Виробництво молока на ДГ "Комунар"
Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховують як відношення суми грошових коштів і цінних паперів до короткострокових зобов'язань підприємства. Оптимальне значення – 0,2-0,25
Коефіцієнт проміжного покриття розраховують як відношення суми грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'язань підприємства.
Коефіцієнт загального покриття розраховують як відношення суми усіх оборотних засобів підприємства, включаючи матеріали, до короткострокових зобов'язань підприємства. Оптимальне значення – 2,0-2,5
Таблиця 2.7 4
ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
| Показники | Роки | 2002р. в% до 2001р. | ||
| 2000 | 2001 | 2002 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Показники фінансової стійкості: | ||||
| - Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,887 | 0,876 | 0,868 | 99,1 |
| - Коефіцієнт маневреності власними коштами | -0,02 | -0,04 | -0,03 | - |
| 2. Показники платоспроможності: | ||||
| - Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,0013 | 0,002 | 0,00047 | 23,5 |
| - Коефіцієнт проміжного покриття | 0,17 | 0,16 | 0,14 | 87,5 |
| - Коефіцієнт загального покриття | 1,02 | 0,88 | 0,79 | 89,8 |
Аналізуючи таблицю 2.7 4. ми бачимо, що в 2002 р. були отримані такі показники: коефіцієнт фінансової незалежності 0,868 – це нижче ніж у 2001 р. на 0,9%, але не нижче від оптимального значення, цей показник показує, що підприємство фінансово незалежне від зовнішніх джерел. Ми бачимо, що коефіцієнт маневреності власними коштами на протязі вивчаємого періоду має від’ємне значення і відповідно набагато нижче від оптимального значення. Що стосується показників платоспроможності, то вони у 2002р. знизились, особливо коефіцієнт абсолютної ліквідності, який склав 0,00047 – це нижче, ніж у попередньому році на 76,5% і набагато нижче, ніж оптимальне значення; коефіцієнт проміжного покриття склав 0,14, загального - 0,79 – це теж набагато нижче оптимального значення. Підводячи підсумок можна сказати що фінансовий стан підприємства є незадовільний.
3. Економічна ефективність виробництва молока
3.1 Технологія виробництва молока
Для одержання молока в ДГ "Комунар" використовують різні породи корів молочного напряму. Найбільшу вагу, майже 85%, займає чорно-ряба порода, яка походить від голландської худоби. Ці тварини забезпечують високу молочну продуктивність і придатні для машинного доїння. Характерними їх особливостями є чорно-ряба масть, добре розвинуті вим'я правильної форми, відносно легка вузька шия і копита темного кольору. Близько 15% займають корови комбінованого напряму продуктивності. Це симентальська і лебединська породи. У цілому, технологія виробництва молока складається з 4-х технологічних блоків: 1 – утримання корів; 2 – годівля корів; 3 – організація машинного доїння; 4 – первинна обробка молока.
На підприємстві використовується безприв'язне утримання корів. Безприв'язне утримання худоби створює кращі умови для механізації основних технологічних процесів, значно скорочує витрати праці на догляд за тваринами. При безприв'язному утриманні грубі і соковиті корми згодовують тваринам по групах. Тільки концентровані корми коровам роздають індивідуально в годівниці під час доїння. Такий порядок годівлі підвищує на 5-10% витрати корму на 1ц молока. Корів доять у доїльному залі, відпочивають вони вільно, без фіксації: взимку – на глибокій підстильці, влітку - на вигульно-кормових майданчиках. Годують тварин, як правило, без фіксації біля годівниці, гній з приміщень видаляють за допомогою бульдозерних лопат, начеплених на колісні трактори, скреперною установкою. Сучасна технологія виробництва молока враховує особливості літнього утримання корів. З цією метою поблизу корівника розміщені вигульно-кормові майданчики з груповими годівницями і навісами над кормовою зоною та зоною відпочинку для тварин. Ці майданчики також використовуються для прогулянок худоби взимку. Норма площі майданчика з розрахунку на одну корову становить 8м2 твердого покриття і 12м2 без покриття. Неподалік від ферми знаходиться культурне зрошуване пасовище з розрахунку 0,2 га на корову [14].
Годують корів за раціонами, складеними на основі науково обґрунтованих норм. Як правило, їх балансують за кількістю енергії, перетравного протеїну, сухих речовин, клітковини, цукру, кальцію, фосфору, вітамінів А, Д, Е. Протягом доби коровам роздають корми 5 разів взимку і 3 рази влітку. Застосовується режимний спосіб годівлі, тобто коли доступ до кормів обмежений часом. Фіксація корів біля годівниці завжди сприяє спокійному поїданню корму, крім того режимна багаторазова годівля забезпечує краще засвоювання корму. Спочатку дають концентровані, потім соковиті, а в останню чергу грубі корми. Напування корів відбувається біля годівниць з індивідуальних напувалок ПА-1. Доять корів у стійлах за допомогою доїльного апарату „Волга”.
З вигульно-кормових майданчиків гній згрібають у купи колісним трактором з бульдозерною лопатою, а потім навантажувачем подають у транспортні засоби. Після закінчення прибирання доїльного залу, перед та після доїльних майданчиків гноївка через каналізацію потрапляє до гноївкозбірнику, звідси її насосом подають у цистерну і вивозять у гноєсховище.
Первинну обробку одержаного молока здійснюють на фермі. Його очищають, охолоджують і зберігають до відправлення на молокозавод. Якщо стадо не благополучне щодо інфекційних хвороб, молоко пастеризують. Доброякісне, придатне для реалізації молоко повинне мати нормальний колір, запах і смак, без механічних домішок та осадку.
Для забезпечення належної трудової і технологічної дисципліни, розпорядку дня на фермах, недопущення зривів у годівлі – у господарстві введені наступні заходи: графіки щоденного чергування з числа відповідальних працівників: регулярне (1 раз у тиждень) проводження виробничих зборів із працівниками ферм дирекцією господарства; збори за підсумками місяця, кварталу, року, перевірки стандартного стану ферм; проведення оглядів ферм до виходу на літне-пасовищне утримання худоби і на зимово-стійловий період; проведення конкурсів майстрів машинного доїння.
3.2 Організація, нормування і оплата праці при виробництві молока
В ДГ "Комунар" для оплати праці працівників основного виробництва застосовується відрядно-преміальна система оплати. Заздалегідь установлюються розцінки за одиницю продукції, по яких наприкінці року господарство робить із членами бригад, ферм остаточний розрахунок. Для розрахунку розцінок розробляється шкала врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин виходячи з їх мінімального і максимального рівня. Розглянемо динаміку розцінок за одиницю продукції і середню заробітну плату за останні 3 роки в табл.3.2.1
Таблиця 3.2.1
ДИНАМІКА РОЗЦІНОК ЗА ОДИНИЦЮ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА
| Показники | Роки | 2002р. в% до 2000р. | ||||||
| 2000 | 2001 | 2002 | ||||||
| літо | зима | літо | зима | літо | зима | літо | зима | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Розцінки за 1ц молока | ||||||||
| - доярки | 2,55 | 4,45 | 3,35 | 5,65 | 3,40 | 5,80 | 133,3 | 130,3 |
| - скотарі | 0,52 | 0,75 | 0,54 | 0,92 | 0,62 | 0,95 | 119,2 | 126,7 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| - механізатори | 0,74 | 1,06 | 0,82 | 1,18 | 0,84 | 1,25 | 113,5 | 117,9 |
| Середня заробітна плата: | ||||||||
| - доярки | 185 | 190 | 210 | 113,5 | ||||
| - скотарі | 146 | 165 | 173 | 118,5 | ||||
| - механізатори | 150 | 173 | 180 | 120,0 | ||||
Аналізуючи дані табл.3.2.1., бачимо, що розцінки за 1 ц молока у доярок підвищилися. Також підвищилися розцінки у скотарів і механізаторів. Середня заробітна плата в 2002р. у порівнянні з 2000р. у доярок підвищилася на 13,5% і склала 210 грн, у скотарів підвищилася на 18,5% і склала 173 грн, у механізаторів зросла на 20,0% і склала 180 грн на місяць.
До залишкового розрахунку за кінцеві результати роботи членам трудових колективів видають аванс. Він незначно диференціюється між окремими працівниками. Доплата за продукцію розподіляється між працівниками колективу пропорційно нарахованому авансу з урахуванням коефіцієнта трудової участі Після завершення виробничого циклу з робітниками здійснюється остаточний розрахунок за фактично отриману продукцію.
3.3 Економічна ефективність виробництва молока
Економічна ефективність виробництва молока характеризується системою показників, основними з який є надій молока на одну корову, вихід телят на 100 корів, витрату кормів на 1ц молока, витрати праці на 1ц продукції (трудомісткість), собівартість одиниці продукції, прибуток від реалізації молока і рівень рентабельності виробництва.
Економічна ефективність виробництва молока, його якість залежать від породних і індивідуальних спадкоємних особливостей корів. Для їхнього визначення проводять бонитировку. Під бонитировкой розуміють визначення племінної цінності тварин шляхом оцінки їхній з комплексу ознак і призначення на подальше використання.
Визначення економічної ефективності виробництва молока здійснюють на основі системи показників, які враховують відповідні властивості цих галузей. Це визначення приведено у таблиці 3.3.1
Таблиця 3.3.1
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ДГ ”КОМУНАР”
| Показники | Молоко | 2002р. в% до 2001р. | ||
| 2000 | 2001 | 2002 | 2002 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Надії молока від 1 корови, кг | 1470 | 1440 | 1460 | 101,4 |
| 3. Трудоємкість, люд. - год/ц | 17,8 | 19,4 | 18,9 | 97,4 |
| 4. Затрати кормів, ц к. од. /ц | 2, 20 | 2,62 | 2,49 | 95,0 |
| 5. Повна собівартість1ц, грн | 68,39 | 82,82 | 97,00 | 117,1 |
| 6. Ціна реалізації 1 ц, грн | 51,77 | 66,37 | 68,85 | 103,7 |
| 7. Прибуток (+), збиток(-) | ||||
| а) на 1 ц, грн (6-5) | -16,62 | -16,45 | -28,16 | - |
| б) на 1 гол, грн (1/100*7а) | -244,31 | -236,88 | -411,14 | - |
| 8. Рівень товарності,% | 74,0 | 81,5 | 85,03 | 104,3 |
| 9. Рівень рентабельності,((7а/5) *100) | -24,30 | -19,86 | -29,03 | - |
Аналізуючи дані таблиці, можна зробити загальний висновок, що при досягнутому рівні продуктивності худоби, високій собівартості продукції і існуючому рівні цін в господарстві виробництво молока є нерентабельним, що завдає великих збитків підприємству і має суттєвий негативний вплив на його фінансовий стан.
Для підвищення економічної ефективності галузі необхідна інтенсифікація. Більшість економістів-аграрників розуміють під інтенсифікацією форму розширеного відтворення, при якій на основі додаткових вкладень відбувається збільшення виробництва сільськогосподарської продукції при одночасному підвищенні його економічної ефективності. У силу цього інтенсифікація тваринництва повинна характеризуватися додатковими вкладеннями. Одним з основних показників рівня інтенсивності в скотарстві є витрата кормів на одну корову. Як правило, господарства з більш інтенсивним рівнем годівлі вкладають більше засобів у розрахунку на одну корову й одержують більш високу їхню продуктивність. Інтенсифікацію галузі молочного скотарства варто починати зі зміцнення й удосконалювання кормової бази. Мається на увазі поліпшення якісного складу раціонів, забезпечення їх повноцінним перетравлюваним протеїном, мінеральними речовинами і мікроелементами. Однак ріст економічної ефективності спостерігається не при всякім підвищенні рівня годівлі, а тільки в тих випадках, коли ріст продуктивності худоби значно випереджає додаткова витрата кормів
Важливий показник ефективності використання кормів-оплата їхньою продукцією. Весь корм, згодований тварині понад підтримуючий, йде на підвищення продуктивності (продуктивний корм). Чим вище рівень годівлі, тим краще оплата корму продукцією, якщо інші фактори не лімітують цей процес. Таким чином, перерозподіл витрат між підтримуючим і продуктивним кормом убік збільшення останнього – найбільш ефективний вид економії у тваринництві, й навпаки, будь-яке скорочення раціону йде за рахунок його продуктивної частини. Крім того, абсолютні витрати корму в розрахунку на одиницю продукції в зв'язку з підвищенням рівня і якості годівлі, а також з ростом продуктивності знижуються.
Рівень інтенсивності скотарства характеризується також таким загальним економічним показником, як величина витрат у вартісній формі в розрахунку на одну корову. Збільшення витрат, як правило, дозволяє збільшити споживання ресурсів і інших факторів виробництва, що роблять найбільш істотним вплив на рівень молочної продуктивності. Однак приріст продукції в грошовому вираженні повинний випереджати величину витрат, що обумовили цей процес. Інакше кажучи, даний процес повинний забезпечувати зниження собівартості виробництва одиниці продукції. У цьому випадку процес інтенсифікації буде супроводжуватися ростом економічної ефективності.
Розмір і структуру затрат на виробництво 1 ц молока розглянемо у таблиці 3.3.2
Таблиця 3.3.2
РОЗМІР І СТРУКТУРА ЗАТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО 1 Ц МОЛОКА
| Елементи і статті затрат | Розмір, тис. грн. | Структура,% | Відхилення в%2002р. до 2000р. | |||
| 2000р. | 2002р. | 2000р. | 2002р. | розмір | структ. | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Оплата праці з відрахуванням на соц. заходи | 174,8 | 216,0 | 20,47 | 24,12 | 123,6 | 117,8 |
| 2. Матеріальні затрати | 476,35 | 490,6 | 55,79 | 54,77 | 102,9 | 98,2 |
| В т. ч.: - корма | 359,25 | 351,2 | 42,08 | 39,21 | 97,8 | 93,2 |
| - підстилка | 0,5 | 0,5 | 0,06 | 0,06 | 100 | 100 |
| - нафтопродукти | 54,7 | 53,1 | 6,41 | 5,93 | 97,1 | 92,5 |
| - електроенергія | 33,5 | 59,5 | 3,92 | 6,64 | 177,6 | 169,4 |
| - матеріали для ремонту | 21,9 | 20,3 | 2,57 | 2,27 | 92,7 | 88,3 |
| Оплата послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями, та ін. матеріальні затрати | 6,5 | 6,0 | 0,76 | 0,67 | 92,3 | 88,2 |
| 3. Амортизація | 199,1 | 188,2 | 23,32 | 21,01 | 94,5 | 90,1 |
| 4. Інші затрати | 3,55 | 0,9 | 0,42 | 0,1 | 25,4 | 23,8 |
| Всього затрат | 853,8 | 895,7 | 100 | 100 | 104,9 | 100 |
Аналізуючи дані таблиці, бачимо, що елементи та статті затрат в 2002р. збільшили свої розміри, крім кормів. В структурі затрат на виробництво 1 ц молока найбільшу питому вагу займають оплата праці та відрахування на соціальні заходи (24,12%) та корми (39,21%).
Рівень інтенсивності молочного скотарства тісно зв'язаний із сезонністю виробництва молока. Чим менше виявляється сезонність, тим інтенсивніше працює галузь. Усунення різко вираженої сезонності надходження молока протягом року є одним з важливих резервів збільшення виробництва молока в країні. Сезонність у закупівлях молока породжує додаткові вкладення в збільшення потужностей молочних заводів у розрахунку на безперебійне приймання молока в період максимального надходження, знижує рівень використання основних фондів промисловості. Рівномірне одержання молока протягом року досягається гарною годівлею корів, змістом їх у сприятливих приміщеннях і правильній організації отелень по місяцях року. При екстенсивному молочному скотарстві різниця між виробництвом молока в літні і зимові місяці дуже значна. Основна кількість молока одержують у літній період. Узимку в таких господарствах відчувається недолік кормів і приходиться забезпечувати корів підтримуючим кормом до нового пасовищного сезону.
Сезонність виробництва молока в основному залежить від двох факторів: розподілу отелень і організації годівлі корів. Для рівномірного одержання продукції протягом року отелення рекомендується проводити в основному в осінньо-зимовий період. Корови, в цей час, мають більш високу продуктивність. збільшується середня жирність молока. Перші місяці їхньої лактації проходять узимку. Повноцінна годівля, гарний зміст забезпечують високу молочну продуктивність корів у ці місяці. В останні місяці лактації, коли в зв'язку з тільністю продуктивність звичайно значно знижується, корови переходять на пасовища і тому зберігають високі удої (стимулююча дія зелених
кормів). У корів, отелившихся у весняно-літній період, перші місяці лактації проходять під час пасовищного змісту, і в цей час вони дають найбільшу кількість молока. До кінця лактації, коли корова одержує стійлові корми, спостерігається різке падіння продуктивності. У результаті удої за лактацію в цьому випадку виявляються набагато нижче, ніж у корів, що отелилися в осінньо-зимовий період. Переклад корів на цілорічні отелення зі зрушенням на осінньо-зимовий період благотворно відбивається на розвитку молодняку. Телята, що народилися в осінньо-зимовий період, більш міцні. Вони при повноцінній годівлі добре розвиваються. Післямолочний період їхнього вигодовування збігається з пасовищним змістом, що забезпечує повноцінне харчування й одержання високих приростів живої маси. Скотарство - одна із самих трудомістких галузей сільськогосподарського виробництва. Рівень продуктивності праці в цій галузі залежить головним чином від навантаження на працівника ферми і рівня продуктивності тварин. Норма закріплення тварин за працівниками молочних ферм встановлюється в залежності від рівня механізації основних технологічних процесів, прийнятої технології змісту худоби, організації праці і ряду інших факторів. Одне з важливих умов підвищення продуктивності праці в галузі – упровадження комплексної механізації з використанням новітньої техніки. Слід особливо зазначити, що на економічну ефективність галузі істотно впливає технологія виробництва. У молочному скотарстві прогресивною є поточно-цехова технологія. Вона базується на роздільно-груповому змісті корів з обліком їхнього фізіологічного стану і продуктивності. Череда по фізіологічному стані групують у чотири цехи, у які по черзі надходять корови на певний строк: цех сухостійних корів (підготовка корів до отелення) – 50-60 днів; цех отелення (корови надходять за 8-10 днів до очікуваного отелення) – 25 днів; цех роздою і запліднення – до 90 днів; цех виробництва молока (корови надходять після роздою і запліднення) – близько 200 днів. На невеликих і середніх фермах доцільно використаний, трьох цеховий варіант потокової системи виробництва молока. В цьому випадку цехи роздою і запліднення і виробничий поєднують, корів після отелення на весь період лактації закріплюють за оператором машинного доїння.
Підвищити ефективність відгодівлі худоби можна шляхом міжпородного схрещування. Так, фермери в західних країнах прагнуть вибраковуваних молочних корів осеменяти насінням биків м'ясних порід. У результаті ефекту гетерозису м'ясна продуктивність підвищується на 15-20%, повніше використовується біологічний потенціал маткової череди. Найважливіше значення в підвищенні економічної ефективності скотарства мають удосконалювання економічного механізму функціонування сільськогосподарських товаровиробників застосування прогресивних форм організації виробництва.
4. Маркетингова діяльність підприємства та аналіз виконання бізнес-планів
4.1 Маркетингова діяльність підприємства
Маркетинг відіграє важливу роль у господарській діяльності підприємства. Маркетинг – процес планування і керування реалізацією концепції, ціноутворення, просування і розподілу ідей товарів і послуг для обміну, що забезпечує досягнення цілей споживачів і організацій.
Маркетингової служби в ДГ „Комунар” не існує. Однак планово-економічний відділ частково виконує функції маркетингу в господарстві. Він займається розробкою маркетингової стратегії, вирішує питання дизайну, розширення асортименту, визначає цінову політику, розробляє заходи, щодо удосконалення товаропросування, аналізує ринок. До основних каналів реалізації продукції відносять: переробні підприємства, а зокрема, Роганський міськмолокозавод, Комаровський молокозавод, посередницька фірма: АТ "Утківка", міські ринки, робітники підприємства та населення.
Комерційна діяльність господарства націлена на обласний ринок, де воно пропонує такі сільськогосподарські продукти, як пшениця, жито, соняшник, молоко, м'ясо. Взагалі, підприємство використовує метод прямого продажу продукції споживачеві. Частина продукції продається по безготівковому розрахунку, частина реалізується за готівку. Гроші від продажу по безготівковому розрахунку, як правило надходять на розрахунковий рахунок господарства через три дні після поставки продукції. Для стимулювання збуту своєї продукції господарство деяким покупцям доставляє продукцію за власний рахунок.
У майбутньому, при виході підприємства з кризового стану буде розроблятися проект створення маркетингового підрозділу. До складу його планується включити 4 чоловіка. Річний фонд оплати відділу буде складати приблизно 25000 грн. Планується, що додатковий прибуток, отриманий підприємством завдяки маркетинговій службі становить 143500 грн. на рік.
4.2 Виконання бізнес-планів
У сучасній практиці планування на підприємстві чільне місце займає бізнес-план. Його поява пов'язана зі зміною економічних умов функціонування підприємств в Україні за останнє десятиріччя. Необхідність у підготовці такого документа обумовлена потребою в розкритті всіх сторін будь-якої започаткованої справи. Бізнес-план - це інструмент втілення підприємницької ідей за допомогою якого господар може якомога ефективніше спланувати діяльність свого підприємства на кілька років та, за необхідності, обґрунтувати доцільність використання залучених додаткових фінансових ресурсів.
В таблиці 4.2.1 розглянемо виконання плану по виробництву, продукції рослинництва.
Таблиця 4.2.1
Виконання плаву виробництва продукції рослинництва в ДГ „Комунар” за 2002 рік.
| Культури | Площа посіву, га | Урожайність, ц/га | Валовий збір, ц |
Валовий збір фактично в% до плану |
|||
| план | факт | план | факт | план | факт | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1. Зернові всього | 513 | 445 | 29,2 | 20,4 | 12928 | 9090 | 70,3 |
| В т. ч. озимі зернові | 345 | 275 | 27,8 | 20,9 | 9591 | 4177 | 43,6 |
| з них: пшениця | 369 | 268 | 28 | 22,1 | 10332 | 5923 | 57,3 |
| - ярові зернові | 155 | 158 | 20,5 | 14,0 | 3178 | 1540 | 48,5 |
| з них: ячмінь | 55 | 67 | 22 | 19 | 1210 | 1273 | 105,2 |
| гречка | 22 | 22 | 14 | 14 | 308 | 308 | 100 |
| овес | 7 | 7 | 19,3 | 30,4 | 135 | 212,8 | 157,6 |
| горох | 12 | 12 | 13,2 | 10,3 | 158 | 124 | 78,5 |
| 2. Технічні всього | 95 | 90 | х | х | х | х | х |
| В т. ч. соняшник | 90 | 90 | 9,5 | 10,7 | 855 | 959 | 112,2 |
| цукровий буряк | - | - | - | - | - | - | - |
| 3. Овочі відкритого грунту | 8 | 6 | 63,4 | 44,7 | 507 | 233 | 45,9 |
| 5. Кормові всього | 778 | 718 | х | х | х | х | х |
| В т. ч. кукурудза на силос і з. к. | 267 | 250 | 78,1 | 79,8 | 20853 | 19950 | 95,7 |
| Кормові коренеплоди | 29 | 20 | 156 | 150 | 4526 | 2250 | 49,7 |
| - Однорічні трави всього | 190 | 160 | х | х | х | х | х |
| В т. ч. на сіно | - | - | - | - | - | - | - |
| на зелену масу | 172 | 160 | 110 | 91,9 | 18920 | 14704 | 77,7 |
| - багаторічні трави всього | 318 | 288 | х | х | х | х | х |
| В т. ч. на сіно | 133 | 122 | 37 | 34,7 | 4921 | 4168 | 84,7 |
| На зелену масу | 185 | 166 | 92,6 | 87,2 | 17131 | 14475 | 84,5 |
| Всього посівів | 1548 | 1374 | х | х | х | х | х |
| Чисті пари | 95 | 269 | х | х | х | х | х |
| Плота ріллі | 1643 | 1643 | х | х | х | х | х |
Аналізуючи таблицю 4.2.1 ми бачимо, що на 2002 рік було заплановано засіяти під зерновими культурами 513 га, але фактично було засіяно лише 445 га. Причому озимими зерновими планувалось засіяти більшу частину, а саме 345 га. яровими планувалось засіяти 155 га. Фактично ж ми отримуємо такі показники, озимі зернові – 275 га, ярові – 158 га. Що стосується урожайності зернових культур, то вона як по озимим, так і по яровим культурам нижче від запланованої, так урожайність озимої пшениці планувалась на рівні 28 ц/га, а фактично отримано – 22,1 ц/га, урожайність ярових планувалась на рівні 20,5 ц/га, а фактично отримано – 14,0 ц/га.
В 2002 році, судячи з плану виробництва продукції, підприємство планувало вирощувати технічні культури, в тому числі й соняшник, на площі 95 га і при урожайності 9,5 ц/га, для того, щоби був отриманий валовий збір 855 ц. Але фактично було засіяно площу 90 га; урожайність 10,7 ц/га. Було отримано валовий збір, що перевищив запланований на 12,2% і склад 959 ц. Що стосується виконання плану виробництва інших культур, то можна відмітити, що в зрівнянні з планом площа посіву всіх інших культур зменшилась. Аналізуючи урожайність, ми бачимо, що урожайність овсу, соняшника, кукурудзи на силос та а з. к. збільшилась, по іншим культурам вона в зрівнянні з планом була менша. Те ж стосується й валового збору, крім кукурудзи на силос та з. к.: його валовий збір зменшився на 4,3% завдяки зменшенню площі посіву, але було отримано більше на 5,2% фактичного валового збору ячменю, ніж очікувалося. Підсумовуючи, можна сказати, що по галузі рослинництва у 2002 році підприємство план не виконало.
Виконання плану виробництва продукції тваринництва розглянемо у таблиці 4.2.2
Таблиця 4.2.2
Виробництво продукції тваринництва в ДГ „Комунар” за 2002 рік.
| Показники | Один, виміру | 2002 рік | 2001р фактично в% до плану | |
| План | Факт | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Поголів'я на кінець року: | ||||
| ВРХ - всього | гол. | 660 | 603 | 91,4 |
| В т. ч. корів | гол. | 348 | 340 | 97,7 |
| 2. Надій молока від 1 корови | кг | 1475 | 1460 | 98,9 |
| 3. Виробництво молока | т | 546,9 | 530,0 | 96,9 |
| 4. Реалізація молока | т | 448,5 | 450,7 | 100,5 |
| 5.% товарності | % | 82,0 | 85,03 | 103,7 |
| 6. Приріст живої маси худоби всього | т | 28,2 | 23,9 | 84,8 |
| 7. Реалізація на м'ясо включ, племпродажу - всього | т | 380 | 435 | 114,5 |
| В т. ч. ВРХ | т | 358 | 418 | 116,8 |
З даних цієї таблиці ми бачимо, що поголів’я великої рогатої худоби на кінець року було заплановано на рівні 660 голів, з них 420 голів повинно було складати молочне стадо. Фактично ж були отримані такі показники - поголів’я ВРХ 603 голови, з них корови – 340 голів.
Надій молока з однієї корови у 2002 році планувався на рівні 1475 кг, фактично він складав 1460 кг, це складає 98,9% від запланованого.
Що стосується приросту живої маси ВРХ, то тут показник нижчий від запланованого, планувалося отримати 29,2 тон приросту, а фактично отримано 23,9 тон. Зважаючи на стан підприємства, можна сказати, що план виробництва продукції тваринництва підприємством можна вважати виконаним.
Прогноз надходження та витрат коштів від реалізації продукції, робіт та послуг у 2002 р. розглянемо в таблиці 4.2.3
Таблиця 4.2.3
Прогноз надходження та витрат коштів від реалізації продукції, робіт та послуг в 2002 році
| Продукція | Всього від реалізації | На поточні витрати | ||||||
| кількість, ц | виручка, тис. грн. | кількість, ц | виручка, тис. грн. | |||||
| план | факт | план | факт | план | факт | план | факт | |
| Продукція рослинництва | ||||||||
| Зернові всього | 1260 | 548,0 | 169,3 | 97,9 | 561,0 | 256,8 | 75,4 | 45,9 |
| В т. ч. пшениця | 2039 | 369,0 | 151,9 | 36,9 | 933,1 | 425 | 69,5 | 42,5 |
| ячмінь | - | - | - | - | - | - | - | - |
| гречка | 25,6 | 18,0 | 14,6 | 8,6 | 10,2 | 5,0 | 5,8 | 2,4 |
| соняшник | 85,0 | 77,3 | 144,3 | 69,9 | 24,9 | 39,1 | 41,6 | 35,3 |
| цукровий буряк | - | - | - | - | - | - | - | - |
| інша продукція рослинництва | - | - | 1,5 | 8,2 | - | - | 5 | 1,3 |
| всього по рослин-ву | - | - | 441,6 | 375,3 | - | - | 153,6 | 317,9 |
| Продукція тваринництва | ||||||||
| М’ясо ВРХ | 380 | 418 | 180,9 | 121,3 | 458 | 507,3 | 218,1 | 184,6 |
| Молоко | 498,5 | 450,7 | 343,2 | 310,3 | 434,3 | 478,8 | 219,8 | 224,1 |
| Інша прод. тварин. | - | - | 5,2 | 2,1 | - | - | 2,9 | 3,6 |
| Всього по тварин. | - | - | 468,6 | 433,7 | - | - | 513,3 | 436,7 |
| Роботи і послуги | - | - | 86 | 19,5 | - | - | 4,5 | 5,2 |
| Всього сума виручки | - | - | 1083,9 | 809,0 | - | - | 766,9 | 754,6 |
З даних таблиці 4.2.3 ми бачимо, що в 2002 році було заплановано реалізувати 1260 ц зерна і при цьому отримати 169,3 тис. грн. виручки, при цьому 561,0 т планувалось реалізувати на поточні витрати. Але фактично було отримано зовсім інші результати - кількість реалізованого зерна склала 548,0 т., а виручка від реалізації – 97,9 тис. грн. В 2002 році була запланована реалізація соняшника 85,0 т на 144,3 тис. грн., але фактично його реалізовано було 77,3 т на 69,9 тис. грн. .
Отже ми бачимо, що по основним культурам план було не виконано, як і в цілому по галузі рослинництва, на 66,3 тис. грн. Що стосується продукції тваринництва, то тут також не був виконаний план на 274,9 тис. грн.
Підводячи підсумок по даному розділу слід сказати, що результати виробничої діяльності підприємства, в основному, фактично являються нижчими, ніж ті, які було заплановано. І можна стверджувати що відсоток виконання бізнес-плану на підприємстві дуже низький.
5. Шляхи підвищення ефективності роботи галузі
5.1 Удосконалення організації виробництва молока
Складною проблемою є підвищення надоїв молока. Встановлено, що витрати кормів на 1ц молока при надої 2000 кг складають 1,3 – 1,35ц кормових одиниць, при 3000 кг – 1,1-1,5ц, при 4000 кг – 1,00-1,05ц, при надої 5000 кг – 0,9-0,95ц кормових одиниць. Таким чином, з підвищенням надоїв з 2000 кг до 3000 кг витрати кормів на 1ц молока зменшуються на 18-20%, а продуктивність праці зростає приблизно в 1,5 рази. Собівартість 1ц молока при цьому зменшується на 15-20%. Слід відмітити, що світова практика ведення молочного скотарства також показує, що розвиток цій галузі в більшості країн йде по шляху інтенсифікації її за рахунок підвищення молочної продуктивності корів [3, 8].
Дослідженнями ряду авторів [4, 8] встановлено, що рентабельність виробництва молока може бути досягнута за умов, коли продуктивність молочного стада становить не менше 3400-3500 кг молока на рік. Тут поряд із створенням відповідної кормової бази, відновленням селекційно-племінної роботи в скотарстві, застосуванням організаційно-технологічних заходів на місцях необхідна державна підтримка розвитку галузі, насамперед надання товаровиробникам пільгових кредитів для нарощування поголів'я великої рогатої худоби, генетичного поліпшення породного складу молочного стада.
Одним із варіантів удосконалення взаємовідносин між виробниками молока і переробними підприємствами в нинішніх умовах може бути також створення асоціацій на акціонерній основі з організацією фірмової торгівлі. Це дає змогу дещо знизити роздрібні ціни на молочну продукцію, збільшити її оборот, уникнути залежність від банківських кредитів. Можлива також переробка молока на давальницьких засадах, коли виробник як власник кінцевої продукції може використовувати її за власним бажанням.
Цінова система в молочнопродуктовому підкомплексі потребує кардинального поліпшення. В перспективі ціни в усіх його структурних підрозділах повинні будуватись на базі ціни виробництва (нормативна собівартість плюс нормативний рівень прибутку до фондів). На першому етапі необхідно здійснити запровадження гарантованих мінімальних цін, які б відшкодовували нормативні витрати і забезпечували певний рівень рентабельності. Різницю між цінами реалізації молока і гарантованими покривають за рахунок спеціального бюджетного фонду. Цей порядок поширюється на господарства, що поставляють за договорами молоко на переробні підприємства.
Таким чином, стабілізація і дальше нарощування виробництва молока пов’язані із забезпеченням економічного стимулювання виробників усіх форм власності в розвитку молочного скотарства; посиленням державного регулювання економічними процесами розвитку галузі; підвищенням використання продуктивного використання землі, збільшенням виробництва високоякісних кормів; поліпшенням використання генетичного потенціалу продуктивності худоби: впровадженням комплексної механізації на фермах і енергозберігаючих технологій; поліпшенням умов праці і підвищенням платоспроможного попиту населення. Доцільно також створювати асоціації на акціонерній основі з організацією власної фірмової торгівлі. До складу таких асоціацій мають входити постачальники молочної сировини, переробні підприємства і підприємства інфраструктури. Для збільшення молокопродуктів, крім зростання виробництва молочної сировини, необхідно поліпшити якість молока; розширити виробництво продуктів із вторинної молочної сировини; розширити виробництво замінників цільного молока для молока тварин; підвищити роль приватного сектора у формуванні товарних ресурсів молока [5].
5.2 Резерви підвищення ефективності виробництва молока
Основними джерелами резервів підвищення виробництва продукції в тваринництві є зростання поголів’я та продуктивності тварин. Резерви росту поголів’я визначаються в процесі аналізу виконання плану по обороту стада. Це зменшення яловості маточного поголів’я, падіння тварин і реалізація їх на м’ясокомбінат високою масою. Основними джерелами росту продуктивності тварин є підвищення рівня їх годування і ефективності використання кормів, зменшення яловості корів, поліпшення вікового та породного складу стада, а також догляду за тваринами.
Резерв підвищення виробництва молока за рахунок поліпшення вікового складу стада корів можливо підрахувати наступним чином: з фактичної питомої ваги відняти планову або можливу по оптимальному варіанту, а одержану різницю помножити на фактичну продуктивність тварин і результати підсумувати (табл. .5.2.1)
Таблиця 5.2.1
РЕЗЕРВ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ЗА РАХУНОК ПОЛІПШЕННЯ ВІКОВОГО СКЛАДУ СТАДА КОРІВ
| Лактація | Продуктивність 1 голови, ц | Структура поголів'я,% | Зміна середнього рівня продуктивності, кг | ||
| фактична | можлива | +, - | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1-а | 16,3 | 17,55 | 20,58 | +3,03 | +49,39 |
| 2-а | 16,9 | 13,78 | 14,08 | +0,3 | +5,07 |
| 3-а | 17,4 | 14,08 | 14,45 | +0,37 | +6,44 |
| 4-а | 17,7 | 9,37 | 10,15 | +0,78 | +13,81 |
| 5-а | 17,8 | 8,77 | 9,01 | +0,24 | +4,27 |
| 6-а | 17,9 | 8,09 | 8,52 | +0,43 |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |