Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Дорожно-будівельні машини

Дорожно-будівельні машини

руху місце й зміг проїхати повз нього без подій.

У роботі скреперів часто зустрічається відсипання насипів поздовжнім возінням. При цьому рекомендується відсипати краю насипу вище, ніж її середину (Рис.20, а). Завдяки цьому зменшується небезпека бічного падіння скреперів на укіс насипу при русі уздовж її крайки. Увігнута поверхня відсипаної скреперами насипу планується автогрейдером при її обробці з ухилами в зовнішні сторони.

В'їзди й з'їзди скреперів по укосах насипу небезпечні, тому що укоси занадто круті для руху поперек їх. Косі підйоми й спуски скреперів по укосі насипу ще небезпечніше через можливість бічного перекидання. Для безпеки на укосі насипу влаштовують слабо нахилені в'їзди, які можна використати і як з'їзди (Рис.20, б). В'їзди або з'їзди на укосах насипів формують при їхньому відсипанні самими скреперами.




Рис.20. Схема відсипання насипу і пристрій у її укосі.


Аналогічні в'їзди й з'їзди влаштовують скреперами шляхом планування дороги при порожніх ходах на укосах котлованів і резервів у міру їхнього поглиблення.

Правильно влаштовані в'їзди й з'їзди забезпечують безпека роботи на скреперах при зведенні ними високих насипів й уривку котлованів і резервів.

Для скреперів всіх типів небезпечний поворот (зміна напрямку) при русі під ухил. Під час повороту можливо бічне зовнішнє перекидання скрепера, особливо при місцевих нерівностях на шляху повороту. Бажано уникати поворотів на спусках, а якщо це неможливо, планувати місце повороту й переміщатися на знижених швидкостях і по кривих більших радіусів, які повинні бути в 2,5-3 рази більше мінімального радіуса розвороту машини.

Рух по бічних ухилах, а також повороти на них небезпечні через можливість бічного перекидання скреперів, особливо при місцевих нерівностях. У самохідних машин у таких умовах можуть втратити стійкість одноосьові тягачі й при крутому повороті перекинутися на носову частину або корму.

Величини бічних ухилів, зазначені в табл. 10, дійсні лише для прямолінійного руху машин. Рух з поворотами припустимо на бічних ухилах, величини яких повинні бути в 2 рази менше тих, які зазначені в цій таблиці.

При прямолінійному русі на підйомах і спусках у скреперів, особливо навантажених, повинні бути в повному порядку гальма. Якщо ж гальма відмовили й створилася аварійна обстановка, машиніст повинен опустити ківш скрепера на землю механізмом керування ковшем. Ножі ковша вступають у контакт із поверхнею ухилу, чим гальмують, а потім і припиняють рух скрепера. Опускати ківш треба плавно, щоб уникнути динамічних перевантажень машини.

При скреперних роботах невеликого обсягу можливо деяке подовження транспортного шляху, яких необхідно у випадку об'їзду місць, що представляють небезпеку для машин, що рухаються. Для робіт з більшими обсягами переміщуваного ґрунту повинні бути підготовлені шляхи для скреперів, щоб забезпечити безпека руху.

Порядок роботи на самохідному скрепері. Рушання з місця та рух

Рушання з місця самохідного скрепера відбувається на першій передачі коробки передач і на нижчій чи вищій ступені додаткової коробки передач в залежності від дорожніх умов.

Для початку руху скрепера необхідно:

  • включити коробку відбору потужності, якщо при запуску двигуна вона була відключена. Включення коробки відбору потужності проводиться при зупиненому двигуні ;

  • перевірити справність приладів освітлення та сигналізації ;

  • перевірити на місці роботу рульового керування, зчеплення, механізму переключення коробки передач ;

  • встановити ківш скрепера в транспортне положення ;

  • довести тиск впневматичній тязі до 5,5 Атм.

Впевнитися у відсутності тиску в гальмівних камерах задньої осі скрепера по показам манометра на панелі приладів:

  • включити будь-яку передачу ;

  • відпустити важіль ручного гальма і почати рух ;

  • впевнитися у надійності роботи гальм.

Зимою, коли змазка у вузлах тягача і скрепера загусла, на перших 1-2 кілометрах рухатися зі швидкістю не більше 15-20 км/год.

Перемикання ступенів допоміжної коробки рекомендується виконувати при зупиненому скрепері. Перемикання ступенів “на ходу” потребує від водія певних навиків, так як допоміжна коробка не має синхронізаторів. Невміле перемикання “на ходу” приведе до виходу допоміжної коробки із ладу.

Перемикання передачі коробки передач відбувається при вимкнутому зчепленні плавним натиском на важіль, без ривків, відчувши опір переміщенню важеля (момент опору конічних поверхнею синхронізаторів), потрібно продовжувати плавний тиск на важіль до повного вмикання передачі.

Увага! Різкий рух важеля не допоможе, а заважає вмиканню передачі.

Для прискорення процесу перемикання синхронізованих передач і підвищення терміну роботи синхронізаторів рекомендується при переході з вищої передачі на нижчу використовувати подвійне вимкнення зчеплення з короткочасним натиском на педаль акселератора.

Під час руху не потрібно тримати ногу на педалі зчеплення, так як це може привести до підвищеного зносу ведених дисків і руйнуванню вижимного підшипника.

Передачу заднього ходу вмикати тільки після повної зупинки скрепера.

На слизьких і обледенілих дорогах рухатися з невеликою швидкістю. Гальмування здійснюється без вимкнення зчеплення, не допускаючи руху самохідного скрепера юзом.

Після проходження броду чи інших водних перепон зробити ряд гальмувань для видалення вологи з гальмівних накладок і барабанів, перевірити чи не потрапила вода в піддон двигуна і картери вузлів. У випадку потрапляння води у масляні ванни вузлів у вузлах замінити мастило.

При подоланні різних дорожніх перепон (глибокий пісок, сніг, грязь та ін.), підйомів правильно вибирати передачі коробки передач і допоміжної коробки, забезпечуючи подолання цих перепон без перемикання передач, при цьому при цьому потрібно запобігати зупинкам, крутих поворотів, різкої зміни обертів двигуна.

Не рекомендується рухатися на підйомі з креном, так як при цьому можливий боковий “увід” скрепера та зниження тягової сили тягача.

На довгих спусках увімкнути такі передачі, які б забезпечували можливість гальмування двигуном.

При русі на крутих спусках, де є небезпека зсуву, а також в інших випадках, що потребує екстреного гальмування, гальмувати опусканням ковша.

Зупинка

Для зупинки самохідного скрепера необхідно:

  1. Відпустити педаль акселератора.

  2. Вижати педаль зчеплення, перевести важіль коробки передач в нейтральне положення.

  3. При необхідності пригальмувати ножним гальмом.

  4. Після зупинки затягнути важіль ручного гальма.

Зупинка на підйомах і спусках не рекомендується. У випадку вимушеної зупинки на підйомі чи спуску прийняти міри застереження, що виключають можливість самовільного переміщення скрепера (встановити упори під колеса, відпустити ківш скрепера).

Набір та вивантаження грунту

При наборі грунту скрепером необхідне значно більша тягова сила, ніж при його транспортуванні, тому при наборі грунту скрепером необхідно проводити тільки з допомогою трактора-штовхача, обладнаного спеціальним пристроєм чи, як виключення, відвалом бульдозера.

Під час набору грунту швидкість скрепера і трактора-штовхача повинні бути однаковими. При наборі грунту скрепер повинен працювати на першій передачі коробки передач і нижчій ступені допоміжної коробки. Для зменшення часу набору грунту доцільно “врізання” проводити під кутом. При цьому товщина стружки при наборі грунту повинна бути максимальною, що допускається стійким режимом роботи скрепера і трактора-штовхача.

Для покращення “врізання” і наповнення ковша при роботі на сухих піщаних грунтах рекомендується використовувати гребінчасту схему “врізання”. В цьому випадку набір грунту проводиться шляхом періодично повторення заглиблення і виглеблення ковша.

Набір грунту в різні періоди “врізання” залежить від величини зазору між заслінкою і ножами ковша скрепера. На початку “врізання”, коли грунт вільно переміщується від ножа до задньої стінки скрепера, заслінку піднімають на 600...700 мм, щоб вона не заважала потраплянню грунту в ківш.

Другий період “врізання” характеризується тим, що грунт починає збиратися в передній частині ковша, який заповнюється під дією напору грунту через щілину між заслінкою і днищем ковша. В цей період заслінку прикрити, щоб грунт не випадав через зазор заслінкою і ножами ковша. Орієнтовно величина зазору в цьому випадку приймається до 300 мм при роботі на незв’язних і рихлих грунтах, і до 500 мм – на зв’язних грунтах.

В третій період “врізання” для подолання опору при переміщенні грунту в ковші грунт повинен потрапляти в ківш під сильним напором. В цьому випадку заслінка повинна бути піднята трохи вище, ніж у другому періоді врізання. Після наповнення ковша, не зупиняючи скрепер, почати виглиблювати ківш і одночасно закрити заслінку, так як запізнення з її закриттям приведе до втрат грунту із передньої частини ковша.

Для транспортування грунту ківш підняти в крайнє верхнє положення. Вивантаження грунту проводиться по ходу самохідного скрепера.

Товщина слою відсипки регулюється відстанню ножів ковша від землі. Регулювання здійснюється відпусканням чи підняттям ковша скрепера на необхідну висоту.

Для вивантаження грунту підняти заслінку в крайнє верхнє положення і ви двигати вперед задню стінку до повного виштовхування грунту із ковша. Після вивантаження грунту підняти ківш в крайнє верхнє положення, повернути задню стінку і заслінку в початкове положення.

Після закінчення роботи опустити ківш скрепера на грунт чи дерев’яну підкладку.

Контроль за роботою самохідного скрепера

Під час роботи на скрепері стежити за показами контрольних приладів. При нормальній роботі агрегатів і систем показання повинні бути наступними:

Температура охолоджуючої рідини в системі охолодження двигуна, °С:

під час роботи.........................................................................................75-98

мінімально допустима при рушанні з місця............................................50

Тиск масла в системі змазки на прогрітому двигуні, кгс/см2:

при максимальних обертах (2100 об/хв.).................................................4-7

при мінімальних обертах холостого ходу...............................не менше 1,0

Після довгої експлуатації допускається робота двигуна при тиску в системі змазки,кгс/см2:

на максимальних обертах........................................................не менше 3,5

на мінімальних обертах холостого ходу.................................не менше 0,5

Тиск повітря, кгс/см2:

в пневмосистемі тягача.......................................................................5,5-7,5

в гальмівних камерах задньої осі скрепера...................................відсутня

Не допускати роботу двигуна під навантаженням при температурі охолоджуючої рідини нижче 70°С, так як при цьому погіршується охолодження палива, на стінках гільз конденсуються продукти неповного згорання, різко підвищується знос гільз і поршневих кілець, знижується економічність двигуна.

Стежити за рівнем палива у баці, щоб не допустити підсос повітря в паливну систему при виробітку палива.

Техніка безпеки при експлуатації самохідного скрепера

Водій та інші працівники, пов’язані з експлуатацією скрепера, повинні виконувати правила техніки безпеки та вимог, викладених в інструкції.

  1. До роботи на скрепері допускаються водії-скреперисти, що вивчили пристрій, роботу і правила експлуатації скрепера, що мають права водія автомобіля і посвідчення скрепериста.

  2. До роботи на скрепері приступати, впевнившись у його справності, звернувши особливу увагу на справність рульового керування, гальм, механізмів вимкнення зчеплення і перемикання передач, механізмів привода робочих органів скрепера

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ працювати на несправному самохідному скрепері.

  1. Не допускається проїзд на підніжках, крилах, рамі тягача, в ковші і на рамі скрепера.

  2. У випадку зупинки двигуна в процесі руху забороняється відключати трансмісію, так як скрепер втратить керування. Необхідно, не вмикаючи зчеплення, загальмувати скрепер і полагодити несправність.

  3. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ рух скрепера з відключеною від двигуна трансмісією (накатом) з малими обертами двигуна, так як знижується ефективність рульового керування.

  4. Не рекомендується залишати скрепер на тривалий час з працюючим двигуном без нагляду.

  5. При виконанні технічного обслуговування чи ремонту необхідно надійно загальмувати скрепер і обов’язково вимкнути двигун.

  6. Виконувати роботи на скрепері з вивішеними колесами дозволяється тільки після встановлення його на надійні опори.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ виконувати роботу під скрепером, піднятим домкратом чи іншими вантажопідйомними засобами.

  1. При технічному обслуговувані чи ремонті скрепера ківш повинен бути опущеним на землю. У випадку необхідності виробництва робіт під ківш останній повинен бути встановлений на надійних опорах.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ знаходитися під ковшем, утриманим у піднятому положенні тільки з допомогою підйомних засобів чи циліндрів гідросистеми.

  1. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ знаходитися у ковші при піднятій заслінці, що утримуються тільки циліндрами гідросистеми.

  2. При накачуванні шин необхідно стежити за правильним положенням замкового кільця у пазі.

  3. Під час технічного обслуговування чи ремонту приладів електрообладнання вимкнути вмикач акумуляторних батарей (“Масу”).

  4. Виконувати правила поводження з електролітом, низько замерзаючими рідинами і бензином.

  5. Виконувати правила користування пусковим підігрівачем.

  6. Після закінчення зміни водій зобов’язаний попередити змінника про всі помічені несправності скрепера.

  7. При роботі самохідного скрепера у нічний час місця забору та вивантаження грунту повинні бути освітленні.

  8. Проїжджати тимчасові мости та інші дорожні споруди тільки після перевірки їх вантажопідйомності і стану, прийнявши до уваги , що загальна вага самохідного скрепера у спорядженому стані з вантажем складає 35000 кг, а без вантажу 20000 кг.


4. Екскаватори їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота


Екскаваторами називають землерийні машини, що призначені для копання та переміщення грунту. Усі екскаватори в залежності від використання робочого часу для копання грунту діляться на дві великі групи: неперервної дії – багатоківшеві і періодичної (циклічної) дії – одноківшеві.

Багатоківшеві екскаватори дві операції – копання грунту і його переміщення-виконують одночасно;одноківшеві ці операції виконують послідовно, перериваючи копання на час переміщення грунту. Таким чином, робочий час машини, під час якого вибирають грунт і продуктивність багатоківшевих екскаваторів вища, ніж у одноківшевих. Не дивлячись на це, одноківшеві екскаватори знайшли широке застосування в результаті їх універсальності, тобто можливості використовувати їх як на земляних так і на завантажувально-розвантажу-вальних роботах в самих тяжких, в тому числі скальних грунтах. Використання багатоківше-вих екскаваторів обмежене: в основному їх використовують для риття траншей і добування не рудних матеріалів в кар’єрах з однорідними ґрунтами без кам’яних включень.

Одноківшевий екскаватор складається із трьох основних частин:

  1. неповоротної частини (ходове обладнання, опорно-поворотний пристрій, рама);

  2. поворотної платформи на якій встановлена силова установка (двигун, трансмісія, робоче місце екскаваторника і система керування екскаватором);

  3. робочого обладнання (устаткування екскаватора).

Робочий цикл одноківшевого екскаватора включає наступні послідовно виконувані операції:

  1. копання (різання грунту з набором його в ківш);

  2. поворотом ковша із забою та вивантаження грунту;

  3. вивантаження грунту із ковша;

  4. поворот ковша у забій з одночасною установкою його у вихідне положення.

Класифікація одноківшевих екскаваторів:

    1. По виду (типу) робочого устаткування:

      • Пряма лопата;

      • Зворотня лопата;

      • Драглайн;

      • Грейфер;

      • Вантажний кран.

  1. По типу системи керування робочим обладнанням (стріла, рукоять, ківш) розрізняють екскаватори з:

    • Тросно-блокованою системою керування;

    • Гідравлічною системою керування.

    1. По виду силової установки бувають:

      • З ДВЗ;

      • З електродвигуном;

      • З дизель-електричним приводом.

  1. По числу двигунів одноківшеві екскаватори бувають:

    • Одномоторні (будівельні екскаватори);

    • Багатомоторні (електричний або дизель-електричний провід).

    1. По типу ходового обладнання розрізняють екскаватори на:

      • Гусеничному ході нормальної ширини;

      • Гусеничному розширеному ході;

      • Пневмоколісному ходу;

      • Спеціальному ході автомобільного типу;

      • Шасі серійного автомобіля;

      • Шасі серійного трактора;

      • Крокуючий хід.

  1. По призначенню екскаватори поділяються на:

    • Універсальні будівельні. Призначені для виконання земельних, навантажувально-розвантажувальних і монтажних робіт в будівництві.

Як правило, мають місткість ковша 0,25-4,0 (м3) і не менше трьох видів змінного робочого устаткування.

  • Кар’єрні. Призначені для роботи кар’єрах і розробки рудних, і нерудних матеріалів. Місткість ковша від 2,0 до 20,0 (м3) і два види змінного робочого обладнання.

  • „Вскришні”. Застосовуються на вугільних розрізах, відкритих гірських роботах і в гідротехнічному будівництві, де необхідно проводити розробку і пере-міщення великих об’ємів. Місткість ковша від 4,0 до 200,0 (м3), ходове обладнання на чотирьох гусеничних візках або на крокуючому ході.

  • Для виконання спеціальних робіт (баштові екскаватори, шахтні, тунельні, плавучі для днопоглиблення).

Конструктивна схема екскаватора „пряма лопата” з канатно-блочною системою керування:

Екскаватор „пряма лопата” призначений для розробки ґрунтів в забоях, які знаходяться вище рівня стоянки екскаватора з наступним вивантаженням їх у відвал або транспортуючі засоби. Екскаваторами „пряма лопата” можна виконувати роботи по розробці рудних і нерудних матеріалів, навантаження грунту на будівельних майданчиках в транспортні засоби, проводи-ти відсипку греблі та інші види робіт.

Будова:

1. Ківш;

2. Днище ковша;

3. Рукоять;

4. Стріла;

5. Підйомний канат;

6. Стріло-підйомний канат;

7. Підйомна лебідка (головна);

8. Стріло-підйомна лебідка;

9. Двонога стійка.

На поворотній платформі екскаватора встановлюються такі агрегати:

1. Силова установка;

2. Компресорна установка;

3. Механічна трансмісія привода лебідок одноківшевого екскаватора;

4. Механізм повороту поворотної платформи;

5. Реверс;

6. Трансмісія механізму привода ходу екскаватора;

7. Кабіна машиніста з органами керування.

Призначення і порядок роботи екскаватора „пряма лопата” з канатно-блочною системою керування:

„Пряма лопата” служить для розробки грунту та інших матеріалів вище рівня його стоянки. Цим обладнанням ведуть розробки котлованів, виїмок для зрошувальних систем, а також в дорожньому будівництві, проводять видобуток будівельних матеріалів у кар’єрах. Розроблений матеріал або грунт може транспортуватися у відвал, або транспортні засоби.

Робоче обладнання складається з ковша 1, рукояті (держака) 3, стріли 4, підйомного 5 стріло-вого 6 поліспастів. Ківш жорстко кріпиться до держака і підвішений на підйомному канаті, який огинає головні блоки на стрілі. Підйомний канат закріплений одним кінцем на барабані головної лебідки (підйомної), а іншим кінцем у місці ковша до держака. Днище ковша 2 для вивантаження грунту відкривається звільненням засувки після завантаження і закривається автоматично при опусканні ковша на грунт. Держак закріплюється на стрілі в сідловому підшипнику, держак може повертатися навколо напірного підшипника чи осі вниз (під дією маси ковша з держаком) і вверх (за рахунок підйомного каната) при цьому держак робить зворотно-поступальний рух уздовж своєї осі під дією увімкнутого напірного механізму. У випадку шарнірного кріплення держака до стріли він може обертатися навколо своєї осі кріплення Подача ковша на необхідну глибину копання у цьому випадку змінюється за рахунок нахилу стріли до горизонту. Стріла п’ятою шарнірно з’єднується з поворотною платформою, а головною частиною підвішена на стріло підйомному канаті до двоногої стійки 9. На екскаваторах з кріпленням держака до стріли в сідловому підшипнику не змінює під час роботи кута нахилу до горизонту (нормальний робочий нахил стріли складає 35-65 градусів). А в екскаваторів із шарнірним з’єднанням стріли з держаком кут нахилу стріли до горизонту під час робочого циклу весь час змінюється. Поворотна платформа екскаватора через опорно-поворотний пристрій опирається через раму на ходове обладнання і обертається разом з робочим обладнанням навколо вертикальної осі за допомогою поворотного механізму.

Порядок роботи „прямої лопати”:

Звільняючи канат 5 опускають ківш під дією його власної ваги, потім під дією цього підйомного каната і увімкненого напірного механізму, піднімають ківш в забої який розробляється. Ківш при цьому створює різання грунту і заповнюється ним. А товщина стружки регулюється напірним механізмом. Після заповнення ковша ґрунтом його піднімають та опускають на необхідну висоту розвантаження і одночасно повертають поворотну платформу з робочим обладнанням до місця розвантаження. Над місцем розвантаження допоміжним канатом, що йде з кабіни машиніста звільняють засувку днища ковша і грунт під дією власної ваги розвантажується із ковша. Розвантажений ківш зворотнім поворотом поворотної платформи повертається назад у забій до місця забору грунту. Ківш різко опускається на грунт при цьому днище ковша притискується до корпусу і засувка закриває його автоматично. Після розробки забою в межах дії екскаватора на легких грунтах і на 1/2-2/3 ходу держака у важких грунтах екскаватор змінює місце стоянки (тобто пересувається ближче до стінки забою).

Призначення і порядок роботи екскаватора „зворотня лопата” з канатно-блочною системою керування:

Служить для розробки грунту нижче рівня стоянки, а саме для траншей, котлованів під фундаменти і очищення каналів від замулення. Розробка грунту ведеться „на себе” періодично відсуваючись уздовж осі виїмки.

Ківш 1 жорстко або шарнірно кріпиться на кінці держака 2, який в свою чергу шарнірно приєднаний до голови стріли 4.Стріла п’ятою шарнірно приєднана до поворотної платформи. Стріла разом з держаком і (або) ковшем підвішується за допомогою підйомного каната 5 до двоногої стійки 10. До кінця держака (місця кріплення до ковша) закріплюється тяговий канат 3.

Порядок роботи „зворотної лопати”:

Натягаючи канат 3 і одночасно звільняючи канат 5 відводять ківш у вихідне положення. Далі не змінюючи натягу канатів 3 і 5 послабляють канат підйому ковша. Під дією власної ваги робочого обладнання ківш буде заглиблюватися в грунт. Після цього припиняють натягування каната 5, а тяговим канатом підтягують ківш до екскаватора. Одночасно підйомним канатом 6 регулюють товщину стружки, що зрізується. В результаті цього ківш виходить на поверхню біля гусениць екскаватора і наближається до стріли (біля п'яти стріли). Потім зберігаючи таке взаємне положення стріли, рукояті і ковша натягають канат 6 і піднімають робоче обладнання на необхідну висоту. Одночасно з цим роблять поворот поворотної платформи до місця розвантаження грунту. Утримуючи все робоче обладнання канатом 5 на тій же висоті звільняють тяговий канат 3 і натягують канат 5, при цьому ківш відходить від екскаватора перекидається і відбувається розвантаження ковша через передню частину. Зворотним поворотом поворотної платформи робоче обладнання повертається у забій і утримуючи його в тому положенні, що і при розвантаженні відпускають канат 6 ,ківш при цьому займе вихідне положення і цикл роботи екскаватора закінчений.

Робоче обладнання „Драглайн”:

Застосовується для розробки виїмок, зведення насипів у гідромеліоративному, дорожньому будівництві, розробки будівельних матеріалів, поглибленні і очищенні річок та водоймищ (з розробкою грунту нижче рівня стоянки).

Порядок роботи:

Спочатку ківш 1 підтягують підйомним канатом 3 і тяговим 5 до стріли, потім тяговий канат послабляють (відпускають гальмо тягової лебідки 8). Потім тяговий канат розмотуючись з тягового барабана дозволяє ковшу відійти від стріли, ківш перевертається ріжучою частиною вниз. При досягненні положення з якого ківш необхідно забрати у забій відпускають підйом- ний канат 3. Ківш під дією власної ваги падає у забій і врізається у грунт, і після включення тягової лебідки ківш рухається в забої, зрізує стружку і наповнюється ґрунтом. Наповнений ківш піднімають до стріли підйомним канатом 3 пригальмовуючи при цьому тяговий канат 5. Як тільки ківш відірветься від грунту і підніметься вище перешкод на шляху повороту, починають поворот робочого обладнання до місця розвантаження. Піднятий ківш з ґрунтом утримують від перекидання розвантажувальним канатом 4. Вивантаження грунту проводиться за рахунок ослаблення тягового каната 5 і розвантажувального 4. Ківш при цьому повертається ріжучою частиною вниз і грунт висипається під дією власної ваги через передню частину ковша. Перевертання ковша відбувається за рахунок зміщення центра ваги (кріплення підйомних ланцюгів зміщене на 2/3 від передньої частини ковша). Після вивантаження грунту ківш тяговим канатом 5 і підйомним 3 підтягується до стріли, а робоче обладнання поворотом поворотної платформи повертається у забій. Розвантаження і копання можна вести на відстані більшій ніж виліт стріли (за рахунок розгойдування ковша, тобто відцентрової сили). Величина закидання при копанні нижче рівня стоянки може бути доведена до 1/3 величини стріли (її довжини).

Робоче обладнання „Грейфер”:

Застосовується при розробці легких ґрунтів котлованів, навантаженні і розвантаженні сипучих і дрібно кускових матеріалів, копанні колодязів. Копання відбувається нижче і вище рівня стоянки екскаватора. Можливе навантаження у транспорт та відвал. Ківш 1 складається з двох щелеп з’єднаних шарнірно на нижній головці 12 до щелеп прикріплені жорсткі тяги 13, які шарнірно з’єднуються у верхній головці 14. Ківш підвішується на підйомному канаті 3, що йде до головної лебідки 8. На тяговому барабані 9 знаходиться замикаючий канат 5, який закріплюється на верхній голівці ковша грейфера.

Робота грейфера:

Спочатку ківш висить на підйомному канаті 3 і замикаючому 5. Для роботи послабляють канат 5 і нижня частина ковша (нижня голівка) під дією власної ваги опускається, ківш від- кривається. Потім послаблюють обидва канати 3 і 5. При цьому ківш заглиблюється в грунт, далі натягують замикаючий канат 5 і закривають ківш. Потім заповнений ґрунтом ківш піднімають за допомогою канатів 3 і 5. Одночасно здійснюють поворот поворотної платформи до місця розвантаження і послаблюючи канат 5, утримуючи ківш біля голови стріли підйомним канатом 3, ківш відкривають та розвантажують. Після розвантаження зворотним поворотом поворотної платформи робоче устаткування знову повертається до місця розробки.

Гідравлічні одноківшеві екскаватори:

Гідравлічні екскаватори відзначаються особливістю конструкції, мають значно меншу масу, примусове наповнення ковша ґрунтом, більш високу швидкодію (значно меншу тривалість робочого циклу). Вони можуть бути обладнанні у більшості випадків робочим обладнанням пряма і зворотня лопати. В деяких випадках вони можуть мати змінне робоче обладнання (наприклад гідро молот, бетонолом). В останній час знайшли місце конструкції одноківшевих гідравлічних екскаваторів з гідрообємною трансмісією. При такій конструкції гідравлічний екскаватор є повністю гідрофікованим (всі механізми екскаватора приводяться в дію від окремих гідромоторів), а керування робочим обладнанням здійснюється силовими гідроциліндрами.

Екскаватор „пряма лопата”:

Будова:

1. ківш;

2. днище ковша;

3. держак або рукоять;

10.гідроциліндр відкриття-закриття днища ковша;

11.гідроциліндр керування держаком;

12.гідроциліндри підйому-опускання робочого обладнання;

14. стріла.

Робота екскаватора „пряма лопата”:

За допомогою силових циліндрів 12 стріла встановлюється під кутом 45-60 гр. до горизонту. А за допомогою силового гідроциліндра 11 рукоять 3 з ковшем встановлюється в нижнє положення підошви забою. За допомогою силових гідроциліндрів 11 рукоять поступово переміщується від нижньої до верхньої частини забою зрізуючи ковшем грунт. Після наповнення ковша 1 ґрунтом (на виході його із забою) здійснюють поворот поворотної платформи із робочим обладнанням до місця розвантаження. За допомогою силового гідроциліндра відкривають днище ковша 2 і грунт під дією власної ваги розвантажується.

Екскаватор „зворотня лопата”:

Будова:

1. ківш;

2. рукоять;

4. стріла;

11.силовігідроциліндри підйому стріли;

12.силові гідроциліндри керування рукояттю (держаком);

13.силовий гідроциліндр керування ковшем.

Робота екскаватора „зворотня лопата”:

За допомогою силових гідроциліндрів 11 робоче обладнання опускається в забій. Копання грунту здійснюється за рахунок сумісної дії силових гідроциліндрів 12,13 (за рахунок виходу їх штоків). Копання грунту може здійснюватися також за рахунок їх роздільної дії. Після наповнення ковша ґрунтом ( під час виходу його із забою) робоче обладнання піднімають за рахунок силових гідроциліндрів 11 на висоту розвантаження і поворотом поворотної платформи його переміщають до місця розвантаження. Розвантаження грунту здійснюється через передню частину ківша при втягуванні штока силового гідроциліндра 12 та штока силового гідроциліндра 13. Грунт під дією власної ваги розвантажується і робоче обладнання знову повертається до місця розробки.

Багатоківшеві екскаватори

Вони являють собою самохідну землерийну машину, яка призначена для розробки траншеї прямокутного чи трапецевидного профілю. Траншеї використовуються для наступних комунікацій в будівництві: водопроводу; каналізації; газопроводу; лінії зв’язку. Багатоківшеві екскаватори є машинами неперервної дії, тобто розробка грунту та транспорту вання його здійснюється безперервно. В залежності від конструкції робочого обладнання екскаватори поділяються на ланцюгові та роторні.

Класифікація багатоківшевих екскаваторів:

  1. По призначенню:

    • Траншейні багатоківшеві екскаватори (ланцюгові, роторні);

    • Кар’єрні;

    • Розкривні екскаватори.

  2. По напрямку руху робочого органу:

  • Екскаватори повздовжнього копання;

  • Екскаватори поперечного копання;

  • Екскаватори з радіальним копанням;

  • Екскаватори з кутовим розміщенням робочого органу (30-45град.)

  1. По типу ходового обладнання:

    • Гусеничний;

    • Пневмоколісний;

    • Рейковий;

    • Крокуючо-рейковий.

  1. По типу силового обладнання та приводу механізмів:

    • З одномоторним приводом від ДВЗ і механічною трансмісією;

    • З електричним багатомоторним приводом від зовнішньої сітки;

    • З багатомоторним електродвигуном від автономної дизель-електричної установки;

    • З одномоторним приводом від ДВЗ та змішаною (комбінованою) трансмісією.

Конструктивна схема ланцюгового траншейного екскаватора:

1.базова машина (гусеничний трактор);

2.силові гідроциліндри підйому-опускання робочого обладнання;

3.тяги ківшевої рами;

4.турасний (приводний) вал;

5. редуктор привода;

6. ведучі зірочки;

7. ланцюги;

8.скребки (можуть бути ковші);

9.ківшева рама;

10.направляючі зірочки;

11.стрічковий конвеєр.

Робота ланцюгового траншейного екскаватора:

Екскаватори працюють на розробці траншей прямокутного і трапецевидного перерізу в грунтах до 4 категорії включно. Перед початком роботи місцевість де будуть працювати екскаватори очищають від чагарників, мілколісся, великих кам’яних включень, пеньків і вирівнюють трасу прокладки траншеї бульдозером. Після цього проводять розбивку траси траншеї.

Послідовність роботи:

1.Запускають двигун;

2.Включають механізми за допомогою яких транспортується грунт;

3.Включають привод робочого органу і встановлюють робочий орган в робоче положення;

4.При нормальній роботі вказаних вище механізмів включають ходовий механізм екскаватора.

Робоче обладнання (ківшеву раму зі скребками) заглиблюють в грунт в наступній послідовності:

  • Опускають її під час руху скребків і стрічкового конвеєра на робочій швидкості екскаватора;

  • Якщо екскаватор рухається на мінімальній робочій швидкості то робочий орган поступово заглиблюють;

  • Можливе заглиблення робочого органу в підготовлену раніше траншею (тоді коли траншея не завершена).

Після заглиблення робочого обладнання в грунт екскаватор пускають на робочий хід. В цьому випадку машиніст повинен витримувати задану глибину траншеї і напрямок траси. Машиніст під час роботи повинен правильно вибирати швидкість робочого ходу екскаватора постійно стежити за навантаженням скребків , а також за навантаженням двигуна. Якщо скребки переповняються то необхідно зменшити робочу швидкість екскаватора. Режим роботи екскаватора змінюється збільшенням або зменшенням робочої швидкості. Швидкість робочого ходу прямо пропорційна площі поперечного перерізу траншеї. Із збільшенням глибини траншеї швидкість робочого ходу повинна зменшуватися і навпаки.

На новій ділянці екскаватор встановлюється таким же чином. З робочого положення в транспортне екскаватор переводять одним із наступних способів:

  • Поступово піднімають робочий орган із траншеї

    Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
    Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

    Поможем написать работу на аналогичную тему

    Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
    Нужна помощь в написании работы?
    Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: