Xreferat.com » Рефераты по экономике » Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства

видів чинників2.

Проаналізуємо склад і їх характерні риси, впливати на величину виробничої потужності. Як було відображено вище, між поняттями “виробнича потужність” і “засоби праці” існує тісна функціональна залежність. Вона виявляється в тому, що кожному окремо взятому засобу праці відповідає певна величина виробничої потужності. А відповідно головним чинником, впливати на величину виробничої потужності, є наявна сукупність засобів праці. Причому цей вплив на підприємствах машинобудування виявляється шляхом розширення фронту робіт і підвищення продуктивності технологічного обладнання (робітничих місць).

Розширення фронту робіт залежить від кількості технологічного обладнання і виробничих площ. Із збільшенням кількості обладнання і робочих місць створюються умови для розширення виробництва. Однак це розширення звичайно лімітується розмірами виробничих площ будинків (існує виняток для тих виробництв, потужності яких залежать від величини площ, наприклад складальних, котельно-зварочних). Самі виробничі площі, як правило, безпосереднього впливу на предмет праці не виявляють. Вони обмежують масштаб виробництва просторово, тому є одним з чинників, що визначає величину виробничих потужностей.

Виробнича потужність не відображає сумарну енергетичну потужність підприємства і не складається з суми потужностей окремих робітничих машин. Вона залежить від рівня відповідності структури обладнання і робітничих місць структурі машиноємності3 (трудомісткості) виробів, що виготовляються. Тому, щоб її структура відповідала структурі виробів, що виготовляються, тобто в їхній пропускній спроможності повинен бути досягнутий максимальний рівень погодженості. Повне співвідношення повинно бути досягнуте і між виробничими потужностями дільниць і цехів підприємства. Отже, одним з важливих умов виробництва є дотримання норм і пропорций між їх кількістю, розмірами і робочими швидкостями.

Таким чином, теза про те, що величина виробничої потужності залежить від кількості і продуктивності засобів праці, повинна бути істотно доповнена. Так, важливим чинником, що визначає величину виробничої потужності, є передусім система машин як сукупний механізм, побудований на основі принципу пропорційності.

Чинники підвищення продуктивності машин (робітничих місць) зв'язані головним чином з поліпшенням якісного складу технологічного обладнання, збільшенням в його складі високопродуктивних верстатів, автоматів і напівавтоматів, автоматичних ліній. Чим вища якість машини і обладнання, тим більша їхня продуктивність в одиницю часу роботи, і відповідно більша виробнича потужність підрозділів і підприємства в цілому.

Продуктивність машин і обладнання також залежить від якості предметів праці. З якістю сировини змінюється технологія його обробки, що безпосередньо відбивається на продуктивності засобів праці і їхньому вдосконаленні.

Значний вплив на збільшення продуктивності машин виявляє вдосконалення технологічного процесу. Впровадження прогресивної технології дасть можливість інтенсифікувати виробничий процес, тобто скоротити як машинний, так і загальний час виготовлення виробу.

Збільшення продуктивності машин в значній мірі залежить від ступеня досконалості конструкції виробів, що виготовляються, їхньої уніфікації і стандартизації, зниження кількості і суміщення операцій при їхньому виготовленні.

Продуктивність машин залежить також від кваліфікації робітників. Систематичне підвищення їхньох загальної і технічної творчості, вдосконалення виробничих навиків і на цій основі підвищення рівня кваліфікації створюють сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці. Укомплектування промислових підприємств кваліфікованими робітниками прискорює технологічне засвоєння сучасної техніки, дозволяє значно перевищити її паспортну продуктивність шляхом переходу до швидкісних засобів обробки деталей, використання спеціального ріжучого інструменту, модернізації окремих агрегатів верстатів і впровадження спеціального оснащення.

Класифікація чинників, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, побудована за ознакою їхньої деталізації. Основною передумовою їх здійснення є наявність капітальних вкладень.

По іншому выглядають чинники, що впливають на використання виробничих потужностей. Вони охоплюють заходи, пов'язані з використанням резервів, що мають організаційний характер, і не вимагають більших капітальних вкладень в основне виробництво. За змістм ці чинники можна поділити на соціально-економічні і організаційно-технічні, а за місцю виникнення — на зовнішні і внутрішні.

Основний свій прояв вони знаходять в поліпшенні використання встановленої або прийнятої величини виробничої потужності, а також в співвідношенні часу роботи і часу витрат засобів праці, тобто охоплюють область їх функціонування.

Основними чинниками, що впливають на рівень використання обладнання, є вдосконалення організації обслуговування виробництва, підвищення якості і організації планування виробництва, технічного розвитку підприємств і технологічного планування завантаження обладнання, більш широке впровадження в практику виробництва сучасних прогресивних форм організації праці, вдосконалення матеріального стимулювання поліпшення використання обладнання, вдосконалення структури парку обладнання шляхом раціонального розподілу виділеного підприємству і перерозподіл недогруженного, підвищення коефіціента змінності роботи обладнання, скорочення часу простоїв обладнання в ремонтах.

З врахуванням зазначених вище ознак побудована класифікація чинників, що впливають на використання виробничих потужностей підприємств.

В узагальненому вигляді класифікація обох чинників представлена в таблиці 1.

Наведена класифікація обох видів чинників являє собою теоретичний аналіз кількісних і якісних ознак підвищення ефективності використання виробничих потужностей. Результативність аналітичної оцінки багато в чому залежить від обгрунтування системи показників, з допомогою яких можна визначити рівень інтенсивності використання виробничих потужностей. При Цьому важливе значення має розробка засобів розрахунку показників, а також засобів визначення нормативних значень кожного з показників.

Таблиця 1


Класифікація чинників


Чинники, що впливають на величину виробничої потужності Чинники, що впливають на використання виробничої потужностіWidth3Width4563Width3Width4536

1. Кількість машин (робочих місць) і їхній технічний рівень

2. Розмір виробничих площ

3. Рівень пропорційності в пропускній спроможності між групами машин

4. Прогресивна технологія

5. Механізація і автоматизація

6. Якість матеріалів, досконалість конструкцій виробів, підвищення ступеня уніфікації і стандартизації

7. Ступінь засвоєння техніки робітниками

1. Народногосподарська потреба в продукції

2. Матеріально-технічне постачання підприємств

3. Забезпечення робітниками підприємства

4. Комплексне введення в дію нових потужностей

5. Забезпечення енергетичними ресурсами

6. Структура парку обладнання

7. Понаднормативні простої обладнання в ремонті

8. Підвищення змінності роботи обладнання

9. Організація обслуговування виробництва

10. Ступінь вдосконалення планування виробництва і завантаження обладнання

11. Організація праці і її стимулювання

12. Організація кооперування використання потужностейWidth3Width4563Width3Width4536


Система показників — взаємозв’язанна сукупність показників, з допомогою якої забезпечуються комплексна кількісна оцінка стану і виявлення резервів поліпшення інтенсивного використання виробничих потужностей.

Систему показників можна поділити на три групи. В першу групу можна включити коефіціенти, що характеризують рівень засвоєння проектної і використання виробничої потужності підприємства, в другу — коефіціенти, що характеризують використання обладнання, і в третю — вартісні показники, що характеризують віддачу виробничого апарату.

Кожний з показників, що входять в ту або іншу групу, має строго певне призначення в системі аналізу і дасть оцінку одному з напрямків процесу інтенсивного використання виробничих потужностей.

Розглянемо засоби визначення величини і призначення кожного з показників, що входять в систему.

Серед показників першої групи слід передусім виділити коефіціент використання проектної потужності (Кп), що характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення планового або фактичного обсягу випуску продукції (В), передбаченого проектом, в гривнях, тонах, штуках до величини проектної потужності (Мп) в аналогічних одиницях виміру.

На підставі отриманих з допомогою цього коефіціента даних можна судити про хід засвоєння проектних потужностей і техніко-економічні показники в межах нормативного терміну, про скорочення періоду введення в дію нових потужностей, тобто враховувати фактор часу в оцінці рівня інтенсивного використання нових потужностей.

Дещо інше призначення має раніше згаданий коефіціент використання виробничої потужності (Ки). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, що по своїй величині може значно відрізнятися від проектної. В свою чергу виробнича потужність ділиться на певні види, кожний з яких має своє різноманітне значення при вирішенні питань планування і організації виробництва. Тому рівень використання різних видів потужностей необхідно розглядати окремо. Так, передовсім сліду оцінити рівень використання прийнятої планової, середньорічної і фактичної виробничої потужності. Коефіціент використання кожної з них можна отримати шляхом відношення планового або фактичного обсягу валової, товарної, чистої продукції ,що реалізувалася, (В) до відповідного виду виробничої потужності (ПМ).

Важливе значення для характеристики використання виробничої потужності підприємства має аналіз рівня використання виробничих потужностей окремих його підрозділів. За результатами проведення цього аналізу можна судити про правильність вибору ведучої ланки, по якій прийнята потужність заводу, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Надто важливим слід вважати визначення рівня використання середньої розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. Для цієї мети застосовується коефіціент використання нормативної величини потужності (Кн), величина якого визначається в такому співвідношенні:

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.1)

Де ПМН — розрахункова нормативна величина виробничої потужності.

За коефіціентом використання того або іншого виду потужності можна оцінювати резерви поліпшення її використання, а також ступінь напруженості планових завдань підприємством. Однак досягнутий високий рівень коефіціента використання виробничої потужності не завжди дає підстави стверджувати про інтенсивне її використання. Це пояснюється передовсім тим, що на підприємствах при визначенні їх виробничих потужностей орієнтуються на потужність тих підрозділів, що є вузькими місцями. Отже, виробничі потужності занижуються і не відображають дійсної їхньої величини, якою володіють підприємства. В зв'язку з цим не можна судити про раціональне використання технологічного обладнання, з наявних потенційних резервів підвищення його завантаження.

Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати з допомогою групи показників, що характеризують рівень використання обладнання. Ця група представлена трьома коефіціентами і показником середнього часу роботи однієї машини. Однім з таких узагальнюючих показників є коефіціент змінності роботи обладнання (Кзм).

Найбільш вірогідним засобом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання є ділення планової розрахункової або фактичної машиноємності продукції, що виготовляється на дійсний річний фонд часу всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну. Формула розрахунку величини коефіціента змінності роботи обладнання (Кзм) має вигляд

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.2)

Де Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства — сумарна розрахункова планова або фактична машиноемність продукції, машино-годин; Суст — кількість одиниць встановленого обладнання (в цеху, на дільниці, в групі взаємозамінного обладнання): Фд- дійсний (розрахунковий) однойменний фонд часу роботи обладнання, год.

В результаті порівняння досягнутого коефіціента ,що планується або фактичної змінності роботи обладнання, розрахованої нами способом, що пропонується, з оптимально можливим або нормативним можна отримати повну інформацію про наявність резервів, якими володіють підприємства і їхні підрозділи в підвищенні завантаження обладнання.

Для оцінки використання дійсного фонду часу роботи обладнання важливим показником є коефіціент завантаження обладнання (Кз). Він являє собою відношення сумарної машиноємності, необхідної для виготовлення планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі роботи підприємства або його підрозділів. Цю величину можна визначити за формулою

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.3)

Де Р — режим роботи заводу, цеху, дільниці, (кількість змін).

Такий спосіб визначення коефіціента завантаження не є єдиним. Також пропонується визначати цей показник за прийнятою потужністю. Формула розрахунку цієї величини має вигляд:

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.4)

де Тп — трудомісткість на програму по видах обробки; ПМ — величина прийнятої потужності; Фt дійсний річний фонд часу роботи обладнання.

З аналізу формули (3.4) видно, що чим більша величина прийнятої потужності, тим вищий коефіціент завантаження обладнання. Однак величина коефіціента завантаження обладнання при такому способі його розрахунку може дещо спотворюватися. Справа в тому, що потужність підрозділу або заводу визначається за потужністю ведучої ланки. Отже, розрахована за формулою (3.4) величина завантаження обладнання буде швидше характеризувати завантаження роботою обладнання ведучої ланки. Якщо при цьому ведуча ланка виявилася вузьким місцем, те потенційна величина коефіціента завантаження обладнання буде занижена.

При обгрунтуванні проектів машинобудівних заводів коефіціент завантаження обладнання визначається як відношення розрахункової кількості верстатів або машин до прийнятої його кількості.

Важливим моментом в аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи. Величина цього показника може бути розрахована за формулою:

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.5)

Де F — показник, що характеризує середній час роботи однієї машини, год.

Важливість цього показника полягає в одержанні поняття про середню абсолютну величину завантаження кожної одиниці обладнання в даному виробничому підрозділі.

Будь-який з означених показників другої групи відображає передовсім використання технологічного обладнання, що виражає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників не тільки відображає рівень інтенсивного використання виробничої потужності, але й свідчить про величину потенційних резервів поліпшення такого використання.

Важливим етапом в аналізі інтенсивного використання виробничих потужностей є оцінка ступеню рівномірності завантаження обладнання при заданому обсязі виробництва або прийнятої потужності. Це завантаження надасть уяву про існуючий рівень пропорційності в виробничих потужностях підрозділів і груп взаємозамінного обладнання. Для кількісного вимірювання рівня рівномірності завантаження обладнання пропонується використати коефіціент пропорційності.

Коефіціент пропорційності Кпр визначається як відношення різноманітних видів робіт в структурі машиноємності продукції, що виготовляється до загальної кількості встановленого обладнання за наступною формулою:

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.6)

Де Скр — кількість обладнання, кратного відношенню різноманітних видів робіт в структурі машиноємності; Суст — загальна кількість встановленого обладнання.

Для проведення аналітичної роботи в заводських умовах пропонується наступна робітнича формула визначення величини коефіціента пропорційності:

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.7)

Де Кзм.Уст — коефіціент змінності роботи всього встановленого обладнання; Кзм.н — нормативний коефіціент змінності роботи обладнання.

По аналогії величина коефіціента пропорційності може бути розрахована за наявності даних, що характеризують завантаження обладнання:

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.8)

Де Кз.Уст — середній коефіціент завантаження встановленого обладнання в даному підрозділі (групі); Кз.н — нормативний коефіціент завантаження обладнання.

Розглянемо деякі особливості коефіціента пропорційності. Так, якщо коефіціент змінності характеризує використання обладнання в часі, а коефіціент завантаження — ступінь використання дійсного фонду часу роботи обладнання при заданому обсязі виробництва або прийнятій величині виробничої потужності підприємств і їхніх підрозділів, то коефіцієнт пропорційності — рівномірність в роботі машинного парку тільки підрозділів. З допомогою цього показника можна визначити, яку кількість встановленого обладнання в даному виробничому підрозділі може водночас працювати при існуючій структурі машинного парку і структурі машиноємності (трудомісткості) заданої виробничої програми. Водночас він визначає, наскільки масштаб роботи відповідає встановленому обладнанню на даний момент часу в підрозділі. Коефіціент змінності роботи обладнання і коефіціент завантаження обладнання в значній мірі залежать від обсягу виробництва. Коефіціент пропорційності залишається незмінним при зміні обсягу виробництва. Не зміниться значення коефіціента пропорційності і в тому випадку, якщо збільшиться загальна кількість обладнання в цехах і на дільницях без відповідного покращення його структури.

Значення коефіціента пропорційності залежить передовсім від структури парку обладнання або структури машиноємності виробів, що виготовляються. Він зростає при збільшенні ступеня відповідності між структурою парку машин і структурою машиноємності продукції. Отже, коефіціент пропорційності характеризує відповідність структури машиноємності виробів, що виготовляються в структурі обладнання або, навпаки, структури обладнання — в структурі машиноємності.

Характеризуючи масштаб виробництва при існуючому рівні погодженості пропускної здатності окремих видів обладнання, груп взаємозамінного обладнання, коефіціент пропорційності дасть можливість оцінити резерви збільшення виробничих потужностей підприємств і випуску продукції для наявних виробничих площ за рахунок збільшення кількості машин в загальному парку обладнання, технологічні можливості яких в найбільшій мірі відповідають структурі машиноємності виробів ,що виготовляються.

Визначивши з допомогою (Кпр) рівень пропорційності в виробничих потужностях, можна встановити кількість машин, верстатів, що безупинно приймає участь в роботі, а також виявити частину обладнання, що може бути вилучена з виробничого процесу або частково завантажена роботою.

В загальгому вигляді коефіціент пропорційності характеризує рівень організаційної побудови системи машин на дільницях і в цехах підприємства4..

Перевага використання коефіціентів змінності, завантаження і пропорційності при аналізі рівня використання резервів виробничих потужностей полягає в тому, що їх величина визначається на основі відпрацьованих або передбачуваних до відпрацювання машино-годин. В свою чергу машино-години є найважливішим елементом розрахунку величини виробничої потужності. Отже, з допомогою коефіціентів, що пропонуються можна отримати об'єктивну аналітичну інформацію про ефективність використання виробничих потужностей.

Ще повнішим стає аналіз при поєднанні застосування цих показників в управлінні процесом інтенсивного використання виробничих потужностей. Так, коефіціент пропорційності характеризує можливий масштаб виробництва, тобто збільшення випуску продукції, що не притаманно вартісному коефіціенту. Відповідно коефіціент пропорційності з урахуванням вартості обладнання надасть уявлення про “ціну” досягнення погодженого функціонування системи машин і співставленості потужностей, а також дозволить визначити питому вагу неиспользуемого обладнання в загальній його вартості.

Важливе місце в аналізі рівня інтенсивного використання відводиться вартісним показникам. Вони виражають третю групу показників і сприяють оцінці впливу інтенсивного використання виробничих потужностей на ефективність виробництва. Одним з них є фондовіддача. Цей показник має прямий функціональний зв'язок з показниками, що відображають рівень завантаження обладнання. На заводах кількість обладнання збільшується, росте його вартість і продуктивність. Однак завантаження його зростає повільно, а в більшості випадків знижується, що негативно відображається на обсязі фондовіддачі.

Вплив завантаження обладнання на фондовіддачу можна визначити за формулою:

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.9)

Де ΔΤ — приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаження обладнання; Кзо і Кз.Б — коефіціенти завантаження обладнання в звітному і базисному роках; Фб — фондовіддача в базисному році.

Використання показника фондовіддачі надасть можливість оцінити досягнення проектної фондовіддачі і зіставити її величину з фондовіддачею за рівнем прийнятої потужності. Порівняння цих показників відображає, наскільки фондовіддача за рівнем прийнятої потужності відстає або перевищує проектну фондовіддачу, тобто надасть можливість визначити величину резерву підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, а також поліпшення використання прийнятої потужності. Резерви підвищення фондовіддачі можна розрахувати за формулою

Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (3.10)

Де Фпр — величина фондовіддачі за проектом; Фм — величина фондовіддачі за прийнятою потужністю.

Наступним вартісним показником, що характеризує ефективність використання активної частини основних фондів, є випуск продукції в розрахунку на одиницю вартості обладнання. В теперішні часи зростає технічне озброєння підприємств, підвищується технічний рівень виробництва. Випуск продукції на одиниці активної частини основних фондів дасть уяву про зростання ефективності їх використання. Цей показник може бути ще доповнений показником випуску продукції на одиницю обладнання. Він обраховується як в вартісному, так і в натуральному виразі. Показники в натуральному виразі варто застосовувати для оцінки використання виробничих потужностей літейних та зварювальних цехів.

Останнім і надзвичайно важливим показником в цій групі є коефіціент, що характеризує ефективність використання заводських виробничих площ. Цей показник особливо важливий при оцінці рівня використання виробничих потужностей тих підрозділів (складальних, зварювальних і ін.), величина потужності яких залежить передусім від величини виробничих площ.

Наведена система показників сприятиму отриманню достатньо вірогідної інформації, на основі якої можна здійснити комплексний аналіз використання наявних виробничих потужностей підприємств і їхніх підрозділів, встановити черговість проведення заходів з поліпшення використання резервів виробничих потужностей, здійснювати предметне управління процесом їх реалізації на підприємстві.


Висновки


На основі проведенного дослідження шляхів зростання виробничої потужності встановлено:

1) Найважливіший результат організації інтенсивного використання виробничих потужностей - прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень.

Розвиток економіки України на сучасному етапі і в найближчій перспективі зумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств.

Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей - важливий фактор економічного зростання, який не тільки підвищує ефективність потужних ресурсів, що застосовуються, але і сприяє збільшенню випуску продукції.

2) Теза, що величина виробничої потужності залежить від кількості і продуктивності засобів праці, повинна бути істотно доповнена. Так, важливим чинником, що визначає величину виробничої потужності, є передусім система машин як сукупний механізм, побудований на основі принципу пропорційності.

3) Чинники підвищення продуктивності машин (робітничих місць) пов'язані головним чином з поліпшенням якісного складу технологічного обладнання, збільшенням в його складі високопродуктивних верстатів, автоматів, напівавтоматів і автоматичних ліній. Чим вища якість машини і обладнання, тим більша їхня продуктивність за одиницю часу роботи, і відповідно більша виробнича потужність підрозділів і підприємства в цілому.

4) Значний вплив на збільшення продуктивності машин виявляє вдосконалення технологічного процесу. Впровадження прогресивної технології сприятиме інтенсифікації виробничого процесу, тобто скороченню як машинного, так і загального часу виготовлення виробів.


5) Продуктивність машин залежить також від кваліфікації робітників. Систематичне підвищення їх загальної і технічної творчості, вдосконалення виробничих навиків і відповідно підвищення рівня кваліфікації створюють сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці. Укомплектування промислових підприємств кваліфікованими робітниками прискорює технологічне засвоєння сучасної техніки, дозволяє значно перевищити її паспортну продуктивність шляхом переходу до швидкісних засобів обробки деталей, використання спеціального ріжучого інструменту, модернізації окремих агрегатів верстатів і впровадження спеціального озброєння.


Список використаної літератури


Економіка підприємства.: Підручник. – В 2 т. Т. 1 /За ред. С.Ф. Покропивного. – К.: Вид-во “Хвиля-Прес”, 1995. Стр. 175-181.

Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 1998. Стр. 166-172.

Петрович И.М. Атаманчук Р.П. Производственная мощность и экономика предприятия. – М., 1990.

Сергеев И.В. Экономика предприятия: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 1997. Стр. 176-179.

Экономика предприятия / Под ред. В.Я. Хрипача. – Минск, 1997. Стр. 244-259.

Экономика предприятия: Учебник для экономических вузов. Под ред. Руденко А.И. – Минск, 1995. Стр. 357-363


1Економика предприятия/Под ред. В. Я. Хрипача. – Минск, 1997.

2Петрович І. М. Атаманчук Р. П. Производственная мощность и экономика предприятия – М., 1990. Стор. 24.

3Під машиноємністю розуміють кількість машино-годин, що витрачаються на виготовлення обсягу продукції, що планується, з встановленою якістю і в умовах, відповідних прогресивному рівню технології і організації виробництва.

4Петрович І. М. Атаманчук Р. П. Производственная мощность и экономика предприятия. – М., 1990. Стор. 37

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: