Перевірка статистичних гіпотез відносно невідомих значень параметрів визначеного розподілу
Однак якщо додатково припустити, що невідомі генеральні дисперсії є рівними між собою, то можна побудувати критерій (Стьюдента) порівняння середніх. Наприклад, якщо порівнюються середні розміри двох партій деталей, виготовлених на тому ж самому верстаті, то логічно допустити, що дисперсії розмірів, які контролюються, є однаковими.
Якщо ж немає причин вважати, що дисперсії однакові, то, перш ніж порівнювати середні, необхідно за допомогою критерія Снедекора-Фішера (1) попередньо перевірити гіпотезу про рівність генеральних дисперсій.
Далі в припущенні,
що генеральні
дисперсії
однакові, перевіримо
нульову гіпотезу
:
.
Тобто встановимо,
значимо чи
незначимо
розрізняються
вибіркові
середні
і
,
що знайдені
по незалежних
малих вибірках
з обсягами
і
.
Для перевірки нульової гіпотези у якості критерію застосуємо випадкову величину
,
що, як доведено
[5], при справедливості
нульової гіпотези
має
-розподіл
Стьюдента з
ступенями волі.
Під час перевірки
нульової гіпотези
з конкуруючою
гіпотезою
:
критична область
має двосторонній
характер. Її
будують, виходячи
з вимоги, щоб
ймовірність
влучення критерію
Т в цю область
у припущенні
справедливості
нульової гіпотези
дорівнювала
б прийнятому
рівню значущості
.
Можна показати, що найбільша потужність критерію досягається при рівності ймовірностей влучення критерію в кожний із двох інтервалів критичної області, тобто при
,
.
Із симетрії
-розподілу
Стьюдента
випливає симетрія
і критичних
точок, тобто
.
Тому для визначення
двосторонньої
критичної
області досить
знайти праву
границю
її області в
таблиці критичних
точок розподілу
Стьюдента при
заданому рівні
значущості.
Зі знайденим
таким способом
значенням
зіставимо
значення критерію,
що спостерігається:
.
Якщо
,
немає причин
відкинути
нульову гіпотезу,
її приймають,
у разі
– нульову гіпотезу
відкидають.
6 Порівняння вибіркової середньої з гіпотетичною генеральною середньою нормальної сукупності (при відомій генеральній дисперсії)
Нехай генеральна
сукупність
розподілена
нормально з
дисперсією
,
причому невідома
генеральна
середня
приблизно
дорівнює значенню
.
Потрібно по
вибірковій
середній
,
що отримано
з вибірки обсягом
,
при заданому
рівні значущості
перевірити
нульову гіпотезу
:
про рівність
генеральної
середньої
гіпотетичному
значенню
.
Конкуруючу
гіпотезу візьмемо
у вигляді:
.
З огляду на те,
що вибіркова
середня є незміщеною
оцінкою генеральної
середньої,
тобто
,
нульову гіпотезу
можна переписати
у вигляді:
.
У якості критерію перевірки нульової гіпотези візьмемо таку випадкову величину
,
яку можна показати, при справедливості нульової гіпотези, є нормованою нормальною величиною.
Далі обчислюємо значення критерію, що спостерігається:
(5)
і по таблиці Лапласа знаходимо критичну точку двосторонньої критичної області зі співвідношення
.
Якщо
– немає причин,
щоб відкинути
нульову гіпотезу;
при
– нульову гіпотезу
відкидають.
7 Порівняння вибіркової середньої з гіпотетичною генеральною середньою нормальної сукупності (при невідомій генеральній дисперсії)
У випадку невідомої
генеральної
дисперсії у
якості критерію
перевірки
нульової гіпотези
:
при конкуруючій
гіпотезі
приймають
випадкову
величину
,
де
– "виправлене"
середнє квадратичне
відхилення.
Можна показати,
що величина
підкоряється
-розподілу
Стьюдента з
ступенями волі.
Критична область будується так само, як описано вище. Далі обчислюється значення критерію, що спостерігається:
(6)
та по таблиці
критичних точок
розподілу
Стьюдента при
заданому рівні
значущості
і числі ступенів
волі
знаходиться
критична точка
у відповідності
до умови
.
Якщо
– немає причин
відкинути
нульову гіпотезу
і її приймають;
при
нульову гіпотезу
відкидають.
8 Зв'язок між двосторонньою критичною областю і довірчим інтервалом
Очевидно,
що під час побудови
двосторонньої
критичної
області при
заданому рівні
значущості
попутно визначається
і відповідний
довірчий інтервал
для значень,
що приймаються
випадковою
величиною з
надійністю
.
Перевірка
нульової гіпотези
:
при
:
проводилася
на основі умови,
що ймовірність
влучення критерію
в двосторонню
критичну область
дорівнювала
б рівню значущості
,
отже, ймовірність
влучення критерію
в область прийняття
гіпотези
дорівнює
.
Тобто з надійністю
виконується
нерівність
,
або рівносильна їй нерівність
,
(7)
де
визначається
з рівності
.
Подвійна
нерівність
(7) є довірчим
інтервалом
для оцінки
математичного
сподівання
нормального
розподілу при
відомому
із надійністю
.
9 Визначення мінімального обсягу вибірки при порівнянні вибіркової і гіпотетичної генеральної середніх
Дуже важливою
практичною
задачею є визначення
мінімального
обсягу вибірки,
що є необхідним
для одержання
на її основі
обґрунтованих
висновків щодо
генеральної
середньої з
наперед заданою
точністю
(її смисл – гранична
величина різниці
між вибірковою
і гіпотетичною
генеральною
середніми).
Наприклад,
звичайно потрібно,
щоб середній
розмір виготовлених
деталей відрізнявся
від номінального
розміру не
більше ніж на
задану величину
.
Для проведення
контролю з
партії виготовлених
деталей (генеральна
сукупність)
відбирається
вибірка. Треба
з'ясувати, яким
має бути мінімальний
обсяг цієї
вибірки, в якій
відсутні браковані
деталі, щоб з
ймовірністю
,
де
– рівень значущості,
гарантувати,
що і в усій партії
їх зовсім немає?
Як показано
в попередньому
пункті, задача
визначення
довірчого
інтервалу для
оцінки математичного
сподівання
нормального
розподілу при
відомому
і задача відшукання
двосторонньої
критичної
області для
перевірки
гіпотези про
рівність вибіркової
середньої
гіпотетичній
генеральній
середній нормальної
сукупності
зводяться одна
до одної. Тому
з формули (5) при
заміні
на
та
на
випливає, що
мінімальний
обсяг вибірки
має дорівнювати:
,
де
знаходиться
з рівності
.
При невідомому
аналогічно
скористаємося
формулою (6),
замінюючи
на
.
Тоді:
.
Размещено на