Xreferat.com » Рефераты по экономике » Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

src="http://xreferat.ru/image/113/1308245521_10.gif" alt="Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності" width="19" height="25" align="BOTTOM" border="0" />.

У випадку асиметричного розподілу точка, що відповідає середньому значенню ознаки Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності=5330.08, не ділитиме інтервал [994;9948] на рівні частини, а буде зміщена до якого-небудь з кінців інтервалу.

Вибираємо з двох інтервалів, розділених значенням середньої величини, інтервал найменшої довжини, для чого порівнюємо по модулю величини Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності=5330.08-994=4336.08 і Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності=9948-5330.081=4617.92.

Довжину найменшого з двох порівнюваних інтервалів поділяємо навпіл і отримане значення Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльностідодаємо до середнього Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльностіі вичитаємо з нього.

∆Y=4336.08/2=2168.04.

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності=5330.08-2168.04=3162.04;

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності=5411+2223,5=7498.12.

Одержуємо координати двох точок (3162.04) і (7498.12), які відзначаємо на числовій осі варіаційного ряду вліво і вправо від середнього значення:

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльностіВаловий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльностіВаловий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльностіВаловий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльностіВаловий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльностіВаловий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльностіВаловий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності Дрібні Середні Великі

994 3162.04 5330.08 7498.12 9948


В результаті числова вісь, що відповідає ранжированому варіаційному ряду досліджуваної ознаки, розділяється на три інтервали [994;3162,04], [3162.04;7498,12] і [7498,12;9948], довжини яких можуть бути інтерпретовані як величини, що відмежовують дрібні, середні і великі одиниці сукупності.

Після встановлення меж інтервалів розробимо таблицю частот і часток та побудуємо гістограму розподілу підприємств.


Таблиця 2.5 – Групування підприємств за обсягом валового доходу, тис.грн.

Номер інтерва-лу,

K

Межі інтервалів

Частота

fk

Кумулятивна частота,

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Частка,

wk=fk/n

Кумулятивна

частка,

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльностіВаловий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

1 994-1122 1 1 0,03 0,03
2 1122-8802 32 33 0,89 0,92
3 8802-9948 3 36 0,08 1
Разом
36
1

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Рис. 2.1 - Гістограма розподілу значень Y


2.2.3 Розрахунок узагальнюючих характеристик і перевірка однорідності вибіркової сукупності

Наступний етап аналізу сукупності спостережень - розрахунок узагальнюючих характеристик досліджуваної статистичної сукупності. Цей розрахунок можна виконати за не згрупованими або згрупованими даними (на підставі частотної таблиці). Більш точними є результати, отримані з використанням не згрупованих даних.

У курсовій роботі розрахунок зазначених показників описової статистики виконаємо для кожної змінної за не згрупованими даними. Для розрахунку використаємо формули, що приведені в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 – Формули для розрахунку узагальнюючих показників вибіркових сукупностей

Узагальнюючі показники Результативна змінна Y Факторні змінні Xi
Середнє

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Середнє квадратич-не відхилення

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Коефіцієнт варіації

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Примітка. 1) i-номер спостереження, i =1,2...,n; 36

2) j - номер чинника, j = 1,2,3,4,5


Таблиця 2.7 – Розрахунки узагальнюючих показників вибіркових сукупностей

Узагальнюючі показники Результативна змінна Y Факторні змінні X1 Факторні змінні Х2 Факторні змінні Х3 Факторні змінні Х4 Факторні змінні Х5
Середнє 5330.08 3604.306 1293.528 1.467 2.723 3.996
Середнє квадратич-не відхилення 2234.139 1549.276 472.749 0,124 0,228 23,449
Коефіцієнт варіації, 42.984 36.547 35,326 8,453 8.373 586,812

Розрахунок виконується на підставі вихідних даних, приведених у табл. 2.3. Проаналізувавши дані таблиці 2.3, можна зробити такі висновки:

Сукупності показників У, Х1, Х2 та Х5 не однорідні, оскільки їх коефіцієнти варіації більші ніж 33%. А сукупності показників Х3 та Х4 являються однорідними, бо значення їх коефіцієнтів варіації значно менше 33%.Отже, чим менше значення коефіцієнта варіації, тим однорідніші об'єкти досліджуваної сукупності і надійніше рішення, прийняті з використанням описової статистики. Сукупність вважається однорідною, якщо Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності.

Подальший аналіз проводимо по вибірці, що складається з 30 підприємств.

Формуємо нову таблицю вихідних даних.


Таблиця 2.8 – Вихідні дані до статистичного дослідження (зменшена вибірка)

Порядковий номер Значення змінних
групи Підприєм-ства в групі Спостере-ження, і Yi Xi1 Хi2 Xi3 Xi4 Xi5
I
4 2248 1848 753 1,216 2,454 2,985


5 2325 1867 705 1,245 2,648 3,298


6 2514 1916 698 1,312 2,745 3,602


7 2651 1890 764 1,403 2,474 3,47
II
8 3780 2502 948 1,511 2,639 3,987


9 3840 2541 961 1,511 2,644 3,996


10 3878 2507 969 1,547 2,587 4,002


11 3905 2559 999 1,526 2,562 3,909


12 3980 2632 990 1,512 2,659 4,02
III
13 4835 3231 1184 1,496 2,729 4,084


14 4865 2847 1159 1,709 2,456 4,198


15 4819 3176 1066 1,517 2,979 4,521


16 4884 3374 1230 1,448 2,743 3,971


17 4911 3142 1187 1,563 2,647 4,137


18 4962 3175 1198 1,563 2,65 4,142
IV
19 5766 3802 1369 1,517 2,777 4,212


20 5837 3835 1379 1,522 2,781 4,233


21 5849 3890 1407 1,504 2,765 4,157


22 5858 3946 1415 1,485 2,789 4,14


23 5963 4045 1447 1,474 2,795 4,121


24 5999 3968 1422 1,512 2,79 4,219
V
25 6736 4702 1568 1,433 2,999 4,296


26 6820 4372 1585 1,56 2,758 4,303


27 6860 4498 1594 1,525 2,822 4,304


28 6894 4602 1627 1,498 2,829 4,237


29 6940 4550 1611 1,525 2,824 4,308
VI
30 7794 5104 1790 1,527 2,851 4,354


31 7784 5097 1787 1,527 2,852 4,356


32 7975 5015 1828 1,59 2,743 4,363


33 8050 5168 1814 1,558 2,849 4,438
Сума значень 159522 105801 38454 44,836 81,84 122,363
Середнє значення 5317,4 3526,7 1281,8 1,495 2,728 4,079

Розраховуємо оптимальну кількість груп К з рівними інтервалами по формулі Стерджесса:


Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності,

K=1+3,322*lg30=6.


Розрахуємо ширину групувального інтервалу h:

h=Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності=967.


Таблиця 2.9 – Групування підприємств по величині валового доходу, тис. грн.

Номер інтервалу,

k

Межі інтервалів

Частота,

fk

Кумулятив-на частота,

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Частка,

wk=fk/n

Кумулятивна

частка,

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

1 2248-3215 4 4 0,133 0.133
2 3215-4182 5 9 0,167 0.3
3 4182-5149 6 15 0,201 0.501
4 5149-6116 6 21 0,2 0.701
5 6116-7083 5 26 0,167 0.868
6 7083-8050 4 30 0,133 1
Разом - 30 - 1 -

Таблиця 2.10 – Розрахунки узагальнюючих показників вибіркових сукупностей

Узагальнюючі показники Результативна змінна Y Факторні змінні X1 Факторні змінні Х2 Факторні змінні Х3 Факторні змінні Х4 Факторні змінні Х5
Середнє 5317,4 3526,7 1281,8 1,495 2,728 4,079
Середнє квадратич-не відхилення 1686.758 1043.374 340.578 0.095 0.133 0.334
Коефіцієнт варіації 31.721 29.585 26.57 6.355 4.875 8.188

2.3 Поширення вибіркових результатів на генеральну сукупність. Оцінка достатності обсягу вибірки


Кінцевою метою вибіркового спостереження є характеристика генеральної сукупності. Враховуючи, що на основі вибіркового обстеження не можна точно оцінити досліджуваний параметр генеральної сукупності, знайдемо межі, у яких він знаходиться. Для цього необхідно з імовірністю 0,95 визначити граничну помилку Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності вибіркової середньої результативного показника (середнього доходу підприємств, що входять у вибірку), і довірчі межі середнього доходу Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності всіх підприємств генеральної сукупності:


Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності,

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності572.624

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності,


де n – обсяг вибірки;

N – обсяг генеральної сукупності.

Обсяг вибірки повинен бути достатнім для отримання достовірних висновків про явище, що вивчається. У зв'язку з цим в курсовій роботі слід визначити, яким повинен бути обсяг вибірки для проведення дослідження. З цією метою розраховуємо мінімальний обсяг вибірки, необхідний для оцінки генеральної середньої результативного показника з 5-процентною помилкою на рівні довірчої вірогідності 0,95. Розрахунок виконуємо по формулі для безповторної власно-випадкової вибірки:


Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності,

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності= 102.0345


де t – коефіцієнт довіри, що відповідає рівню довірчої імовірності 0,95 (t=1,96);

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності– припустима гранична абсолютна величина помилки оцінки генеральної середньої:


Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності265.87


В результаті розрахунків виявилося, що фактичний обсяг вибірки менше мінімального. Визначаємо фактичну величину помилки оцінки генеральної середньої. Для цього формулу, по якій проводили розрахунок мінімального обсягу вибірки, перетворюємо. А потім підставляємо фактичне значення обсягу вибірки, дисперсії ознаки і коефіцієнта довіри і знаходимо відповідне їм значення помилки оцінки генеральної середньої.

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності=11.332.


2.4 Аналіз закономірностей розподілу досліджуваних показників


З метою найбільш повного опису поводження досліджуваної ознаки в статистичних дослідженнях часто потрібно визначити закон її розподілу. У курсовій роботі зробимо це тільки для результативної перемінної.

В статистиці для опису поведінки випадкових дискретних і безперервних величин використовуються різні закони розподілу. Нормальний закон використовується для опису розподілу випадкових безперервних величин.

Досліджувана результативна змінна є неперервною величиною, тому що обсяг доходу підприємства не може бути представлений кінцевим набором чисел координатної осі. Дохід, теоретично, може приймати будь-яке значення від 0 до нескінченно великого числа, однак на практиці він обмежений через обмеженість ресурсів. Як показала практика, більшість явищ і подій у реальному житті можна звести до нормального закону і його модифікацій, тому саме цьому закону приділяється велика увага в теорії ймовірностей і статистиці. Нормальність розподілу характерна для збалансованих об'єктів, що не мають різких переходів і розходжень. Тому бажано, щоб результативний показник мав розподіл, близький до нормального.

Для перевірки гіпотези про нормальність розподілу результативного показника по даним вибірки будуємо гістограму та полігон розподілу емпіричних значень.

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Рис. 2.2 - Гістограма розподілу емпіричних значень


Розраховуємо моду та медіану по даним вибірки за формулами:


Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності,


де Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності – нижня межа модального інтервалу;

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності– величина модального інтервалу;

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності – частоти відповідно в попередньому і наступним за модальним інтервалах.

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Графічно моду визначають по гістограмі. Для цього виберемо найвищий прямокутник, який і є модальним. Далі праву верхню вершину прямокутника, що передує модальному (частота fMо-1), з'єднуємо із правою верхньою вершиною модального прямокутника (частота fMо), а ліву верхню вершину цього прямокутника – з лівою верхньою вершиною прямокутника, наступного за модальним (частота fMо+1). З точки перетинання опускаємо перпендикуляр на горизонтальну вісь. Основа перпендикуляра покаже значення моди Мо.

При обчисленні медіани спочатку знаходимо інтервал, що містить медіану. Медіанним є інтервал, накопичена частота якого дорівнює чи перевищує половину всього обсягу сукупності.


Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності,


де Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності – нижня межа медіанного інтервалу;

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності – ширина медіанного інтервалу;

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності – накопичена частота інтервалу, передуючого медіанному;

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності – частота медіанного інтервалу.

Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності


Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності

Рис. 2.3 Графічне визначення медіани


Графічно медіана визначаємо по кумуляті. Останню ординату кумуляти, рівну сумі всіх частот або часток, ділимо навпіл. З отриманої точки проводимо перпендикуляр до кумуляти. Абсциса точки перетинання і дає значення медіани.

Співвідношенням моди, медіани і середньої арифметичної користаються для розпізнавання симетричності варіації. Необхідною, але недостатньою умовою симетричності є рівність трьох характеристик: Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої діяльності=Ме=Mо. У рядах із правосторонньою асиметрією Валовий дохід від різних варіантів здійснення виробничої
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: