Сучасна оцінка та перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області
Санаторно-курортні заклади області користуються попитом не тільки серед мешканців України, а і у жителів інших країн. Доход від реалізації послуг нерезидентам у 2004 році складав 377,9 тис. грн., що становить 0,9% загального доходу санаторно-курортних послуг. У порівнянні з попереднім роком цей показник збільшився на 35,2%.
При виробництві послуг значну частку займали матеріальні та інші операційні витрати. Матеріалоємність послуг за 2004 рік хоч і залишилась на рівні попереднього року (66,7%), але значно перевищила обласний рівень (45,1%).
За 10 місяців 2005 року підприємствами з госпрозрахунковою формою фінансування вироблено санаторно-курортних послуг на суму 39596,8 тис. грн., що у фактичних цінах на 22,2% більше відповідного періоду попереднього року. Доход від реалізації цих послуг склав 47187,7 тис. грн., з яких 11125,6 тис. грн., або 23,6% оплачено безпосередньо населенням.
Обсяг реалізованих послуг з основного виду діяльності становив 46009,0 тис. грн. (97,5% загального обсягу). За основним видом діяльності виконано 34562 замовлення. Середня вартість одного замовлення склала 1331,2 грн.
Фактичні витрати на один ліжко-день в закладах тривалого і 1-2 денного перебування (в середньому за рік) склали 44,0 грн. (у 2003/04 оздоровчому сезоні - 36,0), з них: у санаторіях - 74 грн.; у пансіонатах з лікуванням - 65; у санаторіях-профілакторіях - 57; у пансіонатах відпочинку – 73; на базах та інших закладах відпочинку – 40грн.
Розділ ІІІ. Перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області
Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, віддача інвестованих матеріальних та грошових засобів; забезпечення комплексу кваліфікованими кадрами; засвоювання ринку рекреаційних послуг з метою найповнішого задоволення потреб населення у відпочинку та оздоровленні. Названі складники ефективного розвитку рекреації таким чином уособлюють його основні напрями.
Насамперед, звернемося до природно-географічної основи рекреації — відповідних рекреаційних ресурсів, їх основу становлять приаквальні рекреаційні комплекси на узбережжі Азовського моря, Дніпра. За останні десятиріччя їх експлуатація супроводжувалася непродуманими і навіть шкідливими з точки зору екології заходами. А це прямі збитки в рекреації. Адже, несприятливий екологічний стан і відпочинок та оздоровлення людей несумісні. Якщо у 80-і роки несприятливими екологічними чинниками природокористування у рекреаційних зонах та в безпосередній близькості від них було суцільне розорювання, зрошування територій, то в 90-і роки — розвиток стихійного туризму та відпочинку, із створенням автостоянок у безпосередній близькості до води, витоптування численних стежок та інше. [4]
Рекреаційне природокористування викликає необхідність відновлення не тільки природних ресурсів, але і природних умов, які становлять середовище існування людей. [5]
Проблема раціонального природокористування полягає в забезпеченні всебічного й ефективного використання, відновлення і збереження природних умов і ресурсів рекреації з врахуванням об’єктивно існуючих потреб.
Для її вирішення потрібно глибоко і всебічно обґрунтувати наукові і практичні заходи, які б планомірно забезпечили і цілеспрямовано управляли розвитком рекреаційного природокористування.
Природо-рекреаційні ресурси повинні використовуватись бережно й економно, повинні охоронятися і примножуватися. Для цього необхідно проводити їх облік, кількісну і якісну оцінку, визначати придатність і альтернативність їх використання.
Облік стану природної рекреації і визначення їх значення повинні базуватися на системі природно-ресурсних кадастрів. [7]
Основна мета яких створення кадастру природних рекреаційних ресурсів — виявлення шляхів найефективнішого використання всіх природних передумов розвитку рекреації. Для цього в кадастрі повинна міститися комплексна характеристика природних рекреаційних ресурсів, включати детальних облік і класифікацію, якісну і кількісну оцінку економічної ефективності освоєння, аналіз використання і його основні перспективи, а також найважливі заходи з охорони сукупності рекреаційних ресурсів.
Створення кадастрів повинно допомогти не тільки зберегти і правильно використовувати весь комплекс рекреаційних ресурсів, але і примножувати їх, резервувати для майбутнього.
Питання про створення рекреаційного кадастру ускладнюється недостатністю вивчення запасів деяких родовищ природно-рекреаційних ресурсів, відсутністю єдиної системи обліку їх використання і оцінки.
На сьогодні одним із важливих напрямів раціонального використання рекреаційних ресурсів є штучне обліснення територій, насадження садів та виноградників, полезахисних лісосмуг. Вони виконують не тільки загальновизнану екологічну роль у сухо-степовій зоні, але одночасно є важливими осередками відпочинку із складними умовами вирощування дерев на піщаних ґрунтах, при постійних посухах та дефіциті води якраз у рекреаційних районах. На жаль, за останні роки ця робота в області ведеться на недостатньому рівні. За обсягами нових насаджень та типами їх збільшення Запорізька область посідає одне з останніх місць в країні, хоча насадження багаторічних рослин є необхідним. За останні роки у містах, особливо в обласному центрі, проводиться практика впорядкування прилеглої території приватними підприємствами. Міста, окрім тротуарного покриття, та зовнішнього оздоблення фасадів будинків, прикрашають декоративні насадження, трав'яні газони. Проте генерального плану таких заходів не існує. Тому відсутність спільної стратегії впорядкування, перш за все, обласного центру, не дозволяє в повній мірі використовувати приватний капітал. [11]
Важливе значення має охорона та відновлення водних рекреаційних ресурсів. Насамперед, це очищення водойм від мулу, водоростей, сміття. Це має велике значення в акваторіях, відведених для купання. Особливо актуальною ця діяльність є в сезон відпочинку на курортах Кирилівки, Приморську, Запоріжжя. Що стосується лиманів, то відсутність сильних хвиль або течій спричиняють інтенсивне заростання різноманітними водоростями. Вони створюють незручності для відпочинку на воді, засмічують берег. Робота, яка проводиться по їх ліквідації дуже незначна. Тому на міському пляжі, пляжах санаторіїв та будинків відпочинку необхідно передбачити спеціальні посади прибиральників пляжів. Значно краща ситуація в цьому плані на пляжах та акваторії Азовського узбережжя. [13]
Одним з ландшафтних аспектів освоєння природних ресурсів стало все більше використання природних ландшафтів з лікувальною метою і для відпочинку людей, тобто рекреаційне використання ландшафтів.
Охорона ландшафтів у процесі їх рекреаційного використання є одним з важливіших розділів охорони природи. [18]
Ненормоване рекреаційне використання ландшафтів часто призводить до порушення ґрунтового і рослинного поривів, погіршення умов проживання тварин, забруднення середовища. Таким чином, рекреаційна територія при неправильному її використанні досить швидко втрачає своє значення і стає малопридатною для відпочинку. Так для того, щоб це не відбувалось потрібно як точніше визначити, виходячи з фізико-географічних умов місцевості, допустиме для неї максимальне навантаження. Розробляються правила повідки відпочиваючих, застосовуються спеціальні практичні заходи охорони природи рекреаційних територій. Вони спрямовані на регулювання чисельності відвідувачів і режиму їх поведінки, на оптимальне розміщення споруд служби відпочинку. Дотримування відповідних науково обґрунтованих норм і правил забезпечує невизначено довге використання ландшафтів для лікування і відпочинку, дозволяють зберегти їх рекреаційну цінність. [9]
Небезпечною проблемою рекреаційних водних ресурсів є абразія берегів. Де серйозну небезпеку для рекреаційного потенціалу територій становить забруднення вод, рік, морів, де головним джерелом є промислові підприємства, комунальне господарство. Ця проблема повинна вирішуватися шляхом вдосконалення технологічних засобів очистки вод.
На природні рекреаційні комплекси сильно діють технологічні процеси рекреаційної діяльності: вилучення мінеральних вод, забруднення морських вод.
Основний напрямок охорони — створення раціональної технологічної схеми їх споживання, контроль за нормами витрат, поповнення за рахунок розвитки ресурсів. [13]
Окремі види рекреації суттєво впливають на акваторіальні-територіальні комплекси. [19]
При купанні з тіла людини змиваються значна кількість мікробів і інших бактерій — відбувається мікробне забруднення. Крім того одним з поширених видів рекреації є відпочинок з використанням моторних судин. Велику небезпеку становлять канцерогенні викиди суднових моторів, перш за все бензапірену.
Забруднення також відбувається і іншими речовинами, які поступають з вихлопними газами, особливо негативно впливають на прибережний ландшафт.
Науково-методичне обґрунтування раціонального водокористування — один з важливих аспектів задоволення зростаючого попиту населення на рекреаційні ресурсні послуги. [21]
В науковому плані першочерговими є кілька наступних завдань. Перш за все — розробка генеральної схеми рекреаційного використання водних об’єктів на перспективу.
Другим завданням є розробка наукових основ оптимізації рекреаційного водокористування з метою максимального обмеження негативного впливу водних рекреацій на оточуюче середовище, наукове обґрунтування рекреаційних навантажень на різні типи акваторіально-територіальних комплексів.
Розробка практичних заходів, спрямованих на регулювання розвитку рекреаційного водокористування, забезпечення оптимальних умов для масового відпочинку населення біля води. Але звичайно для здійснення теоретичних основ рекреаційного природокористування вимагає ряду соціальних, економічних, екологічних, географічних, гідрологічних, фізико-хімічних і медико-біологічних досліджень. [51]
Для вирішення цих проблем потрібна підтримка держави та бюджетні кошти. На даній час передбачено створення системи стандартів з охорони природи (ресурсів). [25]
Ефективне функціонування рекреації має забезпечити раціональне використання соціально-економічних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Ми вважаємо, що в області необхідно розробити план генеральної забудови та реконструкції рекреаційно-курортних зон. Відзначимо, що збудовані в них рекреаційні заклади належать різним організаціям, відомствам, областям України, їх будівництво, розміри, особливості архітектури, облаштованість території залежали, насамперед, від наявних коштів та матеріальних ресурсів. В результаті поряд стоять часто абсолютно різні за стилями, етажністю, розмірами, комфортністю, озелененням заклади відпочинку. Це значно порушує естетику відпочинку. За останні роки недоліки в архітектурно-ландшафтному плануванні доповнюються такими негативними чинниками, як невпорядкована приватна забудова, непродумане розміщення різноманітних за якістю будівель, (торгівельних палаток, літніх кафе), що не відповідає загальній ландшафтній композиції місцевості.
Не прикрашають місця відпочинку стихійні ринки, які особливо популярні за останній період. Наведені факти свідчать про першочергову необхідність впорядкування закладів інфраструктури рекреаційної діяльності. Зокрема це: створення мережі невеликих закладів громадського харчування з дешевими, але різноманітними стравами як європейської, так і національної кухні, магазинів, торговельних кіосків з традиційними товарами для відпочиваючих, добре впорядкованих ринків плодоовочевою продукцією, сучасних популярних центрів відпочинку та оздоровлення (фітнес-центрів, спортивних клубів, тренажерних залів, басейнів з морською водою). На жаль, практика такої діяльності відсутня в рекреаційно-курортних зонах. [52]
Якщо індустрія активного відпочинку та фізкультури є новим перспективним напрямом розвитку рекреації, то нові заклади розваг впроваджуються в практику рекреаційних послуг більш інтенсивно. Так, в переважній більшості закладів відпочинку відкриті відеосалони, встановлені гральні автомати, організовані комп'ютерні зали, діють бібліотеки, дитячі майданчики з невеликими ігровими атракціонами. Разом з тим у закладах сімейного відпочинку необхідно запровадити посади організаторів відпочинку для дітей, вихователів. Це дозволило б відпочивати більш змістовно дітям, а дорослим вільніше себе почувати. Безумовно, такі послуги сприяли б популяризації курортів Запорізької області. [54]
Значною проблемою в рекреаційній діяльності краю є транспортне забезпечення. Основний обсяг перевезень рекреантів здійснюють залізниці та автотранспорт. В літній період організовані додаткові залізничні та автобусні маршрути, діють маршрутні таксі, які сполучають обласний центр з рекреаційними центрами, переважно Азовського узбережжя. [41]
Але найбільшої популярності серед рекреантів зажив автомобільний транспорт. Подорожі на власному автомобілі забезпечують відпочиваючим найбільш вільне, не регламентоване використання свого часу; мобільність при відвідуванні рекреаційних об'єктів та доступ до різних видів послуг, які розділені територіально. Але в Запорізькій області багато автошляхів не підтримуються в належному стані. [56]
Тому управлінням автотранспорту обласного та районних центрів доцільно розробити та впровадити плани будівництва нових та ремонту існуючих автошляхів, а для зменшення впливу неорганізованих відпочиваючих (автотуристів) створення розгалуженої мережі кемпінгів і обладнаних стоянок. Особливо нагальною еколого-економічною проблемою є транспортне забезпечення курорту Кирилівка (особливо коси Федотової). Досить відзначити, що на території курорту відсутня магістральний автошлях, під’їзні шляхи до закладів відпочинку, впорядковані автостоянки. Це створює значні незручності у пересуванні, справляє враження запустіння, знижує престиж відпочинку на цьому курорті. Вважаємо, що будівництво автошляху можливо й необхідно здійснити за рахунок коштів обласного і державного бюджету, закладів, приватних інвесторів. Окрім недостатнього транспортного сполучення, для Азовської курортно-рекреаційної зони характерні: низький рівень поштового обслуговування, відсутність сучасного телефонного зв'язку та його мережі у багатьох закладах відпочинку, недостатня забезпеченість закладами громадського харчування. Поряд із віддаленістю від обласного центру, це створює проблеми у використанні значного потенціалу рекреаційних ресурсів Азовського узбережжя. Зокрема, мова йде про його недовикористання. До вже названих причин, які викликали це явище, слід віднести і слабку рекламу Азовських курортів, недостовірну інформацію про санітарно-епідеміологічне становище на Азовських пляжах. Відсутність же прямого автомобільного сполучення з Азовським та Дніпровським курортами не дозволили гнучко реагувати на потреби ринку рекреаційних послуг, повною мірою використати наявний рекреаційний фонд. [40]
Таким чином, ми розглянули пріоритети рекреаційного природокористування, які б забезпечили ефективний розвиток територіально-рекреаційного комплексу Запорізької області. З іншого боку, раціональному природокористуванню в сфері рекреаційної діяльності сприятиме розширений та узгоджений розвиток всіх видів рекреаційної діяльності, які є в краї.
Всі умови є в Запорізькій області й для розвитку міжнаціонального туризму. Для досягнення цієї мети розвиток туризму повинен стати державною політикою. На жаль, про його масштабний розвиток говорити не можна. Мова йде переважно про відвідання області представниками діаспори, зарубіжними бізнесменами, нащадками представників колишньої німецької, єврейської громад. На нашу думку, до першочергових заходів по становленню міжнародного туризму необхідно віднести економічні реалії: розробити пізнавальні маршрути для широкого туристичного загалу та для спеціалістів (фермерів, біологів, орнітологів) за об'єктами ПЗФ; відновити зв'язки та підготувати програму відвідування представників колишніх колоністів та національних меншин, життєдіяльність яких пов'язана з Таврією; встановити нові та відновити раніше існуючі зв'язки з містами-побратимами. [43]
Крім того головним у плануванні перспективного розширення територій ландшафтно-природних ресурсів повинно стати визначення їх цінності та пріоритетів у формуванні подальшої інвестиційної політики. Для вирішення цих проблем першочергово необхідно:
законодавчо закріпити функціональний розподіл особливо цінних територій. З цією метою треба прискорити введення в дію закону “Про курорти”, розробити нові закони “Про приморські території”;
визначити науково обґрунтовані пріоритети резервування, функціонального використання, охорони курортно-рекреаційних і природно-заповідних земель з врахуванням регіональних особливостей;
розробити кадастр земель курортного, рекреаційного, природоохоронного і історико-культурного призначення;
скласти новий реєстр та визначити границі територій які резервуються під курорти, зони масового відпочинку і туризму та природоохоронні об’єкти рекреаційного призначення.
Серед перспективних напрямів рекреаційної діяльності відзначимо розвиток санаторно-курортних закладів, оздоровлення дорослих і дітей. Крім уже вказаних заходів, першочергове значення мають модернізація та реконструкція діючих рекреаційних підприємств та об'єктів до 2010 року. [39]
Для подальшого розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області перспективними напрямками є відкриття відеосалонів, майданчиків з ігровими атракціонами. Це дозволить більш змістовно відпочивати дітям і почувати себе вільніше дорослим. [27]
Спортивні клуби, тренажерні зали, басейни з морською водою, фітнес-центри, студії спортивного танцю в рекреаційних закладах сприяли б популяризації курортів Запорозької області.
Враховуючи спеціалізацію рекреації області на оздоровчі і рекреаційні заклади важливе значення має обґрунтування та впровадження в практику довгострокової комплексної програми туристично-екскурсіонного обслуговування. [38]
В області є всі умови й для розвитку міжнаціонального відпочинку та туризму. Найголовнішою проблемою рекреації в області залишається механізм залучення інвестицій з метою вдосконалення матеріально-технічної бази ТРК та відтворення природних рекреаційних ресурсів. Загалом він повинен спиратися на нові методи господарювання, маркетингових досліджень та специфікацію можливих туристичних послуг, податкову політику та систему місцевих зборів, ціноутворення на рекреаційні послуги. При цьому питання визначення і порядку стягнення місцевих курортних зборів доцільно розв’язувати з урахуванням конкретних регіональних особливостей. [29]
Перспективним джерелом надходження коштів є також впровадження платежів за використання природних рекреаційних ресурсів.
Розміри ставок плати встановлювати на основі оцінки затрат на збереження і відтворення ресурсного потенціалу районів; санаторно-курортного оздоровлення і лікування, туризму, екскурсії, відпочинку; компенсаційних витрат, пов’язаних з рекреаційним використанням території. При цьому треба врахувати нормативно граничну рекреаційну місткість території. [30]
Через наукове обґрунтоване управління цими складовими можна успішно регулювати взаємовідносини з навколишнім середовищем. Адже використання туристичних, рекреаційних ресурсів в регіонах ставить під повний контроль взаємовідносини людини і природи та можливим джерелом поповнення бюджету. Враховуючи великі потенціальні можливості рекреації, доцільно створити і фонд розвитку рекреацій Запорізької області, регіональні, місцеві державні органи управління рекреаціями ТРК, повинні проводити також ліцензування діяльності закладів оздоровлення та сертифікацію рекреаційних послуг, як для зовнішнього так для внутрішнього рекреаційних ринків. [25]
Таким чином, обґрунтування перспективних напрямів майбутнього розвитку рекреації в Запорізької області має чітку територіальну зумовленість. Це пов'язано, насамперед, з територіальними відмінностями у природних рекреаційних ресурсах, у їх поєднаннях, умовах та напрямках експлуатації.
Крім того, необхідно відзначити, що ефективна діяльність, раціональне природокористування в Запорізької області неможливо без науково обґрунтованого ринкового механізму господарювання. Тільки адаптація комплексу до нових умов економічної діяльності у поєднанні з всебічною оцінкою рекреаційної ресурсної ємності території дозволить йому виконати свою найважливішу місію — якнайкраще забезпечити оздоровлення, відпочинок, дозвілля громадян.
Основними складниками ринкового механізму господарювання в Запорізької області на перспективу є насамперед корпоратизація та акціонування підприємств територіально-рекреаційної галузі. [23]
Найголовнішою проблемою залишається механізм залучення інвестицій з метою вдосконалення матеріально-технічної бази та відтворення природних рекреаційних ресурсів. Загалом він повинен спиратися на нові методи господарювання й економічну свободу виробників рекреаційних благ, проведення маркетингових досліджень та сертифікацію можливих туристичних послуг; податкову політику і систему місцевих зборів, ціноутворення на рекреаційні послуги. При цьому питання визначення і порядку збору місцевих курортних податків доцільно розв'язувати з урахуванням конкретних регіональних особливостей.
Перспектива розвитку охорони здоров’я людини може бути досягнуте завдяки виконанню таких поставлених завдань:
розробка перспективних і збільшення об’єму існуючих заходів по укріпленню здоров’я і профілактики захворювань;
укріплення і збереження здоров’я, скорочення строків відновлення, використання сучасних методів і технологій.
Ці завдання вимагають реалізацію наступних вимог:
Організація управління діяльністю в системі охорони і укріплення здоров’я.
З метою оптимізації організаційно-технічного забезпечення системи охорони і укріплення здоров’я здорової людини, а також інших лікувально-профілактичних закладів передбачається комплекс заходів, а саме:
впровадження інформаційних технологій та створення бази існуючих закладів в сфері охорони здоров’я і виявлених послуг;
розробка та обґрунтування нормативно-правової документації, впровадження науково-технологічної продукції і методик високих технологій в практику роботи закладів, що задіяні в сфері охорони здоров’я;
розробка базових критеріїв ефективності і показників діяльності, економічного стимулювання медичних працівників і медичної профілактики. [22]
Нормативно правове забезпечення.
розробити та підтвердити положення о ліцензуванні діяльності закладів;
розробити лікувальні програми по охороні здоров’я населення;
розробити штатну структуру, перелік методик, технологій і обладнання для типових кабінетів і центрів оздоровлення людей;
розробити форми надання оздоровчих послуг.
Кадрове забезпечення охорони здоров’я передбачає комплекс заходів по вдосконаленню технологій, підготовки викладачів і спеціалістів в області системи охорони і укріплення здоров’я людини (лікарів, сестринського персоналу), підвищення їх кваліфікації, та розширення діапазону професійної діяльності і спектру медичних послуг, що надається. Планується:
розробка і апробація системи атестація, сертифікації і ліцензування лікарів відновлюючої медицини;
розробка професійних стандартів для всіх рівнях діяльності по охороні здоров’я;
створення освітніх програм з сучасними науково-методичним забезпеченням;
удосконалення учбових і учбово-методичних матеріалів по охороні і укріпленню здоров’я людини для освітнього потенціалу і використання в практичної діяльності. [32]
Нормативно-технологічне забезпечення побудови і розміщення кабінетів (центрів здоров’я). Максимальне використання потужностей і необхідності розгортання нових:
розширення функцій і ролі існуючих лікувально-профілактичних закладів, які потребують розвиток матеріально-технічної бази за рахунок обладнання, реконструкції діючих закладів і побудова нових;
створення нових і реконструйованих відділень, санаторно-курортних закладів.
Інформаційне забезпечення. Передбачає створення системи інформаційного забезпечення населення і медичних працівників по проблемам системи охорони та укріплення здоров’я населення (використання електронних та інших засобів масової інформації).
Наукове забезпечення впровадження системи охорони і укріплення здоров’я.
створення комплексних програм по вдосконаленню тих що є в наявності і розробки нових технологій в сфері охорони здоров’я;
наукове обґрунтування і розробка оптимальної структури дитячих оздоровчих організацій.
розробка єдиних критеріїв ефективності оздоровчих послуг;
багаторівневий підхід з урахуванням оздоровчих профілактичних заходів з урахуванням загальних потреб населення в цілому, так і специфічних потреб населення різних регіонів, окремих соціально професіональних і вікових груп.
пріоритет оздоровчих і профілактичних засобів в області суспільної охорони здоров’я. [8]
Висновки
Вдале географічне розташування Запорізької області, природнокліматичні умови, наявність теплого Азовського моря, лікувальних грязей, мінеральних вод, зумовили унікальність природних і лікувальних факторів курортів, основною метою яких є зміцнення здоров’я населення, збереження його працездатності та поліпшення демографічної ситуації в Україні.
Так визначимо, що найбільшого розвитку в Запорізькій області набула лікувальна оздоровча рекреація. Як свідчать статистичні дані серед оздоровчих закладів переважають заклади відпочинку та санаторно-курортні заклади. Саме вони концентрують найбільшу кількість відпочиваючих.
В Запорізькій області знаходиться 6,4% санаторно-курортних (оздоровчих) закладів України, хоча рекреаційний потенціал реалізовано не в повній мірі. Номенклатура послуг санаторіїв доповнена лікувальними послугами: загальне обстеження, кліматотерапія, дієти, грязьові та солові ванни тощо. Практично всі заклади курортного типу орієнтовані на середній клас споживача. В останні роки кількість закладів відпочинку зменшилась, і кількість відпочиваючих зменшилась майже втричі. Це пов’язано не тільки з недоступністю цін на путівки, зменшенням середнього життєвого рівня населення, а й низькою конкурентноздатністю галузі на фоні різноманіття та доступності вибору курортно-оздоровчих послуг в інших рекреаційних комплексах України, або за кордоном.
Крім того в Запорізької області ми прийшли до висновків, що дитяча рекреація в області не отримала свого належного розвитку, на її долю припадає лише 17,6% загального показника. При цьому в області існують дуже вагомі показники природних та історичних рекреаційних ресурсів, на базі яких дитяча рекреація може належного свого належного розвитку. Кризи в галузі надає ще й те, що зменшення чисельності оздоровлених дітей відбувається за рахунок пільгових категорій, зокрема, дітей - сиріт, малозабезпечених дітей, хворих на туберкульоз, постраждалих від аварій на ЧАЕС.
Зробивши просторово-часовий аналіз функціонування дитячих закладів оздоровлення, можемо визначити, що найбільш перспективними для подальшого розвитку галузі є Якимівський район, м. Запоріжжя, м. Бердянськ, також дитяча рекреація, за певних умов, може отримати певний розвиток в Приазовському та Приморському районах.
А ось часовий аналіз показав, що чисельність дітей, оздоровлених в 2005 році зменшилась в 2-3 рази в порівнянні з 1990 роком. Це дуже негативний показник в соціально-економічному розвитку області, країни. Тому проаналізувавши функціонування цієї галузі та її перспективні плани, можна зробити висновки, що найбільш реальним в умовах Запорізької області є втілення наступних заходів:
1. Покращення екологічної ситуації в області:
- охорона водних рекреаційних ресурсів, очищення водойм від мулу, водоростей, сміття;
- проблема образії берегів;
- заходи для покращення атмосферного повітря в області.
- штучне облисіння територій, насадження полізалесних лісосмуг
2. Забезпечити раціональне використання природних, соціально-економічних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Для вирішення багатьох проблем потрібна підтримка держави та бюджетні кошти.
3. Покласти відповідальність (практичну) за рекреаційні заклади належним організаціям, відомствам.
4. Створення спеціалізованих дитячих рекреаційних закладів:
- активного відпочинку та фізкультури (спортивні табори);
- впровадження нових закладів розваг (відеосалони, гральні автомати, комп’ютерні зали, дитячі майданчики, клуби, тренажерні зали та інше);
- табори для творчих дітей (від гуртків, домів дітей та юнацтва, музичних, художніх шкіл);
- оздоровчі табори з елементами навчання (розмовляють тільки іноземною мовою).
5. Розвиток дитячого туризму в області:
- розробка нових туристичних маршрутів для широкого загалу дітей та юнацтва;
- організація та відновлення існуючих дитячих туристичних клубів.
6. Модернізація та реконструкція діючих оздоровчих закладів підприємствами, яким вони належать (до 2010 року).
-транспортне забезпечення — підтримання автошляхів у належному стані, створення обладнаних автостоянок, будівництво і ремонт існуючих
7. Втілення в дію цінової політики, особливо для пільгових категорій дітей.
8. Вдосконалення інвестиційної політики.
9. Перспектива розвитку охорони здоров’я людини передбачає реалізацію наступних вимог: організацію управління діяльністю в системі нормативно-правового забезпечення (лікувальні програми, перелік методик, обладнань, технологій, форм надання оздоровчих послуг): кадрове забезпечення охорони здоров’я; нормативно-технологічне забезпечення; інформаційне забезпечення; наукове забезпечення, впровадження системи охорони і укріплення здоров’я.
10. Проведення належних рекламних кампаній, як в Запорізькій області, так і за її межами.
Враховуючи потенціал рекреаційного комплексу, доцільно створити фонд розвитку рекреації в Запорізькій області. Регіональні, місцеві державні органи управління повинні проводити ліцензування закладів оздоровлення, рекреаційної діяльності та сертифікацію рекреаційних послуг.
Аналізуючи аспекти стратегічної програми розвитку Запорізького рекреаційного комплексу, можна відокремити, що більшість положень спрямоване на забезпечення доступності та ефективності санаторно-курортного лікування дітей, реабілітацію хворих, профілактику захворювань, тобто формування повноцінної здорової нації країни.
Список використаних джерел
Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 232с.
Бадіон О.П., Дігтяр Ю.М. Стежками Північного Приазов'я: путівник/Асоціація "Екологічна освіта"; Дитяче екологічне об'єднання "Ехо". - Запоріжжя: Поліграф, 2002. - 254 с.
Балабанов Г.В., Горленко І.О., Пістун М.Д. Суспільна географія в Україні// Укр. географ.ж-л, 1996. - №2. - С. 15-20.
Бебчук Б.У., Варламова О.С., Гусев А.А. Особенности экономических оценок природопользования в условиях перехода к рынку // Экономика и математические методы. - 1992. - Т.28. - №5-6. - С.742-753.
Буравченко А.О., Гаврилишин І.П. Туризм і ринок праці// Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам'яті народу засобами туризму. - Тези доп. Всеукраїнськ. наук.-практ.конф. Ч.І. - Київ-Косів, 1994.
Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. -М.: Наука, 1982. - 190с.
Веденин Ю.А. Социально-экономические аспекты развития территориальных рекреационных систем. - В кн.: Социально-экономические и географические аспекты исследования территориальных рекреационных систем. - М. - 1980. - С. 16-30.
Ветинеев А.М., Журавлёва Л.Б. Куротное дело: Учебное пособие – Москва: Кнорус, 2006 – 650 с.
Войнаренко М. Локальні виробничі системи та мережі підприємств // Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів. -К.: Логос, 2002. -С.87-95.
Гидбубут А.В., Мезенцев А.Г. Курортно-рекреационное хозяйство: Региональный аспект. - М.: Наука, 1991. - 91с.
Гнюбкин И.Б. Экологический туризм на охраняемых территориях -туризм которому принадлежит будущее // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности в государствах с переходной экономикой. -Симферополь: СОНАТ, 2001. - С. 208-209.
Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие. -М.: Финансы и статистика, 2003. - 304 с.
Дементьева Г., Сердюк Е. Методологические основы экономической оценки природно-рекреационного назначения // Экономика Украины. - 1992. -№11.-С.60-64.
Елозина Е.Н. Анализ экономико-экологических методов повышения эффективности функционирования и развития рекреационного хозяйства Украины. - Одесса: ОГМИ, - 1995. - 32с.
Елозина Е.Н., Ковалев В.Г. К вопросу об оптимизации управления рекреационной сферой // Совершенствование организации и управление развитием рекреационного хозяйства в приморских зонах.- Одесса: ИП ФЭЭИ, -1995
Енциклопедія Запорізької області - Запоріжжя: Дике поле, 2004 р. – 738 с.
Ермилов В.С. Опыт санитарной охраны курорта Гопри // Курортология и физиотерапия: Республиканский межведомственный сборник. - К., 1992. - Вып.25. - С.25-26.
Євдокименко В.О. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). - Чернівці: Прут, 1996. - 287с.
Живицкий А.В. Научные основы оценки социально-экономической эффективности рекреационного природопользования // Автореф.дис. ... д.э.н. -Одесса: ИПФЭЭИ НАН Украины, - 1995. - С. 95.
Живицкий А.В. Рекреационный потенциал (социально-экономические аспекты освоения) // Экономика и организация природопользования в Причерноморской регионе - К.: Наукова думка, - 1987. - С. 103.
Живицкий А.В. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования в морских бассейнах // Оптимизация использования охраны и воспроизводства природных ресурсов. - М.: ЦЭМИ АН СССР, -1986.
Жученко В.Г. Розвиток туристично-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи //Регіональні перспективи. - 2001. -№1.
Закон України "Про екологічну експертизу" від 9 лютого 1995 р. (№45/95-ВР).
Игнатенко А.Н. Рекреационные территориальные системы: научные основы развития и функционирования. - К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1989.
Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный территории: Географический анализ и синтез. - Львов: Вища школа, 1986.
Корецкий Л.М., Смаль И.В. Научно-методические аспекты экономико-географического исследования территориально-рекреационных систем// Методологические проблемы современной географии. Сб.науч.трудов. К.: Наук.думка, 1993.
Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні умови та ресурси України: Навчальний посібник до курсу "Природні ресурси України" для студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. -Рівне, 2000.
Крачило М.П. Экономико-географические проблемы туризма и его эффективность. Автореф.дисс. ... д.г.н. - К., - 1992 – 36 с.
Лущик А.В. Влияние хозяйственной деятельности на подземные воды Крыма // Проблемы экологии и рекреации Азово-Черноморского региона. Материалы международной региональной конференции. - Симферополь, 1994. -С.137-141.
Мамутов В.К., Амоша А.И., Дементьева Т.Н. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты. - К. Наук. думка, 1992.
Маринич О.М., Палієнко В.П., Руденко Л.Г. Основні етапи і напрями географічних досліджень у Національній академії наук України// Укр. геогр. журн. - 1998. - №3 (23).
Марченко О.А. Суспільно-географічне обгрунтування раціонального використання та охорони рекреаційних ресурсів Херсонської області. Автореферат дисертації к.геог.н.,- Одеса, - 2000 - 20 с.
Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. -Львів, 1997.
Оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих таборах (закладах) влітку 2005 року. Статистичний збірник. Запоріжжя: Головне управління статистики. 2005 р. - 35 с.
Оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих таборах (закладах) влітку 2005 року. Статистичний збірник. – Запоріжжя: Головне управління статистики. - 2006 р. - 33 с.
Оздоровлення та відпочинок населення влітку 2005 року. Економічна доповідь. – Запоріжжя: Головне управління статистики. - 2005 р.
Ольшевский В. Развитие рекреационной инфраструктуры // Экономика Украины. – М: 1991. - №4.
Организация туризма: Учеб. Пособие /А.Л. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева и др.: под ред. Н.И..Кабушкина - Мн.: Новое знание, 2003. - 632 с.
Оценка социально-экономическое эффективности мероприятий по охране и улучшению рекреационных ресурсов (Методический аспект) / Живицкий А.В. и др. - К., 1985
Панов І. Екологічний туризм //Краєзнавство, географія, туризм. – 1998.- №11.
Позаченюк Е.А. Введение в геоэкологическую экспертизу. – Симферополь.: Таврия, 1999. - 413с.
Прейгер Д., Малярчук І. Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів //Економіка України. 1998. -С. 20-28.
Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні (інформаційно-аналітичний матеріал до парламентських слухань), -К., 2000.
Рекреационные системы. / Под ред. Н.С. Мироненко, М. Бочарова, М.: МГУ, 1986.-С. 126.
Русанов И.В. Территориальная организация кратковременного отдыхе населения центра рекреационного объединения. Автореф.дис., - Л., 1984 -18с.
Санаторно-курортне лікування. Статистичний бюлетень. - Запоріжжя.: Головне управління статистики., - 2005 р., 55 с.
Смаль І.В. Територіальна структура рекреаційної системи Чернігівської області України. Автореф.дис... к.г.н. -К., 1993. - 19с.
Смаль І.В. Туристичні ресурси України. -К., 1996. 396 с.
Статистичний збірник. Запорізька область, 2002. – Запоріжжя., - 2003. -432с.
Статистичний збірник. Запорізька область, 2003. – Запоріжжя., – 2004.-432 с.
Ткаченко О. Про поняття курортно-оздоровчих та рекреаційних зон в екологічному законодавстві // Вісник Академії правових наук України. – 1998. -№1(12).-С.139-142.
Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. - Одесса: Астропринт, 1996. - 392с.
Топчиєв О.Г. Суспільно-географічне дослідження: методологія, методи, методики. Навчальний посібник. – Одеса; Астропринт, 2005. – 632 с.
Топчиєв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки. - К: Вид во УАДУ, 1997. -137с.
Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2007. –312 с.
Яцков В. Проблемы ресурсосбережения // Экономика Украины - 1994. - № 9-С.45-52.
Додаток 1
Мережа санаторно-курортних і оздоровчих закладів по містах та районах у 2004-2005 році
Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 3
Кількість ліжок (місць) у санаторно-курортних і оздоровчих закладах у 2004-2005 році, по містах та районах
|
Всього у закладах тривалого перебування |
У тому числі |
У закладах о одно-дводен-ного перебу вання |
||||||||
|
у санаторіях |
У пансіонатах з лікуванням |
У санаторіях профілакторііях |
У пансіонатах відпочинку |
На бази відпочинку |
||||||
|
Всього |
З них дитячих |
із загальної кількості- санаторії для хворих на туберкульоз |
||||||||
|
Всього |
З них дитячих |
|||||||||
|
область Запоріжжя Бердянськ Енергодар Мелітополь райони Бердянський Василівський Вільнянський Запорізький Оріхівський Приазовський Приморський Токмацький Якимівський |
28557 2629 6104 116 201 130 145 246 1310 50 576 4733 101 12216 |
2631 623 1505 - 101 - - - - - - - 101 301 |
1019 357 460 - 101 - - - - 101 - |
180 120 60 - - - - - - - - - - - |
180 120 60 - - - - - - - - - - - |
252 - - - - - - - - - - 252 - - |
1819 1258 - 116 100 - 145 150 - 50 - - - - |
1211 - 815 - - - - - - - 256 140 - - |
22644 748 3784 - - 130 - 96 1310 - 320 4341 - 11915 |
52 - - - - - - - 52 - - - - - |
Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.
Додаток