Xreferat.com » Рефераты по экономике » Економічна теорія

Економічна теорія

бюджетом , які не змінюють кількість грошей. Найважливішу роль з-поміж державних фінансів вццграє державний бюджет. Державний бюджет (з погляду суспільної форми) — відносини власності між державою, з одного боку, фізичними та юридичними особами — з іншого з приводу вилучення (привласнення) в останніх частини необхідного та додаткового доходу розподілу його відповідно до функцій держави. З погляду речового змісту державний бюджет є річним планом акумуляції державних доходів та їх витрат згідно з вимогами закону про бюджет. Як частина фінансів, бюджет виконує розподільчу та контрольну функції. Перша полягає в акумуляції грошових коштів у руках держави та їх використання для виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих функцій держави. Контрольна функція бюджету виявляється в контролі за фінансовим забезпеченням програми соціальної-економічного розвитку на кожний фінансовий рік, за ефективністю державного регулювання економіки з допомогою фінансів Бюджетна система — сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії. Цілісність бюджетної системи забезпечується докладним ув’язуванням доходів та видатків уряду, закріплених у юридичних нормах. Ця система залежить від державного устрою країни , її економічної, політичної та інших підсистем і складається з двох або трьох ланок.

55. Регулятивний потенціал под-ї системи


Податки як економічна категорія — примусове вилучення (привласнення) державою частини необхідного та додаткового продукту з фізичних та юридичних осіб відповідно до прийнятих законів. більш повно ця сутність розкривається у виконуваних податками функціях, основними з яких є фіскальна (збирання грошових коштів з фізичних та юридичних осіб для формування фінансових ресурсів держави), регулююча (регулювання грошових доходів, процесу нагромадження, функціонування національного ринку та ін,), стимулююча (стимулювання інвестиційного процесу, прискорення темпів економічного зростання тощо) І розподільча (розподіл і перерозподіл доходів між соціальними верствами і групами, між сферами і галузями економіки). Основними принципами оподаткування А.Сміт називав всезагальність податки та їх встановлення пропорційно доходу; чітке визначення величини податків, часу та способу вилучення; простоту та зручність вилучення у платників податків, а також мінімальність витрат при їх вилученні (тобто недороге утримання податкових служб та податкових інспекторів). Нині основними принципами оподаткування є також стабільність, зменшення кількості податків, корисність (вилучені у трудящих кошти повинні здебільшого повернутися до них у формі соціальних виплат).

Об'єктами оподаткування в податковій системі є доходи, вартість окремих товарів, майно фізичних та юридичних осіб, окремі види діяльності, додана вартість вироблених товарів і послуг та ін. Розмір податку на одиницю оподаткування - це податкова , ставка. У випадку зростання ставок із збільшенням доходів створюються прогресивні ставки оподаткування; якщо ставки оподаткування із зростанням доходів не змінюються, формуються прямо пропорційні ставки оподаткування. Основними видами податків у розвинутих країнах світу є особистий подохідний податок, податок на додану вартість, податок на прибутки компаній та податок на соціальне страхування.

56. Механізм функціонування грошового ринку


Грошова система – це форма організації грошового обігу яка історично та законодавчо утворилася у кожній країні елементи ГС: грошова одиниця; масштаб цін (вагова кіл-ть грошового металу прийнята в країні за грошову одиницю); емісійна система; форми грошей; інститути грошової системи; валютний паритет( співвідношення з інш валютами)


58. Механіз грошово–кредитного регулювання


ГКР економіки – це комплекс взаємопов’язаний скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку , який проводить держава через свій держ банк. Головним суб’єктом ГКР є Нацбанк. Цілями монетарної політики є : стратегічні; проміжні; тактичні. Грошово-кредитне реіулювання Національного банку України грунтується на основних критеріях і макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного і соціального розвитку на певніш період. До таких макроекономічних показників належать:

- обсяг валового внутрішнього продукту, - прогнозований рівень інфляції', - розмір дефіциту державного бюджету та джерела його покриття;

- платіжний торговельний балацсн-і У процесі здійснення грошово-кредитного регулювання НБУ використовує певний інструментарій. який охоплює: - визначення норм обов'язкових резервк;: - процентну політику': - рефінансування комерційних банків:

- операції з цінними паперами на відкритому ринку: - підтримання курсу національної валюти;

-регулювання імпорту та експорту капіталу. Визначення норм обов'язкових резервів полягає в тому, що НБУ встановлює, комерційним банкам та іншим кредитним установам нормативи обов'язкового резервування залучених коштів.

61 Економічне зростання та його фактори


Постійне зростання обсягів вир-ва , яке здій-ся на основі розширеного відтворення , складає зміст економічного зростання.


Економічна теорія

62. Тіньовий сектор в економічному відтворенні


Тіньова економіка – це сукупність неврахованих і протизаконних видів діяльності: ухилення від сплати податків, вир-во і збут заборонних видів прод-ї та надання заборонних послуг. На сучас етапі до таких не закон-х видів дія-ті в Укр. вивезення товарів з метою наживи, надання кредитів КБ за солідну винагороду, незако-не вивезення валюти за кордон ( за межі Укр. вивезено 40 млрд. Дол. ., тов на суму майже 5 млрд дол.) , а також незаконні валютні операції в середині країни.


67. Соціалістична екон-на сис-ма та її еволюція


Заснована на: пануванні держ форми власності, одержавленні н/г; відсутності конкуренції; директивному плануванні; неринкових госп-х зв’язках; зрівняльному характері розподілу; ігнорування законів товарно-грошового обігу; жорсткому ієрархічному підпорядкуванні суб’єктів господ-ня. - нерозвиненості або й відсутності ркнкс'зого менталітету тощо. На три основні питання відповідає: виробляти те, так і для тих, як це передбачається державними органами, які ре-гулють всі основні економічні процеси. Позитивним у цій системі є те, що вона дозволяє вирішувати цілий ряд соціальних проблем. Негативним - те, що вона не створює економічних стимулів на мікрорівні, не чутлива до запитів споживача.


68. Закономірності і особливості розвитку перехідних економік


Змішана економічна система органічно поєднує в собі переваги ринкової, командно-адміністративної і навіть патріархальної економіки (наприклад, японська чи китайська вір ність кращим національним традиціям) і тим самим у певній мірі ліквідує недоліки кожної з них або зменшує їх негативні наслідки. Класичним прикладом змішаної економіки є економічна система Швеції, Японії, Китаю, інших "азіатських драконів". В Японії інтенсивно впроваджується індикативне державне планування. Японія і Китай зберігають свої національні традиції й одночасно запозичують у інших те, що для них корисно. Перехідна економічна система характерна для країн, які відходять від адміністративно-командної системи. Серед них вирізняють: - країни Східної Європи (Албанія, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Чехія, Словаччина); - країни, що утворилися після розпаду СРСР ( Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Турк-меністан, Таджикистан, Вірменія, Молдова, Азербайджан, Грузія, Латвія, Литва, Естонія; - нові країни, що утворилися після розпаду Югославії ( Сербія, Чорногорія, Хорватія, Македонія, Боснія і Герцеговина). Дослідження процесів ринкової трансформації економік країн з централізованим управлінням лише розпочинається. Нині практика економічних реформ у країнах з перехідними економіками випереджає теорію, як правило, даючи неоднозначні результати Для більшості постсоціалістичних краї, особливо тих, що виникли на терені колишнього СРСР, об'єктивно зумовленим є процес переходу до ринкової економіки з урахуванням двох факторів: спрямованості на змітану форму власності та соціальне орієнтовану ринкову економіку; неможливості ефективного переходу від держ централізованого упр-ня до регулювання без спеціальних цілеспрямованих зусиль уряду.


69. Особливості ринкової трансформації економіки України


За роки кризи в Україні деградували продуктивні сили і насамперед основна продуктивна сила — людина. Це виявляється, по-перше, в значному погіршенні якості відтворюваної робочої сили. Так, якщо на початку 90-х років середня заробітна плата забезпечувала приблизно половину раціональних норм споживання продуктів і послуг (інша частина — за рахунок соціальних витрат держави), то в 1998 р. — менше 20% від величини необхідних витрат на відтворення робочої сили. . По-друге, в існуванні величезної армії безробітних (офіційно зареєстровані і приховані форми безробіття — до 35% від сукупної робочої сили), які втрачають свої професійно-кваліфікаційні якості та навички (так, понад 2 мли. так званих "човників" — спеціалісти з вищою освітою). По-третє, у зростанні кількості мігрантів: за роки кризи у пошуках роботи, кращих умов життя емігрувало (постійно та тимчасово) приблизно 7 мли. наймобільніших працівників, переважно високоосвічених і висококваліфікованих. По-четверте, у значному ускладненні доступу дітей з малозабезпечених сімей до вищої освіти. По-п'яте, у зростанні смертності людей працездатного віку, скороченні тривалості їх життя.

Якщо виходити з того, що в пост-індустріальному або інформаційному суспільстві, на переконання західних учених, вирішальними елементами розвитку стане творча діяльність людини на основі високого рівня розвитку науки, освіти та інформації, а в Україні відбувається їх деградація, то з погляду розвитку системи продуктивних сил перехідна економіка України характеризується поступовим регресом.

У 90-х роках економіка України внаслідок розриву навіть раціональних економічних зв'язків з країнами колишнього СРСР стала значною мірою закритою щодо країн СНД. Зростанню відкритості української економіки могла посприяти поява значної кількості спільних з іноземними підприємств (майже 4600 у 1998 р.). Крім того, в Україні існувало понад 2000 крупних підприємств, підпорядкованих загальносоюзним міністерствам і відомствам. За час кризи втілюється не завжди продумана політика демонополізації; здійснюється нераціональне розукрупнення цих підприємств, що в недалекому майбутньому зробить економіку держави беззахисною перед іноземним капіталом, експансією ТНК. Отже, з погляду техніко-економічних відносин перехідна економіка 90-х років також характеризується певним регресом. Характерною особливістю нього процесу є бартеризація торгівлі та натуралізація господарських зв'язків.

Продуктивні сили і тсхніко-економічні відносини, як уже зазначалося, формують технологічний спосіб виробництва. У 90-ті роки, по-йерше, значно погіршилася якість технологічного способу виробництва, що базується на машинній праці, оскільки зросло фізичне та моральне зношування основних фондів; по-друге, зменшилася питома вага та якість технологічного способу виробництва, що базується на автоматизованій праці


70. Світове господарство : сутність, структура


Під світовим гос-м розуміють сукупність нац-х господарств та економічних зв’язків між ними


Економічна теорія


Навіть при поверховому огляді наведеної схеми можна зробити висновок, що сучасне світове господарство являс собою коніломерат найрізноманітніших країн - великих, середніх І малих, економічно й технологічно передових І дуже відсталих, дуже багатих і дуж& бідних.

Сюди входять країни, шо знаходяться на різних шаблях: суспільного розвитку, - від країн посгкаппалістичнпх до країн з багатоукладними, а тому числі напівфеодальними й напівпатріархальними структурами,


71. Форми МЕВ (72, 73, 74 ,75)


Основними формами економічних відносин, через які проявляється функціонування світової системи господарства.


Економічна теорія


Роглянемо ці форми по суті.

Міжнародна торгівля - це форма функціонування світового ринку, під яким розуміється система обміну товарами й послугами на міжнародному рівні.

Міжнародний рух капіталу. Найважливішою тенденцією в міжнародних економічних відносинах з 20 ст. стало те, що поруч з вивозом товарів набуває все більшого значення вивіз капіталу. В сучасних умовах це практично основна форма міжнародних економічних відносин. Необхідністю і головною причиною вивозу капіталу є його відносний надлишок і монополізація національного ринку, що не гарантує його прибуткового застосування. Отже, капітал спрямовується за кордон у пошуках більш високого прибутку. Існує дві основні форми вивозу капіталу, вивіз позичкового й підприємницького капіталу.

Позичковий капітал вивозиться у вигляді міжнародних почіо;. що гадаються як державами, так і великими міжнародними банками та валютними фондами (Міжнародний банк реконструкції- Світовий банк, Міжнародний валютний фонд тощо).

Позичковий капітал вивозиться:

а) у вигляді будівництва за кордоном власних (або на паях) підприємств;

б) шляхом придбання акцій закордонних підприємств; віїшїяхом відкриття за кордоном власних філій або дочірних підприємств

Міжнародна міграція робочої сили. Створення великої машинної індустрії викликав розвиток і такої форми міжнародних економічних відносин- як міжнародна міграція робочої сили. Вона проявляється в еміграції (виїзді робочої сили за кордон) та ім-міграції (приплив робочої сили з-за кордону). Звичайно, на міжнародну міграцію робочої сили впливають і національні, й політичні, й ідеологічні фактори. Проте визначальними виступають фактори економічні.

Необхідність міжнародної міграції робочої сили зумовлена нерівномірністю нагромадження капіталу. Існуванням відносного перенаселення (безробіття) як постійного джерела надлишкових робочих рук в одних країнах і недостача дешевої робочої сили в інших.

Характерною рисою міжнародної міграції робочої сили в сучасних умовах є рух двох рі-іних типів мігрантів з відсталих країн у розвинуті- Один тип - це наукові кадри й спеціалісти (так звана втеча розуму), інший тип - це некваліфікована або малокваліфікована робоча сила, основною сферою зайнятості якої є галузі, де переважає важка ручна праця.

Міжнародний обмін технологіями. В умовах НТР великих масштабів досягає міжнародний технологічний обмін. Він відбувається в різних формах, які включають продаж готових товарів, комплектуючого обладнання для виробництва, а також патентів, ліцензій, ноу-хау Продаж технологій має двояку мету. По-перше, вони продаються як звичайний товар, по-друге, продаж технологій використовується як ефективний засіб конкурентної боротьби на світовому ринку.

Міжнародні валютні відносини. В зв'язку зтим, що практично всі міжнародні економічні відносини мають вартісне вираження й опосередковуються грошовими формами, між країнами світового господарства формуються певні міжнародні валютні відносини. Важливою характеристикою стану тій чи іншої країни в системі цих відносин є стан платіжного балансу.

Платіжний баланс - це виражене у валюті кожної окремої країни співвідношення між сумою платежів, отриманих з-за кордону, й сумою платежів, переведених за кордон за певний період часу, як правило, за рік. Стан платіжного балансу залежить від багатьох факторів. Серед них: стан зовнішньоторговельного балансу, міжнародного балансу послуг і руху інвестиційних доходів (прибутків, дивідендів, процентів), балансу міжнародного руху довгострокового й короткострокового кредиту тощо.

Стан платіжного балансу безпосередньо впливає на курс валюти тієї чи іншої держави. При активному платіжному балансі курс даної національної валюти підвищується відносно валют інших країн, при пасивному - навпаки понижується.

У сучасних умовах у світовому господарстві функціонує так звана ямайська міжнародна валютна система.


76. Глобалізація як основний етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці


Найбільшого поширення інтег-ні процеси отримали в Зах Європі зокрема функціонують митний, потім економічний союз Бельгії , Нідерландів і Люксембурга. Своє завершення цей інтег-ний процес одержав з моменту укладення між цими шістьма державами 25 березня 1957р. у Римі угоди про створення Європейського економічного співтоварйсгва (ЄЕС). яке отримало назву спільного ринку. Паралельно з спільним ринком у 1960р. утворюється другий західноєвропейський інтеграційний блок - Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ). До його складу ввійшли Великобританія, Австрія, Данія, Норвегія, Португалія, Швейцарія, а з 1961р. - в якості асоційованого члена - Фінляндія.

Програма ЄЕС спочатку передбачала тринадцятирічний (до Ї970 року) "перехідний період", впродовж якого планувалось здійснити такі заходи:

а) скасувати митні тарифи й кількісні обмеження на всі товари у взаємній торгівлі й встановити єдиний митний тариф, а також єдину торговельну політику проти "третіх країн";

б) зняти обмеження для вільного переміщення робочої сили. послуг і капіталів у межах співтовариства;

в) виробити єдину політику в галузі сільського господарства й узгодити загальну економічну політику;

г) скоординувати соціальне-економічне законодавство країн-учасниць, створити політичний союз.

А в 80-х рр. рамки ЄЕС розширилися за рахунок вступу до нього Греції, Ісландії й Португалії. Отже, тепер до нього входить 12 держав. Окрім того, ЄЕС має договори з абсолютною більшістю країн світу й багатьма міжнародними економічними об'єднаннями.

Реальні досягнення ЄЕС за період його Існування досить відчутні. Скасування митних обмежень сприяло збільшенню товарообороту в рамках співтовариства. Зросло світове господарське значення ЄЕС- Відчутно збільшилась потужність західноєвропейських монополій. А саме ЄЕС отримало нову назву Європейське співтовариство (ЄС), яке з 01.01.1994р. трансформувалось у Європейський союз (ЄС) Нині в світі нараховується близько 15 регіональних економічних об'єднань. Найвідоміші з них: а)Асоціація держав Південно-СхідноЇ Азії (АССАН), куди входять Індонезія, Малайзія, Тайланд, Філіппіки; б)Латиноамериканська асоціація Інтеграції (ЛАІ), яка об'єднує Аргентину, Болівію, Бразилію, Венесуелу, Колумбію, Мексику, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі. Еквадор,

Розвиток економічної інтеграції країн світу й надалі буде поширюватись і виступати в найрізноманітніших формах тому, що це магістральний шлях в майбутнє планетарної цивілізації. Нині найбільш поширеними є види економічної інтеграції, представлені на рис4.

Економічна теорія


Зона вільної торгівлі Країни-учасниці цього об'єднання обмежуються скасуванням митних бар'єрів у взаємній торгівлі. Митний союз. Вільне переміщення товарів і послуг асе-


77. ТНК


Транснаціональні корпорації

Транснаціональні корпорації (ТНК) - основний суб'єкт закордонного капіталовкладення в сучасному світі. ТНК - міжнародні компанії за характером своєї діяльності:

вони володіють чи контролюють виробництво продукції (чи послуг) поза межами країни базування, розташовуючи в різних країнах світу свої філії, і функціонують відповідно до глобальної стратегії, що розробляється головною компанією. Таким чином, «міжнародність» ТНК визначається роллю, яку мають зарубіжні операції в усіх аспектах економічного життя цих компаній.: Комісією з ТИК 00Н розроблене наступне визначення: • ТНК - це компанія, що включає одиниці в двох або більше країнах, незалежно від їх юридичної форми та сфери діяльносисті. її система прийняття рішень дозволяє проводити утзгоджену політику і здійснювати загальну стратегію через єдиний керівний центр. Окремі одиниці пов'язані власністю так, що одна з них може мати значний вплив на діяльність інших І, зокрема, ділити знання, ресурси і відповідальність з іншими. Основні мотиви «транснаціоналізації» бізнесу; 1) забезпечення свого виробництва іноземною сировиною;

2) закріплення на закордонних ринках збуту шляхом створення своїх філій;


78. Економічні передумови вирішення глобальних проблем


Нераціональне використання енергоресурсів значною мірою спричинене неоколоніалістською політикою імперіалістичних держав, зокрема "політикою дешевої сировини", яка знекровлює економіку країн, що розвиваються. Так, ціни на сировину, яку експортують з цих країн, відповідають цінам 1929—1953 рр. Лише за 1980—1986 рр. ціни на сировину, не враховуючи нафту і газ, знизилися на 26% порівняно з цінами на непродовольчі товари, а ціни на цукор з 1974 по Ї987 рік знизилися більш як у 9 разів. Якщо 15—20 років тому для придбання одного трактора країни, що розвиваються, повинні були продати приблизно 11 т цукру, то нині — понад 150 т. З 200 млрд. дол., які споживачі розвинутих капіталістичних країн сплачують за сировинні товари, імпортовані з країн, що розвиваються, останні отримують лише приблизно ЗО млрд. дол. Ціна на нафту з цих країн також найнижча в останні 50 років.

Величезні витрати енергетичних ресурсів мали місце в затратній економіці колишнього СРСР та країнах Східної Європи. У країнах СНД на виробництво одиниці національного доходу витрачається в середньому вдвічі більше сировини, ніж у розвинутих країнах Заходу. Шляхи розв'язання інших глобальних проблем. Основними шляхами розв'язання екологічної, паливно-енергетичної та сировинної проблем з погляду речового змісту суспільного способу виробництва є; по-перше, швидкий розвиток і використання основних видів відновлюваної енергії: сонячної, енергії вітру, океану та гідроенергії річок. По-друге, структурні зміни у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії, а саме: зростання частки вугілля в енергобалансі й зменшення газу та нафти, оскільки запасів цих корисних копалин на планеті менше, а їхня цінність для хімічної промисловості набагато більша. По-третє, створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка б працювала без викидів шкідливих газів. Все це вимагає більших видатків держав на природоохоронні цілі. Але якщо США та ФРН на ці заходи витрачали 2% ВНП, Японія — 3, то колишній СРСР — 1,2%. Значно скоротилися такі витрати в останні роки в Україні.

По-четверте, розробка усіма країнами конкретних заходів дотримання екологічних стандартів, тобто стандартів чистоти повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії, підвищення ефективності своїх енергетичних систем. По-п'яте, вивчення запасів усіх ресурсів з використанням найновіших досягнень НТР. Як відомо, нині розвіданий відносно неглибокий шар земної кори — до 5 км. Тому важливо відкрити нові ресурси на більшій глибині Землі, а також на дні Світового океану. По-шосте, Інтенсивний розвиток власних сировинних господарств, зокрема переробних галузей сировини у країнах, що розвиваються. Для розв*язання проблеми голоду у цих країнах слід розширювати посівні площі, запроваджувати передову агротехніку, високопродуктивне тваринництво, високоврожайні культури, використовувати ефективні добрива та засоби захисту рослин тощо. По-сьоме, пошук ефективних важелів управління процесом зростання народонаселення для його стабілізації на рівні 10 млрд. осіб.По-восьме, припинення вирубування лісів, особливо тропічних, забезпечення раціонального лісокористування, за якого кількість посаджених дерев значно перевищувала б кількість вирубаних. По-дев'яте, формування в людей екологічного світогляду, що дало б змогу розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, Ідеологічні, національні, кадрові питання у межах окремих країн і на міжнаціональному рівні, насамперед з погляду розв'язання екологічної проблеми, впроваджувати на всіх рівнях принципи пріоритету екологічних проблем. По-десяте, комплексна розробка законодавства про охорону довкілля, зокрема законодавчі норми про відходи. Так, у Франції та інших країнах уряд зобов'язаний надавати технічну і фінансову допомогу підприємствам та організаціям для переробки відходів, вилучення з них цінних компонентів, проведення науково-дослідних робіт у цій сфері, поширювати передовий досвід тощо. З цією метою держава використовує податкові пільги, надає субсидії, знижує тарифи на перевезення вторинної сировини тощо. В Україні у 90-ті роки різко знизилося впровадження мало- і безвідходних технологій, зростає кількість техногенних катастроф, послаблюється екологічний контроль, прискорюється накопичення відходів, мають місце інші негативні явища. По-одинадцяте, збільшення екологічних інвестицій. В Австрії, наприклад, такі інвестиції становлять понад 15% усіх капіталовкладень. В Україні на охорону довкілля в 1995 р, було освоєно вдвічі менше капіталовкладень, ніж в 1990 р.

63


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: