Фінансове планування в сучасних умовах економіки України
Показник "Товари, роботи, послуги, отримані на умовах відстрочки платежу" відображає приріст кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, що отримуються підприємством для здійснення діяльності у планованому році на умовах відстрочки платежу. 2. Показники розділу II фінансового плану "Приріст активів підприємства" відображають суми витрат у планованому році. пов'язаних із придбанням та створенням (збільшенням) активів підприємства, визначені з урахуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" (розділ "Актив").
Показник "Капітальні інвестиції" відображає суму витрат на придбання та створення матеріальних і нематеріальних активів з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства у планованому році, які обліковуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291, та відповідних субрахунках.
Показник "Модернізація, модифікація (добудова, дообладнання, реконструкція) основних засобів" відображає суму витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію основних фондів, які відображаються на рахунку 10 "Основні засоби" Плану рахунків бухгалтерського обліку.
3. Розділ III "Повернення залучених коштів" відображає повернення коштів, залучених підприємством з усіх джерел, включаючи кошти, залучені у попередні періоди.
4. Розділ IV "Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів" відображає суму витрат підприємства на виконання зобов'язань перед бюджетом, включаючи погашення недоїмки минулих періодів, відстроченої та реструктуризовано! заборгованості зі сплати податків та обов'язкових платежів.
5. Розділ V "Покриття збитків минулих періодів" відображає спрямування коштів на покриття збитків, які виникли у підприємства в минулі періоди.
6. Розрахунок показників, які характеризують формування фінансових результатів діяльності підприємства у планованому році згідно з додатком 2 до Положення про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством, затвердженого цим наказом, здійснюється з врахуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" крім фінансових результатів від надзвичайної діяльності підприємств.
7. Перелік основних показників господарської діяльності та розвитку підприємства на планований рік, які враховуються при обґрунтування фінансового плану, визначається підприємством за погодженням з органом, що затверджує фінансовий план, з урахуванням основних показників господарської діяльності та розвитку підприємства, визначених у додатку 3 до Положення про складання фінансового плану державним підприємством.
Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування [12, 28, 32]. З цією метою доцільно складати баланс грошових надходжень (оперативний фінансовий план) (табл. 1.1).
Таблиця 1.1.
БАЛАНС НАДХОДЖЕННЯ КОШТІВ НА 2000 р.
| Місяць | Надходження | Витрати | Чисті грошові надходження (сальдо) (1)+!2) | Залишок на початок місяця | Залишок на кінець місяця (3)+(4) | Резерв | Надлишок або дефіцит (5)+(6) | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||||
| План | Факт | План | Факт | План | Факт | План | Факт | План | Факт | План | Факт | План | Факт | |
| Січень | 12 | 10 | 15 | 16 | -3 | -6 | 3 | 2 | 0 | -4 | 1 | 1 | 1 | -3 |
| Лютий | 11 | 10 | 14,5 | 15 | -3,5 | -5 | 0 | -4 | -3,5 | -9 | 3 | 2 | -0,5 | -7 |
| Березень | 19 | 17 | 15 | 15 | 4 | 2 | -3,5 | -9 | 0,5 | -7 | 3 | 3 | 3,5 | -4 |
| Квітень | 18 | 17 | 15 | 16 | 3 | 1 | 0,5 | -7 | 3,5 | -6 | 3 | 3 | 6,5 | -3 |
| Грудень | 16 | 15 | 14 | 14 | 2 | 1 | 3,5 | 2 | 5,5 | 3 | 2 | 2 | 7,5 | 5 |
Баланс надходжень коштів показує, коли у підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має потребу в них. Це дає фінансовому менеджменту можливість вкладати тимчасово вільні кошти на депозитні рахунки в комерційні банки чи інвестувати їх в цінні папери для отримання доходів, а в періоди, коли виникає додаткова потреба — забезпечити залучення коштів.
Оперативне фінансове планування полягає в складанні та використанні платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через розрахунковий, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства у банку.
У платіжному календарі відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання (табл. 1. 2).
У платіжному календарі фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємства незалежно від їх джерел та напрямків використання, тобто показано весь грошовий оборот за певний проміжок часу планового періоду.
Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансове планування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності підприємства. Він робить можливим спостереження за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позичкових та залучених коштів у плановому періоді.
Важливе місце в оперативній фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської, а також своєчасне стягнення дебіторської заборгованості.
Таблиця 1.2.
ПЛАТІЖНИЙ КАЛЕНДАР ЗА рік 2000 р.
|
СТАТТІ |
План |
Факт |
Відхилення |
| НАДХОДЖЕННЯ | |||
| Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг від основної діяльності | 9847,2 | 8847,2 | +1000 |
| Виручка від реалізації основних фондів, нематеріальних активів, непотрібних і зайвих залишків сировини та матеріалів | |||
| Надходження від реалізації цінних паперів та валюти | |||
| Дивіденди, відсотки, прибутки від цінних паперів та депозитів | 98 | 98 | +10 |
| Надходження від погашення дебіторської заборгованості | |||
| Кредити отримані | |||
| Аванси від покупців та замовників | |||
| Надходження орендної плати | |||
| Отримана безповоротна фінансова допомога | |||
| Цільові надходження | |||
| Кошти для формування статутного фонду | 543 | 443 | +100 |
| Інші надходження | |||
| Усього надходжень | 10488,2 | 9378,2 | +1110 |
| ВИДАТКИ | |||
| Платежі на задоволенням негайних потреб | 13 | 12 | +1 |
| Заробітна плата і прирівняні до них платежі | 2984,4 | 2984,4 | - | |
| Платежі в бюджет, всього: | 6473,3 | 5364,3 | ||
| у тому числі: | ||||
| акцизний збір | ||||
| податок на додану вартість | ||||
| податок на прибуток | ||||
| податок на землю | ||||
| податок із власників транспортних засобів | ||||
| інші податки та збори | ||||
| Внески в Пенсійний фонд | ||||
| Внески на обов'язкове соціальне страхування і страхування на випадок безробіття | 17,5 | 17,5 | - | |
| Інші відрахування в позабюджетні фонди | ||||
| Оплата за товарно-матеріальні цінності | ||||
Продовження табл. 1.2.
|
СТАТТІ |
План |
Факт |
Відхилення |
| Оплата рахунків за отримані послуги підрядчиків за виконання капітальних робіт | |||
| Погашення кредиторської заборгованості | |||
| Погашення термінових позичок банку | |||
| Погашення прострочених позичок банку | |||
| Погашення довгострокових позичок банку | |||
| Оплата відсотків за кредит | |||
| Авансові платежі | |||
| Орендна плата | |||
| Виплата дивідендів | |||
| Інші видатки | |||
| Платежі за векселями | |||
| Усього видатків | 9488,2 | 8778,2 | +1000 |
| Перевищення надходжень над видатками | 1000 | 1000 | - |
| Перевищення видатків над надходженнями | - | - | |
| Залишок коштів на початок року | |||
| Залишок коштів на кінець року | 1000 | 1000 | - |
На підприємстві має бути організовано повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженнями матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками, іншими учасниками ринкових відносин [6]. Необхідно періодично перевіряти дебіторську заборгованість за даними бухгалтерського обліку, звітності та інвентаризації.
Дебіторська заборгованість, утворена в межах узгодженого сторонами строку оплати, є нормальним явищем у фінансово-господарській діяльності. Дебіторська заборгованість, яка перевищує погоджені строки платежів, знижує платоспроможність підприємств. Саме тому необхідно ретельно аналізувати стан заборгованості кожного суб'єкту господарювання за такими статтями:
• розрахунки з покупцями, з підзвітними особами, з іншими дебіторами;
• бюджетні платежі, платежі із соціального страхування та оплати праці;
• векселі отримані, аванси видані.
При цьому слід враховувати реальні умови, а тому доцільно розглянути:
• який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або кількох головних боржників;
• ймовірність погашення дебіторської заборгованості, строки її виникнення, а також питому вагу простроченої заборгованості;
• питому вагу векселів у загальному обсязі дебіторської заборгованості;
Кредиторська заборгованість у складі залучених засобів займає важливе місце. Якщо кредиторська заборгованість підприємства виникає в процесі господарських зв'язків з іншими суб'єктами господарювання в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству і не може справити негативного впливу на фінансовий стан інших суб'єктів господарювання. Якщо ж кредиторська заборгованість виникла внаслідок порушення правил розрахунків та кредитування, то вона призводить до фінансових ускладнень в інших підприємств.
Прострочені платежі постачальникам найчастіше виникають тоді, коли на підприємстві не налагоджено чіткої фінансової роботи:
• оборотні кошти, заморожені в дебіторській заборгованості або в не прокредитованих банком, товарно-матеріальних цінностях;
• розмір власних оборотних коштів недостатній та не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства в них для забезпечення поточної діяльності.
Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.
Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється за допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану — балансу доходів і видатків підприємства.
Керівництво підприємства весь час знаходиться перед необхідністю вибору. Воно повинно здійснювати вибір оптимальної ціни реалізації, приймати рішення в області кредитної та інвестиційної політики тощо.
Необхідно добитися такого положення, щоб вся діяльність підприємства в комплексі була б рентабельною і забезпечила б грошові надходження в об'ємі, який задовольняє зацікавлених в результатах роботи підприємств людей (власників, кредиторів тощо). Описання очікуваних результатів економічної діяльності в майбутній період має місце при складанні бюджетів (планів) підприємства.
Як правило, розрізняють короткострокове та довгострокове планування [5]. Значення деяких з прийнятих рішень розповсюджується на дуже довгу перспективу. Це відноситься, наприклад, до рішень в таких областях, як придбання елементів основного капіталу, кадровій політиці, визначенні асортименту продукції, яка випускається. Такі рішення визначають діяльність підприємства на багато років вперед і повинні бути відображені в довгострокових планах (бюджетах), де рівень деталізованості звичайно буває досить невисока. Довгострокові плани повинні представляти собою свого роду рамочну конструкцію, складовими елементами якої являються короткострокові плани.
В основному на підприємствах використовується короткострокове планування, яке має справу з плановим періодом, що дорівнює одному року. Це пояснюється тим, що за період такої протяжності відбуваються всі ти пічні для життя підприємства події, оскільки за цей строк вирівнюються сезонні коливання кон'юнктури. По часу річний бюджет (план) можна розділити на місячні або квартальні бюджети (плани).
Неможливо виробляти загальні правила, що встановлюють ступінь деталізації бюджету. В першу чергу вона залежить від того, наскільки високий рівень надійності складних розрахунків. Крім того, на кожному конкретному підприємстві необхідно оцінити ступінь необхідності деталізації бюджетів для забезпечення координації окремих запланованих дій.
РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА її
АНАЛІЗ НА ВАТ "ХЕРСОНСЬКИЙ БАВОВНЯНИЙ КОМБІНАТ"
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" (ВАТ "ХБК") засноване відповідно до рішення Фонду державного майна від 29 лютого 1996 року №31-AT шляхом перетворення державного підприємства "Херсонський виробничий бавовняний комбінат" у відкрите акціонерне товариство та зареєстровано 16 квітня 1996 року Херсонським міськвиконкомом (свідоцтво № 3677).
Засновником відкритого акціонерного товариства є Фонд державного майна України.
Акціонерами Товариства можуть бути: державні органи приватизації, а також юридичні та фізичні особи, які набули права власності на акції Товариства у процесі приватизації, випуску нових акцій на вторинному ринку цінних паперів.
Вищим органом Товариства є загальні збори акціонерів Товариства. У період до проведення перших зборів акціонерів та придбання у процесі приватизації прав власності на акції Товариства іншими акціонерами вищим органом був засновник як єдиний акціонер.
Статутний Фонд створеного Товариства склав 35996,8 тис. грн., кількість акцій всього - 143987440 штук, номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн.
Акції розміщуються по плану, затвердженому Фондом держмайна від 17.03.98 року і у відповідності з [3, 4]:
• пільговий продаж (реалізовано) - 3,20 %;
• продаж акцій на сертифікатному аукціоні за майнові та компенсаційні сертифікати (реалізовано) - 9,83 %;
• продаж пакетів акцій по некомерційному курсу за грошові кошти під
• інвестиційні зобов'язання - 51,00 %;
• залишаються за державою - 26,00 %;
• продаж за грошові кошти через фондову біржу - 9,98 %. Станом на 01.01.98 р. продано акцій:
• пільговий продаж - 4598788 акцій (3,20 %);
• на аукціоні - 14153680 акцій (9,83 %).
Виконавчим органом Товариства є Правління, яке здійснює керівництво його поточної діяльності.
Будівництво комбінату розпочалося в 1952 році підготовкою до пуску 1-ого прядильного виробництва. Акт прийняття першої черги підписано у 1966 році.
До складу комбінату увійшли:
| Прядильно-ткацькі фабрики | 3 |
| Оздоблювальна фабрика | 1 |
| Цех товарів широкого вжитку | 1 |
| Швейних цех "Ритм" | 1 |
Відділи:
• головного енергетика;
• головного механіка;
• ремонтно-будівельний;
• транспортний;
• автоматизованої системи управління;
• збуту;
• матеріального постачання;
• житлово-комунальний.
На підприємстві діє випускне технологічне обладнання, представлене в табл. 2.1 (за станом на 01.01. 1997 р.)
Таблиця 2.1.
СКЛАД ОБЛАДНАННЯ ВАТ "ХБК"
| Обладнання | Наявність, тис. шт |
|
1. Прядильно-веретенних камер В тому числі: |
200.2 |
| а) прядильних камер БД | 64.1 |
| б) прядильно-крутильных веретен | 62.9 |
|
2. Ткацького обладнання В тому числі: |
4.9 |
| а) човникового обладнання | 1.0 |
| б) пневморапірних машин АТПР | 1.7 |
|
в) пневматичних СТБ г)Р-190 |
2.0 0.2 |
На комбінаті діє дві системи прядіння: кардна і гребінна. Для гребінної системи прядіння встановлені:
• стрічкоз'єднувальні машини фірми "Текстіма"-1576 — 7 одиниць;
• гребінночесальні машини фірми "Текстіма"-1532 —44 одиниці.
Для скорочення дефіциту сировини на ПТФ № 1 розроблена нова технологія змішаного прядіння льону та бавовни на бавовно-прядильному виробництві. Метод отримання котоніну з відходів льноволокна захищений патентом України (рішення від 14.02.1997 р. № 95073308 Держпатент України).
Для цього були придбані та освоєні дві лінії ПЛ - 150 - ПІ.
Освоєно нові види продукції на основі котоніну:
• в прядінні №20 и №20/2 — 60% льону, 30% бавовни, 10% віскози;
• в прядінні №29.4 - 60% льону та 40% лавсану. Розроблені в ткацтві з даної пряжі нові артикули тканин:
• тканина портьєрна лляна арт. №5Б0033;
• тканина льнополіефірна костюмна, арт № 5В0034;
• тканина змішана рушникова з кольоровими просновками, арт. №5В0007;
• рушники лляні, арт. № 5В0036.
ВАТ «ХБК» - сучасне підприємство з великими можливостями. Всього на комбінаті встановлено 1200 одиниць обладнання, в том числі в цехах основного виробництва - 8800 одиниць обладнання.
За останні 10 років 40% обладнання оновлено. В прядильному виробництві встановлені нові чесальні, стрічкорівняльні та прядильні машини, які дозволяють випускати пряжу різної лінійної щільності, в ткацькому виробництві - станки типу АТПР и СТБ-4-330, СТБ-2-220, СТБ-2-216, СТБ-1-180, які відповідають закордонним вимогам, а також ткацькі станки Р1-190-310, виготовлені по ліцензії фірми «Зітцер-Рюті», які дозволяють випускати широкі тканини.
Маючи перефарбувальні цехи комбінат випускає різнобарвні тканини різних артикулів та призначень — меблеві тканини, декоративні тканини, махрові вироби, інші тканини підвищеного попиту.
На комбінаті розроблено тканини, які є аналогами тих, що ввозяться до України з Росії та Прибалтики, а є такі, які випускаються тільки у нас.
Обсяг товарної продукції за 1997 рік склав 25908,4 тис. грн., темп росту у порівняльних цінах - 100,05 %.
За І квартал 1998 року вироблено:
• пряжі - 1096,3 тони (або 14,3 % від наявних потужностей), у тому числі з давальної сировини - 52,4 тони;
• суворих тканин - 3558,0 тис. п. м. (або 9,6 % від наявних потужностей), у тому числі з давальної сировини - 371,0 тис. п. м.;
• готових тканин 1981,0 тис. п. м., у тому числі з давальної сировини - 399,6 тис. п. м.
За 1999 рік вироблено продукції у порівняльних цінах на суму 21470,6 тис. грн. Темп росту до 1998 року складає 52,9 %. Робота підприємства здійснювалась за рахунок давальної сировини.
З давальницької сировини вироблено:
• 411,3 тн бавовняної пряжі, або 43,6 % від загального випуску бавовняної пряжі ;
• 1462,1 тис. п. м. суворих бавовняних тканин (23,9 %);
• 1093,6 тис. п. м. готових тканин або 16,4 % від об'єму бавовняних тканин.
Темпи по виробництву продукції у натуральному виразі до 1998 року складають відповідно: 29,2 %; 41,2 % та 46,7 %.
З 1998 року на комбінаті виник спад виробництва, який пояснюється незабезпеченістю сировиною (бавовною), продукцією виробничо-
технічного призначення, хімікатами, барвниками, подорожчанням енергоносіїв (теплоносіїв) через відсутність в Україні виробництва багатьох з вищеперерахованих матеріальних ресурсів або наявності їх виробництва в недостатній кількості.
Поставки на комбінат для виробничих потреб в 1997 році склали:
• сировини (бавовни) — 12396,0 тис.грн.;
• обладнання — 62,0 тис. грн.;
• запчастин, допоміжних матеріалів 2791,6 тис. грн.;
• барвників, текстильно-допоміжних матеріалів —248,1 тис. грн.. У зв'язку з відсутністю оборотних засобів підприємство
поповнювало свої потреби у сировині та матеріалах в основному за рахунок поставок по договорам з комерційними структурами на рівні давальної сировини (95 %). Постійними постачальниками були:
• МП "Кондор" м. Херсон;
• ТОВ "Укрос" м. Київ;
• МП "Біоніка" м. Березовиця Тернопільської обл.
За рахунок кредитів Укрсоцбанку підприємством в 1997 році були сплачені:
• на суму 73,2 тис. грн. - розробка технічної документації для обґрунтування будівництва котельні та обладнання для неї. Введення у дію власної котельні дозволило підприємству значно зменшити витрати на теплоенергію, особливо в оздоблювальному виробництві.;
• на суму 40,0 тис. грн. — бавовняне волокно.
• на суму 78,4 тис. грн. — віскозне волокно.
По бартерному обміну одержані запчастини, текстильно-допоміжні матеріали, барвники.
Реальною сировиною для виробництва в 1998 році є бавовна (3394 тон), яка одержана по кредитній лінії PL - 480/97 від американських компаній "Allenberg Cotton" та "Dunavant Enterprises, inc". У 1998 році з бавовни, яка надійшла по "кредитній лінії", вироблено 1445 тис. п. м. готових бавовняних тканин.
Таблиця 2.2.
ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ НА ВАТ "ХБК"
| Найменування показника | 1997 рік | 1998 рік | 1999 рік |
| Виробнича потужність | 147305 | 147305 | 140909 |
| Фактичний випуск т. п. м. | 5967 | 5306,8 | 7153,9 |
| Використ. вироби, потужностей, % | 4,05 | 3,6 | 5,08 |
Рівень використання виробничих потужностей по виробництву пряжі склав 3,3 %, по випуску тканин - 4,8 % (розрахунок потужностей виконаний при завантаженні устаткування в дві зміни).
2.2. Аналіз фінансового стану підприємства
Свою фінансову діяльність ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" за 1997, 1998, 1999 роки закінчив зі збитками відповідно в сумах 16491,0 тис. грн., 19336,0 тис. грн., 25309 тис. грн. Причинами цього стали невиконання плану реалізації продукції, що призвело до подорожчання собівартості продукції, а також наявність великої соціальної сфери (ЖКГ, гуртожитки).
Показники, які характеризують результати господарської діяльності, наведені у таблиці 2.3:
Таблиця 2.3.
РЕЗУЛЬТАТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
|
Показники |
Звіт 1998 року |
Звіт 1999 року |
Відхи- лення до 1998 року |
В % до 1998 року |
| Виручка від реалізації | 27889 | 29354 | + 1465 | 105,2 |
| Збиток від реалізації | 9498 | 13592 | +4094 | 143,1 |
| Балансовий збиток | 19336 | 25309 | +5973 | 130,9 |
| Використання прибутку (збитку) | 6293 | 6935 | +642 | 110,2 |
| Всього збитки (неприкриті збитки) | 25629 | 32244 | +6615 | 125,8 |
| Використання прибутку: | ||||
| - платежі до бюджету | 229 | 33 | -196 | |
| - ФРП | 86 | 204 | + 118 | |
| - ФМЗ | 459 | 640 | + 181 | |
| - ФСР | 2509 | 4020 | + 1511 | |
| - Інші ( штраф, пеня) | 3010 | 2038 | -972 | |
|
Витрати на реалізовану продукцію |
37183 | 42684 | ||
| Збитковість реалізованої продукції ( в % ) | 25,54 | 31,84 | +6,3 | |
| Витрати на 1 грн реалізованої продукції | 133,32 | 145,41 | + 12,09 | 113,8 |
З даної таблиці видно, що при збільшенні обсягів реалізованої продукції на 5,2 % непокриті збитки склали 32244 тис. грн., тобто збільшились до факту 1998 року на 6615 тис. грн. Збільшення збитків до 1998 року склалося за рахунок:
1) росту витрат, а отже і збитків на реалізовану продукцію на 4094 тис. грн.;
2) збільшення позареалізаційних збитків на 1879 тис. грн. за рахунок зміни курсу іноземних валют, що призвело до збільшення збитків на 2275 тис. грн.; зміна курсу іноземних валют збільшила у 1999 році позареалізаційні збитки на 11318 тис. грн., що склало 96,6 % у сумі позареалізаційних збитків та 35,1 % у структурі непокритих збитків. Усі позареалізаційні збитки у структурі непокритих збитків склали 36,3 %;
3) збільшення витрат за рахунок використання прибутків призвело до збільшення збитків на 642 тис. грн. за рахунок збільшення витрат у соціальній сфері (витрати за рахунок використання прибутків у загальній структурі збитків склали 21,5 %).
Збиток від реалізації в 1999 році склав 13592 тис. грн. або 42,15 % у структурі непокритих збитків. На збільшення збитків від реалізації вплинули наступні чинники:
• нарахування процентів по американському кредиту та під гарантії уряду в сумі 1345,8 тис. грн. або на 428 тис. грн. більше, ніж у 1998 році;
• збитки за рахунок реалізації продукції по цінам нижче діючих на період відвантаження, як результат переходу на нові ціни у жовтні 1998 року (по раніше укладеним договорам відвантаження продукції здійснювалось за старими цінами) збільшили збитки підприємства на суму 909,1 тис. грн.;
• збільшились витрати на обробку одиниці продукції у зв'язку з нестабільною роботою підприємства через відсутність оборотних засобів. Незабезпеченість підприємства сировиною та матеріалами призводить до простою обладнання, низького рівня використання виробничих потужностей.
За 1999 рік виробництво товарної продукції у діючих цінах клало 21409 тис. грн. Витрати на виробництво товарної продукції -5826 тис. грн. Збиток від випуску товарної продукції - 14417 тис. грн., іівень збитковості - 40,24 %.
Збитки до звіту 1998 року від товарної продукції зросли на 4284,1 тис. грн., а рівень збитку на 12,23%. За основною діяльністю (без дочірніх підприємств) вироблено продукції на суму 18604,4 тис. грн. Витрати на виробництво продукції склали 32898,1 тис. грн.
До складу собівартості за 1997 рік підприємством не були віднесені проценти за користування кредитом Укрсоцбанку. Це пояснюється тим, цо у 1996 році банком були сторновані прострочені проценти, нараховані а квітень - травень 1996 року у сумі 535,9 тис. грн., які були враховані у собівартості продукції. Подорожчання фактичної собівартості порівняно з плановою виникло по наступним статтям: у 1997 році:
• зарплата виробничих робітників на 1,7 млн. грн. (у 3,2 рази);
• відрахування на соціальне страхування на 0,3 млн. грн.(у 2 рази);
• утримання та експлуатація устаткування на 4,4 млн. грн. (у 3,5 рази);
• цехові витрати на 4,6 млн. грн. (у 3,5 рази);
• позавиробничі витрати на 0,2 млн. грн. ( у 3,4 рази).
У 1999 році:
• заробітна платня виробничих робітників на 1,7 млн. грн. (у 2,9 рази);
• відрахування на соціальне страхування на 0,6 млн. грн. (у 2,9 рази);
• утримання та експлуатація устаткування на 4,6