Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Туристичні ресурси Львівської області

Туристичні ресурси Львівської області

на 10 тисяч чоловік населення (після Києва, Харківської області і Севастополя). У 2008 році в області за даними управління статистики діяли наступні установи культури: 17 музеїв, 11 театрів, 1374 бібліотеки, 1397 установ клубного типа, 13 концертних організацій. З освітніх установ в 2008 році в області функціонували: 53 вищих заклади утворення I—IV рівнів акредитації, 1469 загальноосвітніх учбових заклади 62 професійно-технічний заклад та 487 дошкільних установ.

Львів є одним найважливіших центрів освіти України. У Львові розташовано Наукове товариство імені Шевченка, 8 інститутів Національної Академії Наук України, понад 40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, 29 вищих навчальних закладів, 100 середніх навчальних закладів (серед яких 7 шкіл-інтернатів), 8 музичних і 26 спортивних шкіл.

Сфера комунікаційних технологій: у Львівській області налічується понад 355 тис. телефонних апаратів загального користування (4,5 % від наявних апаратів загального користування в Україні), в тому числі 302 тис. апаратів у міських поселеннях. Доцільним буде зазначити, що забезпеченість населення області основним домашніми телефонними апаратами зросла із 31 на 100 сімей у 1997 р. до 36 на 100 сімей у 2001 році. Та, не дивлячись на це, в регіоні налічується понад 134 тис. незадоволених заяв на встановлення домашніх телефонних апаратів .

Досить розвиненою у Львівській області є сфера курортних і екскурсійно-туристських послуг. Так, в регіоні діє 62 санаторії та пансіонати з лікуванням (“Каштан”, “Янтар”, “Рубін”, “Кришталевий палац” у Трускавці), численні бази відпочинку. Функціонує три турбази, туристські готелі, туристичні кемпінги. Діють Львівське обласне туристичне виробниче об’єднання, 6 бюро подорожей та екскурсій. Територією області проходять 14 туристичних маршрутів загальнодержавного значення.

В області також є добре розвиненою фінансова галузь. На Львівщині функціонує біля ста різних представників банківських організацій не рахуючи їхні філії. Також у 1991 році у Львові було створено Створено Клуб банкірів і фінансистів. Головною метою створення Клубу стало створення належних умов для розвитку банківської системи в регіоні, консолідація, співпраця банків, їх взаємодія з регіональними органами державної та виконавчої влади, НБУ, Асоціацією українських банків та іншими громадськими організаціями, інтереси яких перехрещуються з інтересами банків. Всього до списку Клубу увійшло 31 банківська установа. Зокрема, такі банки, як Львівське облуправління Ощадбанку, Управління НБУ у Львівській обл., Львівська філія АКБ «Укрсоцбанк».

За 9 місяців 2009 року обсяг операцій з купівлі та продажу іноземної валюти банківськими установами області становив у еквіваленті ( відповідно) 2,4 млрд. доларів США (з них 307 млн. доларів США - готівка), та 751 млн. доларів (в тому числі 194 млн. доларів США – готівка), – повідомили Західну інформаційну корпорацію у Львівському обласному управлінні НБУ.

Порівняно з попередніми роками простежується тенденція до зростання обсягів операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. На готівковому ринку обсяг купівлі основних валют істотно перевищував обсяг її продажу, на безготівковому– тільки щодо долара США.

Починаючи із середини вересня населення почало масово скуповувати готівкову іноземну валюту. Задля зниження ажіотажного попиту НБУ почав здійснювати активні заходи, серед яких зміна з 1 жовтня рівня обов’язкового резервування, продаж банкам готівкової іноземної валюти, щоденні перевірки пунктів обміну іноземної валюти та операційних кас банків, в тому числі із залученням правоохоронних органів, роз’яснювальна робота через засоби масової інформації про тимчасовість зазначеного явища.

Рівень комп’ютеризації : на 1 січня 2009 року на балансі підприємств, установ та організацій Львівської області нараховувалось майже 129 тис. одиниць комп’ютерної техніки, що на 13 тис. більше кількості комп’ютерів на 1 січня 2008 року. Третина комп’ютерів мали доступ до мережі INTERNET

Майже чверть техніки перебувала на балансі освітніх закладів, 15% – у державних установах, по 10% – на підприємствах промисловості, торгівлі, транспорту та зв’язку, оренди, інжинірингу та підприємствах, що надають послуги підприємцям, 9% – у фінансових установах.

Найбільш забезпеченими комп’ютерною технікою були фінансові установи – у середньому по 82 одиниці техніки на 1 підприємство, підприємства транспорту і зв’язку – по 33, освітні заклади – по 25, державні установи – по 16 одиниць комп’ютерної техніки; найменш забезпеченими були підприємства сільського і рибного господарства – у середньому по 4 одиниці техніки у розрахунку на 1 підприємство.

Найбільші газети у Львові за тиражами — це «Високий Замок», «Експрес», «Львівська газета», «Ратуша», «Суботня пошта», «Новий погляд», «Газета по-львівьки», «Поступ» та інші. У місті видаються часописи «Четвер» та культовий «Ї». Поляки міста продовжують традицію видання найдавнішої, що виходить по сьогодні газети в Україні та Польщі — «Gazety Lwowskiej».

Львівська обласна телекомпанія транслює власне мовлення на телеканалі «12 канал». Приватним телебаченням у Львові є ТРК «Люкс» та «НТА».

Найпопулярнішими радіо у місті є «Львівська хвиля», «Наше радіо», «Радіо Люкс FM» й «Еко-FM».

Серед інформаційних агенцій у Львові працюють «Західна інформаційна корпорація» (ЗІК), «Zaxid», «Гал-info», «Львівський портал» та «Об'єктивно».


Туристичні ресурси Львівської області


Рис. 1.4. Адміністративно-територіальний поділ Львівської області


РОЗДІЛ II

ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ


2.1 Ресурси розвитку рекреаційного туризму


За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%о. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%о). 9 структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування . У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%).

Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються з бальнеології, на Львівщині відомо сім, які виділяються у чотири зони їх поширення.

В зоні поширення мінеральних неспецифічних вод типу "Нафтуся" розташовані курорти Трускавець (добовий дебіт родовища складає 47,2 .м3, добу), Східниця (64,6 м3/добу), Верхньосинєвидненське родовище та близько 40 інших проявів джерел "Нафтусі" із загальними розвіданими та прогнозними ресурсами понад 5000 м3/добу.

В зоні поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів розташований курорт Моршин (79,0 м3/добу). Сумарні розвідані та прогнозні ресурси лікувальних розсолів складають понад 600 м3/добу, з яких на даний час використовується лише приблизно 1 м3/добу.

На базі мінеральних сульфатних вод функціонують курорти Великий Любінь (запаси вод - 57,6 м3. добу), Немирів (320 м3/добу), Шкло (5,0 м3/добу). Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м3/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м3/добу.

Найбільш відомі родовища мінеральних вод без специфічних компонентів і властивостей розташовані в смт. Одеську (220 м3/добу), с. Балучині (158 м3/' добу), смт. Новому Милятині (138 м'/добу), с. Солуки (86 м3/добу). Загальні прогнозні їхні запаси складають близько 27000 м'/добу.

В області виявлено також вуглекислі мінеральні води (с. Климець, с. Боберка).

Лікувальні торф'яні грязі Львівщини, представлені Немирівським, Велико-Любінським, Моршинським родовищами та родовищем Щкло із загальними запасами 462 тис. м3, повністю забезпечують теперішні і перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно-курортних установ.

На Львівщині розташоване найбільше в Україні родовище озокериту - Бориславське. Прояви озокериту є також в смт. Стара Сіль.

Крім бальнеологічних ресурсів Львівщина має інші природні рекреаційні Ресурси (ландшафтні, лісові, водні та ін.). Серед них особливий інтерес представляють гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту, зокрема, Славське, Тисовець, Розлуч, Турка та деякі інші.

З лісових ресурсів для розвитку рекреації та туризму найбільш придатні ліси "ерщої групи, які в області займають 271,1 тис. га, з них: ліси зелених зон - 137,7 тис. га, курортні ліси - 11,1 тис. га, ліси спеціального цільового призначення --.6 тис. га, заповідні ліси - 2,1 тис. га та інші.

Природно-заповідний фонд області станом на 1.01.2002 р. складався з 335 об'єктів загальною площею 112,9 тис. га (5,2% території області) і представлений всіма категоріями заповідності. Найціннішими з них є заповідник "Розточчя", національні природні парки "Яворівський" та "Сколівські Бескиди".

Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки: Дністер, Стрий, Свіча, Західний Буг, окремі штучні водойми в околицях Львова та Яворівському районі.

Таким чином, природний рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. Особливо це стосується бальнеологічних ресурсів, які навіть в Трускавці використовуються на 50 %, в інших курортах - на 2-10%. Лікувальні мінеральні води інших родовищ в кращому випадку використовуються для розливу (Солуки, Олеська, Надбужанська та інші).

Історико-культурні рекреаційні ресурси. Область є найбільшою в Україні за кількістю, різноманітністю і ступенем збереження архітектурно-містобудівної спадщини, яка представлена всіма типами будівель широкого хронологічного періоду — від Княжої доби до середини XX століття.

Пам'ятки архітектури - найбільш цінні туристичні об'єкти. Всього в області взято під охорону 3965 споруд ХІ1-ХХ століть (25 % від усієї кількості в Україні), у тому числі 512 - загальнодержавного значення. Основна частина об'єктів -2313 - зосереджена у Львові, який за їх кількістю та різноманітністю займає перше місце в державі.

На базі комплексів історико-культурної та містобудівної спадщини в області створено 5 заповідників: державні історико-архітектурні заповідники у містах Львові та Жовкві, "Нагуєвичі" в Дрогобицькому районі, "Тустань" у Сколівському районі, державний музей-заповідник "Одеський замок" в Буському районі. На основі збережених архітектурних пам'яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Одеську, Жовкві, Крехові створений туристичний маршрут "Золота підкова".

Заклади відпочинку Львівської області представлені пансіонатами, базами та установами 1-2 денного перебування. З трьох наявних в області пансіонатів відпочинку на 74 місця у 2001 р. діяв один, у якому відпочили та оздоровились понад 2 тис., осіб. У цьому ж році у ЗО діючих базах та інших закладах відпочинку на 2.3 тис.місць відпочило 9,2 тис. осіб та у 20 закладах 1-2 денного перебування 3,4 тис. осіб.

Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму: екстремальний, конгресовий, елітарний, зелений. Найбільшу популярність серед них у Львівській області отримав зелений туризм, який розвивається у традиційних туристичних зонах - Карпати, Передкарпаття, Розточчя. В області діє Львівський осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Згідно його даних, на Львівщині нараховується понад 200 власників агроосель. [11, 18]


2.2 Ресурси розвитку пізнавально-екскурсійного туризму


Кожен історичний регіон може похвалитися своїми особливими легендами, архітектурними пам’ятками, ландшафтно-містобудівним ладом. Кожне з них має також свої особливі дати, пов’язані з найвидатнішими подіями.

Пріоритетним видом туризму на Львівщині є пізнавально-екскурсійні подорожі. Розроблено та впроваджено уніфіковані туристичні маршрути: “ Золота Підкова Львівщини ” та “ Сакральний шлях ” у Буському та Пустомитівському районах; “ Сакральний шлях ” у Сокальському районі; “ Фортеці Львівщини ” в Мостиському районі; “ Місцями партизанської слави воїнів УПА ” в Дргобицькому та Старосамбірському районах; по річці Дністер; для автомобілів з підвищеною прохідністю у Львівській області “ Туризм 4х4 ”; “Шляхом бравого вояки Швейка” та ін. Розробляється уніфікований туристичний маршрут “Транскордонний шлях” ( Рава-Руська-Угнів-Белз-Варяж-Сокаль).

Загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування, і архітектури, монументального мистецтва в області налічують 3934.

У Львівській області знаходяться велика кількість музеїв, декілька театрів, картинні галереї та органний зал. Найвідомішими музеями є Національний музей, Музей-заповідник "Личаківський цвинтар"(один з найстаріших в Європі. Личаківський цвинтар виник у 1786 році. Кладовище призначалось для Середмістя і IV дільниці Львова. Оскільки в Середмісті мешкали найбільш заможні львівські міщани, а віддаленість цвинтаря від регулярної забудови забезпечувала можливість постійного розширення, то нове кладовище отримало статус репрезентаційного головного некрополя Львова, який зберігся до наших днів), Львівський історичний музей, Львівська державна картинна галерея, Музей народної архітектури та побуту України, музей етнографії та художнього промислу, літературно-меморіальний музей І. Франка. З близько десяти професійних та самодіяльних театрів найбільш знаними є Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Івана Франка, Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької, духовний театр "Воскресіння".[8]

До найважливіших об’єктів туризму належать Львівський державний історико-архітектурний заповідник, Державний музей-заповідник “Олеський замок”, Державний історико-культурний заповідник “Тустань”(залишки наскельної фортеці ІХ–ХІV ст., Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”, філія Львівського історичного заповідника у Жовкві, монастирський комплекс у Крехові, давньоруські городища Х–ХІІІ ст. у Звенигороді та Стільському; Олеський замок ХІІІ–ХVІІ ст.; найдавніші архітектурні пам’ятки Львова – Високий замок, Миколаївська церква, Вірменський собор, пам’ятки в стилі готики, бароко – костьоли кармеліток босих 1644 р. та ін. В області є: 5 театрів, створено 14 державних музеїв, більшість яких – у місті Львові.

Місто Львів Львівської області займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам'яток. Львів завжди виділявся не лише серед міст України, але й усієї Центрально-Східної Європи свою неповторною красою, унікальними пам'ятками, мозаїкою архітектурних стилів. Центральна частина міста внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Місто Лева завжди славилося своїми парками. Окрасою міста є Стрийський парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення, закладена у 1880-1890 рр. та 10 парків - пам'яток місцевого значення: парк Високий Замок, парк. ім Б. Хмельницького, парк Залізна Вода та ін.

Жовківщина багата пам'ятками історії, архітектури та культури. За кількістю пам'яток вона займає друге місце в області після Львова. Всього у районі: археологічних пам'яток - 27, пам'яток архітектури - 49, історичних - 82. Серед Жовківських пам'яток найбільш видатними є ансамбль костелу і монастиря домініканців у стилі барокко (1653р.), Парафіяльний костел св. Лаврентія "Фара" (1606р.), Жовківський замок (1594-1606рр.), ренесансна синагога (1692-1700рр.). дерев'яна Святотроїцька церква, дерев’яна церква Параскеви (1723р.), у Крехові, ансамбль Крехівського монастиря (17-18 ст.), найдавніша на Галичині дерев'яна церква Св. Духа (1502р.) у с. Потеличі. Усі ці архітектурні пам'ятки мають загальноєвропейське значення, що робить їх об'єктами не тільки вітчизняного, а й міжнародного туризму.[7]

В архітектурне обличчя нинішнього Золочева органічно вписуються пам'ятки старовини. Це замковий комплекс, Золочівський двір (поч. XV cт), - церкви: Воскресенська (1624-1627) та Миколаївська (кінець 16 ст., перебудова 1765 р.), костел (1730р.)

Перемишлянський район має значні ресурси: оздоровчі, спортивні та екскурсійно - туристичні. Об'єктами туризму є пам'ятки архітектури XV ст.: костел Станіслава у с. Дунаїв, замок у с. Свірж, пам'ятка оборонної архітектури XV- XIХ ст. - монастир – фортеця.

Область обiймає iсторичнi терени Галичини i є найбiльшою в Українi за кiлькiстю, рiзноманiтнiстю i ступенем збереження архiтектурно-мiстобудiвної спадщини. Вона представлена всiма типами будiвель широкого хронологiчного засягу - вiд Княжої доби до середини XX століття:

1). Державний iсторико-культурний заповiдник "Тустань" Сколiвського району - створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 1994 року на базi видатної пам'ятки iсторiї, археологiї й мiстобудування - наскельного оборонного комплексу мiста-фортецi Тустань IХ - ХIII ст. Пiдпорядкований Управлiнню культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї.

2). Державний музей-заповiдник "Олеський замок" Буського району створено рiшенням Львiвського облвиконкому вiд 19 сiчня 1989 року на базi музею "Олеський замок" - вiддiлу Львiвської картинної галереї (вiдкритого 1975 р. пiсля завершення реставрацiї замку). В iнтер'єрах замку ХIII - XVIII столiть експонуються твори середньовiчного мистецтва (понад 500 одиниць зберiгання). На територiї довкола замку вiдтворено парк XVII - XVIII столiть, водойми, парковi споруди, влаштовано парк скульптур. Розмiщений бiля пiднiжжя замку монастир капуцинiв (1739 р.) використовується як фондосховище з вiдкритими фондами, у яких демонструється, зокрема, батальне полотно М.Альтамонте "Битва пiд Вiднем". Пiдпорядкований Львiвськiй картиннiй галереї.

3). Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Жовквi - створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 серпня 1994 року на базi ренесансних пам'яток iсторичного середмiстя. Площа заповiдника 27 га. Включає понад 40 пам'яток мiстобудування, архiтектури, iсторiї та монументального мистецтва, з яких 25 мають національне значення, зокрема замок Жолкевських-Собеських (1592-1674 рр.) - один з найвеличнiших в Європi, костел св.Лаврентiя (1604-1618 рр.), двi дерев'янi церкви (поч. XVIII ст.), синагогу (1692 р.). Заповiдник пiдпорядкований Львiвськiй облдержадмiнiстрацiї.

4). Золочівський замок - унікальний зразок ренесансного фортифікаційного будівництва. Відроджується завдяки реставрації. Цікавий якого розпочато створення японського саду. В недалекому майбутньому тут презентуватимуть відвідувачам чайну церемонію зі всіма належними атрибутами.

5). Замок в Підгірцях - вважався одним з найгарніших замків у міжвоєнній Польщі. Чудовий силует та добре збережені фортифікаційні мури. Гарне довкілля із залишками старого саду, старовинною бароковою каплицею. В зв'язку з реставрацією передбачено лише огляд замку ззовні та прогулянка по внутрішньому подвір'ю і відкритій галереї.

6). Замок у с. Свірж - найбільш романтичний із "Золотого кільця". Розташований над мальоничим озером з чудовими краєвидами довкола. Добре збережений перекидний міст через рів додає колориту старовинним замковим мурам. Саме тут знімали фільм "Д'Артаньян і три мушкетери" (епізод з отруєнням Констанци Буанасьє).

Львівська область має дуже багату історико-культурну спадщину, яка зберігається в музеях області. Серед музеїв та музейних комплексів Львівської області працюють наступні: Львівський історичний музей (м. Львів, пл. Ринок, 6) з його філіалами, Музей "Дрогобиччина" ( м. Дрогобич, вул. Гоголя, 42) з його філіалами.


2.3 Ресурси розвитку активного туризму


Львівська область відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів що дає змогу для розвитку майже всіх видів активного туризму, а саме: пішохідний(можливий як гірський так і рівнинни), лижний, водний, велосипедний, автомобільний, конний та повітряний. Вийняток становить лише вітрильний вид активного туризму, так як область не має виходу до моря, а ріки, які течуть через область не достатньо повноводні.

Рельєф області на південь гірський, далі на північ знімаються на височинний у Передкарпатті, горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі і Верхньосанській рівнині та знову на височинний у межах Волинської височини. Рівнина Малого Полісся плоскорівнина в центральній частині і слабохвиляста на окраїнах, оточена виразними уступами. Подільська височина розчленована річками та ярами, має плосковерхні вододіли, круті схили, значні (60 – 120м.) перевищення висот надають височині горбогірного характеру. Найбільш підвищені її частини в межах Львівської області: Розточчя (до 397 м.), Гологори з найвищою вершиною рівнинної частини області – г. Камулою (471м.) та Вороняки (до 440м.). На Львівському плато розвинуті карстові форми рельєфу. На Передкарпатті, відокремленому долиною р. Дністра від Українських Карпат, значні площі займають тарасові поверхні. Найменш розчленована Дрогобицька височина. На південному – заході простягаються Українські Карпати. Їхню зовнішню смугу становлять Бескиди, що складаються з паралельних хребтів і долин. Пересічна висота Верхньодністровських Бескид 750м. та Сколівських Бескид – 1200 – 1360м. Внутрішню смугу утворює Вододільний хребет з г. Пікуй (1480м.) – найвищою точкою Львівської області.[5]

Гірські вершини Львівщини покриті снігом близько 5 місяців протягом року. Є місця для катання на лижах - лижні бази, санаторії звичайно розташовані в місцях, придатних для катання на лижах і сноубордах.

Найбільшим гірськолижним курортом Львівщини є Славське. На його території площею 64 кв. км мешкає 3,7 тис. населення, розташовано 25 туристичних баз та баз відпочинку. Взимку Славсько - це просто рай для лижників Славсько - один із самих популярних гірськолижних курортів українських Карпат. У Славському прокладено кілька гірськолижних трас європейського значення, функціонують крісельні і бугельні підйомники.

Для гірськолижного відпочинку використовуються гори Тростян, Погар, Менчул і Політехнік. Гора Тростян, висотою близько 1236 м, по складності гірськолижних трас цілком може суперничати з відомими Альпійськими горами. Гора Тростян знаходиться на відстані 2 км від центра села Славско. До нижньої станції крісельної дороги, довжиною 2750 м., туристи можуть доїхати на таксі.

Гора Політехнік розташована при в'їзді в Славско. Ухил гори, довжиною від 600 до 1000 м., шириною - 100-150 м., з перепадом висот - 150-200 м., досить положистий, без різких перепадів. До послуг аматорів-гірськолижників - два бугельних підйомники довжиною 600 і 1000 м. чеського виробництва.

З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом.

Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор — притока Дністра — впадає в Чорне море, а з лівого — річка Вирва належить до басейну Сану — притоки Вісли, що вливається в Балтійське море. На вододільному хребті захисні ліси виконують важливу гідрологічну функцію, їх потрібно старанно охороняти. У гірській частині області беруть початок численні притоки Дністра. В Дністровському басейні за останні сторіччя відбулися небажані зміни в структурі природних угідь, зменшення площі лісів, що призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів. Тому питання відтворення екологічної рівноваги Верхньодністровських і Сколівських Бескидів, а також Стрийсько-Санської Верховини вимагає особливої уваги.[15]


2.4 Ресурси розвитку подієвого туризму


Суттєвим фактором у приверненні уваги до туристичних можливостей Львівщини є представлення її в експозиціях спеціалізованих туристичних виставок в Україні та за кордоном, організація різноманітних обласних та всеукраїнських пісенних, танцювальних та інших конкурсів, проведення всіляких спортивних змагань та інше.

Туристично привабливі акції є необхідним атрибутами для проведення цікавих туристичних маршрутів. Участь та проведення різноманітних фестивалів і акцій підвищує рівень поінформованості про область та його туристичні можливості, що сприяє збільшенню туристичних потоків.

Так, Львівська облдержадміністрація взяла участь у міжнародних туристичних виставках: Міжнародному спеціалізованому форумі “Україна: відпочино, індустрія гостинності” та IX міжнародній виставці-ярмарку “ТурЕКСПО-2008” у м. Львів; Міжнародній туристичній виставці “ Україна, подорожі, туризм ” та XV міжнародному туристичному салоні “ Україна-2008” у м. Київ; VI міжнародній асамблеї туристичного бізнесу в м. Одеса; VII Міжнародній туристичній виставці-ярмарку “ Тур’євроцентр-Закарпаття 2008” у м. Ужгород; VI Всеукраїнській виставці-ярмарку сільського зеленого туризму “ Українське село запрошує ” в Пирогово; міжнародній туристичній виставці в м. Супрасль(Республіка Польща); Ягелонському ярмарку в м. Люблін (Республіка Польща); туристичному ярмарку в м. Пшеворськ (Республіка Польща); Західноукраїнській туристичній виставці-фестивалі в м. Тернопіль та ін.

За останні роки Львівщина поступово утверджує імідж фестивального регіону. Активно розвиваються цільові туристичні поїздки на міжнародні фестивалі: етнофестивалі “ Підкамінь ” , “Белзька земля ”, “Буг”, “ Звенигород”, “ Верхобуж ” трьох культур; джазові фестивалі “ Джаз без... ” та “ Флюгери Львова ”; фестиваль мистецтв “ Фортмісія ”; театральний фестиваль “ Золотий лев”; фестиваль класичної музики “ Віртуози ”; фестиваль симфонічної музики “ Контрасти ”; фестиваль ковалів “ Замкові брами ”; фольклорні фестивалі хорового мистецтва, фестивалі пива. За часи незалежності України великої популярності серед туристів набули святкування Різдва та Великодня. [10]

2.5 Ресурси розвитку релігійного туризму


Львівщина є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні.

Львівщина посідає перше місце за кількістю релігійних організацій в Україні. На Львівщині 2913 релігійних організацій з юридичним статусом, 18 духовних закладів, 1113 недільних шкіл, 23 церковних засобів масової інформації. На території області 999 церков і дзвіниць, з них 398 - національного значення, 601 - місцевого значення.[16]

Найбільш значимими та туристично привабливими є наступні храми:

Лаврівський Святоонуфріївський монастир заснований у середині XIII ст. у селі Лаврові. Він є важливою архітектурною та мистецькою пам’яткою. Церква була однією з перших триконхових церков України, орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці "золотого перетину". В різні часи поєднувала ознаки стилів: романського, ґотики, ренесансу, бароко, класицизму. На початку XX ст. при монастирі був створений церковний музей, який з роками придбав чималу колекцію ікон ХV-ХVIII століть (у тому числі Білинську чудотворну ікону).

Архикатедральний собор Святого Юра у Львові. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: бароковий собору (1745—1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761—1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).

Успенська (Волоська) церква у Львові. У церкві збереглися пам'ятки мистецтва XVII–XVIII ст. Найцінніші з них — ікони страсного циклу, які залишилися від первісного Успенського іконостаса 1630—1638, виконаного львівськими митцями Федором Сеньковичем, 1630 (згорів) та Миколою Петрахновичем, 1638 (тепер у церкві с. Великі Грибовичі біля Львова), який у 19 ст. замінено іконостасом М. Яблонського.

Храм Святого великомученика Пантелеймона (Св. Параскевії) у Сколе. Це старовинна бойківська дерев'яна церква.

Церква Архістратига Михаїла у селі Підберізці, Пустомитівський район. Збудована у 1891—1910 роках у так званому «неовізантійському» стилі відомим архітектором Іваном Левинським. З нею пов'язані ряд яскравих імен видатних діячів української Церкви, культури, мистецтва і героїв визвольних змагань за українську державність. Храм освячено 1892 року Митрополитом Сильвестром Сембратовичем.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі. Релiквiєю церкви є мощi Святого Валентина, автентичнiсть яких підтверджує документ Папи Римського з 1759 року.

Церква Святого Миколая у Львові. Це найдавніша пам'ятка архітектури міста: будувалася, очевидно, як родинна усипальниця галицьких князів, чим зумовлена планово-просторова композиція.

Також відомим фактом є те, що чотири дерев’яні храми у Львівській області підготовлено до внесення у список всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО: церква Святої Трійці у Жовкві (1720 р.), церква Святого Юра в Дрогобичі (кінець XV-XVI ст.), церква Святого Духа в селі Потелич Жовківського району (1502 р.) та церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у селі Матків Турківського району (кінець XVIII ст.).


2.6 Ресурси розвиту зеленого (сільського) туризму


В Львівській області існують сприятливі соціально-економічні передумови організації і розвитку агротуризму на базі сільських дворів та фермерських господарств (функціонують 5 громадських об’єднань власників агроосель, які сприяють розвитку сільського туризму, у тому числі Громадське об’єднання “ Асоціація курорт Сколівський ”, Львівська асоціація розвитку сільського зеленого туризму, Асоціація гірських провідників “ Ровінь ”). Аналіз рекреаційної інфраструктури дає підстави для високої оцінки перспективності та економічної доцільності розвитку сільського туризму й перетворення Львівщини у туристично-оздоровчий регіон загальноєвропейського значення.

На території Львівської області визначені сприятливі райони розвитку сільського зеленого туризму (агротуризму):

Сколівський (Сколівщина має чимало об’єктів, які мають значну перспективу для розвитку сільського туризму: місто Сколє, села Синьовидне, Гребенів, Коростів, Орявчик. Задля цього Центр організував інформаційний тур “Зимове село запрошує”. База сільського зеленого туризму налічує більш ніж 100 агроосель. Загальна ліжкомістка база регіону на даний час становить близько 7000 ліжкомісць. Взагалі, Сколівщина є тим мальовничим куточком Бойківського краю, де славна історія, культура, традиції, приманюють туристів, а розвиток сільського зеленого туризму набуває важливого пріоритетного значення.)

Турківський (пілотними територіями для розвитку сільського туризму є села Розлуч, Явора, Завадівка, Вовче, Лімна, Гусне, Кривка, Ластівка, смт.Бориня. В 2009 році на території району було впорядковано лісопаркові зони, заказники, зони відпочинку біля витоку річок, потічків, вершин, джерел мінеральних вод, пам`ятних місць та створено мережу туристичних вказівників, щитів туристичних маршрутів та спеціально обладнаних місць відпочинку).

Жовківський (Жовківський осередок нараховує 40 сільських садиб. В районі дуже популярні такі села як Крехів та

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: