Xreferat.com » Рефераты по экономике » Економіка галузі виробництва соків в Україні

Економіка галузі виробництва соків в Україні

Ho-Re-Ca, гіпермаркети, гурт, а також корпоративних замовників.

Експорт здійснюється в 15 країн світу. З країн СНД - у Росію, Білорусь, Молдову, Азербайджан, Казахстан та інші. З країн далекого зарубіжжя постачання здійснюються в Румунію, США, Ізраїль, Австралію.

Холдинг веде активну інноваційну політику, створюючи нові рецептури, продукти, торговельні марки.

На сьогоднішній день компанія випускає сокову продукцію під наступними торговельними марками:

"Jaffa" - класична серія соків і нектарів у картонному упакуванні.

"Jaffa Select" - серія соків і нектарів преміум-якості в новому форматі упакування - TetraPrisma 1л.

"Jaffa Grand" - елітні соки в порціонному скляному упакуванні. "Соковита" - серія соків і нектарів, в основі яких - вітчизняні фрукти й овочі.

Сік одеського консервного заводу дитячого харчування в білому пакеті - соки з вітчизняних фруктів і овочів (самостійний проект Одеського консервного заводу дитячого харчування).

Холдинг «Вітмарк» - це найбільший український виробник соків, нектарів, сокомістких напоїв, дитячого харчування, пюреобразних і концентрованих напівфабрикатів.

Рік заснування – 1994.

Частка Холдингу на ринку СНН - 25%.

Обіг компанії в 2007 році склав 724 млн. грн.

Основною виробничою базою компанії «Вітмарк-Україна» є Одеський консервний завод дитячого харчування. Вибір саме цього заводу був обумовлений його унікальними виробничими можливостями, а висока репутація заводу - лідера ринку Радянського Союзу в області виробництва дитячого харчування - підтвердили правильність вибору. Завод має в своєму розпорядженні власну сировинну базу, що знаходиться в екологічно чистій зоні Одеської області в районі річки Кучурган. Для того, щоб сировина задовольняла всім стандартам, що застосовуються до дитячого харчування, вже багато років, згідно спеціального рішення Ради Міністрів України, угіддя в цьому районі заборонено удобрювати будь-якими штучними добривами.

Величезні асептичні місткості, розташовані в кучурганському філіалі, дозволяють зберігати свіжовіджатий сік, виготовлений із зібраних на місці екологічно чистих плодів, без використання консервантів протягом року. Соки виготовляються також на Рахнянсько-Лісовому консервному заводі (с.Рахни-Лісові, Вінницька область), де виготовляють також яблучний концентрований сік і пюреобразні напівфабрикати.

Одеський консервний завод дитячого харчування був заснований у 1867 році як приватна консервна фабрика.

За часів Радянського Союзу завод забезпечував близько 60% потреб СРСР в дитячому харчуванні. Декілька поколінь радянських людей виросли на продукції «Рум'яні щічки» Одеського консервного заводу дитячого харчування. Крім того, за спеціальним замовленням, на заводі виготовлялося харчування для радянських космонавтів.

У 90-і роки завод виходить на новий етап розвитку – компанія «Вітмарк-Україна» реконструює завод, оснащує його новітнім західним устаткуванням і починає підготовку до виробництва високоякісних соків під торговою маркою «Jaffa».

А в травні 1995 року з лінії сходить перший пакет соку «Jaffa». Це виявилося справжньою сенсацією, оскільки до цих пір жоден виробник в Україні не випускав соки в картонній упаковці.

У цей же час продукція компанії починає продаватися на всій території пострадянського простору і в країнах далекого зарубіжжя, таких, як: США, Ізраїль, Америка, Австралія, Канада і Туреччина.

У 2002 році компанія випускає сік під назвою «Сік Одеського консервного заводу дитячого харчування». Унікальність його полягала в тому, що він випущений в аскетичній упаковці білого кольору, що істотно виділяє даний продукт серед інших соків. Економія на дизайні упаковки дозволили зробити його високоякісним соком за прийнятною ціною.

У січні 2006г. компанія випускає нову серію соків і нектарів преміум-якості «Jaffa Select» у форматі упаковки - Tetra Prisma 1л, яка до цього була характерна тільки для дорогих соків.

20 грудня 2006 р. ВАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» виводить на галузевий ринок новий продукт – овочеві і фруктові соки та пюре для дитячого харчування.

До кінця 2006 року компанія «Вітмарк-Україна» зробила споживачам несподіваний подарунок, запропонувавши абсолютно новий продукт у своїй продуктовій лінійці – консервовані фрукти в легкому сиропі “Jaffa Selected fruit”.

В середині червня 2007 року на виробничому майданчику компанії «Вітмарк-Україна» в с. Степанівка (Одеської області) введений в експлуатацію новий виробничий комплекс по розливу соків в ПЕТ упаковку, потужністю понад 200 млн. одиниць продукції в рік.

У липні 2007 року компанія виступила із соціальною ініціативою – створенням Хартії виробників дитячого харчування «За здорове дитяче харчування в Україні» і закликала приєднатися до цієї ініціативи всіх вітчизняних виробників дитячого харчування. Згідно декларації Хартії всі підприємства, що вже приєдналися, добровільно беруть на себе зобов'язання випускати продукцію для дітей тільки найвищої якості, з високоякісної сировини, без додання консервантів. Ініціатива отримала резонанс в суспільних кругах і викликала активний відгук серед виробників – більшість компаній вирішили приєднатися до цієї соціальної ініціативи.

У жовтні 2007 року почався випуск дитячого харчування під ТМ «Чудо-Чадо» в упаковці TetraPack. Це - унікальна пропозиція на ринку України. Соки «Чудо-Чадо» рекомендовані Мінохоронздоров'я і НДІ Харчування для дітей від 5 місяців, вони не містять консервантів, ароматизаторів і фарбників.

У грудні 2007 року компанія отримала офіційне членство у Глобальному Договорі Організації Об'єднаних Націй. Таким чином, компанія ухвалила рішення про те, що в своїй діяльності вона і надалі дотримуватиметься норм соціальної відповідальності бізнесу, задекларованих у Глобальному договорі ООН.

Продукція «Вітмарк» сьогодні експортується до 15 країн світу, розташованих на 3 континентах (Євразія, Північна Америка, Австралія).

Протягом 12 років компанія проводить програму з розвитку виробничих потужностей Одеського консервного заводу дитячого харчування. Завод вже оснащений італійським, фінським, шведським і німецьким устаткуванням.

У 2007 році підприємство відзначило 140-річчя з моменту заснування Одеського консервного заводу дитячого харчування.

У компанії працюють сильні енергійні люди, закохані в свою справу, які прагнуть до успіху і професійного зростання. Великий дружний колектив компанії налічує більше 3000 чоловік.

Успіх компанії залежить, перш за все, від того, чи задоволений покупець продукцією, запропонованою виробником. Об'єми продажів, що постійно зростають, і поступове завоювання все більшої частки на ринку (2-е місце в Україні) свідчать про зростаючий попит на продукцію.Смакові якості соків торгової марки «Jaffa» гідно оцінили не лише споживачі, але й професійні члени дегустаційних комісій багатьох міжнародних виставок та престижних журналів.

6.2 Сфера діяльності ВАТ „ОКЗДХ”


У 2008 році Одеський сік ВАТ „ОКЗДХ” отримав своє власне ім’я – ТМ „НАШ СІК”.

«Наш Cік» – це 100% натуральний продукт, який повністю відповідає нормам здорового харчування, тому що виготовляється з фруктів та овочів, які вирощуються спеціально для ОКЗДП в екологічно чистому районі півдня Одеської області. «Наш сік» багатий на вітаміни й корисні речовини. Він не містить жодних консервантів. «Наш сік» – це абсолютна природа, турботливо збережена, щоби зберегти здоров’я тим, кого любиш.

Cоки від ОКЗДХ змінюють зовнішній вигляд, покращують рецептуру та додають до свого асортименту улюблені смаки екзотичних фруктів


6.3.Організаційна структура ВАТ „ОКЗДХ”


Вiдкрите акцiонерне товариство "Одеський консервний завод дитячого харчування" засновано у вiдповiдностi з Рiшенням регiонального вiддiлення Фонду державного майна України по Одеськiй областi (наказ вiд 11.01.1996 р. №19) шляхом перетворення державного пiдприємства "Одеський ордена "Знак Пошани" дослiдного консервного заводу iм. Ленiна". Приватизацiя пiдприємства здiйснювалася згiдно Декрету Кабiнету Мiнiстрiв вiд 17.05.1993 р. №51-93 та Наказу Президента України вiд 19.01.1995 р. №66/95 "Про прискорення приватизацiї майна в агропромисловому комплексi". Iсторiя пiдприємства бере свiй початок з 1867 р.

ВАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування" має виробничу фiлiю, розташовану у с.Степанiвка Роздiльнянського району Одеської областi. Фiлiя здiйснює випуск готової продукцiї та первинну обробку сировини, її зберiгання для подальшого виготовлення консервiв. В звiтному роцi фiлiєю надавались послуги з оренди примiщень.

На заводi є три основнi технологiчнi цехи:

- овочевий;

- фруктовий;

- фабрикатний

Допоміжні та обслуговуючі підрозділи:

- тарний цех;

- транспортний цех;

- ремонтно-механічний цех;

- холодильник;

- котельня


6.4 Структура власності на заводі ВАТ „ОКЗДХ”


Основними власниками ВАТ „ОКЗДХ” є (табл.6.1):

- Спiльне пiдприємство "Вiтмарк-Україна"(Україна) в формi ТОВ -86,6%;

- Приватна компанiя з вiдповiдальнiстю учасникiв в межах належних їм акцiй "ДеСокко Лiмiтед" (Кіпр) -18,5%;

Таблиця 6.3

Склад акціонерів ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування”


Економіка галузі виробництва соків в Україні


7. Розвиток галузі виробництва соків в Україні


7.1 Прибутковість, рентабельність підприємств галузі виробництва соків в Україні


В табл. 7.1 наведені результати аналізу динаміка фінансових показників діяльності 3-х підприємств України по виробництву соків у 2006 – 2008 роках (Інтернет- сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України – smida.gov):

- Одеський КЗДХ компанії ""VITMARK";

- Дніпропетровський завод "Біола" компанії "Ерлан;

- Берегівський завод компанії "Нідан+" (Закарпаття);

Як показує спільний порівняльний аналіз, прибутковість та рентабельність діяльності сокових виробництв України є офіційно низькою, тобто основний прибуток від перепродажу соку кінцевому споживачу зосереджений у посередників в торгівельній мережі.

За результатами 2008 року тільки Одеський КЗДХ компанії ""VITMARK" отримав позитивний чистий прибуток від діяльності з мінімальною рентабельністю власного капіталу в +2,5%, два інших сокових завода мають надзвичайно високий рівень збитків:

Дніпропетровський завод "Біола" компанії "Ерлан” на рівні -47% власного капіталу;

Берегівський завод компанії "Нідан+" (Закарпаття) на рівні -160% власного капіталу, тобто цей завод знаходиться в стадії банкрутства.


Таблиця 7.1

Динаміка фінансових показників діяльності 3-х підприємств України по виробництву соків у 2006 – 2008 роках

Економіка галузі виробництва соків в Україні


7.2 Якість соків, виробляємих в Україні, та перспективи розвитку технологічного процесу виробництва соків в Україні


Український ринок соків за останні декілька років істотно змінився - підвищилася якість продукції, розширився асортимент, покращилася упаковка. Сік не відноситься до товарів першої необхідності, але, як стверджують експерти, категорія соків сьогодні має найбільш високу динаміку зростання серед інших сегментів ринку безалкогольних напоїв, поступаючись за темпами розвитку лише фасованій воді. В той же час, на відміну від інших "безалкогольних" сегментів, ринок соків, нектарів і соковміщуючих напоїв ще далекий від насичення.

Однією з найбільш актуальних проблем галузі є дефіцит вітчизняної сировини для виробничих потреб. Тільки у 2006 році, у зв'язку з аномально несприятливими погодними умовами зими 2005/06, компанії переробили значно менше місцевої сировини фруктової групи, ніж в попередні роки. Особливо це стосується кісточкових культур. Та і яблук, за прогнозами, було перероблено на 20% менше, ніж планувалося. Але справа не тільки в погодних катаклізмах. Щорічно площі садів в Україні зменшуються і, вже через якихось півдесятка років Україна може практично позбутися власного виробництва яблук, груш, слив і персиків.

За таких умов українські виробники соків і нектарів орієнтуватимуться переважно на імпортну сировину, а це приведе до подорожчання кінцевої продукції, що, у свою чергу, може відбитися на купівельній спроможності рядового споживача. Необхідна соціальна державна програма розвитку садівництва й овочівництва, участь законодавчої і виконавчої влади у вирішенні проблем галузі, зокрема, з розробки і просування проектів нормативно-правових актів, регулюючих виробництво продукції і функціонування ринку сокової продукції.

Також важливою проблемою є відсутність можливості представлення і захисту інтересів українського виробника сокової продукції на міжнародному і регіональному рівнях. Українські виробники не мають можливості брати участь у формуванні концепцій розвитку світового сокового ринку, виробленні міжнародних і регіональних стратегій і вимог, а це - потенційний програш на світовому і регіональних ринках. Крім цього, відсутні відпрацьовані підходи до захисту внутрішнього ринку на даний момент і після вступу до Всесвітньої торгової організації (ВТО), а також зі зміцнення позицій української продукції на ринках інших країн. Зокрема нормативна база не повною мірою відповідає сучасним вимогам.

На сьогоднішній день виробники сокової продукції працюють за стандартами, які частково застаріли, тому що багато з них були розроблені і введені в дію ще в часи Радянського Союзу. Виробники також стикаються з тим, що національні стандарти щодо тих чи інших питань, які розроблені різними організаціями, містять в собі суперечливі або недостатньо чіткі і одноманітні вимоги до продукції, її виробництва. Крім того, вимоги і норми вітчизняних стандартів не узгоджені з міжнародними стандартами.

Кажучи про якість сировини, слід зазначити саме проблему значної кількості на ринку дешевої низькоякісної продукції. Заходи із виправлення цієї ситуації дуже ресурсо- і наукоємні. Вкладати засоби одному виробникові невигідно. Нові ідеї у виробництві і сфері якості не можуть ефективно упроваджуватися на підприємствах, оскільки не мають серйозної наукової і експериментальної бази. Наприклад, абсолютно не розвиваються наукоємні напрями нових технологій, нового вигляду упаковки і ін. Також відсутня популяризація серед населення здорового способу життя, формування стійкої звички до споживання соків.

Зараз споживач "виховується" рекламою продуктів далеко не корисних, але споживання яких є ознакою престижності серед певних категорій населення, особливо молоді. Щоб його переорієнтувати з безалкогольних і слабкоалкогольних напоїв на соки, потрібні спільні дії всіх виробників.

7.3 Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні


При виробництві соків, нектарів та соковмісних напоїв використовується як вітчизняна, плодова (фруктова, ягідна та овочева) сировина, так і плодова сировина, яка виходячи з природно-кліматичних умов в Україні не вирощується.

Як приклад, можна порівняти основні фізико-хімічні показники тропічного фрукту – банана – з одним із основних компонентів вітчизняної плодоовочевої продукції – яблуком (з розрахунку на 100 грамів).


Таблиця 7.2

Назва плоду Яблуко Банан
Вміст білків, г 0,4 1,5
Вміст вуглеводів, г 9,8 21,0
Вміст вітамінів, мг
А 0,03 0,12
В1 0,03 0,04
В2 0,02 0,05
В3 0,07 0,25
В6 0,08 0,38
С 16,0 10,0
Е 0,63 0,4
РР 0,3 0,6
Вміст макроелементів, мг
Залізо 2,2 0,6
Калій 278 348
Кальцій 16 8
Магній 9 42
Натрій 26 31

Саме тому існує гостра необхідність у застосуванні імпортних плодових компонентів (концентрованих соків, плодових пюре, подрібненої натуральної плодової м’якоті), сировина для виробництва яких не вирощується в Україні, а саме: апельсин та інші цитрусові, ананас, банан, гуава, пассіонфрут, манго та багато інших, в яких є великий вміст клітковини, мікроелементів та інших незамінних складових.

Однак, ставка ввізного мита при імпорті вказаної сировини в Україну є високою.

Імпорт концентрованих соків: апельсинового (коди УКТЗЕД 2009 11 19 10, 2009 11 99 10, 2009 19 19 10, 2009 19 99 10), грейпфрутового (коди УКТЗЕД 2009 20 19 10, 2009 20 99 10), інших цитрусових (коди УКТЗЕД 2009 30 19 10, 2009 30 39 10) та ананасового (коди УКТЗЕД 2009 40 19 10, 2009 40 99 10) обкладається ввізним митом у розмірі 2 %, але не менше 0,05 ЄВРО за літр.

А соки тропічних фруктів гуави, манго, мангостана, папайї, плодів тамариндового дерева, плодів дерева акажу, личі, джекфрута, пасіфлори, саподілі, карамболі, патайї не диференціюються на соки натуральні й концентровані. Відповідно до Митного тарифу України вони класифікуються по коду 2009 80 97 00 і обкладаються ввізним митом у розмірі 30 %, але не менше 0,5 ЄВРО за літр, незалежно від того, чи ввозяться вони готовими до вживання, чи підлягають подальшій переробці в готову продукцію, що є нелогічним.

На інші види імпортованої тропічної сировини: фруктові пюре-напівфабрикати (підгрупа 2007), подрібнені фрукти, їх частки, плодову масу та ін. (підгрупа 2008) встановлені ставки ввізного мита в розмірі 2,0 ЄВРО/кг. При таких ставках сума мита в 2, а то й в 3 рази вища вартості самої сировини, внаслідок чого стає практично неможливим її імпорт.

Як приклад можемо порівняти, у скільки обійдеться виробнику соку в Росії й Україні ввезення 20000 кг (або 16 000 літрів при щільності 1,25 г/см3) соку манго концентрованого вартістю 20 000 доларів США.

Таблиця 7.3

Тарифне регулюванні імпорту сировини для виробництва соків та нектарів в Україні


Російська Федерація Україна
Код 2009 80 360 1 2009 80 97 00
Ставка мита 5% 30%, але не менше 0,5 євро за 1л
Платежі:

мито 1000 дол. США

6000 дол. США , але не менше

0,5х16 000=8000 Євро

ПДВ (20 000+1000)х20%=4200 дол. США (20 000+8000)х20%=5600 дол. США
РАЗОМ 1120+4600 = 5720 доларів США 8000+5600 = 13600 доларів США

Різниця в тарифному регулюванні імпорту сировини для виробництва соків та нектарів в Україні, у порівнянні з Російською Федерацією, тягне за собою такі наслідки:

1. Внаслідок більш низького ввізного мита продукція в РФ має нижчу собівартість, і при ввезенні в Україну без сплати ввізного мита (у відповідності до укладеної міждержавної угоди) ціни на готові соки, нектари, напої та дитяче харчування, вироблені в Російській Федерації, виявляються більш конкурентноспроможними порівняно з українською продукцією.

2. Зростання імпорту продукції з деяких країн СНД призводить до обмеження інтересів українських виробників, змушених скорочувати обсяги виробництва. Це призводить також і до скорочення ввозу імпортної сировини та, відповідно, зменшення надходження мита, податків та зборів у бюджет, скорочення обсягів виробництва та робочих місць.

Таким чином, високі ставки ввізного мита на імпортні напівфабрикати плодів, які не вирощуються в Україні, завдають великої шкоди державі.

Розбіжність у тарифному регулюванні ввозу фруктових та овочевих напівфабрикатів в Україну призводить до:

- неконкурентоспроможності цін на українську продукцію;

- обмеження інтересів українських товаровиробників;

- збільшення імпорту в Україну готових соків, нектарів, соковмісних напоїв та дитячого харчування російського виробництва;

- спаду виробництва соків, нетарів, соковмісних напоїв та дитячого харчування в Україні;

- скорочення обсягів ввозу імпортних напівфабрикатів;

- зменшення надходжень у бюджет від сплати ввізного мита та ін.

Доцільно також встановити різні ставки ввізного мита в залежності від призначення соків, які ввозяться. На сьогоднішній день встановлено єдине мито на соки іноземних виробників, які ввозяться в упаковці місткістю 0,2 – 2,0 літри, призначені для реалізації в оптово-роздрібній мережі, та на свіжовижаті соки, призначені для подальшої переробки вітчизняними виробниками, що ввозяться в бочках, цистернах, флексі-танках місткістю не менше 190 кг. Встановлення більш низьких ставок ввізного мита на свіжовижатий асептичний (заморожений) сік, який ввозиться з метою подальшої переробки і розфасовки, стимулювало б товаровиробників на освоєння цього, популярного в світі, виду продукції (соки NFC – Not From Concentrate).


7.4 Державне регулювання галузі виробництва соків в Україні


На сьогоднішній день на Україні діють наступні нормативні документи, які регламентують виготовлення сокових продуктів:

ДСТУ 2074-92 “Продукти переробки овочів і фруктів. Терміни та визначення”;

ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять»;

ДСТУ 4283.2:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Номенклатура та вимоги»;

РСТ УССР 1726-83 “Сік березовий натуральний. ТУ”;

РСТ УССР 1963-85 “Консерви. Напій з шипшини. ТУ”;

ДСТУ 2138-93 “Консерви. Соки та напої дієтичні. ТУ”;

ДСТУ 4008-2001 “Консерви. Соки фруктові,овочеві та овоче-фруктові для дитячого харчування. ТУ”;

ДСТУ 4066-2002 “Соки плодово-ягідні спиртовані. ТУ”;

ДСТУ 4701:2006 “Соки плодово-ягідні зброджені. ТУ”;

ГСТУ 15.3-16304966-002-2002 “Соки-напівфабрикати фруктові і ягідні, консервовані хімічними консервантами. ТУ”;

ГСТУ 46.023-2002 “Консерви. Соки плодові і ягідні купажовані, натуральні і відновлені. ТУ”;

ГСТУ 46.025-2002 “Консерви. Напої фруктові. ТУ”;

ГСТУ 46.087:2004 “Сік виноградний концентрований неосвітлений. ТУ”;

СОУ 15.3-37-223:2005 “Консерви. Сік березовий купажований. ТУ”;

ГОСТ 656-79 “Соки плодовые и ягодные натуральные. ТУ”;

ГОСТ 657-79 “Соки плодовые и ягодные с сахаром. ОТУ”;

ГОСТ 937-91 “Консервы. Сок томатный. ТУ”;

ГОСТ 16366-78 “Соки плодовые и ягодные с мякотью. ТУ”;

ГОСТ 18192-72 “Соки плодовые и ягодные концентрированные. ТУ”;

ГОСТ 18193-72 “Соки из цитрусовых плодов. ТУ”;

ГОСТ 25892-83 “Сок виноградный натуральный. ТУ”;

ГОСТ 29135-91 “Соки фруктовые. ОТУ”.

З 01.08.2007 року почала діяти на території України остаточна редакція основного національного стандарту сокового виробництва ДСТУ 4283:2007.

Цей документ, який пройшов тривалий термін апробації на виробництві (пробний стандарт ДСТУ-П-4283:2004 вперше був введений з 01.09.2004), складається з двох частин:

- ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять»;

- ДСТУ 4283.2:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Номенклатура та вимоги».

Документ розроблений на відповідність Кодексу Аліментаріусу та Дирек-тиви ЄС 2001/112/УС від 20.12.2001, який регламентує міжнародні та європейські вимоги до фруктових соків. ДСТУ 4283 розроблений Технічними комітетами Держспоживстандарту України (ТК 154 “Соки та соковмісні продукти” та ТК 24 “Продукти із овочів і фруктів та обладнання для їх переробки), до складу яких входять представники провідних підприємств – виробників сокової продукції).

Погіршує ситуацію одночасна дія декількох стандартів стосовно сокових продуктів з додаванням цукру, а саме: ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять» та застарілого ГОСТ 657-79 “Консервы. Соки плодовые и ягодные с сахаром. Общие технические условия”. В ДСТУ 4283.1:2007 відсутній термін та визначення поняття “Сік з цукром”, а сокові продукти до складу яких входить цукор в кількості більше 15г/дм3 та в залежності від виду та вмісту фруктової частини можуть називатися “Сік з мякоттю” або “Нектар” (“Коктейль”, “Морс”, “Напій соковий”), а не “Сік з цукром”, як то передбачено ГОСТ 657-79.

Для того щоб сокова продукція українських виробників була конкурентоспроможною, необхідно відповідне законодавче підґрунтя.

Діючими міжнародними нормами щодо правових основ виробництва, оцінки якості та продажу соків у державах-членах Світової організації торгівлі (СОТ), до якої у 2008 р. приєдналась Україна, сьогодні є:

- фрагментарні стандарти Codex Alimentarius;

- відповідні технологічні вимоги щодо виробництва соків, методи аналізу і перелік дозволених харчових добавок, технологічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і забруднювачів, затверджених Комісією СА ФАО/ВООЗ;

- методи фізико-хімічного і мікробіологічного аналізу Міжнародної феде-рації виробників фруктових соків (International Union of Fruit Juice Producers, IFU).

Окрім цього, в окремих державах (групах держав) існують свої регламентуючи документи, наприклад, Директива Ради 2001/11/ЄС від 20 грудня 2001 року щодо фруктових соків та деяких подібних продуктів, призначених для споживання людиною (далі — Директива). Ця Директива визначає задачі дер-жав-членів ЄС, відтворює координовану європейську правову систему, яка формує єдиний внутрішній ринок Європи.

У якості стандарту для оцінки фруктових і овочевих соків в ЄС використовується Code of Practice. AIJN — Звід правил для оцінки якості фруктових та овочевих соків Асоціації сокової промисловості Європейського Союзу (A.I.J.N.) (далі — Звід правил) та ін.

В Україні також поступово формується фундаментальна підтверджувальна база для ідентифікації сокової продукції, однак і сьогодні в державі відсутній нормативний документ, який би регламентував визначені показники якості фруктових та овочевих соків та їх значення. Такі показники повинні визначатися методами, встановленими відповідними стандартами. Саме Звід правил, що встановлює критерії фізико-хімічного складу для конкретних видів фруктових та овочевих соків і пюре, і є вдалим прикладом такого документу європейського рівня.


Висновки


В Україні діє 78 підприємств-виробників сокової та соковмістної продукції. 6 з них займаються виготовленням сокової продукції дитячого харчування, 2 – виготовленням концентрованих соків, 1 – сухих фруктових концентратів, 69 – сокової продукції загального призначення.

При загальносвітовому обсягу ринку виробництва соків у 2008 році – 30 млрд.літрів/рік обсяг виробництва соків в Україні у 2007 -2008 роках перейшов риску у 1,0 млрд.літрів/рік, тобто сокова підгалузь харчової промисловості України – це вагома частина національної економіки.

Біля 92% українського ринку зосереджено в руках трьох консорціумів. Залишившийся сегмент ринку розділяють між собою декілька десятків гравців (імпортери в тому ж числі), які оперують більш як півсотнею “соковитих” марок. 68% виробництв соку в Україні є власністю іноземних інвесторів, які поступово викупають та модернізують сокові виробництва. Серед іноземних інвесторів боротьбу за сокові виробництва України ведуть дві компанії США – “Coca Cola” (власниця південних заводів компанії „Сандора” та власних заводів в Київській області) та “Pepsi Cola” (власниця “Вінніфрут”, Берегівського СЗ, перспективна власниця ТМ „Біола” концерну „Ерлан”).

ТОВ “Сандора” (Миколаїв) - безумовний соковий лідер, контролюючий 47 % сокового ринку. Найбільш відомі бренди: “Сандора Ексклюзив”, “Сандора Морс”, “Сандора Мультиактив”, “Сандора Класика”, “Сандорик”, “Садочок”, “Дар”.

СП “Вітмарк-Україна” (Одеса)– другий гравець в ринковому табелі рангів, який займає 23% сокового ринку України. Найбільш відомі бренди: “Джаффа”, “Соковита” та “Чудо Чадо”.

Частка ЗАТ “Ерлан” (ТМ “Соки Біола” (Дніпропетровськ) тримається в межах 20 %.

Спільна частка компаній “Рідна марка” (Київська обл.), “Вінніфрут” (Вінницька обл.) та “Нідан +” (Закарпаття) складає близько 7%.

Іноземна конкуренція виробництву соків в Україні практично створюється трьома країнами – Росією, Білорусією, Молдавією.

Основа іноземної конкуренції – це перенесення виробництва на територію України на викуплених підприємствах з концентрованих соків, які виготовляють міжнародні сокові корпорації в країнах походження фруктів та перепродають з великим прибутком в країни, які відновлюють концентрати на контролюємих міжнародними соковими корпораціями виробництвах.

Загальна частка прямого імпорту соків вУкраїну не перевищує 10% від обсягу загального споживання та складається з:

гранатового соку;

айвового соку;

соку екзотичних фруктів (папая, кокосовий та інш.)

Деякі соки не можуть бути вироблені в Україні без імпортної сировини, готового концентрату чи поставки вже готового та упакованого соку (гранатовий сік, сік айви) за відсутністю фруктів – апельсини, мандарини, лимони, ананаси, екзотичні фрукти тропічного клімату.

Українські виробники соків переходять на випуск більш дешевої продукції. Дивлячись на низьку прибутковість чи збитковість діяльності, виробники соків не є привабливими до стратегічних інвесторів. Чи є шанс виправити становище?

До кризи 2008 -2009 рр. ринок соків України стрімко розвивався, демонструючи ріст виробництва на 29%, збільшення експорту на 45% і зниження імпорту на 43% . Українці надавали перевагу сокам замість кольорових газованих напоїв. Зростання доходів населення у більшій мірі позитивно відобразилося на споживанні соків, ніж інших безалкогольних напоїв. Для прикладу, якщо у 2003 році наші співвітчизники вживали 4,85 літрів соків у рік, то у 2007 році – уже 13 літри. Цей рівень «підбирається » до середини середньоєвропейського показника – 30 літрів на людину в рік. Хоча нам навряд чи вдасться за споживанням догнати США- американці в середньому випивають 60 літрів соків у рік на людину.

Головною проблемою ринку залишається дефіцит сировини. Навіть в урожайні роки потреби виробників цієї продукції забезпечуються місцевою сировиною не більше, ніж на 25%. В Україні просто відсутні промислові посадки абрикосів, айви, вишні, персиків та ін. Основними постачальниками являються приватні господарства, яких не можна вважати надійною сировинною базою. В структурі собівартості продукції сировина складає біля 60%. Ціни   на деякі її види  останнім часом зросли у 1,5-3 рази.Це відбулося у значній мірі внаслідок суттєвої девальвації гривні, що, у свою чергу, спричинило здорожчання кінцевого продукту для споживачів, де ріст цін склав 10-20%

За даними Держкомстату, обсяг виробництва соків за січень-червень 2009 року у порівнянні з аналогічним періодом 2008-го року скоротився більш ніж на 30% і склав 361 тис. тон. Падіння споживання соків може навіть перевищувати цю цифру.На обсяги виробництва безпосередньо вплинуло зниження купівельної спроможності населення, що, у свою чергу, відобразилось на уподобаннях українців. При цьому скорочення споживання в низькому ціновому сегменті усе ж менше, ніж у сегменті дорогих соків. Продажі соків ціною понад 6 грн.(таких марок як «Садочок», «Соки України», а також Миколаївського КЗ, Одеського КЗ та ін) впали менше за інших. У 2008 році і на початку 2009 року ринок не продемонстрував прогнозованого експертами росту перш за все з тієї причини, що соки в умовах кризи не являються товаром першої необхідності.

Друга, не менш важлива проблема виробників соків полягає у системі дистрибуції. Історично біля 65% продукції збувалося через торгівельні мережі, 20%- через кіоски і павільйони, продукція, що залишилась- через

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: