Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Туристичні ресурси Львівської області

Туристичні ресурси Львівської області

Размещено на /

Міністерство освіти і науки України

Харківський торговельно-економічний інститут

Київського торгово-економічного університету

Кафедра туризму і соціальних наук


Курсова робота

з курсу”Туристичні ресурси України”

«ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»


Харків 2010

ЗМІСТ


РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Загальні відомості

Географічне положення

Історія краю

Особливості природи

Населення

Економіка

РОЗДІЛ ІІ ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Ресурси розвитку рекреаційного туризму

2.2 Ресурси розвитку пізнавально-екскурсійного туризму

2.3 Ресурси розвитку активного туризму

2.4 Ресурси розвитку подієвого туризму

2.5 Ресурси розвитку релігійного туризму

2.6 Ресурси розвитку зеленого туризму

2.7 Ресурси розвитку екологічнго туризму

РОЗДІЛ ІІІ ТУРИСТИЧНА ІНДУСТРІЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Туристичний ринок

3.2 Санаторно-курортне господарство

3.3 Готельне господарство

3.4 Ресторанне господарство

3.5 Розважальні заклади

3.6 Транспортне забезпечення

РОЗДІЛ ІV РОЗРОБКА ТУРИСТИЧНИХ ПРОПОЗИЦІЙ

4.1 Лікувально-оздоровчий тур

4.2 Пізнавальний тур

4.3 Активний тур

4.4 Романтичний тур

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

ДОДАТОК А “Перелік усіх об’єктів природно-заповідного фонду”

ДОДАТОК Б “Перелік усіх історико-культурних пам’яток”

ДОДАТОК В “Перелік усіх об’єктів туристичної індустрії”


ВСТУП


У процесі формування ринкового середовища в Україні значне місце відводиться реформуванню туристичної галузі. Визначення туризму провідним напрямком розвитку економіки, спрямування державної політики на стимулювання туристичної сфери дає змогу підприємствам туристичної галузі підвищувати ефективність господарювання, розширення ринкової пропозиції з урахуванням вимог вітчизняних та закордонних туристів. У цьому зв’язку практичне використання суб’єктами індустрії туризму сучасних методів менеджменту набуває особливої актуальності.

Об’єктом курсової роботи є туристичні ресурси Львівької області. Предметом курсової роботи є особливості формування і використання туристичних ресурсів Львівської області, їх географічне розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання.

Метою курсової роботи є аналіз та характеристика туристичних ресурсів Львівщини. Для досягнення мети визначено та розв’язано такі завдання:

Дати загальну характеристику Львівській області у контексті формування туристичних ресурсів регіону.

Виявити та охарактеризувати окремі види туристичних ресурсів Львівської області.

Дослідити сучасний розвиток індустрії туризму Львівщини.

Розробити інноваційні туристичні маршрути, які найповніше відображають туристичні особливості області.

Теоритичною та методологічною основою дослідження є наукові праці українських та зарубіжних авторів закони України, які мають відношення до галугі туризму, зокрема “Закон України про туризм”, а також статистичні дані Головного управління статистики у Львівській області, какртографічні матеріали, періодична література, підручники і навчальні посібники тощо, в яких відображається характеристика Львівської області та ресурси інтернету. Особливого використання при написанні курсової роботи набув картографічний метод.


РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ


Загальні відомості


Львівська область розташована в західній частині України. Як адміністративна одиниця вона утворилася 4 грудня 1939 року у складі УРСР. Її площа складає 21,8 тисяч кв. км. (3,6% від загальної території України).

Чисельність населення – 2560 тис. осіб (5,4% від загального населення України), міського - 1548 тис. людина (60,8%), сільського – 1012 тис. осіб (39,2%). Щільність населення – 117 жит./км2.

Символіка області


Туристичні ресурси Львівської областіТуристичні ресурси Львівської області

Рис. 1.1. Герб

Туристичні ресурси Львівської областіТуристичні ресурси Львівської області


Рис.1.2. Прапор



Герб Львівської області- на синьому полі золотий лев, що підіймаєтьсяна скелю. Золотий лев на синьому полі став львівською емблемою ще в середньовіччі. Львівське ополчення піднімало прапори із зображенням лева, що підіймається на скелю, під час Грюнвальдськой битви (1410).


Прапор є символом, що відображає історію й традиції області.

Прапор являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 3: 2 синього кольору, в центрі якого зображення герба області - коронований лев жовтого (золотого) кольору без скелі.



В адміністративному відношенні Львівська область поділяється на 20 районів і має 43 міста (в т.ч. 7 міст обласного підпорядкування), 34 селища міського типу й понад 1850 сільських населених пунктів.


Таблиця 1.1

“Адміністративно-територіальний устрій”


Ра-йони Всього міст у т.ч. міста державного,республікан-ського та обласного значення Райони в містах Селища міського типу Сільські ради Сільські населені пункти
Львівська область 20 43 7 6 35 631 1852
Львів (міськрада) - 2 1 6 2 - -
Борислав (міськрада) - 1 1 - 1 - -
Дрогобич (міськрада) - 2 1 - - - -
Самбір - 1 1 - - - -
Стрий - 1 1 - - - -
Трускавець - 1 1 - - - -
Червоноград (міськрада) - 2 1 - 1 - -
Райони:






Бродівський 1 1 - - 1 23 101
Буський 1 1 - - 2 24 80
Городоцький 1 2 - - 1 29 77
Дрогобицький 1 - - - 2 45 74
Жидачівський 1 2 - - 3 28 113
Жовківський 1 3 - - 2 39 160
Золочівський 1 2 - - 1 32 107
Кам’янка-Бузький 1 1 - - 3 20 74
Миколаївський 1 2 - - 1 25 57
Мостиський 1 2 - - - 31 110
Перемиш-лянський 1 2 - - - 27 87
Пустомитівський 1 1 - - 1 39 105
Радехівський 1 1 - - 1 31 69
Самбірський 1 1 - - 2 35 107
Сколівський 1 1 - - 2 31 53
Сокальський 1 4 - - 1 32 101
Старосамбірський 1 3 - - 2 39 110
Стрийський 1 1 - - 1 39 70
Турківський 1 1 - - 1 31 65
Яворівський 1 2 - - 4 31 132

(за даними Головного управління статистики у Львівській області)


1.2 Географічне положення


Львівська область розташована на крайньому заході країни. Область Межує: на півночі і північному сході — з Волинською і Ровенською областями, на заході і південному сході — з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні — із Закарпатською областю, на заході — з Польщею. Довжина області з півночі на південь складає 240 км, із заходу на схід — 210 км. [11]

Позитивним у географічному положенні Львівської області є те, що по її території пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.[13]

1.3 Історія краю


Історики припускають, що Львів був заснований князем Данилом Галицьким для Лева Даниловича, його сина. Перша письмова згадка про місто датована 1256 роком. Вона міститься у Галицько-Волинському літописі і фігурує в контексті опису пожежі в столиці Галицько-Волинської держави Холмі.

Після смерті Данила, князь Лев переніс до Львова столицю Галицько-Волинської держави. Згодом, у 1303 році, Львівська єпархія була перетворена в окрему митрополію Константинопольського патріархату.

У 1340 році Львів був завойований Королівством Польським, проте місцеві бояри скинули польську владу і утворили незалежну боярську республіку. У 1349 році Казимир III Великий знову бере владу над Львовом, давши місту статус столиці Руського королівства — автономної адміністративної одиниці Польщі. У 1356 році місту було дароване Маґдебурзьке право. У 1378 році Львів разом зі всією Галичиною перейшов під владу Угорщини. Угорська зверхність тривала 9 років, після чого польські війська під керівництвом королеви Ядвіґи знову захопили місто, яке стало адміністративним центром Руського воєводства

У 1572 році до Львова переїхав першодрукар Іван Федоров, який надрукував тут перші в Україні книжки. Тим часом місто залишається оплотом православ'я — тут діє православне братство та греко-слов'янська школа. У 1661 році у місті було засновано Колегію Єзуїтів — матір Львівського університету. У першій половині XVII ст. Львів стає найбільшим містом України (з населенням 25-30 тис. чоловік)

У цей період Львів пережив облогу військами Богдана Хмельницького, відкупився від турків у 1672 році, які тоді були союзниками Дорошенка, і був здобутий лише раз — шведськими війсками. Для налагодження спільних дій проти Карла XII у 1707 р. до Львова приїздив цар Петро I.

У 1772 році Львів відійшов до складу Австрійської імперії, ставши столицею коронної землі — Королівства Галіції і Лодомерії. Австрійська влада знесла міські мури, чим спонукала місто до розвитку і розростання. Так, у Львові було винайдено гас і гасову лампу, було запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший у Європі залізобетонний міст. Місто було центром українського та польського визвольних рухів.

Під час Першої світової війни Львів був окупований Російською імперією. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у місті відбувся Листопадовий чин, що спричинив утворення Західноукраїнської народної республіки зі столицею у Львові. З перших днів існування новоутворена Друга Річ Посполита оголосила війну ЗУНР: Львів був захоплений польськими військами вже 21 листопада, місто стало адміністративним центром Львівського воєводства.

У 1939 році згідно пакту Молотова-Ріббентропа Львів увійшов до складу Радянського Союзу, а саме, Української Радянської Соціалістичної Республіки. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні 1941 року Львів був окупований нацистськими військами Гітлера. 30 червня Організація Український Націоналістів (крило Бандери) проголосила у Львові Акт відновлення Української держави, проте ця ініціатива наразилася на невдоволення німецької адміністрації і її ініціатори були заарештовані. 27 липня 1944 року Червона Армія зайняла Львів.

Під час приналежності міста до Радянського Союзу тут діяв потужний національно-визвольний рух. У 1991 року Львів увійшов до складу Незалежної України.


1.4 Особливості природи


Природні умови області різноманітні. Основна частина її території входить у зону лісостепу, на півночі розташована зона лісів, а на півдні - гори Карпати. Близько 80% території області рівнинна, зайнята розчленованою Волино-Подільською височиною, що поділяється на Волинське та Подільське плато. На території області беруть свій початок ряд важливих водних артерій Центрально-Східної Європи - Дністер, Західний Буг та Сян. Ґрунти - переважно темно-сірі підзолисті та лучні. Клімат помірно-континентальний. Природні умови області сприятливі для розвитку сільського та рекреаційного господарства.

На території області знаходяться родовища нафти і газу, поклади вугілля, великі запаси глини, піску, гіпсу, вапняку, пісковиків, піщано-гравійних сумішей; відкрито 4-й родовища лікувально-мінеральних вод типу „Нафтуся". Область відома курортами Трускавець, Моршин, Східниця.

Область складається з п'яти природних районів - гірські Карпати на півдні, прилегла до них Передкарпатська височина, Подільська височина (плато) - в центральній частині. Мале Полісся й Волинська височина - на півночі. Найвищими гірськими вершинами є гори Розлуч ( 935 м над рівнем моря), Парашка ( 1271 м ), Пікуй ( 1406 м ). [15, 13]

Середня висота рельєфу області сягає 376 м над рівнем моря.

Центральну частину території області площею понад 7000 км 2 займає Верхньобузько-Стирська рівнина, південніше лежить Подільська височина, на північ – Волинська височина у вигляді Сокальського пасма. Поверхня характеризується пологими, видовженими зі сходу на захід горбами.

На північний захід від Львова простягається Розточчя – дуже горбиста височина з окремими висотами понад 350 м над рівнем моря.

Надсяння – частина території, яка лежить у басейні р.Сян. Складається з Яворівської улоговини, пониженої до 250 м над рівнем моря і Сяно-Дністровської височини з висотами понад 320 м над рівнем моря.

Придністровська рівнина простяглась вздовж русла р. Дністер, місцями дуже заболочена.

Прикарпаття – вузька смуга вздовж Карпат, яка характеризується хвилясто-рівнинними формами рельєфу. Окремі висоти досягають тут 400 м .

Українські Карпати знаходяться у південній частині області.

Гірські хребти простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід до 60 км у довжину і 65 км у ширину.

Хребти розчленовані глибокими долинами рік Дністра, Стрия та їх приток.

Клімат області помірно-континентальний, що характеризується невеликими різницями температур літа і зими і високо відносною вологістю. Для клімату Львівщини характерні часті відлиги взимку, висока хмарність, обложні дощі, інтенсивність яких досягає 0,10-0,30 мм/хв., та викликані ними літньо-осінні паводки.

Кількість опадів перевищує величину випаровування.

Над територією області панівним є повітря помірних широт або полярне. Переважають вітри західних напрямків: у зимовий період – західні та південно-західні, влітку – західні та північно-західні.

Середньорічна швидкість вітру становить 4 м/сек., середньорічні температури повітря дорівнюють 5,2 – 8,00 С. Для усіх зимових місяців характерна велика мінливість температури повітря.

Середня температура на Львівщині складає 4°C у січні і + 18°C у червні. Річний рівень опадів - близько 660 мм , при відчутному дефіциті вологи протягом літніх місяців. Хмарність - 66 % днів на рік.

Протягом 2006 року кількість опадів становила 827,9 мм , що на 24% більше за середньорічний рівень. Найбільша кількість опадів припадає на липень-серпень (90- 140 мм за місяць), найменша – на січень-лютий (24- 40 мм за місяць). Середньорічна кількість опадів складає 597 - 1070 мм [3].

Тривалість стійкого снігового покриву на території області коливається від 1,5 до 2,5 місяців, в горах – від 3 до 4 місяців. Висота снігового покриву на початку зими – 3- 5 см ., потім 6- 10 см ., збільшуючись у січні від 20 до 30 см , а в лютому до 31- 50 см . У другій половині березня територія області звільняється від снігового покриву.

Тривалість періоду сніготанення коливається в середньому від 20 до 30 діб.


1.5 Населення


За даними Державного комітету статистики на 1 січня 2008 року в Львівської області проживало 2,5598 млн. чоловік, у тому числі 1,548 млн. чоловік міського і 1,0118 млн. сільського населення. У 2007 році Львівська область за загальною чисельністю населення знаходилася на 4-му місці, тоді як по кількості громадян, що мали право голосу, — на 21-му.

За січень-серпень 2009 року населення Львівщини зменшилось на 2897 осіб і на 1 вересня його кількість становила 2550,0 тис. осіб [2].

Зменшення населення відбулося як за рахунок природного скорочення – 1,7 тис.осіб так і за рахунок міграційного – 1,2 тис.осіб.

Природне скорочення населення порівняно із січнем-серпнем 2008 року зменшилося на 3,2 тис.осіб, або з 2,9 до 1,0 особи на 1000 населення. Природний приріст населення зафіксовано у м.Дрогобич (48 осіб), м.Новий Розділ (52 особи), м.Стрий (1 особа), м.Трускавець (19 осіб), м.Червоноград (36 осіб), Жовківському (41 особа), Пустомитівському (17 осіб) та Яворівському районах (250 осіб).[3]


Туристичні ресурси Львівської області

Рис 1.3. Динаміка кількості населення тис. осіб (за даними головного управління статистики у Львівській області)


Зменшення населення відбулося як за рахунок природного скорочення – 1,7 тис.осіб так і за рахунок міграційного – 1,2 тис.осіб.

Природне скорочення населення порівняно із січнем-серпнем 2008 року зменшилося на 3,2 тис.осіб, або з 2,9 до 1,0 особи на 1000 населення. Природний приріст населення зафіксовано у м.Дрогобич (48 осіб), м.Новий Розділ (52 особи), м.Стрий (1 особа), м.Трускавець (19 осіб), м.Червоноград (36 осіб), Жовківському (41 особа), Пустомитівському (17 осіб) та Яворівському районах (250 осіб).

За січень-серпень 2009 року в області народилось 20073 дитини, що на 1274 особи більше порівняно з відповідним періодом 2008 року. Найвищий рівень народжуваності у Турківському районі (15,3 особи на 1000 населення), найнижчий – у м.Дрогобич. [2]

Львівська область є другою в країні по кількості міст. Міське населення складає 58,9 %, сільське — 41,1 % всього населення області. За 2007 рік міграційне скорочення населення Львівської області складало 1 197 чоловік. Львівська область — найбільш урбанізована територія на заході України, але в той же час вона є лідером серед всіх регіонів України за абсолютною чисельністю сільського населення. Область належить до числа найбільш щільно заселених на Україні. Середня щільність населення складає понад 120 чол/кв. км., середня щільність сільського населення — понад 50 чол/кв. км. Найбільш щільно заселені території — це власне Львів і прилегла до нього місцевість, а також райони в межиріччі Дністра і Стрия. Найбільш низька щільність населення спостерігається в гірських районах, а також в північно-східних районах області. Найбільше місто області — Львів утворює довкола себе центральну міську агломерацію області, в якій проживає 35 % населення всього регіону. На півдні області виділяється Дрогобицько-Бориславська міська агломерація, ядро якої утворюють міста Дрогобич, Борислав, Трускавець і Стебник. Це міста рекреаційної зони, в них, окрім промислового виробництва, велика доля зайнятих у сфері обслуговування. На півночі області, на території Сокальського району сформувався комплекс населених пунктів, орієнтованих на видобуток і збагачення вугілля, у складі Червонограда, райцентру — міста Сокаль, міст Сосновка, Великі Мости, Белз і двох суміжних селищ.

По національному складу населення є однорідним. Понад 90 % населення області складають українці, проте в регіоні проживають близько 250 тисяч чоловік інших національностей. Найбільш багато чисельною меншістю є росіяни (близько 200 тис.), абсолютна більшість яких проживають у великих містах області, а половина — в Львові. Крім того, в області живуть поляки (в основному — Львів, Самбір, Мостіський район), євреї (Львів).

Населення Львівської області характеризується дуже високим рівнем релігійної активності, що встановлювалося соціологічними дослідженнями ще в радянський період. В 2007 році в Львівської області налічувалася найбільша кількість релігійних общин серед всіх областей України — 2734, серед них УГКЦ — 1468 (1-е місце серед інших областей), УПЦ (КП) — 429 (перше місце), УАПЦ — 361 (перше місце), Римсько-католицька церква — 129 (перше місце), п'ятидесятники — 79, баптисти — 76, УПЦ — 57, свідки Єгови — 55, адвентисти сьомого дня — 22, християни віри євангельської — 10, іудеї — 6, мусульмани — 1 [1-2].

Процес спаду населення Львівської області визначається як природним скороченням населення, так і міграційним відтоком населення. Віковий склад населення, як і в цілому по західних регіонах, відрізняється підвищеною долею осіб молодших за працездатний вік. У 2007 році в області зареєстровано 21 823 шлюбів і 6 558 розлучень. Рівні шлюбності і розлученості, відповідно, складали 8,5 і 2,6 проміле. У міських поселеннях рівень шлюбності вищий, чим в сільській місцевості — відповідно 9,6 і 6,8 одиниць на 1 000 чоловік. У січні-серпні 2009 року зареєстровано шлюбів на 0,3% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. А кількість розлучень зменшилась – на 2,8%. Середня кількість народжених дітей на одну жінку в 2007 році склала 1,4. Середня тривалість життя (розрахована в 2006—2007 роках) склала 70,7 років, при цьому 65,09 років для чоловіків і 76,6 років для жінок. У 2007 році в області народилося 27,5 тис. чоловік, померло — 34,9 тис. чоловік. Смертність населення зменшується. Порівняно із січнем-серпнем 2008 року кількість померлих знизилась на 8,2% і становила 21,8 тис.осіб. На 100 випадків смертей припадає 92 живонароджені дитини. Найвищий рівень смертності у Перемишлянському районі, найнижчий – у м.Новий Розділ (відповідно 19,2 та 8,5 померлих на 1000 населення). Зменшується інтенсивність міграції населення. У січні-серпні 2009 року відносно аналогічного періоду попереднього року кількість прибулих в область та вибулих зменшилась відповідно на 253 та 638 осіб. Найбільша кількість смертей викликана хворобами системи кровообігу — 22 137 особа (63,4 %), новоутвореннями — 3960 (11,3 %), зовнішніми причинами захворюваності і смертності — 2298 (6,6 %), хворобами органів дихання — 1 468 (4,2 %), хворобами органів травлення — 1 268 (3,6 %), деякими інфекційними і паразитарними хворобами — 607 (1,7 %)


1.6 Економіка


В останні роки в області відбуваються позитивні зміни, закріплюються тенденції економічного зростання, підвищується конкурентоспроможність економіки. Частка області в загальнодержавному обсязі промислового виробництва становить майже 3%. За цим показником Львівщина займає 9 місце серед областей України. За темпами приросту обсягів продукції промисловості область займає 3місце в цілому по Україні.

Більше половини промислового виробництва області забезпечують харчова промисловість, переробка сільськогосподарської продукції, машинобудування, виробництво та розподілення (транспортування) енергоносіїв.

За даними Головного управління статистики Львівської області за об'ємом валовій доданій вартості область в 2008 році знаходилася на 8 місці серед областей України, а з розрахунку на 1 жителя займала 12 місце.


1.6.1 Первинний сектор

До первинного сектору економіки відноситься: сільське господарство, лісове господарство, добувна промисловість та рибне господарство.

Сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, льону-довгунця, зернових культур та виробництві яловичини, м’яса птиці. В галузевій структурі сільського господарства області переважає тваринництво (близько 60 % валової продукції сільського господарства).На сьогоднішній день в області створено і функціонує 1317 селянських (фермерських) господарств, які мають у користуванні 23,4 тис. га землі (пересічний розмір фермерського господарства становить близько 18 га сільськогосподарських угідь). У приватному секторі АПК регіону виробляється понад 82 % всієї валової продукції. Основними зерновими культурами регіону є озима пшениця (20 % посівних площ), ярий ячмінь, технічні культури – цукровий буряк, льон-довгунець. На значних площах вирощують картоплю. Тваринництву Львівської області притаманний молочно-м’ясний напрямок. Найбільш поширеними і розвиненими галузями тваринництва є скотарство, свинарство. Допоміжними галузями є птахівництво, вівчарство, бджільництво, ставкове рибальство, шовківництво. За січень–травень 2009р. в усіх категоріях господарств вироблено 54,7 тис. т м’яса (реалізовано худоби і птиці на забій у живій вазі), 249,0 тис. т молока, 256,3 млн. шт. яєць від птиці усіх видів. Відносно січня–травня 2008р. зросло виробництво м’яса (на 4,2%) та яєць (на 4,8%), проте скоротилося виробництво молока (на 6,0%). Станом на 1 червня 2009р. у сільськогосподарських підприємствах було в наявності кормів усіх видів 18,4 тис.т кормових одиниць, що на 20,9% більше, ніж на 1 червня 2008р. У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припало по 1,6 ц кормових одиниць кормів усіх видів (на початок червня 2008р. – 1,5 ц кормових одиниць).

Лісопромисловий комплекс Львівської області охоплює лісове господарство, лісозаготівельну, деревообробну і целюлозно-паперову промисловість, які базуються, в основному, на лісових ресурсах області (крім целюлозно-паперової). Підприємства деревообробної, у тому числі меблевої, промисловості зосереджені у Львові, Дрогобичі, Бориславі, Добромилі, Старому Самборі, Стрию, Самборі, Сколе, Кам’янці-Бузькій; целюлозно-паперової – у Жидачеві; Гніздичеві; Львові.

На Львівщині вирубують щороку 1,2 млн. кубометрів деревини, що становить 43% від її річного приросту. Натомість у Швеції, Польщі та Австрі цей показник становить 72%

Львівська область багата на лісові ресурси. Показник лісистості області становить 25 %, в той час як середній по Україні – 14 %. Основними лісоутворюючими породами є сосна (23 % площі лісів), ялина (20 %), бук (17 %), дуб (16 %).

З червня 2008 року в області місяць у місяць уповільнялися темпи зростання добувного виробництва. У ІІІ і ІV кварталах не було досягнуто відповідного рівня 2007 року. В результаті обсяг промислового виробництва у 2008 році проти попереднього року зріс лише на 0,8% (у 2007 році приріст склав 12,9 %). У січні-серпні 2009р. відносно січня-серпня 2008р. випуск промислової продукції у Львівській області зменшився на 24,8%. Зниження випуску продукції зафіксовано в усіх основних видах промислової діяльності. Частка добувної промисловості у загальнопромисловому обсязі реалізації становила 5,2%.[21,22]

Рибна промисловість в області не розвинена.


1.6.2 Вторинний сектор

До вторинного сектору економіки відноситься: промисловість, будівництво та виробничий транспорт.

Транспорт: транспортна система Львівської області представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним, повітряним і річковим транспортом. Довжина залізничних колій загального користування становить близько 1310 км, середня густота залізничної сітки в регіоні – 60 км на 1000 км2. Львівську область перетинає 5 основних залізничних магістралей: Київ – Львів – Стрий – Чоп, Львів – Самбір – Ужгород. Найбільшими залізничними вузлами є Львів, Красне, Стрий, Червоноград, Самбір.

Вантажні перевезення. За вісім місяців 2008 року усіма видами транспорту перевезено (відправлено) 21,8 млн. т вантажів, що на 0,2% більше обсягу січня-серпня 2007 року. [4]

Відправлення вантажів Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" за вісім місяців 2008 року становили 16,5 млн. т і зменшились порівняно з аналогічним періодом 2007 року на 4,3%. Зросли обсяги відправлення зерна і продуктів перемолу, хімічних і мінеральних добрив, брухту чорних металів, цементу, кам'яного вугілля, чорних металів. Водночас менше було відправлено лісових вантажів, коксу, будівельних матеріалів, нафти і нафтопродуктів.

Автотранспортом області (з урахуванням перевезень, виконаних підприємцями-фізичними особами) за вісім місяців 2008 року перевезено 5,2 млн. т вантажів, що на 17,7% більше відносно аналогічного періоду 2007 року.

Пасажирські перевезення. За вісім місяців 2008 року транспортними підприємствами перевезено (відправлено) 252,8 млн. пасажирів (на 6,1% більше обсягу відповідного періоду 2007 року).

Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" відправлено 44,5 млн. пасажирів, що на 1,2% більше, ніж за вісім місяців 2007 року. Автопідприємства, які здійснюють пасажирські перевезення (з урахуванням перевезень, виконаних підприємцями-фізичними особами), перевезли за вісім місяців 2008 року 149,4 млн. пасажирів, що більше на 9,8%, ніж за відповідний період 2007 року.

Авіатранспортом області перевезено пасажирів на 42,3% менше, ніж за вісім місяців 2007 року.[3]

Електротранспортом області перевезено 58,9 млн. пасажирів (на 1,4% більше, ніж у січні-серпні 2007 року), зокрема тролейбусами перевезено 25,1 млн. осіб (на 5,9% більше), трамваями - 33,8 млн. осіб (на 1,7% менше). [2]

Промисловість: у Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промиловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура

Будівництво: У 2007 році житловий фонд з розрахунку на одного мешканця становив 209 мІ, було введено у експлуатацію 18,3 тис. мІ житла, а обсяг інвестицій у житлове будівнийтво становив 457,4 тис. грн.

Ціна оренди житла у Львові становить 5-8 євро в місяць за мІ, ціна купівлі/продажу 1 мІ житла становить 700—1500 євро. Офісні приміщення здають в оренду за 9-17 євро за місяць за 1 мІ, а продають/купують за 1400—1800 євро за мІ.[21]

У період з січня 2008 року по січень 2009 року на Львівщині відбулося значне падіння у галузі будівництва - 50%


1.6.3 Третинний сектор

До третинного сектору економіки відноситься: сфера торгівлі, сфера послуг, система освіти, охорони здоров’я, туризм, культура, фінанси, сфера інформаційних та комунікативних технологій.

Сфера послуг Львівської області представлена побутовими послугами, послугами у галузі міського транспорту та зв’язку, послуг житлово-комунального господарства.

Обсяг платних послуг на душу населення рівний аналогічному показникові на загальнодержавному рівні і становить 96 грн. на душу населення. Слід відзначити, що сфера послуг є єдиною областю господарської діяльності, в якій не відбулося спаду виробництва, навпаки, абсолютні обсяги її виробництва постійно зростали.

Туризм: ця галузь економіки є дуже важливою для Львівської області, оскільки область багата на туристично-рекреаційні ресурси, що приносять значні прибутки до обласного бюджету.

Культура : за даними Головного управління статистики Львівської області в 2008 році займала серед регіонів України третє місце по кількості театрів (після міста Києва і Дніпропетровської області), четверте місце — по кількості вищих учбових закладів (після Київської, Донецької, Харківської областей) і по кількістю студентів

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: