший за атмосферний р0, який перешкоджає руху поршня.

Процес стиску заряду проходить після закінчення впуску (точка аўў) і супроводжується підвищенням температури і тиску заряду. При наближенні поршня до в.м.т. паливна суміш запалюється електричною іскрою (точка d).

Процес горіння починається в точці d. В цей момент поршень на більшості режимів роботи двигуна ще не доходить до в.м.т. Момент закінчення цього процесу може знаходитись достатньо далеко після в.м.т. Прийнято вважати, що цей процес закінчується в точці z1. На протязі процесу горіння температура і тиск в циліндрі досягають найбільших значень.

Процес розширення триває від точки z до точки bў. При розширенні палива теплова енергія, що виділилась в результаті згорання палива, перетворюється в механічну.

Процес випуску починається в точці bў, що відповідає початку відкриття випускного клапана. Закінчується процес в точці bўў, після того, як поршень пройде в.м.т. і випускний клапан закриється.

Процеси, під час яких проходить заміна робочого тіла – впуск і випуск називаються процесами газообміну.

Поділ дійсного циклу на процеси дещо умовний, так як між закінченням попереднього і початком наступного процесів немає чіткої межі.

Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів

Рис. 2 Індикаторна діаграма дійсного циклу


1.2.1 Процеси газообміну

Від кількості і складу свіжого заряду в значній мірі залежить отримана в циклі робота, а відповідно, потужність двигуна. Кількість пальної суміші, що поступає в циліндри на протязі процесу впуску залежить від того, наскільки добре циліндри очищаються від відпрацьованих газів під час випуску в попередньому циклі. Таким чином впуск і випуск тісно взаємозв’язані.

Випуск відпрацьованих газів починається в кінці розширення з випередженням 40 – 700 до приходу поршня в н.м.т.

В цей момент тиск в циліндрі р » 0,4...0,6 МПа. Перший період процесу випуску називається періодом вільного випуску і закінчується біля н.м.т., коли випускний клапан є відкритим менше ніж на половину від свого максимального підйому.

Під час другого періоду, тобто при русі поршня від н.м.т. до в.м.т., випуск відбувається під дією поршня.

У випускній і впускній системах двигуна виникають коливальні процеси. Природа коливальних процесів в системах випуску і впуску має багато спільного. Досвід показує, що для кращого газообміну впускний клапан потрібно почати відкривати приблизно за 10 – 300 до приходу поршня в в.м.т., а випускний клапан закривати 100 – 500 після в.м.т. Період, коли одночасно відкриті обидва клапани, називають перекриттям клапанів. Під час перекриття клапанів в залежності від співвідношення значень тиску в циліндрі p, у впускному pВ і випускному pP трубках гази можуть рухатися в різних напрямках. В оптимальному випадку при pB<pP<p через впускний клапан в циліндр поступає свіжий заряд, а через випускний виходять відпрацьовані гази.

Через деякий час після відкриття впускного клапана тиск в циліндрі і перед клапаном вирівнюються і з цього моменту починається впуск.

Тиск в циліндрі в кінці газообміну


pа = pВ – Dpа,


де pВ – тиск у впускному трубопроводі, Dpа – опір впускної системи.

Опір впускної системи визначається за залежністю


Dpа = k1Чw2 = k2Чn2,


де k1 i k2 – коефіцієнти пропорціональності, w – швидкість пальної суміші у впускній системі (w = 40 – 80 м/с), n – частота обертання колінчастого вала.

Наближено опір впускної системи може бути визначений за емпіричною формулою


Dpа = (0,05 – 0,1) pВ.


Для дизелів приймаються нижчі значення коефіцієнта у даній залежності, для бензинових двигунів – вищі.

Орієнтовні значення основних параметрів газообміну, визначених експериментально, наведені в таблиці 1.


Таблиця 1

Параметр Бензиновий двигун Дизелі


без наддуву з наддувом
Тиск кінця випуску pr, МПа 0,102–0,120 0,102–0,125 (0,75–0,95)pк*
Температура кінця випуску Тr, С 630 – 730 330 – 630 330 – 630
Тиск кінця випуску pа, МПа 0,08 – 0,09 0,08 – 0,09 (0,9–0,96)pк
Температура кінця випуску Та, С 47 – 107 37 – 77 47 – 127

* pк – тиск наддуву


1.2.2 Процес стиску

При термодинамічному розрахунку процесу стиску вважають, що він протікає на протязі всього ходу поршня від н.м.т. до в.м.т. В теорії поршневих двигунів внутрішнього згорання прийнято вважати, що стиск проходить політропічно з постійним середнім показником n1 по рівнянню Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів = const. Тоді тиск заряду в кінці стиску


pc = pa Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів,


де e – ступінь стиску.

Температура заряду в кінці стиску


Tc = Ta Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів


Орієнтовні значення параметрів кінця стиску і показника n1 подані в таблиці 2.


Таблиця 2

Параметр Бензиновий двигун Дизелі


без наддуву з наддувом*
Ступінь стиску e 6 – 11 15 – 23 12 – 15
Середній показник політропи стиску n1 1,34 – 1,38 1,34 – 1,38 1,34 – 1,38
Тиск в кінці стиску pс, МПа 0,9 – 1,3 2,9 – 6,0 до 8,0
Температура в кінці стиску Тс, С 330 – 480 430 – 630 до 730

* тиск наддуву pк Ј 0,2 МПа


1.2.3 Процес горіння

Горіння є складним фізико-хімічним процесом. На більшу частину показників двигуна впливають, однак, не фізико-хімічні особливості процесу горіння, а закономірності тепловиділення і викликаних ним зміни тиску і температури в циліндрі. Ними визначаються енергетичні і економічні показники циклу, статичні і динамічні навантаження на деталі, що оцінюються максимальним тиском циклу і швидкістю наростання тиску при горінні, теплова напруженість деталей.

Задовільні показники роботи двигуна забезпечуються при тепловиділенні, що починається за 5 – 150 до в.м.т. і завершується через 45 – 500.

Максимальний тиск робочого процесу бензинового двигуна визначається по формулі


pz = lpc,


де l – ступінь підвищення тиску в процесі горіння.

Дійсне значення максимального тиску для карбюраторних двигунів рівне


pzд » 0,85 pz.

Параметри стану робочого тіла в кінці видимого горіння наведенні в таблиці 3.


Таблиця 3

Параметр Бензиновий двигун Дизелі


однопорожнинні двопорожнинні
Тиск газів pz, МПа 3 – 5,5 7,5 – 12,5* 5,5 – 7,5
Ступінь підвищення тиску l 3,8 – 4,2 1,7 – 2,1 1,2 – 1,8
Температура Тz, С 2200 – 2500 1500 – 1900 1400 – 1700

* верхні значення для двигунів з наддувом.


1.2.4 Процес розширення

В процесі розширення здійснюється основна частина позитивної роботи циклу. Як і для процесу стиску, дійсний процес з змінним показником політропи може бути замінений умовним з середнім показником, який вибирають так, щоб тиски на початку і в кінці процесу були такими ж, як і в дійсному процесі. Параметри стану робочого тіла в кінці розширення наведені в таблиці 4.


Таблиця 4

Параметр Бензиновий двигун Дизель без наддуву
Показник процесу розширення n2 1,23 – 1,34 1,15 – 1,28
Тиск в кінці розширення pr, МПа 0,35 – 0,50 0,2 – 0,4
Температура в кінці розширення Тr, С 930 – 1230 730 – 930

2. Кінематика кривошипно-шатунного механізма


При роботі поршневого двигуна в його кривошипно-шатунному механізмі виникають сили, які визначають умови роботи окремих деталей, а також самого двигуна в цілому.

Величина і характер зміни цих зусиль можуть бути визначені за допомогою рівнянь кінематики і динаміки кривошипно-шатунного механізма. Ці рівняння дозволяють також визначити точне положення для будь-якого кута повороту колінчастого вала, що дуже важливо для розрахунку процесів сучасних автомобільних і тракторних двигунів.

При розгляді кінематики КШМ вважають, що кутова швидкість обертання колінчастого вала w постійна і, відповідно, кут його повороту пропорційний часу t.

В деяких автомобільних і тракторних двигунах застосовують кривошипно-шатунний механізм, у якого вісь циліндра не перетинає вісь колінчастого вала, а зміщена відносно неї на деяку відстань. Такий механізм називають дезаксіальним. Дезаксіал також може бути отриманий зміщенням осі поршневого пальця.

До переваг дезаксіального КШМ слід віднести:

зменшення різниці в тиску поршня на праву і ліву сторони циліндра, що забезпечує більш рівномірне зношування двигуна;

менша швидкість поршня біля В.М.Т., завдяки чому покращується процес згорання робочої суміші;

при нижньому розміщені газорозподільного вала є можливість зменшити відстань між осями колінчастого і газорозподільного валів, а разом з тим діаметри розподільних шестерень і габарити картера привода.


2.1 Кінематика центрального кривошипно-шатунного механізма


Схема центрального КШМ подана на рис.3. Залежність між кутом повороту колінчастого вала і відповідним йому часом є такою


Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів, (1)


де j – кут повороту колінчастого вала, град; t – час, що відповідає цьому куту, сек; n – число обертів колінчастого вала, об/хв.

За вихідне приймаємо таке положення КШМ, при якому поршень знаходиться у верхній мертвій точці (в.м.т.). Вводимо такі позначення: r – радіус кривошипа; l – довжина шатуна; S=2r – хід поршня; s – шлях поршня (переміщення від в.м.т.), що відповідає повороту колінчастого вала на кут j; b – кут відхилення осі шатуна від осі циліндра.


2.1.1 Шлях поршня

Визначимо залежність шляху поршня від відповідного кута повороту колінчастого вала. З рис.2 шлях поршня S рівний


S = OA – OA1


або


S = (r + l) – (rЧcosj + lЧcosb) = rЧ(1 - cosj) + lЧ(1 - cosb) =

= rЧ[(1 - cosj) + Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунівЧ(1 - cosb)].


Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів

Рис.3 Схема центрального КШМ


Ввівши позначення Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів, отримаємо


S=rЧ[(1-cosj) + Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунівЧ(1-cosb)]. (2)


З рис.2 слідує, що BC = rЧsinj = lЧsinb. Звідси sinb = Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунівЧsinj = lЧsinj.

Так як Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів то, розкладаючи праву частину цього виразу в ряд за біномом Ньютона, отримаємо


cosb=1 - Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунівЧl2Чsin2j - Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунівЧl4Чsin4j - Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунівЧl6Чsin6j


В цій формулі значення членів, які включають величину l в степені вище першої, швидко зменшуються. Це дозволяє з достатньою для практики точністю обмежитися першими двома членами розкладу, тобто


cosb = 1 – 0,5Чl2Чsin2j. (3)


Тоді вираз для шляху поршня


S = rЧ(1 - cosj) + Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунівЧ[1 - (1 - 0,5Чl2Чsin2j)] = rЧ(1 - cosj) + 0,5ЧlЧrЧsin2j.

Так як Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів, то S » rЧ(1 - cosj) + Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунівЧ(1 – cos2j).

Після ряду перетворень отримаємо:


S= r{(1 + Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів) – [cosj + Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів cos2j]}. (4)


2.1.2 Швидкість поршня

Наближену формулу для визначення швидкості поршня отримаємо, диференціюючи вираз (4) по часу:


Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів


Так як Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів = w – кутова швидкість колінчастого вала, то


V = rЧwЧ(sinj + 0,5ЧlЧsin2j). (5)


2.1.3 Прискорення поршня

Формулу для визначення прискорення поршня отримаємо диферент ціюванням виразу (5) по часу


j =Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів = rЧwЧcosjЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів + lЧrЧwЧcos2jЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів.


Звідси


j = rЧw2Ч(cosj + lЧcos2j). (6)


2.2 Кінематика дезаксіального кривошипно-шатунного механізма


Схема дезаксіального КШМ подана на рис.4. За вихідне приймаємо таке положення КШМ, при якому кривошип займає вертикальне положення, а поршень знаходиться практично у в.м.т. Вводимо нові позначення: e – дезаксіал; k = Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів – відносний дезаксіал. Інші позначення залишаємо такими ж, як і для центрального КШМ, тільки добавивши індекс “д” у позначеннях шляху, швидкості і прискорення.


2.2.1 Шлях поршня

З рис.4 шлях поршня Sд рівний


Sд = O1A – O1Aў,

Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів

O1Aў = O1C + CAў =

rЧcosj + Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів = rЧcosj + rЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів.


Тоді


Sд = rЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів - rЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів - rЧcosj. (7)


Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів

Рис.4 Схема дезаксіального КШМ

2.2.2 Швидкість поршня

Формулу для визначення швидкості поршня отримаємо, диференцію-ючи вираз (7) по часу


Vд = Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів+ rЧsinj)Чw =

= rЧwЧ(Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів+ sinj). (8)


2.2.3 Прискорення поршня

Формулу для обчислення прискорення поршня отримаємо диференцію-ванням виразу (8) по часу


jд = Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів = Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів = rЧw2 *

Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів (9)


3. Динаміка кривошипно-шатунного механізма


3.1 Сили, що діють в КШМ


Сили, що діють в елементах КШМ двигуна, визначаються в результаті сумісної дії сил тиску газів Pr на поршень і сил інерції рухомих мас Pj. Закон зміни діючих сил в кожному циліндрі багатоциліндрового двигуна теоре-тично однаковий, тому аналіз сумарної дії сил можна провести на схемі сил, що діють в КШМ одноциліндрового двигуна (рис.5).

Сумарна сила P, що діє на поршень, рівна


P = Pr + Pj (10)


Ця сила змінна по величині і напрямку і в залежності від кута повороту колінчастого вала може бути направлена до осі вала, або від неї. Сила Р, що діє по осі циліндра, розкладається на дві складові: силу N, перпендикулярну до осі циліндра і силу S, направлену по осі шатуна. Бокова сила N притискає поршень до лівої або правої частини стінки циліндра і викликає його зношу-вання. Сила S розтягує або стискає шатун і передається на шатунну шийку кривошипа


N = PЧtgb ; (11)

S = PЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів (12)


Якщо перенести силу S по напрямку її дії в центр шатунної шийки Sў, то її можна розкласти на дві складові: тангенціальну силу Т, напрямлену перпендикулярно до радіуса кривошипа, і силу К – по його радіусу.

Т = РЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів (13)

К = РЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів (14)


Сила Т створює обертовий момент


Мкр = ТЧr = PЧrЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів


Одночасно опори двигуна сприймають перекидаючий момент


Мпр = – NЧh, h = rЧАналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: