Xreferat.com » Рефераты по экономике » Економіка галузі виробництва соків в Україні

Економіка галузі виробництва соків в Україні

.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;;.;;;-;;o;;;;;;o;;;;;;o;;;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;..;;...;; ....; ; .....; ; ......; ;.......; ;........; ;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;);;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;);;;.;;;.;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;-;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;-;;;


Звіт про переддипломну практику

Предмет: «Економіка галузевих ринків»


Економіка галузі виробництва соків в Україні


Зміст


Вступ

1. Аналіз структури галузі виробництва соків в Україні

2. Місце галузі виробництва соків в національній і світовій економіці

3. Загальна характеристика галузі виробництва соків в Україні

3.1Обсяги виробництва соків в Україні в динаміці за 3 роки, динаміка змін обсягів виробництва

3.2 Еластичність попиту на соки в Україні

3.3 Динаміка попиту та фактори, які зумовлюють зміну попиту на соки

3.4 Рівень використання виробничих потужностей заводів по виробництву соків в Україні

3.5 Рівень технологій виробництва соків в Україні

3.6 Інвестиції в основний капітал заводів по виробництву соків в Україні (вітчизняні, іноземні, прямі і портфельні)

3.7 Індекси цін на сокову продукцію в Україні

3.8 Участь іноземного капіталу в галузі виробництва соків в Україні

4. Структура галузі виробництва соків в Україні

4.1 Межі галузі (продуктові, географічні і часові)

4.2 Наявність і види бар’єрів входження на ринок

4.3 Іноземна конкуренція виробництву соків в галузі

4.4 Вертикальна та горизонтальна інтеграція на ринку виробництва соків

5. Поведінка фірм у галузі виробництва соків в Україні

6. Аналіз діяльності ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування”

(м. Одеса) концерну VITMARK(Україна-Кіпр

6.1 Види бізнесу (диверсифікованість компанії) ВАТ „ОКЗДХ” та конкурентоспроможність на ринку виробництва соків в Україні

6.2 Сфера діяльності ВАТ «ОКЗДХ»

6.3 Організаційна структура ВАТ „ОКЗДХ”

6.4 Структура власності на заводі ВАТ „ОКЗДХ”

7. Розвиток галузі виробництва соків в Україні

7.1 Прибутковість, рентабельність підприємств галузі виробництва соків в Україні

7.2 Якість соків, виробляємих в Україні

7.3 Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні

7.4 Державне регулювання галузі виробництва соків в Україні

Висновки

Список літератури


Вступ


Соком називають продукт, що складається на 100% з соку фрукта. Нектар містить від 25 до 99% соку. Соковий напій містить до 25% соку.

На Україні виробники соків використовують два шляхи виробництва соку: відновлення з концентрату і пряме віджимання.

Стиглі плоди сортують, миють і відправляють під прес для отримання соку. Потім в спеціальній вакуумній установці при низькій температурі (40°С) випаровується частина природної вологи (води). В результаті випаровування виходить густа в'язка рідина, схожа на мед, яка називається концентрованим соком. У нім, завдяки щадній температурній обробці, зберігається весь комплекс вітамінів і мінералів, що містяться в свіжих плодах. Концентрований сік заморожують або розливають в спеціальні асептичні ємкості, що дозволяє зберігати його без втрати якості і корисних властивостей протягом декількох місяців і транспортувати на будь-які відстані. Привезений на соковий завод концентрований сік проходить стадію відновлення, коли соку повертають витягнуту з нього вологу в природній пропорції, тобто рівно стільки, скільки раніше випарували. Для цього використовують очищену воду, яка за своїми характеристиками максимально наближена до плодової вологи. Перед упакуванням отриманий сік проходить етап короткострокової (3-4 сек.) термічної обробки методом пастеризації (до 100°С) або стерилізації (вище 100°С), що забезпечує можливість зберігання продукту протягом року без використання консервантів.

Якщо на жодній стадії виробництва концентрованого соку не використовуються харчові фарбники, консерванти і інші хімічні добавки, то виходить справжній 100% натуральний сік.

Свіжовіджатий сік відрізняється від відновленого з концентрату відсутністю стадії концентрації і відновлення соку.

Метою представленого самостійного дослідження є аналіз поточного стану виробництва соків в Україні та загального стану і перспектив галузі.

1. Аналіз структури галузі виробництва соків в Україні


На початку становлення ринкових відносин в Україні виробники соків змагалися за споживача застосовуючи, в основному, демпінгові методи (випускаючи дешеві соки або знижуючи ціну). Із поліпшенням макроекономічної ситуації і зростанням купівельної спроможності населення почали використовувати інші маркетингові інструменти, у т.ч. створення сильних торгових марок як потужного чинника, що може забезпечити прихильність до них споживачів. Проте до перетворення торгових марок у справжні бренди, які б стали сукупним образом, портретом компанії, самого напою, додатковою цінністю для споживача, потрібен час. Хоча якщо підходити до бренду з позицій успішності торгової марки, то на соковому ринку є лідери, торгові марки яких претендують стати брендами.

Конкуренція на ринку соків призвела до зміни лідерів. Якщо у 1997-98 рр. провідні позиції займала „Галичина” (10,5-19,0% обсягу загального продажу соків) і „Джаффа” (12,3-7%), то у 2003-2005 рр. найпотужнішими компаніями були: 1) „Сандора” (ТМ „Sandora”, „Дар”, „Садочок”, „Natural drinks”, „Сандорик” тощо) (Миколаївська обл.); 2) „Вітмарк-Україна” (ТМ “Jaffa”, “Sokko”„Наш сік”, „Соковита” тощо) (Одеська обл.); 3) „Ерлан” (ТМ „Соки Біола”) (м.Дніпропетровськ); 4) „Вінніфрут” (ТМ „Вінні”); 5) „Нідан+” (Закарпатська обл. Компанія забезпечує 96% розливу соків в області); 6) Одеський КЗ дитячого харчування (м.Одеса); 7) „Вімм-Білль-Данн” (Київська обл.).

Перша п‘ятірка у 2005 році контролювала понад 80% сокового ринку, у т.ч. частка „Сандори” дорівнює 45%. Ця потужна компанія займає провідні позиції в асортиментній структурі соків. Так, у випуску томатного соку її частка становить, за експертними оцінками, 34,6%. Одеський КЗ виробляє 18,0%, „Вітмарк-Україна” – 15,7%, „Чумак” – 9,1%. Галузева частка інших компаній становить 31,7% розливу томатного соку. Виноградний сік випускає, в основному, „Сандора”. Частка середніх та дрібних виробників у цьому сегменті українського ринку соків дорівнює 10% галузевого розливу. У сегменті персикового соку компанія „Вітмарк-Україна” має 55%, „Сандора” – 34%. У сегменті вишневого соку лідером є „Сандора” (51% галузевого випуску). Серед крупних виробників яблучного соку лідерами є „Вінніфрут” (30,3%), „Сандора” (25%), „Вітмарк-Україна” (9-10%).

На географічній соковій карті України (рис.1.1) чітко видно “гарячі точки” виробництва, де сконцентровані об'єднання, підприємства та сировинні плантації, які належать флагманам ринку. Самий великий індустрійний плацдарм розміщений в Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях.


Економіка галузі виробництва соків в УкраїніРис.1.1 – Географічна структура концентрації виробницв соку в Україні по областях


Як показує графік рис.1.1, ближче до півдня країни, дислокуються вітчизняні сокові гіганти – ТОВ “Сандора” (Миколаївська обл.), СП “Вітмарк-Україна” (Одеська обл.) та ЗАТ “Ерлан” (Дніпропетровська обл.). Локальні осередки виробництва соків розміщені в центрі та на заході України. В центрі помітний розвиток сокозаводів Житомирської та Вінницької областей. Західний дивізіон представлений регіональними виробниками – закарпатські, хмельницькі, чернівецькі, львівські підприємства. Серед регіоналів помітні соковики з високим потенціалом: компанія “Майбел” (Сімферополь, Крим), херсонські овочеконсервні заводи.

Біля 92% українського ринку зосереджено в руках трьох консорціумів. Залишившийся сегмент ринку розділяють між собою декілька десятків гравців (імпортери в тому ж числі), які оперують більш як півсотнею “соковитих” марок.

ТОВ “Сандора” (Миколаїв) - безумовний соковий лідер, контролюючий 47 % сокового ринку. Найбільш відомі бренди: “Сандора Ексклюзив”, “Сандора Морс”, “Сандора Мультиактив”, “Сандора Класика”, “Сандорик”, “Садочок”, “Дар”.

СП “Вітмарк-Україна” (Одеса)– другий гравець в ринковому табелі рангів, який займає 23% сокового ринку України. Найбільш відомі бренди: “Джаффа”, “Соковита” та “Чудо Чадо”.

Частка ЗАТ “Ерлан” (ТМ “Соки Біола” (Дніпропетровськ) тримається в межах 20 %.

Спільна частка компаній “Рідна марка” (Київська обл.), “Вінніфрут” (Вінницька обл.) та “Нідан +” (Закарпаття) складає близько 7%.

Економічна криза майже не позначилася на стратегічних планах транснаціональних водних гігантів — на відміну від локальних гравців, у них досить коштів для подальшої експансії. «Великі іноземні компанії мають шанс не лише зберегти свою частку ринку, а й наростити обсяги реалізації», — стверджує маркетинг-директор сокового бізнесу компанії «Кока-Кола Україна» Ірина Безкровна.

Економіка галузі виробництва соків в Україні

Рис.1.2 Розподіл об”ємів випуску соків в Україні між групами виробників


За даними компанії «Вітмарк-Україна», в останньому кварталі минулого року продаж соків впав на 30%, обсяги виробництва — на 20%. У цілому за підсумками 2008 року місткість ринку CНН (соки, напої, нектари) скоротилася на 15% — до 750 млн л.


Економіка галузі виробництва соків в Україні

Рис.1.3 Розподіл ринку виробництва соків в Україні за результатами 2008 року

При цьому, наприклад, Сандора збільшила обсяг продажів на 6%. У першому кварталі 2009 року реалізація соків і нектарів продовжувала падати. Проте продажі «Кока-Кола Україна» в цьому сегменті зросли на 50%.

Дрібні гравці менш стійкі — саме їх лідери ринку й скуповуватимуть найближчими роками. В умовах кризи великим виробничим компаніям вигідніше купувати підприємства, ніж будувати заводи з нуля й запускати нові торгові марки, адже сьогодні вартість виставлених на продаж компаній значно нижча за докризову. За останні півроку деякі підприємства подешевшали на 30–50%.

В Україні сік поки не став продуктом першої необхідності, якщо споживання цих напоїв у Західній Європі становить у середньому 40–50 л на людину за рік, у Росії — 22 л, то середній український споживач щорічно за даними 2008 року випиває лише 16–17 л. Цей напій і так досить дорогий для мінімального споживчого кошика. А інфляція робить його ще дорожчим.

Основна причина зростання цін — подорожчання закордонної сировини та упаковки. Навіть у випадках, коли в доларах розцінки падають на 25–30%, гривневі ціни все одно підвищуються. У результаті попри всі зусилля сокових виробників стримувати зростання цін, за останні півроку у 2009 році соки й нектари подорожчали в середньому на 15%.

Наприкінці минулого 2008 року практично всі українські виробники соків підвищили ціни на 5–7%.

2. Місце галузі виробництва соків в національній і світовій економіці


Проблема створення та просування торгових марок актуальна для фірм, що працюють на ринку соків України. Цей ринок є перспективним і динамічним. Так, якщо у країнах із вже сформованими ринками щорічні темпи зростання даного сегменту ринку безалкогольних напоїв коливаються на рівні 6%, то в Україні – 25-30%. Проте сучасний рівень споживання цієї вітамінної продукції в Україні відстає від середньоєвропейського.

Україна за своїми кліматичними та грунтово-геологічними умовами має унікальні можливості для вирощування і виробництва плодово-овочевої продукції та виготовлення фруктових і овочевих соків, соковмісних напоїв у широкому асортименті.

В усьому світі соки та нектари традиційно користуються сталим попитом. Крім освіжаючої здатності, поживності, стимулюючої дії, гармонійного смаку, вони містять вітаміни та цілий комплекс біологічно активних речовин, необхідних людям для повноцінного і здорового харчування, особливо на стадії розвитку молодого організму. На жаль, середньостатистичний українець за рік вживає лише близько 8 літрів соків (для порівняння у 1996р.– 700г, 1998р.– 2,5л), в той же час, як росіянин – 12, європеєць – 30, американець – 60 літрів.

За даними Держкомстату України об’єм загальнонаціонального виробництва соків, нектарів та морсів в 2008 році вперше перетнув поділку мільйон тонн (більше 1,07 млрд. л. – таблиця 1.1).

Основну частку виробництва сокової продукції (більше 44%) сладають купажовані соки. При цьому 95% виноградного і апельсинового, 65% яблучного, а також зверх 50% томатного соку займають соки від трьох основних соковиробників.

Об’єм світового виробництва плодових соків оцінюється на теперішній час в 30 млрд. літрів на рік при обігу вище 30 млрд. доларів.

3. Загальна характеристика галузі виробництва соків в Україні


3.1 Обсяги виробництва соків в Україні в динаміці за 3 роки, динаміка змін обсягів виробництва


В Україні діє 78 підприємств-виробників сокової та соковмістної продукції. 6 з них займаються виготовленням сокової продукції дитячого харчування, 2 – виготовленням концентрованих соків, 1 – сухих фруктових концентратів, 69 – сокової продукції загального призначення.

Ємність внутрішнього ринку України на сьогоднішній день близько 500-550 млн. літрів. Ринок не насичений, оскільки споживачами соку є менше 50% населення України. В той же час об'єми споживання на душу населення значно нижче за показники більшості європейських країн. Насичення ринку можливе не раніше 2010 року.

Найбільші темпи зростання споживання демонструє продукція в упаковці об'ємом 0,5 л, крім того, продукція об'ємом в 2 л нарощує частку ринку, тоді як частка інших форматів великих економічних упаковок (перш за все, 1,5 л) - стабільна. Якщо говорити про смакові переваги споживачів, то найбільші темпи зростання показують суміші різних смаків. Зростання популярності сокових поєднань виросло на 3 пункти за показниками частки ринку в I половині 2006 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Протягом 2009-го продаж соків скорочуватиметься. У „Сандорі” вважають, що до кінця року споживання впаде на 3–5%. За найоптимістичнішого сценарію продаж збережеться на рівні 2008-го. А експерти Вітмарк-Україна взагалі прогнозують скорочення обсягу ринку на 13%, до 650 млн літрів — показника 2006 року.

Таблиця 3.1

Україна. Об’єм виробництва соків та сокової продукції по регіонам,

2007- 2008р

Область

Об’єм

2008 рік, тонн

Об’єм

2007 рік, тонн

Приріст 2008/2007,

%

Україна 1067276 735828 45
АР Крим 9342 6342 47
Вінницька 82960 56291 47
Волинська 1854 1596 16
Дніпропетровська 114809 83211 38
Донецька 3006 1683 79
Житомирська 19247 15176 27
Закарпатська 42069 31906 32
Запорізька 22 532 0
Івано-Франківська 827 510 62
Київська 1445 815 77
Кіровоградська 0 1 0
Луганська 115 75 53
Львівська 13635 7312 86
Миколаївська 489758 289566 69
Одеська 220079 202856 9
Полтавська 56 54 4
Рівненська 5222 4327 21
Тернопільська 7673 6703 15
Харківська 4870 2084 134
Херсонська 8137 4877 67
Хмельницька 16879 7842 115
Черкаська 3342 2006 67
Чернівецька 15147 4797 216
Чернігівська 6779 5260 29
м. Київ 3 6 0

3.2 Еластичність попиту на соки в Україні


Еластичність попиту на різні марки соку, в основному, залежить від цінового сегменту соку, наведеного в табл.3.2 за станом на кінець 2008 року.

Через зниження купівельної спроможності населення у 2008 -2009 роках продаж скоротився в середньому на ринку на 25–30%. За даними останніх досліджень, у період кризи 2008 -2009 років 36% споживачів готові економити на соках і нектарах. У 2009 році попит знижуватиметься, місткість ринку становитиме приблизно 650 млн літрів — проти 750 млн літрів у 2008-му, при цьому попит переміститься в більш дешеві сегменти сокового ринку України.


Таблиця 3.2

Сегментація ринку соків за ціною (класифікація ТОВ «Сандора»)

Цінова категорія

Ціна*, грн/л

Торгова марка (Виробник)

Висока (елітна) Понад 7,5 Rio Grande, J7 («Вімм-Білль-Данн»), Santal (Parmalat), Minute Maid (Coca-Cola)
Вища за середню 6—7,5 Sandora Gold («Сандора»), Jaffa Gold («Вітмарк»), Вінні Gold («Вінфрут») 100% Premium Gold («Вімм-Білль-Данн»)
Середня 5,5—6 Дар («Сандора»), Смак (ДП «Напої»), Мрія («МСТ Регіон»), «Галичина» («Галичина»)
Нижча за середню 4—5,5 Sandora Classic («Сандора»), Jaffa («Вітмарк»), Фрутіко (ДП «Напої»), Вінні («Вінфрут»), «Джус», «Джусік» («Майбел»)
Низька до 4 Natural Juicy Drink («Вітмарк»), Любимый сад («Вімм-Білль-Данн»), «Галичина Лайт» («Галичина»)

3.3 Динаміка попиту та фактори, які зумовлюють зміну попиту на соки


Українські споживачі довгий час були, і більшою мірою залишаються, прихильниками фруктово-ягідних напоїв власного приготування, яких споживають щороку, за даними Держкомстату України, понад 600 млн. л., тобто до 50% обсягу соків, які випущені заводами – виробниками у 2008 році. Проте активізація здорового образу життя, формування культури споживання сокової продукції, дозволяє розраховувати на переорієнтацію уподобань споживачів щодо напоїв на користь соків.

90% сокової продукції споживає міське населення, близько 50% якого вживає соки щонайменше раз на півроку. Вподобання споживачів щодо соків грунтуються сьогодні, насамперед, на їх купівельних можливостях, а не на прихильності до тих чи інших видів напоїв. Тож бажання споживати та реальне споживання з цієї причини не співпадають.

Як свідчать результати маркетингових досліджень, основними споживачами соку є молоді люди віком 25-34 років, які проживають у містах. І хоча соки як продукт цінують однаковою мірою й чоловіки та жінки, проте за кількістю споживачів все ж таки переважають жінки.

Основні мотивації споживання соків серед міського населення розподіляються наступним чином:

як джерело вітамінів — 48,3 %

як натуральний продукт — 26,1 %

як смачний напій — 8,6 %

як вітчизняний продукт — 3,4 %

як напій, що втамовує спрагу — 3,0 %

Дослідження купівельної поведінки споживачів свідчать про невисокий ступінь їх прихильності до певної торгової марки. Були визначені такі типи покупців стосовно їх ставлення до торгових марок:

Покупці, які орієнтовані на одну марку — 6,7%.

Покупці, які орієнтовані на 2-3 визначені марки-41,4%.

Нестійкі споживачі — 34,1 %.

Щодо смакової прихильності споживачів, то найбільшу перевагу українські споживачі надають апельсиновому, томатному, яблучному, персиковому, ананасовому, мультивітамінному, абрикосовому соковим смакам.

Різноманітний асортимент і правильне ціноутворення є не тільки додатковими перевагами в боротьбі за покупця, але й дозволяють підприємству гнучко реагувати на ринкові зміни, що так необхідно на сьогоднішній день.

Кожен виробник намагається випускати максимально різноманітний асортимент соків і соковмісних напоїв - від 10 до 20 найменувань. Виробництво різних видів сокової продукції дозволяє зменшити ціну на одні товари (як правило, з імпортної сировини чи з великим змістом натурального соку) за рахунок інших (з вітчизняної сировини чи з меншим змістом натурального соку).

Сьогодні, асортиментний ряд зроблених в Україні і завезених соків (включаючи нектари та напої) представляють кілька десятків найменувань, які поділяються на 14 основних сортів (смаків): абрикос, ананас, апельсин, береза, виноград, вишня, грейпфрут, манго, мультивітамін, (8-11 тропічних фруктів), персик, слива, смородина, помідор, яблуко.

Смакові переваги українського споживача, що п'є сік дома, торік дослід-жувала маркетингова компанія Gf-USM, а результати вийшли такі. Лідирує сік апельсина, що п'ють 51,1% українських любителів соків. На другому місці - традиційний для України яблучний сік з показником (40,4%). Третє місце також за традиційним соком - томатним (31,1%). На четвертому місці персиковий (30,0%), а замикає п'ятірку лідерів - виноградний (26,2%). Далі в рейтингу смакових переваг за версією Gf-USM соки: мультивітамінний (22,0%), ананасовий (21,8%), абрикосовий (19,2%), змішаний із двох чи трьох плодових культур (мікс) (18,1%), грейпфрутовий (9,8%), лимонний (9,3%), порічковий (8,4%), сливовий (8,0%), малиновий (7,7%), грушевий (7,4%), банановий (7,0%), вишневий (6,5%), березовий (5,5%), морквяний (4,3%), гарбузовий (1,4%).

Економіка галузі виробництва соків в УкраїніРис. 3.1. Структура продажу соків залежно від смаку (2007 – 2008 роки)


За оцінками операторів сокового ринку перша п'ятірка смаків забезпечує майже дві треті обсягу продажу (рис.3.1). Апельсиновий сік названо операторами незмінним лідером у рейтингу смакових переваг. Друге і третє місця яблуко і томат розділяють зі змінним успіхом, оскільки влітку самий популярний яблучний, узимку - томатний. Останнім часом зростає популярність мультивітамінного соку. Зокрема, за даними компанії «Тетра - Пак Україна», мультивітамін за обсягами виробництва (виробництва в упакуванні «Тетра - Пак», але не споживання) в Україні може уступати тільки томату, яблуку й апельсину. Здобувають популярність також персиковий, ананасовий і абрикосовий.

Цікаво, що в залежності від пори року споживчі переваги міняються. Улітку найбільшою популярністю користаються «легкі» і менш солодкі соки: березовий, яблучний і виноградний. Зате узимку збільшуються обсяги продажів апельсинового, томатного і персикового. Попит же на екзотичні соки залишається більш-менш стабільним протягом усього року.

Незважаючи на те, що найбільший прибуток приносять тільки три види соків виробники не збираються звужувати асортимент. Проте кожний з них намагається придумати щось своє, «ексклюзивне». Наприклад, для ТМ «Сандора» це «ананас - манго - апельсин», для ТМ «Новий Дарунок» - «манго - ананас»; для ТМ «Морс лісова ягода» - «суниця», для ТМ Santal - «черешня», для ТМ «Чудо - ягода» - «брусниця» і т.д. У того самого виду соку можуть бути «під-види». Наприклад, «зелене яблуко» і «червоне яблуко» (ТМ «Sandora»).

Більшість вітчизняних виробників у нинішньому сезоні збираються розширити асортимент товару, що випускається, на 3-5 позицій. В основному це буде продукція з фруктів і ягід, вирощуваних в Україні. Як видно, це зв'язано з бажанням мінімізувати витрати на сировину, що дасть можливість, незалежно від курсу долара, пропонувати свій товар за цінами, максимально доступним для споживача.

І це правильно, тому що дослідження показали, необхідно розширювати асортимент на рівні кожного підприємства: чим більше позицій, тим більше можливість утримати потенційного споживача.

Але необхідно пам'ятати, що розвиток асортименту - справа, яка дорого коштує і тому вимагає великої кількості оборотних коштів. Так, доповнення в асортимент однієї позиції збільшує обсяг продажів від 3 до 5%, а витрати оборотних коштів зростають до 10% на кожен вид. А якщо враховувати необхідність віддавати продукцію на реалізацію, то стає ясно, що необхідний запас оборотних коштів для таких цілей мають тільки лідери.

Тому концепція більшості компаній, що претендують на лідерство в першому десятку, саме і полягає в тім, що б робити в Україні продукт вищої якості в необхідному асортимент і за доступною ціною.


3.4 Рівень використання виробничих потужностей заводів по виробництву соків в Україні


Компанія „Сандора” – 47% обсягу ринку виробництва соків

Проектна сукупна потужність підприємств компанії «Сандора» - близько 1,5 млрд. пакетів соків і сокової продукції за рік. Промислові потужності компанії включають 4 заводи:

• Промислово-переробний комплекс № 1 площею 157 тис. м кв. Завод розташований у с. Миколаївське Миколаївської області. На ньому встановлено 18 ліній розливу виробництва Tetra Pak, на яких виробляються соки в упаковках 0,2, 0,25, 0,5, 1, 1,5 і 2 літри. Середньодобова продуктивність всіх ліній 2,5 млн. пакетів (1,8 млн. л). На заводі працює цех пюре та концентрованих соків, ділянка асептичного зберігання продукції. Склад полуфабрикатів площею 12 тис. м кв. дозволяє зберігати річний запас пюре та концентрованих соків для потреб виробництва. На промисловому комплексі №1 також ведеться переробка фруктів та овочів.

• Завод у с. Роднікове (АР Крим) дозволяє приймати та переробляти 100-120 тонн фруктів і овочів на добу. На заводі встановлено дві технологічні лінії з переробки кісточкової та насіннєвої сировини продуктивністю до 4-х тон на годину.

•  Завод в с. Козачі Лагері (Херсонська обл.) спеціалізується на переробці томатів та яблук.  Середньодобова виробничість заводу складає 480-500 тонн. На заводі встановлена лінія по переробці овочів та фруктів продуктивністю 20 тон за годину. Завод спеціалізується на переробці томатів та яблук.

• Виробничий комплекс № 2 відкритий в 2006 році. Завод розташований у с. Мішково-Погорілово Миколаївської області. Площа заводу – 60 тис. кв. м. На сьогоднішній день потужності виробничого комплексу № 2 складають 2,13 млн. одиниць продукції на добу. На заводі встановлено 6 ліній з виробництва соків в упаковці Tetra Pak, лінія розливу вин ТМ «Святкова колекція» і «Золота Ольвія» в упаковку 1 л Square, і 2 лінії асептичного розливу соків, сокових напоїв та холодного чаю в РЕТ упаковку. 15 червня 2009 року на виробничому комплексі була запущена нова виробнича лінія. Лінія призначена для випуску газованих напоїв (CSD) у форматах упаковки 0,5л, 1л, 2л, и 2,5л. Потужність лінії складає 170 000 000 літрів/рік або 28 800 пляшок/година. На заводі працює єдиний в Україні автоматизований купажний цех. Рецептура соку, а також повна інформація про кожну одиницю випущеної продукції, зберігається в пам`яті комп`ютера, що необхідно для контролю якості та подальшого аналізу готової продукції. Відмінною особливістю нового заводу являється унікальний цех готової продукції, відвантажування з якого ведеться безпосередньо в залізничні вагони, що заїжджають на міні-перон, розташований на складі готової продукції.


3.5 Рівень технологій виробництва соків в Україні


Компанія „Ерлан” (торгова марка „Біола” – лідер по випуску соків в ПЕТ – плящках)

Виробничий комплекс складається з п'яти ліній: трьох – з випуску газованих напоїв і мінеральної води, а також двох ліній розливу із застосуванням технології холодного асептичного розливу мікробіологічно чутливих напоїв і соків.

Лінії з випуску газованих напоїв потужностями 8/10, 20/22 і 30 тисяч бутилок на годину, а лінії з випуску соків (18 й 30 відповідно), оснащені устаткуванням провідних європейських фірм:

– машинами для видування ПЕТ-пляшок французької фірми SIDEL;

– німецьким устаткуванням BERKEFELD для підготовки до виробництва води;

– лініями з розливу напоїв німецької фірми KHS Maschinen und Anlagenbau AG;

– сироповарочними машинами ADUE (Італія) і DЦHLER (Німеччина).

Для випуску соків і нектарів застосовується унікальна технологія холодного асептичного розливу (ACF), розроблена фірмою KHS. Соки розливаються в блоці холодного асептичного розливу, який встановлений в спеціальній стерильній кімнаті. Технологія дозволяє відмовитися від використання шкідливих для напою консервантів і пастеризації в готовій упаковці і поставляти на ринок високоякісну продукцію в ПЕТ-упаковці.

У 2007 році мала сокова лінія була доукомплектована етикет-автоматом фірми Krones SLEEVEMATIC DS INLINE (Германія), для виробництва соків в пляшці з термозбігальною етикеткою. Також була модернізована лінія з розливу негазованої води в тару ємністю 5 літрів: розливочно-укупорювальний блок фірми "Enoberg SRL" (Італія), етикет автомат Roll-line 1-540 "P.E. SRL" (Італія).

В планах на 2008р. монтаж нової сокової лінії ACF від компанії KHS (Германія) потужністю 40 тис. пляшок за годину.


3.6 Інвестиції в основний капітал заводів по виробництву соків в Україні (вітчизняні, іноземні, прямі і портфельні)


До 2010 року український ринок соків можуть поділити дві компанії — PepsiCo та Coca-Cola. Економічна криза майже не позначилася на стратегічних планах транснаціональних водних гігантів

Ще до того, як PepsiCo у листопаді 2008 року завершила придбання провідного в Україні виробника соків — компанії «Сандора» (ринкова частка — 47%), з’явилася інформація, що основний конкурент PepsiCo — корпорація Coca-Cola — також готується до великих поглинань. У жовтні минулого року стало відомо, що українське представництво американської компанії має намір придбати ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Біола»). Купівля підприємства, яке, за різними даними, контролює від 13% до 20% продажу соків у країні, дала б Coca-Cola (на частку якої припадає 5–6% українського ринку соків) шанс вирватися на друге місце за обсягом продажу соків.

Чи велися переговори — сторони не коментують. Проте вже цього року з’явилася інформація про можливе придбання компанією Coca-Cola іншого сокового виробника — ВАТ «Вінніфрут» (ТМ «Вінні», «Соки України», «ЕКО»), що займає 6–7% ринку. Сьогодні на потужностях Вінніфрута вже випускаються сокові марки Coca-Cola — ТМ Rich і «Добрий». Інтерес до Вінніфрута, за неофіційними даними, виявила й французька Orangina Group, яка 2007 року стала власником Київського заводу безалкогольних напоїв «Росинка».


3.7 Індекси цін на сокову продукцію в Україні


На рис.3.1 – 3.8 наведені результати проведеного маркетингового аналіза цін на сокову продукцію в супермаркетах України станом вересня 2009 року та динаміка цінових сегментів сокового ринку України у 2007 – 2009 роках.


Економіка галузі виробництва соків в Україні

Рис.3.1

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: