Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку
(4.29)
Визначаємо
- товщину шаруючи
відкладень
по (4.29) Як видно
з розрахунків
обидва способи
рішення визначення
дали однаковий
результат.
Визначення
залежності
коефіцієнта
теплопередачі
від термічного
опору
![]()
Використовувані формули для розрахунку:
;
(4.30)
;
(4.31)
— товщина шаруючи відкладень змінюється в межах від 0,5·10-3м до 2,5·10-3м. Знаходимо розрахунковим шляхом зміни ki — коефіцієнта теплопередачі при повній зміні товщини шару відкладень отримуємо значення і заноситься в таблицю 4.1
Таблиця
4.1: Залежність
![]()
| Товщина слоя накипу, м |
Коефіцієнт
теплопровідності
|
Термічний
опір
|
Коефіцієнт теплопередачі
|
| 0,5·10-3 | 1 | 0,0005 | 1178,31 |
| 1,0·10-3 | 1 | 0,001 | 740,65 |
| 1,5·10-3 | 1 | 0,0015 | 541,08 |
| 2,0·10-3 | 1 | 0,002 | 425,6 |
| 2,5·10-3 | 1 | 0,0025 | 351,17 |
За допомогою
ЕОМ аналогічно
були знайдені
значення по
другому способі
визначення
й потім була,
побудована
графічна залежність,
що показана
на малюнку 4.5.

Визначення залежності тиску в конденсаторі від товщини шаруючи відкладень і температури охолодженої води
Використовувані для розрахунків формули:
,
(4.32) — коефіцієнт
теплопередачі
для i-го режиму
,
(4.33)
- термічний
опір для i-го
режиму
,
(4.34) — недогрів
води до температури
насичення на
виході з конденсатора.
по літ [27]
Отримані дані заносимо в таблицю 4.2
|
Товщина
слоя накипу,
|
Терм-яке
сопрот-і
Вт/м2ДО |
Коефіцієнт
теплопередачі,
ki,
|
Недогрів
води до температури
насичення,
|
Температ. конденса- ції пари
|
Кінцевий тиск pk, МПа |
| 0,5·10-3 | 0,0005 | 1178,31 | 17 | 47,7 | 0,0106 |
| 1,0·10-3 | 0,001 | 740,65 | 27 | 57,7 | 0,0175 |
| 1,5·10-3 | 0,0015 | 541,08 | 37 | 67,7 | 0,0276 |
| 2,0·10-3 | 0,002 | 425,6 | 47 | 77,7 | 0,0419 |
За допомогою
ЕОМ аналогічно
були знайдені
значення по
другому способі
визначення
й потім була
побудована
графічна залежність,
що показана
на малюнку 4.6.

![]()
Визначення залежності термічного опору від товщини шаруючи відкладень у трубках конденсатора
Використовувані формули:
(1)
;
— термічний
опір шаруючи
відкладення;
= 1, 2, 3 Вт/м2 0С
— коефіцієнт
теплопровідності.
Після добутку
розрахунків,
будуємо графічну
залежність
на ЕОМ, що показана
на малюнку
![]()
![]()
![]()
![]()

Малюнок
4.7 Залежність
термічного
опору від товщини
шаруючи відкладень
у трубках
конденсатора
при
![]()
Побудова номограми для визначення товщини слоєвих відкладення в трубках конденсатора.
Після зроблених розрахунків і побудованих графічних залежностей, наведених на малюнках 1, 2, 3 будуємо номограму для визначення товщини шаруючи відкладення в трубках конденсатора на ЕОМ, що наведена на малюнку 4.8.

мал.4.8
Номограма для
визначення
товщини шаруючи
відкладення
в трубках
конденсатора
залежно від
термічного
опору
,
кінцевого тиску
,
температури
охолодженої
води
![]()
Висновки про зроблені дослідження
У результаті
проведення
дослідження
визначення
товщини шаруючи
накипу (відкладення)
можна зробити
наступний
висновок. Обидва
способи розрахунку
дали однаковий
результат, що
підтверджується
збігом ліній
графічних
залежностей
на малюнках.
У висновку необхідно підкреслити, що діагностування енергоустаткування є одним з найбільш діючих способів підвищення економічності, надійності, довговічності, екологічності, соціально-економічної ефективності ТЕС і АЕС в умовах тривалої експлуатації.
Практична цінність проведеного дослідження
Даний спосіб дослідження визначення товщини шаруючи відкладення в трубках конденсатора був використаний і знайшов широке застосування на діючих блоках 300Мвт Змієвської та Зуєвської ТЕС і блоках 1000 МВт Запорізької АЕС, і показав свою практичну ефективність
4.7 Вплив надійності теплоенергетичних систем ТЕС на загально станційні показники надійності, економічності й екологічності
Надійність - це властивість об'єкта виконувати задані функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники продуктивності, економічності, рентабельності й інші в заданих межах в теченії необхідного проміжку часу або необхідного наробітку. Для стаціонарних теплоенергетичних установок, що представляють собою великі малосерійні ремонтовані вироби з більшим терміном служби, поняття надійності можна інтерпретувати, як властивість відпускати не збережену продукцію (енергію) по строго заданому режимі, при цьому зберігаючи експлуатаційні показники в заданих межах протягом необхідного тривалого наробітку [1].
Як відомо, до числа основних властивостей теплоенергетичних установок, їхніх агрегатів і елементів устаткування можна віднести наступні: безвідмовність, довговічність, справність, несправність, працездатність, непрацездатність, граничний стан.
Для характеристики надійності роботи енергетичного (ТЕС і АЕС) об'єкта, як правило використають наступні поняття:
ушкодження - подія, що полягає в порушенні справності системи її підсистем і елементів, внаслідок впливу зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені в нормативно-технічній документації на об'єкті;
відмова - подія, що полягає в порушенні працездатності енергоблоку, внаслідок несправності підсистеми (котельні або турбінної установок), елементів ( конденсатор, насоси, підігрівники й т.д.).
Відмови можуть бути повні й часткові. Після виникнення повної відмови підсистеми або елемента, енергоблок відключається. Після виникнення часткової відмови енергоблок може залишатися в роботі, але з меншою ефективністю.
Надійність теплоенергетичної установки й вхідних у неї елементів у принципі можна визначити безліччю кількісних показників, у тому числі коефіцієнтом готовності Кг. Коефіцієнт готовності - це імовірність, того що енергоблок або його елементи виявляться працездатними, тобто готовими нести проектне навантаження в довільний момент часу, крім періодів його планових зупинок
При порядку обслуговування, що передбачає негайний початок відновлення об'єкта, що відмовив, для визначення коефіцієнта готовності може бути застосована формулі:
Кг =
, (4.35)
де
0
– наробіток
на відмову
(середнє число
годин безвідмовної
роботи) год;
в
– середній час
відновлення
працездатності,
у результаті
повного Nэ =0,
або часткового
відмов, N>0, ч.
Використаний у практиці аналізу надійності енергоустаткування коефіцієнт готовності Кг – ураховує тільки повні відмови й не відбиває часткових відмов.
Як показує досвід багаторічної експлуатації найбільш характерними, є часткові відмови
Для визначення величини часткової відмови, що приводить до недовиробітку електроенергії можна використати, коефіцієнт часткової відмови Кч [1]
Кч=
, (4.36)
де:
Э
– річна не довідпуска
електроенергії,
через часткові
відмови, кВт
год;
Эо - плановий річний виробіток електроенергії, кВт год;
Nэч
– не довидача
потужності
внаслідок
відмови, кВт;
-
тривалість
відмови, година;
Nэо – проектна потужність, кВт;
- проектне
число годин
роботи, година.
Приклад 1:
Для енергоблоків 300 МВт
Nэо = 300*103 , кВт,
= 5*103 година,
Nэч
= 50*103 кВт,
= 1*103 година
Кч =0,033, Кг = 0,83
Коефіцієнт часткової відмови, що приводить тільки до погіршення техніко - економічних показників ТЕУ (теплоенергетичних установок), може бути визначений по формулі (4.43)
, (4.37)
де:
∆B - перевитрата палива, внаслідок відмови, кг;
В0 – повну планову витрату, кг;
- питома витрата
палива при
частковій
відмові, кг/кВт
год;
- планова
питома витрата,
кг/кВт год;
- тривалість
відмови й проектне
число годин
роботи в році,
відповідно,
година;
- не довидача
потужності
внаслідок
відмови й проектна
потужність,
кВт.
Приклад 2:
Визначити
величину часткової
відмови КеЧ
і перевитрата
палива
,
для наступних
параметрів:
=0,400г/кВт год;
=0,30
кг/кВт год,
Nэч,
Nэо,
,
- див. приклад1

кг
= 4.5
т
Глибина
часткової
відмови визначається
не тільки часток
зниження потужності
установки
через відмову
якого-небудь
елемента, але
й режимом
навантаження
енергоблоку
за період усунення
відмови. У випадку
постійного
навантаження
значення не
довідпустки
енергії визначається
з вираження:
,
(4.38)
Якщо ж
заданий змінний
графік навантаження
N(t), то його необхідно
апроксимувати
східчастою
функцією, а
значення
визначається
як сумарне:
(4.39)
де
- потужність,
що недодає на
j-м прямолінійній
ділянці апроксимованого
ступінчастого
графіка [кВт];
-
час, протягом
якого навантаження
на j-м ділянці
прийнята постійної,
тобто Nj=const. За
час
=(Тч-
