Экономика труда - конспект лекций
4 етап: визначення необхідної кількості спостережень. Залежить від організаційного типу виробництва, а також від тривалості окремих елементів.
Таблиця 3
![]()
О![]()
![]()
рганізаційний
Тривалість
операцій та
їх елементів,
хв.
тип
вир-ва
до
0,1 0,1-0,25 0,25-0,5 0,5-1 1-2 2-5 5-10 10-20 >20
м
асове
125
80 50
35 25 20 15 12 ---
великосерійне --- --- 35 25 20 15 12 10 ---
середньо- серійне --- --- --- --- 15 12 10 8 6
4. дрібносерійне --- --- --- --- --- 10 8 6 5
![]()
В одинарному виробництві нема елементів, що повторюються (тому не використовується).
5 етап: Проведення замірів.
У спеціальній хронометражно – спостережній картці спостерігач окрім записів тривалості елементів повинен фіксувати всі відхилення від нормального режиму роботи.
6 етап: Обробка отриманих даних спостережень трудового процесу.
Для кожного елементу отримують ряд значень його тривалості, тобто хронометражний ряд. На першому етапі з цього ряду вилучають дефектні заміри, які виявляються на основі запису у спостережній карті.
Далі розраховують стійкість ряду по коефіціенту стійкості, який визначається, як:
tmax
Кс
=
tmin
Розроблені нормативні значення коефіціенту стійкості для умов різних організаційних типів виробництва та тривалості елементів:
М – масове 1,2 – 2,5
ВС 1,3 – 2,8
СС 1,5 – 2,8
ДС 1,8 – 3,0
Якщо розрахований Кс не меньший за нормативного, то хронометражний ряд вважається стійким.
Якщо навпаки, то виключають max елемент і перераховують Кс.
Після вилучення дефектних замірів розрахунку стійкості хроноряду, вираховують нормативну тривалисть відповідних елементів трудового процесу.
Найчастіше це роблять методом середнього арифметичного, а також використовуються методи поліпшеної середньої та подвійної середньої.
Крім цього при характеристиці хронорядів ( особливо у М та ВС виробництвах ) використовують такі математичні терміни, як мода та медіана.
Мода – це значення тривалості елементу, яке найчастіше зустрічається у хронометричному ряду.
Медіана – це значення, яке відповідає середині варіаціоного ряду тривалості. Варіаціоний ряд тривалості отримають у разі запису хроноряду по зростаючим значенням.
7 етап: Вивчає аналіз результатів, тобто виявлення зайвих рухів, оцінку можливостей суміщення рухів та дій, зменшення тривалості, по результатам аналізу встановлюється оперативний час на виконання елементів або операцій.
1.7.2. Фотографія робочого часу ( ФРЧ )
Існують 2 різновиді ФРЧ:
Який виконує нормувальник, технолог, майстер, менеджер ( спостерігач)
Який виконує сам виконавець робіт
Ці 2 різновиди можно використовувати для дослідження індивідуальних виконавців або груп виконавців ( ланок, бригад, дільниць).
Крім цього, ФРЧ використовують для аналізу трудового процесу не тільки робітників, а також і управлінського персоналу (керівників, спеціалістів та технічних виконавців).
При проведенні індивідуального ФРЧ спостереження ведуть за одним виконавцем і тому, у цьому випадку, є можливість визначити також кількість виробленої продукції, зафіксувати режими роботи обладнання та його завантаження.
Обробка результатів спостережень проста і здійснюється по етапам:
Визначення витрат робочого часу на виконання окремих робіт та функцій, а також простоїв і інших втрат робочого часу.
Індексація витрат робочого часу (по стандартним елементам витрат робочого часу).
Складання фактичного та проектного балансу робочого часу.
Проектний баланс складається по відповідним нормативам витрат
(α, β, γ), з вилученням непродуктивної роботи, простоїв та втрат робочого часу.
При проведенні групової ФРЧ витрати робочого часу фіксують індексами і точність вимірів залежить від кількості об’єктів. Спостережна відомість групової ФРЧ має наступний вигляд:
Таблиця 4
![]()
![]()
![]()
![]()
Номер інтервалу обходу індекси витрат робочого часу по
об’єктам, що спостерігаються
![]()
![]()
![]()
![]()
1
2
3 ……………
n
1 ПП ОП ОБС
2 ОБС ПП В
3
![]()
Якщо кількість об’єктів, що спостерігаються, до 6, то інтервал обходу – 1 хвилина, якщо до 12, то інтервал – 3 хвилини.
Щоб визначити тривалість по кожній категорії витрат для кожного часу, число однакових індексів множимо на інтервал і ділимо на кількість об’єктів, що спостерігаються.
Коли кількість об’єктів невелика (2, 3, 4), або вони розташовані компактно, то спостерігач може не чекати хвилину до наступного обходу, а проводити обход один за одним.
Самофотографія дозволяє отримати інформацію тільки про втрати робочого часу. Суть полягає у тому, що робітник не відволікаючись від основної роботи у спеціальному бланку визначає початок, закінчення та причини простоїв (втрат). При цьому він може написати свої пропозиції щодо усунення втрат.
Самофотографія дозволяє за короткий час охопити дослідженням весь цех (підприємство). Картки самофотографії аналізує адміністрація цеху і розробляє заходи, щодо їх усунення.
Лекція № 8.
1.8. Метод миттєвих спостережень.
Це статистичний метод отримання даних про використання робочого часу та його втрати.
Таким чином, цим методом визначають тільки 2 елементи витрат робочого часу :
-час роботи;
-час втрат робочого часу.
(Хоча можна визначити і інші елементи).
Найбільш вагомі переваги : у можливості уникнути безпосереднього контакту з виконавцями робіт.
Їх проводять у процесі обходу. Спостерігач іде по визначеному маршруту і якимсь чином фіксує, що діється на робочих місцях у момент спостереження.
Для визначення кількості людино-моментів, котрі необхідно зафіксувати використовують формули :
М=К(1-3)/3ПІ,де
М- число миттєвих спостережень (людино- моментів),
К- коефіціент, який залежить від організаційного типу виробництва ( К=2 - масове, великосерійне виробництво, К=3 - середньосерійне виробництво, К=4 - індивідуальне, дрібносерійне виробництво ),
З- очікуване значення, фіксоване, завантаженість робітника чи робочого місця тим елементом витрат робочого часу, що вивчається.
П- припустима помилка результатів спостережень у частках одиниці.
Задача: Визначити простої та втрати робочого часу верстатниками у технічному цеху дослідного заводу. Очікуване значення простоїв та втрат - 20%, значеня помилки :+ 10%.
Розв’язок :
М=4(1-0,2)/0,20,1І=40,8/0,002=1600 спостер.
Робота- 1203, простої- 397 % простоїв = 397(1203+397) 100% =24,5%.
Задача: У звя’язку з запланованою реконструкцією цеху масового виробництва передбачається провести вивчення методом миттєвих спостережень витрат часу на ручні, вантажно-розвантажені роботи, які виконують вантажники транспортної бригади. Визначити кількість миттєвих спостережень, якщо, очікувана питома вага витрат робочого часу= 0,4, а допустима величина помилки- 5%.
Розвя’зок:
М=2(1-0,4)/0,40,05І=1200 спостер.
Особливість методу миттєвих спостережень (ММС)- це обов’язкове забеспечення випадковості миттєвих спостережень, для цього використовують таблицю випадкових чисел.
Друга перевага ММС- це зменшення витрат на 20%50% у зрівнянні з груповою ФРЧ (фотографія робочого часу).
Недолік: метод не дозволяє виявити причини тих чи інших витрат робочого часу, а лише їх констатує.
1.9. Приклад удосконалення організації праці ремонтного персоналу за допомогою ММС (методу миттєвих спостережень).
Схема однотурбінного цеху трипільської ДРЕС.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()