Xreferat.com » Рефераты по экономике » Аналіз та планування трудових показників

Аналіз та планування трудових показників

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»


Кафедра „Економіка та фінанси”


КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Економіка праці”

на тему: „Аналіз та планування трудових показників”


Виконав: ст. гр. МО 06а

Божко Т.Є


Горлівка 2009


РЕФЕРАТ


Курсова робота: 48 сторінок, 1 рис., 12 табл., 6 джерел.


Мета курсової роботи – закріплення знань, отриманих у курсі „Економіка праці”, та придбання практичних навичок з аналітичної економічної роботи на підприємстві.

Об'єктом курсової роботи є трудові показники економіко-господарчої діяльності підприємства на прикладі машинобудівного заводу (автозаводу).

В курсовій роботі надані розрахунки, динаміка та аналіз основних трудових показників на підприємстві: чисельність та структура працюючих, робочий час, продуктивність праці та заробітна плата працівників. Згідно з отриманими результатами зроблені висновки щодо становища та подальшої економічної роботи на підприємстві.

В другій частині роботи частково виконані прогнозні рішення щодо рівня продуктивності праці за рахунок відносної економії праці згідно з використанням окремих факторів її підвищення. За допомогою кореляційно-регресного аналізу побудована математична модель і визначено рівень продуктивності праці у майбутньому.


ТРУДОВІ ПОКАЗНИКИ, ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРАЦЮЮЧИХ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, ЗАРОБІТНА ПЛАТА, РОБОЧИЙ ЧАС, ВІДНОСНА ЕКОНОМІЯ ПРАЦІ, МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ.


ЗМІСТ


ВСТУП

1 АНАЛІЗ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ

1.1 Аналіз чисельності та структури працюючих

1.2 Аналіз використання робочого часу

1.3 Аналіз продуктивності праці

1.4 Аналіз заробітної плати

2 ПЛАНУВАННЯ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ

2.1 Планування зростання продуктивності праці

2.2 Прогнозування рівня продуктивності праці за допомогою кореляційного - регресійного аналізу

ВИСНОВОК

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП


Сучасна політична, економічна і соціальна ситуація в Україні відзначається становленням нової економічної системи ринкових відносин. Ефективність функціонування цієї системи в значній мірі залежить від кваліфікаційного рівня спеціалістів з економіки, зокрема з питань економіки праці.

Курсовий проект є однією з основних і ефективних форм самостійної роботи студента, яка підбиває підсумки вивчання теоретичного курсу та практичних занять.

Метою курсового проекту є перевірка та закріплення отриманих знань з питань аналізу та планування показників економіки праці, таких як трудові показники на підприємствах виробничої сфери, поглиблення навичок аналітичної роботи з інформаційними, методичними та інструктивними матеріалами. Призначення роботи - поглибити теоретичну підготовку студента і сприяти придбанню практичних навичок проведення аналітичної роботи на підприємствах, в об єднаннях і в галузях промисловості.

Економічний аналіз як наука становить собою систему спеціальних знань, які базуються на законах розвитку та функціонування систем і спрямованих пізнання методології оцінки, діагностики та прогнозування фінансово-господарчої діяльності підприємства. З його допомогою можна визначити тенденції господарчого розвитку, науково обґрунтувати плани, управлінські рішення, контролювати їх виконання, оцінювати досягненні результати, здійснювати пошук, вимірювання, обґрунтування величини резервів підвищення ефективності виробництва та розробляти заходи по їх використанню.

Поліпшення використання наявного виробничого потенціалу є однією з ключових завдань сьогоднішнього етапу соціально-економічного розвитку України. Велика роль в рішенні цього завдання призначена економічному аналізу, і, насамперед, аналізу трудових показників, тому що в системі простих елементів виробництва – засобів праці, предметів праці та живої праці - останньому належить вирішальна роль. Тільки жива праця може привести в дію минулу, матеріалізовану в засобах і предметах, працю.

Аналіз трудових показників дозволяє точніше оцінювати техніко-технологічний потенціал, визначити резерви використання техніки. Ступінь використання предметів праці відбивається на собівартості продукції і, отже, на розмірі прибутку — джерелі фондів розвитку виробництва, соціально-культурних заходів і житлового будівництва, матеріального заохочення. Нераціональне застосування сировини, матеріалів, покупних виробів може бути пов’язане не тільки з їх зберіганням, нормами витрат, величиною технологічних відходів, але й з якістю трудового потенціалу, невідповідністю професіонального, кваліфікаційного складу працюючих вимогам виробництва.

Там, де питанням підвищення кваліфікації та поширюванню передового виробничого досвіду приділяється недостатньо уваги, значно вище остаточний та виправлений брак продукції, нижче питома вага високосортних виробів, достатньо нова картина витрат від браку може бути визначена лише на засаді аналізу використання робочого часу, що дозволяє визначити їх величину.

Нераціональне використання матеріалів установлюється також на засаді аналізу використання фонду заробітної плати за допомогою розрахунку величини доплат за відхилення від технології.

При аналізі використання робочого часу виявляються перебої в матеріально-технічному постачанні та причини внутрішньо-змінних простоїв.

Відношення величини простоїв за відсутністю матеріалів, заготовок, інструментів, комплектуючих виробів, отриманих за кооперацією, до опрацьованого часу дозволяє визначити недоотриманий з даної причини приріст продуктивності праці.

Все вищесказане свідчить про те, що трудові показники чинять суттєвий вплив на використання виробничого потенціалу підприємств, об'єднань, галузей та народного господарства в цілому. Тому поглиблений аналіз та планування трудових показників з метою підвищення ефективності виробництва - це вимога часу.


1 АНАЛІЗ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ


Трудові показники – це кількісні та якісні характеристики для оцінки стану соціально-трудових відносин на підприємстві, використання робочої сили та ефективності праці (за визначений період часу).

До основних трудових показників відносять: продуктивність праці, виробіток, трудомісткість, чисельність персоналу, заробітна плата, фонд оплати праці, фонд споживання.

В ринкових умовах господарювання визначення трудових показників підприємства набуває особливого значення. Основна задача підприємства – виконати виробничу програму по випуску конкурентоспроможної продукції при використанні мінімальних витрат живої і уречевленої праці. Це посилює значення і вплив трудових показників на результативність виробництва.

Підвищення продуктивності праці – головний фактор зростання ефективності та прогресивного розвитку підприємства. Воно безпосередньо пов’язано із зниженням трудомісткості продукції, оптимальністю використання робочої сили, підвищенням кваліфікації робітників, раціональністю організації та стимулювання праці.

Трудомісткість одиниці продукції складає основу визначення чисельності та складу персоналу, що безпосередньо пов’язано з нормуванням та формуванням фонду оплати праці. Заробітна плата та премія визначає розмір винагороди індивідуальної трудової діяльності та виконує роль визначального стимулу до праці. Фонд оплати праці характеризує витрати на використання робочої сили, які включаються до узагальнюючого показника виробництва – собівартості, що відображається на вартості (ціні) і конкурентоспроможності продукції підприємства. Фонд споживання включає: фонд оплати праці, доходи (дивіденди) по акціях і вкладах трудового колективу, суму трудових і соціальних пільг. Розмір такого фонду і ступінь трудової активності робітників визначають рівень їх доходу та якість життєдіяльності. Трудові показники органічно взаємопов’язані з іншими показниками поточної звітності, стратегічного прогнозування. Вони є складовою частиною технічного, економічного та фінансового планування, обов’язково впливають на виробничі витрати та визначають прибутковість господарювання.

Аналіз трудових показників – це вид економічних досліджень для визначення рівня результативності виконання виробничих, управлінських функцій трудовим колективом, а також для розробки заходів щодо підвищення ефективності праці на підприємстві.

Основні задачі аналізу трудових показників:

об’єктивна оцінка використання ресурсів праці: робочої сили, продуктивності праці;

визначення факторів та їх впливовість (кількісно) на зміну трудових показників;

усунення недоліків в організації, нормуванні праці;

пошук шляхів використання резервів щодо підвищення продуктивності праці.

Перед початком аналізу складаємо на основі вихідних даних таблицю 1.1.


Таблиця 1.1 – Основні трудові показники підприємства

Показники Од. вимір. Періоди Індекси


базис план звіт план/базис звіт/план звіт/базис
1 2 3 4 5 6 7 8
) Середньоспискова чисельність ПВП,в т.ч. чол. 9800 9700 9820 0,989796 1,0124 1,0020
а) робітники пит. вага 0,85 0,85 0,85



чол. 8330 8245 8347 0,989796 1,0124 1,0020
б) керівники та спеціалісти пит. вага 0,09 0,09 0,088



чол. 882 873 864 0,989796 0,9897 0,9796
в) службовці пит. вага 0,039 0,039 0,036



чол. 382 378 354 0,989529 0,9365 0,9267
г) інший персонал пит. вага 0,021 0,021 0,026



чол. 206 204 255 0,990291 1,2500 1,2379
2. Обсяг виробництва продукції (НЧП) тис. грн. 41350 41800 43965 1,0109 1,0518 1,0632
3. Те саме (технологічна трудомісткість) нормо-годин 8115 6765 6981 0,8336 1,0319 0,8603
4. Виробіток на одного працюючого тис. грн. 4,2194 4,3093 4,4771 1,0213 1,0389 1,0611
5. Виробіток на одного робітника тис. грн. 4,9640 5,0697 5,2672 1,0213 1,0389 1,0611
6. Фонд заробітної плати, в т.ч. тис. грн. 51800 53800 55312 1,0386 1,0281 1,0678
а) робітники пит. вага 0,86 0,86 0,86



тис. грн. 44548 46268 47568,32 1,0386 1,0281 1,0678
б) керівники та спеціалісти пит. вага 0,092 0,092 0,092



тис. грн. 4765,6 4949,6 5088,704 1,0386 1,0281 1,0678
в) службовці пит. вага 0,034 0,034 0,034



тис. грн. 1761,2 1829,2 1880,608 1,0386 1,0281 1,0678
г) інший персонал пит. вага 0,014 0,014 0,014



тис. грн. 725,2 753,2 774,368 1,0386 1,0281 1,0678
7. Середня заробітна плата одного працюючого, в т.ч. тис. грн. 5,286 5,546 5,633 1,0493 1,0155 1,0656
а) робітника тис. грн. 5,348 5,612 5,699 1,0493 1,0155 1,0656
б) керівника та спеціаліста тис. грн. 5,403 5,670 5,890 1,0493 1,0388 1,0900
в) службовця тис. грн. 4,610 4,839 5,312 1,0496 1,0978 1,1523
г) іншого працюючого тис. грн. 3,520 3,692 3,037 1,0488 0,8225 0,8626
8. Кількість робочих днів дн. 214,7 215,1 214,9 1,0019 0,9991 1,0009
9. Дійсна тривалість робочого дня (зміни) год. 7,77 7,77 7,74 1,0000 0,9961 0,9961
10. Річний ефективний фонд робочого часу год. 1668,22 1671,33 1663,33 1,0019 0,9952 0,9971

З наведеної таблиці видно, що найбільшу кількість у ПВП становлять робітники, керівники та спеціалісти. Обсяг виробництва продукції зростає, а трудомісткість її виготовлення зменшується. Це свідчить про зростання продуктивності праці основних робітників. Відповідно і зростає середня заробітна плата на одного працюючого та робітника.

Аналіз трудових показників доцільно починати з аналізу чисельності та структури працюючих.


1.1 Аналіз чисельності та структури працюючих


Для аналізу чисельності та структури працюючих використовується класифікатор, складений згідно з матеріалами роботи машинобудівної промисловості, випускаючої автомобілі та їх складові частини (автозаводи).


Таблиця 1.2 – Характеристика керівників, спеціалістів і службовців

Функціональна категорія Функціональна група Посадовий склад групи
Керівники Вищого рівня Генеральний директор, директор, їх заступники

Середнього рівня Начальник зміни, цеха, ділянки, їх заступники

Нижчого рівня Майстер, бригадир
Спеціалісти Вищого рівня Головний спеціаліст, начальник управління, відділу та ін., їх заступники

Середнього рівня Інженери, економісти, юристи та ін.

Нижчого рівня (молодші спеціалісти) Техніки, хронометражист, розподіляючі робіт та ін.
Службовці Старші службовці Бухгалтер, статистик та ін.

Молодші службовці Секретар, кур’єр та ін.

Таблиця 1.3 Класифікація робітників за виконуючими функціями

Функціональна група робітників Функціональна підгрупа Склад функцій у підгрупі Спеціальність виконавців
1 2 3 4
Технологічні

Ведення

технологічних процесів

Зміна форм, стану, положення, фізичних, хімічних та інших властивостей процесу Апаратчики, ковалі, пресувальники, токарі, фрезерувальники, термісти, складальники та інші

Підготовчо-технологічна Приготування всіляких розчинів, фарб, лаків та інше Готувачі розчинів, складів, складачі лаків та фарб, зварювальники бітумів

Організаційно-технологічна Спостереження за роботою систем, апаратів, агрегатів Оператори, оператори постів управління та інші
Транспортно-складські Транспортно-розвантажувальні Транспортування вантажів, навантажування, розвантажування предметів і продуктів Водії автотранспортних засобів, вантажники, крановики, стропальники та інші

Складська Приймання, облік, видача, зважування, маркірування, зберігання предметів і засобів праці Зважувальники, комірники, маркірувальники, вкладники та інші
Ремонтно-обслуговуючі Налагоджувально-ремонтна Наладка,регулювання обладнання, ремонт обладнання, автоматичних ліній, верстаків, догляд за ними Наладчики, ремонтники, електрослюсарі та інші

Підтримка у робочому стані інструменту та технологічної оснастки Відновлення та ремонт ріжучого, вимірювального, монтажного інструментів, приладів, пристроїв Слюсарі-інструментальники та заточники інструменту, акумуляторники

Підтримка у роб. стані будинків та споруд Догляд, поточний ремонт, відновлення будинків та споруд Бетонники, муляри та інші

Контрольна Контроль якості предметів і продуктів праці Випробувачі приладів, двигунів, контролери

Енергопостачання Нагляд за роботою енерговиробляючого обладнання, догляд за ним Машиністи силових установок, електромонтажних підстанцій

Охорона праці, техніка безпеки, промислова санітарія Прибирання виробничих приміщень, створення умов нормальної виробничої середи Заправники балонів, прибиральники виробничих приміщень

Використання наведених таблиць (1.2 та 1.3) дозволяє врахувати при аналізі не тільки зміни в чисельності функціональних груп, але й функціональній структурі. На практиці дуже часто при одній і тій же чисельності ПВП мають місце негативні за своїм значенням зрушення у функціональній структурі кадрів, що не можна не врахувати при аналізі.

Метою аналізу є:

ступінь забезпечення підприємства трудовими ресурсами;

рівень та причини структурних змін складу працюючих;

якісний склад працюючих (за професіями, за розрядами кваліфікації, за стажем роботи та ін.).

При аналізуванні треба врахувати, що однією з основних причин зміни в структурі трудового потенціалу (ПВП) є науково-технічний прогрес (НТП), під впливом якого чисельність технологічних робітників може зменшуватися за рахунок механізації та автоматизації виробничих процесів; транспортно-складських робітників – за рахунок механізації транспортно-складських операцій. При цьому чисельність обслуговуючих працівників, зокрема ремонтно-налагоджувальних, може підвищуватись за рахунок все більшого ускладнення обслуговуючого обладнання.

Для аналізу чисельності та структури працюючих складається таблиця 1.4

Таблиця 1.4 - Функціональна структура ПВП

№ п/п Функціональні групи персоналу Базисний період Звітний період

Індекс і р.с.




чол % чол %

Робітники, в т.ч.:




1 Технологічні робітники 4511 54,15 5004 59,95 1,1094
2 Транспортно-складські робітники 1208 14,50 918 11,00 0,7602
3 Ремонтно налагоджувальні роботи 862 10,35 1590 19,05 1,8443
4 Обслуговуючі робітники 1749 21,00 835 10,00 0,4772

Разом 8330 100,00 8347 100,00 1,0020

Керівники та спеціалісти, в т.ч.




5 Керівники 182 14,36 181 14,84 0,9958
6 Спеціалісти 700 55,40 684 56,13 0,9763
7 Службовці 382 30,24 354 29,03 0,9251

Разом 1264 100,000 1218 100,00 0,9636

Зміну чисельності робочої сили без урахування змін функціональної структури кадрів можна визначити за допомогою формули 1.1


Аналіз та планування трудових показників (1.1)


де Jkc - індекс кадрового складу;

ірс - індекс зміни чисельності j-ї функціональної групи;

dj - питома вага j-ї функціональної групи у загальній чисельності кадрів.


Аналіз та планування трудових показників

Аналіз та планування трудових показників


Для врахування не тільки зміни у чисельності, але й у кадровій структурі можна користуватися формулою (академіка С.Г. Струміліна) 1.2:

Аналіз та планування трудових показників (1.2)


де Jpc - індекс робочої сили;

Чпл - чисельність j-ї функціональної групи у плановому (або в базисному) періоді;

Чзві - те саме, але у звітному періоді.


Аналіз та планування трудових показників

Аналіз та планування трудових показників


Виходячи з таблиці 1.4, можемо зробити висновки про те, що зросла чисельність технологічних та ремонтно-налагоджувальних робітників. Майже вдвічі зменшилась чисельність обслуговуючих робітників, загальна кількість робітників зменшилась на майже 1%.

Загальна кількість керівників та спеціалістів зменшилась на 4,63%. Якщо розглядати категорії працівників окремо, то зменшилась кожна з них – і керівники, і спеціалісти, і службовці.

З аналізу показників Jpc та Jкс бачимо, що структура робітників і керівників досить нестабільна.

Для визначення середніх темпів зміни чисельності функціонального складу кадрів підприємства використовується середня геометрична зважена:


Аналіз та планування трудових показників (1.3)


де i1, i2, …, in - індекси зміни чисельності;

n - число функціональних груп (для робітників n = 4, для керівників, спеціалістів та службовців n =3);

d1,d2...dn - питома вага функціональних груп у частині ПВП (в частках).


Аналіз та планування трудових показників

Аналіз та планування трудових показників


Значення цих показників для робітників і керівників становлять відповідно: 1,0188 та 0,9878. З цього видно, що в середньому (враховуючи саме зміни у функціональних групах персоналу) кількість робітників збільшилась, а керівників та спеціалістів навпаки – зменшилась.

Якісна характеристика структури кадрів визначається кваліфікаційним рівнем, показниками якого є:

- для робітників - середній тарифний розряд Rc


Аналіз та планування трудових показників (1.4)

де Rc - середній тарифний розряд для кожної функціональної групи;


Розрахунок середнього розряду робітників виконуємо на основі даних таблиці 1.5.


Таблиця 1.5. - Кваліфікаційний рівень робітників

Функціональна група Розряд

Базисний період Звітний період

1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 8
1. Технологічні робітники, %/чол 8,6 18,7 18,3 16,1 15,8 12,1 7,5 2,9 9,2 19,5 18,1 15,8 16 12,2 6,2 3

483 1050 1028 904 887 679 421 163 568 1203 1117 975 987 753 383 185
2. Транспортно-складські робітники, %/чол 9,8 20,4 20,1 18,7 17,9 13,1 0 0 10,1 20,4 19,7 18,8 18,5 12,5 0 0

147 307 302 282 269 197 0 0 114 231 223 213 209 142 0 0
3. Ремонтно-налагодничі робітники, %/чол 9 19,1 27,4 21,4 15,5 7,6 0 0 9 17,6 21,7 26 15,2 10,5 0 0

97 205 294 230 165 82 0 0 176 345 426 510 298 206 0 0
4. Обслуговуючі робітники, %/чол 9,1 14,4 28,4 23,3 13,6 11,2 0 0 8,9 13,8 26,4 23,6 15,8 11,5 0 0

198 314 619 507 296 244 0 0 92 142 272 243 162 118 0 0

Розрахуємо середній тарифний розряд для кожної функціональної групи основних робітників та проведемо розрахунок середнього тарифного розряду для всіх категорій робітників в цілому (для підприємства) за формулою 1.4

Для базисного періоду:

1) Технологічні робітники:


Аналіз та планування трудових показників


2) Транспортно-складські робітники:


Аналіз та планування трудових показників


3) Ремонтно-налагоджувальні робітники:

Аналіз та планування трудових показників


4) Обслуговуючі робітники:


Аналіз та планування трудових показників


Для звітного періоду:

1) Технологічні робітники:


Аналіз та планування трудових показників


2) Транспортно-складські робітники:


Аналіз та планування трудових показників


3) Ремонтно-налагоджувальні робітники:


Аналіз та планування трудових показників


4) Обслуговуючі робітники:


Аналіз та планування трудових показників


Середній розряд по підприємству:

-у базисному періоді:

Аналіз та планування трудових показниківАналіз та планування трудових показників


- у звітному періоді:


Аналіз та планування трудових показниківАналіз та планування трудових показників


Аналізуючи отримані результати, можна зробити наступні висновки:

середній бал по підприємству у кожному з періодів не перевищує 4, тобто рівень кваліфікації не є високим, що пов’язано з незначною кількістю робітників високої кваліфікації. Загалом по підприємству середній розряд у звітному періоді почав підвищуватись, але незначно;

найвищий середній розряд мають технологічні робітники, інші категорії працюючих мають середній розряд менший за середній по підприємству;

у звітному періоді в порівнянні з базисним середній тарифний розряд технологічних та транспортно-складських робітників зменшився, а для ремонтно-налагодничих та обслуговуючих робітників навпаки збільшився;

на підприємстві необхідно вживати заходи по підвищенню кваліфікації робітників, наприклад, відправляти робітників на різноманітні курси з підвищення кваліфікації, розвивати систему грошового стимулювання – премій, доплат, які б заохочували робітників підвищувати рівень продуктивності праці; проводити різноманітні заходи по зміні структури кадрів – підвищенні або пониженні у посаді, перестановки тощо.

Для оцінки якості кваліфікації керівників, спеціалістів і службовців треба визначити середній атестаційний бал за допомогою формули 1.5.

Аналіз та планування трудових показників (1.5)


де Aб - атестаційний бал j-ї функціональної групи;

dj - питома вага даної функціональної групи у загальній чисельності аналізованої частини ПВП.


Таблиця 1.6 – Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців

№п/п Функціональна група Бал


Базисний період Звітний період


3 4 5 3 4 5
1 Керівники, %/чол. 20 43,2 36,8 24,2 34,7 41,1


36 78 67 44 63 74
2 Спеціалісти, %/чол. 22,5 44,2 33,3 25,2 43,6 31,2


158 310 232 172 298 213
3 Службовці, %/чол. 20 35 45 18,5 42,8 38,7


76 134 172 65 151 138

Розрахуємо середній атестаційний бал для кожної функціональної групи керівників та спеціалістів та для всієї категорії керівників та спеціалістів в цілому (для підприємства)за формулою 1.5.

Для базисного періоду:

1) Керівники:


Аналіз та планування трудових показників


2)Спеціалісти:


Аналіз та планування трудових показників


3) Службовці:

Аналіз та планування трудових показників


Для звітного періоду:

1) Керівники:


Аналіз та планування трудових показників


2) Спеціалісти:


Аналіз та планування трудових показників


3) Службовці:


Аналіз та планування трудових показників


Середній атестаційний бал по підприємству:

- у базисному періоді:


Аналіз та планування трудових показниківАналіз та планування трудових показників


- у звітному періоді:


Аналіз та планування трудових показниківАналіз та планування трудових показників


Отримані результати свідчать про те, що середній атестаційний бал на підприємстві є доволі високим, але у звітному періоді у порівнянні з базисним він дещо зменшився по всьому підприємству, а також у окремих категоріях – спеціалістів та службовців, а у керівників незначно підвищився. У базисному періоді рівень кваліфікації керівників та службовців є більшим за середній по підприємству, спеціалістів – меншим; у звітному періоді спостерігаємо аналогічну ситуацію. Для того, щоб збільшити рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців можливо додаткове навчання наявних спеціалістів або додатковий набір висококваліфікованих спеціалістів чи заміна наявних спеціалістів більш кваліфікованими.


1.2 Аналіз використання робочого часу


Аналіз чисельності та структури робітників ще не дає повного зображення використання робочої сили, якщо він не поєднується з аналізом робочого часу.

Основною метою аналізу робочого часу є виявлення резервів використання фонду робочого часу. Формою проявлення цих резервів в їх елементарному вигляді є втрати робочого часу за різних причин та знецінювання праці в зв'язку з браком і неукомплектованістю продукції. Хоча втрати - це упущені можливості на відміну від резервів, але з деякою отупінню умовності їх можна віднести до таких і шляхом прийняття заходів вплинути на причини, викликаючи втрати фонду робочого часу, тобто перетворити можливості у дійсність.

Крім того, боротьба з втратами робочого часу усього-на-всього потребує поліпшення організації праці без додаткових капітальних вкладень.

Для аналізу використання робочого часу складаємо таблицю 1.7.

Таблиця 1.7 - Використання робочого часу одним середньосписковим робітником

Показники Од. виміру Періоди Індекси


базис план звіт план/ базис звіт/ план звіт/ базис
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Календарний фонд часу дн. 365 365 365 1,0000 1,0000 1,0000
2. Вихідні та святкові дні дн. 108 109 109 1,0093 1,0000 1,0093
3. Номінальний фонд робочого часу дн. 257 256 256 0,9961 1,0000 0,9961
4. Неявки на роботу, в т.ч. дн. 42,3 40,9 41,1 0,9669 1,0049 0,9716
а) чергові та всі види додаткових відпусток дн/% 23,75 23,15 22,81 0,9747 0,9854 0,9604


56,15 56,60 55,50


б) відпустки по вагітності та пологам дн/% 1,92 2,35 2,39 1,2246 1,0171 1,2456


4,54 5,75 5,82


в) виконання державних обовязків дн/% 0,70 0,74 0,79 1,0665 1,0601 1,1306


1,65 1,82 1,92


г) відпустки по хворобі дн/% 12,74 11,90 12,38 0,9342 1,0398 0,9713


30,12 29,10 30,11


д) адміністративні відпустки дн/% 1,64 1,96 1,91 1,1943 0,9776 1,1675


3,87 4,78 4,65


е) цілозмінні простої дн/% 0,85 0,43 0,39 0,5051 0,9092 0,4592


2,01 1,05 0,95


ж) прогули дн/% 0,70 0,37 0,43 0,5242 1,1724 0,6146


1,66 0,90 1,05


5. Реальний фонд робочого часу дн 214,7 215,1 214,9 1,0019 0,9991 1,0009
6. Середня тривалість робочого дня год. 7,82 7,8 7,78 0,9974 0,9974 0,9949
7. Зміна тривалості робочого дня, в т.ч. год. 0,05 0,03 0,04 0,6000 1,3333 0,8000
а) скорочення за рахунок перерв годуючих матерів год. 0,02 0,03 0,02 1,5000 0,6667 1,0000
б) скорочення за рахунок внутрішньозмінних простоїв год. 0,13 0 0,12 0,0000 - 0,9231
в) підвищення за рахунок понаднормової роботи год. 0,1 0 0,1 0,0000 - 1,0000
8. Реальна тривалість робочого дня год. 7,77 7,77 7,74 1,0000 0,9961 0,9961
9. Річний ефективний фонд робочого часу год. 1668,22 1671,33 1663,33 1,0019 0,9952 0,9971

Для аналізу використання робочого часу визначаються коефіцієнти використання номінального фонду робочого часу згідно з формулою 1.6:


Аналіз та планування трудових показників (1.6)


де: Фрчном - номінальний фонд робочого часу, дні.;

Пчас - втрати робочого часу у відповідний період аналізуємого часу;

Фрчреал - реальний фонд робочого часу.


Аналіз та планування трудових показників

Аналіз та планування трудових показників

Аналіз та планування трудових показників


Отримане значення коефіцієнту є достатнім, щоб стверджувати про раціональне використання робочого часу. Крім того, порівнюючи коефіцієнти, бачимо, що у звітному періоді у порівнянні з базисним та плановим коефіцієнт використання номінального робочого часу збільшився, тобто були вжиті заходи по скороченню втрат робочого часу.

При співвідношенні цих коефіцієнтів між собою отримаємо індекси, які характеризують динаміку використання номінального фонду робочого часу.

Аналіз та планування трудових показників (1.7)

Аналіз та планування трудових показників Аналіз та планування трудових показників Аналіз та планування трудових показників


Із аналізу індексів можна зробити висновки відносно зміни реального фонду робочого часу у звітному періоді по відношенню до базисного та планового його рівнів (як зросло, чи зменшилось; на скільки), а також, як зросло (чи зменшилось) значення обсягу випускаючої продукції за рахунок зміни рівня використовуваного фонду робочого часу.

Таким чином, у плановому періоді у порівнянні з базисним втрати робочого часу зменшились на 0,58%; у звітному в порівнянні з плановим – збыльшились на 0,09%, а в звітному у порівнянні з базисним – зменшились на 0,48%, тобто найбільші зміни відбулися у звітному періоді відносно базового.

За рахунок змін відбувся приріст обсягу випускаємої продукції, який визначимо за формулою 1.8.


ΔQбаз (пл) = Cб(пл.)ч · (Фрчреал)баз (пл.) · (J3(2)–1) · Чо.рзвіт, (1.8)


де Счб - вартість однієї години робочого часу у базисному періоді, грн/год

(Cчб = Qб / Тб див. таблицю 1.1);

(Фрчреал)баз - реальний фонд робочого часу у базисному періоді, год;

Чо.рзвіт - чисельність основних робітників у звітному періоді, чол;

Qб та Тб - відносно обсяг виробництва та технологічна трудомісткість підприємства у базисному періоді; тис. грн. та тис. нормо-год відповідно.

Аналіз та планування трудових показниківгрн.

Аналіз та планування трудових показниківгрн.


Таким чином, порівнюючи обсяг виробництва в базисному та запланованому періоді зі звітним, за рахунок більш раціонального використання робочого часу, обсяг виробленої продукції збільшився. При цьому у звітному періоді в порівнянні з базисним обсяг продукції виріс більше, ніж у звітному в порівнянні з плановим. Це пов’язано з більшою економією робочого часу у звітному періоді в порівнянні з базисним, ніж з плановим.

Слід зазначити, що в подальшій роботі підприємства слід вжити заходів по збільшенню коефіцієнтів використання робочого часу, для цього особливу увагу потрібно приділити:

1) виявленню конкретних причин кожного випадку простоїв для прийняття негайних заходів, спрямованих на їх скорочення та ліквідацію;

2) ретельному вивченню (з листків непрацездатності) характеру захворюваності у окремих групах працюючих та розробці на цій основі дійових заходів, практичних підходів, які забезпечують зниження захворювання;

3) вивченню кожного випадку порушення трудової та виробничої дисципліни з метою її укріплення, використовуючи при цьому не тільки адміністративні заходи, але й форми як морального, так і матеріального впливу на її порушників;

4) упорядкуванню практики надавання короткотермінових адміністративних відпусток без зберігання забезпечення.

1.3 Аналіз продуктивності праці


В ході аналізу продуктивності праці визначаються рівень виконання планових показників, причини їх виконання або невиконання, обґрунтовується реальність планового завдання відносно росту продуктивності праці, виявляються існуючі на підприємстві (в цеху, на ділянці) резерви її зростання, розробляються конкретні організаційно-технічні заходи по їх використанню, розраховується ступінь впливу росту продуктивності праці на приріст обсягу виробництва, чисельність робітників, фонд заробітної плати, зниження собівартості продукції, величину прибутку та рентабельності.

На першому етапі аналізу визначається рівень продуктивності праці та його динаміка за показником середнього виробітку на одного працюючого, на одного робітника, на один чоловіко-день, на одну чоловіко-годину. Найбільш ефективним з достатнім ступенем точності, що дозволяє визначити рівень та динаміку продуктивності праці є розрахунок з нормативно-чистої продукції (НЧП). Зміна рівня продуктивності праці (його динаміка) визначається як відношення рівня продуктивності праці звітного періоду до базисного та/або до планового рівня. Порівняння базисного та планового рівнів дозволяє визначити запланований відсоток росту, а порівняння фактичного (звітного) та базового рівней - ріст продуктивності праці відносно минулого періоду (року).

Порівнянням фактичних і планових значень установлюється процент виконання (невиконання) плану.

Попередній аналіз продуктивності праці можна зробити, виходячи з даних таблиці 1.1 та таблиці 1.7. Розрахуємо вимірник робочого часу за допомогою формул (1.9), (1.10), (1.11) .

Аналіз та планування трудових показників (1.9)

Аналіз та планування трудових показників (1.10)

Аналіз та планування трудових показників (1.11)


де Дф – фактично відпрацьовані години (реальна кількість відпрацьованих днів)

Тзм – дійсна тривалість зміни.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.8


Таблиця 1.8 - Продуктивність праці робітників

Вимірник робочого часу (одиниця вимірювання) Середній виробіток Індекси

базис план Звіт

план/

базис

звіт/

план

звіт/

базис

Людино-рік 4963,986 5069,739 5267,162 1,0213 1,0389 1,0611
Людино-день 23,121 23,569 24,510 1,0194 1,0399 1,0601
Людино-година 2,976 3,033 3,167 1,0194 1,0439 1,0642

За отриманих результатів, розміщених у таблиці 1.1, 1.8, можна зробити висновки:

1) скорочення трудомісткості випуску продукції, передбачене планом, становило:


Аналіз та планування трудових показників% ,


а фактична (звітна) трудомісткість знизилася на:

Аналіз та планування трудових показників%


В результаті зниження трудомісткості приріст продуктивності праці (виробіток) у звітному періоді в порівнянні з базисним склав 6,11%; у звітному періоді в порівнянні з плановим – 3,89%. (із табл.1.1).

2) Поліпшення фонду внутрішньозмінного часу дозволив підвищити середньоденний виробіток на 6,01% замість намічених 1,94%, тобто план з виробітку перевиконано на 3,99%.

3) Поліпшення використання цілоденного фонду робочого часу дозволило підвищити середньорічний виробіток на 6,42% замість намічених 1,94 %. Таким чином, план перевиконано на 4,39 %.

В економічній роботі на підприємстві частіше користуються методикою аналізу продуктивності праці за групами факторів (чинників) і встановлюється їх вплив на ріст продуктивності праці через відносну економію робочої сили, яка визначається за формулою 1.12:


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: