Xreferat.com » Рефераты по экономике » Економічна теорія

Економічна теорія

зниження цін окремим виробником та збільшення обсягів продажу, чи то підвищення цін за рахунок обмеження пропозиції певним чином впливають на загальну динаміку цін у галузі. Однак слід враховувати, що результати цього впливу багато в чому будуть залежати від реакції на дії одного учасника ринку з боку інших виробників.

4. Вступ у галузь нових виробників дещо обмежений.

Ринок праці

Запаси праці в економіці вимірються показником робоча сила: це працездатне населення, тобто кількість людей, які досягли певного віку ( в Україні 16 років) і працюють або хоча й не мають роботи, то шукають її чи очікують, що їм запропонують роботу. Ринок праці - ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою працю, а фірми - виробники товарів та послуг ( працедавці) - потребують її. На ринку праці встановлюється ціна праці - ставка заробітної плати - та обсяг використання праці. Працедавець - це фірма, яка, виходячи із попиту на свою продукцію, утворює вторинний попит на працю та надає можливість найманим робітникам працювати і отримувати заробітну плату. Харктернстика досконало конкурентного ринку праці Аналіз функціонування ринків факторів виробництва здійснюється за тими ж принципами, що й ринків продукції. З урахуванням типу ринкової структури досліджується, як формується попит на фактори (індивідуальний і ринковий), які чинники його визначають; як формується пропозиція факторів (індивідуальна і ринкова) і які чинники визначають цю пропозицію

Щоб ринок фактора вважався повністю конкурентним, фірма повинна бути також конкурентною і на ринках готової продукції. Вважається, що всі учасники ринку факторів поводять себе раціонально і максимізують кожний власну вигоду: власники факторів - доходи від їхнього продажу; фірми купують фактори за такими цінами і в таких обсягах, щоб максимізувати прибуток від продажу готової продукції.

Якщо припустити, що для ринкових попиту і пропозиції фактора (наприклад, праці) діють закони попиту і пропозиції, то відповідні криві попиту і пропозиції на конкурентному ринку праці дають змогу визначити рівноважні ціну фактора - ставку заробітної плати, pl =ple і обсяг праці, L=Le


Економічна теорія


Конкурентна фірма, що має потребу в послугах праці, не може наймати робітників за ставками, які відрізняються від ринкового рівня рLе, тому що вона є ціноодержувачем, тобто не впливає на ринкову ставку.


33. Ринок капіталів


Капітал- це виробничі ресурси тривалого користування , тобто будь-які створені блага . що використовуються у вир-ві інших благ.

Процент - це чистий доход (прибуток), який отримує власник капіталу (позичкових грошей) внаслідок їхнього використання протягом певного проміжку часу (року).

Альтернативною вартістю інвестицій є процентна ставка - ціна одиниці фінансових ресурсів, що використовується протягом року.

Ринок капіталу - це ринок чи група пов'язаних ринків, на яких капітал у фінансовій формі позичається на різний термін (короткий, довгий або взагалі невизначений, як у випадку з акціями) І на різних умовах; на кожному ринку існує свій рівень процентної ставки.

Окремі ринки капіталу досить пов'язані між собою, через те шо для вкладників і позичальників існує можливість переходу з ринку на ринок, а бажання переходити залежить від умов отримання кредитів і доходності операцій. Тому для спрощення можна вважати, що існує єдиний ринок капіталу.

В лекції розглядається проста модель ринку капіталу, а саме - модель ринку позичкових коштів. Учасниками цього ринку є фірми, які формують інвестиційний попит на позичкові кошти dk, що необхідні для створення нового капіталу, а також домогосподарства, які формують пропозицію позичкових коштів sk, тобто пропозицію фінансових ресурсів за рахунок власних заощаджень (puc.la). На цьому ринку (який розглядатиметься лише в умовах досконалої конкуренції) утворюється ринкова процентна ставка re як рівноважна ціна позичкових коштів та рівноважний обсяг позичкових коштів Ке


Економічна теорія

Рис. 1. (а) Конкуреитиий ринок інвестиційних ресурсів (S) Попит конкурентної фірми на інвестиційні ресурси ма конкурентному ринку


Тривалий період користування капітальними благами є принциповою особливістю цього фактора виробництва.

Отже, для прийняття рішень щодо доцільності інвестицій і розподілу їх у часі виникає потреба попередньо звести витрати і вигоди від здійснення інвестиційного проекту до одного періоду.

Рівноважна ринкова ставка процента встановлюється тоді , коли ринкові обсяги попиту і пропозиції позичкових грошей збігаються і відсутня тенденція до зміни ставки та обсягу інвестицій за інших рівних умов.

34. Ринок землі


Природні ресурси под-ся на ті що відтворюються і ті що не відтворюються (нафта, природній газ). Через обмеженість земельних ресурсів попозиція є абсолютно нееластичною, тобто крива пропозиції землі є вертикальною лінією.


Економічна теорія


Попит на землю. Фактори впливу на попит на землю

Попит на землю визначається цінністю землі для корисгувачів. На цінність землі сільськогосподарського призначення впливає якість грунтів , клімат. Отже. чинники, які визначають попит на продовольство і стан рівноваги на ринку продовольства, прямо впливають на сільськогосподарський попит.

На цінність земель несільськогосподарськоіо призначення головним чином впливас її розміщення - цінність землі порівняно вища у містах, ніж у сільській місцевості, і надзвичайно висока в центрі великих міст.

Отже - криві попиту па землю є спадними, тому що при збільшенні обсягів використання земельних ресурсів доводиться залучати все менш прибуткові ділянки землі. Знову ми зустрічаємось із дією закону спадної граничної продуктивності факторів виробництва. Крива несільськогосподарського попиту також є спадною, тому що зв'язана головним чином з місцем розташування. І тут також є свої обмеження, тому що приходиться використовувати не тільки землі в центрі міста (наприклад, для житлового будівництва й офісів), але і на окраїнах. Крива сукупного ринкового попиту на землю утворюється як горизонтальна сума кривих сільськогосподарської о га несідьськогосподарського попиту .

Економічна рента - це плата за ресурс , пропозиція якого строго обмежена. Земельна рента – це плата за використання землі й інших природних ресурсів, пропозиція яких строго обмежена


37. Макроекономічні показники в сис-мі нац-х рах-в


Система національних рахунків (СНР) - це система взаємопов'язаних показників і класифікацій, які використовуються для описування та аналізу найзагальніших результатів і аспектів економічного процесу па макрорівні. СНР сформульована в категоріях і термінах ринкової економіки, її концепції та визначення передбачають, що економіка, описана за її допомогою, функціонує на основі дії ринкових механізмів та інститутів.

Головним показником при розробці СНР, основним показником результатів економічної діяльності на макрорівні є валовий внутрішній продукт (ВВТ), який характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями та установами в поточному періоді на економічній території країни.


Економічна теорія


Розглянемо особливості та приципи розрахунку макропоказників у СНР.

І. Перша особливість полягає в тому, що в СНР існує відмінність між національною та вітчизняною "основами" реєстрації показників. Тому й розрізняють показники валового внутрішнього продукту та валового національного доходу (проце йшла мова в попередньому параграфі).

2. Друга особливість, друге правило, яке закладене в основу розрахунків макроекономічних показників, - це рівність доходів і витрат. Це правило випливає із замкненості економічної системи і стверджує, що всі витрати на купівлю товарів І послуг неминуче є доходами виробників цієї продукції. Виходячи з такого правила, будь-яка дія, що впливає на витрати, мусить обов'язково відбитися на доходах, і навпаки — все, що впливає на доходи, надалі відбивається на витратах.

3. Наступний принцип - це чітке розмежування категорій запасу і потоку.

Четверта особливість полягає в тому, що при вимірюванні випуску важливо уникнути подвійного рахунку -ситуації, коли одна й та сама операція може бути врахована двічі. З цією метою в СНР вирізняють такі поняття:

При розрахунку ВВП враховується вартість кінцево, продукції. і віднімається вартість проміжних товарів і послугю.

5. П'яте питання, яке заслуговує на увагу: в СНР для розрахунку загальної вартості виробництва використовують ринкову ціну товарів і послуг. Та оскільки певні товари і послуги не продаються на ринку і не мають ринкової ціни, то для їхньої оцінки застосовують умовно нараховану, або імпутовану вартість.

Одна із сфер, де застосовують Імпутування, - домашні господарства. Наприклад, людина, що орендує житло, платить орендну плату, яка входить в рахунки ВВП як доходи власника будинку і як витрати тієї людини, котра це житло орендує. Проте значна кількість людей проживає у власних будинках; зрозуміло, що вони не сплачують орендної плати, хоча й користуються такими само послугами, що й люди, які житло орендують. Тому, аби врахувати цей обсяг послуг, у ВВП внесено "оренбну плату", яку власник будинку ніби сплачує сам собі.

Ринковою ціною такої послуги є сума орендної плати, яку власникові будинку довелося б сплатити за умови, якби він орендував аналогічний будинок, або якби його будинок дійсно здавався в оренду. Це є 'імпутована рента, І вона входить у рахунки ВВП і як витрати, і як доходи власника будинку.

ВВП за витратами= видатки на спожив домогос(С) + інвестиційні видатки фірм (Ід)+ держ видатки на тов і посл (Ст.) + видатки іноземців (NE)

ВВП за доходами= W + R + i + P + платежі не пов’язані з витр дох + поправки

ВНП за витр= C+Ig+G+Xn

C- споживчі витр ; Ig- валоі приватні інвестиції ;G- держ витр ;Xn- чистий експорт

ВНП за доходами= W+R+ I + p +A+Tн

W- зар плата ; R- рента ; I- процент; Р-прибуток ; А – амортизація


38. Нац-не багацтво і його структура


Нац баг-во є сукупністю всіх балг , що знаходяться у розпорядженні сус-ва, країни. Найважливішою ознакою НБ є застосування при його створенні суспільної праці.. Джерелами СБ є праця і природа.

Національне багатство складається з двох частин: матеріальної та нематеріальної. До першої належать:

-створені людиною матеріальні фонди, шо поділяються на основні (засоби праці) та оборотні (предмети праці); основні фонди, що функціонують у соціальній сфері; - природні ресурси. До другої - духовні цінності, шо знаходяться у розпорядженні суспільства.

Облік національного багатства України здійснюється за методом прямого підрахунку (дані інвентаризації, бухгалтерська та статистична звітність). Враховуються такі чинники: - основні та оборотні виробничі фонди, тобто фонди матеріального виробництва, що складаються із засобів праці (машин, устаткування, транспортних механізмів, будівель виробничого призначення тощо) і предметів праці, які пройшли обробку (сировина, паливо, матеріали); - невиробничі фонди суспільства, тобто основні фонди соціальної сфери, до яких належать житловий фонд та фонди культурно-побутового призначення, що е власністю державних, колективних та громадських організацій;

- особисте (споживче) майно населення (в тому числі й житловий фонд) та засоби виробництва, що перебувають у його власності. Крім того, до цих чинників належать товарні запаси виробничого призначення на підприємствах сфери матеріального та нематеріального виробництва;

- державні резерви, в тому числі й страхові; - золотий та валютний запаси: - матеріальні запаси для потреб оборони; - природні ресурси, наявні у виробничому процесі, -сільськогосподарські угіддя, ліси, корисні копалини, гідроенергетичні ресурси.

Зміст складових частин національного багатства та частка іх не залишаються незмінними.


39. Економічн відтворення сутн-ть види


Відтворення є ніщо іншим як безперервність, повторюваність вир-ва.Розрізняють два види відтворення: просте й розширене. Просте означає, що виробництво з року в рік повторюється в незмінних масштабах. Це може відбуватися за умов, коли вся створена додаткова вартість буде використовуватися на задовсдення особистих потреб товаровиробника. Розширене відтворення передбачає, що виробництво з року в рік повторюється у зростаючих масштабах. Це можливо лише за умови, коли частина додаткової вартості буде використовуватися для нагромадження. Отже, розширене відтворення передбачає розподіл додаткової вартості на дві частини: частина відходить в особисте споживання (фонд споживання), а частина йде на додаткове придбання засобів виробництва та робочої сили (фонд нагромадження).Тільки розширене відтворення забезпечує постійне збільшення обсягів виробництва, а цим самим більш повне задоволення зростаючих потреб суспільства. Тому просте відтворення не є характерним для людського суспільства, Воно може бути лише як окремий епізод, а не як постійно діюча форма суспільного виробництва.

Економічна теорія

ФС- фонд споживання ; ФН- фонд нагромадження


40. Циклічність як форма економічного розвитку


Економічний цикл — рух виробництва від початку поперед/ до початку наступної кризи.

Криза — головна фаза економічного циклу, що супроводжуєтьс різким скороченням обсягів виробництва, зростанням безробітті накопиченням товарів у сфері торгівлі та Ін.

Депресія — застій у розвитку народного господарства.


Економічна теорія

Пожвавлення - зростання виробництва в обсягаг які були досягнуті перед кризою. Піднесення – швидке зростання вир-ва яке супроводжується скороченням безробіття, розширення обсягів кредиту та ін.

41. Зайнятість безробіття


1) зайняті – цеті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу , а також ті , що мають роботу, але тимчасово не працюють ють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії нале-жять і ті, хто зайнятий неповний робочий день;

2) безробітні - ті, хто не має роботи, але активно шукає ЇЇ або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Конкретніше: людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом критеріям, які мають місце одночасно: • "без роботи"; • "робить активні спроби знайти роботу"; • "готова відразу ж стати до роботи". Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активне населення в даний момент часу;

3) особи поза робочою силою, або економічно неактивне населення - це перш за все люди у віці до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах (наприклад, психіатричних диспансерах, лепрозоріях, виправних закладах тощо); до цієї категорії належать і особи, що вибули зі складу робочої сили, " дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють І не шукають роботи (навчаються, перебувають на пенсії, надто хворі; щоб працювати, або просто не шукають роботи).

Таким чином,


Населення ~= Робоча сила + Особи поза робочою силою

Робоча сила = Зайняті +- Безробітні


Рівень безробіття визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили. Позначається буквою u і вимірюється у відсотках: u= (Безробітні: Робоча сила) х 100%

Рівень іайиятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старше; Рівень іайняюсті = (Зайняті: Особи у віці від 16 років і старше) ж, 100%

Економісти розрізняють три види безробіття:

- фрикцішіе;

- структурне;

- циклічне.


42. Зарплата сутність та види


Зарплата - це грошовий вираз вартості й ціни товару робоча сила та частково результативності функціонування робочої сили.

Заробітна плата Існує у двох основних формах: почасовій і відрядній.

Почасова заробітна плата — оплата вартості та ціни робочої сили за її функціонування впродовж певного робочого часу.

Для визначення рівня оплати робочої сили визначають погодинну ставку заробітної плати, яка має назву "ціна праці".


денна вартість

Ціна робочої сили =______________________________

середня тривалість робочого дня


Відрядна або поштучна заробітна плата — оплата вартості й ціни товару робоча сила залежно від розмірів виробітку за одиницю часу.

Тарифна система заробітної плати — система, яка залежить від безперебійно! роботи устаткування, від складності праці, вираженої відповідним тарифним розрядом і ставкою. Тарифні ставки використовують таким чином, щоб стимулювати працівників до підвищення якості продукції, оволодіння суміжними професіями та Ін. Преміальні системи заробітної плати — системи, які пов'язують тарифні ставки з нормами витрат праці певною фуикціональ ною залежністю. їх застосовують там, де робота має характер одноманітних операцій, може бути виміряна й виконується в темпі, який підлягає контролю окремої особи або групи працівників.


44. Сукупний попит і сукупна пропозиція


СП (AD) – це величина обсягу продукції яку готові купити за кожного рівня цін макроекономічні суб’єкти

СП- це заплановані витрати усіх макроекономічних суб’єктів

Сукупна пропозиція (AS)- це обсяг товарів і послуг , які фірми готові виробити та продавати протягом року за кожного рівня цін.


Економічна теоріяЕкономічна теоріяР AS

Економічна теоріяЕкономічна теорія


Економічна теоріяЕкономічна теорія

АS (короткострокова) довгострокова


Водночас сукупний попит і сукупна пропозиція залежать і від інших, конкретніших факторів: рівня доходів населення, рівня та темпів зростання цін, обсягу заощаджень і нагромаджень» податкової діяльності держави, закупівлі нею певної частини товарів, обсягу експорту та імпорту.

З погляду матеріально-речового змісту сукупний попит складається зі споживчого (товари широкого вжитку і предмети розкоші) та інвестиційного (засоби виробництва). З погляду вартісного змісту сукупний попит може не збігатися з розмірами доходів населення: він може бути і більшим, і меншим залежно вігі того, яка частина доходу вилучається з обігу та перетворюється на заощадження або, навпаки, вилучається із заощаджень і стає частиною сукупного доходу.

45. Споживання заощадження та інвестиції


Споживання — сума грошей, які витрачають люди на придбання матеріальних благ 1 послуг для задоволення власних потреб (фізіологічних, соціальних 1 духовних).

Обсяг і структура споживання формуються насамперед у домашньому господарстві, в сім'ї. Після сплати податків у сім'ї залишається дохід, який переважно витрачається на споживання, а частина, що залишається, — на заощадження. Згідно з обґрунтованим Дж.Кейнсом законом, із зростанням доходів людей зростає споживання, але не такою мірою, як зростає доздд. Конкретизацією цього закону є широко вживані в західній економічній літературі поняття "гранична схильність до споживання" (що означає частку споживання в кожній додатковій грошовій одиниці доходу сім'ї) і "середня схильність до споживання" (що означає зменшення співвідношення між споживанням і доходом із зростанням останнього).

Загалом споживання залежить від розміру доходу та податку, рівня цін, відсоткової ставки (хоча цей фактор, на думку Дж.Кейн-са, незначним чином впливає на обсяг і структуру споживання), відсотків по заощадженню, стабільності грошової одиниці, розміру нагромадження. Заощадження залежать від стану економіки (у періоди спадів І криз вони скорочуються), доходів населення чим вищий дохід» тим більша ймовірність, що певна його частина буде заощадження), політики держави щодо інфляції, стабільності грошової системи, наявності пенсійних гарантій для трудящих. Заощадження — відкладений попит, або частина доходу, що залишається у розпорядженні, за вийнятком витрат на особисте споживання. Заощадження •здійснюють домашні господарства і підприємства (фірми, компанії) та організації. Заощадження залежать насамперед від величини доходу, а отже, е функцією доходу. Тому збільшення заощаджень зменшує і споживання, і нагромадження і навпаки. Інвестиції залежать насамперед вія величини відсоткової ставки, а отже, е функцією останньої. Крім того, вони залежать від стану економіки, стабільності грошового обігу, перспективи попиту на нову продукцію, рівня відсотків на вклади і кредити, розміру податків, вартості основних факторів виробництва — сиро вини, обладнання, робочої сили, терміну окупності, величини прибутків тощо. Інвестиції- це вкладення у розвиток виробничих відносин на основі постійного вдосконалення продуктивних сил.


46. Інвестиції і нагромадження капіталу


Одним з напрямів використання національного доходу є нагромадження. Отже нагромадження - це використання частини додаткового продукту для розширення виробництва або його капіталізація, А сума додаткового продукту, виділена для нагромадження в процесі розподілу та перерозподілу національного доходу, утворює фонд нагромадження.

Нагромадження передбачає: по-перше, збільшення виробничих І невиробничих фондів; по-друге, використання у виробництві додаткової робочої сили, її підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації. Нагромадження здійснтоється в певних конкретних формах.

1. Виробниче нагромадження - це розширення обсягів виробництва, засобів виробництва к покращення їх якості.

Нагромадження споживчого призначення (невиробниче) -це збільшення виробництва предметів особистого й суспільного споживання або покращення Їх якості нагромадження споживчого призначення

Приріст резерів і страхових запасів

Інвестиції, або капіталовкладення, - це вартість доданих упродовж року до національного капіталу машин, устаткування, виробничих будівель, житлових будинків тощо. Розрізняють, валові й чисті інвестиції. Валові інвестиції – Ї - це вартість усіх машин, фабрик, будинків, споруджених протягом року, включаючи ті, які просто заміщують старі капітальні блага, що зносилися. Однак валові інвестиції не є точним вимірником збільшення капіталу країни. Вони включають амортизацію, або вартість зношених капітальних благ. Такий підхід справедливий і для капіталу. Щоб визначити чистий приріст капіталу- потрібно з валових інвес-тицїй вирахувати вибуття капіталу у вигляді амортизації.

Отже, чисті Інвестиції дорівнюють валовим інвестиціям мінус амортизація.


48. Господарський механізм сутність, структурні елементи


Крім цих найважливіших функцій, господарський механізм виконує Й другорядні, наприклад, стимулювання науково-технічного прогресу, раціональне використання ресурсів тощо.

Якщо узагальнити основні функції господарського механізму, то він повинен забезпечити ефективну взаємодію всіх елементів економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних і виробничих відносин) в усіх сферах суспільного відтворення, а також усіх компонентів кожного з названих елементів.

Характеризуючи господарський механізм, слід зауважити, що процес взаємодії всіх елементів економічної системи два століття тому здійснювався переважно через ринок, через механізм попиту та пропозиції, періодичні економічні кризи, конкурентну боротьбу тощо. Отже, такий ринковий механізм був ядром господарського механізму того часу; зв'язки між сотнями тисяч дрібних капіталістичних та дрібнотоварних підприємств відбувалися переважно за допомогою ринку І виявлялися як відносини конкуренції. Основними методами і важелями державного регулювання є податкове, фінансово-кредитне, грошове та інше регулювання, проведення активної амортизаційної політики тощо. Основні форми, в яких реалізуються закони планомірного і пропорційного розвитку, — державне регулювання, планування, прогнозування й програмування економіки. Таким чином, можемо дати повне визначення господарського механізму.

Господарський механізм — система основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини, формування її потреб, створення системи стимулів узгодження економічних інтересів основних класів, соціальних груп.


50. Теорії ДРЕ


В другій Пол ХVI ст. розв-ся і досягає розківту в XVII ст. так званий пізній меркантилізм (Т. Мен - Англія, А. Серра - Італія, А. Монкретьсн - Франція та Ін.).

Держава, як стверджували прихильники пізнього меркантилізму, тим багатша, чим більша різниця між вартістю вивезених із країни і завезених у неї товарів. Пропонувалися два способи домогтися цієї різниці. По-перше, за рахунок вивезення виробів своєї країни, причому дозволялося тільки вивезення готових виробів (від їхнього продажу отримується більше грошей, ніж від вивезення сировини), заборонялося ввезення предметів розкоші. По-друге, така різниця могла бути забезпечена за рахунок посередницької торгівлі, для чого дозволялося вивезення грошей за кордон- При цьому висувався принцип: купувати дешевше в одній країні, продавати дорожче - в іншій. Для формуваннія активного торгового балансу і захоплення зовнішніх ринків уряд повинен був регулювати ввезення шляхом обкладання митом іноземних товарів і заохочувати вивезення, видаючи, зокрема, премії організаторам підприємств, продукція яких користувалася великим попитом на зовнішніх ринках. З цією метою, а також для того, щоб звільнити країну від необхідності імпортувати промислові вироби, пропонувалося заохочувати розвиток промисловості, особливо мануфактурної. Ідеї меркантилізму стали теоретичного базою державної політики, яка одержала назву протекціонізму, спрямованої на заохочення вітчизняної економіки, її захист від іноземна конкурентів, на розширення зовнішніх ринків. Із завершенням етапу первісного нагромадження капіталу теорії меркантилізму втрачають колишню популярність. Новий час вимагає нових ідей, торговий і особливо зростаючий промисловий капітал жадають звільнення від державної опіки. У працях економістів усі частіше зустрічається різка критика позицій меркантилізму. Всебічне обгрунтування нових поглядів економічного лібералізму дали творці класичної школи політичної економії А. Сміт (1723-1790) і Д. Рікардо (1772-1823).

В основі вчення Сміта, викладеного в книзі "Дослідження про І природу і причини багатства народів" (1776 р.), лежало уявлення про економічні закони, які діють подібно законам природи і визначають розвиток суспільства. Йому була близька ідея "природної гармонії" (рівноваги), що встановлюється в економіці стихійно при відсутності зовнішнього (державного) втручання і с оптимальним режимом функціонування ринкової економічної системи Сміт називав таке природне функціонування економіки принципом "невидимої руки", а роль держави обмежував функцією "нічного сторожа" - підтримки порядку, охорони і захисту приватної власності і конкуренції- "Свобода . підприємництва", "свобода торгівлі" - ці принципи замінили і в теорії, і в політиці ідеї державного протекціонізму. Д. Рікардо був також прихильником всілякого обмеження втручання держави в економіку Сміт і Рікардо вважаються творцями теорії і політики фрітредерства (від анг- свобода торгівлі). Вони представляли цю політику як ідеальну, завжди вигідну всім країнам І народам- Однак найбільш повне втілення вона знайшла у Великобританії середини XIX ст. У книзі "Печатки політичної економії і оподаткування" (1817 р.)

Велика група вчених, очолювана М-Д. Кондратьєвим (1892-1938), розвивала висловлену раніше М.І.Туган-Барановським (1865-1919) ідею про те, що будь-який суб'єктивний вплив на економіку повинен погоджуватися з закономірностями ринкової система М-Д-Кондратьєв наполягав на необхідності прискорення розвитку економічної науки з метою глибокого дослідження, насамперед динамічних закономірностей розвитку господарства і прогнозування його тенденцій і перспектив. Він вважав, що внутрішні закони розвитку ринку пізнавані, і механізм саморегулювання, закладений у ринкових відносинах, можна і потрібно використовувати й у механізмі державного управління народним господарством. НеокласнчииЙ напрямок висунув у XX ст. чимало видатних учених. Серед них - засновник напрямку англійський економіст А. Маршалл, американці Е. Чемберлин, Л- Мізес, Ф. Хайс-к, М. Фрідмеи (два останніх - лауреати Нобелівської премії). Основи кейнсіанського напрямку економічної думки були закладені анг економ Кейнсом у праці “ Заг-на теорія зайнятості процента і грошей” (1936) Як і неокласики економісти цього напрямку є прихильники ринкової економіки . Однак оцінка можливостей цього механізму в них інша . З цієї причини відрізняється і точка зору на місце , роль, та функції держ в економіці. На відміну від мікрок-го підходу неокласиків кейнсіанці у дослідженні явищ екон-го життя віддають перевагу застосуванню макрос-го підходу.


51. Методи ДРЕ


методи ДРЕ –це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов для їхнього ефективного функціонування відповідно до напрямків державної економічної політики. Кожен метод грунтується на використанні сукупності інструментів (регуляторів, важелів). Методи державного регулювання економіки класифікуються за двома ознаками: за формами впливу та засобами впливу. За формами впливу методи державного регулювання економікир поділяються на дві групи: - методи прямого впливу; - методи непрямого впливу - Залежно від засобів впливу виділяють наступні методи:

- правові; - адміністративні; - економічні; пропагандистські

Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціонувння суб'єктів ринку - Такий безпосередній вплив здійснюється за допомогою інструментів адміністративно-правового характеру, які регламентують діяльність суб'єктів господарювання, та економічних інструментів прямого впливу. Останні спрямовано на регулювання темпів зростання та структури економіки, обсягів виробничого та невиробничого споживання, масштабів діяльності суспільного сектору економіки та ін. Беручи загалом, можна сказати, що основними Інструментами прямого державного регулювання є: - нормативно-правові акти; - макроеко немічні плани та цільові комплексні програми; - державні замовлення; - централізовано встановлені ціни. нормативи, ліцензії; квоти, державні бюджетні витрати, ліміти і т. д. Методи непрямого впливу - це методи, які регламентують поведінку суб'єктів ринку не прямо, а опосередковане, через створення певного економічного середовища, жсе змішує їх діяти а потрібному державі напрямку. Опосередковане регулювання - це вплив на економічні інтереси. Держава втілює в життя свої рішення на нідсгаві мотивації- У даному контексті мотивація - це процес спонукання суб'єктів ринку до діяльності в напрямку державних пріоритетів. До методів непрямого регулювання належать інструменти фіскальної. бюджетної, грошово-крелигної. інвестиційної, амортизаційної, інноваційної іа Інших напрямків економічної політики, а також методи морального перєконуваиня-


Економічна теорія

52. Бюджетно-податкова (фіскальна політика)

53. Под-ва політика та держ бюджет


Фіскальна політика – це сукупність заходів держави у сферах оподаткування та держ втрат. Функції ФП: 1. вплив на стан госп-ї конюктури; 2. перерозподіл НД; 3. нагромадження неохідних ресурсів для фінансування соціальних програм. До ФП відносяться тільки такі маніпуляції держ

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: