Індексний аналіз товарообігу промислової продукції на підприємстві
.
Товарообіг продукції на завод РМЦ збільшився: на пневмодвигуни МП-9 і ДАР-30, штанги НКР-100 відповідно на 63% і10%, 72%, машини МПДН-А1 та вагонів рудних на 35% та 69%.
Для характеристики зміни цін і обсягу продажу всіх товарів в цілому обчислимо загальні індекси:
загальний індекс цін.
.
Отже ціни у звітному періоді порівняно з базисним у середньому зросли в 1.28 рази, або на 28%.
загальний індекс фізичного обсягу товарообігу.
.
Це означає, що в цілому фізичний обсяг товарообігу (кількість всіх проданих товарів) збільшився на 16%.
Розрахуємо загальний індекс товарообігу у фактичних цінах:
.
Обчислений індекс свідчить, що у звітному періоді порівняно з базисним товарообіг у фактичних цінах зріс на 48% і відбулося це за рахунок зростання цін на 28% і збільшення обсягу реалізації товарів на 16%.
1.2 Індекси динаміки середнього рівня інтенсивності показника
Обчислимо індекси і розглянемо їх економічний зміст на основі таких даних.
Табл. 2. Обсяг виробництва виробу А та його собівартість на двох заводах галузі
| № | Вид товару | 2004 | 2005 | ||
| Ціна одиниці товару | Кількість проданих товарів, шт. | Ціна одиниці товару | Кількість проданих товарів, шт. | ||
|
|
|
|
|
||
| 1 | Пневмодвигун МП 9 | 3120 | 72 | 3400 | 108 |
| 2 | Пневмодвигун ДАР 30 | 9140 | 24 | 10140 | 24 |
| 3 |
|
100 | 2400 | 115 | 3600 |
| 4 | Машина МПДН 1А | 89000 | 24 | 120000 | 24 |
| 5 | Вагон Рудничний ВГ 2,1–750.000.00 | 11800 | 108 | 15000 | 144 |
Для оцінки динаміки товарообороту продукції, обчислимо індекс собівартості змінного складу:
.
Таким чином, середній товарообіг продукції зменшився на 9,9%. Це є результатом того, що знизився товарообіг по кожному із видів продукції
Щоб обчислити ізольований вплив цього фактору, визначимо індекс фізичного складу та індекс структурних зрушень:
Індекс фіксованого складу:
.
Індекс структурних зрушень:
.
Індекс фіксованого складу 0,99 означає, що за рахунок зміни товарообігу на окремі продукти середній товарообіг знизився на 2.8, а зміна структури виробництва продукції привела до додаткового зниження середнього товарообігу продукції на 0.7%.
![]()
Кожний з індексів-співмножників оцінює ступінь впливу відповідного фактору на середній рівень інтенсивного показника.
1.3Статистичний аналіз динаміки товарообігу продукції на підприємстві РМЦ
Побудова рядів динаміки в статистиці відкриває широкі можливості для того, щоб шляхом їх аналізу встановити та охарактеризувати закономірності, які проявляються на різних етапах розвитку того чи іншого явища.
За допомогою рядів динаміки проаналізуємо зміни товарообігу продукції на підприємстві РМЦ. Для цього використаємо види характеристик: абсолютний приріст та відносний приріст (темп зростання та темп приросту).
Розрахунок характеристики динаміки товарообігу продукції ґрунтується на зіставленні років. Базою для порівняння візьмемо 2005 рік з яким порівнюватимемо 2003 та 2004 роки. Так як (2003 та 2004 роки) зіставляємо з постійною базою порівняння (2005), то таке порівняння називається базисним. Базисний абсолютний приріст АПn відображає швидкість змінювання рівнів ряду за певний інтервал часу. Він обчислюється як різниця рівнів ряду. Знак (+;-) показує напрям динаміки. Якщо звітний рівень менший, ніж попередній, то одержимо абсолютне зменшення.
![]()
Інтенсивність зміни ряду оцінюється відносною величиною – темпом зростання ТЗn, який уявляє собою кратке відношення рівнів у формі коефіцієнта чи відсотка.
Якщо коефіцієнт зростання більший одиниці або 100%, то це свідчить про ріст того чи іншого явища, відображеного рядом динаміки. А якщо менший одного або 100% – має місце тем зниження.
![]()
![]()
Співвідношення абсолютного приросту і базового рівня є вимірником відносної швидкості зростання, яку називають темпом приросту ТПn, який виражається у відсотках.
або
![]()
Результатами обчислення показників аналізу динаміки товарообігу продукції на підприємстві РМЦ можна представити у вигляді таблиці:
Табл. 3. Статистичний аналіз динаміки товарообігу продукції на підприємстві РМЦ за 2003 та 2004
| Вид продукції | 2003 | 2005 | Абсолютний приріст АПn | Відносній приріст | |
| Темп зростання ТЗn%, тис. шт. | Темп приросту ТПn%, тис. шт. | ||||
| Пневмодвигун МП 9 | 284448 | 367200 | 82752 | 129 | 29 |
| Пневмодвигун ДАР 30 | 223200 | 243360 | 20160 | 109 | 9 |
|
|
270000 | 414000 | 144000 | 153 | 53 |
| Машина МПДН 1А | 1704000 | 2880000 | 1176000 | 169 | 69 |
| Вагон Рудничний ВГ 2,1–750.000.00 | 1176000 | 2160000 | 984000 | 183 | 83 |
Табл. 4. Статистичний аналіз динаміки товарообігу продукції на підприємстві РМЦ за 2003 та 2004
| Вид продукції | 2004 | 2005 | Абсолютний приріст АПn | Відносній приріст | |
| Темп зростання ТЗn%, тис. шт. | Темп приросту ТПn%, тис. шт. | ||||
| Пневмодвигун МП 9 | 224640 | 367200 | 142560 | 163 | 63 |
| Пневмодвигун ДАР 30 | 219360 | 243360 | 24000 | 110 | 10 |
| Штанга НКР 100 | 24000 | 414000 | 174000 | 172 | 72 |
| Машина МПДН 1А | 213600 | 2880000 | 744000 | 134 | 34 |
| Вагон Рудничний ВГ 2,1–750.000.00 | 1274400 | 2160000 | 885600 | 169 | 69 |
Таким чином, порівняємо товарообіг продукції на підприємстві РМЦ за 2003 та 2005 роки: товарообіг пневмодвигунів МП-9 та ДАР-30, штанг НКР-100 збільшився відповідно на 129 тис. шт. або 29%, 109 тис. шт. або 9%, 153 тис шт. або 53%, також збільшився товарообіг машин МПДН-1А та вагонів рудничних ВГ-2,1-750.000.00 на 169 тис. шт. або 69% та 183 тис. шт. або 83%.
За період за 2004 та 2005 товарообіг пневмодвигунів МП-9 та ДАР-30, штанг НКР-100 збільшився відповідно на 163 тис. шт. або 63%, 110 тис. шт. або 10%, 172 тис. шт. або 72%, також збільшився товарообіг машин МПДН-1А та вагонів рудничних ВГ-2,1-750.000.00 на 134 тис. шт. або 34% та 134 тис. шт. 69%.
2.4 Розрахунок питомої ваги товарообігу промислової продукції підприємстві РМЗ
Обчислимо відносні величини структури (питому вагу) товарообігу промислової продукції на підприємстві РМЦ.
Питома вага – це співвідношення розмірів частин і цілого, вона характеризує склад досліджуваної сукупності. Вона визначається як відношення абсолютної величини кожного із елементів сукупності до абсолютної величини всієї сукупності і може бути відображена у вигляді частки або у відсотках. Сума відносних величин структури по всій сукупності дорівнює 1 або 100%.
Питома
вага =
![]()
Результати обчислень показників питомої ваги представимо у вигляді таблиць.
Табл. 5. Розрахунок питомої ваги товарообігу промислової продукції на підприємстві РМЗ за 2003 рік
| Вид продукції | Товарообіг 2003 рік, тис шт. | Питома вага, % |
| ПневмодвигунМП 9 | 284448 | 7,78 |
| Пневмодвигун ДАР 30 | 223200 | 6,10 |
| Штанга НКР 100 | 270000 | 7,38 |
| Машина МПДН 1А | 1704000 | 46,58 |
| Вагон Рудничний ВГ 2,1–750.000.00 | 1176000 | 32,16 |
| Разом | 3657648 | 100% |
Таким чином, у 2003 найбільшу питому вагу займали машини МПДН-1А, яка становила 46.6%, а найменшу питому вагу займали пневмодвигуни ДАР-30, яка становила 6,10%.
1.5 Метод кореляційно-регресійного аналізу товарообігу продукції на підприємстві РМЦ
Розглянемо метод кореляційно-регресійного аналізу впливу варіації факторного показника х на результат у.
В цьому випадку за факторній показник візьмемо «товарообіг пневмодвигунів ДАР-30», а за результативний – чисельність робочого персоналу. Данні по товарообігу пневмодвигунів ДАР0-30 та численність робочого персоналу взяті за 2003,2004,2005 роки та розбиті по кварталам.
При ліній моделі для вивчення зв’язку між признаками х та у використовується формула:
![]()
Параметр b (коефіцієнт регресії) – величина іменована, має розмірність результативної ознаки і розглядається як ефект впливу х на у. Параметр a – вільний член рівняння регресії, це значення у при х =0. Якщо межі варіації х не містять 0, то цей параметр має лише розрахункове значення.
Для визначення параметрів рівняння Ух на основі вимог метода найменших квадратів отримаємо:
![]()
Складемо
систему рівнянь

Для рішення системи використовується спосіб визначення, який дозволяє зводити до мінімуму неточності округлення в розрахунках параметрів рівнянь регресії:
;

Застосовуючи до аналізуючи даних для рішення алгоритмом складемо розрахункову таблицю (, де х – товарообіг продукції; y – чисельність робочого персоналу)
Дані для кореляційно регресійного аналізу розраховані в таблиці.
Табл. 8
| №п/п |
|
|
|
|
|
|
|
|
| 1 | 55800 | 18 | 1004400 | 3,114E+09 | 324 | 2,85E+10 | 8,14E+20 | 1849600 |
| 2 | 52300 | 17 | 889100 | 2,735E+09 | 289 | 2,71E+10 | 7,35E+20 | 2,735E+09 |
| 3 | 57100 | 19 | 1084900 | 3,26E+09 | 361 | 2,91E+10 | 8,44E+20 | 3,26E+09 |
| 4 | 58000 | 21 | 1218000 | 3,364E+09 | 441 | 2,94E+10 | 8,65E+20 | 3,364E+09 |
| 5 | 54840 | 19 | 1041960 | 3,007E+09 | 361 | 2,81E+10 | 7,92E+20 | 3,007E+09 |
| 6 | 51200 | 16 | 819200 | 2,621E+09 | 256 | 2,67E+10 | 7,11E+20 | 2,621E+09 |
| 7 | 55400 | 17 | 941800 | 3,069E+09 | 289 | 2,84E+10 | 8,05E+20 | 3,069E+09 |
| 8 | 57920 | 20 | 1158400 | 3,355E+09 | 400 | 2,94E+10 | 8,63E+20 | 3,355E+09 |
| 9 | 60840 | 21 | 1277640 | 3,702E+09 | 441 | 3,06E+10 | 9,34E+20 | 3,702E+09 |
| 10 | 58900 | 17 | 1001300 | 3,469E+09 | 289 | 2,98E+10 | 8,87E+20 | 3,469E+09 |
| 11 | 62260 | 18 | 1120680 | 3,876E+09 | 324 | 3,11E+10 | 9,70E+20 | 3,876E+09 |
| 12 | 61360 | 19 | 1165840 | 3,765E+09 | 361 | 3,08E+10 | 9,47E+20 | 3,765E+09 |
|
|
685920 | 222 | 12723220 | 3,934E+10 | 4136 | 3,49E+11 | 1,02E+22 | 3,623E+10 |
За підсумками даних в таблиці визначимо параметри рівняння регресії:
3,79E+00.
2,57E 04.
Підставляючи значення обчислених в аналізі параметрів рівняння регресії отримаємо: У= а+bx, У=3,79E+00 + 2,57E 04x.
Але перед тим як використовувати цю модель в наступному аналізі, необхідна перевірка її параметрів на типовість. Для цього використовують t критерій Стьюдента. При цьому обчислюється фактичне t – критерії.
Для
параметра а:

ta = 1,19E 10
Для
параметра b:

tb = 1,47E 09
Де
-середньоквадратичне
відхилення
результативного
признака від
вирівняного
значення у;
-
середньоквадратичне
відхилення
результативного
признаку від
вирівняного
значення y.

=
1,007E+11
-
середньоквадратичне
відхилення
ознаки чинника
від загальної
середньою x;

=
181507,38.
За рахунок прийнятих в економко – статистичних дослідженнях значимості L= і числа степени свободи k = n – m = 12 – 2 = 10, табличним критичним значенням t=2,2281.
Порівняємо фактичне та табличне значення t-ta > tk < tb
1,19E 10 > 2,2281 < 1,47E 09?
Далі робимо оцінку практичної значущості моделі, що синтезується. Для прямолінійної моделі це обчислюється за допомогою показника коефіцієнта кореляції, яка розраховується так:

r = 6,54E 15.
Отримана величина r означає, відповідно зі шкалою Чедока (табличне r), встановлений з рівняння регресії, зв'язок між х та у помітний
Шкала Чедока
| Показники тісноти зв’язку | |||||
| Характеристика сили зв’язку | слаба | Воздержаная | помітна | висока | найвища |
Для оцінки значущості коефіцієнт кореляції r застосовується t-критерій Стьюдента. Визначаємо фактичне значення критерію t по формулі:

tr = 6,54E 15.
При критичному значенні tk = значення отримаємо, що tr > tk, тобто значення
Тому визначний коефіцієнт залишається важливим.
Розрахуємо індекс детермінації:
![]()
Kd=4,28E 29
Індекс детермінації показує. Що загальна варіація індикативного показника пояснює зміни факторного показника, тобто витрати на товарообіг пневмодвигунів ДАР-30 на 4,28E-29 залежать від витрат на оплату працівникам.
При аналізі лінійних моделей розраховується коефіцієнт еластичності, яка відображає на скільки змінився результат, за рахунок зміни фактора на 1%.
Коефіцієнт еластичності розраховується за наступною формулою:
![]()
E = 7,95E 01.

Коефіцієнт еластичності дорівнює 7,95E 01%, тобто при зміні фактора на 1%, результат зміниться на 7,95E 01%.
Висновок
На підприємстві розрахунки індексів характеризують індекси зміни рівня явищ у часі й просторі, наприклад описують тенденції розвитку виробництва продукції, обсягу товарообороту, зміни цін, продуктивності праці тощо.
За допомогою індексного методу вирішують такі завдання:
Одержують порівняльну характеристику зміни явища в часі, де вони виступають як показники динаміки;
Характеризують виконання норми, затвердженого стандарту чи плану. Отже, індекси є засобом оперативного висвітлення виробничого процесу;
Оцінюють роль окремих факторів, що формують складне явище. Якщо вартість виробленої продукції – це сума добутку кількості різних її видів на відповідні ціни, то зміна обсягу продукції функціонально зумовлена зміною кількості виробленої продукції і зміною цін;
Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища. В практичній частині курсової роботи на конкретному прикладі за допомогою індивідуальних індексів переконалися, що у звітному (2005) році порівняно з базисним (2004) роком ціни на промислові товари зросли, обсяг реалізації промислових товарів також зросли. Загальні індекси узагальнюють зміни усієї сукупності елементів складного явища. Загальний індекс показує, що ціни у звітному (2005) році порівняно з базисним (2004) роком в середньому зросли, фізичний обсяг товарообороту в цілому збільшився, збільшився також і обсяг реалізації товарів у звітному (2005) році.
Агрегатні індекси – узагальнюючі показники, за допомогою яких можна характеризувати динаміку того чи іншого суспільного економічного явища.
За допомогою середньозважених індексів можна вишикувати ієрархію індексів від індивідуальних на окремі товари. За їхньою допомогою в практичній частині проаналізовано зміну цін.
Зведені індекси показують результат спільної дії чинників якісного (ціна) і кількісного (кількість продажу продукції). Показує зміни обсягу виробництва продукції у звітному періоді порівняно з базовим.
Індекси середніх величин дають змогу у галузях виробничої сфери визначити зміну рівня продуктивності праці. У с/г визначають, як змінюється врожайність с/г культур чи поголів’я худоби. В даній курсовій роботі за допомогою індексів середніх величин досліджено, що у звітному періоді кількість виробів і витрати на їх виробництво – зросли.
За допомогою індексів з постійними і змінними вагами визначається динаміка діяльності підприємств і організацій. На їх основі проводиться моніторинг динамічних процесів і зокрема цін.
За допомогою індексів динаміки середнього рівня інтенсивності порівняно середній товарообіг промислової продукції на підприємстві РМЗ. Кожний з індексів-співмножників оцінює ступінь впливу відповідного фактору на середній рівень інтенсивного показника.
Проаналізувавши практичну частину даної курсової роботи видно: всі індекси характеризують зміни (кількості продукції, товарообігу, зміни цін…) звітного (2004) року порівняно з базовим (2005) роком.
Також був досліджений аналіз динаміки товарообігу промислової продукції на підприємстві РМЗ. За допомогою якого можна встановити та охарактеризувати закономірності, які проявляються на різних етапах розвитку того чи іншого явища (в даному випадку товарообігу промислової продукції).
За допомогою аналізу рядів динаміки вирішують такі завдання:
Одержують характеристику інтенсивності окремих змін у рівняннях ряду від періоду до періоду;
Виявлення основних закономірностей динаміки досліджуваного явища на окремих етапах або за весь період, що вивчається;
Виявлення факторів, що зумовили зміни досліджуваного об’єкту у часі;
Прогноз розвитку явища на майбутнє.
Таким чином виявлено, що товарообіг промислової продукції на підприємстві РМЗ.
Список літератури використовуваний в даній курсовій роботі
Фещур А.В., Баврінський А.В., Кічор В.П. Статистика: Теоретичні основи і прикладні аспекти: Навч. посібн. – Л.: «Інтелект-Захід», 2001
2. Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б., Статистика: Навч. посібн. – К.: «Вікар» 2003
3. Єріна А.М., Пальян З.О., Теорія статистики: Практикум. – К.: «Знання» 1997
4. Статистика: Підручник С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна; За наук. ред. д-ра екон. наук С.С. Герасименка. – 2 ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ 2000
5. Єлисеєва И.И., Юзбашев М.М. Общая теория статистики. – М.: «Финансы и статистика» 1999
6. Кулинич О.І. Теорія статистики. – К.: Вища школа, 1992
7. Громко Г.Л. Общая теория статистики: Практикум. – М.: Инфра – М, 2000
8. Головач А.В., Єріна А.М., Козирєв О.В. Статистика: Підручник: – К.: Вища школа, 1993
9. Статистика. Збірник задач: навч. посібн./А.В. Головач, А.М. Єріна, О.В. Козирєв, та ін.; За ред. А.В. Головача. – К.: Вища школа, 1994
10. Бек В.Л.: Теорія статистики: УУЛ 2003
11. Вашків П.Г., Пастернак П.І., Сторожук В.П., Ткач В.І. Теорія статистики: – К.: «Либідь» 2001