Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку
=
=![]()
=![]()
=
=![]()
=![]()
=0,1006
=![]()
Частка витрати пари в конденсатор визначаємо по формулі :
=![]()
Визначення еквівалентного теплоперепаду :

HЭКВ=1165,14
кДж/кг
hпп=613кдж/кг
Витрата свіжої пари на турбіну :
кг/з
Витрати пари на регенеративні підігрівники:
![]()
Д1=13,1 кг/з ΔДтп= 5,49 кг/з
Д2=26,37 кг/з Д7=5,37 кг/з
Д3=32,68 кг/з Д8= 7,08 кг/з
Д4=15,99 кг/з Д9=4,65 кг/з
Д5=6,09 кг/із ДК=134,99 кг/з
Визначення потужностей працюючих потоків
Ni=Дi∙ (ho-hoi)ηм ηг
N1=3645,9 кВт
N2=9174,1 кВт
N3=19343,9 кВт
N4= 13209,9 кВт
N5= 5711,6 кВт
ΔNТП=2437,8 кВт
N7=6046,7 кВт
N8=8832,6 кВт
N9=6302,3 кВт
NК=200287,4 кВт
Сума ∑ Nі=275192,2 кВт
3.3.7 Техніко - економічні показники
1.Повна витрата теплоти на турбоустановку (ту):
кДж/кг
де Дпп=До-Д1-Д2=240,84-13,1-26,37=201,37 кг/з
2.Абсолютний електричний ККД ТУ:
![]()
=0,4785
3. ККД енергоблоку брутто:
=0,4951·0,894·0,987=0,42222
,
де
=0,894,
=0,987
4. ККД енергоблоку нетто:

=0,3631
η![]()
5. Питомі витрати умовного палива брутто й нетто:
=291,33
,
=338,73![]()
6. Питома витрата теплоти на брутто й нетто:
=2,369,
=2,754
3.4 Тепловий розрахунок конденсатора турбоустановки ДО-300-240
Тепловий розрахунок конденсатора турбоустановки ДО-300-240 Зуєвській ТЕС проводиться в реальному режимі при заміні латунних трубок на мідно-нікелеві трубки типу МНЖ-5-1
Таблиця 3.4.1 Вихідні дані
| Вихідні дані | Використовуючи латунні трубки | Використовуючи трубки типу МНЖ-5-1 |
|
1. Витрата пари через конденсатор Dк, кг/з 2. Тиск пари в конденсаторі Рк, кПа 3.Номінальна витрата охолодженої води G, кг/з 4. Температура охолодженої води tв, 0С 5.
Швидкість
води в трубках
6.Діаметр трубок, мм
7. Коефіцієнт
чистоти трубок
8.Число ходів у конденсаторі, z 9.Матеріал трубок 10. Різниця ентальпії пари й конденсату qк=hк-hк/, кДж/дог |
145 6,7 8833 15 2 28/26 0,7 2 2223 |
139 4,9 8819 15 2 28/26 0,82 2 МНЖ-5-1 2208 |
Обчислюємо
коефіцієнт
теплопередачі,
Вт/м2До
по формулі Л.
Д. Бермана вираженої
за допомогою
коефіцієнтів-співмножників:
;
Вт/м2ДО;
Розрахунки й результати зводимо в таблицю 3.4.2
Таблиця 3.4.2 Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
|
Величини, що розраховують |
Формула розрахунку | Результат | |
| використання латунних трубок | використання трубок марки МНЖ-5-1 | ||
|
1.
Коефіцієнт
чистоти поверхні
трубок |
Приймаємо, по літ.[8] | 0,7 | 0,82 |
|
2. Співмножник, що враховує впливи швидкості охолодженої води |
де: |
0,9929 | 0,9917 |
|
3.Співмножник, що враховує вплив температури охолодженої води 3.1 Парове питоме навантаження [г/м2з] |
де: |
0,8429 0,4516 9,5 |
0,8335 0,4543 9,12 |
|
4. Співмножник, що враховує число ходів у конденсаторі |
|
1 | 1 |
|
5. Співмножник, що враховує вплив парового навантаження |
|
|
|
|
6. Коефіцієнт теплопередачі [Вт/м2ДО] |
|
2275,8 | 2614,4 |
Співвідношення Клат. труб./КМНЖ-5-1= 2614,4/2275,8=1,149;
У такий
спосіб внаслідок
зниження
- коефіцієнта
чистоти трубок
з
до
,
відбулося
зниження коефіцієнта
теплопередачі
на ~ 13%; [8]
Таблиця 3.4.3 Розрахунок кінцевого тиску в конденсаторі
| Найменування | Формула розрахунку | Результат | |
| використання латунних трубок | використання трубок марки МНЖ-5-1 | ||
|
1. Нагрівання охолодженої води, 0С |
де:
|
8,71 61 |
8,65 61 |
|
2. Температура охолодженої води на виході з конденсатора, 0С |
|
23,71 | 23,65 |
|
3. Температурний напір, 0С |
|
5,6 | 4,46 |
|
4. Температура конденсації пари, 0С |
|
29,31 | 28,11 |
|
5. Кінцевий тиск у конденсаторі, бар. |
|
0,0412 | 0,0378 |
З отриманих розрахунків видно, що використання трубок марки МНЖ-5-1 дає можливість зменшити температурний напір і температуру конденсації пари й тим самим зменшити кінцевий тиск у конденсаторі.
Використання трубок марки МНЖ-5-1 сприяє більшому коефіцієнту теплопередачі й поліпшеному вакууму в конденсаторі.
3.4.1 Визначення оптимальних строків чищення поверхонь теплообміну конденсаторів парових турбін
У цей час, при експлуатації застарілого обладнання ТЕС і АЕС і різкої зміни графіків електричних навантажень, одним з ефективних способів підвищення економічності є розробка й впровадження профілактичних заходів щодо усунення й попередження відмов у роботі встаткування. Для конденсаційних установок, одним з істотних способів є чищення поверхонь конденсаторів. Ефективність чищення конденсаторів багато в чому визначається строками й способами чищення. Пропонується методика визначення оптимальних строків чищення з урахуванням температури охолодної води, її забруднення, режиму роботи енергоблоку й вибору оптимального способу для умов конкретних ТЕС і АЕС.
Оскільки найближчим часом проблеми реабілітації ТЕС не можуть бути вирішені шляхом глобальних реконструкцій устаткування, то на нашу думку одним з реальних варіантів є вдосконалювання режимів експлуатації встаткування, як окремих елементів (казанів, турбін, генераторів), так і енергоблоків у цілому. Для рішення цього питання необхідна оптимізація режимів експлуатації, з урахуванням досягнення вітчизняної й світової науки в області енергетики й нових технологій.
Досить істотний вплив на показники ефективності ТЕС роблять низькопотенційні комплекси, і їхній основний елемент конденсатор. Зміна режимів роботи енергоблоків і якості охолодженої води приводять до інтенсивного забруднення поверхні теплообміну конденсаторів, а отже до зниження вакууму й значному росту витрат на підтримку чистоти поверхонь охолодження конденсаторів [8],[18]. Забруднення конденсаторів приводить:
- до зниження потужності енергоблоків (недовиробіток електроенергії);
- при збільшенні тиску на 1 кПа потужність турбіни в конденсаційному режимі зменшується на 0,8 - 0,9% або настільки ж зростає питома витрата палива;
- збільшенню експлуатаційних витрат;
- до погіршення економічності енергоблоків.
Одночасно із цим підтримування чистоти конденсаторів вимагає додаткових витрат, приводить до недовиробітку електроенергії в період чищень [9]. У цьому зв'язку виникає проблема оптимізації режимів чищення конденсаторів.
В основу математичної моделі визначення оптимальних строків чищення поверхонь конденсаторів прийнята методика [12], що удосконалена авторами шляхом обліку й аналізу багаторічних статистичних даних умов експлуатації елементів низькопотенційних комплексів енергоблоків Змиївської ТЕС, Зуєвської ТЕС, Запорізької АЕС.
Відмінність пропонованої методики визначення оптимальних строків чищення від існуючих полягає в наступному:
Замість незалежної оптимізації кожного інтервалу між чищеннями [12]- [15] пропонується оптимізація на деякому характерному інтервалі часу Т. За час вибирається міжремонтний період. У цьому випадку реалізується оптимальне розташування на тимчасовій осі моментів відключення конденсатора на очищення, тобто
,
(3.4. 1)
де k - кількість відключень конденсатора на чищення за міжремонтний період;
Т - міжремонтний період блоку, година;
∆ τ - тривалість чищення конденсатора, година;
- оптимальний
інтервал між
двома чищеннями,
година;[8].
Пропонується облік нерівномірності температури охолодної води за період Т шляхом перерахування проміжків між чищеннями, тобто введення нерівних інтервалів між чищеннями протягом часу Т.
У всіх існуючим нині методиках як експериментальний матеріал беруться або результати обробки даних поточного контролю за роботою конденсатора, або результати випробувань досліджуваного конденсатора.
У пропонованій же методиці вибирається напіваналітична модель забруднення конденсатора залежно від якості охолодженої води й умов станції, таким чином, тиск у забрудненому конденсаторі прогнозується по цій моделі.
Послідовність визначення оптимальних строків чищення за пропонованою методикою наступні:
1) Через
участь реального
енергоблоку
в регулюванні
потужності
енергосистеми
вводиться
поняття середньої
потужності
,
рівної среднєїнтегральної
за певний характерний
період і, що
розраховує
по графіку
навантаження
енергоблоку.
Витрата пари
т/година, що
відповідає
розрахованої
середньої
потужності
,
(3.4. 2)
де
- витрата пари,
що подається
в конденсатор
при номінальному
режимі, т/ч.
- номінальна
потужність
блоку, Мвт.
2) Будується
залежність
зміни температури
охолодженої
води на вході
в конденсатор
від часу на
досліджуваному
періоді Т, дані
прогнозуються
вперед за досвідченим
значенням
попереднього
року аналогічних
днів і місяців.
Визначається
середньо інтегральна
температура
охолодженої
води
за
період Т.
3) По нормативним характеристиках [15], [18] конденсатора того ж типу, що й досліджуваний, але з максимально чистої в умовах електростанцій охолодженою поверхнею, будується залежність зміни тиску в конденсаторі від температури охолодженої води при тих же режимних параметрах витраті пари, витраті води
По цій
залежності
визначається
тиск у чистому
конденсаторі
при даній витраті
пари, витраті
води й середньо
інтегральної
температурі
охолодженої
води.
У результаті
досліджень
математичної
моделі забруднення
отримані значення
для ступеня
"n" в (17) n ~ 0,5 – 0,85, у багатьох
випадках (при
збільшенні
температури
охолодженої
води) ступінь
"n" наближається
до одиниці, а
залежність
- до лінійного,
що відповідає
отриманим
раніше даним
з літературних
джерел (наприклад,
[12], [15]). Критерій
Фишера у всіх
розрахованих
варіантах мав
високе значення,
значно більше
табличного
значення критерію
Фишера, що гарантує
адекватність
моделі.
4) Визначення оптимального строку чищення
У цей час конденсаційні установки великих турбін ТЕС і АЕС проектуються таким
,

