Xreferat.com » Рефераты по финансовым наукам » Порівняльна характеристика стану грошового обігу в Україні та інших країнах

Порівняльна характеристика стану грошового обігу в Україні та інших країнах

графіку 2.1.4. З цього графіка видно, що значного зросту загально грошова маса набула з лютого по грудень 2009 р. Так за вказані термін вона збільшилася на 44 відсотка або на 6,96 млрд. грн. За аналогічний період 2008 р. темпи зростання загальної грошової маси становили 25 %.

У динаміці грошового агрегату М0 також спостерігається тенденція зростання, але його темпи дещо повільніші. Так за 2008 р. готівкова грошова маса зросла на 16,8 %, а у 2007р. на 33,7 %.

Починаючи з 2008 р. спостерігається поступове зменшення частки готівки в загальному обсязі грошової маси. Так в 2008 р. вона скоротилася на 3,3 процентних пункти, у 2009 р. - на 2,1 процентних пункти і на кінець 2009 р. становила 43,42 відсотка. Зменшення частки агрегату М0 в загальній сумі грошової маси - це позитивне явище, але треба зауважити що зменшення питомої ваги готівки в загальній сумі грошової маси повинно досягатися не лише зменшенням суми готівки в обігу, а навпаки збільшенням суми інших грошових агрегатів і підвищенням рівня загальної грошової маси. Насамперед це може бути запровадження нових прогресивних форм безготівкових розрахунків.


2.2 Емісія готівки Національного Банку України і грошові агрегати


НБУ як єдиний емісійний банк і касовий центр держави організує і регулює обсяг і структуру готівкової маси в обігу на основі головних напрямів грошово-кредитної політики. Розв'язання цих питань можливе лише при чіткому прогнозуванні грошового обігу через визначення головних напрямів грошово-кредитної політики, прогнозних розрахунків балансу грошових прибутків і витрат населення і готівкового обороту.

Регіональне управління НБУ для складання прогнозів касових оборотів отримує від обласних і місцевих органів управління і статистики наступні прогнозні і звітні матеріали в територіальному розрізі:

- розрахунки роздрібного товарообігу і дані про обсяг продажу товарів по безготівкових розрахунках;

- розрахунки надходжень грошової виручки від перевезення пасажирів і багажу;

- розрахунки прибутків по окремих видах платних послуг, що надаються населенню;

- розрахунки по надходженню податків і зборів;

- очікувані фонди оплати праці;

- розрахунки закупівлі сільгосппродукції і продуктів її переробки у населення в сумарному вираженні;

- дані про витрати на виплату пенсій і допомоги.

Прогнозування грошового обороту зводиться до визначення кількості необхідної для обігу готівки і регулювання грошової маси, що дозволяє встановлювати необхідне співвідношення між грошовою і товарною масою в обігу. Тобто, для прогнозування основне значення має встановлення співвідношення між грошовими прибутками і витратами населення.

Про те, наскільки реальним є проект касового прогнозу маємо можливість пересвідчитися, порівнявши із затвердженим прогнозом касового обороту, затвердженим Правлінням НБУ для області і фактичним його виконанням. Затверджений прогноз касових оборотів регіональним управлінням розподіляється в 5-ти денний термін згідно з наданих проектів і фактичного виконання за відповідний квартал минулого року, а часто в зв'язку з нестабільністю цін і обсягів виробництва, по фактичному виконанню попереднього місяця попереднього кварталу. У зв'язку з кризовими явищами, що є в економіці виникають труднощі в прогнозуванні і доводиться вдаватися до неординарних форм і методів, які не завжди записані в інструкціях і нормативних документах. Тут чималу роль грає досвід, кваліфікація, оперативність і технічна озброєнність працівників управління НБУ. Великою підмогою в цій складній роботі на сьогоднішній день є численні прикладні програми для персональних комп'ютерів, наявність мережевих зв'язків між всіма установами банків по всій країні і застосування електронної пошти.

НБУ очолює касове обслуговування народного господарства і проводить його через комерційні банки. НБУ здійснює емісію грошей та регулює сферу емісійно-касових операцій у народному господарстві України. Головна мета діяльності НБУ в цій сфері - підтримання стабільності і зміцнення національної грошової системи. НБУ встановлює для всіх господарських суб`єктів єдині правила щодо обігу готівки, її зберігання і раціонального витрачання.

Для підприємств, організацій і установ встановлено єдиний порядок приймання грошей у каси, їх зберігання, транспортування і видачі, єдині вимоги щодо технічного укріплення і обладнання приміщень каси підприємств, оформлення касових документів, ведення касової книги, проведення ревізії каси і контролю за дотриманням касової дисципліни.

Установи банків повинні постійно контролювати дотримання всіма господарськими суб`єктами правил ведення касових операцій.

Сам хід ринкових реформ потребує постійного перегляду та вдосконалення нормативних документів, що регламентують обіг готівки. Нормативна база НБУ щодо регулювання використання готівки повинна охоплювати усі сфери її обігу у народному господарстві.

Перспективи скорочення готівково-грошового обігу в Україні пов`язані з макроекономічною стабілізацією вітчизняного народного господарства.

Основні завдання установ банків у роботі з готівкового обігу - раціональна організація грошового обороту, якнайшвидше залучення готівки до кас банків; подальше зміцнення готівкового обігу; прогнозування готівкового обігу за загальним обсягом і структурою, аналіз стану збалансованості грошових доходів і витрат населення; обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання обігу готівки; вчасна видача готівки всім господарським суб`єктам; здійснення контролю за економним витрачанням готівки, а також за її витрачанням за цільовим призначенням; дотримання встановленого порядку ведення касової та емісійної роботи тощо.

З метою регулювання сфери готівково-грошово обігу НБУ використовує такі основні норми:

- витрачання готівки підприємств (організацій установ) на поточні потреби;

- ліміт залишку готівки в касах підприємств (організацій, установ);

- норми і цілі витрачання грошей з виручки підприємств (організацій, установ).

Комерційні банки повинні встановлювати суворий контроль за виконанням цих норм готівкового обігу всіма суб`єктами господарської діяльності.

Видача готівки банками на поточні потреби підприємств (організацій, установ) проводиться диференційовано в розмірі до тридцятикратного неоподаткованого мінімуму на місяць залежно від їх розмірів (кількості працюючих). Ці кошти підприємства можуть використовувати на поточні потреби за власним розсудом на будь-які виробничі, господарські та інші цілі, крім виплат заробітної плати і відрядних. Витрати на заробітну плату до поточних потреб підприємств не відносяться.

Для аналізу зміни руху грошей на певну дату та за визначений період в фінансовій статистиці стали використовувати спочатку в економічно розвинутих країнах, а потім в нашій країні грошові агрегати М0, M1, M2, M3, М4.

• Агрегат My включає готівкові агрегати в обігу: банкноти, металеві монети, казначейські білети (в деяких країнах). Металеві монети, складаючи незначну долю готівки (в розвинутих країнах 2-3%), дають можливість особам здійснювати домовлення. Як правило ці монети чеканяться з дешевих металів. Реальна вартість монети значно нижче номінальної, щоб не допустити їх переплавку в межах прибуткового продажу в вигляді злитків.

Казначейські білети – паперові гроші, емісія яких здійснюється казначейством. Паперові гроші зараз функціонують в слабо розвинутих країнах.

Переважна роль належить банкнотам.

• Агрегат М1 складається з агрегату М0 та засобів на поточних ахунках банків. Засоби на рахунках можуть використовуватись для платежів в безготівковій формі, через трансформацію в готівкові гроші та без переводу на інші рахунки. Для розрахунків за допомогою засобів на цих рахунках їх власники виписують платіжні доручення . Саме агрегат М1 обслуговує операції по реалізації валового внутрішнього продукту (ВВП), розподілу та перерозподілу національного доходу, накопиченню и споживанню.

• Агрегат М2 містить агрегат М1, термінові та ощадні депозити в комерційних банках, а також короткотермінові державні цінні папери. Останні не функціонують як засіб обігу, однак можуть перетворитись в готівкові гроші або чекові рахунки. Ощадні депозити в комерційних банках вилучаються в будь-який час та перетворюються в готівку. Термінові депозити доступні вкладнику тільки по закінченню певного терміну, відповідно, мають меншу ліквідність, ніж ощадні депозити. В США агрегат M2 включає: M1, - 23% (в тому числі готівка 7% та чекові вклади 19%)» ощадні та термінові депозити - 74%.

• Агрегат М3 містить агрегат М2. , ощадні вклади в спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку, в том числі векселя, виписані підприємствами. Ця частина засобів, вкладена в цінні папери, утворюється не банківською системою, але знаходиться під її контролем, оскільки перетворення векселя в засіб платежу вимагає, як правило, акцепту банка, тобто. гарантії його оплати банком в випадку неплатоспроможності емітента.

• Агрегат М4 дорівнює агрегату М3, плюс різні форми депозитів в кредитних установах.

Між агрегатами необхідна рівновага, в іншому випадку виникає порушення грошового обігу. Практика підказує, що рівновага наступає при М2 > М1 , закріплюється при M2 + М3 > M 1.

В цьому випадку грошовий капітал переходить з готівкового обороту в безготівковий. При порушенні такого співвідношення між агрегатами в грошовому обігу починаються ускладнення: не вистачає грошових знаків, ріст цін та ін. Для визначення грошової маси держави використовують різну кількість агрегатів (наприклад, США - чотири, Франція - два). В Україні для розрахунку сукупної грошової маси застосовують агрегати М0, М1, М2, М3. До грошових агрегатів відносять: М0 – готівка в обігу; М1, крім М0 – засоби підприємств на розрахункових , поточних, спеціальних рахунках в банках, депозити населення в ощадних банках до запитання, засоби страхових компаній; М2 дорівнює М1 термінові депозити населення в ощадних банках, в тому числі компенсація; М3 складається з M2 та сертифікатів, облігацій державного займу.

Дані свідчать, що приблизно третина грошової маси приходиться на готівкові гроші. Причому цей грошовий агрегат за останні роки збільшується. Ріст готівки, яка обслуговує населення, а в сучасних умовах до них часто прибігають юридичні особи, викликає брак грошей в державі. Перехід грошей з безготівкового обороту в готівковий - результат жорсткої фінансової політики, що веде до розширення ухилення від сплати податків. Крім того, скорочення безготівкового обороту свідчить про зниження можливості держави впливати на реальні господарські процеси.

Сукупний обсяг грошової маси (грошовий агрегат М2) збільшується.

На грошову масу впливають два фактора: кількість грошей та швидкість їх обороту.

Кількість грошової маси визначається державою - емітентом грошей, його законодавчою владою. Ріст емісії обумовлений потребами товарного обороту та держави. Головна причина збільшення грошової маси - держави, великий дефіцит бюджету, який в значній мірі погашався на протязі 2002 - 2004 рр. випуском грошей в обіг. Товарний обіг в той же час в реальному виразі скоротився після спаду виробництва.

Другий фактор, що впливає на грошову масу, - швидкість обігу грошей, тобто їх інтенсивний рух при виконанні ними функцій обігу та платежу. Для розрахунку цього показника використовують непрямі методи:

• швидкість руху грошей в кругообігу вартості суспільного продукту або кругообігу доходів визначається як відношення: Валового національного продукту до Грошової маси (агрегаты М1 или М2 ) [29, с.3-6].

Цей показник свідчить про зв’язок між грошовим обігом та процесами економічного розвитку;

• оберненість грошей в платіжному обороті визначається відношенням суми грошей на банківських рахунках до середньорічної величини грошової маси в обігу

Цей показник свідчить про швидкість безготівкових розрахунків. Застосовуються також інші показники швидкості обігу грошей. На швидкість обігу грошей впливають загальноекономічні фактори, тобто циклічний розвиток виробництва, темпи його росту, рух цін, а також грошові (монетарні) фактори, тобто структура платіжного обороту (співвідношення безготівкових грошей), розвиток кредитних операцій та взаємних рахунків, рівень процентних ставок за кредит на грошовому ринку, а також впровадження комп’ютерів для операцій в кредитних установах та використання електронних грошей в розрахунках. Крім цих загальних факторів, швидкість обігу грошей залежить від періодичності виплати доходів, рівномірності витрачання населенням своїх коштів, рівня збереження та накопичення. Але так, як швидкість обігу грошей зворотно пропорційна кількості грошей в обороті, прискорення їх обігу визначає ріст грошової маси. Збільшена грошова маса при тому ж обсязі товарів та послуг на ринку веде до знецінення грошей, тобто в кінцевому випадку є одним з факторів інфляційного процесу.

Виробництво грошових знаків національної валюти - гривні здійснюється на основі повного технологічного циклу на відповідних виробничих потужностях Банкнотно-монетного двору НБУ із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

Для забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, що відповідають вимогам затверджених зразків, Банкнотно-монетний двір створює технологію виготовлення грошей, яка виключає можливість потрапляння до складу готової продукції бракованих грошей.

З метою забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, недопущення браку, дотримання правильності та повноти їх вкладень впроваджується контроль за їх виробництвом на Банкнотно-монетному дворі.

Система контролю за виробництвом грошових знаків охоплює всі технологічні етапи їх виготовлення - від надходження сировини до виходу готової продукції згідно з вимогами існуючої в Україні нормативно-технічної документації.

Відповідний контроль включає 3 етапи.

Перший етап - вхідний контроль за якістю матеріалів та необхідних компонентів, на основі яких виготовляються грошові знаки.

Другий етап проміжний контроль дотримання технології виготовлення грошових знаків із застосуванням сучасного обладнання.

Третій етап - вихідний контроль готової продукції. Повну відповідальність за якість грошових знаків несе виробник - Банкнотно-монетний двір.

Постійний оперативний контроль за якістю виготовлення грошових знаків шляхом вибіркової їх перевірки проводиться контролерами Центрального сховища із застосуванням сучасних технологічних засобів контролю, включаючи автоматизовані системи обробки банкнот, укомплектовані багатофункціональними датчиками контролю параметрів грошових знаків, методик та інструкцій, які регламентують порядок здійснення контролю за їх якістю.

Обіг банкнот і розмінної монети починається з їх виробництва на Банкното-монетному дворі, передачі до Центрального сховища, де грошові знаки накопичуються і зберігаються. У подальшому проходить циркуляція готівки із зустрічними потоками між Центральним сховищем і регіональними управліннями НБУ, а також між останніми і комерційними банками.


2.3 Особливості стану готівково-грошового обігу в інших країнах


Саме Національний банк ініціював впровадження сучасних технологій і застосувавши комплексний підхід до вирішення всіх технологічних та організаційних проблем обробки готівки. Ця масштабна робота охоплювала розробку і виробництво грошей, інкасацію і транспортування, приймання та видачу, обробку (перерахування, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених банкнот, їх знищення та утилізацію. Крім того відповідно до нових потреб мала розвиватися нормативна база, яка регламентує параметри готівкового обігу.

Світ надбав величезний досвід вирішення таких завдань. У центральних банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджувати можливості виробництва готівки з потребами обігу.

Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в економіці і банківській системі країни, а також визначення у стратегічному та тактичному планах підходів спрямованих на комплексне вирішення організаційних і технічних питань на сучасному технологічному рівні на всіх етапах руху готівки потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні створити умови для: повного і своєчасного забезпечення потреб економіки у готівці; зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов`язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою; посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою.

В ряді західних країн, як то Бельгія, Франція, Іспанія, Сполучені Штати Америки успішно використовуються автоматизованих систем обробки банкнот. В цих країнах використовують сучасний цілісний технологічний процес обробки банкнот фірм "Giezeke & Devrient" (Німеччина), "De La Rue Systems" (Англія),"СSІ" (США).

Комплекс робіт щодо автоматизації обробки готівки охоплює такі технологічні операції: розробка і виробництво грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної для обігу.

В США створенні сучасні машинні технології вилучення і знищення зношених банкнот та поступового, зважаючи на реальні можливості, оснащення банків автоматизованими системами обробки готівки, які дають змогу своєчасно і якісно здійснювати відсортування, контроль та вилучення з обігу зношених і фальшивих банкнот, перерахування пакування та ретельний облік.

У країнах світу центральні банки несуть основний тягар щодо забезпечення якісного стану готівки в обігу.

В західних країнах є деякі відмінності в класифікації грошової маси, в складі і кількості агрегатів.

В західних країнах АГРЕГАТ М1 містить: готівкові гроші в обігу; трансакційні (чекові) депозити, у тому числі — вклади до запитання та нау-рахунки; дорожні чеки. Готівкові гроші в обігу охоплюють суму монет і банкнот, яку небанківські економічні агенти тримають поза банками. Готівкові гроші і чекові вклади, які є власністю держави (уряду), центрального банку або депозитних інститутів, в агрегат М1 не входять. Агрегат М1 акцентує увагу на функції грошей як засобу обігу — це гроші, які безпосередньо використовуються для обслуговування угод в економіці. М1 відповідає базовому визначенню грошей і являє собою пропозицію грошей у вузькому визначенні.

Інші високоліквідні фінансові активи утворюють квазігроші. Вони не функціонують безпосередньо як засоби платежу і є предметом певних обмежень з боку банків на їх обмін за вимогою вкладників і на строк платежу. Але квазігроші можуть швидко і без ризику значних фінансових втрат перетворюватися в готівкові гроші або трансакційні депозити. Вони є складовою частиною грошових агрегатів М2 і МЗ.

АГРЕГАТ М2 — це гроші М1 "плюс" заощаджувальні депозити; невеликі строкові депозити; одноденні угоди про зворотний викуп; одноденні позички в євродоларах; акціонерні рахунки домогосподарств у взаємних фондах грошового ринку; депозитні рахунки грошового ринку. Агрегат М2 охоплює активи, які є ліквідними засобами накопичення купівельної спроможності, і являє собою пропозицію грошей в широкому визначенні. Гроші М2 є найближчими субститутами грошей у вузькому визначенні. При перетворенні грошей М2 в гроші М1 виникають збитки, пов'язані з втратою доходу (процента) на ці фінансові активи.

АГРЕГАТ МЗ — це гроші М2, а також депозитні сертифікати, строкові угоди про зворотний викуп, строкові позички у євродоларах, акціонерні рахунки інституціональних інвесторів у взаємних фондах грошового ринку.

АГРЕГАТ L містить гроші МЗ "плюс" банківські акцепти; комерційні папери; казначейські векселі; заощаджувальні облігації Казначейства.

Аґреґати МЗ та L складають фінансові активи, які можуть використовуватись як інвестиції, і тому вони найдалі перебувають від коштів трансакційного характеру — грошей М1. Особливістю цих фінансових активів є те, що збитки, які виникають при їхньому перетворенні у гроші М1, можуть приймати дві форми: по-перше, втрата доходу на ці фінансові активи; по-друге, зміна (зменшення) ринкової ціни цих активів. Структура і розміщення грошової маси залежить від таких факторів, як розвиненість фінансової системи країни, схильність населення до поточного споживання і заощадження доходів в інститутах фінансової системи, структура депозитів і ліквідних активів (інструментів) фінансового ринку, рівень прибутковості та оподаткування ліквідних фінансових інструментів, рівень життя та ступінь багатства населення тощо. Тому в перехідних економіках структура грошової маси значно відрізняється від її структури в розвинутих країнах.


3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТАНУ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ


В умовах переходу на ринкові засади існуюча система управління готівковим обігом в цілому є централізованою та адміністративною. Зокрема, складання прогнозів касових оборотів (починаючи від суб`єктів господарювання і закінчуючи Національним банком України) є трудомістким і тривалим процесом, кількість показників та відповідних розрахунків досить значна, недостатньо аналізується стан і динаміка готівкового обігу в регіонах у зв`язку з економічною ситуацією, яка там склалася. Більш чіткою має бути взаємодія з Банкнотно-монетним двором при видачі йому замовлень на виробництво грошових білетів на основі відповідних прогнозних розрахунків.

Окремі недоліки у практиці ведення касових операцій пояснюється певною мірою тим, що Інструкцією № 1 "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України" не передбачено розмежування функцій регіональних управлінь НБУ та комерційних банків, а також єдиного порядку виконання комерційними банками операцій зі зберігання цінностей у депозитних сховищах і операцій з приймання комунальних та інших платежів від населення тощо.

Комерційним банкам бракує ретельності у роботі з відсортування зношених банкнот через відсутність єдиних параметрів зношеності банкнот та реальних стимулів для проведення такої роботи.

Украй негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва і випуску в обіг до обробки в Національному банку України і комерційних банках та у позабанківській сфері. Це веде до зростання витрат на виробництво грошей та їх обіг, збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, пов`язаного з обробкою готівки, зменшення швидкості обігу грошей, зниження рівня захисту грошових знаків від підробки, посилення вірогідності зловживань із боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клієнтам різноманітних послуг тощо.

Істотним фактором, що негативно впливає на розвиток готівкового обігу, є недосконалість законодавчої і нормативної бази, якою регулюється більшість етапів обігу готівки. В установленому порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені існуючі законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження в практику концептуальних положень щодо створення ефективної системи управління готівковим обігом у країні.

Потребують нормативно-правового врегулювання такі питання, як:

- визначення критеріїв зношеності банкнот та порядку їх сортування в банківській системі України на придатні для подальшого обігу і зношені;

- правила визначення зношеної готівки в банківській системі України, порядок їх обробки, знищення та утилізації;

- правила виявлення фальшивих банкнот у грошовому обігу України; законодавче визначення порядку організації роботи з фальшивими грошима;

- порядок обандеролення і пакування готівки в банківських установах України на різних технологічних процесах її обробки;

- порядок обробки і формування готівки підприємствами позабанківської сфери при її здаванні до банківських установ;

- порядок відшкодування сум при виявленні у процесі контрольних перевірок недостач та неякісних грошових білетів у вкладеннях Банкнотно-монетного двору;

- порядок виконання комерційними банками депозитних операцій та операцій із приймання комунальних платежів від населення;

- порядок організації зберігання цінностей у депозитаріях установ комерційних банків.

Вдосконалення роботи, пов`язаної з організацією готівкового обігу в Україні слід проводити за такими напрямками:

1. Прогнозування грошової емісії та потреби в готівці.

Головна мета прогнозування готівкової маси - визначення на підставі основних напрямів грошово-кредитної політики і показників соціально-економічного розвитку країни необхідного для нормального та безперебійного функціонування економіки обсягу готівки.

Мета прогнозування готівкової емісії - визначення необхідних обсягів виробництва банкнот і монет на Банкнотно-монетному дворі НБУ. Воно здійснюється в кілька етапів:

- на першому етапі визначається необхідний обсяг емісії готівки як у цілому в Україні, так і в розрізі областей;

- на другому етапі визначається потреба у випуску готівки на заміну зношених банкнот та загальна потреба у випуску банкнот за номіналами;

- на третьому етапі (з урахуванням наявних запасів готівки у резервних фондах) визначається кількість банкнот і монет за номіналами, яку необхідно замовити для виробництва грошей на Банкнотно-монетному дворі.

2. Виробництво грошових знаків.

Виробництво грошових знаків національної валюти - гривні здійснюється на основі повного технологічного циклу на відповідних виробничих потужностях Банкнотно-монетного двору НБУ із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

Для забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, що відповідають вимогам затверджених зразків, Банкнотно-монетний двір створює технологію виготовлення грошей, яка виключає можливість потрапляння до складу готової продукції бракованих грошей.

З метою децентралізації управління готівковим обігом у країні, забезпечення оперативного і безпосереднього ефективного регулювання взаємовідносин із комерційними банками регіональні управління Національного банку України наділяються правами самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі, - передача банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готівкою з оборотної каси за їхніми заявками, приймання надлишків готівки від комерційних банків.

3. Організація готівкового обігу.

У позабанківській сфері політика Національного банку України з питань готівкового обігу має спрямовуватися в першу чергу на:

- забезпечення оптимальної кількості та структури грошових знаків в обігу та своєчасне вилучення з обігу зношених, пошкоджених та підробних банкнот і монет;

- проведення гнучкої, виваженої політики щодо організації готівкових розрахунків для активізації підприємницької діяльності;

- постійно здійснювати аналіз руху готівки у значних сумах за рахунками клієнтів виключаючи можливість проведення сумнівних і некоректних операцій;

- надання права комерційним банкам самостійно встановлювати тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів без обмеження їх граничного рівня;

- поступову передачу функцій контролю за дотриманням суб`єктами господарювання касової дисципліни органам Державної податкової адміністрації;

- скорочення готівкових розрахунків на основі розширення обсягів безготівкових платежів населення в сфері торгівлі, послуг шляхом створення національної системи масових електронних платежів, використання розрахункових чеків, векселів, акредитивів тощо та здійснення соціальних виплат населенню через установи банків;

- сприяння автоматизації та механізації касових операцій, здійснюваних суб`єктами господарювання в торгівлі та інших сферах обслуговування;

- розроблення ефективних санкцій за порушення суб`єктами господарювання правил готівкового обігу та застосування дійових економічних важелів для запобігання таких порушень.

Світ придбав величезний досвід вирішення таких завдань. У центральних банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджувати можливості виробництва готівки з потребами обігу.

Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в економіці і банківській системі країни, а також визначення у стратегічному та тактичному планах підходів спрямованих на комплексне вирішення організаційних і технічних питань на сучасному технологічному рівні на всіх етапах руху готівки потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні створити умови для: повного і своєчасного забезпечення потреб економіки у готівці; зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов`язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою; посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою.

Вивчення технології обробки банкнот у центральних банках кількох провідних країн світу допомогло Національному банку визначити пріоритети у справі вирішення цього завдання в Україні.

Для організації контролю за технологічними процесами обробки банкнот, виявлення порушень щодо дотримання персоналом інструкцій з експлуатації, встановлення правомірності дій обслуговуючого персоналу у випадках виявлення недостач, надлишків, фальшивих банкнот, банкнот інших номіналів у пачках, сформованих на автоматизованих системах, запобігання випадків зловживання обслуговуючим персоналом, в територіальних управліннях Національного банку України повинно бути забезпечено збереження (в електронному вигляді) даних обробки банкнот (балансові протоколи, протоколи розбіжностей, операційні протоколи тощо) на протязі 12-ти місяців з дати обробки банкнот. За цей період ці дані зберігаються у системі на протязі строку, що обумовлений ємністю її пам’яті та обсягами даних обробки. Після чого (або у разі переповнення пам’яті системи до закінчення строку зберігання) вони видаляються з системи, активуються на магнітні носії і зберігаються в установленому порядку до закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідальним за організацію вилучення даних з системи, а також за організацію їх зберігання на протязі нормативного строку є інспектор з питань безпеки.

Запровадження такої системи дозволить не тільки фактично щоденно контролювати технологічні процеси оброблення готівки у конкретному територіальному управлінні Національного банку, але і у значній мірі дозволить управляти процесами готівкового обігу в межах Національного банку. Крім того це надасть змогу мати своєчасну і якісну інформацію про стан та структуру готівки в обігу, оперативно приймати необхідні управлінські рішення щодо перерозподілу готівки між регіонами України, своєчасно забезпечувати підкріпленням той чи інший регіон, забезпечити більш перспективне прогнозування щодо потреб у готівці, а також планування виробництва готівки відповідно до потреб готівкового обігу.

Комплекс робіт щодо автоматизації обробки готівки має охоплювати такі технологічні операції: розробка і виробництво грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної для обігу.

Вирішення таких завдань в Україні можливе тільки шляхом поступового, але цілеспрямованого впровадження сучасних технічних засобів, автоматизованих та комп`ютерних технологій у сфері готівкового обігу на основі чіткої нормативної бази Національного банку, яка регламентує проведення всіх операцій із готівкою в державі. Вирішення цієї проблеми в Україні можливе за рахунок створення сучасної машинної технології вилучення і знищення зношених банкнот та поступового, зважаючи на реальні можливості, оснащення регіональних управлінь НБУ автоматизованими системами обробки готівки, які дають змогу своєчасно і якісно здійснювати відсортування, контроль та вилучення з обігу зношених і фальшивих банкнот.


Висновки


Готівково-грошовий обіг являє собою сукупність платежів, що здійснюється готівкою. Він є складовою частиною загального грошового обігу країни. Економіку України характеризує висока питома вага готівки в загальній грошовій масі (близько 50 відсотків). Готівка посідає важливе

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: