Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку
7.2.6 Розрахунок витрат на інші витрати
,
![]()
![]()
7.3 Розрахунок собівартості
,
Собівартість у базовому режимі :
![]()
Собівартість у проектному режимі :
![]()
Таблиця 7.4. Калькуляція й структура собівартості
|
№ п/п |
Найменування витрат | Базовий варіант | Проектний варіант | ||
| калькуляция, грн. | собівартість % | калькуляция, грн. | собівартість % | ||
| Паливо | 0,0792 | 88 | 0,0783 | 89,04 | |
| Амортизація | 0,0014 | 1,70 | 0,0011 | 1,33 | |
| Зарплата | 0,0014 | 1,6 | 0,001 | 1,17 | |
| Електроенергія на с. п. | 0,0068 | 7,84 | 0,0069 | 7,91 | |
| Поточний ремонт | 0,0001 | 0,2 | 0,00014 | 0,16 | |
| Інші витрати | 0,0004 | 0,56 | 0,0003 | 0,42 | |
| Разом: | 0,0893 | 100 | 0,088 | 100 | |
Визначимо зміну собівартості при росту витрат від 0 до10% на: а)заробітну плату; б)інші витрати.
Витрати на поточний ремонт склали:
![]()
![]()
Таблиця зростання витрат на поточний ремонт, грн./рік
| Витрати на поточний ремонт | Базовий варіант | Проектний варіант |
| З1 | 413595 | 443835 |
| З2 | 433290 | 464970 |
| З3 | 452985 | 486105 |
| З4 | 472680 | 507240 |
Де, Сi=Cт.р+n%*Ст. р
Зростання витрат на поточний ремонт по базовому й проектному варіанті.

Аналіз зміни собівартості й прибутку при росту витрат на поточний ремонт.
Розрахунок собівартості при росту витрат на поточний ремонт, грн./рік
| Базовий варіант | Базовий варіант | ||||
|
Витрати на поточний ремонт, грн./рік |
Собівартість
|
відповідь |
Витрати на поточний ремонт, грн./рік |
Собівартість
|
відповідь |
| 413595 |
|
0,089265 | 443835 |
|
0,088490 |
| 433290 |
|
0,089280 | 464970 |
|
0,088502 |
| 452985 |
|
0,089296 | 486105 |
|
0,088514 |
| 472680 |
|
0,089311 | 507240 |
|
0,088525 |
Розрахунок прибутку підприємства
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Вплив витрат на поточний ремонт на собівартість. Проектний варіант Базовий варіант

Залежність прибутку підприємства від збільшення собівартості

Висновок
З наведеного вище розрахунку й графічних зображень треба, що при зростанні витрат на поточний ремонт збільшується собівартість продукції, а прибуток підприємства зменшується.
7.5 Розрахунок річного економічного ефекту
![]()
де СБ, СП – собівартість одиниці продукції на базовому й проектному варіанті;
КБ, КП – питомі капітальні вкладення по базовому й проектному варіанті;
У – річний об'єм продукції; ЕН = 0,15 нормативний коефіцієнт ефективності
![]()
7.6 Розрахунок конкурентоздатності
Найважливішою технологічною особливістю енергетичного виробництва є неможливість роботи на склад. У зв'язку із цим в умовах ринкової економіки визначення конкурентоздатності енергетичних підприємств і їхньої продукції вимагає узагальненого порівнянного показника. Як такий показник доцільно прийняти собівартість електроенергії. Виходячи із цього конкурентоздатність може бути визначена з вираження:
,
![]()
де 0,1293 коп. / кВт·год- вартість електроенергії на Луганській ТЕС.
З отриманого співвідношення можна зробити висновок, що використання трубок конденсатора з матеріалу МНЖ - 5 - 1 на Зуєвській ТЕС виявилося ефективним і робить Зуєвську ТЕС більше конкурентоздатної на сучасному ринку електроенергії.
Розрахунок строку окупності
![]()
![]()
Таблиця 7.5 Техніко-економічні показники
| № п/п | Показники | Базовий режим | Проектний режим |
| 1 | Потужність блоку, МВт | 275192 | 274996 |
| 2 | Річний виробіток електроенергії, кВт·год | 1293402400 | 1787474000 |
| 3 | Річне число годин використання потужності, год | 4700 | 6500 |
| 4 | Капітальні витрати: | ||
| загальні, грн. | 13,13 | 14,09 | |
| питомі, грн./кВт·год | 0,01087 | 0,00777 | |
| 5 | Витрати на паливо, грн/рік | 102067035,8 | 141136511,4 |
| 6 | Витрати на витрату електроенергії на власні потреби, % | 4,5 | 4,5 |
| 7 | Витрати на амортизаційні відрахування, грн./рік | 1969000 | 2113000 |
| 8 | Витрати на зарплату, грн./рік | 1476706 | 1476706 |
| 9 | Витрати на поточний ремонт, грн./рік | 236400 | 253600 |
| 10 | Витрати на інші витрати, грн./рік | 655163,4 | 675803,4 |
| 11 | Експлуатаційні витрати, грн./рік | 1158000 | 1585000 |
| 12 | Собівартість електроенергії, грн./кВт·год | 0,0893 | 0,088 |
| 13 | Прибуток, грн./рік | 2087216,2 | |
| 14 | Коефіцієнт конкурентоздатності | 1,365 | |
| 15 | Строк окупності, грн./рік | 0,5 | |
|
|
|||
7.7 Аналіз техніко-економічних показників
Провівши розрахунок капітальних і питомих витрат, а також експлуатаційних витрат блоку 300 МВт Зуєвській ТЕС до використання в конденсаторі трубок МНЖ - 5 - 1, ми можемо зробити висновки про доцільність прийняття даного технічного рішення (підвищення коефіцієнта теплопередачі, шляхом поліпшення й підтримання чистоти теплообмінної поверхні конденсатора).
З результатів розрахунків занесених у зведену таблицю техніко- економічних показників, видно, що уведення в експлуатацію трубок МНЖ - 5 - 1 дає збільшення річного виробітку електричної енергії на 494071600 кВт·год в рік, тобто на 38% більш ніж в базовому режимі,це досягається збільшенням числа годин роботи блоку на 1800 годин.
Варто також помітити, що уведення в експлуатацію трубок МНЖ - 5 - 1 вимагає збільшення капіталовкладень на 960000 тисяч гривень .Це пояснюється збільшенням вартості трубок і пов'язані із цим витрати на транспортування й установку й заміну латунних трубок.
Збільшення числа годин роботи блоку на 1800 годин і тим самим збільшення вироблення електроенергії дозволяє зменшити собівартість електроенергії й одержати при цьому прибуток у розмірі 2087216,2 грн. /рік і річний економічний ефект у розмірі 3154891 грн. / рік, все це дає підставу вважати ефективним використання трубок МНЖ - 5 - 1 замість латунних, на Зуєвській ТЕС.
Зниження собівартості у свою чергу дає збільшення коефіцієнта конкурентоздатності електростанції , що складе 1,365, що більше 1 і це говорить, що Зуєвська ТЕС при використанні даного технічного рішення (експлуатація трубок МНЖ - 5 - 1 ) підвищує свою конкурентоздатність на ринку енергогенеруючих підприємств.
7.8 Розрахунок сіткового графіка
У даному розділі зроблений розрахунок сіткового графіка монтажно-демонтажних робіт при модернізації конденсатора.
Основу сіткового планування й керування представляє сіткового графіка, що являє собою зображення комплексу взаємозалежних робіт, що виконуються в певній логічній послідовності.
Тривалість робіт визначають по формулі:
,
де Т – тривалість роботи;
F – об'єм роботи;
n – кількість робітників;
P – змінна продуктивність одного робітника.
Ранній строк здійснення події знаходять по формулі:
,
Пізній строк здійснення події розраховується по формулі:
,
Повний резерв часу роботи:
,
Приватний резерв часу:
,
Резерв часу будь-якого шляху, крім критичного, визначають по формулі:
.
Розрахунок ведеться на ЕОМ, результати розрахунку сіткового графіка наведені в додатку.
Перелік робіт, їхній код і тривалість наведені в таблиці
Таблиця 7.6 Перелік кодів, найменування роботи їхня тривалість
| № п/п | Найменування роботи |
Код |
тривалість роботи, година |
|
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1 | Розробка проектно-кошторисної документації | 0-1 | 24 | |
| 2 | Узгодження проектно-кошторисної документації | 1-2 | 8 | |
| 3 | Постановка завдання на весь період монтажу й демонтажу | 2-3 | 8 | |
| 4 | Підготовка технічної документації | 3-4 | 8 | |
| 5 | Ознайомлення з технічною документацією | 4-5 | 4 | |
| 6 | Узгодження й твердження програми монтажу й демонтажу конденсатора | 5-6 | 4 | |
| 7 | Вивіска плакатів з попередженнями (відповідно до правил ТБ) | 6-7 | 2 | |
| 8 | Останов циркнасосів | 7-8 | 3 | |
| 9 | Розкриття люків відкачки води із циркуляційних насосів | 8-9 | 2 | |
| 10 | Демонтаж насосів VF 20001 | 9-10 | 5 | |
| 11 | Демонтаж патрубків | 8-11 | 6 | |
| 12 | Установка металоконструкцій | 9-12 | 7 | |
| 13 | Збирання вхідної й поворотної камер | 9-13 | 8 | |
| 14 | Очищення стінок конденсатора | 11-14 | 2 | |
| 15 | Розбивка фундаменту | 9-15 | 10 | |
| 16 | Монтаж коробів під камінь | 10-16 | 2 | |
| 17 | Розмітка проектних площ | 11-17 | 3 | |
| 18 | Очищення трубопроводів пристроями | 14-18 | 1 | |
| 19 | Установка насосів примусової циркуляції | 12-19 | 5 | |
| 20 | Монтаж фільтрів | 16-20 | 10 | |
| 21 | Установка площадок обслуговування | 19-21 | 3 | |
| 22 | Розведення проводів | 18-22 | 6 | |
| 23 | Обрізка й вальцювання труб | 17-23 | 7 | |
| 24 | Заміна латунних трубок на МНЖ - 5 - 1 | 15-24 | 7 | |
| 25 | Виготовлення обичайок | 23-25 | 8 | |
| 26 | Огляд монорейок і тельферів | 13-26 | 5 | |
| 27 | Приварку відводів лійок | 21-27 | 9 | |
| 28 | Зняття заглушок і перевірка щільності | 26-28 | 2 | |
| 29 | Установка обтічників | 24-29 | 10 | |
| 30 | Виконання денного висвітлення | 22-30 | 2 | |
| 31 | Подача й установка електротельферів, фільтрів | 25-21 | 4 | |
| 32 | Прокладка ТП і урізання у водовод конденсатора | 20-32 | 14 | |
| 33 | Підключення монорейок і електротельферів | 27-33 | 3 | |
| 34 | Монтаж продувки датчиків Стосів | 28-34 | 3 | |
| 35 | Установка оглядових патрубків | 30-35 | 9 | |
| 36 | Установка світильників | 33-36 | 3 | |
| 37 | Монтаж ТП, обв'язки, установка арматур. | 31-37 | 5 | |
| 38 | Підмивання фундаментальних рам | 34-38 | 13 | |
| 39 | Підрізування й калібрування охолодних труб | 36-39 | 3 | |
| 40 | Зачищення місць зрізу труб | 29-40 | 7 | |
| 41 | Прокладка кабелю до електродвигунів | 40-51 | 12 | |
| 42 | Свердління гнізд кріплення | 37-41 | 8 | |
| 43 | Установка приладів тиску на фільтрах | 39-42 | 2 | |
| 44 | Кріплення устаткування | 35-43 | 3 | |
| 45 | Підключення сопів уведення | 42-44 | 2 | |
| 46 | Витримка | 44-45 | 2 | |
| 47 | Налагодження електросхем | 45-50 | 0 | |
| 48 | Витримка. | 32-46 | 7 | |
| 49 | Очищення внутрішніх поверхонь охолодних трубопроводів | 46-51 | 7 | |
| 50 | Випробування механізмів обертання | 43-47 | 9 | |
| 51 | Установка МНЖ -5 - 1 | 47-48 | 4 | |
| 52 | Налагодження системи очищення трубок | 41-49 | 4 | |
| 53 | Витримка. | 38-50 | 8 | |
| 54 | Демонтаж непотрібних деталей на колонах. | 49-51 | 0 | |
| 55 | Випробування шаф Стосів. | 46-51 | 7 | |
| 56 | Витримка. | 51-52 | 3 | |
| 57 | Установка вигородок | 50-51 | 4 | |
| 58 | Витримка. | 52-53 | 3 | |
| 59 | Антикорозійне покриття | 48-51 | 0 | |
| 60 | Вивіз допоміжного інструмента. | 53-54 | 6 | |
| 61 | Збирання з підвалу сміття. | 54-55 | 2 | |
| 62 | Збирання попереджуючих плакатів | 55-56 | 2 | |
| 63 | Здача робіт. | 56-57 | 2 | |
Висновок
Таким чином, наведений розрахунок сіткового графіка (Малюнок 5.1) дозволив визначити найбільш доцільний шлях проведення робіт.
Критичний шлях
0-1-2-3-4-5-6-7-8-9-15-24-29-40-51-52-53-54-55-56-57
Тривалість шляху: 127 годин
Графічне зображення сіткового графіка монтажно-демонтажних робіт при модернізації конденсатора наведено на малюнку 7.1.
8. Охорона праці й навколишнього середовища
8.1 Техніка безпеки
8.1.1 Характеристика умов роботи об'єкта
У даному дипломному проекті розглядаються питання охорони праці й навколишнього середовища для машзала Зуєвській ТЕС. Зуєвська ТЕС складається з 4-ех блоків потужністю по 300 Мвт. До складу блоків 300 МВт входить прямоточний казан ТПП - 312(А) і турбоагрегат К-300-240 з генератором.
Більше детальна характеристика даного підприємства дана в розділі 1: «Короткий опис Зуєвської ТЕС».
До факторів, що визначають потенційну небезпеку машзала можна віднести:
застосування взриво - і пожежонебезпечних речовин;
наявність високих температур і високих тисків;
використання підйомно-транспортного устаткування, а також устаткування із що рухаються й обертаються частинами
наявність електромагнітних і теплових випромінювань.
Небезпечними видами встаткування є:
електрогенератори, РЕПЕТУЮ, устаткування з електроприводами;
посудини під тиском (турбіни, трубопроводи, система регенерації);
тепловиділяюче устаткування.
8.1.2 Фарбування приміщень і устаткування. Сигнальні кольори й знаки безпеки
Розпізнавальне фарбування трубопроводів повинні відповідати таблиці 8.1
Таблиця 8.1 Фарбування трубопроводів, які транспортують речовини
| Речовина, що транспортує | Колір розпізнавального фарбування | |
| № п/п | Найменування | |
| 1 | вода | зелений |
| 2 | пара | червоний |
| 3 | повітря | синій |
| 4 | гази горючі | жовтий |
| 5 | гази негорючі | жовтий |
| 6 | кислоти | жовтогарячий |
| 7 | лугу | фіолетовий |
| 8 | рідини горючі | коричневий |
| 9 | рідини негорючі | коричневий |
| 10 | горючі речовини | сірий |
У місцях, перебування в які пов'язане з можливою небезпекою для працюючих по [49] застосовуються 4 групи знаків безпеки:
заборонні (наприклад: «Забороняється користуватися відкритим вогнем», «Забороняється курити», «Вхід (прохід) заборонений», «Не закривати! (Не відкривати!) працюють люди», «Не включати! Працюють люди», «Підйом заборонений»);
попереджуючі (наприклад: «Обережно! Легкозаймисті речовини», «Обережно! Небезпека вибуху», «Обережно! їдкі речовини», «Обережно! Отруйні речовини», «Обережно! Устаткування в роботі», «Обережно! Небезпечна зона»);
що пропонують (наприклад: «Працювати із застосуванням засобів захисту органів подиху!», «Працювати тут!», «Прохід тут!», «Підніматися тут!», «Прохід тримати вільним!», «Виходити тут!», «Двері тримати закритої»;
вказівні («Місце паління», «Питна вода»).
Розпізнавальне фарбування трубопроводів варто виконувати суцільний по всій поверхні комунікацій або окремих ділянок.
Фарбування трубопроводів, покритих ізоляцією з оштукатуреною поверхнею або ізоляцією з корозійностійким металевим обшиванням по всій довжині можна не проводити. При цьому наносять ділянки розпізнавального фарбування й при необхідності попереджуючі кольорові кільця.
Розпізнавальне фарбування наносять окремими ділянками на трубопроводи, що перебувають усередині виробничих приміщень, іншу поверхню комунікацій рекомендується офарблювати в кольори інтер'єра. При цьому не допускається офарблювати трубопроводи між цими гілками розпізнавальним фарбуванням, прийнятої для позначення інших Укрупнених груп речовин.
На маховиках керування арматурами повинні бути стрілки, що вказують напрямок обертання й букви - "ПРО" (відкрито), "3" (закрито).
На органах керування арматурами з електричним (електромагнітним) або механічним (пневматичним) приводом повинні наноситися напису про їхнє призначення й слова, що вказують напрямки ходу: "відкр.", "закр."
Органи аварійного відключення встаткування (кнопки, важелі) повинні бути червоних кольорів, мати напису про їхнє призначення й бути легко доступними для обслуговуючих працівників.
Ділянки розпізнавального фарбування варто наносити в найбільш складних і небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, у місць сполук, фланців, у місць відбору проб і установки СТОСІВ, у місцях проходження трубопроводів через стіни, перегородки, перекриття, на уведеннях і висновках з будинків і т.п. ) не рідше чим через 10м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках через 30-60 м на зовнішніх магістральних трасах.
Ширину ділянок розпізнавального фарбування необхідно приймати залежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції):
для труб діаметром до 300 мм - більше чотирьох діаметрів;
для труб діаметром більше 300 мм - більше двох діаметрів.
Дозволяється наносити ділянки розпізнавального фарбування на трубопроводи діаметром більше 300 мм у вигляді смуг висотою більше 1/4 окружності трубопроводу, ширина смуг повинна відповідати зазначеним розмірам.
У виробничих цехах електростанцій передбачені місця для установки електрозварювального встаткування, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварюваннях робіт.
Матеріали, вироби, устаткування і його деталі, що перебувають на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, покладені на вирівняних утрамбованих площадках, які взимку очищають від снігу й льоду.
Відстань від матеріалів і встаткування до брівок котлованів і траншів варто визначати розрахунком на стійкість укосів, але воно повинне перевищувати 1 м.
Розкриті для проведення робіт камери й ділянки трубопроводу підземної прокладки повинні мають захисні огородження, на яких установлені попереджуючі написи й знаки безпеки, а вночі - висвітлення.
Сигнальні дорожні знаки й висвітлення на щитах повинні забезпечувати достатню видимість місця огородження з усіх боків можливого проїзду автотранспорту й проходу пішоходів.
На підприємстві повинен бути перелік всіх газонебезпечних місць, а також приміщень (у тому числі й підземних спорудженнях) зі шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу).
У входу в ці приміщення вивішені знаки безпеки - для попередження про наявність шкідливих речовин і про можливості пожежі й вибуху.
Всі теплообмінні апарати, паропроводи, водопроводи, що працюють під тиском, обладнані запобіжними клапанами, відповідно до правил техніки безпеки при обслуговуванні теплообмінних апаратів і трубопроводів. Застосовуються важільні, пружинні й імпульсні клапани.[46]
Електробезпечність
Для харчування електроустаткування передбачене використання мережі трифазного змінного струму із глухозаземленної нейтраллі напругою 220, 380, 1000 У, 6кв, 35кв, з ізолюючої нейтраллю або що компенсує, 110кв і вище ефективна заземлена нейтраль.
Машзал згідно ПУЕ, ставиться до приміщення особливо небезпечному, тому що характеризується наявністю більше 1-го умови, підвищеної небезпеки: висока температура (вище 30 0С), струмопровідні підлоги, можливості одночасного дотику людини з маючими сполуку із землею металоконструкціями будинків, технологічним апаратам з однієї сторони й до металевих корпусів – з іншої.
На Зуєвській ТЕС використовується електроустаткування до електроустановок напругою 220В, 380В, 6кВ, 24кВ, 110кв, 220кВ, 330кВ; частотою струму = 50 Гц.
Передбачаються заходи попередження електричної небезпеки:
Сигналізація;
Маркування фази й мережі;
Блокування. Вони включаються при ушкодженні якої-небудь мережі в мережі або комунікації.
У машзалі передбачаються електрозахисні засоби (основні й допоміжні).
Основні захисні засоби:
більше 1000 В:
ізольовані й вимірювальні штанги;
ізольовані й вимірювальні кліщі;
покажчики ВН;
спеціальні пристосування;
менш 1000 В:
діелектричні рукавички;
покажчики НН;
струмовимірювальні кліщі;
монтерський інструмент із ізольованими рукоятками;
Додаткові захисні засоби:
більше 1000 У:
діелектричні рукавички;
діелектричні боти й калоші;
ізольовані підставки;
менш 1000 У:
боти й калоші;
ізольовані підставки;
діелектричні килимки.
Також захисними заходами є:
захисні заземлення - (заземлення металевих корпусів тепломеханічного устаткування);
Всі електроустановки укомплектовуються необхідним переліком захисних засобів і інструментом, які є невід'ємною частиною ЕУ.
При використанні захисних засобів необхідно:
перевірити на справність;
чи не минув строк періодичних випробувань.
Користуватися несправними й невипробуваними ЗС заборонено.
При експлуатації ЕУ виконують наступні заходи:
відключення Е У, на якій будуть вироблятися роботи й використання мер проти помилкового або мимовільного включення;
на проводах комутаційних апаратів вивішуються заборонні плакати;
перевірка відсутності напруги (більше 1000 В - УВН-80, менш 1000В - ТИ-2);
накладення
переносних
заземлень на
всі висновки
відключеної
ЕУ з усіх боків
(мідним, гнучким,
голим проведенням):
до 1000У – S
16мм2, вище 1000У
– S
25 мм2;
огородження робочого місця й вивішування попереджувальних плакатів.
8.2 Гігієна праці й виробнича санітарія
8.2.1 Виробничі шкідливості
Основними щкідливостями в машзале можна також уважати загазованість і запиленість (газоподібні, пил), надлишкове тепло, вібрацію.
Джерелом виділення газу служать газо-зварені апарати (аргон), водень (для охолодження генератора). Ці речовини, проникаючи в організм людини при подиху, через шкіру, викликають отруєння й захворювання.
Метеорологічні умови
Мікроклімат у виробничому приміщенні визначається характером виробництва, періодом року й категорією роботи.
Роботи, виконувані робочим персоналом, по вазі ставляться до категорії середньої ваги II-б, тому що виконуються коштуючи, пов'язані з ходьбою, перенесенням ваг (до 10 кг) і супроводжуються фізичною напругою ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 , ДСН 3.3.6.042 - 99.
Для забезпечення нормального мікроклімату в робочій зоні відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042 - 99 установлюються оптимальні й припустимі параметри температури, відносної вологості, швидкості руху повітря залежно від пори року й категорії робіт з вазі [46],[50].
Таблиця 8.3 Нормовані параметри мікроклімату в робочій зоні
| Період року | Категорія робіт | Температура повітря, t°C | Відносна вологість, φ% | Швидкість руху повітря, V м/c | |||
| опт. | допуст. | опт. | допуст. | опт. | допуст. | ||
| Холодний | середня вага IIб | 17-19 | 15-21 | 40-60 | 75 | 0,2 | не більше 0,4 |
| Теплий |
середня вага IIб |
20-22 | 15-27 | 40-60 | 70 при 25°C | 0,3 | 0,2-0,5 |
Підтримка наведених у таблиці 8.3 значень параметрів рекомендується в теплий період року за допомогою вентиляції, а в холодний період року - за допомогою системи опалення й вентиляції із зосередженою подачею повітря.
У виробничих приміщеннях передбачається природна й штучна вентиляція. Природна вентиляція передбачається неорганізована, а штучна вентиляція загальобмінна (припливно-витяжна).
8.2.3 Освітлення
По зоровій характеристиці роботи, виконувані обслуговуючим персоналом, ставляться до V розряду підрозряду в, норма освітленості 200 лк, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006.
У виробничому приміщенні мазала передбачається природне висвітлення бічне однобічне, за рахунок скління площею 30% від всієї стіни. Нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) визначається по формулі:
е=еЧ m
де, е – значення КПО згідно ДБН В. 2.5. - 28 – 2006, 0,6%
m - коефіцієнт світлового клімату, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006, 0,9%
е=0,6* 0,9=0,54%
Також передбачається штучне освітлення: робоче, аварійне, евакуаційне. Робоче штучне освітлення комбіноване (загальне й місцеве). Для створення необхідної освітленості на робочих місцях передбачається застосування світильників типу
ППР - 500, ПМП -500, ПМП - 2?100 з лампами накалювання, і з люмінесцентними лампами (типу УВЛН - 4?80 - 2, ПЛУ - 3?80 Б)
Аварійне освітлення повинне забезпечувати на робочих поверхнях не менш 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення, не менш 2 лк на робочому місці.
Евакуаційне
освітлення
повинне забезпечувати
на робочих
поверхнях по
лінії основних
проходів у
приміщеннях
не менш 0,5 лк. Для
аварійно-евакуаційного
освітлення
застосовують
лампи накалювання,
люмінесцентні
лампи тільки
в приміщеннях,
де температура
повітря
й за умови харчування
ламп у всіх
режимах змінним
струмом.
Розрахунок штучного освітлення
Розрахунок штучного освітлення робимо по методу коефіцієнта використання світлового потоку.
Цей метод дозволяє визначити світловий потік, створений лампами й розрахувати освітленість у робочому приміщенні або по заданому рівні освітленості визначити необхідна кількість світильників.
Розрахунок робимо методом коефіцієнта використання світлового потоку.
Приміщення має площа освітлення S = 54Ч120 = 6480м2, висота підвісу світильників 22,1м, освітленість Е = 150ЛК.
Коефіцієнти корисної дії приймаємо [45]:
– світильника: З = 42% = 0,42
– приміщення: П = 82% = 0,82
Коефіцієнт використання світлового потоку дорівнює:
ДО = З(П = 0,42(0,82 = 0,344
Визначаємо світловий потік ряду світильників
,
де Е