Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення
Виробництво та розподілення електроенергії,
газу та води
При аналізі даної таблиці можна сказати, що обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну та обсяги прямих інвестицій з України станом на 01.01.2007 складають 21185962,97 тис. дол. США та 221503,80 тис. дол. США відповідно, це свідчить про привабливість українських галузей для іноземних інвесторів (Домінуючими галузями економіки для іноземних інвесторів є Фінансова діяльність, обсяг на 01.01.07р. складає 2419822,67 тис. дол. США та оптова торгівля - 2263995,38 тис. дол. США). Найменш приваблива галузь для іноземних інвестицій - це лісове господарство та пов'язані з ним послуги 7663,04 тис. дол. США (Табл.2.6.).
Територіальна диференціація залучення прямих іноземних інвестицій в Україну є досить значною, що обумовлено чисельними об’єктивними та суб’єктивними факторами. Регіональний розподіл іноземних прямих іноземних інвестицій відображений в табл. 2.7
Таблиця 2.7
Прямі іноземні інвестиції в регіони України [99](тис. дол. США)
|
Кількість підприємств |
Обсяги інвестицій на | ||||
| 01.01.2006 | 01.01.2007 | ||||
всього |
у % до загального підсумку | всього |
у % до загального підсумку | ||
| Україна | 12845 | 16890048,55 | 100,0 | 21185962,97 | 100,0 |
| Автономна Республіка Крим | 307 | 460367,04 | 2,7 | 577389,77 | 2,7 |
| Вінницька | 159 | 79121,46 | 0,5 | 92906,18 | 0,4 |
| Волинська | 156 | 113436,45 | 0,7 | 275095,17 | 1,3 |
| Дніпропетровська | 795 | 1744725,02 | 10,3 | 2331896,07 | 11,0 |
| Донецька | 385 | 614399,53 | 3,6 | 837133,63 | 4,0 |
| Житомирська | 266 | 90030,70 | 0,5 | 123725,76 | 0,6 |
| Закарпатська | 773 | 261287,28 | 1,5 | 298211,70 | 1,4 |
| Запорізька | 301 | 548539,38 | 3,2 | 609858,16 | 2,9 |
| Івано-Франківська | 367 | 136670,17 | 0,8 | 183335,43 | 0,9 |
| Київська | 566 | 642031,97 | 3,8 | 878995,65 | 4,2 |
| Кіровоградська | 78 | 51118,44 | 0,3 | 52131,06 | 0,2 |
| Луганська | 129 | 268737,42 | 1,6 | 284178,60 | 1,3 |
| Львівська | 1168 | 426927,60 | 2,5 | 509055,54 | 2,4 |
| Миколаївська | 156 | 123705,92 | 0,7 | 99838,39 | 0,5 |
| Одеська | 751 | 599343,49 | 3,5 | 703840,16 | 3,3 |
| Полтавська | 246 | 279051,67 | 1,7 | 310216,99 | 1,5 |
| Рівненська | 133 | 77258,32 | 0,5 | 109378,05 | 0,5 |
| Сумська | 140 | 165450,04 | 1,0 | 157203,98 | 0,7 |
| Тернопільська | 133 | 39316,81 | 0,2 | 44959,24 | 0,2 |
| Харківська | 547 | 485600,52 | 2,9 | 1015404,63 | 4,8 |
| Херсонська | 143 | 91334,34 | 0,5 | 108303,48 | 0,5 |
| Хмельницька | 109 | 77268,48 | 0,5 | 105659,27 | 0,5 |
| Черкаська | 240 | 99129,40 | 0,6 | 119264,73 | 0,6 |
| Чернівецька | 200 | 28385,44 | 0,2 | 36807,68 | 0,2 |
| Чернігівська | 69 | 98144,80 | 0,6 | 81540,05 | 0,4 |
| м. Київ | 4447 | 3929748,64 | 23,3 | 5538190,63 | 26,1 |
| м. Севастополь | 81 | 92737,27 | 0,6 | 125615,30 | 0,6 |
| Нерозподілені за регіонами обсяги інвестицій | 5266180,95 | 31,2 | 5575827,67 | 26,3 | |
Із загальної чисельності регіонів України 14 мають обсяг прямих іноземних інвестицій, менший 1%(Табл.2.8.). Це Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області та м. Севастополь. Частку від 1 до 5% загального обсягу ПІІ мають АР Крим, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Київська, Луганська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська області. Найвищі обсяги ПІІ — у Дніпропетровській області — 10,1% (за рахунок продажу “Криворіжсталі”) та в столиці — 24,2%. [51,85]
У числі іноземних інвесторів, що вже прийняли рішення та активно інвестують в Україну, — великі компанії, транснаціональні корпорації, які шукають на ринках країн, що розвиваються, “особливі умови” інвестиційної діяльності. Мова йде про лобіювання власних економічних інтересів на найвищих владних рівнях, у тому числі й за рахунок недобросовісної конкуренції. Скандальний характер має історія стосунків нашої країни з потужним норвезьким інвестором, компанією Telenor, яка є акціонером ЗАТ “Київстар”, найбільшого в Україні оператора мобільного зв’язку. У попередні роки компанія мала значні преференції для свого бізнесу. Так, статут “Київстару” містив низку положень, що не узгоджуються з українським законодавством та є щонайменш незрозумілими. Зокрема, пропонувати кандидатуру керівника компанії мав право лише один акціонер — Telenor, тоді як члени ради директорів мали підтримати кандидатуру. Спроби української сторони в судовому порядку досягнути змін статуту наштовхнулись на спротив: зокрема, компанія розсилала відкриті листи до всіх гілок влади, у яких заявляла, що в разі судового рішення не на її користь це негативно відобразиться на “інвестиційному кліматі” країни. Окремі державні чиновники зайняли сторону норвезької компанії та висловили надію на позитивне для компанії судове рішення тощо. Ухвалене судом рішення про нагальну необхідність зміни статуту теж поки що не виконується [6].
Подібні приклади наочно відображають стан речей, при якому такий бажаний іноземний інвестор, працюючи на українському ринку, керується власними правилами. На жаль, подібні ситуації не поодинокі, і таке положення справ потребує як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях усвідомлення необхідності політичної волі та професіоналізму у встановленні й реалізації взаємовигідних умов співпраці.
За І півріччя 2007 року прямі іноземні інвестиції зросли у 25 регіонах, у 6 з яких їх приріст перевищував середній показник по Україні (11,8%).
Зниження обсягу прямих іноземних інвестицій у Чернігівській області обумовлено реструктуризацією ТОВ “САН Інтербрю Україна” у ВАТ САН Інтербрю Україна” шляхом приєднання трьох регіональних господарюючих суб`єктів, у тому числі Чернігівського пивкомбінату “Десна”.[102]
26,1% іноземних інвестицій припадає на м. Київ, тоді як у 14 регіонах країни (Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області та м. Севастополь) питома вага не досягає і 1%, а загалом становить 6,7%(Табл.2.8.)
Таблиця 2.8
Прямі інвестиції з регіонів України[99](тис.дол.США)
|
Кількість підприємств |
Обсяги інвестицій на | ||||
| 01.01.2006 | 01.01.2007 | ||||
| всього | у % до загального підсумку | всього | у % до загального підсумку | ||
| Україна | 175 | 219504,56 | 100,0 | 221503,80 | 100,0 |
|
Автономна Республіка Крим |
8 | 109,48 | 0,1 | 224,60 | 0,1 |
| Вінницька | 4 | 17589,07 | 8,0 | 75,36 | 0,0 |
| Волинська | 1 | – | – | 102,54 | 0,0 |
| Дніпропетровська | 11 | 21576,45 | 9,8 | 22074,81 | 10,0 |
| Донецька | 20 | 9511,37 | 4,3 | 8801,74 | 4,0 |
| Житомирська | 1 | 110,22 | 0,1 | 110,22 | 0,1 |
| Запорізька | 10 | 2397,81 | 1,1 | 2513,96 | 1,1 |
| Івано-Франківська | 2 | 6,60 | 0,0 | 7,35 | 0,0 |
| Київська | 1 | 8,42 | 0,0 | 9,34 | 0,0 |
| Кіровоградська | 2 | 3,04 | 0,0 | 84,30 | 0,0 |
| Луганська | 10 | 2536,05 | 1,2 | 1626,32 | 0,7 |
| Львівська | 7 | 814,84 | 0,4 | 840,21 | 0,4 |
| Миколаївська | 3 | 507,03 | 0,2 | 509,52 | 0,2 |
| Одеська | 11 | 36213,68 | 16,5 | 39862,10 | 18,0 |
| Полтавська | 7 | 1815,07 | 0,8 | 1935,65 | 0,9 |
| Рівненська | 1 | 6,95 | 0,0 | 7,60 | 0,0 |
| Сумська | 3 | 2425,10 | 1,1 | 2878,48 | 1,3 |
| Тернопільська | 1 | – | – | 105,87 | 0,0 |
| Харківська | 17 | 59283,93 | 27,0 | 65542,42 | 29,6 |
| Херсонська | 5 | 32,55 | 0,0 | 11,75 | 0,0 |
| Хмельницька | 1 | – | – | 189,89 | 0,1 |
| Черкаська | 1 | 2,20 | 0,0 | 2,32 | 0,0 |
| Чернівецька | 2 | 1917,63 | 0,9 | 1917,63 | 0,9 |
| Чернігівська | 1 | 37,50 | 0,0 | 37,50 | 0,0 |
| м.Київ | 44 | 43655,57 | 19,9 | 53088,32 | 24,0 |
| м.Севастополь | 1 | 18944,00 | 8,6 | 18944,00 | 8,6 |
Із загальної чисельності регіонів України 6 мають показник обсягу інвестицій з України більш 1, а саме Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Сумська, Харківська. Частку від 0 до 1% загального обсягу ПІІ з України мають останні регіони(Табл.2.8.).[51,85]
Суттєву увагу залученню іноземних інвестицій в регіони, приділяє місцева влада. В більшості регіонів розроблено та реалізуються програми розвитку інвестиційної діяльності.
Створені регіональні консультативні ради з питань іноземних iнвестицiй, започаткування роботи яких позитивно вплинуло на поглиблення спiвпрацi між місцевою владою та інвесторами.
Кращі iнвестицiйнi пропозиції пiдприємств регіонів постійно представлені на виставках i форумах, на яких обговорюються можливі схеми залучення iнвестицiй в економіку областей, удосконалення використання управлінських i майнових ресурсів республіки, а також можливі дії місцевої влади щодо поліпшення iнвестицiйного клімату.
Постійно підтримуються зв’язки з дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні розвивається мiжрегiональне спiвробiтництво з регіонами інших країн, у тому числі в рамках єврорегiонiв, учасником яких є Україна.
Майже в кожному регіони видані збірники про їх потенціал, про iнвестицiйнi пропозиції, iнформацiйнi бюлетені цих питань, поширюється iнформацiя в мережі Інтернет.
Налагоджується співпраця з міжнародними організаціями. Зокрема, в Автономній Республіці Крим за сприяння Міжнародної фінансової корпорації (МФК) створено Консалтинговий центр, який надає підтримку в першу чергу підприємствам малого та середнього бізнесу в підготовці бізнес планів за міжнародними стандартами, пошуку фінансових ресурсів для реалізації проектів.
Для доведення до потенційних iнвесторiв інформації про iнвестицiйнi можливості в ряді регіонів започатковано проведення iнвестицiйних конференцій. Організовано представлення кращих бізнес-проектів на Інтернет-сайтах обласних державних адмiнiстрацiй.
Створюються бази даних про вiльнi виробничі площі, забезпечені сучасною інженерною інфраструктурою, на яких інвестор може організувати технологічний процес.
Облдержадмiнiстрацiї налагоджують взаємодію з міжнародними органiзацiями-донорами USAID, TACIS, МБРР для активізації iнвестицiйних процесів, зокрема підтримки розвитку пiдприємств малого та середнього бізнесу. Так, у рамках спiвробiтництва Одеської області з Агентством США з міжнародного розвитку реалізується програма консалтингової допомоги місцевим підприємствам з питань реструктуризації виробництва, підготовки бiзнес-планiв та документів, необхідних для залучення iнвестицiй.
Крім того, місцева влада вживає заходів щодо інформування потенційних iнвесторiв через iноземнi посольства та українські дипломатичні представництва за кордоном про iнвестицiйнi пропозицiї підприємств та органiзацiй своїх регiонiв. Все це направлено на збільшення обсягів інвестицій в окремих регіонах за для їх розвитку.
2.3 Оцінка інвестиційного клімату в Харківському регіоні
Харківський регіон вважається одним з найбільш промислово-культурних осередків України, в ньому зосереджені високі трудові, виробничі та фінансові ресурси, ступінь якості використання яких безпосередньо впливають на рівень його розвитку.
Темпи зростання інвестицій в економіку Харківського регіону, починаючи з 2001 р. відчутно підвищувалися. Основним джерелом інвестицій є власні кошти підприємств і організацій, які протягом останніх років становлять 70-75 % від загального обсягу інвестицій. Решта – це кошти державного та місцевих бюджетів, зовнішні інвестиції, банківські інвестиції та ін.
За офіційними даними Харківської облдержадміністрації (ссылка на сайт) [108] інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) підприємств та організацій усіх форм власності за рахунок усіх джерел фінансування за 2006 р. склали 2467,8 млн. грн., що становить 120,5% до відповідних обсягів попереднього року. Питома вага інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) за видами економічної діяльності в загальному обсязі інвестицій становить:
транспорт – 21,9%;
обробна промисловість – 18,6%;
операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам – 14,7%;
будівництво – 14,0%;
добувна промисловість – 7,7%;
виробництво електроенергії, газу та води – 6,8%;
сільське господарство, мисливство та лісове господарство - 4,7%;
освіта – 2,9%;
оптова та роздрібна торгівля – 2,8%;
фінансова діяльність – 2,7%;
колективні, громадські та особисті послуги – 1,5%;
державне управління – 0,8%;
охорона здоров’я та соціальна допомога – 0,7%;
готелі та ресторани – 0,2%.
Позитивну роль у збільшенні обсягів інвестування економіки регіону відіграли, зокрема, створення в області ефективної системи стимулювання розвитку малого підприємництва, цілеспрямована діяльність обласних органів управління щодо реалізації можливостей, які надані Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова", скорочення немонетарних розрахунків і платежів у межах регіонального господарства.
Загальний обсяг іноземних інвестицій в економіку Харківської області на початок 2007 р. складав 211,75 млн. дол. США, які надійшли з 71 країни світу і були вкладені в 344 підприємства та організації області. У тому числі приріст прямих іноземних інвестицій становив 121,6 млн. дол. США, що складає 402,1 дол. США на одного мешканця регіону (3 місце серед регіонів України) (Табл.2.9).
Таблиця 2.9
Прямі іноземні інвестиції у Харківський регіон [108]
| Регіон | Темпи зростання (зменшення) обсягу прямих іноземних інвестицій у % до обсягів на початок року |
Приріст (зменшення) прямих іноземних інвестицій до початку року млн.дол.США |
На одну особу наростаючим з початку інвестування, дол.США | |||
| 2006 | 2007 | 2006 | 2007 | 2006 | 2007 | |
| Україна | 110,2 | 111,8 | 1698,6 | 2553,1 | 391,8 | 518,6 |
| Харківська обл. | 178,6 | 112,1 | 378,7 | 121,6 | 304,9 | 402,1 |
Як бачимо, темпи зростання обсягів інвестицій в Харківський регіон були вище за середні данні по Україні.
Значну роль в активізації регіональної інвестиційної діяльності відіграє спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова. За роки дії спеціального режиму інвестиційної діяльності Харківською інвестиційною Радою затверджено 72 інвестиційні проекти, загальною кошторисною вартістю 325,2 млн. дол. США, в яких іноземні інвестиції складають 17,5% (57 млн. дол. США). Підприємствами – суб’єктами СРІД залучено інвестицій на суму 64,6 млн. дол. США, у т. ч. 19,3 млн. дол. США – іноземні інвестиції, сплачено до бюджетів усіх рівнів податків та обов’язкових платежів на суму 72,6 млн. грн., а пільг отримано на 71,6 млн. грн. Позитивне сальдо бюджетних надходжень і пільг склало 1 млн. грн. Підприємствами – суб’єктами СРІД реалізовано продукції на 916,3 млн. грн., у т. ч. на експорт – 16,1%, або 147,4 млн. грн., створено та збережено майже 6 тис. робочих місць.


Рис.2.8.Доля іноземних інвестицій Рис.2.9.Доля іноземних інвестицій в в Харківському регіоні станом Харківському регіоні станом
на 01.01.2006рік,% на 01.01.2007рік,%[
Для порівняння частки іноземних інвестицій у Харківської області визначимо частку іноземних інвестицій в Харківському регіоні станом на 01.01.2007 рік. З поданих даних можна зробити висновок, щодо підвищення частки інвестицій у Харківському регіоні з 2,9% станом на 01.01.2006 року до 4.8% станом на 01.01.2007 року (Табл. 2.8.,2.9).
За січень–вересень 2007р. у розвиток економіки області спрямовано 8059,2 млн. грн. капітальних інвестицій. Найвагомішу частку з них (84,0% загального обсягу) становлять інвестиції в основний капітал (у капітальне будівництво та придбання машин і обладнання), 0,5% – витрати на придбання та створення інших необоротних матеріальних активів, 0,2% – на формування основного стада робочої худоби. На капітальний ремонт, модифікацію та модернізацію об’єктів витрачено 9,4% усіх інвестицій, на придбання, створення нематеріальних активів – 5,9%.
Основним джерелом капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 65,8% усіх обсягів. Частка коштів державного і місцевих бюджетів становила 7,1%. За рахунок кредитів банків та інших позик освоєно 7,6% загального обсягу капітальних інвестицій, коштів іноземних інвесторів – 10,9%, коштів вітчизняних інвесторів – 3,2%.
Населенням на індивідуальне житлове будівництво інвестовано 1,4% загального обсягу коштів.
За січень–вересень 2007р. підприємствами, організаціями, установами за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 6765,4 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що на 18,0% більше, ніж за відповідний період минулого року.
Із загального обсягу капітальних інвестицій по області найбільш вагомі обсяги освоєні у Харківському (11,5% від загального освоєння), Чугуївському (10,7%), Балаклійському (6,1%) районах області, а по районах м.Харкова – Дзержинському (12,6%), Ленінському (8,8%), Київському (7,4%), Червонозаводському (7,2%), Орджонікідзевському (5,3%).
Проти січня–вересня 2006р. обсяги інвестицій в основний капітал зросли, як у м.Харкові, так і у 4 містах обласного підпорядкування та у 20 районах області. Найбільш високого росту капітальних вкладень досягнуто у м.Люботині – у 6,9 раза; по районах області у: Барвінківському, де рівень інвестицій січня–вересня 2006р. перевищено у 4,7 раза, Лозівському – у 3,8 разів, Чугуївському – у 3,7 разів; Близнюківському – у 3,6 разів, Нововодолазькому – у 3,4 разів; по Орджонікідзевському району м. Харкова – у 2,2 разів.
Найгірше освоювались кошти у: Дворічанському (37,1%), Зміївському (47,1%), Великобурлуцькому (48,9%) районах області.
Із загального обсягу інвестицій в основний капітал використано інвестицій у капітальне будівництво – 3431,6 млн. грн., або 50,7% (за січень–вересень 2006р. – 48,6%), на придбання машин та обладнання (без здійснення будівництва) – 3333,8 млн. грн., або 49,3% (51,4%).
У розвиток добувної, переробної промисловості, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води спрямовано 41,3% усіх інвестицій в основний капітал. Більш ніж три чверті (76,2%) цих коштів освоєно в переробній промисловості (2127,2 млн. грн.).
Обсяги інвестицій, що вкладено з початку року у переробну промисловість, збільшились на 45,5% порівняно з 9 місяцями 2006р. Значно зросли обсяги інвестицій в основний капітал (у 3,8 разів) підприємств у виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції.
Водночас суттєво скоротились темпи освоєння інвестицій в основний капітал на підприємствах з: оброблення деревини та виробів з деревини, крім меблів (на 74,9%); металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (на 67,3%).
Також значні обсяги інвестицій в основний капітал по області спрямовані у: підприємства, що займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям – 1394,7 млн. грн., що становить 20,6% від загального обсягу; будівництво та технічне переоснащення об’єктів транспорту та зв’язку – 1159,4 млн. грн. (17,1%). Капіталовкладення у житлове будівництво за 9 місяців 2007р. становили 969,8 млн. грн., що на 43,1% більше, ніж за такий же період 2006р. Їхня частка у загальному обсязі інвестицій в основний капітал дорівнює 14,3% (за 9 місяців 2006р. – 11,2%).
На 1 жовтня 2007р. загальний обсяг іноземних інвестицій в Харківщині становить 1312,6 млн. дол., у тому числі прямих інвестицій – 1202,8 млн. дол. (91,6% до загального обсягу), портфельних інвестицій – 109,8 млн. дол. (8,4%).
У загальному обсязі прямих інвестицій по Україні питома вага інвестицій, вкладених в економіку Харківщини, за дев’ять місяців 2007р. складає 4,5% проти 4,7% на початок року та по обсягах прямих іноземних інвестицій область залишилась на третьому місці (їй передують м. Київ та Дніпропетровська область). На одну особу населення області обсяг прямих інвестицій складає 428,8 дол. США (на кінець 2006р. – 362,0 дол. США).
Підприємства області мають іноземні інвестиції з 60 країн світу, у тому числі прямі – з 56 країн, портфельні – з 34 країн.
Найбільш значні обсяги прямих іноземних інвестицій вкладено в підприємства області нерезидентами із Франції – 559,0 млн. дол. (46,5% до загального обсягу), Кіпру – 217,4 млн. дол. (18,1%), Сполученого Королівства – 124,8 млн. дол. (10,4%), Сполучених Штатів Америки – 77,9 млн. дол. (6,5%), Польщі та Російської Федерації – по 34,0 млн. дол. (2,8%). Цим 6 країнам належить 87,1% усіх прямих іноземних інвестицій в області.
Найбільш вагомі обсяги портфельних інвестицій із Люксембургу – 76,6 млн. дол. (69,9%) та Сполученого Королівства – 12,7 млн. дол. (11,6%).
Пріоритетними для залучення прямих інвестицій в області залишаються підприємства, основним видом економічної діяльності яких є: фінансова діяльність – 615,5 млн. дол. (51,2% від загального обсягу інвестицій); операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 140,8 млн. дол. (11,7%); виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 120,8 млн. дол. (10,1%). На підприємствах промисловості зосереджено більш чверті – 28,9% (347,9 млн. дол.) прямих інвестицій області.
Переважна частка (89,6%) портфельних інвестицій належить фінансовим установам, хоча й вона програє в порівнянні з показниками м. Києва чи м. Донецька.
Як бачимо,на сьогодні Україна стає більш привабливою для іноземних інвесторів, оскільки рівень віддачі від інвестицій є достатньо високим. В деяких галузях економіки рівень прибутку від інвестицій значно перевищує рівень прибутку у відповідних галузях країн Західної Європи. Предметом підвищеної зацікавленості іноземних стратегічних інвесторів є підприємства, які здійснюють фінансову діяльність, насамперед, банки.
Іноземні інвестори нерівнозначно оцінюють інвестиційну привабливість окремих регіонів та галузей України. Нажаль, вони віддають перевагу тим сферам діяльності, які не підвищують ні інноваційний рівень України, ні стан відсталих регіонів.
Харківський регіон є одним із найбільш могутніх й інвестиційно привабливих в Україні. Проте сьогодні обсяг прямих інвестицій в Харківщину не перевищує $1 мільярда. Хоч потенційно ця сума могла б бути на порядок більшою. Отже існує загальна потреба у реалізації комплексу заходів по покращенню становища. Однак, як свідчать результати експертного дослідження «Оцінка інвестиційного клімату в Харкові», проведеного Центром досліджень науково-технічного потенціалу й історії науки ім. Г.М. Доброва, спільно з СФ «Бюро статистичного аналізу», — інвестиційний бум, про який заявляє харківська влада та ЗМІ, що їй належать, — це міф. Принаймні, про це красномовно свідчать оцінки близько 350 кваліфікованих експертів, які оцінювали інвестиційну привабливість Харкова за 248-ма показниками, що характеризують соціально- економічне середовище регіону.
71,3% експертів наголосили на погіршенні політичного клімату для інвестицій в Харкові. Причому ця складова інвестиційного клімату, на думку експертів, є найбільш несприятливою серед усіх складових.
Інтегральний індекс привабливості Харкова для інвестицій, розрахований за шістьома показниками (політичне середовище, адаптивність політико-економічної системи до реформування, національна законодавча база, міжнародне право, правове середовище підприємництва, економічне середовище підприємництва), за оцінками харківських експертів, протягом останнього року також знизився (до показника — 0,32). Зросли інвестиційні й підприємницькі ризики інноваційної діяльності й ускладнилися умови для розвитку ефективних інноваційних процесів.
Виходячи з експертних оцінок, можна стверджувати, що найбільш слабкими елементами політичного клімату для інвестицій у Харків, є: залежність і несправедливість судової системи; низький рівень політичної стабільності; низька забезпеченість прав людини та соціальна захищеність; нездатність забезпечити інтеграцію суспільства; високий рівень соціального розшарування; бюрократизм; надзвичайно високий рівень корупції.
Доводиться констатувати, що ситуація в політичній складовій інвестиційного клімату є складною й вимагає негайних й оперативних змін. Існує два шляхи впровадження цих змін у життя. Перший — це переобрання місцевої влади. Це питання сьогодні, безумовно, стоїть на політичному порядку денному, але є складним і, що найгірше, відтягнутим у часі. А докорінних змін у політичній площині інвестиційна середа Харкова вимагає вже зараз.
Тому почати, мабуть, слід із формування системної самоорганізації бізнесу на основі суспільно-політичних структур. Однією з оптимальних форм такої політичної організації представляється сьогодні Громадська міська рада Харкова. Істотними її перевагами є її незаангажованість і неафельованість із неефективними нинішніми структурами та персоналіями місцевого самоврядування. При цьому активну участь у його діяльності повинні брати, передусім, представники малого та середнього бізнесу, по яких найбільш сильно вдаряє пасивність і корумпованість місцевої влади, й які потребують відносно незначних, одначе, цільових інвестицій. Адже великий бізнес сам концентрує великі капітали, й відповідно, перебуває в меншій залежності від сторонніх запозичень і капіталовкладень.
З метою поліпшення інвестиційної діяльності активізувалася робота щодо створення сприятливих умов для розширення контактів харківських підприємств з підприємствами країн близького та дальнього зарубіжжя. У регіоні проводяться презентації, зустрічі, форуми, видаються інвестиційні бюлетені, на офіційному сайті Харківської облдержадміністрації висвітлюється інформація щодо економічної діяльності в регіоні. Активізовано роботу по залученню підприємств області до міжнародних виставкових заходів за межами України.
Розділ 3 ШЛЯХИ ТА ЗАСОБИ СПРИЯННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОМУ КЛІМАТУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
3.1 Роль держави в збільшенні обсягів інвестицій в Україні
Значного покращення інвестиційного клімату буде досягнуто за умови реалізації завдань низки Указів Президента України з питань поліпшення інвестиційного клімату в Україні та нормативних актів Кабінету Міністрів України, а також пріоритетних завдань Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік.
Значним кроком на шляху до створення сприятливого інвестиційного клімату, збільшення притоку інвестиційних коштів є реформування податкової системи, а саме підвищення фіскальної ефективності податків, в першу чергу, за рахунок поступового зниження надмірного фіскального тиску на бізнес та більш ефективного використання коштів, що надійшли до бюджету у якості податків та доходів від приватизації.
У 2007 році затверджено Концепцію реформування податкової системи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 № 56). [86]
Реформування податкової системи здійснюватиметься трьома етапами: на першому етапі (протягом 2007 року) передбачається проведення заходів, спрямованих на подолання основних недоліків податкової системи, розроблення та ухвалення Податкового кодексу; на другому етапі (2008 - 2012 роки) передбачається реалізація положень Податкового кодексу для створення сприятливого середовища сталого економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі; на третьому етапі (2013 - 2015 роки) передбачається поглиблення реформування податкової системи з урахуванням досягнутого соціально-економічного рівня розвитку держави.[55]
Основою для реалізації принципів Концепції повинно стати прийняття Податкового кодексу України, що забезпечить створення єдиного правового поля для діяльності всіх платників податків та умов подальшого інтегрування України до світової спільноти, адаптації податкового законодавства України до принципів та директив законодавства Європейського Союзу.
На сьогоднішній день потрібні конкретні негайні дії, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Інвестиційна політика держави повинна бути націлена на відновлення інвестиційного процесу, який можна досягти за допомогою децентралізації управління економікою і розширення повноважень регіонів. Для відновлення інвестиційних процесів і розвитку економіки України потрібно:
встановлення приватної власності в більшості секторів економіки;
створення сильної інституціонально-правової системи;
направлення державних інвестицій в стратегічно важливі галузі.
Загальне бачення поліпшення інвестиційного клімату в Україні через реформування економіки показано у додатку Д.
Привабливість інвестиційного клімату, по-перше, залежить від створення необхідних умов, серед котрих необхідно виділити такі:
поступовий економічний розвиток держави;
існування секторів економіки, що швидко розвиваються;
помірні ставки відсотків по банківських кредитах;
державні гарантії захисту інвестицій;
помірні податки;
стабільна економічна і політична ситуація;
розвиток фінансової і банківської системи;
правова система, що надійно захищає корпоративні права і свободу громадян.
Досягнення цих умов базується на певних принципах економічної організації, як-от приватної власності і конкурентної ринкової економіки. Держава реалізує заходи, що стосуються поліпшення функціонування ринків і забезпечує регулювання в тих секторах економіки, що є не особливо привабливими для приватних інвестицій, хоча мають важливе значення для розвитку економіки і суспільства.
Поліпшення інвестиційного клімату відбувається через реформування економіки, а саме реформування нормативної бази, перегулювання, податкової бази, адміністративної бази.(детально наведені на рис. 3.1. додаток Д.).
Перелік першочергових завдань, що здатні підвищити привабливість України для інвесторів, складаються слідуючи:
досягнення макроекономічної стабілізації;
розвиток конкуренції;
покращення інституціонально-правової бази.
Загальні напрямки покращення інвестиційного клімату в Україні схематично наведено на рис.3.2. (додаток Ж).
До задач, що пов'язані з досягненням макроекономічної стабілізації належать: установлення контролю над інфляцією і курсом національної валюти.
Економічний розвиток неможливий без стабілізації виробництва, створення умов для залучення прямих іноземних інвестицій. Коливання обсягів виробництва посилюють економічний ризик у країні і негативно впливають на інвестиційний клімат.
В країну, де вітчизняний інвестор практично не вкладає кошти в розвиток виробництва не піде й іноземний інвестор. Тому в умовах економічної кризи важливе значення має державна підтримка реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних виробництв, а також впровадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційної активності . Розглядаючи проблеми низької привабливості інвестиційних проектів в Україні можна констатувати той факт , що вони підрозділяються на інституціональні, макроекономічні та мікроекономічні. (Рис.3.3.)

Рис.3.3. Проблеми низької привабливості інвестиційних проектів в Україні[83]
Український уряд, діючи відповідно до рекомендацій МВФ, здійснює в цілому обґрунтовані жорсткі міри, спрямовані на скорочення бюджетного дефіциту й інфляції шляхом обмеження бюджетних дотацій і пільгового кредитування промислових підприємств, різкого обмеження темпів росту грошової маси. Наслідком цього є припинення діяльності багатьох промислових підприємств, неадаптованих до ринкової трансформації, нестача обігових коштів, криза неплатежів, бартеризація економіки. Жорстка податково-бюджетна політика призводить не тільки до зменшення капітальних вкладень, але і негативно впливає на інвестування інших економічних суб'єктів, гальмує ділову активність [88,82].
3.2 Фінансово-кредитний механізм регулювання інвестиційного клімату
Упродовж 2006 року українська економіка продемонструвала позитивну динаміку розвитку, переборюючи наслідки істотного підвищення вартості енергоресурсів на початку року, про що свідчить прискорення темпів економічного росту: реальний ріст ВВП за 2006 рік склав 7,1 %, ріст обсягів промислового виробництва - 6,2 відсотка.
Показники першого кварталу 2007 року свідчать про продовження позитивної динаміки росту економіки. Реальний ВВП виріс на 8 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Активізація економічних процесів в Україні в значній мірі залежить від ефективності державної інвестиційної політики, наявності сприятливого інвестиційного клімату.
На сьогодні інвестиційний клімат України не можна назвати привабливим. Відсутність політичної стабільності, складне та суперечливе податкове законодавство, недостатньо розвинута фінансова інфраструктура та фондовий ринок залишаються основними перешкодами на шляху надходження інвестицій в українську економіку.
При цьому, недостатність внутрішніх джерел інвестування, потреба в досвіді економічно і технологічно розвинутих країн, необхідність розширення виробництва та підвищення рівня зайнятості зумовлюють гостру потребу залучення іноземних фінансових ресурсів.
Потенційно Україна може бути однією з провідних країн вкладання прямих та портфельних іноземних інвестицій. Цьому сприяє її великий внутрішній ринок, значний промисловий і сільськогосподарський потенціал, а також вигідність геополітичного розташування України на перехресті торговельних шляхів Європи та Азії. У 2007 році Уряд запропонував до приватизації значну кількість привабливих підприємств. Серед них такі, як ”Укртелеком” та Одеський припортовий завод тощо.
Обсяги залучення прямих іноземних інвестицій демонструють, що Україна не може успішно конкурувати на міжнародних ринках капіталу. Аналіз приведений у другому розділі дозволяє зробити висновки, що на 10 найбільших країн-інвесторів припадає 84,0%. загального обсягу залучених прямих іноземних інвестицій : Німеччина – 5690,1 млн. дол. США, Кіпр – 3236,6 млн. дол. США, Австрія – 1782,3 млн. дол. США, Сполучене Королівство – 1557,2 млн. дол. США, Нідерланди – 1692,2 млн. дол. США, Сполучені Штати Америки – 1360,0 млн. дол. США, Російська Федерація – 1077,9 млн. дол. США, Віргінські острови, Британські – 883,7 млн. дол. США Франція –873,2 млн. дол. США та Швейцарія – 566,5 млн. дол. США.[105]
Близько 30 % загального обсягу прямих інвестицій в Україну зосереджено на підприємствах промисловості – 6451,7 млн. дол. США. Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено у фінансових установах -2804,9млн. дол. США (12,5 %.), на підприємствах оптової торгівлі і посередництва в оптовій торгівлі - 2095,4млн. дол. США (9,3 %.) та в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - 1908,4млн. дол. США (8,5