Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Дорожно-будівельні машини

Дорожно-будівельні машини

ходом бульдозера при опущеному відвалі в „плаваючому” положенні. Іноді використовують перехресні проходи для досягнення необхідної рівності плануємої поверхні. Точність планування бульдозером складає 5-7 см.

Всі великі планувальні роботи починають з досипки найбільш низьких місць шарами товщиною 20 см, що покращує ущільнення ввідсипного матеріалу (VI). Роботу проводять по можливості під нахилом з використанням траншейного способу переміщення грунта.

Спорудження каналів і котлованів виконують траншейним способом з поперечним переміщенням грунта.

Верхній чорноземний шар грунту товщиною 0,5-0,8 м знімають заздалегідь і удаляють за межі залишеного грунта, щоб його можна було потім розподілити по поверхні кавальэрів.

Розробку русла канала і котлована ведуть поперечним способом паралельними траншеями з перемичками шириною 0,5 м. При великій глибині траншей перемички удаляють, як тільки з'являється небезпека їх зсуву. Удаляти перемички можна двома двома бульдозерами, які рухаються паралельно. Грунт набирають під нахил, а на підйомі його тільки переміщують.

Підготовчі роботи

До основних підготовчbх робіт відносяться розчистка місцевості від чагарнику і мілкоколеcся, зрізка дернової поверхні шару грунту, валка дерев, корчування пеньків і видалення камнів, пробивка трас і першопочаткових доріг.

Дерева валять відвалом, піднятим на максимальну висоту. Чим вище опирають відвал в дерево, тим легше його звалити. Тому в важких випадках прибігають до підсипки грунта для збільшення висоти упора відвала в дерево. Використовують також підрізку корнів з одної або декількох сторін.

При валці дерев спочатку упирають відвал в дерево, а потім поступово включають муфту зчеплення. Як тільки дерево трохи нажилиться, бульдозер відводять назад, так як корні падаючого дерева можуть пошкодити відвал і всю машину. Якщо дерево не падає, відвалпідводять під коневу систему і штовхаючим зусилям бульдозера завершають операцію валки. Коли валять сухе дерево, можливий облом великих сучків і даже ствола при ударах відвалом. В таких випадках рекомендуэться включити муфту зчеплення плавно.

Корчують пенькі і удаляють камні так же, як валять дерева, тільки при меншому підйомі відвала. При корчуванні пеньків підрізають спочатку їх корні. Підрізавши їх з одної із сторін, підводять відвал під корні пенька і одночасній дії напірного зусилля бульдозера і підйомного зусилля на відвалі викорчовує пеньок.

При пробивці трасс і споруд першопочаткових доріг розчищають трассу від чагарнику і мілкоколеся, корчують пенькі і валять дерева з їх видаленням в сторону, удаляють рослинний шар, проводять грубе планування дорогі. Для виконання такої роботи на бульдозері повинен бути гідромеханізм перекосу відвала, а також змінні розпушувальні зуби.

Робочий цикл.

Розглянемо робочий цикл бульдозера обємних земляних робіт.

При виконанні обємних земляних робіт робочий цикл бульдозера складається із зарізання і pабору грунта, переміщення призми волочіння, розвантаження грунта і холостого ходу. Можливі слідуючі схеми розробки грунту.

  1. Пряма розробка, при якій бульдозер напротязі ряда робочих цикліврухається човниковим способом до отримання заданого рівня поверхні. Використовується при розробці траншей шириною, рівної ширині відвала, відсипкі ярів, зрізу пагорбів.

  2. Бокова розробка, при якій бульдозер після транспортування призми грунта повертають влво або вправо, використовують відсипку і заднім ходом повертається в вихідне положення.

  3. Розробка грунту ступенями, коли кожний слідуючий прохід виконується зі зміщенням в сторону по відношенню до попереднього на ширину відвалу.

  4. Зрізка бугрів, пагорбів і окремих нерівностей, а також засипка ям, траншей, ярів переміщенням зрізаного грунта під кутом.

  5. Зрізка відкосів, глубоких виїмок рухом під нахил в виїмку з послідуючим переміщенням зрізаного грунта в насип.

  6. Зведення земляного полотна переміщенням грунта із бокових резервів в насип, спорудження півнасипів і піввиїмок, переміщення грунта із виїмок в кавальєри.

  7. Розробка каналів поперечними човниковими ходами.

  8. Планувальні роботи на горизонтальних або похилих площадках на ділянках земляного полотна за рахунок перерозподілення грунта із виступів у впадинах.

Розробка котлованів

Розробка котлована бульдозером може бути виконана аналогічна схемі, яка вперше використанана Новосібірським трестом Будмеханізації. Проектна глибина котлована складає 1,3 м, і наприклад такою ж була глибина промерзання грунта. Мерзлий шар грунта підготовлюється до виїмки шляхом нарізання сітки щілин розміром 0,70,7 м по площі майбутнього котлована. З торця котлована поперечні щілини проходились для того, щоб полегшити бульдозеру виїмку траншеї. Бульдозер, зайшовши з торця котлована, зломував верхні частини міжщілинних цілин, товщина яких перевищувала 0,3 м, і виштовхувала їх на підготовлену площу. Потім грунт удаляється бульдозером в відвал на борт майбутнього котлована і траншеї заглиблювалася. Далі бульдозер опускав ніж відвала в щілини, ряд за рядом звалюючи блокі мерзлого грунта в траншею. Спустившись в неї, бульдозер виштовхує завалені блокі із котлавана рухом поперек котлована і т. д.

Продуктивність бульдозерів

Залежить від обєму грунту, який переміщується відвалом бульдозера.


де


3. Скрепери їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота


Скрепери призначені для пошарового (горизонтальними шарами) копання ґрунтів, транспортування й відсипання їх у земляні спорудження спланованими шарами заданої товщини. Крім того, при русі по насипах скрепери своїми колісьми ущільнюють відсипані шари ґрунту, завдяки чому скорочується потреба в спеціальних ґрунтоущільнювальних машинах.

Скрепери використовують для розробки різноманітних ґрунтів - від чорнозему й піску до важкої глини. Дуже щільні ґрунти попередньо розробляють розрихлювачами.

Можливість застосування скреперів визначається дальністю транспортування ґрунту.

Причіпні скрепери в агрегаті з базовими гусеничними тракторами використають при дально- сті транспортування від 100 до 800 і максимально 1000 м. Чим більша місткість скрепера, чим швидкохідніший його базовий трактор, тим на більшій дальності транспортування доцільно застосовувати агрегат. Однак при дальності транспортування 1 км причіпні скрепери поступаються у рентабельності автомобілям-самоскидам, що завантажують одноківшевими екскаваторами. Якщо дальність транспортування менша 100 м, вигідніше застосовувати більш прості й дешеві бульдозери на базових гусеничних тракторах.

Напівпричіпні скрепери, що агрегатуються з базовими швидкохідними колісними тягачами (агрегати, умовно названі самохідними скреперами), застосовують у сприятливих умовах при дальності транспортування від 300 до 3000 м і більше. При відстані меншій 300 м доцільно використати більш дешевий причіпний скрепер з гусеничним трактором, тому що в цих умовах основна перевага самохідного скрепера (швидкохідність) не може бути використана. При дальності транспортування 3000 м і більше й русі по бездоріжжю скрепери рентабельніше автомобілів-самоскидів, що завантажують екскаватором. Якщо на будівництві підготовлені дорогі й відстань становить більше 3000м, то вартість ґрунту, викопаного екскаватором і перевезеного автосамоскидом, нижче вартості ґрунту, переміщеного самохідним скрепером.

У причіпних скреперів вся маса конструкції й ґрунту, що втримується в ковші, передається тільки на власні несучі колеса й розвиває шкідливий опір коліс коченню по дорозі. У самохід- них і напівпричіпних скреперів значна частина (до 55%) конструктивної маси скрепера й маси ґрунту, що транспортує, передається на базову машину й використається в якості активної зчіпної ваги, що збільшує тягове зусилля.

По типу ходової частини базової машини розрізняють скрепери з гусеничною й колісною тягою.

По способу завантаження ковша ґрунтом розрізняють скрепери із завантаженням рушійним зусиллям тобто тягою базової машини й штовхача (у випадку застосування останнього) і скрепери із примусовим завантаженням скребковим елеватором, установленим на самому скрепері.

У зв'язку із широким впровадженням гідравліки в будівельних і дорожніх машинах причіпні й самохідні скрепери випускають тільки з гідростатичним приводом робочих органів і механізмами примусового вивантаження ґрунту з ковша.

Спосіб примусового вивантаження - найбільш завершений.

Конструкція скреперів

Скрепери із завантаженням рушійним зусиллям випускають декількох типорозмірів з ковшем місткістю від 3 до 15 м3. Причіпні й самохідні скрепери виконують однотипно: із примусовим розвантаженням ковша прямолінійним висуванням уперед по ходу його задньої стінки.



Рис.1. Скрепер ДЗ-20В: 1-дишло передньої осі, 2-хобіт тягової рами, 3-заслінка, 4-ківш, 5-упряжний шарнір, 6-задня стінка, 7-заднє колесо, 8-буфер.


Причіпний скрепер ДЗ-20В працює із завантаженням рушійним зусиллям і із примусовим розвантаженням. Скрепер (Рис.1.) оснащений гідросистемою для приводу робочих органів. Складається скрепер з передньої осі з буксирним дишлем /, ковша 4 із заслінкою 3 і задньою стінкою 6, тягової рами з хоботом 2, задніх коліс 7 і несучої їхньої металоконструкції з буфером 8.

Передня вісь скрепера дишлем 1 приєднана до буксирної скоби трактора. Через дишель і передню вісь рушійне зусилля передається від трактора до тягової рами скрепера. Остання з'єднує ківш 4 з передньою віссю й дишлем 1. Ківш піднімається й опускається щодо тягової рами механізмом керування.

Ківш 4 несе на собі ножі, що ріжуть ґрунт, служить ємністю для розроблювального ґрунту й, крім того, є основною несучою рамою машини, що сприймає вагові (вертикальні) і тягові (гори- зонтальні) навантаження при роботі скрепера. Через відсутність спеціальної рами скрепери такого типу називають без рамними. Ківш з'єднаний упряжними шарнірами 5 з тяговою рамою.

Попереду ківш закривається піднімальною заслінкою 5, а позаду обмежений висувною стінкою, що розвантажує, 6. Позаду ківш опирається на металоконструкцію буфери й задні колеса 7.Несуча металоконструкція завершується власне буфером 8, через який ковшу передається додаткове рушійне зусилля від штовхача.

Ківш (Рис.2.) складається із двох бічних стінок 1 і 12, і днища 15. Стінки й днище зовні посилені фасонними приварними накладками жорсткості. Попереду бічні стінки з'єднані переднім зв'язком 11, на якій укріплені кронштейни 10 піднімальних гідроциліндрів ковша. По заду бічні стінки з'єднані металоконструкцією 2, що включає в собі верхні й нижню поперечні балки й просторову стрижневу ферму. До ферми знизу прикріплена, балка 5, у яку з торців вмонтовані півосі задніх коліс, а позад її приварений буфер 4 із кронштейном 3, призначеним для підвіски гідроциліндра приводу стінки, що розвантажує.

Рис.2. Ківш скрепера ДЗ-20В: 1,12 - ліва і права бічні стінки; 2 - металоконструкція буфера; 3,10-кронштейни розвантажуючого та підйомного циліндрів; 4-буфер; 5-балка колісних півосей; 6-упряжний шарнір; 7,13,14-боковий, крайній і середній ножі; 8,9-провушини підвіски і гідроциліндра заслінки; 11-передній зв’язок; 15-днище.


Передня кромка днища 15 обладнана підножевою плитою, до якої зверху приєднані на болтах середні ножі 14 і крайні 13. На передніх нижніх кромках бічних стінок приварені вертикальні фартухи з товстої листової сталі. До фартухів прикріплені на болтах бічні ножі 7, що підрізають стружку ґрунту з боків, а також охороняють його від розсипання на сторони в бічні валики.

На бічних стінках зовні укріплені також запряжні шарніри 6, вушка 8 й 9 для підвіски передньої заслінки і її гідроциліндрів.

Заслінка скрепера ДЗ-20В (Рис.3.) щитом 5 перекриває передній зев ковша. Щит 5 приварений торцями до двох бічних щік 4.

Через сполучні обичайки 6 щоки приварені до важелів 3, на кінцях яких передбачені вушка 2 Вушка 2 шарнірно пальцями приєднані до вушок 8, укріпленим зовні на бічних стінках ковша. Зверху на важелях 3 приварені стійкі, до яких пальцями шарнірно приєднані головки 7 штоків гідроциліндрів керування. Їхні корпуси підвішені шарнірно до вушок 9 (Див.рис.2.) бічних стінок.

Щит 5 (Див.рис.3.) заслінки із щоками 4 розміщений між бічними стінками ковша, а завдяки обичайкам 6 важелі 3 розташовані поза бічними стінками разом з гідроциліндрами керування.

Пальці підвіски заслінки й гідроциліндрів керування змазують консистентним змащенням через прес-маслянки, свердління й радіальні канали.




Рис.3.Заслінка скрепера ДЗ-20В: 1-стійка; 2-вушко; 3-важіль; 4-щока;5-щит; 6-зєднувальна обичайка; 7-головка штока; 8-провушина бокової стінки ковша.


Механізм примусового вивантаження (Рис.4.) складається із задньої стінки, що висувається вперед 4 ковша, що при русі після підйому передньої заслінки 3 витісняє ґрунт із ковша вперед по ходу; витісняє ґрунт, що зсипається по ножах 2 і розрівнюється (планується) ними у вигляді шару рівномірної товщини. При висуванні задня стінка нижньою й бічною кромками очищає дно й бічні стінки ковша, від налиплого ґрунту, звільняючи в такий спосіб весь ківш для прийому ґрунту з наступної операції завантаження.




Рис.4.Механізм примусового вивантаження грунту скрепера ДЗ-20В: 1-ківш; 2-ніж; 3-передня заслінка; 4-задня стінка, що висувається.


Стінка ковша, що розвантажує (Рис.5.) виконана у вигляді щита /, до тильної поверхні якого приварений штовхач 4. Місце стику штовхача 4 із щитом / посилено похилими 2 і горизонтальними 6 підкосами. У місці сходження підкосів 2 й 6 на штовхачі 4 приварені вушка 3 для приєднання головки штока циліндра, що розвантажує. Корпус останнього шарнірно підвішений до кронштейну 3 (Див. рис.2.) буфера 4.

На бічних і нижніх кромках щита 1 (Див. рис.5.) і на хвостовій частині його штовхача4 встановлені в кронштейнах парні ролики, відповідно одноребордні 7 і сферичні 5. Ролики 5 котяться при висуванні й зворотному ході щита по середніх напрямляючим буферної металоконструкції. Ролики 7 котяться по смугах, привареним на днищі й бічних стінках ковша, при чому реборди роликів 7 виключають бічні зсуви й підйом щита при робочому й зворотному ходах. Сукупність парних роликів 5 й 7 обумовлює рух щита 1 без перекосів і зсувів від основного напрямку. Кожен ролик посаджений на своїй осі на парних шарикопідшипниках, мастильний матеріал до яких подається через прес-маслянки по поздовжніх і радіальних свердліннях у тілі осі. Від витікання мастильного матеріалу, а також від забруднень шарикопідшипників порожнини роликів захищені двома рукавними лабіринтовими ущільненнями, виконаними на торцях роликів і на зовнішніх дисках. Зібрана з роликами й підшипниками вісь фіксується у вушках ригелем 8 або розвідним шплінтом 9.


Рис.5. Розвантажуюча стінка ковша скрепера ДЗ-20В: 1-щит; 2,6-підкоси; 3-провушина; 4-штовхач; 5,7-ролики штовхача і щита; 8-ригель; 9-шплінт.


Рис.7.Передня вісь з дишлем скрепера ДЗ-20В: 1-дишель; 2-серьга; 3,8-тяговий і шаровий шворні; 4,12-опори дишля і шворня; 5-балка; 6-підкіс; 7-палець; 9-змазочна трубка; 10-вкладиш; 11-кришка.


Тягова рама (Рис.6.) з'єднує ківш із передньою віссю й передає тягове зусилля від передньої осі ковшу. Рама складається із двох бічних тяг 5, що з'єднують їх поперечні балки 3 і хоботи 2. На кінцях бічних тяг 5 приварені цапфи 6 із кришками для з'єднання із упряжними шарнірами б (Див. рис. 2.) ковша. На поперечній балці 3 (Див. рис.6) розміщені кронштейни 4 для підвіски гідроциліндрів підйому ковша. На нижньому кінці хобота 2 приварена кульова опора, якої тягова рама з'єднана зі шкворнем передньої осі.

Всі основні елементи тягової рами (хобот 2, балка 3, тяги 5) виконані звареними з листового й смугового прокату, порожніми в перетинах. Місця приєднання хобота 2 і тяг 5 до балки3 посилені коробчастими накладками твердості. Втулки кронштейнів 4, опора1 і цапфи 6 виготовлені зі сталевого лиття й приварені до металоконструкції рами.

Передня вісь (Рис. 7.) складається з поперечної балки 5 і поздовжнього дишля /, зварених в стик у вигляді єдиної Т-подібної форми в плані. Стик балки 5 і дишля / посилений привареними підкосами 6. Всі елементи складальної одиниці (балка 5, дишель1, підкіс 6) виконані звареними коробчастого перетину із сортового (кутового) сталевого прокату.

Зверху над стиком балки й дишля приварена опора 12, що несе конічний хвостовик кульового шкворня 8. Шкворінь 8 закріплений в опорі 12 болтом, укрученим знизу через балку 5 у хвостовик шкворня 8. Його кульова головка охоплена сферичним вкладишем 10 і кришкою 11, які загальними болтами прикріплені до кульової опори / (Див. рис.6.) хобота тягової рами скрепера.

Мастильний матеріал до сферичної поверхні тертя подається по трубці 9 (Див. рис.7.), на кінці якої встановлена прес-маслянка. Трубка9 закріплена у вкладиші10 і через відчини опори й хобота виступає назовні в зручному для обслуговування місці.

Знизу до переднього кінця дишля / приварена опора 4, у якій поміщений хвостовик поздовжнього тягового шкворня 3. Пальцем 7 до вушок шкворня 3 приєднана причіпна серга 2. Переднім отвором серга 2 з'єднана з вертикальним шкворнем буксирної скоби трактора. Мастильний матеріал до шкворня 3 подається через прес-маслянку, укручену збоку в опору 4. Палець 7 серги 2 не змазується.

Кульове зчленування тягової рами з передньою віссю, а також три взаємно перпендикулярні осі причіпного пристрою (шкворня 3,пальця 7 і переднього отвору серги 2) дозволяють вільно повертатися передній осі з дишлем у трьох площинах щодо трактора й тягової рами скрепера.

Це необхідно для кермового маневрування й проходження нерівностей шляхи.

Скрепер ДЗ-20В змонтований на чотирьох одинарних ходових колесах, оснащених пневматичними шинами.


Рис.8. Ходове колесо скрепера ДЗ-20В: 1-чека; 2-півось; 3-роликопідшипник; 4-маточина; 5-гайка; 6,13-кришка; 7-затискач; 8-бортове кільце; 9-покришка; 10-камера; 11-обідна стрічка; 12-обід.


Задні й передні колеса уніфіковані. Кожне ходове колесо скрепера (Рис.8.) змонтовано на півосі 2, укріпленою чекою 1 з розвідними шплінтами в кінцевих втулках балок передньої й задньої осей. Маточина колеса посаджена на піввісь 2 на конічних роликопідшипниках 3. Вибирають люфт і регулюють затягування роликопідшипників гайкою 5, що фіксують у даному їй положенні відгінними вусами фасонної підкладної шайби.

У маточину 4 при її монтажі на півосі 2 закладають мастильний матеріал й у процесі роботи його не додають. Заміняють мастильний матеріал у маточині в терміни встановлені інструкціями для експлуатації скреперів. Для втримання мастильного матеріалу й захисту від зовнішніх забруднень порожнина маточини 4 закрита кришками 6 й 13, з яких остання оснащена ущільнювальним кільцем.


На верхню конічну поверхню фланця маточини 4 посаджений обід 12, що закріплює в цьому положенні затискачами 7 і затяжним бортовим кільцем 8. На зовнішній поверхні ободу 12 монтують пневматичну шину, що складається з камери 10, покришки 9 й обідньої стрічки 11, що охороняє камеру від ушкоджень у місці її контакту з обідом 12. Шина втримується на ободі 12 знімним бортовим кільцем 8, причому тиск повітря в шині створює бічний тиск покришки 9 на зовнішнє бортове кільце 8, завдяки чому воно непохитно затискає шину на сбоді 12 і фіксує її в цьому положенні.


Рис.9. Гідросистема скрепера ДЗ-20В:

1-насос; 2-гідророзподільник; 3-масляний бак; 4,5,6-гідроциліндри ковша, заслінки і розвантажуючої стінки; 7-гнучкі рукави; 8-жрсткі трубопроводи.

Гідросистема скрепера складається із двох відособлених частин, одну із яких монтують на тракторі (Рис.9, /), іншу на скрепері (Рис.9, //).

Частина / складається із привода (насоса 1), керування (гідророзподільника 2) і допоміжне устаткування (масляні баки 5). Частина // містить у собі виконавчі механізми (гідроциліндри 4—6) і єднальні їхні трубопроводи. Між собою частини трубопроводів гідросистеми з'єднані гнучкими рукавами 7.

Гідроциліндр 6 стінки, що розвантажує, ковша розміщений усередині металоконструкції буфера. Він висуває задню стінку вперед для розвантаження ковша й повертає її після розван- таження у вихідне положення.

Гідроциліндри 4 опускають ківш для завантаження й заглиблюють його ножі в ґрунт, а також піднімають ківш після завантаження в транспортне положення. У процесі завантаження гідроциліндрами4 змінюють товщину зрізує стружки ґрунту, піднімаючи — опускаючи ківш таким чином управляють завантаженням, регулюючи тягове навантаження базової машини.

Гідроциліндри 5 піднімають заслінку ковша при його завантаженні й опускають заслінку по закінченні завантаження для втримання набраного ґрунту в ковші. Перед розвантаженням гідроциліндри 5 повністю піднімають заслінку, завдяки чому ґрунт із заслінки й з передньої частини ковша висипається на землю перед його ножами.

Причіпні скрепери ДЗ-33 і ДЗ-77С подібні по конструкції до скрепера ДЗ-20В и відрізняю- ться від нього лише деякими складальними одиницями й деталями металоконструкції й гідро- системи.

Самохідний скрепер ДЗ-11 (Рис.10) виконаний аналогічно скреперу ДЗ-20У и відрізняється від нього лише деякими конструктивними особливостями. Технологічна частина самого скрепера складається з ковша 7 зі стінкою, що розвантажує, 8 і передньою заслінкою 6.

По переду знизу ківш оснащений основними 11 і бічними 12 ножами. Позаду до ковша поперечними зв'язками приєднаний буфер 10, на якому змонтовані задні ходові колеса 9. Ківш 7 з хоботом 5 тягової рами приєднаний до поворотно-зчіпного пристрою одноосьового тягача.

Тягач / у цьому агрегаті заміняє передню вісь причіпного скрепера. Колеса 2 цієї осі ведучі й для їхнього привода на тягачі встановлені двигун і трансмісія, а для керування — кабіна.



Рис.10. Скрепер ДЗ-11 з одновісним тягачем МАЗ-546П:

1-тягач; 2-колесо передньої ведучої осі; 3-кронштейн поворотно-зчіпного пристрою; 4-рульовий гідроциліндр; 5-хобіт тягової рами; 6-передня заслінка; 7-ківш; 8-задня розвантажуюча стінка; 9-заднє ходове колесо; 10-буфер; 11,12-ножі ковша.


Рульове керування агрегатом здійснюють шляхом поворотів у плані тягача щодо причіпного скрепера за допомогою кермової гідросистеми. Виконавчими органами гідросистеми служать кермові гідроциліндри 4, якими тягач може повертатися в плані на кут 90° вправо або вліво щодо скрепера. Цим забезпечується мінімально можливий радіус повороту агрегату в межах його габаритів по довжині.




Рис.11. Поворотно-зчіпний пристрій скрепера ДЗ-11: 1-ланжерон рами тягача; 2-горизонтальний шкворінь; 3-кронштейн; 4-поперечний зв’язок лонжеронів; 5,6-вертикальні шкворні; 7-хобіт; 8-кермовий гідроциліндр; 9-поперечина; Х-Х та У-У –осі горизонтальних та вертикальних шкворней.


Поворотно-зчіпний пристрій скрепера показань на Рис.11. Тягач у плані повертається навколо загальної осі двох співвісних вертикальних шкворнів 5 і 6, що зчленовують оголовок хобота 7 тягової рами скрепера із кронштейном 3 поворотно-зчіпного пристрою.

Кронштейн 3 обладнаний витягнутою назад по ходу консоллю, що кінчається поперечина 9. До поперечини 9 шарнірно приєднані корпуси кермових гідроциліндрів 8. Головки штоків цих циліндрів з'єднані шарнірами з бічними вушками оголовка хобота 7. При роботі циліндрів їхні штоки опираються на вушка оголовка хобота, а корпуса - на поперечку консолі кронштейна й впливаючи на останню, повертають кронштейн щодо хобота.

Кронштейн 3 з'єднаний з поперечним зв'язком 4 рами тягача двома поздовжніми співвісними шкворнями 2, посадженими в отворах зв'язку 4 і нижніх вушок кронштейни 5. Зв'язок 4 зварена з лонжеронами / рами тягача й опирається на балку моста коліс тягача. При поворотах на шкворнях 5 й 6 кронштейна 3 разом з ним завдяки шворням 2 повертається в плані й тягач.

Крім з'єднання кронштейна 3 з лонжеронами / рами тягача шкворні 2 забезпечують волю бічних нахилів тягача щодо скрепера й навпаки. При проходженні колісьми тягача бічних ухилів або нерівностей шляху тягач може нахилятися вправо або вліво щодо осі шкворнів 2. Теж відбувається при проходженні аналогічних ділянок шляху колісьми скрепера або одночасно колісьми скрепера й тягача.

Взаємні бічні нахили тягача й скрепера обмежені виступами на зв'язку 4, що контактують із упорами кронштейна 3. Кут однобічного бічного нахилу тягача або скрепера 15—20°. Цього досить для контакту всіх чотирьох коліс агрегату з опорною поверхнею при подоланні бічних ухилів, що зустрічаються в роботі, і нерівностей шляхи.


Рис.12. Ходове колесо скрепера ДЗ-11:

1-шина; 2-обід; 3-гальмівний барабан; 4-гальмівна колодка; 5-піввісь; 6-державка; 7-бортові кільця; 8-маточина; 9-металоконструкція буфера.


Ходове колесо скрепера ДЗ-11 (Рис.12.) улаштовано аналогічно колесу скрепера ДЗ-20В (Див. рис.8). Різниця полягає в зміненій конструкції півосі 5 (Див. рис.12.) і її кріплення до буфера, а також у використанні гальм. Для скрепера ДЗ-11 гальма необхідні через більші швидкості (до 40 км/год), у чотири рази перевищуючу швидкість рухові скрепера ДЗ-20В.

Гідравлічне керування робочими органами скрепера ДЗ-11 виконано аналогічно гідравлічному керуванню скрепера ДЗ-20В; передбачені два гідроциліндри підйому-опускання ковша, два гідроциліндри керування заслінкою й два циліндри приводу задньої стінки. Застосуванням останіх двох циліндрів гідросистема скрепера ДЗ-11 відрізняється від гідросистеми скрепера ДЗ-20В. У скрепера ДЗ-11 всі шість гідроциліндрів однакові по конструкції й розмірам (діаметру поршня й ходу штока). Насоси, гідророзподільник і масляний бак гідросистеми розташовані на тягачі. Насоси приводяться в дію від двигуна тягача.

Самохідний скрепер ДЗ-13 подібний за схемою й конструкцією скреперу ДЗ-11, але в ньому є змінена форма металоконструкції.

Дані про скрепери із завантаженням рушійним зусиллям наведені в Табл.1.


Таблиця 1.

Технічні характеристики скреперів.

Показники Причіпні Самохідні

ДЗ-20В ДЗ-33 ДЗ-77С ДЗ-11 ДЗ-13
Базова машина Т-100МГС ДТ-75Р Т-130.1.Г-1 МоАЗ-546П БелАЗ-531
Ємкість,м3:




геометрична 7 3 8 8 15
з "шапкою" 9 3,5 9,5 9 17
Ширина захвату ковша, мм 2650 2100 2650 2750 2850
Глибина різання до ,мм 300 200 300 300 360
Товщина шару відсипу до, мм 250 350 420 550 550
Маса скрепера, кг:




без трактора 7000 2730 9200

з тягачем


20000 34000

Для підвищення точності планувальних робіт при формуванні поздовжніх ухилів споруджуваних дорожніх насипів і виїмок, гідротехнічних споруджень (веслувань, дамб), злітно-посадочних смуг аеродромів, полів під заливні сільськогосподарські культури й інші агротехнічні об'єкти для скреперів із завантаженням рушійним зусиллям створена система автоматичного керування «Стабілоплан-1».Система забезпечує автоматичну стабілізацію поздовжнього кутового положення ковша скрепера при виконанні планувальних робіт, тобто дає можливість автоматично витримувати заданий ухил поздовжнього профілю споруджуваного земляного спорудження.

Такою системою оснащують причіпні скрепери ДЗ-20В з гідравлічним приводом робочих органів. Система «Стабілоплан-1» (Рис.13) складається з уніфікованих приладів, що монтуються на тракторі й скрепері, якого тягнуть. На тракторі у кабіні водія встановлений блок 3 керування й пульт 2 дистанційні керування, а на задній частині трактори розміщений електро-гідрозолотник 4 керування. На задньому буфері скрепера 5 за допомогою універсального монтажного пристрою встановлений перетворювач 6 кутового положення ковша. Перераховані прилади з'єднані електричними проводами.

Блок 3 задає необхідний поздовжній ухил і змінює сигнал перетворювача6 у команду, передану електро-гідрозолотнику керування. Пульт 2 дистанційно управляє електро-гідрозолотником для зміни глибини різання ґрунту ковша при автоматичному керуванні процесом і включає — відключає автоматичний режим керування. Реверсивний електро-гідрозолотник 4 управляє гідроциліндрами підйому — опускання ковша відповідно командам блоку 3 при автоматичному режимі керування.




Рис.13.Схема розміщення приборів системи „Стабілоплан-1” на агрегаті трактор-скрепер: 1-трактор; 2-пульт дистанційного керування; 3- блок керування; 4-електро-гідрозолотник; 5-скрепер; 6-перетворювач кутового положення ковша і універсальний монтажний пристрій.


Перетворювач 6 стежить за поздовжнім кутом розташування ковша в площині рухові й виробляє електричні сигнали, передані на блок 3 при відхиленнях ковша від заданого кутового положення. Перетворювач прикріплений за допомогою монтажного пристрою на кронштейнні, привареному до буфера ковша біля задніх коліс скрепера. Завдяки кріпленню хомутом перетворювач може повертатися в монтажному пристрої при виведенні зуба засувки 11 системи «Стабілоплан-1» (Рис.14.) із

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: