Економіка галузі виробництва соків в Україні
.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;;.;;;-;;o;;;;;;o;;;;;;o;;;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;..;;...;; ....; ;.....; ; ......; ;.......; ;........; ;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;);;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;);;;.;;;.;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;.;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;-;;;.;;;;;o;;;;;;;;;;;;;;;;;-;;;
Звіт про переддипломну практику
Предмет: «Економіка галузевих ринків»
Економіка галузі виробництва соків в Україні
Зміст
Вступ
1. Аналіз структури галузі виробництва соків в Україні
2. Місце галузі виробництва соків в національній і світовій економіці
3. Загальна характеристика галузі виробництва соків в Україні
3.1Обсяги виробництва соків в Україні в динаміці за 3 роки, динаміка змін обсягів виробництва
3.2 Еластичність попиту на соки в Україні
3.3 Динаміка попиту та фактори, які зумовлюють зміну попиту на соки
3.4 Рівень використання виробничих потужностей заводів по виробництву соків в Україні
3.5 Рівень технологій виробництва соків в Україні
3.6 Інвестиції в основний капітал заводів по виробництву соків в Україні (вітчизняні, іноземні, прямі і портфельні)
3.7 Індекси цін на сокову продукцію в Україні
3.8 Участь іноземного капіталу в галузі виробництва соків в Україні
4. Структура галузі виробництва соків в Україні
4.1 Межі галузі (продуктові, географічні і часові)
4.2 Наявність і види бар’єрів входження на ринок
4.3 Іноземна конкуренція виробництву соків в галузі
4.4 Вертикальна та горизонтальна інтеграція на ринку виробництва соків
5. Поведінка фірм у галузі виробництва соків в Україні
6. Аналіз діяльності ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування”
(м. Одеса) концерну VITMARK(Україна-Кіпр
6.1 Види бізнесу (диверсифікованість компанії) ВАТ „ОКЗДХ” та конкурентоспроможність на ринку виробництва соків в Україні
6.2 Сфера діяльності ВАТ «ОКЗДХ»
6.3 Організаційна структура ВАТ „ОКЗДХ”
6.4 Структура власності на заводі ВАТ „ОКЗДХ”
7. Розвиток галузі виробництва соків в Україні
7.1 Прибутковість, рентабельність підприємств галузі виробництва соків в Україні
7.2 Якість соків, виробляємих в Україні
7.3 Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні
7.4 Державне регулювання галузі виробництва соків в Україні
Висновки
Список літератури
Вступ
Соком називають продукт, що складається на 100% з соку фрукта. Нектар містить від 25 до 99% соку. Соковий напій містить до 25% соку.
На Україні виробники соків використовують два шляхи виробництва соку: відновлення з концентрату і пряме віджимання.
Стиглі плоди сортують, миють і відправляють під прес для отримання соку. Потім в спеціальній вакуумній установці при низькій температурі (40°С) випаровується частина природної вологи (води). В результаті випаровування виходить густа в'язка рідина, схожа на мед, яка називається концентрованим соком. У нім, завдяки щадній температурній обробці, зберігається весь комплекс вітамінів і мінералів, що містяться в свіжих плодах. Концентрований сік заморожують або розливають в спеціальні асептичні ємкості, що дозволяє зберігати його без втрати якості і корисних властивостей протягом декількох місяців і транспортувати на будь-які відстані. Привезений на соковий завод концентрований сік проходить стадію відновлення, коли соку повертають витягнуту з нього вологу в природній пропорції, тобто рівно стільки, скільки раніше випарували. Для цього використовують очищену воду, яка за своїми характеристиками максимально наближена до плодової вологи. Перед упакуванням отриманий сік проходить етап короткострокової (3-4 сек.) термічної обробки методом пастеризації (до 100°С) або стерилізації (вище 100°С), що забезпечує можливість зберігання продукту протягом року без використання консервантів.
Якщо на жодній стадії виробництва концентрованого соку не використовуються харчові фарбники, консерванти і інші хімічні добавки, то виходить справжній 100% натуральний сік.
Свіжовіджатий сік відрізняється від відновленого з концентрату відсутністю стадії концентрації і відновлення соку.
Метою представленого самостійного дослідження є аналіз поточного стану виробництва соків в Україні та загального стану і перспектив галузі.
1. Аналіз структури галузі виробництва соків в Україні
На початку становлення ринкових відносин в Україні виробники соків змагалися за споживача застосовуючи, в основному, демпінгові методи (випускаючи дешеві соки або знижуючи ціну). Із поліпшенням макроекономічної ситуації і зростанням купівельної спроможності населення почали використовувати інші маркетингові інструменти, у т.ч. створення сильних торгових марок як потужного чинника, що може забезпечити прихильність до них споживачів. Проте до перетворення торгових марок у справжні бренди, які б стали сукупним образом, портретом компанії, самого напою, додатковою цінністю для споживача, потрібен час. Хоча якщо підходити до бренду з позицій успішності торгової марки, то на соковому ринку є лідери, торгові марки яких претендують стати брендами.
Конкуренція на ринку соків призвела до зміни лідерів. Якщо у 1997-98 рр. провідні позиції займала „Галичина” (10,5-19,0% обсягу загального продажу соків) і „Джаффа” (12,3-7%), то у 2003-2005 рр. найпотужнішими компаніями були: 1) „Сандора” (ТМ „Sandora”, „Дар”, „Садочок”, „Natural drinks”, „Сандорик” тощо) (Миколаївська обл.); 2) „Вітмарк-Україна” (ТМ “Jaffa”, “Sokko”„Наш сік”, „Соковита” тощо) (Одеська обл.); 3) „Ерлан” (ТМ „Соки Біола”) (м.Дніпропетровськ); 4) „Вінніфрут” (ТМ „Вінні”); 5) „Нідан+” (Закарпатська обл. Компанія забезпечує 96% розливу соків в області); 6) Одеський КЗ дитячого харчування (м.Одеса); 7) „Вімм-Білль-Данн” (Київська обл.).
Перша п‘ятірка у 2005 році контролювала понад 80% сокового ринку, у т.ч. частка „Сандори” дорівнює 45%. Ця потужна компанія займає провідні позиції в асортиментній структурі соків. Так, у випуску томатного соку її частка становить, за експертними оцінками, 34,6%. Одеський КЗ виробляє 18,0%, „Вітмарк-Україна” – 15,7%, „Чумак” – 9,1%. Галузева частка інших компаній становить 31,7% розливу томатного соку. Виноградний сік випускає, в основному, „Сандора”. Частка середніх та дрібних виробників у цьому сегменті українського ринку соків дорівнює 10% галузевого розливу. У сегменті персикового соку компанія „Вітмарк-Україна” має 55%, „Сандора” – 34%. У сегменті вишневого соку лідером є „Сандора” (51% галузевого випуску). Серед крупних виробників яблучного соку лідерами є „Вінніфрут” (30,3%), „Сандора” (25%), „Вітмарк-Україна” (9-10%).
На географічній соковій карті України (рис.1.1) чітко видно “гарячі точки” виробництва, де сконцентровані об'єднання, підприємства та сировинні плантації, які належать флагманам ринку. Самий великий індустрійний плацдарм розміщений в Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях.
Рис.1.1
– Географічна
структура
концентрації
виробницв соку
в Україні по
областях
Як показує графік рис.1.1, ближче до півдня країни, дислокуються вітчизняні сокові гіганти – ТОВ “Сандора” (Миколаївська обл.), СП “Вітмарк-Україна” (Одеська обл.) та ЗАТ “Ерлан” (Дніпропетровська обл.). Локальні осередки виробництва соків розміщені в центрі та на заході України. В центрі помітний розвиток сокозаводів Житомирської та Вінницької областей. Західний дивізіон представлений регіональними виробниками – закарпатські, хмельницькі, чернівецькі, львівські підприємства. Серед регіоналів помітні соковики з високим потенціалом: компанія “Майбел” (Сімферополь, Крим), херсонські овочеконсервні заводи.
Біля 92% українського ринку зосереджено в руках трьох консорціумів. Залишившийся сегмент ринку розділяють між собою декілька десятків гравців (імпортери в тому ж числі), які оперують більш як півсотнею “соковитих” марок.
ТОВ “Сандора” (Миколаїв) - безумовний соковий лідер, контролюючий 47 % сокового ринку. Найбільш відомі бренди: “Сандора Ексклюзив”, “Сандора Морс”, “Сандора Мультиактив”, “Сандора Класика”, “Сандорик”, “Садочок”, “Дар”.
СП “Вітмарк-Україна” (Одеса)– другий гравець в ринковому табелі рангів, який займає 23% сокового ринку України. Найбільш відомі бренди: “Джаффа”, “Соковита” та “Чудо Чадо”.
Частка ЗАТ “Ерлан” (ТМ “Соки Біола” (Дніпропетровськ) тримається в межах 20 %.
Спільна частка компаній “Рідна марка” (Київська обл.), “Вінніфрут” (Вінницька обл.) та “Нідан +” (Закарпаття) складає близько 7%.
Економічна криза майже не позначилася на стратегічних планах транснаціональних водних гігантів — на відміну від локальних гравців, у них досить коштів для подальшої експансії. «Великі іноземні компанії мають шанс не лише зберегти свою частку ринку, а й наростити обсяги реалізації», — стверджує маркетинг-директор сокового бізнесу компанії «Кока-Кола Україна» Ірина Безкровна.

Рис.1.2 Розподіл об”ємів випуску соків в Україні між групами виробників
За даними компанії «Вітмарк-Україна», в останньому кварталі минулого року продаж соків впав на 30%, обсяги виробництва — на 20%. У цілому за підсумками 2008 року місткість ринку CНН (соки, напої, нектари) скоротилася на 15% — до 750 млн л.

Рис.1.3 Розподіл ринку виробництва соків в Україні за результатами 2008 року
При цьому, наприклад, Сандора збільшила обсяг продажів на 6%. У першому кварталі 2009 року реалізація соків і нектарів продовжувала падати. Проте продажі «Кока-Кола Україна» в цьому сегменті зросли на 50%.
Дрібні гравці менш стійкі — саме їх лідери ринку й скуповуватимуть найближчими роками. В умовах кризи великим виробничим компаніям вигідніше купувати підприємства, ніж будувати заводи з нуля й запускати нові торгові марки, адже сьогодні вартість виставлених на продаж компаній значно нижча за докризову. За останні півроку деякі підприємства подешевшали на 30–50%.
В Україні сік поки не став продуктом першої необхідності, якщо споживання цих напоїв у Західній Європі становить у середньому 40–50 л на людину за рік, у Росії — 22 л, то середній український споживач щорічно за даними 2008 року випиває лише 16–17 л. Цей напій і так досить дорогий для мінімального споживчого кошика. А інфляція робить його ще дорожчим.
Основна причина зростання цін — подорожчання закордонної сировини та упаковки. Навіть у випадках, коли в доларах розцінки падають на 25–30%, гривневі ціни все одно підвищуються. У результаті попри всі зусилля сокових виробників стримувати зростання цін, за останні півроку у 2009 році соки й нектари подорожчали в середньому на 15%.
Наприкінці минулого 2008 року практично всі українські виробники соків підвищили ціни на 5–7%.
2. Місце галузі виробництва соків в національній і світовій економіці
Проблема створення та просування торгових марок актуальна для фірм, що працюють на ринку соків України. Цей ринок є перспективним і динамічним. Так, якщо у країнах із вже сформованими ринками щорічні темпи зростання даного сегменту ринку безалкогольних напоїв коливаються на рівні 6%, то в Україні – 25-30%. Проте сучасний рівень споживання цієї вітамінної продукції в Україні відстає від середньоєвропейського.
Україна за своїми кліматичними та грунтово-геологічними умовами має унікальні можливості для вирощування і виробництва плодово-овочевої продукції та виготовлення фруктових і овочевих соків, соковмісних напоїв у широкому асортименті.
В усьому світі соки та нектари традиційно користуються сталим попитом. Крім освіжаючої здатності, поживності, стимулюючої дії, гармонійного смаку, вони містять вітаміни та цілий комплекс біологічно активних речовин, необхідних людям для повноцінного і здорового харчування, особливо на стадії розвитку молодого організму. На жаль, середньостатистичний українець за рік вживає лише близько 8 літрів соків (для порівняння у 1996р.– 700г, 1998р.– 2,5л), в той же час, як росіянин – 12, європеєць – 30, американець – 60 літрів.
За даними Держкомстату України об’єм загальнонаціонального виробництва соків, нектарів та морсів в 2008 році вперше перетнув поділку мільйон тонн (більше 1,07 млрд. л. – таблиця 1.1).
Основну частку виробництва сокової продукції (більше 44%) сладають купажовані соки. При цьому 95% виноградного і апельсинового, 65% яблучного, а також зверх 50% томатного соку займають соки від трьох основних соковиробників.
Об’єм світового виробництва плодових соків оцінюється на теперішній час в 30 млрд. літрів на рік при обігу вище 30 млрд. доларів.
3. Загальна характеристика галузі виробництва соків в Україні
3.1 Обсяги виробництва соків в Україні в динаміці за 3 роки, динаміка змін обсягів виробництва
В Україні діє 78 підприємств-виробників сокової та соковмістної продукції. 6 з них займаються виготовленням сокової продукції дитячого харчування, 2 – виготовленням концентрованих соків, 1 – сухих фруктових концентратів, 69 – сокової продукції загального призначення.
Ємність внутрішнього ринку України на сьогоднішній день близько 500-550 млн. літрів. Ринок не насичений, оскільки споживачами соку є менше 50% населення України. В той же час об'єми споживання на душу населення значно нижче за показники більшості європейських країн. Насичення ринку можливе не раніше 2010 року.
Найбільші темпи зростання споживання демонструє продукція в упаковці об'ємом 0,5 л, крім того, продукція об'ємом в 2 л нарощує частку ринку, тоді як частка інших форматів великих економічних упаковок (перш за все, 1,5 л) - стабільна. Якщо говорити про смакові переваги споживачів, то найбільші темпи зростання показують суміші різних смаків. Зростання популярності сокових поєднань виросло на 3 пункти за показниками частки ринку в I половині 2006 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Протягом 2009-го продаж соків скорочуватиметься. У „Сандорі” вважають, що до кінця року споживання впаде на 3–5%. За найоптимістичнішого сценарію продаж збережеться на рівні 2008-го. А експерти Вітмарк-Україна взагалі прогнозують скорочення обсягу ринку на 13%, до 650 млн літрів — показника 2006 року.
Таблиця 3.1
Україна. Об’єм виробництва соків та сокової продукції по регіонам,
2007- 2008р
| Область |
Об’єм 2008 рік, тонн |
Об’єм 2007 рік, тонн |
Приріст 2008/2007, % |
| Україна | 1067276 | 735828 | 45 |
| АР Крим | 9342 | 6342 | 47 |
| Вінницька | 82960 | 56291 | 47 |
| Волинська | 1854 | 1596 | 16 |
| Дніпропетровська | 114809 | 83211 | 38 |
| Донецька | 3006 | 1683 | 79 |
| Житомирська | 19247 | 15176 | 27 |
| Закарпатська | 42069 | 31906 | 32 |
| Запорізька | 22 | 532 | 0 |
| Івано-Франківська | 827 | 510 | 62 |
| Київська | 1445 | 815 | 77 |
| Кіровоградська | 0 | 1 | 0 |
| Луганська | 115 | 75 | 53 |
| Львівська | 13635 | 7312 | 86 |
| Миколаївська | 489758 | 289566 | 69 |
| Одеська | 220079 | 202856 | 9 |
| Полтавська | 56 | 54 | 4 |
| Рівненська | 5222 | 4327 | 21 |
| Тернопільська | 7673 | 6703 | 15 |
| Харківська | 4870 | 2084 | 134 |
| Херсонська | 8137 | 4877 | 67 |
| Хмельницька | 16879 | 7842 | 115 |
| Черкаська | 3342 | 2006 | 67 |
| Чернівецька | 15147 | 4797 | 216 |
| Чернігівська | 6779 | 5260 | 29 |
| м. Київ | 3 | 6 | 0 |
3.2 Еластичність попиту на соки в Україні
Еластичність попиту на різні марки соку, в основному, залежить від цінового сегменту соку, наведеного в табл.3.2 за станом на кінець 2008 року.
Через зниження купівельної спроможності населення у 2008 -2009 роках продаж скоротився в середньому на ринку на 25–30%. За даними останніх досліджень, у період кризи 2008 -2009 років 36% споживачів готові економити на соках і нектарах. У 2009 році попит знижуватиметься, місткість ринку становитиме приблизно 650 млн літрів — проти 750 млн літрів у 2008-му, при цьому попит переміститься в більш дешеві сегменти сокового ринку України.
Таблиця 3.2
Сегментація ринку соків за ціною (класифікація ТОВ «Сандора»)
|
Цінова категорія |
Ціна*, грн/л |
Торгова марка (Виробник) |
| Висока (елітна) | Понад 7,5 | Rio Grande, J7 («Вімм-Білль-Данн»), Santal (Parmalat), Minute Maid (Coca-Cola) |
| Вища за середню | 6—7,5 | Sandora Gold («Сандора»), Jaffa Gold («Вітмарк»), Вінні Gold («Вінфрут») 100% Premium Gold («Вімм-Білль-Данн») |
| Середня | 5,5—6 | Дар («Сандора»), Смак (ДП «Напої»), Мрія («МСТ Регіон»), «Галичина» («Галичина») |
| Нижча за середню | 4—5,5 | Sandora Classic («Сандора»), Jaffa («Вітмарк»), Фрутіко (ДП «Напої»), Вінні («Вінфрут»), «Джус», «Джусік» («Майбел») |
| Низька | до 4 | Natural Juicy Drink («Вітмарк»), Любимый сад («Вімм-Білль-Данн»), «Галичина Лайт» («Галичина») |
3.3 Динаміка попиту та фактори, які зумовлюють зміну попиту на соки
Українські споживачі довгий час були, і більшою мірою залишаються, прихильниками фруктово-ягідних напоїв власного приготування, яких споживають щороку, за даними Держкомстату України, понад 600 млн. л., тобто до 50% обсягу соків, які випущені заводами – виробниками у 2008 році. Проте активізація здорового образу життя, формування культури споживання сокової продукції, дозволяє розраховувати на переорієнтацію уподобань споживачів щодо напоїв на користь соків.
90% сокової продукції споживає міське населення, близько 50% якого вживає соки щонайменше раз на півроку. Вподобання споживачів щодо соків грунтуються сьогодні, насамперед, на їх купівельних можливостях, а не на прихильності до тих чи інших видів напоїв. Тож бажання споживати та реальне споживання з цієї причини не співпадають.
Як свідчать результати маркетингових досліджень, основними споживачами соку є молоді люди віком 25-34 років, які проживають у містах. І хоча соки як продукт цінують однаковою мірою й чоловіки та жінки, проте за кількістю споживачів все ж таки переважають жінки.
Основні мотивації споживання соків серед міського населення розподіляються наступним чином:
як джерело вітамінів — 48,3 %
як натуральний продукт — 26,1 %
як смачний напій — 8,6 %
як вітчизняний продукт — 3,4 %
як напій, що втамовує спрагу — 3,0 %
Дослідження купівельної поведінки споживачів свідчать про невисокий ступінь їх прихильності до певної торгової марки. Були визначені такі типи покупців стосовно їх ставлення до торгових марок:
Покупці, які орієнтовані на одну марку — 6,7%.
Покупці, які орієнтовані на 2-3 визначені марки-41,4%.
Нестійкі споживачі — 34,1 %.
Щодо смакової прихильності споживачів, то найбільшу перевагу українські споживачі надають апельсиновому, томатному, яблучному, персиковому, ананасовому, мультивітамінному, абрикосовому соковим смакам.
Різноманітний асортимент і правильне ціноутворення є не тільки додатковими перевагами в боротьбі за покупця, але й дозволяють підприємству гнучко реагувати на ринкові зміни, що так необхідно на сьогоднішній день.
Кожен виробник намагається випускати максимально різноманітний асортимент соків і соковмісних напоїв - від 10 до 20 найменувань. Виробництво різних видів сокової продукції дозволяє зменшити ціну на одні товари (як правило, з імпортної сировини чи з великим змістом натурального соку) за рахунок інших (з вітчизняної сировини чи з меншим змістом натурального соку).
Сьогодні, асортиментний ряд зроблених в Україні і завезених соків (включаючи нектари та напої) представляють кілька десятків найменувань, які поділяються на 14 основних сортів (смаків): абрикос, ананас, апельсин, береза, виноград, вишня, грейпфрут, манго, мультивітамін, (8-11 тропічних фруктів), персик, слива, смородина, помідор, яблуко.
Смакові переваги українського споживача, що п'є сік дома, торік дослід-жувала маркетингова компанія Gf-USM, а результати вийшли такі. Лідирує сік апельсина, що п'ють 51,1% українських любителів соків. На другому місці - традиційний для України яблучний сік з показником (40,4%). Третє місце також за традиційним соком - томатним (31,1%). На четвертому місці персиковий (30,0%), а замикає п'ятірку лідерів - виноградний (26,2%). Далі в рейтингу смакових переваг за версією Gf-USM соки: мультивітамінний (22,0%), ананасовий (21,8%), абрикосовий (19,2%), змішаний із двох чи трьох плодових культур (мікс) (18,1%), грейпфрутовий (9,8%), лимонний (9,3%), порічковий (8,4%), сливовий (8,0%), малиновий (7,7%), грушевий (7,4%), банановий (7,0%), вишневий (6,5%), березовий (5,5%), морквяний (4,3%), гарбузовий (1,4%).
Рис.
3.1. Структура
продажу соків
залежно від
смаку (2007 – 2008 роки)
За оцінками операторів сокового ринку перша п'ятірка смаків забезпечує майже дві треті обсягу продажу (рис.3.1). Апельсиновий сік названо операторами незмінним лідером у рейтингу смакових переваг. Друге і третє місця яблуко і томат розділяють зі змінним успіхом, оскільки влітку самий популярний яблучний, узимку - томатний. Останнім часом зростає популярність мультивітамінного соку. Зокрема, за даними компанії «Тетра - Пак Україна», мультивітамін за обсягами виробництва (виробництва в упакуванні «Тетра - Пак», але не споживання) в Україні може уступати тільки томату, яблуку й апельсину. Здобувають популярність також персиковий, ананасовий і абрикосовий.
Цікаво, що в залежності від пори року споживчі переваги міняються. Улітку найбільшою популярністю користаються «легкі» і менш солодкі соки: березовий, яблучний і виноградний. Зате узимку збільшуються обсяги продажів апельсинового, томатного і персикового. Попит же на екзотичні соки залишається більш-менш стабільним протягом усього року.
Незважаючи на те, що найбільший прибуток приносять тільки три види соків виробники не збираються звужувати асортимент. Проте кожний з них намагається придумати щось своє, «ексклюзивне». Наприклад, для ТМ «Сандора» це «ананас - манго - апельсин», для ТМ «Новий Дарунок» - «манго - ананас»; для ТМ «Морс лісова ягода» - «суниця», для ТМ Santal - «черешня», для ТМ «Чудо - ягода» - «брусниця» і т.д. У того самого виду соку можуть бути «під-види». Наприклад, «зелене яблуко» і «червоне яблуко» (ТМ «Sandora»).
Більшість вітчизняних виробників у нинішньому сезоні збираються розширити асортимент товару, що випускається, на 3-5 позицій. В основному це буде продукція з фруктів і ягід, вирощуваних в Україні. Як видно, це зв'язано з бажанням мінімізувати витрати на сировину, що дасть можливість, незалежно від курсу долара, пропонувати свій товар за цінами, максимально доступним для споживача.
І це правильно, тому що дослідження показали, необхідно розширювати асортимент на рівні кожного підприємства: чим більше позицій, тим більше можливість утримати потенційного споживача.
Але необхідно пам'ятати, що розвиток асортименту - справа, яка дорого коштує і тому вимагає великої кількості оборотних коштів. Так, доповнення в асортимент однієї позиції збільшує обсяг продажів від 3 до 5%, а витрати оборотних коштів зростають до 10% на кожен вид. А якщо враховувати необхідність віддавати продукцію на реалізацію, то стає ясно, що необхідний запас оборотних коштів для таких цілей мають тільки лідери.
Тому концепція більшості компаній, що претендують на лідерство в першому десятку, саме і полягає в тім, що б робити в Україні продукт вищої якості в необхідному асортимент і за доступною ціною.
3.4 Рівень використання виробничих потужностей заводів по виробництву соків в Україні
Компанія „Сандора” – 47% обсягу ринку виробництва соків
Проектна сукупна потужність підприємств компанії «Сандора» - близько 1,5 млрд. пакетів соків і сокової продукції за рік. Промислові потужності компанії включають 4 заводи:
• Промислово-переробний комплекс № 1 площею 157 тис. м кв. Завод розташований у с. Миколаївське Миколаївської області. На ньому встановлено 18 ліній розливу виробництва Tetra Pak, на яких виробляються соки в упаковках 0,2, 0,25, 0,5, 1, 1,5 і 2 літри. Середньодобова продуктивність всіх ліній 2,5 млн. пакетів (1,8 млн. л). На заводі працює цех пюре та концентрованих соків, ділянка асептичного зберігання продукції. Склад полуфабрикатів площею 12 тис. м кв. дозволяє зберігати річний запас пюре та концентрованих соків для потреб виробництва. На промисловому комплексі №1 також ведеться переробка фруктів та овочів.
• Завод у с. Роднікове (АР Крим) дозволяє приймати та переробляти 100-120 тонн фруктів і овочів на добу. На заводі встановлено дві технологічні лінії з переробки кісточкової та насіннєвої сировини продуктивністю до 4-х тон на годину.
• Завод в с. Козачі Лагері (Херсонська обл.) спеціалізується на переробці томатів та яблук. Середньодобова виробничість заводу складає 480-500 тонн. На заводі встановлена лінія по переробці овочів та фруктів продуктивністю 20 тон за годину. Завод спеціалізується на переробці томатів та яблук.
• Виробничий комплекс № 2 відкритий в 2006 році. Завод розташований у с. Мішково-Погорілово Миколаївської області. Площа заводу – 60 тис. кв. м. На сьогоднішній день потужності виробничого комплексу № 2 складають 2,13 млн. одиниць продукції на добу. На заводі встановлено 6 ліній з виробництва соків в упаковці Tetra Pak, лінія розливу вин ТМ «Святкова колекція» і «Золота Ольвія» в упаковку 1 л Square, і 2 лінії асептичного розливу соків, сокових напоїв та холодного чаю в РЕТ упаковку. 15 червня 2009 року на виробничому комплексі була запущена нова виробнича лінія. Лінія призначена для випуску газованих напоїв (CSD) у форматах упаковки 0,5л, 1л, 2л, и 2,5л. Потужність лінії складає 170 000 000 літрів/рік або 28 800 пляшок/година. На заводі працює єдиний в Україні автоматизований купажний цех. Рецептура соку, а також повна інформація про кожну одиницю випущеної продукції, зберігається в пам`яті комп`ютера, що необхідно для контролю якості та подальшого аналізу готової продукції. Відмінною особливістю нового заводу являється унікальний цех готової продукції, відвантажування з якого ведеться безпосередньо в залізничні вагони, що заїжджають на міні-перон, розташований на складі готової продукції.
3.5 Рівень технологій виробництва соків в Україні
Компанія „Ерлан” (торгова марка „Біола” – лідер по випуску соків в ПЕТ – плящках)
Виробничий комплекс складається з п'яти ліній: трьох – з випуску газованих напоїв і мінеральної води, а також двох ліній розливу із застосуванням технології холодного асептичного розливу мікробіологічно чутливих напоїв і соків.
Лінії з випуску газованих напоїв потужностями 8/10, 20/22 і 30 тисяч бутилок на годину, а лінії з випуску соків (18 й 30 відповідно), оснащені устаткуванням провідних європейських фірм:
– машинами для видування ПЕТ-пляшок французької фірми SIDEL;
– німецьким устаткуванням BERKEFELD для підготовки до виробництва води;
– лініями з розливу напоїв німецької фірми KHS Maschinen und Anlagenbau AG;
– сироповарочними машинами ADUE (Італія) і DЦHLER (Німеччина).
Для випуску соків і нектарів застосовується унікальна технологія холодного асептичного розливу (ACF), розроблена фірмою KHS. Соки розливаються в блоці холодного асептичного розливу, який встановлений в спеціальній стерильній кімнаті. Технологія дозволяє відмовитися від використання шкідливих для напою консервантів і пастеризації в готовій упаковці і поставляти на ринок високоякісну продукцію в ПЕТ-упаковці.
У 2007 році мала сокова лінія була доукомплектована етикет-автоматом фірми Krones SLEEVEMATIC DS INLINE (Германія), для виробництва соків в пляшці з термозбігальною етикеткою. Також була модернізована лінія з розливу негазованої води в тару ємністю 5 літрів: розливочно-укупорювальний блок фірми "Enoberg SRL" (Італія), етикет автомат Roll-line 1-540 "P.E. SRL" (Італія).
В планах на 2008р. монтаж нової сокової лінії ACF від компанії KHS (Германія) потужністю 40 тис. пляшок за годину.
3.6 Інвестиції в основний капітал заводів по виробництву соків в Україні (вітчизняні, іноземні, прямі і портфельні)
До 2010 року український ринок соків можуть поділити дві компанії — PepsiCo та Coca-Cola. Економічна криза майже не позначилася на стратегічних планах транснаціональних водних гігантів
Ще до того, як PepsiCo у листопаді 2008 року завершила придбання провідного в Україні виробника соків — компанії «Сандора» (ринкова частка — 47%), з’явилася інформація, що основний конкурент PepsiCo — корпорація Coca-Cola — також готується до великих поглинань. У жовтні минулого року стало відомо, що українське представництво американської компанії має намір придбати ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Біола»). Купівля підприємства, яке, за різними даними, контролює від 13% до 20% продажу соків у країні, дала б Coca-Cola (на частку якої припадає 5–6% українського ринку соків) шанс вирватися на друге місце за обсягом продажу соків.
Чи велися переговори — сторони не коментують. Проте вже цього року з’явилася інформація про можливе придбання компанією Coca-Cola іншого сокового виробника — ВАТ «Вінніфрут» (ТМ «Вінні», «Соки України», «ЕКО»), що займає 6–7% ринку. Сьогодні на потужностях Вінніфрута вже випускаються сокові марки Coca-Cola — ТМ Rich і «Добрий». Інтерес до Вінніфрута, за неофіційними даними, виявила й французька Orangina Group, яка 2007 року стала власником Київського заводу безалкогольних напоїв «Росинка».
3.7 Індекси цін на сокову продукцію в Україні
На рис.3.1 – 3.8 наведені результати проведеного маркетингового аналіза цін на сокову продукцію в супермаркетах України станом вересня 2009 року та динаміка цінових сегментів сокового ринку України у 2007 – 2009 роках.

Рис.3.1