Xreferat.com » Рефераты по экологии » Стан захисту лісів Чернігівської області

Стан захисту лісів Чернігівської області

висота відрізняється від висоти верхнього ярусу на 20%, але не більше 50%. Різниця у запасі деревини верхнього і підлеглого ярусів повинна становити не менше 20%.

За походженням деревостани бувають природного походження, тобто такі, що з'явилися із насіння або порослі природним шляхом, а також штучного походження, тобто створених людиною шляхом висіву насіння або садінням молодих рослин.

Вік деревостану. У лісівництві і лісовій таксації загальноприйнятим є застосування для визначення віку деревостану класів віку та віднесенням їх до вікових груп. Для більшості деревних порід, що зростають у лісах України, встановлені 10-річні класи віку. Виняток становлять бук, ялиця, ялина, які зростають у лісах Карпатського регіону. Для них встановлені 20-річні класи віку. Для швидкорослих порід (тополі) - 5-річні класи віку. Класи віку прийнято позначати римськими цифрами [20].

Якщо дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості одного класу віку, такий деревостан вважається одновіковим. Штучно створені деревостани часто бувають повністю одновіковими. При більшій різниці - різновіковим. Вік дерев визначають, наприклад, у сосновому молодняку - за кількістю утворених на стовбурі щорічних гілок («лутовок»). Іноді використовують віковий бурав. Вік зрубаних дерев визначають за кількістю річних кілець на пеньку.

На практиці часто користуються для вікової характеристики деревостану віковими групами. Так, молодняком вважається насадження з моменту утворення власного пологу, формування густої хащі і до 20-річного віку. Жердняк - це густий деревостан, у якому більша кількість дерев може дати при зрубанні такий сортимент, як жердина. Середньо-віковий ліс - ліс, у якому дерева починають масово плодоносити. Достигаючий ліс має більшість дерев з рясним плодоношенням, іде активний приріст деревини. Стиглий ліс має найвищі запаси деревини високої якості, придатної для заготівлі цінних сортиментів. Перестійний ліс характеризується процесом руйнування. Деревна маса майже не приростає. Велика кількість дерев уражена хворобами, є сухостійні дерева. Такий ліс потребує заміни на молодий.

Остання вікова група визначається терміном настання природної стиглості конкретних деревних порід. Так, у найбільш сприятливих лісо рослинних умовах вона настає для насіннєвих насаджень дуба звичайного у 500-700 років, сосни звичайної - у 300-350, ялини європейської і ялиці білої - у 200-300, бука лісового - у 150-250, граба та вільхи чорної - у 100-150, у берези повислої та осики - у 60-100 років.


2.2 Бонітет деревостану


Чим кращі ґрунтово-кліматичні умови для тієї чи іншої деревної породи, тим активніше відбувається ріст дерев у насадженні та швидше накопичується органічна маса - деревини. Тому бонітет деревостану вважається показником продуктивності деревостану, адже, як було встановлено, маси деревини у деревостанах відносяться між собою так, як їх середні висоти. Проф. MM Орловим (1911) складені бонітувальні таблиці для деревостанів насіннєвого і порослевого походження, за якими визначається клас бонітету. Для цього потрібно знати середній вік і середню висоту дерево стану. Чим більша середня висота деревостану у певному віці, тим вищий і клас бонітету. За М.М.Орловим, найвищий клас бонітету Iа, а найнижчий -Vа. Як виявилося пізніше, у природі існують насадження, у яких деревостани мають як значно більші середні висоти, так і менші від передбачених М.М.Орловим.

Тому таблиця була доповнена Iа і Vа класами бонітету. У лісах України зростають деревостани за Ів і навіть Iе класами бонітету.

Повнота деревостану - ступінь щільності стояння дерев у деревостані, що відображає частку використання ними навколишнього простору. Цей показник дуже важливий не тільки для визначення запасів деревини, але і для призначення господарських заходів при лісо вирощуванні.

Розрізняють повноту абсолютну і відносну. Перша встановлюється як сума площ поперечних перерізів на висоті 1,3 м усіх дерев на площі 1 і а. Друга виражається у десятих долях одиниці. При цьому за одиницю приймається повнота зімкнутого (нормального) деревостану відповідних породи, віку, бонітету, умов місцезростання. При точному визначенні повноти виконується суцільний перелік дерев на певній площі, обчислюється сума поперечних перерізів, після встановлення її величини на га площі - співвідноситься з площею відповідної таблиці ходу росту.

На практиці іноді встановлюється лісівницька повнота деревостану за ступенем зімкнутості пологу деревостану. Співвідношення лісівницької і таксаційної повноти деревостану змінюється залежно від деревної породи, віку, умов місцезростання. Наприклад, у густих молодняках лісівницька повнота буде мати більші значення, а у стиглих насадженнях з рідким стоянням дерев, навпаки, таксаційна повнота матиме більш високі показники за лісівницьку. За повнотою деревостани поділяють на високоповнотні (0,8-1,0) середньоповнотні (0,6-0,7), низькоповнотні (0,4-0,5) та рідколісся - менше 0,3.

Густота деревостану відображає щільність заселення лісової площі деревами, характеризується кількістю дерев на 1 га. Цей показник застосовується у лісокультурній справі, при проведенні рубок догляду за лісом. Встановлюється суцільним переліком дерев на певній площі та переведенням даних на 1 га. Від густоти деревостану залежать процеси росту дерев у висоту, очищення стовбурів від гілок, сучків. У деревостанах природного походження кількість дерев спочатку може сягати десятків тисяч екземплярів на 1 га. У міру росту та формування насадження їх у стиглому віці залишається кілька сотень. Причому у одному і тому ж віці для однієї і тієї ж породи у кращих умовах (при вищому класі бонітету) дерев залишається менше, ніж у гірших. Така ж мни шомірність спостерігається, наприклад, на Східно-Європейській рівнині при переміщенні з півночі на південь та зі сходу на захід, тобто з поліпшенням кліматичних умов, кількість дерев одного і того ж віку на одиниці площі зменшується.


2.3 Структура лісових насаджень області


Ліси першої групи становлять 258,2 тис. га, площа лісів другої групи - 414,5 тис. га. Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки – 33,5 % площі, середньовікові насадження займають 47 %, пристигаючі – 14,2 %, стиглі – 5,3 % від загальної площі лісів.

Запас деревини області становить 124,2 млн. м3, з них стиглої – 7,6 млн. м3 (6,2 %). Середній запас деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель становить 189 м3, стиглих і перестійних деревостанів – 210 м3, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,1 м3.

Веденням лісового господарства в області займаються 58 постійних лісокористувачів, з них 11 державних підприємств Чернігівського обласного управління лісового господарства.


Стан захисту лісів Чернігівської області

Рисунок 2.1 Розподіл лісового фонду Чернігівської області у 2007 році (тис. га)


Розрахункова лісосіка рубок головного користування, в порівнянні з 2006 роком, збільшилася на 9,2 % і становила понад 800 тис. м3. Збільшення розрахункової лісосіки відбулося за рахунок підприємств КП «Чернігівоблагроліс». До їх розробок залучаються значні фізичні і матеріальні сили, в тому числі і лісової охорони, а відповідно не приділяється належна увага технології створення лісових культур та догляду за ними, особливо в перші роки.

Розрахункова лісосіка по головному користуванню в лісах Державних лісогосподарських підприємств затверджена на 2007 р. в розмірі 596,2 тис. м3, по лісогосподарських підприємствах агропромислового комплексу – 149,4 тис. м3, по лісогосподарських підприємствах Міноборони – 53,8 тис. м3.

В цілому, стан лісових культур в області задовільний, хоча в окремих господарствах допускаються недоліки при їх створенні: низький рівень агротехніки, відсутність належного догляду за посадками, що призводить до порушення строків переводу лісокультур в покриту лісом площу і навіть до їх загибелі.

Посадковий матеріал вирощується в лісорозсадниках лісгоспів у достатній кількості, але асортимент порід, які вводяться до складу лісових культур, дуже бідний, майже не вводяться цінні плодово-ягідні, ґрунтопокращуючі породи дерев та чагарників.

В області проводилися місячники весняної та осінньої посадки дерев, які проходили в комплексі заходів, затверджених розпорядженням обласної державної адміністрації від 29 січня 2001р. № 42 «Про проведення щорічного обласного огляду-конкурсу по благоустрою і озелененню населених пунктів».

Під час місячників висаджувались дерева, кущі, проводилась реконструкція та благоустрій парків пам’ятників, обелісків та меморіальних поховань.

Значну допомогу лісогосподарським підприємствам у створенні лісових культур здійснили учні навчальних закладів області.

За результатами місячників весняної та осінньої посадки дерев найактивніші колективи визнані переможцями огляду-конкурсу та відзначені преміями за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Останнім часом складно вирішуються питання, пов’язані із захистом лісових насаджень від шкідників та хвороб. Це вимагає щорічного вжиття широкомасштабних лісозахисних заходів, які потребують значних фінансових та матеріальних витрат, а тому вони ліквідовані заходами боротьби в поточному році лише на площі 13,5 тис. га.


2.4 Реабілітація лісів


В Україні постіймо високою є дія негативних факторів, які впливають на ліси. Вони пов'язані з природними катаклізмами останніх років, наслідками аварії на Чорнобильській АС, промисловим забрудненням, надмірними рекреаційними навантаженнями па лісові екосистеми та, вірогідно, глобальними кліматичними змінами, про які в останні роки дуже багато говорять та пишуть.

З позиції сировинних ресурсів ліси Полісся мають стратегічне значення. Тривала господарська діяльність суттєвим чином трансформувала землі лісового фонду. Особливого впливу вони зазнали у період війн. Але чорнобильська катастрофа на цьому фоні є незрівняною як за обсягами впливу, так і глибиною трансформації лісів [21].

Зараз у зоні радіоактивного забруднення знаходиться близько 3,5 млн. га лісів. Вони в цих умовах виконують функцію поглиначів радіонуклідів, утримуючи їх в різних компонентах лісових екосистем та перешкоджаючи міграції забруднювачів. Разом з цим склалися певні проблеми з традиційним веденням лісового господарства і багатоцільового використання лісових ресурсів, враховуючи ту обставину, що в регіоні Полісся зосереджено близько 40% лісів України. Вони зосереджують у собі значні ресурси деревини, не деревної сировини, диких тварин, що мають промислове мисливське значення.

Відповідно до рівнів радіоактивного забруднення фунту в лісах введено регламентацію проведення лісогосподарських заходів і визначено можливість використання тієї чи іншої продукції лісового господарства. Радіаційна ситуація в лісах буде постійно контролюватись, здійснюватиметься також контроль продукції, що випускається держлістотами.

Частину найбільш забруднених лісів повністю виключено з лісогосподарського виробництва. До 2015 р. площа забруднених лісів, виключених з лісогосподарського виробництва насаджень, зменшиться майже на 50% (до 20 тис. га). Одним з головних завдань на період до 2015 р. є здійснення комплексу заходів щодо поступової реабілітації лісів. У зв'язку з природним розпадом радіонуклідів площа забруднених лісів, в яких нині заборонено лісогосподарську діяльність, зменшиться на 22,0 тис. га до 2015 p., тобто на площі 22,0 тис. га стане можливим ведення лісового господарства.

Значна частина лісів, де обмежено використання деревини, також буде залучатися до господарчого обороту. Станом на 1987 р. площа таких лісів складала 142,3 тис. га. Внаслідок реабілітації територій станс можливим заготівля не деревної продукції лісу: дикорослих ягідних та лікарських рослин, їстівних грибів. Для заготівлі дикорослих ягід можливо буде залучити близько 166,0 тис. га, а їстівних грибів - близько 619,4 тис. га.

Для залучення реабілітованих лісових площ, що зазнали забруднення в результаті аварії па Чорнобильській атомній станції, до ресурсного використання необхідно розробити рекомендації щодо ведення лісового господарства та використання різних видів лісової продукції па цих територіях. Такі рекомендації уже є. Більше того, позитивна тенденція у зміні рівнів забруднення вимагає певної корегування таких нормативів. Тому "Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення", затверджені Міністерством з надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державним комітетом лісового господарства України у 1998 p., прийшли на зміну попереднім, термін дії яких завершився у 1997 р.

Діючі зараз рекомендації охоплюють широкий спектр проблем: від лісового насінництва та вирощування садивного матеріалу на різних за ступенем забруднення землях до розміщення пасік, заготівлі дикорослих лікарських рослин та ведення підсобного господарства на землях лісового фонду.

До екологічно кризових належать південно-східні райони України. Найбільш техногенне порушеними є екосистеми Донбасу.

Майже 40% порушених промисловістю ґрунтів України зосереджено в Донбасі - високо урбанізованому промислово розвинутому регіоні. Потужна техносфера налічує близько 900 крупних підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної, будівельної, машинобудівної промисловості. Експлуатується майже 300 родовищ корисних копалин, внаслідок чого порушено понад 24 тис. га сільськогосподарських угідь. Породними відвалами (терикони та відвали розкривних ґрунтів) зайнято 25 тис. га, з яких 4,3 тис. га відпрацьовано і підлягає рекультивації.

Одним з найбільш ефективних з економічної та екологічної точок зору способів реабілітації техногенне порушених екосистем є створення лісових захисних, озеленювальних та меліоративних насаджень на териконах та зовнішніх відвалах розкривних порід відкритих розробок доломітів і вапняків у Донбасі (щільність населення 200 мешканців на 1 км2, кількість шкідливих викидів - 365 кг на людину за рік), яке сприяє поліпшенню санітарного стану довкілля, усуненню проявів водної та вітрової ерозії, зменшенню техногенного навантаження, відновленню продуктивності і господарської цінності порушених земель, збагачує видову різноманітність рослинного і тваринного світу регіону.

Лісові насадження як постійний рослинний покрив виконують також і рекреаційні функції.

Варто переглянути відсоток участі лісової рекультивації в загальному обсязі робіт з біологічної рекультивації порушених екосистем. Раніше в нормативних документах він наближено дорівнював 12%. Основна маса порушених земель (близько 40%) підлягала сільськогосподарській рекультивації. Мала її ефективність, низький природоохоронний ефект та значна вартість цього виду рекультивації порушених екосистем, сучасний економічний стан та суспільно-економічні відносини, що склалися в державі, потребують корекції цих нормативів у бік збільшення участі лісової рекультивації та розроблення диференційованого підходу щодо напрямів та способів рекультивації.

Насадження, що зростають на порушених землях, потребують особливих заходів щодо своєї охорони, захисту та ведення господарства. Через відсутність науково обґрунтованої нормативної бази, лісовпорядкування та проведення лісогосподарських робіт (рубки догляду тощо) на рекультивованих лісових землях здійснюється за стандартними схемами, що іноді призводить до грубих помилок (визначення типу лісу, укрупнення виділів тощо) у плануванні і веденні господарства, а звідси - до зниження екологічних функцій та цінності лісу. Це особливо актуально з позиції відновлення та збереження біологічного різноманіття на таких рекультивованих землях.

Одним з ефективних засобів у відновленні порушених екосистем є застосування економічних важелів закладення в собівартість продукції часткової або повної вартості, необхідної на реабілітацію порушених підприємством екосистем, що практикувалося в колишньому СРСР на підприємствах, які видобували корисні копалини, та підвищення ролі і збільшення контролюючих прав громадських природоохоронних організацій.

Для інтенсифікації процесу реабілітації та відновлення екосистем порушених саме видобутком корисних копалин потребують узгодження з новим Земельним кодексом ряд положень, що стосуються порядку відчуження земель для розроблення родовищ та передавання рекультивованих земель землекористувачам.

З іншого боку, необхідно узаконити на державному рівні звільнення від сплати податків державні, громадські та комерційні структури, які займаються природоохоронною діяльністю в зонах екологічного лиха, та надати інші економічні пільги (отримання низько відсоткових та безвідсоткових кредитів і ін.)


РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


3.1 Використання лісових ресурсів області


Динаміка спеціального використання лісових ресурсів в лісах області в розрізі користувачів за останні 5 років наведена в табл. 3.1.

Ліміт лісосічного фонду на 2006 рік затверджений в обсязі 804,66 тис. м3. Рубками головного користування заготовлено 781,1 тис. м3 деревини (97,1 % від ліміту).

Розрахункова лісосіка по м’яко листяному господарству більшістю лісокористувачів повністю не використовується. На корені залишаються низько товарні насадження таких порід, як осика, тополя, верба, несвоєчасна вирубка яких призводить до втрати значної кількості деревини. Насадження деградують і втрачають захисні функції, а деревина свою технічну якість.

По хвойному і твердолистяному господарствах, які дають значні прибутки, ліміт лісосічного фонду використовується майже повністю.


Таблиця 1.1

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів за 2002-2006 роки

Рік Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3 Фактично зрубано, тис. м3 В т. ч. по господарствах



Хвойних Твердолистяних М’яколистяних



Розрахункова лісосіка Фактично зрубано Розрахункова лісосіка Фактично зрубано Розрахункова лісосіка Фактично зрубано
Державні лісогосподарські підприємства
2002 581,0 554,2 391,2 388,8 47,6 42,3 142,2 123,1
2003 581,0 567,2 391,2 384,8 47,6 47,0 142,2 135,4
2004 581.0 577.7 391.2 391.2 47.6 47.3 142.2 139.1
2005 596.2 574.9 396.5 391.2 55.0 48.2 144.7 135.5
2006 596,2 590,0 396,5 400,5 55,0 51,6 144,7 137,9
«Чернігівоблагроліс»
2002 59,6 46,0 4,6 3,9 3,3 0,7 51,7 41,4
2003 56,9 42,4 2,7 2,0 3,3 - 50,9 40,4
2004 49.8 41.8 2.9 2.5 1.4 0.9 45.5 38.4
2005 83.2 68.7 9.1 8.8 3.0 2.1 71.5 57.5
2006 149,4 104,0 19,4 19,1 3,5 3,5 126,5 81,4
Міноборони
2002 53,8 51,2 43,4 42,3 1,5 1,5 8,9 7,4
2003 53,8 53,1 43,4 43,5 1,5 1,4 8,9 8,2
2004 53.8 53.6 43.4 43.7 1.5 1.5 8.9 8.4
2005 53.8 52.4 43.4 43.1 1.5 1.3 8.9 8.2
2006 53.8 51.8 43.4 42.2 1.5 1.3 8.9 8.3
Інші
2003 21,1 29,7 12,5 12,8 0,4 0,4 8,2 7,7
2004 20.9 14.4 5.6 5.6 0.6 0.6 14.7 8.2
2005 36.5 29,5 3.8 3.7 0.6 0.6 32.1 25.2
2006 36,5 35.3 3.8 3.8 0.6 0.6 32.1 30,9

Відновлення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лісових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення – на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання: в ярах, на пісках. Для забезпечення відтворення вилучених запасів деревини, підвищення продуктивності лісів, з метою запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища на землях держлісфонду та на непридатних для використання в сільському господарстві землях здійснено лісовідновлення та лісорозведення на площі 4508,3 га (табл. 3.2.).


Таблиця 3.2

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень (га)


2002 р. 2003р. 2004 р. 2005 р. 2006
Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду 3325.0 3496.5 3449.9 3416.2 4508,3
В т. ч. залісення лісосік 2551.4 3096.9 3128.6 3127.7 3772,9
Переведення лісових культур у вкриту лісом площу 2171.0 2142.9 18.58.1 1824.0 2419,2
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях 218.0 142.2 100.2 - 1026,7
Створення полезахисних смуг - - - - -
Створення водоохоронних насаджень 15.0 11.0 - - -

Лісопатологічними обстеженнями, проведеними у 2006 році виявлено 61,9 тис. га лісу, пошкодженого шкідниками та хворобами, що становить 9,3 % від вкритої лісом площі.

В окремих перевірених лісогосподарських підприємствах виявлені випадки порушень «Санітарних правил в лісах України» та «Правил відпуску деревини на пні в лісах України».

Так, ДП «Ріпкирайагролісгосп» було призначено в рубку головного користування насадження, яке не досягло віку стиглості. Також в цьому підприємстві виявлено випадок перенесення діляночних стовпів, внаслідок чого було зрубано 186 дерев, не взятих до обліку.

В ході проведення операції «Новорічна ялинка» виявлено незаконну заготівлю новорічних ялинок працівниками ДП «Чернігівське лісове господарство». Матеріали направлені до правоохоронних органів.

Кожен з нас щорічно є свідком того, як на багатьох полях палає полум’я. Але це не пожежа, яка виникла внаслідок стихійних явищ, це власники, землекористувачі, орендарі земельних ділянок проводять спалювання сухої природної рослинності та її залишків, як правило, не усвідомлюючи ті негативні наслідки, що супроводжують проведення такого заходу. Крім того, вогонь з місць палів, розповсюджуючись на значні відстані, часто призводить до виникнення пожеж в лісових масивах та полезахисних смугах, знищення місць мешкання тварин та птахів, загибелі мікроорганізмів.

На жаль, взамін господарського ставлення до рослинних ресурсів, маємо спалену землю, що свідчить про низький рівень екологічної культури тих, хто це робить і тих, хто спостерігає, не вдаючись до протидії цим беззаконним явищам.

З метою попередження недопущення спалювання стерні, пожнивних решток, сухої рослинності на полях та придорожніх смугах відводу у кожному районі області проводилась широка роз’яснювальна робота в засобах масової інформації, з керівниками сільгосппідприємств та організацій.

Незважаючи на сприятливі в цілому погодні умови та заходи, що були проведені в 2006 році, стан забезпечення надійного протипожежного захисту лісів лісогосподарськими підприємствами, не можна назвати задовільним.


Таблиця 3.3

Кількість пожеж в лісах області в 2006 році

Пор. № Лісокористувачі Кількість пожеж Площа, га
1 Державні лісогосподарські підприємства 162 73,1
2 ДП «Чернігівоблагроліс» 95 135,.0
3 КСЛП “Корюківкаліс” 6 12,5
4 СЛП “Коропагролісгосп” 3 7,5
5 Військові лісгоспи 3 2,0

Всього по області 269 230,1

Проведені перевірки та аналіз пожеж свідчать про те, що основними причинами їх виникнення є необережне поводження населення з вогнем і низький рівень свідомості при дотриманні правил пожежної безпеки [10].

Розповсюдження лісових пожеж на значні території створює загрозу об’єктам господарювання, а значна задимленість повітря, що виникає при масштабних пожежах, справляє негативний вплив на здоров’я населення, флору і фауну.

В Чернігівській області спостерігається значне зниження обсягів заготівлі лікарських рослин, зумовлене як радіаційним забрудненням територій, так і виснаженням їх запасів внаслідок посилення антропогенного впливу на довкілля.

Протягом останніх років обсяги заготівлі контрольованих видів дикорослих рослин поступово зменшуються, а встановлені ліміти не використовуються.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2004 - 2006 років дозволи на використання об‘єктів рослинного світу місцевого значення не видавались в зв’язку з відсутністю заявок на заготівлю сировини лікарських рослин.

За останній час природні луки Чернігівщини мали значні зміни. Основними факторами, які викликали зміни лучної рослинності, є меліорація, заростання луків деревною рослинністю та ненормоване випасання худоби (біля великих населених пунктів).

Порушення структури лучних ценозів проявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів. Зараз відбувається трансформація справжніх та болотистих луків в торф’янисті, з переважанням щучнику, а також заміна їх сіяними травами. На територіях, віддалених від населених пунктів, переважають справжні сінокісні луки над пасовищними. В місцях інтенсивного розвитку тваринництва переважають луки-пасовища, частина з яких знаходиться на різних стадіях пасквільної дигресії. Внаслідок випасів утворюються дрібно злакові та дрібно осокові ценози.

Загальні закономірності антропогенних впливів полягають в зменшенні площ боліт та луків, викликаних осушенням та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав’яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів торф’янистих луків, розширенні площ сіяних луків.

В зв’язку з трансформацією рослинного покриву трав’яних біогеоценозів Чернігівщини, особливо актуальним постає питання завершення формування природоохоронної сітки регіону з метою внесення до її складу рідкісних та цінних лучних ценозів з групами червонокнижних та регіонально рідкісних видів.

Протягом 2006 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України підготовлена низка нормативно-правових актів та методичних рекомендацій, що стосуються зелених насаджень у населених пунктах України [10].

Аналізуючи матеріали щодо стану зелених насаджень м. Чернігова за останні роки, виникає серйозна занепокоєність з цього питання. В місті відсутня не тільки інвентаризація зелених насаджень з визначенням балансової вартості зелених насаджень, а навіть їх елементарний облік.

При наявності значного озеленення міста, що проводилось головним чином в 50 – 60-ті роки минулого століття, на сьогодні, розвиток зеленого господарства має регресивний характер. Особливе занепокоєння викликає стан зелених насаджень загального користування, догляд за ним відбувається на рівні видалення сухостійних та пошкоджених дерев, відсутній не тільки капітальний, а і поточний ремонт об’єктів благоустрою зеленого господарства. Потребує лісопатологічного обстеження і лісопаркова зона міста.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2006 року проведено 516 перевірок щодо стану рослинних ресурсів. Складено 407 протоколів, накладено штрафів на суму 20,6 тис. грн., стягнуто 19,8 тис. грн. Пред’явлено 104 позови на відшкодування збитків загальною сумою 86,5 тис. грн., стягнуто 66,8 тис. грн.


3.2 Дотримання лісового законодавства в області


Для Чернігівщини питання додержання вимог лісового законодавства мають особливу актуальність і значимість: ліси займають п’яту частину її території. Загальна площа земель лісового фонду області становить 717,7 тис. га, у тому числі вкриті лісовою рослинністю — 657, 9 тис. га.

Усього впродовж поточного року органами прокуратури області у сфері охорони лісових ресурсів порушено 20 кримінальних справ, внесено та задоволено 26 протестів, до відповідальності притягнуто 154 посадові особи, за актами прокурорського реагування відшкодовано понад 1,5 млн. грн..

Але потенційно ці цифри могли би бути більшими, бо проблем у цій сфері вистачає.

Зокрема, це масові самовільні порубки, по яких не встановлюються особи лісо порушників. За 6 місяців поточного року органами лісової охорони обласного управління лісового господарства та КП «Чернігівоблагроліс» виявлено 535 фактів самовільних порубок. Разом з тим, з них 445 фактів (83%), по яких винні особи не встановлені. Здебільшого до правоохоронних органів передаються матеріали за такими фактами незаконної порубки невстановленими особами, які виявляються в результаті ревізій. У цих випадках через задавненість встановити особи порубників вже не представляється можливим.

На території області налічується 548 пилорам. І постійно виявляються випадки діяльності цих об’єктів при відсутності окремих, або і взагалі будь-яких дозвільних документів на здійснення лісопереробних робіт. У ході прокурорських перевірок були встановлені факти, коли органами екології такі факти не виявлялись і заходи щодо обмеження, зупинення і припинення діяльності таких підприємств ними не застосовувались.

Порушуються користувачами лісових ресурсів і вимоги адміністративного законодавства при складанні протоколів. Внаслідок цього правопорушники уникають передбаченої чинним законодавством відповідальності.

Крім того, виявлені окремі факти складання фіктивних протоколів — на осіб, які не вчиняли правопорушення.

Ці та інші виявлені порушення пов’язані з неповнотою виконання відповідними органами екології, лісової охорони, виконавчої влади та місцевого самоврядування покладених на них законодавством функцій щодо державного контролю за використанням і охороною лісів, — зазначалось на колегії. Було прийняте рішення найближчим часом активізувати прокурорський нагляд на цьому напрямку, та визначено практичні кроки для такої активізації.


3.3 Природне поновлення лісових насаджень на непридатних для сільськогосподарського виробництва землях Чернігівського Полісся


В Україні лісівники приділяють велику увагу лісовідновленню та лісорозведенню як одному з найефективніших заходів, спрямованих на підвищення продуктивності й якості лісового фонду. Завдяки створенню лісових насаджень забезпечується збереження та збільшення вкритих лісовою рослинністю земель. В лісівничій практиці утворення нового покоління лісу, залежно від ступеня участі людини, може бути природним (стихійним), штучним (висівання насіння, садіння сіянців і саджанців) та комбінованим, коли на одній площі поєднується природне і штучне створення лісових насаджень [5]. Ці способи мають переваги і недоліки. Перевагами природного насіннєвого відновлення є скорочення витрат коштів і формування біологічно стійких насаджень, оскільки із багатьох тисяч сходів і підросту до рубки головного користування виживає декілька сот найсильніших дерев. Недоліком — тривалість процесу формування корінних лісових насаджень природним шляхом порівняно зі штучним їх створенням. При штучному лісовідновленні чи лісорозведенні заздалегідь можна передбачити склад насаджень і навіть використати інтродуценти, сформувати одновікові деревостани високої продуктивності з великим виходом цінних сортиментів внаслідок рівномірної повноти і доброго очищення стовбурів від гілок, а також рівномірної внутрішньої будови деревини [3].

Лісогосподарські підприємства України застосовують здебільшого штучне створення лісових культур. Проте на староорних землях, які не використовувались тривалий час, відбувається заліснення території природним шляхом.

В обстежених нами насадженнях природного насіннєвого походження за складом переважають чисті березняки. Соснові лісостани сформувались лише на територіях, поблизу яких немає материнських березових насаджень. На сирих і мокрих типах умов місцезростання формуються чорновільхові лісостани. У свіжих суборах за бонітетом переважають насадження першого класу, проте трапляються лісостани як Іб, так і ІІІ класів (табл. 3.4).


Таблиця 3.4

Характеристика насаджень природного походження за 2007 рік

№ п/п Склад насаджень Вік, років ТУМ Клас бонітету Повнота Таксаційні показники






елемент лісу висота, м діаметр, см сума площ перерізу, м2 запас, м3/га
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 10Бп 14 В4 3 0,74 Береза 6,2 4,5 7,37 29,1
2 10Сз 6 В2 1 0,72 Сосна 2,4 3,3 3,67 7,4
3 10Бп 9 В2 2 0,72 Береза 5,2 2,6 4,85 16,8
4 10Бп 10 В2 1 0,56 Береза 5,5 3,0 5,42 28,4
5 10Бп 10 В2 1 0,74 Береза 5,2 2,9 5,42 24,5
6 10Бп 10 В2 1 0,52 Береза 4,9 2,7 5,05 19,3
7 10Сз 19 В2 1 0,64 Сосна 8,9 7,0 16,24 85,2
9 10Сз 10 В2 1 0,66 Сосна 4,2 4,2 6,78 20,4
17 10Бп 25 В2 1 0,78 Береза 12,2 8,0 16,22 102,4
18 10Бп 13 В2 1 0,63 Береза 6,3 3,3 8,01 41,9
20 10Бп 9 В2 1 0,74 Береза 4,5 2,3 6,04 21,3
21 10Сз 9 В2 1 0,67 Сосна 3,9 3,8 6,16 13,6
32 10Бп 8 В2 1а 0,68 Береза 5,5 3,2 5,32 21,3
34 10Бп 14 В2 1б 0,77 Береза 9,4 5,7 12,78 68,1
35 10Влч 13 С4 2 0,77 Вільха 8,5 6,7 9,44 42,7
39 10Бп 14 В2 1 0,79 Береза 7,7 4,1 10,78 50,1
41 10Сз 7 В2 3 0,79 Сосна 2,5 2,8 2,60 5,9

Успішне природне поновлення відбувається у багатьох типах лісу, але цьому процесу часто перешкоджають різні екологічні фактори. В деяких типах лісу природного поновлення не буває зовсім або виростають тільки насадження другорядних порід, тому на таких ділянках лісівники змушені відновлювати насадження штучно. Успіх природного відновлення деревних порід залежить від наявності насіння, умов його проростання і подальшого росту та розвитку самосіву. Отже, треба знати особливості поновлення лісу, вміти оцінити його і з найменшими витратами поновити лісостани [6].

Помітно впливає на природне відновлення лісу стіна материнського насадження. Насіння берези повислої поширюється на більшу відстань, кількість її рослин на одиниці площі перевищує кількість природного поновлення сосни. Так, на відстані до 100 м від материнського насадження кількість самосіву сосни сягає 1-5 тис. шт./га, а берези — 3,7-7,6 тис. шт./га. На більшій відстані кількість самосіву сосни різко зменшується і дорівнює 0,4-1 тис. шт./га, на відміну від берези, яка на відрізку 100-160 м становить 1,2-3,7 тис. шт./га, а більшій 160 м — 0,1-1,2 тис. шт./га.

Самосів сосни поширюється на відстань до 200 м, а берези — до 300 м від стіни лісу (рис. 3.1). Значною мірою це пов’язано з тим, що дерева сосни звичайної, розташовані на вільному місці або на узліссі,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: