Xreferat.com » Рефераты по экономике » Конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку та шляхи її підвищення

Конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку та шляхи її підвищення

на максимальний обсяг прибутку.

На даний момент процес засвоєння вітчизняними товаровиробниками зарубіжних ринків супроводжується значними труднощами і проблемами, які обумовлені недосконалістю форм фінансових розрахунків, нерозвиненістю транспортної і ринкової інфраструктури договірно-правової бази, практики регулювання митних процедур і оподаткування.

Українська зовнішня торгівля традиційно зорієнтована на ринки країн СНД. Незважаючи на розвиток процесів глобалізації ринків, країни СНД практично не розширюють географії торговельних партнерів, основними з них залишаються Україна і Росія. На ці дві країни припадає 70% загального обсягу зовнішньоторговельних операцій між країнами СНД. Низька конкурентоспроможність продукції вітчизняних підприємств, несприятлива кон'юнктура зарубіжних ринків потребують ефективного механізму структурної перебудови економіки та стимулювання експорту України. Оцінюючи структуру експорту України в інші країни, можна сказати, що вона характеризується великою часткою сировини та продуктів низького рівня переробки (ця частка становить близько 60% від усього експорту). Найбільше Україна експортує чорних металів та виробів з них (40%), а частка продукції машинобудування в структурі експорту становить близько 11%. Ці показники ілюструють те що України є лише сировинним придатком у світовій торгівлі.

Отже, вітчизняний товаровиробник буде спроможний достойно вийти на світовий ринок лише за умови виробництва якісної продукції, яка б відповідала існуючим запитам і потребам споживачів. Розв'язання цієї проблеми можливе лише за умови вкладення капіталу та впровадження сучасних інноваційних розробок у пріоритетні галузі, іншими словами, забезпечення інтенсивного розвитку економіки. У переважній більшості продукція вітчизняних товаровиробників характеризується низьким рівнем якості, що не відповідає світовим стандартам, а також високим рівнем затрат на її виробництво, що в кінцевому підсумку обумовлює низький рівень конкурентоспроможності на зарубіжних ринках.

Як ми бачимо успіх виходу підприємства на зовнішній ринок і успішна робота на ньому залежать не лише від самого підприємства, а в більшій мірі навіть від державної підтримки та від міждержавних відносин з країнами куди має намір експортуватися продукція. А якщо вже ринок відкритий то вступають в боротьбу конкуренти та безліч інших проблем.

Іншою проблемою для наших підприємств є кількісні обмеження на світових ринках Для нас надзвичайно важливо стати членом СОТ. Тоді буде менше проблем з українським експортом до ЄС, вже не буде кількісних обмежень на імпорт українських товарів, наприклад, на сталеливарну продукцію. В той же час, на такі товари, як зерно, 3-4 роки тому Європейський Союз запровадив обмеження навіть для таких країн, як США, Канада, а також Україна та Казахстан. Щоправда, правила СОТ це дозволяють. У політичному плані вступ до СОТ є важливим тим, що дасть гарантію того, що наша економічна політика, зокрема митно-тарифна, податкова буде незмінною або добре прогнозованою, оскільки ж неможливо стверджувати, що ніяких змін не буде відбуватимуться, натомість, усе проходитиме відповідно до міжнародних правил і процедур.

Україні просто необхідно скористатися сьогоднішньою налаштованістю міжнародного співтовариства до вступу України до СОТ. Європейська Комісія вже проводить тендер на визначення компанії, яка готуватиме аналіз можливостей укладення угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Однак, переговори про її укладення, знову ж таки, можливі лише після вступу України до СОТ. У принципі, ЄС готовий збільшити нам розмір квоти на експорт нашої сталеливарної продукції у відповідь, наприклад, на скасування мита на експорт брухту чорних металів ще до того часу, коли Україна вступить до СОТ. Європейський Союз готовий йти нам назустріч у питаннях зняття обмежень на торгівлю у певних секторах, усвідомлюючи, що попереду на нас все рівно чекає зона вільної торгівлі, чи більш ліберальний торгівельний режим. Однак, у відповідь вони вимагають більшої відкритості з нашого боку.

Слід зауважити, що в умовах технологічного відставання України від ЄС відкриття економічних кордонів навряд чи дасть українським експортерам однозначні переваги. Безумовно, в окремих секторах, які сьогодні підпадають під протекціоністські заходи ЄС (сільське господарство, текстильна галузь, чорна металургія), ефект розширення торгівлі буде позитивним навіть у короткотерміновому періоді. Більш проблематичною є перспектива для галузей машинобудування і приладобудування. В умовах значно вищого конкурентного тиску на внутрішньому ринку ЄС неминучою є ліквідація багатьох українських компаній, які будуть поглинуті більш потужними європейськими компаніями.

Дослідники світового банку наводять свої аргументи щодо проблем українського експорту та шляхів покращення. Головна проблема українського експорту, за висновком дослідників, пов'язана з низьким рівнем його диверсифікації. Експорт сконцентрований в тих галузях, які вкрай залежні від міжнародної кон'юнктури. Виходом для України є якомога швидший вступ держави до Світової організації торгівлі, вважають фахівці.

Серед нинішніх пріоритетів України економіст Світового банку Лев Фрейнкман назвав реформу у сфері стандартизації за європейськими нормами. Це значно полегшить подальші кроки держави на шляху інтеграції в Європу. Взагалі, як зазначив пан Фрейнкман, Україна має створити собі новий імідж у світі. Фрейнкман: “Україна може позиціонувати себе як майданчик з низьким рівнем затрат, як майданчик для виробництва товарів та послуг для більш дорогих ринків і в Європі, і в Росії. Держава вигідно розташована і за вдалим збігом обставин зможе мати зручний доступ до ринків Європи та Росії”.

Стосовно відносин з країнами СНД, то позиція авторів дослідження Світового банку така: вільна торгівля з колишніми радянськими республіками в інтересах України і це не суперечить її європейському вектору розвитку. Єдине зауваження – нинішні принципи торгівлі в СНД мають бути реформовані і відповідати принципам СОТ. У митний союз з країнами СНД експерти Світового банку Україні вступати не радять.

Ще однією серйозною проблемою є структура торгівлі товарами України з ЄС, вона має і якісні недоліки. Як зауважує економіст Віталій Коваленко, "якщо порівняти пропорції українського експорту до ЄС і імпорту, то будуть помітні серйозні диспропорції. Для українського експорту в ЄС співвідношення "сировина - оброблена сировина - технологічна продукція" дорівнює приблизно "40% - 43% - 17%". А для імпортних поставок з ЄС - співвідношення приблизно "10% - 50% - 40%". Отже, стосовно Євросоюзу Україна дійсно виступає в якості "сировинного придатка" (більше 80% експорту в ЄС), приблизно тією самою мірою, що й Росія (хіба що сировина різна)".

В ЄС для країн з економікою, що розвивається, майже 35 років діє Генеральна система преференцій, що дозволяє вводити нульові ставки імпортних мит для поставок із цих економік. Майже десятиліття така система немов би діє і стосовно України. Але з надзвичайно широким переліком обмежень (пільги не розповсюджуються на рибу, зерно, насіння, фрукти й рослинну продукцію, мінеральні добрива, чорні метали).

Разом з тим, зауважує: "з метою захисту внутрішнього виробництва у ЄС процвітає протекціонізм. Наприклад, для сільського господарства ставки окремих митних тарифів можуть досягати 75%, причому неадвалорна частина ставок може сягати 40% (тобто тариф є сталим незалежно від вартості продукції). До того ж, набагато важливішим для регулювання зовнішньої торгівлі в ЄС є нетарифне регулювання імпорту в ЄС: технічні стандарти ЄС, санітарні, фітосанітарні й екологічні вимоги. Оскільки в ЄС є близько 8 тисяч стандартів, їхнім нормам відповідає лише приблизно кожен п'ятий український стандарт". ЄС запроваджує квоти для захисту "чутливих" товарних груп, причому дозволені нормами Світової організації торгівлі механізми антидемпінгових і захисних заходів застосовуються на повну силу. Особливо сильно квотуються поставки металів, особливо з України, Росії, Казахстану.

Нарешті, навіть у системі загальних правил імпорту в ЄС є винятки. Вони стосуються текстильної й аграрної продукції (а для українських поставок це - більше 10% всього експорту з України в ЄС). Ліцензуванню в ЄС підлягає українська текстильна продукція (сорочки, костюми й т.п.) і, почасти, металургійна (сталеві троси, феросилікомарганець).

Тому основна проблема для українських експортерів - це квоти. Ми бачимо що для доступу на ринки ЄС існує дуже багато проблем які потрібно вирішити. Значно полегшити цей шлях нам може вступ до СОТ, а в подальшому і до ЄС.

Отже загальними проблемами Українського експорту є :

Квоти або повна заборона на українські товари по всьому світу, так як Україна не є членом ні СОТ ні ЄС і не дуже прагне до ЄЕП країні важко здобути сталий ринок без обмежень.

Переважаюча величина українського експорту – низько технологічна продукція, тобто ми є сировинною базою для інших держав, хоча і маємо високотехнологічні розробки що цікавлять світ ( наприклад авіапромисловість, турбіни, генератори та ін.) .

Не відповідність якості українських товарів щоб конкурувати на світових ринках.

Застарілі ринки збуту, необхідна переорієнтація на нові перспективні ринки Азії та ін..

Необхідність стандартизації та сертифікації за світовими зразками українських товарів.

Складна політична ситуація в середині країни, невизначеність шляхів інтеграції.

Недостатня підтримка держави для національних експортерів.

Внутрішні дозволи та ліцензії на експорт сировини.

Заходи щодо підвищення ефективності експортних операцій:

- Підвищення конкурентноздатності товарів планованих на експорт; тому що конкуренція на світовому ринку більш тверда і споживачі пред'являють до товарів більш високі вимоги;

- диверсифікованість виробництва з метою виведення на зовнішні ринки нових видів продукції;

- підвищення кваліфікації персоналу, що приймає участь в організації експортних операцій, шляхом регулярного проведення навчання й атестацій, а також шляхом стимулювання і мотивація персоналу;

- вибір найбільш ефективної форми організації відділу, що здійснює експортні операції;

- поліпшення й оптимізація процесу пошуку контрагентів і встановлення контактів з ними;

- залучення контрагентів для відносин на довгостроковій основі;

- використання найбільш вигідної для експортера форми розрахунків - акредитива, при якій експортер має гарантію оплати товару а імпортер впевнений в отриманні товару;

- застосування базисних умов постачання, мінімізуючих витрати експортера на транспортування товару;

- використання ефективних систем контролю якості з метою недопущення відмовлення покупця від товару чи зниження ціни;

- здійснення постачань вчасно з метою забезпечення зобов'язань по виконанню контракту;

- розробка і реалізація комплексу маркетингу при експорті кожного виду продукції і при виході на новий ринок;

- зменшення витрат виробництва з метою зменшення собівартості товару;

- проведення гнучкої цінової політики, тому що при експорті товарів підприємство змушене орієнтуватися не тільки на свої витрати виробництва, але і на світові ціни;

- вихід на нові ринки збуту, відходити від традиції поставки товарів українським емігрантам, а намагатися привабити справжніх іноземних споживачів;

- збільшити обсяги шляхом чого зменшити собівартість;

- якщо значно зростуть обсяги експорту відкрити відділ ЗЄД; ін..

В цілому здійснення експортних операцій є ефективним і прибутковим, але деяких недоліків в організації експортних операцій можна уникнути за допомогою приведеного комплексу заходів щодо поліпшення організації і підвищенню ефективності експортних операцій.


3.2 РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» НА ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ


Для підвищення конкурентоспроможності продукції КЗШВ „Столич-ний” на центральноєвропейському ринку ми пропонуємо розпочати співпра-цю з торговою мережею „TESCO”, яка є ритейлером №1 у Великій Британії та №4 у світі (2 700 торгівельних центрів, прибуток у 2006 році – 1 576 млн. фунтів стерлінгів).

Розрахунок експорту вина ігристого "Мускат рожевий"

в обсязі 10 000 пляшок та "Мускат білий" в обсязі 15 000 пляшок

На початку співпраці пропонуємо здійснювати експорт вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий" до логістичного складу „TESCO” у міс-ті Брешов (Словаччина), збудованого у 2005 році, який є найбільшим у Євро-пі (30 000 м2) та обслуговує 47 супермаркетів у Словаччині, 32 – в Угорщині та 38 – у Чехії.

Аналіз центральноєвропейського ринку показав, що у вина ігристого виробництва КЗШВ „Столичний” на ньому немає прямих конкурентів. Не-прямими ж конкурентами є ігристі вина виробництва Франції та Італії, ви-роблені за традиційною технологією та значно дорожчі за ціною, а також мускатні вина виробництва Угорщини, які не є ігристими. Попередній розра-хунок показав, що КЗШВ „Столичний” може експортувати до Словаччини 25 тисяч пляшок ігристого вина за рахунок скорочення продажу на внутрішньо-му ринку.

Нижче у таблиці 3.1 наведено дані щодо рівня собівартості та прибутко-вості даного виду продукції підприємства.


Таблиця 3.1 Собівартість вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий", грн./пл.

Статті калькуляції "Мускат рожевий" "Мускат білий"
Сировина та матеріали 7,04 6,26
Паливо та енергія 0,11 0,11
Основна заробітна плата 2,27 2,27
Додаткова заробітна плата 0,89 0,89
Відрахування на соціальні заходи 0,32 0,32
Утримання та експлуатація устаткування 0,49 0,49
Загальновиробничі витрати 0,98 0,98
Виробнича собівартість 12,10 11,32
Адміністративні витрати 0,31 0,31
Витрати на збут 0,36 0,36
Повна собівартість 12,77 11,99
Прибуток 3,69 3,50
Відпускна ціна 16,46 15,49

* за даними ЗАТ „КЗШВ „Столичний”

Доставку товару передбачається здійснювати автомобільним транспор-том на умовах DDU – Брешов (Словаччина).

Відпускна ціна (EXW) 25 000 пляшок вина ігристого, яке пропонується на експорт, складає:

16,46 ∙ 10 000 + 15,49 ∙ 15 000 = 396,95 (тис. грн.).

Розрахуємо витрати на транспортування експортованої продукції та інші експортні витрати.

1. Витрати на завантаження на КЗШВ „Столичний” одиниці автомобільного транспорту, що доставлятиме товар до Словаччини, складають 250 грн. Для транспортування 25 000 пляшок вина ігристого буде потрібно 6 автом-шин (по 10 тонн). Отже, загальні витрати на завантаження становлять:

0,25 ∙ 6 = 1,5 (тис. грн.).

2. Витрати на страхування перевезення вантажу (3% від страхової суми):

(396,95 + 1,5) ∙ 0,03 = 11,95 (тис. грн.).

3. Відстань від Києва до Брешова (Словаччина) дорівнює 1 500 км, в тому числі до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) – 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 10 грн./км. Оскільки потріб-но 6 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезення складе:

- до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород):

810 ∙ 10 ∙ 6 = 48,6 (тис. грн.);

- від кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) до Брешова (Словаччина):

690 ∙ 2 ∙ 6 = 8,28 (тис. дол. США) = 41,4 (тис. грн.).

При складанні контракту курс фіксується на рівні 1 дол. США = 5 грн.

4. Митна вартість складе:

396,95 + 1,5 + 11,95 + 48,6 = 459 (тис. грн.).

5. Експортні формальності (отримання сертифікатів якості та відповід-ності) (0,1% від митної вартості) складають:

459 ∙ 0,001 = 0,459 (тис. грн.).

6. Митний збір (0,2% від митної вартості) становитиме:

459 ∙ 0,002 = 0,918 (тис. грн.).

7. Витрати на оформлення ВМД складають 800 грн. на всю партію това-ру.

Таким чином, накладні витрати при експорті складають:

1,5 + 11,95 + 48,6 + 41,4 + 0,459 + 0,918 + 0,8 = 105,63 (тис. грн.).

Експортні витрати на 1 пляшку вина ігристого становитимуть:

105,63 / 25 000 = 4,23 (грн.).

Повна собівартість експорту партії вина ігристого "Мускат рожевий" складає:

(12,10 + 0,31 + 4,23) ∙ 10 000 = 166,4 (тис. грн.).

Повна собівартість експорту партії вина ігристого "Мускат білий" скла-дає:

(11,32 + 0,31 + 4,23) ∙ 15 000 = 237,9 ( тис. грн.).

Повна собівартість експорту вина ігристого буде становити:

166,4 + 237,9 = 404,3 (тис. грн.).

Контрактна вартість складатиме:

459 + 0,459 + 0,918 + 41,4 + 0,8 = 396,95 + 105,63 = 502,58 (тис. грн.).

Загальний прибуток від експорту складе:

502,58 – 404,30 = 98,28 (тис. грн.).

В результаті експорту партії (25 000 пляшок) вина ігристого до Словаччини прибуток складе 98,28 тис. грн.

Розрахунок експорту мінеральної води до Словаччини

Вже 15 років у країнах Західної Європи існує програма виходу на ринок продукції під торгівельною маркою великих торгових мереж (privatе label). 20% продукції у торговельній мережі „TESCO” реалізується під власною торговою маркою. До такої продукції належить і мінеральна вода, яка виробляється для „TESCO” підприємствами Словаччини та Польщі. З метою підвищення конкурентоспроможності товарного сегменту „мінеральна вода” ЗАТ КЗШВ „Столичний” може запропонувати постачання мінеральної води для мережі „TESCO” під її торговою маркою за конкурентною ціною в обсязі 70 тисяч пляшок місткістю 1,5 л на рік (за рахунок скорочення продажу на внутрішньому ринку України).

У таблиці 3.2 наведено дані щодо рівня собівартості та прибутковості даного виду продукції підприємства.

Доставку товару планується здійснювати автомобільним транспортом на умовах DDU – Брешов (Словаччина).

Відпускна ціна (EXW) 70 000 пляшок мінеральної води, яка пропонується на експорт, складає:

1,65 · 70 000 = 115,5 (тис. грн.).

Витрати на транспортування становлять:


Таблиця 3.2 Зведена калькуляція на мінеральну воду у пляшках місткістю 1,5 л, грн./ пл.

Статті витрат Вартість
Сировина та матеріали 0,65
Паливо та енергія 0,04
Основна заробітна плата 0,11
Додаткова заробітна плата 0,02
Відрахування на соціальні заходи 0,10
Утримання та експлуатація устаткування 0,25
Загальновиробничі витрати 0,17
Виробнича собівартість 1,34
Адміністративні витрати 0,05
Витрати на збут 0,05
Повна собівартість 1,44
Прибуток 0,21
Відпускна ціна 1,65

* за даними ЗАТ „КЗШВ „Столичний”

1. Витрати на завантаження на КЗШВ ″Столичний″ одиниці автомобіль-ного транспорту, який доставлятиме товар до Словаччини, складають 250 грн. Для транспортування 70 000 пляшок мінеральної води буде потрібно 13 машин (по 10 тонн). Отже, загальні витрати на завантаження складуть:

250 ∙ 13 = 3,25 (тис. грн.).

2. Витрати на страхування перевезення вантажу (3% від страхової суми):

(115,5 + 3,25) · 0,03 = 3,56 (тис. грн.).

3. Відстань від Києва до Брешова (Словаччина) дорівнює 1 500 км, у то-му числі до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) – 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 10 грн./км. Оскільки потрібно 13 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезення складе:

- до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород):

810 ∙ 10 ∙ 13 = 105,3 (тис. грн.);

- від кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) до Брешова (Словаччина):

690 ∙ 2 ∙ 13 = 17,94 (тис. дол. США) = 89,7 (тис. грн.).

При складанні контракту курс фіксується на рівні 1 дол. США = 5 грн.

4. Митна вартість складе:

115,5 + 3,25 + 3,56 + 105,3 = 227,61 (тис. грн.).

5. Експортні формальності (0,1% від митної вартості) становитимуть:

227,61 ∙ 0,001 = 0,227 (тис. грн.).

6. Митний збір (0,2% від митної вартості) складатиме:

227,61 ∙ 0,002 = 0,454 (тис. грн.).

7. Вартість оформлення ВМД – 800 грн. на всю партію товару.

Таким чином, експортні витрати складають:

3,25 + 3,56 + 105,3 + 89,7 + 0,227 + 0,454 + 0,8 = 203,29 (тис. грн.).

Експортні витрати на 1 пляшку мінеральної води становитимуть:

203,29 / 70 000 = 2,90 (грн.).

Повна собівартість експорту мінеральної води складає:

(1,34 + 0,05 + 2,90) ∙ 70 000 = 300,30 (тис. грн.).

Контрактна вартість складе:

115,5 + 203,29 = 318,79 (тис. грн.).

Загальний прибуток від експорту складає:

318,79 – 300,30 = 18,49 (тис. грн.).

В результаті експорту партії (70 000 пляшок) мінеральної води до Сло-ваччини прибуток складе 18,49 тис. грн.


3.3 ВПЛИВ ЗАПРОПОНОВАНИХ ЗАХОДІВ НА ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»


Економічна ефективність запропонованих заходів визначається двома основними показниками: рентабельністю та ефективністю експорту.

Розрахуємо значення даних показників та внесемо їх разом з іншими визначеними раніше показниками ефективності заходів проекту у таблицю 3.3.


Таблиця 3.3 Економічна ефективність запропонованих заходів, тис. грн.

Назва показників Виведення вина ігристого на ринок Словаччини Експорт мінеральної води Разом
Виробнича собівартість 290,80 93,80 384,60

Накладні витрати при експорті,

у тому числі:

105,63 203,29 308,92
витрати в іноземній валюті, дол. США 8,28 17,94 26,22
витрати в національній валюті, грн. 64,23 113,59 177,82
Адміністративні витрати 7,87 3,21 11,08
Собівартість експортованої продукції 404,30 300,30 704,60
Виручка від реалізації експорту 502,58 318,79 821,37
Контрактна вартість 502,58 318,79 821,37
Прибуток 98,28 18,49 116,77
Чистий прибуток 73,71 13,87 87,58
Рентабельність експорту, % 24,3 6,2 16,6
Ефективність експорту 1,24 1,06 1,17

* складено автором

Розрахуємо вплив запропонованих заходів на ефективність зовнішньо-економічної діяльності ЗАТ „КЗШВ „Столичний” (таблиця 3.4).

Розрахунки економічної ефективності запропонованих заходів показують, що в результаті їх впровадження прибуток від експорту продукції підприємства зросте на 116,77 тис. грн. (або на 13,51%) при зростанні виручки від експортованої продукції на 821,37 тис. грн. (на 23,23%).

Рентабельність експорту по заходах складе 16,6%, показник ефективності експорту – 1,17.

Проаналізувавши дані таблиці 3.4, можна зробити висновок, що співпраця з торгівельною мережею „TESCO” не лише дасть КЗШВ „Столичний” можливість вийти на нові географічні сегменти (ринок країн Центральної Європи), а й покращить показники зовнішньоекономічної діяльності підприємства.


Таблиця 3.4 Ефективність зовнішньоекономічної діяльності КЗШВ „Столичний” та вплив запропонованих заходів на її зміну

Показник Ін-декс Одиниця виміру Величина Відхилення



2006 проект-ний рік абсо-лютне

відн.,

%

Рентабельність експорту Еекс % 32,34 29,05 - 3,29 - 10,17
Прибуток від експорту Пекс тис. грн. 864,20 980,97 116,77 13,51
Виручка від експорту ВРекс тис. грн. 3 536,10 4 357,47 821,37 23,23
Собівартість експортованої продукції Среал тис. грн. 2 671,90 3 376,50 704,60 26,37
Виробнича собівартість Свир тис. грн. 2 265,80 2 650,40 384,60 16,97
Позавиробничі витрати, у т. ч.: Спв тис. грн. 406,10 726,10 320,00 78,80
- адміністративні витрати Садм тис. грн. 112,00 123,08 11,08 9,89
- мито і митні збори См тис. грн. 11,10 12,47 1,37 12,34
- вантажно-розвантажувальні витрати Свр тис. грн. 85,00 89,75 4,75 5,59
- транспортні витрати Стр тис. грн. 190,00 475,00 285,00 150,00
- інші витрати Сін тис. грн. 8,00 25,80 17,80 222,50

Висновки


Досліджуване підприємство Закрите акціонерне товариство Київський завод шампанських вин «Столичний» займається виробництвом шампанських вин та являється лідером на цьому ринку. Справа, розпочата майже 50 років тому, продовжується. За весь час існування заводу колектив додав максимум зусиль щодо вдосконалення технології, слідкував за чітким виконанням технологічних режимів та вимог. Завдяки цьому якість шампанського, яке виготовляється на заводі, завжди знаходилась на найвищому рівні. Свідченням тому є понад 40 медалей, серед яких більше половини золотих.

Вивчаючи господарську, управлінську та виробничу діяльність підприємства ЗАТ КЗШВ «Столичний», я зробив висновки щодо роботи підприємства. Мінусом в діяльності підприємства є його неритмічна робота, що є наслідком сезонності попиту на шампанське (як святкового напою) та велика залежність від врожаїв на виноград.

Наприклад неврожай у 2006 році на виноград в Україні призвів до збільшення імпорту виноматеріалів з-за кордону (Молдова). Це стало причиною збільшення витрат та собівартості продукції.

2006 рік став програшним для заводу у зовнішньоекономічній діяльності. Причиною цього став ЧС-2006 у Німеччині, що сприяв збільшенню попиту на пиво. Попит на шампанські вина зменшився, що призвело до скорочення імпорту відповідно.

Великим плюсом є те, що шампанське вино споживають все більше в Україні. Споживач стає більш вибагливим та розбірливим у цій досить специфічній продукції. Шампанське вино «Столички» має високий попит за кордом, що свідчать велика кількість підписаних контрактів та досить непоганий прибуток, отриманий від зовнішньоекономічної діяльності.

ЗАТ КЗШВ «Столичний» приймає участь у всіх конкурсах для підтримання свого авторитету. Численні медалі та грамоти свідчать про високоякісне виробництво та підтримку виробів серед народу. Прикладом цього є участь у конкурсах: „Крим ігристе - 97”, де брюту було присуджено „Гран-Прі”, та міжнародні фестивалі-конкурси „Вибір року 2002” та „Вибір року 2003”, де продукція КЗШВ „Столичний” перемогла у номінації „Шампанське року”.

Україна та завод, зокрема в 1996 р. став членом Міжнародного співтовариства виноробів. А членство в цій організації означає, насамперед, престиж і визнання України як виноробної країни.

Виробнича структура ЗАТ КЗШВ „Столичний” належить до такого типу виробничих структур, як цехова.

Виробнича діяльність Київського заводу шампанських вин „Столичний” спрямована, насамперед, на збереження лідируючих позицій та підвищення рентабельності підприємства з метою його подальшого розвитку. Статус та лідерський дух Київського заводу шампанських вин „Столичний” є запорукою виконання провідної ролі в галузі виробництва шампанських вин.

Жорсткі умови ринку та високої конкуренції вимагають від підприємства широкого його розвитку на базі забезпечення стабільного фінансового стану шляхом здійснення ефективної виробничо-збутової діяльності. Якщо подивитись на розрахунки, то можна сказати, що підприємство розвивається досить планомірно. У якості заходу щодо підвищення конкурентоспроможності продукції досліджуваного підприємства на зовнішньому ринку було запропоновано експортувати вино ігристе та мінеральну воду до Словаччини.


Список використаної літератури


1) Саєнко М.Г. Стратегія підприємства. Підручник. – Тернопіль: «Економічна думка». – 2006. – 390 с. Підручник наявний на сайті: buklib/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,36/catid,95/id,1312/

2) Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За редакцією доктора економічних наук, професора І.В. Багрової. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 580 с. Підручник частково наявний на сайті:

studentam.in/index.php?option=com_content&task=view&id=2162&Itemid=1

Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене і перероблене. – К.: Атіка, 2006. – 528с.

Виноградський М.Д., Беляєва С.В., Виноградська А.М., Шканова О.М. Управління персоналом: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 504 с.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 “професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності”. Розділ 1 “Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців”. – Краматорськ: Центр продуктивності, 2005, 354 с.

Козик В. В., Панкова Л. А., Карп як Я. С., Григор єв О. Ю., Босак А. О. Зовнішньоекономічні опрації та контракти: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.

Кудряшов Л.С., Гуринович Г.В., Рензяева Т.В. Стандартизация, метрология, сертификация в пищевой промышленности: Учебник. – М.: ДеЛи принт, 2002. – 303 с.

Кузьмін О. Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: “Академвидав”, 2003. – 416 с.

Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. Підручник наявний на сайті: studentbooks/content/view/112/44/1/5/

Робоча програма комплексної практики з фаху студентів 4 курсу, комплексної практики зі спеціальності та переддипломної практики студентів 5 курсу спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та спеціалізації «Менеджмент митної справи» денної форми навчання / Уклад.: В.М. Марченко, О.К. Кириченко, О.Я. Количева, О.А. Адаменко. – К.: НУХТ, 2005. – 39 с.

Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємсива: Навчальний посібник: видання 2-ге, перероблене та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 356 с.

Хозяйственный кодекс Украины. Харьков: Информационно-правовой центр “Ксилон”, 2006. – 264 с.

Чернелевський Л.М., Михайленко О.В. Економічний аналіз на підприємствах харчової промисловості. Навч. посібник (друге, доповнене і перероблене видання) – К., 2001. – 179 с.

Форма №1. Баланс підприємства.

Форма №2. Звіт про фінансові результати.

Форма №3. Звіт про рух грошових коштів.

Форма №4. Звіт про власний капітал.

Форма №5. Примітки до річної фінансової звітності.

Статут підприємства (нова редакція).

Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства.

Річний звіт підприємства по продукції.

Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції і запасів.

Контракти.

Розрахунок вартості ігристого вина, виробленого на експорт.

Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник. / І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є Власик, О.О.Гетьман. - К.: ЦНЛ, 2006.- 580 с.

Вілевич А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. – Л.: Афіша, 2004р. – 140 с.

Гребельник О.П. Митне регулювання ЗЕД: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005 р.-696 с.

Економіка підприємства: Підручник/ За заг.ред. С.Ф.Покропивного. - Вид.2-ге,перероб. та доп.-К.:КНЕУ,2000.-528с.

Ковальчук І.В. Реальна економіка: навчальний посібник з економіки підприємства. – К.: ВІПОЛ, 2004. – 393 с.

Козик В.В., Панкова Л.А., Карник Я.С., Григорєв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. Посіб.-2-ге вид., перероблене і доп.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.-608 с.

www.champagne.kiev

nbuv.gov/e-journals/PSPE/2008-4/Savchenko_408.htm

inpos/511


138


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: