Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області
2003 рік
тис. дол. США
2002 рік
тис. дол. США
2003рік
тис. дол. США
2002 рік
тис. дол. США
Таблиця 16
Експорт-імпорт окремих видів товарів в Херсонській області за січень-грудень 2005 року
| Назва товару | Експорт | |||
| 2004 рік | 2005 рік | |||
| кількість, кг | Вартість тис. дол.. США | кількість, кг | Вартість тис. дол.. США | |
| Пшениця | 108854707 | 12404,13 | 137804972 | 15783,17 |
| Жито | - | 0,00 | 5556062 | 477,57 |
| Ячмінь | 125254223 | 13193,43 | 27335519 | 3346,42 |
| Овес | 2301043 | 196,31 | - | - |
| Кукурудза | 38578831 | 5034,93 | 23100575 | 2379,19 |
| Рис | 60000 | 24,00 | 658054 | 257,15 |
| Просо | 7353508 | 853,10 | - | - |
| Всього: | 243823481 | 31705,9 | 194455182 | 22243,5 |
| Імпорт | ||||
| Пшениця | 21931945 | 3993,61 | 141300 | 20,28 |
| Кукурудза | 950 | 6,34 | 850 | 6,21 |
| Рис | 5449234 | 1330,50 | 3805345 | 949,53 |
| Всього: | 27382129 | 5330,45 | 3947495 | 976,02 |
За даними таблиці 16 найбільшу частку експорту у 2004 році склав ячмінь – 44 %, а пшениця 39 %. Експорт зерна в області становить майже 15 % від його валового збору. Основними експортерами зернових культур у Херсонській області є ТОВ „Дабл’ю Джей – Херсо”, ТОВ „РегіонАгро”, ДП „Інтертрейд”, ВАТ „Херсонських КХП”, ДП „Фрідом Фарм –України” та інші (табл. 17).
Таблиця 17
Ранжування підприємств за обсягом експорту зернових культур у 2005 році
| Назва підприємства | Ранжування | |
| ТОВ | „ДАБЛ Ю ДЖЕЙ-ХЕРСОН” | 1 |
| ТОВ | „РЕГІОН АГРО” | 2 |
| ДП | „ДНІПРОВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА АСОЦІАЦІЯ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „ІНТЕРТРЕЙД ГРУП ЄЛ” | 3 |
| ВАТ | „ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ” | 4 |
| ДП | ПІДПРИЄМСТВО АМЕРИКАНСЬКОЇ КОМПАНІЇ „ФРІДОМ ФАРМ ІНТ ІНК” – „ ФРІДОМ ФАРМ – УКРАЇНА” | 5 |
| ТОВ | ФІРМА „СЛАВІЯ” | 6 |
| ТОВ | „ЕВРОТРЕЙД” | 7 |
| ВАТ | „ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” | 8 |
| ЗАТ | АКУМУЛЯТОРНИЙ ЗАВОД „САДА” | 9 |
| ТОВ | ТОРГОВИЙ ДІМ „ХЕРСОНЗЕРНОЕКСПО” | 10 |
| ВАТ | АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА „ТАВРІЯ” | 11 |
| ПП | „ЮГ-СЕРВІС” | 12 |
| ТОВ | АГРОФІРМА „ХЕТЕКО” | 13 |
| ТОВ | „ПРОДЕКСІМ, ЛТД” | 14 |
| ВАТ | ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ „ХЕРСОНГАЗ” | 15 |
| ТОВ | „АСТРА-Л” | 16 |
| ТОВ | „РОБУСТА АГРО” | 17 |
| ВАТ | „ЦЮРУПИНСЬКЕ” | 18 |
| ВАТ | „СКАДОВСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО” | 19 |
| ЗАТ | „ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ” | 20 |
| ТОВ | „МИТРА-АГРО” | 21 |
| ЗАТ | „ТОРГОВИЙ ДІМ „АКУМШИНА” | 22 |
| ТОВ | „ЕПОХА” | 23 |
| ВАТ | СІРОГОСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ | 24 |
| ПП | „ПОЛІЕКСПО” | 25 |
| ДП | „ІНГУЛКА ПЛЮС” ТОВ „ІНГУЛКА” | 26 |
| С/Г ТОВ | „СТАСЛААГРОСЕРВІС” | 27 |
| ПП | „ЮРКОНСУЛ” | 28 |
| ПП | „БЕРС АГРО” | 29 |
| ВАТ | КАЛАНЧАЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ | 30 |
| ПП | „АГРО-ТРЕЙД” | 31 |
| ПП | „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІМАТ” | 32 |
| ТОВ | ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „СНІТА, ЛТД” | 33 |
| ТОВ | „АЛЬФА-ЕКСПОРТ” | 34 |
Усі експортні поставки зерна з області здійснюються за умовами FOB. FOB – базисна умова поставки при морських перевезеннях. Продавець зобов’язаний поставити товар до вказаного порту на борт судна, названого покупцем, і в час перетину товаром борту (поручнів) судна ризик випадкової втрати або пошкоджень товару переходить від продавця до покупця. Затрати по перевезенню, страхуванню товару при транспортуванні несе покупець.
Потужність херсонського порту по перевалці зерна становить 80 тис. т/місяць, тобто 720 тис. т на рік (9 місяців роботи на рік).
Актуальною залишається проблема високих залізничних тарифів на перевезення зерна, які в нинішньому сезоні було підвищено ще на 18,8 %. На практиці зростання цих тарифів вже призвело до того, що власникам зерна вигідніше перевозити його автомобільним транспортом на відстані до 350-400 км. Окремим питанням є необхідність плати за дезінфекцію вагонів. За цю процедуру, яка не приносить жодної практичної користі, власники зерна змушені платити 219 гривень за вагон [42].
Із збільшенням частки експорту Херсонщина стає більш залежною від світових ринків зерна і відповідно актуальним питанням стає необхідність планування виробництва продукції певного виду і якості.
Стосовно Херсонської зернової продукції на зовнішньому ринку, то значну увагу необхідно приділити проблемам якості. Так, в останні роки товарні якості зерна погіршились. Головною причиною цього є порушення сортової технології та елементарних правил агротехніки, що свідчить про недооцінку якості зерна як ціноутворюючого фактора. Висока якість нашого зерна може забезпечити йому конкурентоспроможність на зовнішньому ринку. Отже, необхідно чіткі вимоги до якісних параметрів експортованого продовольства шляхом вивчення умов цільових ринків і доведення відповідної інформації виробників.
Основними країнами імпортерами херсонського зерна є Російська Федерація, Іспанія, Італія, Румунія, Ізраїль, Ірак, Сирія, США.
Таблиця 18
Імпорт зерна в Херсонську область в розрізі країн світу, тонн
| Країни | Роки | ||||||||
| 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | |
| Всього | 64,59 | 371,67 | 347,04 | 1107,41 | 48247,00 | 3784,36 | 2923,45 | 89978,83 | 27394,13 |
| Країни СНД | 45,25 | 10,08 | 0,48 | 2,92 | 13951,23 | 3762,95 | - | 79132,64 | 23071,55 |
| Казахстан | - | - | - | - | 13951,23 | 3762,95 | - | 40243,85 | 18176,45 |
| Молдова | 5,25 | 10,08 | 0,48 | - | - | - | - | - | - |
| Російська Федерація | 40,00 | - | - | 2,92 | - | - | - | 38888,79 | 4895,10 |
| Інші країни світу | 19,34 | 361,59 | 346,56 | 1104,49 | 34295,77 | 21,41 | 2923,45 | 10846,19 | 4322,58 |
| Європа | 19,34 | 195,52 | - | 1104,49 | 26437,26 | 21,41 | 33,68 | 10846,19 | 12,95 |
| Австрія | - | 36,38 | - | - | - | - | 1,22 | - | - |
| Бельгія | - | - | - | 5,16 | - | - | - | - | - |
| Болгарія | - | - | - | - | 4913,83 | - | - | - | - |
| Литва | - | - | - | - | - | - | - | 6090,55 | - |
| Німеччина | - | - | - | - | - | - | - | 4716,75 | |
| Угорщина | - | 50,13 | - | - | 205,68 | 19,92 | 16,78 | 37,56 | - |
| Франція | 19,34 | 109,01 | - | - | - | - | 14,13 | - | 12,00 |
| Югославія | - | - | - | 1099,33 | 21317,75 | 1,49 | 1,55 | 1,33 | 0,95 |
| Азія | - | 120,40 | 307,04 | - | 7858,51 | - | 2889,77 | - | 750,00 |
| Індія | - | - | 206,96 | - | - | - | 892,50 | - | 750,00 |
| М’янма | - | - | - | - | - | - | 1997,27 | - | - |
| Пакестан | - | 120,40 | 100,08 | - | - | - | - | - | - |
| Туреччина | - | - | - | - | 7858,51 | - | - | - | - |
| Африка | - | - | - | - | - | - | - | - | 3559,63 |
| Єгипет | - | - | - | - | - | - | - | - | 3559,63 |
| Америка | - | 45,67 | 39,52 | - | - | - | - | - | - |
| Канада | - | 45,36 | - | - | - | - | - | - | - |
| США | - | 0,31 | 39,52 | - | - | - | - | - | - |
| Європейський Союз | 19,34 | 145,39 | - | 5,16 | - | - | 15,35 | 4716,75 | 12,00 |
Основною конкурентною перевагою вітчизняного зерна вважається низький рівень цін. Саме низькі ціни роблять його привабливим. Херсонські ціни (FOB) на пшеницю в середньому за період 1999-2002 рр. були нижчими від світових на 10% (середня експортна ціна в Херсоні – 111,8 дол. США за 1 тону і світова ціна – 125,3 дол. США за 1 тону).
Середня ціна пшениці, відвантаженої на експорт у 2000 році, дорівнювала 94,4 дол. США за 1 тонну, у 2001 році – 81,7 дол. США. Отже, розрив між українськими експортними цінами та світовими у ці роки був ще більшим. У 2002 році середня ціна експортованої Херсонської пшениці дорівнювала 82,3 дол. США за 1 т. Розрив між Херсонськими експортними цінами та світовими у 2000/2002 та 2002/2003 маркетингових роках визначався у 40 дол. США. Ціни на зерно 2005 року зображено в таблиці 19. Закупівельні ціни на зерно урожаю 2006 року (пшениця 3 класу) прогнозується на рівні 690 грн/т.
Поки що потужний експортний потенціал зерна Херсонщини, який успішно реалізується протягом останніх років (за вийнятком неврожайного 2003 року), херсонським виробникам великих прибутків не приніс. Існують дві суттєві проблеми. Перша – це експортувати продукцію не у формі прямого імпорту з Херсону тими країнами, які закуповують зерно, тобто іноземними трейдерами, а через наших експортерів – у країни-споживачі.
Таблиця 19
Ціни на зерно 2005 року, за умовами поставок EXW (франко-завод)
| Найменування продукції | Рекомендовані ціни | Ціна реальних пропозицій | Ціна попиту переробників | Ціна попиту експортерів | Закупівельні ціни Держрезерву (умови поставок CPT) |
| Пшениця 3-го кл. | 780-800 | 690-710 | 630-650 | 640-650 | - |
| Пшениця 4-го кл. | 650-660 | 580-600 | 500-550 | 540-580 | - |
| Пшениця 5-го кл. | 540-550 | 550-570 | 480-500 | - | 500-530 |
| Овес | 450-470 | 500-510 | 450-480 | 500-520 | 600 |
| Пшениця фуражна | 500-520 | 470-480 | 430-450 | 440-470 | - |
| Ячмінь фуражний | 430-450 | 410-420 | 360-390 | 430-450 | - |
| Кукурудза фуражна | 420-430 | 500-550 | 450-500 | 470-510 | - |
Якщо це буде зроблено, то отримаємо шанси щонайменше на 20, а то й на 50 % підняти ціну на експорт зернової продукції. І друга проблема: як закріпити позиції, зайняті на світових ринках протягом останніх років. Це було зроблено за допомогою іноземних трейдерів. Їх мають замінити – бодай частково – українські експортери. А для того треба пройти непростий шлях міжнародної сертифікації, стандартизації, ліцензування [13].
Вирішальним кроком по вирішенню існуючих проблем повинен стати вступ України до Світової організації торгівлі. Тільки членство в СОТ забезпечить максимальний доступ до світових продовольчих ринків. За цієї умови Україна зможе усунути існуючу торговельно-економічну ізоляцію від інших країн та забезпечити підтримку міжнародних організацій. Отже, СОТ надає можливість встановлення паритетних відносин із світовим продовольчим ринком, що дуже важливо для вітчизняних підприємств.
Обсяги і ціни імпортованого зерна в Херсонську область у 2003-2004 роках, а також основні країни-імпортери відображено в таблиці 20.
Імпортні операції проводяться за умовами поставок CIF. CIF – умови продажу товару, згідно яких в ціну товару входить його вартість та затрати по страховці і транспортуванню товару до місця призначення. При продажу товару на умовах CIF продавець зобов’язаний за свій рахунок доставити товар в порт завантаження, зафрахтувати судно (або місце на судні), помістити товар на борт судна, провести всі збори та мита, що пов’язані з відправленням товару та застрахувати його.
Таблиця 20
Інформація про завезення імпортного продовольчого зерна на територію Херсонської області
| Одержувач | Рік | Країна-постачальник | Місяць | Кількість, т | Ціна, грн. |
| Херсонський КХП | 2003 | Казахстан | Серпень | 15830,4 | 693 |
| Жовтень | 15403,4 | 745 | |||
| Литва | Вересень | 473,9 | 709 | ||
| Жовтень | 1018,9 | 793 | |||
| Листопад | 3519,8 | 848 | |||
| Грудень | 2075,4 | 942 | |||
| Росія | Вересень | 186,2 | 607 | ||
| 2004 | Казахстан | Березень | 7185,4 | 990 | |
| Херсонський КХП всього: | 45693,2 | 772 | |||
| ТОВ „Дабл ю Джей – Херсон” | 2003 | Росія | Листопад | 9001,4 | 904 |
| Грудень | 8404,0 | 983 | |||
| 2004 | Казахстан | Лютий | 1277,9 | 995 | |
| Березень | 4739,1 | 997 | |||
| Росія | Січень | 3779,5 | 931 | ||
| Лютий | 988,0 | 962 | |||
| ТОВ „Дабл ю Джей – Херсон” всього: | 28189,9 | 941 | |||
| ТОВ „Євротрейд” | 2003 | Казахстан | Вересень | 1202,6 | 857 |
| Жовтень | 343,2 | 874 | |||
| Листопад | 2976,0 | 931 | |||
| Грудень | 1528,0 | 945 | |||
| 2004 | Казахстан | Січень | 2230,7 | 958 | |
| ТОВ „Євротрейд” всього: | 8280,4 | 894 | |||
| ВАТ „Новокаховський КХП” | 2003 | Німеччина | Листопад | 4716,8 | 955 |
| ВАТ „Новокаховський КХП” | 4716,8 | 955 | |||
| ТОВ „Експотрейд” | 2003 | Росія | Серпень | 1492,6 | 584 |
| Вересень | 978,8 | 741 | |||
| Жовтень | 1337,7 | 745 | |||
| ТОВ „Експотрейд” всього: | 3809,1 | 748 | |||
| ТОВ „Наука і технологія” | 2003 | Росія | Серпень | 1278,0 | 912 |
| Вересень | 460,0 | 908 | |||
| ТОВ „Наука і технологія” всього: | 1738,0 | 909 | |||
|
ТОВ Зерноторгівельна компанія м. Київ |
2004 | Казахстан | Березень | 1488,3 | 1125 |
| ТОВ Зерноторгівельна компанія м. Київ | 1488,3 | 1125 | |||
| СТВО „Оксамит” | 2003 | Росія | Серпень | 260,0 | 658 |
| Листопад | 200,0 | 661 | |||
| СТВО „Оксамит” всього: | 460,0 | 654 | |||
| ТОВ „Російська АПК” | 2003 | Росія | Жовтень | 196,2 | 591 |
| ТОВ „Російська АПК” всього: | 196,2 | 591 | |||
| Загальний підсумок: | 94571,9 | 864 | |||
Очевидно, що проблема підвищення ефективності збуту і інтенсифікації зернового ринку являється складовою частиною проблематики розвитку аграрного ринку в цілому. Шляхи вирішення вказаних проблем лежать у необхідності комплексу заходів економічного, фінансового і організаційного характеру. Тут можна говорити про стимулювання розвитку всіх елементів інфраструктури аграрного ринку, про вдосконалення механізмів фінансування сільськогосподарського виробництва, про необхідність розробки й апробації передових економічних моделей та маркетингових схем, які дозволять підвищити ефективність збуту сільськогосподарської продукції і зерна зокрема. Також є досить перспективною і подальша робота по вдосконаленню системи збуту зернової продукції на основі форвардних і ф’ючерсних контрактів [42].
Висновки
Отже, враховуючи перспективи вступу України до СОТ та зважаючи на недоліки законодавчої бази в сфері експорту продукції зернового господарства й існуючу конкуренцію на світовому ринку, необхідно запроваджувати більш жорстку систему упереджувальних заходів, які б гарантували конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції, зокрема зерна.
Для високоефективної активізації зовнішньоторговельної діяльності та нарощування експортного потенціалу Херсонщини на ринку зерна необхідно:
постійний моніторинг ринкових продовольчих товарів;
поліпшувати якість зерна, вводити спрощену систему стандартів;
зміцнювати виробничо-технічну базу на виробництві зерна;
поміркована та продуктивна політика держави, направлена на підтримку саме товаровиробників якісного зерна [25].
- реалізація зерна є основним джерелом грошових надходжень сільськогосподарських товаровиробників Херсонської області. Тому поряд із нарощуванням урожайності й удосконалення організації зернового ринку резервом підвищення ефективності експортного потенціалу є виведення безпосередніх виробників зерна на зовнішні ринки, що суттєво збільшить їх прибутки. Кроком на шляху виведення сільськогосподарських товаровиробників на зовнішні ринки може стати їх кооперація чи створення в області асоціації експортерів сільськогосподарської продукції.
Велику роль у цих процесах повинна відіграти держава. Заходи державного регулювання ринку зерна повинні зосередитись на тому, щоб система публічних торгів змогла витіснити невигідну для виробника схему скуповування продукції трейдерами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Лука О.Ф. Україна на світовому ринку агропродовольчої продукції / Економіка АПК – № 11 2003. – с.116
Мойсеєва М.О. Можливості удосконалення збуту на ринку зерна / Пропозиція – 2003 – № 2 с. 111
Морозов Р.В. Державне регулювання та підтримка підвищення ефективності зернового господарства / Таврійський науковий вісник. – Херсон: ТОВ Айлант. – 2004.- Вип.. №30 – с.211-215
Федоров А.В. Сучасний стан зернового господарства у регіоні / Таврійський науковий вісник. – Херсон: ТОВ Айлант. – 2004.- Вип.. №33 – с. 131-135
Федіна А.А. Зовнішньоекономічна діяльність АПК: стан, перспективи розвитку. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – с. 64
Обраменко Л.Д. Проблеми реалізації продовольчого зерна / Таврійський науковий вісник. – Херсон: ТОВ Айлант. – 2004.- Вип.. №30 – с. 98-101
Петюха В.М. Основи ринкової економіки / К.: Урожай. – 1995. – 396 с.
Попереля Ф.Д. Стратегія вирощування і використання української пшениці в ринкових умовах / Пропозиція. – К., 2003. - № 5 – с. 44-49
Прилуцький А.С. / Фермерське господарство, 2004. – № 18 – с. 23
Реалізація основних видів продукції рослинництва та тваринництва с.-г. підприємствами Херсонської області за 2003 рік / Херсон: Гол. Управл. Статист. У Херсонськіц обл., 2004. – 152 с.
Рослинництво Херсонської області / стат. Збірник. – Херсон: Гол. Управл. Статистики у Херсонській обл.., 2003. – 69 с.
Саблук П.Т. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва / К.: ІАЕ. – 1999. с.
Саблук П.Т. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції / К.: ІАЕ. – 2000. – 556 с.
Размещено на