Індексний аналіз товарообігу промислової продукції на підприємстві
Значення
індексу товарообігу
характеризує
результат
спільної дії
обох чинників
– якісного
(ціни) та кількісного
(кількості
продажу продукції).
Зведені індекси
| Вид індексу | Форма зображення | |
| Агрегатна | Середня зважена | |
|
1.
Індекс цін,
|
|
|
|
2.
Індекс фізичного
обсягу,
|
|
|
|
3.
Індекс собівартості,
|
|
|
|
4.
Індекс продуктивності
праці,
|
|
|
|
5.
Індекс продуктивності
праці,
|
|
|
|
6.
Індекс продуктивності
праці,
|
|
|
1.6 Індекси середніх величин
Під час виникнення процесів і явищ у народному господарстві поряд із абсолютними величинами широко використовують і середні величини. Так, у галузях виробничої сфери визначають зміну рівня продуктивності праці, для чого порівнюють середній розмір виробленої продукції на одного працівника у звітному періоді з аналогічним показником у базисному періоді. У сільському господарстві вивчають, як змінюється врожайність сільськогосподарських культур чи продуктивність поголів’я худоби. Середній рівень розраховують для якісних ознак і визначають його як середню арифметичну зважену:
.
На середню величину впливає як значення ознаки, яку осереднюють, так і чисельність окремих варіантів сукупності. Ось чому при аналізі зміни продуктивності праці важливо знати, якою мірою це зумовлено зміною індексованої величини і якою – структурними зрушеннями у розподілі одиниць.
Структурні зрушення в економіці – надзвичайно важливий фактор розвитку продуктивних сил суспільства, адже, наприклад, середній виробіток на одного працюючого в будь-якій галузі промисловості може зростати не тільки завдяки тому, що цей показник відповідно змінився на окремих підприємствах, а й через те, що в загальній сукупності підприємств цієї галузі збільшилась питома вага підприємств з більшим рівнем виробітку на одного працюючого. змінюється структура сукупності підприємств галузі. Так структурні зрушення впливають на динаміку явища, більше того, вони досить часто спричиняють так звані статистичні парадокси, коли зміна середніх величин виходить далеко за межі зміни індивідуальних досліджуваних величин. Для їх характеристики розраховують індекси змінного та сталого складу, структурних зрушень, які формують систему взаємопов’язаних індексів, що має вигляд, наприклад цін:
.
Індекс
змінного складу
відображує
зміну індексованої
величини і
зміну структури
явища, яку вивчають.
Зміні ваги в
середніх рівнях,
які порівнюються,
й зумовили
назву цього
індексу. У загальному
вигляді індексом
змінного складу
якісної ознаки,
зокрема цін.
Є відношення
їх середніх
рівнів:
.
Індекс
змінного складу
розкладається
на два субіндекси:
індекс сталого
складу
і
індекс структурних
зрушень
:
;
.
Як видно з формули індексу постійного складу, це – індекс якісної ознаки, зміну якої вивчають в умовах незмінної структури. Він зумовлює відому вже агрегатну форму індексу. Ось чому його називають ще індексом фіксованого складу.
Індекс структурних зрушень не має самостійного значення, а є фактором зміни якісних ознак у разі вивчення впливу зрушень у структурі ваг на зміну індексованих величин.
Індекси середніх величин мають також важливе значення для аналізу інших якісних ознак. Наприклад, у разі зміни цін на товари, які реалізуються через різні форми торгівлі, для аналізу рентабельності і витрат обігу при порівнянні їхніх середніх відносних рівнів, при вивченні середньої швидкості і середнього часу обігу товарів і фондів, у разі аналізу середнього виробітку на одного робітника і трудомісткості, а також середнього заробітку. Дотримання наукових принципів побудови і застосування індексів середніх величин дуже важливе для визначення закономірностей зміни суспільних явищ, кількісної оцінки впливу факторів, що їх формують.
1.7 Системи взаємозалежних індексів і визначення впливу окремих факторів
Розглянуті загальні індекси узагальнюють динаміку складних сукупностей. Не менш важливою в статистичному аналізі є інша функція індексів – аналітична, яка спирається на взаємозв’язок індексів.
Зв’язок соціально-економічних явищ і процесів знаходить своє відображення у взаємозв’язку відповідних показників. Так, ряд економічних показників можна подати як добуток кількох інших. Це мультиплікативна форма зв’язку. Наприклад, загальні витрати часу на виробництво продукції можна виразити як добуток трудомісткості і кількості виготовленої продукції; товарообіг – як добуток ціни на обсяг проданих товарів; валовий збір сільськогосподарських культур – як добуток врожайності і посівних площ та ін. Співмножники в подібних випадках виступають як факторні показники, від величини яких залежить результат.
У зв’язку з цим при аналізі динаміки соціально-економічних явищ виникає потреба визначити роль окремих факторів у зміні результативного показника, що має досить істотне практичне значення. Так, з економічної точки зору, не байдуже, за рахунок чого збільшились загальні витрати на виробництво: зростання собівартості, тобто інтенсивного фактора, чи збільшення кількості виробленої продукції, тобто екстенсивного.
Індексний метод широко використовують для аналізу ролі окремих факторів у динаміці складного економічного явища, зміна якого зумовлена дією кількох факторів які правлять за співмножники. Виявлення і кількісна оцінка впливу окремих факторів на зміну складного явища – одне із важливих завдань, котрі вирішують індексним методом.
Оцінка впливу окремих факторів на динаміку складного явища може бути здійснена як у відносному, так і в абсолютному вираженні. Оцінити вплив кожного з факторів обчислити індекси факторних показників відповідної системи спів залежних індексів. У загальному вигляді всі двофакторні індекси поєднані так:
,
або
.
Звідси, індекс цін пов’язаний з індексом фізичного обсягу товарообігу (якщо мова йде про роздрібні ціни і реалізацію товарів) або фізичного обсягу продукції (якщо мова йде про товаровиробника і виробництво продукції), утворюючи таку індексну схему:
,
або
.
Добуток індексу цін на індекс фізичного обсягу товарообігу або продукції дає індекс товарообігу у фактичних цінах, або індекс вартості виготовленої продукції.
Індекс собівартості виготовленої продукції пов’язаний з індексом фізичного обсягу продукції по собівартості і утворює таку індексну систему:
,
або
.
Добуток індексу собівартості на індекс фізичного обсягу продукції дає індекс затрат на виробництво.
Індекс продуктивності праці (за трудовими затратами) пов’язаний з індексом фізичного обсягу продукції (за трудовими затратами) і утворює таку індексну систему:
,
або
![]()
Відношення індексу фізичного обсягу продукції до індексу трудових затрат дорівнює індексу продуктивності праці (за трудовими затратами).
Кожен із факторних індексів характеризує відносну зміну результативного показника за рахунок окремих факторів. Визначення абсолютного приросту результативного показника за рахунок зміни кожного фактора теж здійснюється при побудові системи індексів. Абсолютні прирости за рахунок окремих факторів обчислюють як різницю між чисельником і знаменником відповідних факторних індексів. Так, загальний абсолютний приріст дорівнює:
![]()
Його можна розкласти за факторами:
![]()
![]()
Очевидно,
що при такому
методі розкладання
абсолютного
приросту за
факторами
буде дорівнювати
.
1.8 Індекси з постійними і змінними вагами
При вивченні динаміки діяльності підприємств і організацій виникає необхідність визначати індекси більше, ніж за два періоди. У таких випадках індекси можна розраховувати як на постійній, так і на змінній базах порівняння.
Якщо характеризують зміну явища у всіх наступних періодах порівняно з першим, то обчисленні індекси є базисними індексами.
Коли ж характеризують послідовну зміну досліджуваного явища період за періодом, тобто кожний наступний період порівнюють з попереднім, то такі індекси називають ланцюговими.
Якщо
позначити
індексовані
величини через
(ціна, кількість
проданого
товару (виготовленої
продукції)
певного виду,
собівартість
продукції
тощо), то формули
індивідуальних
індексів матимуть
такий вигляд:
Ланцюгові індекси Базисні індекси
![]()
![]()
![]()
…
![]()
Між ланцюговими і базисними індексами існує певний зв’язок, що дозволяє здійснити перехід від одного виду індексу до іншого. Так, послідовне перемноження ланцюгових індексів дає базисний індекс відповідного періоду. У загальному вигляді це можна записати так:
тобто
І навпаки, за співвідношенням базисних індексів можна обчислити відповідні ланцюгові індекси.
1.9 Індекси динаміки середнього рівня інтенсивності показника
У статистико-економічному аналізі нерідко доводиться порівнювати такі інтенсивні показники, як середня собівартість одиниці продукції певного виду, середня ціна, середня заробітна плата, середня урожайність однорідних культур тощо.
Аналіз динаміки середнього рівня здійснюють на основі побудови системи взаємозалежних індексів. На середню величину впливає як значення ознаки, x, яку осереднюють, так і чисельність окремих варіантів сукупності (частот). Очевидно, що й динаміка середньої величини визначається цими факторами: а) зміню значень ознаки х і б) структурними зрушеннями.
Відношення середніх рівнів інтенсивного показника за поточний і базисний періоди являє собою індекс змінного складу:
або
![]()
де
і
– рівні осередненого
показника;
і
– частоти (ваги)
інтенсивного
показника.
Величина цього індексу залежить від двох факторів: зміни як самого осередненого показника, так і співвідношення частот, тобто структурних зрушень.
Визначити зміну середнього рівня інтенсивного показника за рахунок першого фактора дозволяє індекс фіксованого складу, а за рахунок другого – індекс структурних зрушень.
Формула індексу фіксованого складу має вигляд:
,
або

У цьому індексі структура сукупності фіксується на рівні звітного періоду, що і дає змогу проаналізувати зміну середньої лише за рахунок зміни рівнів інтенсивного показника.
Індекс структурних зрушень знаходять за формулою:

У цьому індексі фіксується на рівні базисного періоду інтенсивний показник, і таким чином, визначається зміна середньої за рахунок структурних зрушень.
Між індексами середніх величин існує такий взаємозв’язок:
![]()
У наведеній системі індекс зміни середньої величини дорівнює добутку індексу при незмінній структурі на індекс, що відображує вплив зміни структури сукупності при незмінному значенні інтенсивного показника.
1.10 Територіальні індекси
При вивченні явищ суспільного життя в статистиці широко використовують метод порівняння показників у розрізі окремих країн, економічних районів, міст, підприємств тощо. Узагальнюючі показники, тобто відносні величини, що дають порівняльні характеристику в розрізі територій і об’єктів називаються територіальними індексами.
Загальні принципи побудови територіальних індексів майже ідентичні принципам моделювання динамічних індексів. Наприклад, порівнюючи два регіони, можна кожен з них прийняти як за порівняльний, так і за базу порівняння, при цьому також вирішується питання добору ваг (співвимірників), коли визначають загальні індекси.
Порівняння показників можна здійснювати або по двох територіях(об’єктах), або по колу територій (об’єктів). У першому випадку базою може бути показник будь – якої з територій, а в другому – база порівняння повинна бути економічно обґрунтованою. Так, якщо порівнюються, наприклад, продуктивність праці робітників по колу однотипних підприємств із приблизно однаковими техніко-економічними умовами виробництва, то цілком очевидно, що за базу порівняння слід узяти підприємство, яке має найвищий рівень продуктивності праці.
При побудові територіальних індексів інтенсивних показників вагами можуть бути:
екстенсивний показник, що відноситься до території, на якій інтенсивний показник є більш динамічним;
середня величина екстенсивного показника по сукупності одиниць порівнюваних територій;
екстенсивний показник, прийнятий за стандарт.
При побудові територіальних індексів для екстенсивних показників як вимірники можуть виступати середній рівень інтенсивного показника а) по території, по якій здійснюється порівняння; б) встановлений для території, за стандарт.
2.Практичний аспект теми «Статистичні індекси і їхня роль у вивченні соціально-економічних явищ»
2.1 Методологічні основи побудови індивідуальних і загальних індексів
Агрегатний індекс – основна форма загального індексу. Методика обчислення агрегатних індексів.
Табл. 1. Розрахунок індивідуальних і загальних індексів: фізичного обсягу, цін і вартості реалізації товарів
| Вид товару | 2004 | 2005 | |||
| Ціна одиниці товару | Ціна одиниці товару | Ціна одиниці товару | Кількість проданих товарів, шт. | ||
|
|
|
|
|
||
| 1 | Пневмодвигун МП 9 | 3120 | 3400 | 3400 | 108 |
| 2 | Пневмодвигун ДАР 30 | 9140 | 10140 | 10140 | 24 |
| 3 |
|
100 | 115 | 115 | 3600 |
| 4 | Машина МПДН 1А | 89000 | 120000 | 120000 | 24 |
| 5 | Вагон Рудничний ВГ 2,1–750.000.00 | 11800 | 15000 | 15000 | 144 |
Для
визначення
зміни рівня
цін на окремі
товари розрахуємо
індивідуальні
індекси цін
за формулою:
.
;
;

;
.
Для
характеристики
зміни кількості
проданих товарів
окремих видів
кількості
індивідуальні
індекси фізичного
обсягу за формулою:
.
.
.
Обчисленні індивідуальні індекси свідчать, що у 2005 порівняно з 2005 ціна на пневмодвигуни МП-9 і ДАР-30 збільшилась на 32% і 21%, ціни на штангу НКР-100 зросли відповідно 15%, а ціни на машину МПДН-1А та Вагон рудний збільшились на 21% і 42%. Обсяг реалізації від пневмодвигунів МП-9 і ДАР-30 збільшився на 5% та на 1%, від продажу штанг НКР-100 та машин МПДН-1А на 5% та 1%, а Вагонів рудних було реалізовано більше ніж у базисному періоді на 3%.
.











