Xreferat.com » Рефераты по экологии » Захист навколишнього середовища, підвищення конкурентноздатності продукції

Захист навколишнього середовища, підвищення конкурентноздатності продукції

CELLSPACING=0> Найменування статей калькуляції Сума 1. Сировина й матеріали 72,00 2. Транспортно - заготівельні витрати 8,64 3. Основна заробітна плата 1518,80 4. Додаткова заробітна плата 151,88

5. Відрахування на соціальні заходи:

– відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування;

– відрахування на обов'язкове соціальне страхування;

– відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фонд зайнятості;

– відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства

534,62

41,77

41,77

16,71

6. Витрати на аренду

290,00 7. Витрати на машинний час 176,00 8. Накладні витрати 379,70 9. Собівартість 3231,89

10. Прибуток 25%

807,97 11. Ціна продажу 4039,86

6.3 Економічна ефективність НДР


Специфічною особливістю проведення розрахунків економічної ефективності НДР є їхній прогнозний характер, а також наявність невизначеності в галузі застосування й об'ємах використання результатів НДР, у рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу приладів на характеристики більше складних систем.

Економічну ефективність даної НДР розрахувати неможливо через наявність великої кількості невизначеностей. Тому приведемо якісний опис соціально-економічної ефективності НДР.

Визначимо коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР по формулі:


, (6.10)


де ri – вагарні коефіцієнт i-го ознаки науково-технічного ефекту;

ki – кількісна оцінка i-го ознаки науково-технічного ефекту.

Кількістні характеристики вагомості та класифікатор ознак наукової новизни ознак наведені в таблиці 6.5 та 6.6 відповідно.


Таблиця 6.5 - Коефіцієнти вагомості ознак

Ознака науково-технічного ефекту НДР Значення вагового коефіцієнта
Рівень новизни 0,6
Теоретичний рівень 0,4
Можливість реалізації 0,2

Таблиця 6.6 – Класифікатор ознак наукової новизни

Рівень новизни Розробки Характеристика новизни Бали
Відносно нова Результати досліджень систематизують і узагальнюють наявні відомості, визначають шляхи подальших досліджень, уперше знайдений зв'язок (або знайдений новий зв’язок) між відомими фактами, відомими об'єктами, в результаті чого знайдено ефективне рішення; розроблені більше прості способи для досягнення колишніх результатів; проведена часткова раціональна модифікація 4

По таблиці 6.7 визначаємо ознаку теоретичного рівня розробки.


Таблиця 6.7 – Класифікатор ознак теоретичного рівня

Теоретичний рівень отриманих результатів Бали
Элементарный анализ связей между фактами с наличием гипотезы, симплексного прогноза, классификация, объясняющей версии, или практических рекомендаций частного характера. 2

У таблиці 6.8 наведено термін реалізації розробки.


Таблиця 6.8 – Класифікатор ознак часових реалізацій

Час реалізації Бали
Протягом перших п’яти років 10

Коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР дорівнює:


бали.


Максимальне значення узагальнюючого показника науково-технічного ефекту - 12 балів.

Розрахуємо економічний ефект НДР по формулі:


Э %, (6.11)

Э.


Э = 60%. Таким чином, коефіцієнт показує, що проведення НДР по даній тематиці доцільно.

7 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


7.1 Загальні питання


Охорона праці – система правових актів, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних мір і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я, життя і працездатності людини в процесі праці.

Завдання охорони праці – звести до мінімуму імовірність поразки або захворювання працюючих з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.

Реальні виробничі умови характеризуються наявністю технічних або інших шкідливих, небезпечних виробничих факторів .

Основа охорони праці – нормативна дисципліна, вона вивчає виробничі небезпеки і професійні шкідливості і розробляє методи їхнього запобігання або ослаблення з метою усунення нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, пожеж.

Тема даної бакалаврської роботи – «Сертифікація систем управління навколишнім середовищем на підприємстві з виробництва питних напоїв». У даному розділі розглянемо охорону праці стосовно дослідницької роботи, яка була виконана на персональному комп'ютері в навчальній лабораторії.


7.2 Характеристика виробничого середовища в приміщенні


Приміщення, у яких проводиться розробка, повинні відповідати нормам, які розглядаються нижче. У даному розділі розглядаються питання охорони праці для співробітників, що працюють у навчальній лабораторії площею 15 м2, розташованої на другому поверсі триповерхового будинку електротехнічного корпусу НТУ «ХПІ»

Санітарні норми до навчальної лабораторії на одну людину становлять: площа – 6 м2 і обсяг повітря – 20 м3. У нашій навчальній лабораторії всі ці норми виконуються.

У дослідницькій роботі була розроблена сертифікація системи управління навколишнім середовищем. Дана розробка проводилась в навчальному кабінеті – лабораторії НТУ «ХПІ» за допомогою роботи за комп'ютером і включав етапи як власне самого аналізу: огляд літератури (електронний варіант), пошук нової інформації (ресурси Інтернету) так і оформлення, приведення до відповідного виду (створення таблиць, малюнків і т.д.).

Лабораторія – це приміщення без виділення шкідливих парів, газу і пилу.

По пожежовибуховій і пожежній небезпеці приміщення лабораторії характеризується наступними показниками:

  1. категорія В – пожежонебезпечна, тому що характеризується наявністю твердих спалених речовин и матеріалів [35];

  2. клас П-ІІ, П-ІІа, тому що приміщення містить тверді або волокнисті речовини ;

  3. дослідження проводилися в приміщенні, виконаному переважно із залізобетону, які належать до неспалених матеріалів, по ступеню вогнестійкості відносяться до ІІІ ступеня у відповідності із ДБН В.1.1-7-02 [36]

По ступеню ураження електричним струмом приміщення лабораторії згідно ПУЕ – 87 [37] відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою, тому що існує можливість одночасного дотику людини до існуючих з’єднань із землею металоконструкцій будинків і тому подібного, з одного боку, і до металевих корпусів – з іншого боку.

По характеру навколишнього середовища, приміщення лабораторії відноситься до класу нормальних, тому що в ньому відсутні ознаки властиві приміщенням спекотним, пильним й з хімічно активним середовищем.

Вимірювальні прилади відносяться до електроустановок до 1000 В, закрите виконання.

Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ), за способом захисту людини від поразки електричним струмом мають робочу ізоляцію, елемент заземлення і дріт без заземлюючої жили для приєднання до джерела згідно ПУЕ-87 [37].

Джерелом живлення ПЕОМ є трифазна чотирьохпровідна мережа з глухо - заземленою нейтралью, напругою 220 В, частотою 50 Гц, потужністю 2 кВт. Електроживлення здійснюється від електроустановки (трансформатора) з регульованою напругою під навантаженням. Напруга від мережі подається в розподільні шафи.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* [38] при проведенні аналізу, що виконується на комп'ютері, на людину впливають шкідливі і небезпечні фактори. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів наведені у таблиці 7.1


Таблиця 7.1 – Перелік небезпечних і шкідливих факторів

Найменування небезпечного і шкідливого виробничого фактора Джерело утворення фактора Характер впливу на людину Нормоване значення фактора Нормативний документ
1 2 3 4 5

Фізичні:

Підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні

Екрани й інші поверхні ЕОМ Мутагенні процеси, що виникають усередині організму

Кількість у 1 см3 повітря: позитивних іонів Ф=1500-3000, негативних іонів Ф=3000-5000

ДНАОП

0.00-3.06-80

[39]

Пряма і відбита блесткість Неправильне розташування ПК Перевтома зорового аналізатора Показник засліпленості Р=20

ДНАОП

0.00-1.31-91

[40]

Підвищений рівень шуму на робочому місці Друкована техніка, системний блок ЕОМ Загальне стомлення організму

Рівень шуму

дБА

ДНАОП

0.00-1.31-91

[40]

Вібрація (технологічна 3 “в” (комфорт)) Друкована техніка, системний блок ЕОМ Загальне стомлення організму

Віброшвидкість, м/с;

віброприскорення, м/с2;

або їх рівні.

дБА

ДНАОП

0.00-1.31-91

[40]

Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі Електрична мережа, електроапаратура Термічна, електролітична, механічна дія

I=0,6 мА

(U=220 В)

ГОСТ

12.1.002-84

[41]

Рівень електромагнітних випромінювань Монітор ЕОМ і неекранований корпус Головний біль, запаморочення, сонливість, стомлюваність

Напруженість електричного поля

Е 5 кВ/м, напруженість маггнітного поля Н 8 кА/м

ГОСТ

12.1.002-84*

[41]

Виробничий пил Статична електрика, накопичена на поверхні комп’ютера Роздратування слизової оболонки

ПДК=4 мг/м3

ГОСТ

12.1.002-84

[41]

Психологічні:

Статичні 1С

Постійна поза сидіння М’язова утома Зниження статичної витривалості на 40%

ДНАОП

0.00-1.31-91

[40]

Розумова напруга Складність завдання Загальна утома

ДНАОП

0.00-1.31-91

[40]

Емоційні перевантаження Процес роботи Перенапруга центральної нервової системи

ДНАОП

0.00-1.31-91

[40]

Перенапруга очних аналізаторів Монітор ЕОМ Головний біль

ДНАОП

0.00-1.31-91

[40]


7.3 Промислова санітарія


Продуктивність праці багато в чому залежить від умов праці на виробництві. До них відносяться: освітлення, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання. Ці параметри окремо й у комплексі впливають на організм людини, впливаючи його самопочуття.

Внутрішнє середовище приміщення визначається діючої на організм людини сполученням температури, відносній вологості і швидкості руху повітря.

Дослідницька робота відноситься до категорії легкої 1а, фізичні витрати – 90-120 ккал/год, метеорологічні умови повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 [42], приведеним у таблиці 7.2.


Таблиця 7.2 – Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт Період року

Температура t,

Відносна вологість, % Швидкість руху повітря не більш, м/с
Легка - Iа холодний 22-24 40-60 0,1
Легка - Iа теплий 23-25 40-60 0,1

Для підтримки параметрів на необхідному рівні застосовуються кондиціонування, вентиляція і центральне опалення в холодну пору року згідно СНиП 2.04.05-92 [43].

У лабораторії, де проводиться розробка системи передбачена природна і штучна (загально-обмінна приливно-витяжна) вентиляція.

Характер опалення – центральне, водяне й відповідає вимогам санітарних норм.


7.4 Виробниче освітлення


Характеристика зорової роботи з урахуванням найменшого об`єкта розрізнення в цьому випадку є високої точності, тому що об’єктом розрізнення є розмір цифр та букв на моніторі.

Раціональне освітлення є одним з найважливіших факторів у боротьбі з виробничим травматизмом. Правильна організація освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність.

Освітлення повинне забезпечувати необхідний спектральний склад світла для правильної світло передачі. Правильну світло передачу створює природне освітлення й штучні джерела світла зі спектральною характеристикою, близької до природного освітлення.

Для забезпечення нормального освітлення в залежності від точності виконуваних робіт комп'ютерний клас повинний оснащуватися природним і штучним освітленням, а також комбінованим, з огляду на напруженість очного аналізатора, згідно СНиП II-4-79 [44].

Навчальна лабораторія має природне освітлення, а планування навчального кабінету і розміщення в ньому устаткування забезпечують також бічне освітлення робочого місця природним світлом ліворуч. Віконні плетіння в приміщенні – зі стулками, що відкриваються, кватирками у верхній зоні вікна.

Природне висвітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) по СНиП II-4-79 [44]. Нормовані значення КПО (, %) для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату визначається по формулі:


, (7.1)


де - значення КЕО для III світлового клімату, складає 2 % ( для ІІІ розряду зорових робіт);

m – коефіцієнт світлового клімату (для міста Харкова m=0,9);

с – коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 1,0.

Таким чином значення КПО для природного освітлення (IV пояс):


%


У лабораторії застосовується загальне та комбіноване освітлення, як штучне джерело світла рекомендується використати люмінесцентні лампи типу ЛБ40-4 тип світильника ЛСП 01240.

7.5 Шум і вібрація


Шум – це безладне неритмічне змішання звуків різної сили й частоти. Рівень звуку в приміщенні лабораторії не перевищує 50 дБА, що є нормою для даного виду трудової діяльності.

Робота будь-яких приладів, у тому числі й електровимірювальна апаратура, супроводжується виникненням електромагнітного поля. Рівень електромагнітних полів не перевищує 1,4 кА/м – магнітне поле , 5 кВ/м – електричне поле, що відповідає ГОСТ 12.1.002 – 84.


7.6 Пожежна безпека


Поняття пожежна безпека означає стан об’єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадках його виникнення запобігає вплив на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причини, які можуть викликати пожену в розглянутому приміщенні, є: несправність електропроводки й приладів; коротке замикання електричних ланцюгів; перегрів апаратури й електропроводки; розряд статичної електрики; блискавка.

Відповідно ГОСТ 12.1.004-91* [45] пожежна безпека в лабораторії забезпечується системами протипожежного захисту запобігання пожежі й організаційно-технічних заходів.

Заходи системи протипожежного захисту є:

  1. наявність засобів повідомлення про пожежу (електрична пожежна сигналізація, телефонний зв’язок і т. п.);

  2. застосування засобів пожежегасіння (зовнішній водопровід, внутрішній водопровід);

  3. первинні засоби пожежегасіння:

- вуглекислотні вогнегасники ВВК – 2А, 2 шт. (на площі 20 м2);

- повітрянно-пінні вогнегасники ППВ – 10, 1 шт.;

- ящик з піском;

- войлок.


7.7 Охорона навколишнього середовища


Питання охорони здоров’я населення від впливу електромагнітних випромінювань має важливе медичне и соціально-економічне значення.

Джерелами електромагнітного випромінювання є передавальні радіотелевізійні й радіолокаційні станції, радіотелефонний стаціонарний і мобільний зв’язок, комп’ютери, а також високовольтні лінії електропередачі. Результати наукових досліджень показали, що електромагнітне випромінювання, створюване цими джерелами, впливає на стан здоров’я окремих людей.

ВИСНОВКИ


У роботі наведено огляд нормативної бази екологічного менеджменту. Розглянута модель системи управління навколишнім середовищем. Особлива увага приділяється опису розробки й впровадженню системи управління навколишнім середовищем на підприємстві з виробництва питних напоїв.

Дана оцінка точності й вірогідності сертифікаційних випробувань і контролю. Проведен сравнительный анализ нормативных документов по оценке качества воды. Розглянуті засоби використання методів статистичного аналізу в керуванні якістю сертифікації й проведена обробка багаторазових вимірів при оцінці якості води.

Отримані результати можуть бути використані при виробництві та сертифікації продукції в будь-яких галузях промисловості.


ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ


  1. ISO 14001:2004. Системы менеджмента окружающей среды. Требования и руководство по применению. Введен с 01.09.04.

  2. ISO 14001:1996. Системы менеджмента окружающей среды. Требования и руководство по применению. Введен с 15.04.96.

  3. ISO 9001:2000. Системы управления качеством. Основные положения. Введен с 01.10.00.

  4. ISO 19011:2002. Указания относительно осуществления аудитов системы управления качеством и экологического управления. Введен с 01.04.02.

  5. ISO 14015 Екологічна оцінка цехів і підрозділів. У розробці

  6. ISO 14031:1996. Оцінювання екологічної ефективності. Загальні вимоги. Чинний від 15.06.96.

  7. ISO 14040:1997. Оцінка життєвого циклу. Принципи й структура. Чинний від 01.10.97.

  8. ISO 14041:1998. Оцінка життєвого циклу. Мети, сфера й аналіз. Чинний від 01.01.98.

  9. ISO 14042:2000. Оцінка життєвого циклу. Оцінка впливу. Чинний від 01.11.00.

  10. ISO 14043:2000. Оцінка життєвого циклу. Інтерпретація. Чинний від 01.11.00.

  11. ISO 14050:1998. Терміни й визначення. Чинний від 01.01.98.

  12. ISO Guide 64. Посібник із включення екологічних аспектів у стандарти продукції. Чинний від 01.01.98.

  13. ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад і опис елементів, провідних вказівок по їхньому застосуванню. Чинний від 01.01.98.

  14. ДСТУ ISO 14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні провідні вказівки по принципах управління, системам і коштам забезпечення. Чинний від 01.01.98.

  15. ДСТУ ISO 14020:2003. Екологічні маркування й декларації. Загальні принципи. Чинний з 01.11.04.

  16. ДСТУ ISO 14021:2002. Екологічні маркування й декларації. Екологічні само декларації. (Екологічне маркування типу II). Чинний з 01.11.04.

  17. ДСТУ ISO 14024:2002. Екологічні маркування й декларації. Екологічне маркування типу I. Принципи й методи. Чинний з 01.10.04.

  18. ДСТУ ISO/TR 14025:2002. Екологічні маркування й декларації. Екологічні декларації типу III. Чинний з 01.10.04.

  19. ДСТУ 2195-99. Охорона природи. Обіг з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, зміст, виклад і правила внесення змін. Чинний з 01.11.99.

  20. ДСТУ 3910-99. Охорона природи. Обіг з відходами. Класифікація відходів. Порядок застосування відходів по генетичному принципі й віднесення їх до класифікаційних категорій. Чинний з 01.11.99.

  21. ДСТУ 3911-99. Охорона природи. Обіг з відходами. Виявлення відходів і надання інформаційних даних про відходи. Загальні вимоги. Чинний з 01.11.99.

  22. ДСТУ ISO 19011:2003. Настанови щодо здійснення аудитів системи управління якістю та екологічного управління. Чинний з 01.01.04.

  23. Бабина Ю.В. Экологический менеджмент/ Ю.В. Бабина, Э.А Варфоломеева. М.: ИД «Социальные отношения»: Изд-во «Перспектива», 2002

  24. Егоровна Л.Г. Проблемы и перспективы интеграции систем менеджмента// Сертификация. 2004. №2

  25. Крілова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии. Учебное пособие для вузов /Г.Д.Крылова.   3-е изд. перераб. и доп.   М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2003.   671с

  26. Бичківський Р.В. та ін. "Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник /Р.В.Бичківський, П.Г.Столярчук, П.Р.Гамула.   Львів: Видавн. нац. університету "Львівська політехніка", 2004.-506с.

  27. ДСТУ 3419-96.Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення. Чинний від 01.04.97

  28. Водний кодекс України від 06 червня 1995 року.

  29. Закон «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року, № 2918-ІІІ

  30. Сан ПиН 2.1.4.599-96. Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды централизованных систем питьевого водоснабжения. Контроль качества. Введен с 01.07.97.

  31. ДСан ПіН. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого водопостачання. 1996.

  32. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. Введен с 01.01.85.

  33. Кантере В.М и др. Потенциометрические и титрометрические приборы. – М., Машиностроение, 1970

  34. Чинков В.М. Основи метрології та вимірювальної техніки: Навч.посібн.–2-ге вид., перероб. і доп.–Харків: НТУ «ХПІ», 2005.

  35. НАПБ Б. 07.005 86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности.   Действует с 01.10.87.

  36. ДБН В.1.1-7-02. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – Чинний з 01.01.03.

  37. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. – Москва: Энергоатомиздат, 1987.

  38. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. Введен с 01.01.76.

  39. ДНАОП 0.03-3.06-80. Санітарно-гігієнічні нормі допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень.

  40. ДНАОП 0.00 1.31 99. Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ. Чинний з 01.01.00.

  41. ГОСТ 12.1.002-84. Электрические поля промышленной частоты. Введен 01.01.85.

  42. ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введен 01.01.89.

  43. СНиП 2.04.05–92. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. – М.: Стройиздат, 1992.

  44. СНиП II–4–79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – Изменения и дополнения № 205 от 04.12.85. – М.: Стройиздат, 1985.

  45. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Введен 01.07.95.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: