Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Туристичні ресурси Львівської області

Туристичні ресурси Львівської області

Жовква. Район пропонує відпочинок у господарствах сільського зеленого туризму поряд із заповідною горбистою місцевістю, Розточчям, цікавої архітектурними пам’ятками, культовими місцями, скелями і гротами).

Дрогобицький (гірські села району дійсно є потенційним клондайком для зеленого туризму. Тут запроваджено кінні розваги, маршрути по лісі, піші прогулянки, відпочинок біля вогнища, створено продукти національної кухні, як ото - сир, бринза, будз і багато іншого)

Яворівський (Наявні матеріально-технічні ресурси заповідника „Розточчя” і Національного природного парку «Яворівський» дають можливість використовувати фітотерапевтичні форми оздоровлення і лікування людей в сільській місцевості. Багатство мінеральних вод з лікувальними властивостями типу «Нафтуся», Миргородська (Анна), які зосереджені в районі селищ Шкло і Немирів та природних лікувальних речовин (пелоїдів) сприяли створенню в цих місцях центрів зеленого сільського туризму в районі)

Рішенням Львівської обласної ради від 01.07.2008 р. №632 [1] затвердженно Програму розвитку сільського зеленого туризму в гірських населених пунктах Львівської області у 2008-2009 роках, в рамка якої проведена інформаційно-промоційні акції сільського зеленого туризму в засобах масової інформації, здійснено моніторинг агроосель , проведено семінари-тренінги, взято участь у туристичних заходах, зокрема VI Всеукраїнській виставці-ярмарку сільського зеленого туризму “ Українське село запрошує ” в Пирогово, впорядковано зони відпочинку, випущено інформаційно-рекламні листівки, буклети, путівники, виготовлено туристичні вказівники, щити із зазначенням туристичних маршрутів, проведено закування трас, розміщено інформацію на Інтернет-сторінці про власників агроосель та запропоновані ними послуги.


2.7 Ресурси розвитку екологічного туризму


Для Львівщини характерна різноманітність природних умов і багатство еколого-рекреаційних ресурсів.

Загалом у Львівській області нараховують 1 природний заповідник “ Розточчя ” (площею у 2084.50 га); 2 національних природних парки – “ Яворівський ” (7078.600 га) та “ Сколівські Бескиди ” (35684 га); 3 регіональних ландшафтних парки – “ Верхньодністровські Бескиди ” (8536 га), “ Надсянський ” (19428 га) та “ Знесіння ” (312.100 га); 37 заказники; 176 пам’ятки природи; 48 заповідних урочищ; 261 парк-пам’яток садово-паркового мистецтва; 3 ботанічні сади та 1 зоологічний парк. Це все створює чудові умови для розвитку в області екологічного туризму.[19]

Безумовно, головним екологічним фактором, що приваблює туристів, являється наявність ПЗ ,ННП та РЛП:

ПЗ “ Розточчя ” - заповідник створено з метою збереження у природному стані території з унікальним поєднанням природних комплексів Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції та забезпечення їх наукового вивчення.

НПП “ Яворівський ” - метою створення парку є збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів в межах Головного Європейського вододілу. У західній частині парку протікає річка Верещиця, яка впадає у Дністер. У межах парку беруть свій початок ліві притоки Верещиці - річки Ставчанка і Стара Ріка. На півночі знаходяться витоки річок Дерев'янки і Свині.

НПП “ Сколівські Бескиди ” - парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення. Парк створено у басейнах р. Стрий та її притоки р. Опір.

РЛП “ Верхньодністровські Бескиди ” - переважає низькогірний рельєф з куполоподібними вершинами хребтів, розчленованих притоками Дністра, Стривігору, Стрию та ін. Складається з флішу.Є поклади нафти, озокериту, кам'яної солі, джерела мінеральних вод (Трускавець, Борислав, Східниця та ін.). Вкриті хвойно-широколистяними лісами.

РЛП “ Надсянський ” - парк розташований у гірській місцевості із сприятливими кліматичними умовами. РЛП є складовою частиною першого у світі тристороннього біосферного резервату "Східні Карпати". Надсянський ландшафтний парк створено для того щоб сформувався однорідний природний комплекс. Цей комплекс спрямований на утримання природного гідрологічного режиму річки Сян – притоки Вісли.

РЛП “ Знесіння ” - створений для збереження та відновлення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень Знесіння і Кривчиць. Парк розташований на лісистому узгір'ї Розточчя, в місцевості Кайзервальд.


Туристичні ресурси Львівської області

Рис. 2.1. Туристичні ресурси Львівської області


РОЗДІЛ III

ТУРИСТИЧНА ІНДУСТРІЯ ОБЛАСТІ


Сучасна індустрія туризму – одна із галузей, яка швидко прогресує. Швидкі темпи розвитку галузі можна обґрунтувати тим, що наприкінці XX – на початкуXXI ст. посилювалися інтеграційні процеси, зростали доходи пересічних громадян у країнах Західної Європи та США, підвищувався загальний рівень грамотності громадян (зростав рівень культури та освіти). Крім того, значний вплив мали і досягнення науково-технічного розвитку, а саме – розвиток транспорту та інформаційних технологій.


3.1 Туристичний ринок


Львів став одним з найбільш популярних туристичних міст України. Місто відвідую щорічно туристи із 120 країн світу. Найчастіше – громадяни Польщі, Німеччини, Російської Федерації, США, Австрії, Італії, Великої Британії, Білорусі, Угорщини, Канади, Франції, Ізраїлю.

Туристичні послуги надають 160 львівських туроператорів та турагентів. Екскурсійні маршрути обслуговують близько 200 кваліфікованих екскурсоводів та гідів-перекладачів. Готельні послуги надають понад 40 готельних підприємств, одноразова місткість яких становить майже 5 000 місць.

Місто Львів поступово стає відомим туристичним ринком Європи.

Річний обсяг туристичних потоків з 2000 року коливався в межах 90–100 тис. осіб – це тільки тих, хто обслуговувався суб’єктами туристичної діяльності. Однак динаміка обсягу окремих категорій туристів не може бути оцінена однозначно. Наприклад, можна радіти тому факту, що кількість туристів-громадян України, які виїжджають за кордон за період 2000–2007 рр. зросла вдвічі, але ж ця категорія туристів інвестує Україну тільки частково, основна ж частина суми потрачених ними коштів – це інвестиції в економіку тих країн, куди українці виїжджали. З іншого боку, – чому стабільно не розвивається внутрішньоукраїнський туризм, чому до 2003–2004 рр. йшло нарощування потоків цієї категорії туристів, а після цього періоду – різке падіння (у 2005 проти 2003 рр. – в 1,84 рази, тобто майже вдвічі)?[3]


Таблиця 3.1

Туристичні потоки у Львівській області (2000–2007 рр.)

Роки Кількість туристів, обслуговуваних суб’єктами туристичної діяльності України – усього Із загальної кількості туристів Кількість екскурсантів


Іноземні туристи Туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон Внутрішні туристи
2000 118811 23759 28547 66505 64913
2001 110433 27690 25883 56860 61611
2002 115060 31767 23911 59382 62859
2003 142607 34591 26145 81871 82734
2004 128563 32020 28616 67927 96647
2005 90756 11233 35068 44455 112450
2006 93553 8427 40171 44409 140680
2007 117242 9478 58250 49514 79320

(за даними головного управління статистики у Львівській області)


Туристичні ресурси Львівської області

Рис. 3.1. Розподіл туристів за категоріями, у % до підсумку

3.2 Санаторно-курортне господарство


Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі санаторно-курортного господарства в економічній структурі і, відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області.

На Львівщині санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. Перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Трускавці (1827), Моршині (1877). Родовища сульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любень Великий.

На Львівщині діє 118 санаторіїв та закладів відпочинку на 19,9 тис. місць. Із загальної кількості санаторно-курортних закладів: 50 санаторіїв, 16 пансіонатів з лікуванням, 7 санаторіїв-профілакторіїв, курортна поліклініка, 3 бальнеологічні лікарні та грязелікарні, 9 пансіонатів відпочинку та 32 бази відпочинку. У галузі відпочинку та оздоровлення перевага належить санаторно-курортному обслуговуванню – 66 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (55,9% від усіх санаторно-курортних установ).[17]

Впродовж 2006 року у санаторно-курортних закладах Львівщини було оздоровлено близько 230 тис. осіб, що на 6,5% більше ніж у 2005 році, на 6,9% зросла загальна сума платежів, сплачених до бюджетів усіх рівнів (39 млн. грн.). Санаторно-курортні заклади реалізували путівок на суму близько 361 млн. грн., що на 21% більше ніж у 2005 році. Сума коштів з власного бюджету санаторно-курортних закладів, виділена на розвиток інфраструктури населених пунктів територіальних громад, становить більше півмільйона грн., що на 47,9% більше в порівнянні з попереднім періодом .

Система санаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорони здоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими для громадян (за рахунок фонду соціального страхування та інших джерел фінансування). Але недостатньо розвинена матеріально-технічна база галузі, її низька пропускна спроможність і застаріле обладнання, навіть при високій кваліфікації персоналу і досконалості методик профілактики та лікування, робила санаторно-курортні заклади важкодоступними для більшості населення. Тому в період розвитку масового туризму в країні (60-80-ті роки ХХ ст.) курорти, особливо кліматичні, заповнювались неорганізованими відпочиваючими, які користувались переважно приватним житлом. Така традиція масової рекреації сформувала в основних курортно-рекреаційних зонах достатньо розвинений ринок пропозиції послуг розміщення на основі приватного житла.

В ринкових умовах сьогодення санаторно-курортна справа на Львівщині зазнає структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури.

За унікальністю та цінністю природно-лікувальних ресурсів та рівнем облаштованості виділяються курорти державного та місцевого значення. Підставою для визначення території як курорту є наявність природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікувально-профілактичної діяльності.

Розвиток санаторно-курортної справи на Львівщині потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни. Курортно-лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним з найбільш сталих видових туристичних ринків. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Але існуюча матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток та реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного, а й на вітчизняного інвестора. Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації.

Туристичні ресурси Львівської області

Туристичні ресурси Львівської області

Рис. 3.2.Кількість осіб, які були оздоровлені у санаторно-курортних(оздоровчих)закладах у 2007 році, за курортами області

Туристичні ресурси Львівської області

Туристичні ресурси Львівської області

Рис. 3.3.Динаміка кількості осіб, які оздоровлені (відпочивали) у санаторно-курортних(оздоровчих) закладах Львівської області та к-ті місць у них

Таблиця3.2

Реалізація послуг санаторно-курортними (оздоровчими) закладами


2002 2003 2004 2005 2006 2007

тисяч гривень
Всього 224777,3 273341,2 325882,3 391639,1 468975,9 542912,0
м. Львів 1707,8 1104,2 563,3 1732,2 - -
м. Борислав 1840,8 2690,1 2188,6 3075,4 3452,6 4113,4
м. Дрогобич 1037,9 1478,2 1478,2 2101,8 2226,9 2433,3
м. Моршин … 55289,6 66915,3 74387,8 97660,8 110643,0
м. Стрий – 292,6 – 102,0 539,0 734,4
м. Трускавець 162890,1 192321,4 229851,4 274044,0 320932,6 360090,2
Городоцький 2972,2 3054,6 3345,1 4474,8 3960,5 8252,6
Дрогобицький 7157,8 12888,3 12063,6 15569,2 20422,2 28876,2
Сколівський 211,4 526,0 728,5 1131,0 1256,6 1576,8
Сокальський – 204,0 2306,4 2653,8 3916,6 4530,8
Стрийський 44617,3 541,0 785,4 1192,1 2424,4 3459,1
Турківський 96,4 257,8 247,3 145,4 132,7 285,3
Яворівський 2245,6 2693,4 5409,2 9029,6 12051,0 17916,9

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)


3.3 Готельне господарство


За 2000–2007 роки за кількістю діючих підприємств готельного господарства Львівщина перемістилася з дев’ятого місця на перше серед інших регіонів Укрвїни

Якщо за період з 2000 по 2004 роки на Львівщині збудовано приміщень для готельних закладів на 415 місць, то у 2005–2007 роках – на 2487 місць, з них 599 місць – у 2007 році. Торік в області збудовано шосту частину усіх готелів, введених в експлуатацію в Україні. Серед об’єктів, введених у 2007 році, – 15готелів на 454 місця, 5 мотелів на 125 місць та 1 пансіонат на 20 місць. Треба зазначити, 11 об’єктів з 21 збудовані підприємцями-фізичними особами.[3]

Послуги з тимчасового проживання у 2007 році надавали 71 готель, 6 мотелів, 20 молодіжних турбаз, 5 гуртожитків для приїжджих, 5 студентських літніх таборів та 21 інший заклад для тимчасового проживання. У 2007 році розпочали діяльність 9 нових готелів, серед них чотиризірковий “Швейцарський”, тризірковий “Наталія 18”, “Леополіс” .

Останнім часом поряд з традиційними підприємствами готельного господарства все більше з’являється літніх будиночків, котеджів, кімнат відпочинку тощо. На долю цих закладів у 2007 році припало 16,4% загальної кількості підприємств готельного господарства області. Поштовхом для подальшого розвитку готельного бізнесу області є також значне зростання (у 10 разів порівняно з 2000 роком) кількості туристичних баз та гірських притулків.

Збільшення кількості готельних закладів призвело до зростання порівняно з 2000 роком майже вдвічі їх місткості, станом на 1 січня 2008 року вона склала 9780 місць.

У 2007 році у готельному господарстві області працювало 3,1 тис. осіб, що на 34,6% більше, ніж у попередньому році.


Таблиця 3.3

Основні показники закладів для тимчасового проживання


2000 2002 2004 2005 2006 2007

Всього
Кіл-ть закладів,одиниць 55 78 82 100 110 128
з них категорованих 8 11 13 16 22 30
Загальна площа, тис. кв. м 122,4 138,0 149,9 220,8 235,0 237,7
Житлова площа, тис. кв. м 40,9 46,7 55,7 77,1 84,2 91,2

Одноразова місткість,

місць

4893 6236 6751 8701 9438 9780
Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць 2526 2941 3034 3927 406 4463
Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн. 64,3 65,4 71,2 98,7 153,8 244,6
У міських поселеннях
Кіл-ть закладів, одиниць 50 63 60 73 80 95
Загальна площа, тис. кв. м 116,6 128,2 129,3 193,2 202,7 201,5
Житлова площа, тис. кв. м 38,1 40,6 45,1 63,9 68,6 74,6

Одноразова місткість,

місць

4706 5193 4973 6445 6894 7236
Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць 2434 2590 2462 3194 3453 3565
Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн. 59,9 61,4 65,1 77,9 115,8 208,3
У сільській місцевості
Кіл-ть закладів, одиниць 5 15 22 27 30 33
Загальна площа, тис. кв. м 5,8 9,9 20,6 27,6 32,3 36,2
Житлова площа, тис. кв. м 2,8 6,1 10,7 13,2 15,6 16,6

Одноразова місткість,

місць

187 1043 1778 2256 2554 2544
Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць 92 351 572 733 853 898
Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн. 4,4 4,0 6,1 20,8 38,0 36,4

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)


3.4 Ресторанне господарство


Львів – велике місто, живе й динамічне. Тут щодня щось відбувається: відкриваються нові заклади чи змінюються старі.

Та, не дивлячись на безмежну кількість закладів харчування, переважно всі вони відповідають європейським стандартам. Якщо й трапляються часом “невдахи”, то одразу ж губляться серед кращих.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.

Оборот ресторанного господарства становив 552,6 млн.грн. і збільшився проти січня-серпня 2007 року за порівнянними цінами на 13,9%. У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.[3]

У 2009 році оборот ресторанного господарства Львівської області зменшився проти 2008р. за порівнянними цінами на 12,4% і становив 895,6 млн.грн.[2]

У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.

За вісім місяців 2008 року населенню було продано споживчих товарів на 13,4 млрд. грн., що за порівнянними цінами більше, ніж у відповідному періоді 2007 року, на 18,1%.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.

Оборот ресторанного господарства становив 552,6 млн.грн. і збільшився проти січня-серпня 2007 року за порівнянними цінами на 13,9%. У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.

Майже третина обсягу продажу споживчих товарів (32,7%) сформувалась за рахунок обороту підприємців-фізичних осіб.

У задоволенні потреб населення у товарах значне місце належить ринкам. За рахунок організованих ринків сформувалось близько чверті (23,2%) продажу споживчих товарів. За вісім місяців 2008 року у розрахунку на одну особу реалізовано товарів на 5239 грн., що на 18,5% більше проти відповідного періоду 2007 року.

Заклади харчування області багатопрофільні. Кожен знайде щось для себе. Починаючи з всіляких екзотичних кухонь, типу азіатська кухня чи кухня південної Африки, і закінчуючи рідною українською чи російської кухнями. Також, не вийняток венгерська чи угорська кухні. Популярними, як і в більшості інших регіонів України, є італійська, іспанська французька, подекуди німецька та польська кухні.

Ціни, зазвичай лояльні. Мають виключення лише фешенебельні ресторани та заклади високого класу. По області існує також мережа закладів, де за ціну зазвичай прийнято вести торги з власником. Це, по-перше, являється дуже вигідним маркетинговим ходом, а, по-друге, приваблює туристів. Завжди цікаво, так би мовити, “поборотися за їжу”.

Ще одним приємним фактом є те, що багато закладів харчування різних профілей розміщуються на трасах, які пролягають через чисельні туристичні маршрути. Це дуже зручно для планування всілякого роду привалів в дорозі.


3.5 Розважальні заклади


Ринок розважальних послуг у Львові динамічно зростає, що обумовлено стабілізацією економічної ситуації, зростанням рівня доходів населення і його потребою в активних видах розваг та відпочинку.

Мешканці Львівщини щороку витрачають на індустрію розваг близько 689,9 млн. грн. (136,6 млн. $).

Кількість потенційних споживачів розважальних центрів у місті оцінюється приблизно в 200 тис. осіб. З них близько 130 тис. осіб можна вважати активними споживачами послуг. Через велику кількість потенційних споживачів послуг на ринку розваг майже відсутні сезонні коливання. В той же час мають місце коливання попиту в залежності від дня тижня (в вихідні дні і на свята завантаженість клубів становить 80 – 100 %, в робочі дні завантаженість не перевищує 30 – 40 %). На думку молодіжного сегменту мешканців міста на сьогодні у Львові не вистачає розважальних закладів.


Таблиця 3.4

Основні клуби Львову

Назва Казино Більярд Боулінг Ресторан VIP зал
Beat - - - + -
Галактика - + - + +
Софія + - - + +
ZanZibaRclub - - - + -
Космо - - - - -
Королева ночі - - - + -
Княжий Келих - - - + -
Лєрой - - - + -
Лялька - + - - -
Мачо - - - - -
Мillennium
+ - + +
Мі100 - + + + +
NEON - - - - -
Одневсе - - - - -
Папілон - + - + +
Picasso - - - - +
Red Bull - - - - -
Романтик - + - - -
S.Dali - - - - -
Сплiт + - - + +
Спліт-Карпати - + - + +
Евро - - - + +
Юкатан - - - - -

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)


Велика ємність ринку спонукає розвиток конкуренції. Щороку у місті з’являється 1 – 2 нових клуби. На сьогодні у Львові послуги з розваг пропонують 23 розважальних центри, що позиціонуються як нічні клуби. Основною послугою всіх клубів виступає дискотека та фуд-корт (як правило, кафе або бар при дискотеці). Додаткові послуги відрізняються в залежності від позиціонування клубу, але достатньо великим колом послуг відрізняється лише клуб Мі100. Більшість існуючих розважальних центрів міста зорієнтовані на надання послуг молоді і зорієнтовані на один сегмент ринку. На сьогодні практично кожний існуючий клуб у місті має сформований контингент постійних споживачів.

За даними операторів ринку, послугами розважальних центрів користується населення Львову віком від 16 до 40 років. За даними дослідження компанії "GfK-USM" структура ринку поділяється наступним чином:

16 – 19 років – 30 % - за даними операторів ринку, переважна кількість споживачів в даному сегменті в віці 18 – 19 років (частка групи до 18 років становить близько 10 % ринку). Перевага надається дешевим демократичним клубам;

20 – 25 років – 20 % - даний сегмент, в залежності від рівня доходів в домогосподарстві, виступає споживачем практично всіх типів клубів. Найбільш привабливий сегмент для клубів чітко сегментованих за музичним напрямком.

26 – 44 років – 50 % - в даному сегменті перевага надається елітним клубам з рестораном і додатковими послугами. Ціна не виступає основним фактором при прийнятті рішення. Менше значення має стиль музики та відомість діджеїв, але більше уваги приділяється клубній атмосфері, наявності шоу програм, оточуючому середовищу (відповідність відвідувачів даному сегменту).

Оператори ринку оцінюють своїх споживачів, як молодих осіб віком від 18 до 30 років.

В той же час існує значна диференціація споживачів за рівнем доходів, основна частина відвідувачів припадає на споживачів із середнім рівнем доходів.

Близько 60 – 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.

Близько 60 – 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.

туристичний ресурс львів


Таблиця 3.5

Заклади культури та мистецтва Львівщини


2002 2003 2004 2005 2006 2007
Кількість професійних театрів (включаючи театри студії) 10 11 11 11 11 11
Кількість відвідувань театрів, тис. осіб 395,6 380,8 393,8 391,9 399,2 430,6
Кількість концертних організацій 7 11 11 11 13 13
Кількість відвідувань концертних організацій, тис. осіб 189,8 209,1 220,7 151,6 172,1 308,0
Кількість музеїв, одиниць 17 17 17 17 17 17
Кількість відвідувань музеїв1, тис. осіб 1080,1 1048,6 1005,5 1044,5 1323,0 1480,5
Кількість демонстраторів фільмів 113 171 63 63 81 111
Кіл-ть відвідувань кіносеансів,тис 100,6 128,5 121,2 125,3 125,5 122,2
Кількість цирків 1 1 1 1 1 1
Кількість відвідувань цирку, тис. осіб 120,1 110,6 115,9 120,0 119,3 127,1

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)


Туристичні ресурси Львівської областіТуристичні ресурси Львівської області

Рис. 3.4. Кількість осіб, які відвідали заклади культури та мистецтва

3.6 Транспортне забезпечення


Львів має надзвичайно зручне географічне розташування – знаходиться на відстані 80 км до кордону з ЄС, крізь місто проходять два Європейські коридори та станом на сьогодні місто може похвалитися 15 міжнародними та 2 внутрішніми авіасполученнями.

Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — Львів, Красне, Стрий. Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ — Львів — Прага (Будапешт), Варшава — Перемишль — Львів — Бухарест. Найважливіші залізничні вузли — Львів та Стрий. Головні автомагістралі: Львів — Рівне — Київ, Львів — Тернопіль — Вінниця — Київ, Львів — Івано-Франківськ — Чернівці, Львів — Ужгород.[8]

Протягом останніх півроку до Львова було відкрито три нових міжнародних рейси, що з’єднали місто з Лондоном, Дортмундом та нещодавно, за посередництвом німецької Люфтганзи, з Мюнхеном. Львів справді знаходиться в межах 2 годинного авіапольоту до більшості європейських міст.

На сьогодні у Львівській області діє 4 пункти перетину кордону, до 2012 року їх кількість збільшиться до семи, а їх розташування та пропускна здатність відповідатиме вимогам ЄС.

У 2008 році було реконструйовано 5-ий транспортний коридор, а цього року розпочинається реконструкція доріг, що ведуть від існуючих та планованих пунктів перетину кордону. Також на цей рік заплановано будівництво швидкісної траси від кордону до Києва, що пролягатиме через Львів.

Львівська залiзниця має добре оснащену мережу медичних закладiв, якi постiйно знаходяться в центрi її уваги i пiдтримуються матерiально. Незважаючи на складне фiнансове становище, 18 лiкарень i 17 полiклiнiчних вiддiлень, що безпосередньо функцiонують на магiстралi, не тiльки збережено, а й розширено. Так, в Ужгороді та Чернiвцях за кошти залiзницi збудували полiклiнiки, в Ковелi - оздоровчий комплекс при вузловiй лiкарнi, багато з лікарень оснастили сучасним медичним обладнанням. А в 1999 р. у Чопi здали в експлуатацiю вузлову лiкарню, яка за своїм комфортом і сучасним медичним обладнанням вважається однiєю з найкращих.

Львів розташований приблизно рівно віддалено до таких європейських міст як Варшава, Будапешт та Бухарест – менше 6 годин їзди авто. Така ж відстань від Львова до столиці України – Києва

Львiвська залiзниця є важливим центром у транспортних перевезеннях мiж Сходом та Захiдною Європою, оскільки межує з Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною. Це спонукає не лише до полiпшення органiзацiї перевезень, пiдвищення швидкостi передачi вагонiв, але й вiдкриття нових прикордонних переходiв, розширення i реконструкцiї розвантажувально-перевантажувальних пунктiв.


Таблиця 3.6

“Автомобільні дороги загального користування за типами покриття”


2000 2002 2004 2005 2006 2007

кілометрів
Всього 8303,5 8311,2 8328,6 8334,4 8336,8,5 8350
у тому числі
з твердим покриттям 8109,8 8127,2 8152,3 8161,8 8168,7 8187,2
з них за типами покриття
цементнобетонне 115,9 115,9 116,1 114,8 114,0 114,0
асфальтобетонне 1821,7 1823,8 1832,5 1836,8 1846,3 1856,0
чорне шосе 3412,5 3419,1 3438,0 3447,3 3444,7 3447,8
біле шосе 2740,1 2748,8 2748,6 2745,8 2746,6 2752,3
бруківка, булижне 19,6 19,6 17,1 17,1 17,1 17,1
грунтові дороги 19,6 19,6 17,1 17,1 17,1 17,1
Дороги з твердим покриттям





з однією проїзною частиною 8081,3 8098,7 8122,6 8132,1 8139,0 8157,5
з двома проїзними частинами 28,5 28,5 29,7 29,7 29,7 29,7

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)


Туристичні ресурси Львівської області

Рис. 3.5. Заклади тимчасового проживання


Туристичні ресурси Львівської області


Рис. 3.6. Туристична індустрія Львівської області

РОЗДІЛ IV

РОЗРОБКА ТУРИСТИЧНИХ ПРОПОЗИЦІЙ


4.1 Лікувально-оздоровчий тур


Львівська область являється однією з найбільш привабливих та масштабних здравниць всієї України. За кількістю санаторно-курортних закладів Львівщина поступається хіба що Автономній Республіці Крим(+Севастополь), посідаючи відповідно друге місце. Це й не дивно! Область завжди була відома своїми курортами, зокрема, такими, як: Трукавець, Немирів, Шкло, Східниця,Сколе, Моршин,Славське. На території цієї області функціонує велика кількість лікувально-оздоровчих закладів, що в основному спеціалізуються на лікуванні хвороб пов’язаних з проблемами шлунково-кишкового тракту. Ці заклади створюються на базі джерел з цілющими мінеральними водами або покладами озокериту.

Я пропоную відвідати пансіонат “Зелений Бір” (Львівська обл., смт.Східниця) знаходиться на висоті 630 метрів над рівнем моря і розріджене цілюще повітря сприяє лікуванню. Поблизу "Зеленого Бору" знаходяться два джерела типу "Нафтуся"-№25 та №26.

Проживання:

Люкс А (дерев'ний котедж,3-х кімнатний чотирьохмісний номер , загальна площа – 48-60 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, 2 кабельні ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 3 на особу).

Люкс В (двокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа – 30-40 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 3 на особу).

Напівлюкс (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа – 25-35 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 3 на особу).

Стандарт (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа – 20-25 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 3 на особу).

Сімейний (двокімнатний, чотиримісний номер в котеджі, загальна площа – 30 м.кв.) - 2 двоспальні ліжка, 2 кабельні ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 2 на особу).

Суміжний (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа – 30 м.кв.) - 2 односпальні ліжка , кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол на 2 номери (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників – 2 на особу).

Номер 2 категорії (однокімнатний, 2-3 місний номер в корпусі, загальна площа – 18 м.кв.) – 2-3 односпальні ліжка , кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, санвузол (унітаз, умивальник, кількість рушників – 2 на особу).

Номер 5 категорії (однокімнатний, 2-4 місний номер в корпусі, загальна площа – 16-18 м.кв.) – 2-4 односпальні ліжка , загальна відпочинкова кімната (телевізор, холодильник), санвузол на поверсі (унітаз, умивальник, кількість рушників – 2 на особу).

аструктура:

Лікувальний центр, їдальня (160 місць), спортивна площадка, дитяча площадка, альтанки, автостоянка, продовольчий кіоск.

Додаткові послуги які входять у вартість проживання - вечора відпочинку,дитяча площадка,настільний теніс.

Додаткові платні послуги: трансфер(Львів,Трускавець);організація екскурсій, автосоянка,прокат велосипедів.

Харчування: сніданок (9.00), обід (14.00), вечеря (19.00).

Медичні покази для лікування:

захворювання кишково-шлункового тракту

цукровий діабет

хронічні холецистити, жовчокам'яна хвороба

хронічні гепатити, холангіт

захворювання сечовидільної системи

захворювання нирок

Лікування проводиться слідуючими методами:

озекеритолікування

водні процедури(підводний душ-масаж, перлинні і йодо-бромні ванни)

фізіотерапія(УВЧ, солюкс, ампліпульс, електрофорез, магнітер)

масаж

прийняття мінеральни вод

Вартість послуг ПП "Зелений Бір"

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: