Xreferat.com » Рефераты по экономико-математическому моделированию » Економічна модель оптимізації закупівель та поставок кондитерських виробів на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Груп"

Економічна модель оптимізації закупівель та поставок кондитерських виробів на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Груп"

у підприємств-виробників та продає їх споживачам.

Інформаційна система підтримки прийняття рішень вирішує такі задачі:

  • розрахунок втрат підприємства;

  • фінансовий аналіз;

  • графічний аналіз втрат та залишків підприємства;

  • оптимізація обсягів закупівель за допомогою нової розробленої моделі по кожному з споживачів;

  • розрахунок максимального прибутку;

  • формування бланка замовлень.

Перераховані задачі в системі здійснюється шляхом створення багатомірної базі даних. Розроблена інформаційна система складається з підсистем:

  1. Вихідні дані;

  2. Підсистема фінансового аналізу;

  3. Підсистема аналізу втрат;

  4. Підсистема графічного аналізу;

  5. Підсистема моделювання.

Система складається з інтерфейсу користувача, бази даних та бази моделей.

Інтерфейс користувача є невід'ємною частиною будь-якої інформаційної системи, що визначає всі можливі шляхи і зручності доступу до її окремих компонентів. Інтерфейс користувача створений за допомогою кнопок (кнопковий інтерфейс). Цей тип інтерфейсу використовує діалогові вікна, коли від користувача потрібно внести вихідну інформацію для виконання додатком різних задач, алгоритми рішення яких, звичайно сховані від користувача і реалізуються програмним шляхом у надбудовах (Рисунок 3.1).

Кнопки системи розроблені за допомогою елементу Кнопка на панелі інструментів. Кнопка СТАРТ забезпечує користувачеві перехід до головного меню та працює при виконанні наступного макросу:

Private Sub CommandButton1_Click()

Sheets("Лист2").Select

End Sub

Кнопка ВИХІД забезпечує вихід з створеної інформаційної системи та працює при виконанні такого макросу

Private Sub CommandButton2_Click()

ActiveWorkbook.Close

End Sub

Рисунок 3.1 – Інтерфейс користувача


П
ерехід до інструкції користувача здійснюється шляхом виконання макросу:


Private Sub CommandButton3_Click()

Sheets("Инструкція користувача").Select

End Sub.


Після натискання кнопки СТАРТ користувач потрапляє на лист ГОЛОВНЕ МЕНЮ (Рисунок 3.2)

Рисунок 3.2 – Головне меню


Г
оловне меню дозволяє користувачеві при натисканні кнопок з назвами підсистем перейти на лист з підсистемой, яку він обрав. Кнопкою ЗАСТАВКА користувач вертається на лист під назвою інтерфейс користувача. Після натискання кнопок переходу до підсистем, виконуються схожі макроси. Іх різниця складаєтсья в назві сторінки, до якої повинен перейти користувач. Приведемо далі один з таких макросів:


Private Sub CommandButton5_Click()

Sheets("підс_матем").Select

End Sub


Цей макрос забезпечує перехід до підсистеми моделювання.

Вихідними даними інформаційної системи підтримки прийняття рішень є База цін (Рисунок 3.3) – це і є база даних. Всі проміжні дані перераховуються в базі моделей з кожним новим занесенням даних в базу даних.



Рисунок 3.3 – База цін – вихідні дані


Підсистема фінансового аналізу включає в себе: баланс та звіт про фінансові результати (вихідні дані); розрахунок коефіцієнтів та розрахунок горизонтального аналізу на підприємстві. Завдяки роботі цієї підсистеми керівник може одразу зробити висноски про роботу підприємства. Підсистема показує ретабельність підприємства, ліквідність, платоспроможність, обертання запасів та т. і. Горизонтальний аналіз показує динаміку валюти балансу. Підсистема включає в себе кнопки переходу, макроси яких наведені вище.

Підсистема аналізу втрат розраховує залишки товарів, тобто різницю закупівель та продажів. Цей пункт є необхідним, тому саме з цього розрахунку керівник підприємства може побачити, як працює підприємство, скільки воно недоотримує тисяч гривень за рік реалізації товарів. Підсистема працює завдяки виконанню таких макросів:

Макрос заповнення форми залишків, при виконаня якого заповнюється форма Залишків по підприємствах:


Sub потери()

'' потери Макрос

' Макрос записан 20.06.2009 (User)

' ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[14]C"

Range("C6").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C6:C8"), Type:=xlFillDefault

Range("C6:C8").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C6:N8"), Type:=xlFillDefault

Range("C6:N8").Select

ActiveWindow.LargeScroll ToRight:=-2

Range("C9").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[14]C"

.....................................................................

ActiveWindow.ScrollColumn = 7

ActiveWindow.ScrollColumn = 6

ActiveWindow.ScrollColumn = 5

ActiveWindow.ScrollColumn = 4

ActiveWindow.ScrollColumn = 3

ActiveWindow.ScrollColumn = 2

ActiveWindow.ScrollColumn = 1

Range("C13").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[27]C"

Range("C13").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C13:C15"), Type:=xlFillDefault

Range("C13:C15").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C13:G15"), Type:=xlFillDefault

Range("C13:G15").Select

Range("G13:G15").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("G13:H15"), Type:=xlFillDefault

"='Анализ З и П'!R[27]C"

Range("C17").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C17:H17"), Type:=xlFillDefault

Range("C17:H17").Select

ActiveWindow.ScrollColumn = 3

ActiveWindow.ScrollColumn = 2

ActiveWindow.ScrollColumn = 1

Range("C20").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[39]C"

Range("C20").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C20:C22"), Type:=xlFillDefault

Range("C20:C22").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C20:Y22"), Type:=xlFillDefault

Range("C20:Y22").Select

ActiveWindow.ScrollColumn = 16

ActiveWindow.ScrollColumn = 15

ActiveWindow.ScrollColumn = 14

ActiveWindow.ScrollColumn = 13

ActiveWindow.ScrollColumn = 12

ActiveWindow.ScrollColumn = 11

ActiveWindow.ScrollColumn = 10

ActiveWindow.ScrollColumn = 9

ActiveWindow.ScrollColumn = 8

ActiveWindow.ScrollColumn = 7

ActiveWindow.ScrollColumn = 6

ActiveWindow.ScrollColumn = 5

ActiveWindow.ScrollColumn = 4

ActiveWindow.ScrollColumn = 3

ActiveWindow.ScrollColumn = 2

ActiveWindow.ScrollColumn = 1

Range("C23").Select

ActiveWindow.SmallScroll Down:=3

ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[39]C"

Range("C23").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C23:Y23"), Type:=xlFillDefault

Range("C23:Y23").Select

ActiveWindow.LargeScroll ToRight:=-3

Range("C24").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[39]C"

Range("C24").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C24:Y24"), Type:=xlFillDefault

Range("C24:Y24").Select

ActiveWindow.LargeScroll ToRight:=-3

ActiveWindow.SmallScroll Down:=6

Range("C27").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[51]C"

Range("C27").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C27:K27"), Type:=xlFillDefault

Range("C27:K27").Select

.................

Selection.AutoFill Destination:=Range("C31:K31"), Type:=xlFillDefault

Range("C31:K31").Select

ActiveWindow.LargeScroll ToRight:=-2

Range("C34").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[63]C:R[63]C[5]"

Range("C34").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[63]C"

Range("C34").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C34:C36"), Type:=xlFillDefault

Range("C34:C36").Select

Range("C34:C36").Select

Selection.AutoFill Destination:=Range("C34:H36"), Type:=xlFillDefault

Range("C34:H36").Select

ActiveWindow.SmallScroll ToRight:=-6

Range("C37").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "='Анализ З и П'!R[63]C"

Range("C37").Select

...................................................................................................

ActiveWindow.ScrollColumn = 3

ActiveWindow.ScrollColumn = 2

ActiveWindow.ScrollColumn = 1

ActiveWindow.SmallScroll Down:=-30

Range("C6").Select

End Sub


Після заповнення форми вона може буди очищена, шляхом натискання кнопки ОЧИСТКА:


Sub Очистка1()

'' Очистка1 Макрос

' Макрос записан 16.06.2009 (User)

' Range("C3:N7").Select

Selection.ClearContents

Range("C10:H14").Select

Selection.ClearContents

ActiveWindow.SmallScroll Down:=6

ActiveWindow.LargeScroll ToRight:=-1

Range("C17:Y21").Select

Selection.ClearContents

ActiveWindow.SmallScroll Down:=9

Range("C24:K28").Select

Selection.ClearContents

ActiveWindow.SmallScroll Down:=9

Range("C31:H35").Select

Selection.ClearContents

ActiveWindow.ScrollColumn = 2

ActiveWindow.ScrollColumn = 1

ActiveWindow.SmallScroll Down:=-33

Range("C3").Select

End Sub


Після того, як форма залишків заповнилась при натисканні кнопки ИТОГ ПОТЕРЬ ЗА ГОД з переходом на іншу сторінку виконується наступний макрос:


Sub итогпотерь()

'' итогпотерь Макрос

' Макрос записан 20.06.2009 (User)

' ActiveWindow.ScrollWorkbookTabs Sheets:=-1

ActiveWindow.ScrollWorkbookTabs Sheets:=-1

Sheets("Итого за год").Select

Range("D5").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1]:R[-2]C[10])"

Range("D6").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1])"

Range("D7").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1]:R[-2]C[10])"

Range("D6").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1]:R[-2]C[10])"

Range("D8").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1]:R[-2]C[10])"

Range("E5").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[5]C[-2]:R[5]C[3])"

Range("E6").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[5]C[-2]:R[5]C[3])"

Range("E7").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[5]C[-2]:R[5]C[3])"

Range("E8").Select

...........................................................................................................................

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[19]C[-4]:R[19]C[4])"

Range("G6").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[19]C[-4]:R[19]C[4])"

Range("G7").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[19]C[-4]:R[19]C[4])"

Range("G8").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[19]C[-4]:R[19]C[4])"

Range("H5").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = ""

Range("H5").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[26]C[-5]:R[26]C)"

Range("H6").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[26]C[-5]:R[26]C)"

Range("H7").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[26]C[-5]:R[26]C)"

Range("H8").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=SUM('Остатки и потери'!R[26]C[-5]:R[26]C)"

Range("H9").Select

End Sub


Підсистема аналізу втрат пов’язана з підсистемою графічного аналізу (Рисунок 3.4).

Кнопка ГЛАВНОЕ МЕНЮ переключає користувача нга лист головного меню, де він може обрати наступний хід. Кнопка ОСТАТКИ И ПОТЕРИ переключає користувача на лист залишків та втрат.

Макроси, які забезпечують переключання цих кнопок:


Private Sub CommandButton1_Click()

Sheets("Лист2").Select

End Sub

Private Sub CommandButton2_Click()

Sheets("Остатки и потери").Select

End Sub



Рисунок 3.4 - Підсистема графічного аналізу


З графічного аналізу приймається рішення які види кондитерських виробів необхідно купувати, від яких видів необхідно відмовитися. На графіках зображено долю втрат одного виду кондитерського вироба в загальному обсязі втрат. Ця підсистема графічного аналізу втрат наочно та швидко дозволяє прийняти рішення про ті чи інші закупівлі.

Підсистема моделювання (Рисунок 3.5) дозволяє розрахувати максимальний прибуток та оптимальний обсяг закупівель продукції у виробників.

Рисунок 3.5 – Підсистема моделювання



За допомогою створених перемикачів, користувач може вибрати необхідного виробника натиснути курсором мишки на перемикач з правильною назвою та натиснути МОДЕЛИРОВАНИЕ. При натисканні на цю кнопку користувач потрапляє на лист заводу-виробника, де розраховується модель оптимізації закупівель. Макрос для перемикача наступний:


Private Sub CommandButton1_Click()

If OptionButton1.Value = True Then

Application.Goto Reference:=Worksheets("Росичи").Range("a1"), _

Scroll:=True

End If

If OptionButton2.Value = True Then

Application.Goto Reference:=Worksheets("Киевград").Range("a1"), _

Scroll:=True

End If

If OptionButton3.Value = True Then

Application.Goto Reference:=Worksheets("Креминь").Range("a1"), _

Scroll:=True

End If

If OptionButton4.Value = True Then

Application.Goto Reference:=Worksheets("Бурынь").Range("a1"), _

Scroll:=True

End If

If OptionButton5.Value = True Then

Application.Goto Reference:=Worksheets("Киев").Range("a1"), _

Scroll:=True

End If

End Sub


При натискання кнопки результати користувач порапляє на загальний лист закупівель, де видно закупівлі, які були розраховані в результаті створення нової економіко-математичної моделі.


Private Sub CommandButton2_Click()

Лист18.Activate

End Sub


Перехід з підсистеми моделювання до головного меню виконується за допомогою макросу:

Private Sub CommandButton3_Click()

Sheets("Лист2").Select

End Sub


Підсистема моделювання представляє собою базу моделей, яка є взаємоповязаною системою моделей, побудованих на принципу від простого до складного рішення вказаних вище задач. Створені моделі в цій підсистемі формулюють оптимальні результати аналізу та використовуються керівництвом або менеджерами для підтримки прийняття рішень.

В підсистемі моделювання керівник або менеджер отримує готовий бланк замовлень на місяць, користуючись яким можна бути впевненим про подальший успіх підприємства.

Завдяки створенню інформаційних систем керівники можуть стежити за діяльністю своїх підприємств з більшим ентузіазмом. Інформаційна система дозволяє просто та наглядно здобувати необхідну інформацію. Користування, завдяки інструкції користувача, взагалі легке. Робота зі створеною системою буде успішною, якщо вчасно поновлювати базу даних. Створення таких систем дійсно дозволяє користувачеві приймати правильні рішення.


4. ОХОРОНА ПРАЦІ


4.1 Розробити заходи щодо поліпшення умов праці користувача ПК


Широке впровадження комп'ютерної техніки, що дозволяє автоматизувати багато рутинних операцій, одержати доступ до численних джерел інформації, швидко робити потрібні розрахунки і т.п., істотно підвищує продуктивність праці користувачів відеодисплейних терміналів персональних електронно-обчислювальних машин (ВДТ ПЕВМ). Але активне впровадження в практику персональних комп'ютерів має двоякий характер. З одного боку, підвищується результативність праці, а з іншого боку – з'являються фактори, що несприятливо впливають на здоров'я працюючого.

Усе різноманіття нормативних документів, що стосується охорони праці, передбачає створення таких умов праці, при яких виключено чи значно послаблено вплив на працюючих шкідливих і небезпечних факторів трудового середовища.

Під шкідливим виробничим фактором розуміється такий фактор виробничого середовища, вплив якого на працюючого завдає шкоди його здоров'ю і працездатності. У залежності від експозиції й умов впливу шкідливий фактор може стати небезпечним.

До небезпечних факторів відносяться такі фактори трудового середовища, вплив яких на працюючих у визначених умовах приводить до різкого погіршення стану здоров'я чи травмі.

Відеодисплейний термінал (ВДТ) є пристроєм для візуального представлення інформації, збереженої електронним способом. Він складається з екрана, наділеного пристроєм обробки виведеної інформації, клавіатури керування і введення даних. ВДТ може бути підключений до інших пристроїв чи бути автономним.

Великий вплив на працездатність і здоров'я користувачів робить виробниче середовище. Це середовище у виробничих приміщеннях, в основному, визначається мікрокліматом, освітленням, змістом шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму, випромінюваннями і т.д.




Рисунок 4.1.1 – фактори, що впливають на функціональний стан користувача комп'ютера


На користувача під час роботи можуть впливати наступні небезпечні шкідливі фактори:

1 фізичні:

- підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентилятора, блоку живлення процесорів і аудиолплат);

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики;

- недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;

- підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

- підвищена напруженість електричного поля;

- пряма і відбита від екрана блискість;

- несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

- недостатня освітленість на робочому місці.

2 хімічні:

- підвищений зміст у повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів, азоту.

3 психофізіологічні:

- фізичні перенавантаження статичних (опорно-м'язова система) і динамічних (кисті рук) дій;

- нервово-психічні, емоційні перенавантаження зорового аналізатора, мозкова перенапруга, монотонність роботи.

Підвищенню ефективності праці сприяє відповідне колірне оформлення виробничого приміщення.

Істотний вплив на працездатність і здоров'я користувачів комп'ютера робить виробниче середовище. Це середовище у виробничих приміщеннях (офісах) в основному визначається мікрокліматом, освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму і випромінюванням.


4.1.1 Виробничий мікроклімат

Під виробничим мікрокліматом розуміють стан повітряного середовища виробничого приміщення, що визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря і тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що у сукупності впливають на тепловий стан організму людини. У процесі трудової діяльності людина знаходиться в постійній трудовій взаємодії з виробничим середовищем. Кількість теплоти, що утвориться в організмі, залежить від фізичного навантаження працівника, а рівень тепловіддачі – від мікрокліматичних умов виробничого приміщення. Так як робота за комп'ютером характеризується малими фізичними навантаженнями, то цей вид діяльності відноситься до категорії легких робіт із критерію енерговитрат організму (ДСТ – 12.1.005-88).

Віддача тепла організмом людини здійснюється, в основному за рахунок випромінювання і випару вологи з поверхні шкіри. Чим нижче температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла губиться випаром поту. Порушення теплового балансу може привести до перегріву чи до переохолодження людини, і нарешті, до захворювання.

Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випарам. Через високу вологість випар погіршується і віддача тепла зменшується. Зниження вологості поліпшує процес тепловіддачі випаром. Але дуже низька вологість викликає висихання слизових оболонок, їхнє пересихання і розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.

Рух повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаром. Різкі коливання температури в приміщенні, що продувається холодним повітрям (протягом), значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликати простудні захворювання.

Т. о., для нормального теплового самопочуття людини важливо забезпечити співвідношення температури, відносній вологості і швидкості руху повітря, тобто визначені мікрокліматичні умови.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють таке співвідношення параметрів, при якому в умовах тривалої і систематичної дії на людину створюються комфортні теплові відчуття і відбувається збереження нормального теплового стану організму без напруги механізмів терморегуляції. Існують також припустимі мікрокліматичні умови.

Згідно ДСНиП 3.3.2-007-98 в виробничих приміщеннях і робочих місцях із ВДТ і ПЕВМ повинні забезпечувати оптимальні параметри мікроклімату (таблиця 1)


Таблиця 1 – Нормовані параметри мікроклімату для приміщень із ВДТ і ПЕВМ

Час року Категорія робіт Температура повітря, ˚С Відносна вологість повітря, % Швидкість руху повітря, м/с
Холодне

Легка – І а

Легка – І б

22-24

21-23

40-60

40-60

0,1

0,1

Тепле

Легка – І а

Легка – І б

23-25

22-24

40-60

40-60

0.1

0.2


4.1.2 Виробничий шум і вібрація

Відомо, що шум негативно діє на слуховий аналізатор і інші органи і системи організму людини. Важливе значення має інтенсивність шуму, його частотний склад, тривалість щоденного впливу, індивідуальні особливості людини, а також специфіка виробничої діяльності. Тобто види діяльності, в яких поєднується напружена розумова праця й інтенсивне використання комп'ютера, характеризуються істотним впливом навіть незначних рівнів шуму. Цей вплив виражається в зниженні розумової працездатності, швидкій стомлюваності, зниженні уваги, появі головного болю і т.д.

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ і ПК, визначені ДСНиП 3.3.2-007-98.

Основними засобами боротьби із шумом є:

- зниження рівнів шуму в джерелі його утворення;

- використання звуковбирних і звукоізолюючих засобів;

- раціональне планування виробничих приміщень і робочих місць.

На комп'ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, нагромаджувачі принтери ударної дії. Для зниження рівнів шуму на робочих місцях рекомендується розмістити друкований пристрій ударної дії в іншому приміщенні чи відгородити їхніми звукоізолюючими екранами.

Звуковбирне облицювання стін необхідно робити матеріалами, що мають максимальний коефіцієнт звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц і дозволені для устаткування приміщень органами державного санітарно-епідЕМВологічного нагляду.

Тому що зовнішні шуми (вулиця, суміжні приміщення) теж можуть негативно впливати на функціональний стан операторів ВДТ, то стіни приміщень бажано облицьовувати звуковбирними матеріалами.

Під час роботи з ВДТ і ПК у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати припустимих значень, визначених СН 3044-84 і ДСТ 12.1.012-90.

Для зниження вібрації устаткування і прилади необхідно встановлювати на спеціальні прокладки, що амортизують, передбаченими нормативними документами.


4.1.3 Електромагнітне випромінювання

Дисплеї на основи ЕЛТ є потенційним джерелом випромінювання декількох діапазонів електромагнітного спектра: рентгенівського, оптичного, радіочастотного (табл. 2). Кожен вид випромінювання відрізняється своїми визначеними характеристиками впливу на організм людини. Реальна інтенсивність кожного діапазону, частота й інші параметри залежать від технічної конструкції конкретного термінала, екранування й інших факторів.

Розглянемо особливості появи електромагнітних полів (ЕМП) різних діапазонів.

Діапазон 1. Рентгенівське випромінювання виникає усередині колби ЕЛТ, коли розігнані електрони швидко сповільнюються матеріалом екрана.

Діапазон 2. Оптичні види випромінювання виникають завдяки взаємодії електронів із шаром люмінофора на екрані. До видимого спектра примикає випромінювання, близьке до ультрафіолетового й інфрачервоного діапазону.

Діапазон 3. Високочастотні ЕМП виникають під вплив електронного променя і зв'язані з частотою формування елемента зображення, а також з інтенсивністю лучачи (яскравість крапок на екрані) і ін.

Діапазон 4. Низькочастотні ЕМП виникають у систЕМВ горизонтального розгорнення (перетворювач горизонтального розгорнення, сполучні проводи й екран).

Діапазон 5. Поля СНЧ пов'язані з частотою регенерації (частота вертикального розгорнення) і безпосередньо залежать від системи вертикального розгорнення й інших факторів.

Діапазон 6. Електростатичні поля часто виникають у зв'язку з потенціалом розгону електронів у ЕЛТ і провідністю поверхні екрана.


Таблиця 2 – Характеристики електромагнітного спектра

Найменування

Діапазон

Випромінювання, верхня межа Стандарт
Іонізуюче випромінювання
Рентгенівське випромінювання Більш 1,2 кеВ Не виявлено (імовірно, набагато менше 0,1 меВ/ч) 5-10 меВ/год

Оптичне випромінювання

УФ-А

Видимий діапазон


Ближні

ІЧ-випромінювання

Далекі

ІЧ-випромінювання

315-400 нм

400-700 нм


700-1500 нм


1500 нм-1мм

0,1 Ут/м2

2,5 Ут/м2

127 Ут/м2

0,05 Ут/м2


4 Ут/м2

10 Ут/м2

1000 кд/м2


100 Ут/м2


10-100 Ут/м2

Електромагнітні випромінювання і полючи радіочастотного діапазону

ВЧ, ОВЧ

Е-поле

Н-поле

СЧ, НЧ, ОНЧ

Е-поле

Н-поле

СНЧ

3-300 Мгц


3 кгц-3 Мгц


0-3 кгц


0,05 В/м

0,0002 А/м


150 В/м

0,1 А/м


100 В/м

0,2 А/м


600 В/м

1,6 А/м

Е-поле
65 В/м 2-10 кв/м
Н-поле
0,2 А/м -
Електростатичні полючи
Електростатичне поле - 15 кв/м 20-60 кв/м

4.1.4 Рентгенівське випромінювання

В результаті проведення детальних і всебічних вимірів дослідники вважають, що відеотермінал не несе небезпеки для користувача з погляду рентгенівського випромінювання, тому що інтенсивність цього випромінювання значно нижче гранично припустимих норм.

Необхідно відзначити, що відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) гранично припустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана ВДТ за будь-яких положеннь регулюючих приладів складає 7,74 *10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мБер/рік (100 мкР/рік).

Однак необхідно приймати наступні запобіжні заходи: обмежити тривалість діяльності перед екраном, не розміщати ВДТ концентроване в робочій зоні, виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться недалеко від нього.


4.1.5 Оптичне випромінювання

Діапазон оптичного випромінювання включає ультрафіолетове (УФ), видиме й інфрачервоне (ІЧ) випромінювання.

Діапазон довжин хвиль від 100 до 400 нм, що відповідає УФ-випромінювання, поділяється на три діапазони:

- УФ-А (довгохвильове), довжина хвилі 400-320 нм;

- УФ-В (середньохвильове), довжина хвилі 320-280 нм;

- УФ-С (короткохвильове), довжина хвилі 280-100 нм.

Більшість біологічних ефектів, пов'язаних з УФ-випромінюванням, викликані актинічною областю УФ (довжина хвиль 200-315 нм). Це випромінювання впливає на шкіру й очі людини. Такий вплив на шкірі виявляється дуже швидко, а для очей характерним є схована дія. Велика частина актинічного УФ-випромінювання поглинається роговицею ока, і лише незначна частина надходить у хрусталик.

Рівень УФ-випромінювання значно залежить від виду використовуваного у ВДТ люмінофора. Так УФ-випромінювання частіше зв'язане з зелено-блакитними видами люмінофора, а не з жовто-жовтогарячими.

У 85 % проведених вимірів УФ-випромінювання не було виявлено. У тих випадках, коли його удалося виявити, рівень випромінювання складав у середньому 0,001 Ут/м2 (УФ-В) при припустимій межі 0,01 Ут/м2.

Видиме випромінювання охоплює вузький діапазон частот 400-760 нм. Основним органом, на який впливає видиме випромінювання, є газ. Ці хвилі проходять з невеликим поглинанням через середовище газу і досягають сітківки. Медики вважають, що цей вид оптичного випромінювання не може заподіяти шкоду зоровому аналізатору. Вплив яскравих джерел світла може викликати стомлення очей, запалення райдужної оболонки і спазм вік. Однак ці симптоми швидко проходять і не викликають патологічних змін.

Проведені дослідження показали, що інтенсивність випромінювання видимого світла від ВДТ знаходиться в межах 0,1-2,5 Вт/м2 і залежить від відстані, тоді як припустима інтенсивність дорівнює 10 Вт/м2 для далекого випромінювання. Таким чином, проведені дослідження показали, що інтенсивності випромінювання в оптичному діапазоні значно нижче припустимих значень.


4.1.6 Випромінювання радіочастотного діапазону

Діапазон частот розділяється на мікрохвильовий піддіапазон, піддіапазон високих радіочастот (ВЧ, УВЧ), низьких радіочастот (СЧ, НЧ, ОНЧ) і вкрай низьких частот (КНЧ).

Незважаючи на значну кількість досліджень питання про механізм впливу випромінювання цього діапазону на біологічні системи залишається відкритим. Точно встановлене тільки теплова дія, а механізм і особливості впливу нетеплових форм біологічної дії ще не з'ясовані. Такий нетепловий вплив може бути викликано специфічним впливом випромінювання на деякі біофізичні явища:

біоелектричну активність, вібрацію субмікроскопічних структур, енергетичне порушення на молекулярному рівні. У деяких дослідженнях був виявлений вплив випромінювання на деякі хімічні та ферментні реакції, які порушують їх течію.

Деякі публікації вказують на те, що радіочастотне випромінювання, впливаючи на центральну нервову систему, є вагомим стрес-фактором.

Проведені виміри радіочастотного діапазону навколо ВДТ у діапазоні 300МГц-18ГТц показали, що в більшості випадків їхнього значення були нижче 1 Вт/м2.

Отже, проведені експериментальні характеру й інтенсивності електромагнітного випромінювання ВДТ показали, що рівні його нижче припустимих значень, установлених відповідними нормами. Однак, однозначної думки про відсутність шкідливої дії електромагнітного випромінювання на користувача немає. Тільки після проведення ретельних і всеосяжних досліджень по комплексному вивченню впливу цих випромінювань на організм, можна остаточно визначитися в цьому питанні.

З метою профілактики шкідливого впливу на користувача необхідно:

 установлювати відеотермінали, що відповідають сучасним вимогам захисту від випромінювань;

 установити на ВДТ старій конструкції (випуску до 1995р.) заземлений приекранний фільтр;

 не концентрувати в робочій зоні велике число радіоелектронних приладів;

 обмежити тривалість роботи перед екраном;

 виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться поблизу від нього.


4.1.7. Електростатичні поля

ВДТ на основі ЭЛТ є джерелом електростатичних зарядів. Тривале перебування в електричному полі, що створюється цими зарядами, може призвести до бронхо-легеневих захворювань, порушенню серцево-судинної системи, поразкам шкіри й ін.

Негативний вплив електростатичного поля виявляється в тім, що воно здатно притягати пил, бруд і інші частки, присутні у повітрі навколо ВДТ. Вивчався вплив електростатичного поля на інтенсивність осідання ізотопів радону на обличчя оператора. Установлено, що при концентрації радону в повітрі 100 Бк/м доза радіації за рік виросла приблизно на 50-60%.

Електростатичний заряд концентрується на екрані ВДТ. Індуктивним і контактним шляхом заряди накопичуються на користувачі, підвищуючи тим самим його електричний потенціал.

Як показали дослідження, напруженість електростатичного поля миттєво зростає до максимуму в момент включення ВДТ і поступово зменшується до стабільного рівня.

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 поверхневий електричний потенціал ВДТ не повинний перевищувати 500В.

Напруженість електростатичного поля на робочих місцях, у тому числі і з ВДТ, не повинна перевищувати 20кв/м.

Для попередження створення значної напруженості полючи і захисту від статичної електрики необхідно:

  • установити нейтралізатори статичної електрики;

  • підтримувати в приміщенні з ВДТ відносну вологість не

  • нижче 45-50%;

  • застелити підлогу в приміщеннях із ВДТ антистатичним лінолеумом і проводити щоденне вологе збирання;

  • протирати екран і робоче місце спеціальною антистатичною

  • чи серветкою вологою тканиною;

  • користувачам бажано носити одяг, особливо нижнього шару,

  • з натуральних матеріалів;

- для "зняття" статичного заряду бажано кілька разів у день мити руки й обличчя водою чи час від часу торкатися металевих поверхонь.


4.1.8. Іонний склад повітря

Дослідження показали, що в процесі роботи ВДТ протягом зміни концентрація іонів у повітрі робочої зони значно змінюється. У 1 см3 чистого повітря міститься близько 1000 негативних і 1200 позитивних іонів. Оптимальним рівнем аероіонізації в зоні подиху користувача вважається зміст легень аероіонів обох знаків від 150 до 5000 у 1 см2 повітря. Однак уже через 5 хвилин роботи концентрація легких негативних іонів знижується в 5-10 разів (фонове значення їхньої концентрації складає 350-620 іонів/см3). Через 3 години роботи ця концентрація наближається до нуля. Істотно знижується концентрація середніх і важких негативних часток. У теж час концентрація позитивно заряджених іонів зростає і через 3 години роботи монітора в повітрі переважають позитивно заряджені частки всіх розмірів.

Збільшення числа позитивних іонів (особливо важких) може призвести до змін серцево-судинної (підвищення тиску, тахікардія, болі в області серця), бронхо-легенової (покахикування, підвищена чутливість до вірусних інфекцій), кровотворної (збільшення числа лейкоцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення числа еритроцитів), вегетативної нервовий (дратівливість, безсоння, стомлюваність головний біль і ін.) системах.

ДНАОП 0.03-3.06-80 «Санітарно-гігієнічні норми припустимих рівнів іонізації повітря виробничих приміщень» регламентує рівні іонізації повітря приміщень при роботі з ВДТ і ПК. (таблиця 3).

Таблиця 3 – Рівні іонізації повітря

Рівні

Кількість іонів в 1 см3 повітря

n+

n-

Мінімально необхідні

400 600
Оптимальні 1500-3000 3000-5000
Максимально припустимі 50 000 50 000

Необхідні концентрації позитивних і негативних іонів у повітрі робочої зони можна забезпечити використанням:

  • генераторів негативних іонів;

  • установок локального зволоження;

  • кондиціонерів;

  • примусової вентиляції (провітрювання, системи загальобмінної приточно-витяжної вентиляції, пристосування місцевої вентиляції);

  • захисних заземлених екранів.


4.1.9 Забруднення повітря на робочих місцях із ВДТ

Джерела аерозольних забруднень численні. Зовнішні джерела залежать від природних і антропогенних факторів наявність поблизу водойм із солоною водою, інтенсивності метеорологічних процесів. У багатьох районах у повітрі присутні продукти окислювання вуглеводнів, метали, нітрати й ін. Одним з основних внутрішніх забруднювачів є тютюновий дим. У приміщеннях, де не курили, концентрація шкідливих часток склала 12-40 мкг/см3, де курили 150-450 мкг/см3

Більшість досліджень показали, що речовинами, концентрація яких перевищує припустиму на робочих місцях із ВДТ, є: озон, оксиди азоту, пил. Особливо шкідливий — озон, що є дратівним і канцерогенною речовиною. При великих концентраціях озону з'являється сухість і роздратування слизових оболонок, головні болі.

Основним джерелом озону є ЕЛТ і лазерні принтери. Для зменшення концентрації озону необхідно:

- виключати монітор, якщо він не використовується;

  • лазерні принтери розташовувати якнайдалі від робочого

  • місця;

  • застосовувати приточно-витяжну вентиляцію.

Аналіз динаміки бактеріальної обсемененності повітря в приміщеннях із ВДТ показав, що кількість мікроорганізмів збільшується при відсутності вентиляції і залежить від тривалості роботи з ВДТ (за 3-4 години роботи їхня кількість збільшується до 2100-2500 мікробних тіл у 1м). У випадках, коли робота користувача зв'язана з прийомом відвідувачів, зміст мікроорганізмів у повітрі значно зростає і досягає 7000 мікробних тіл у 1м. Тому при такому режимі роботи вживають наступних заходів:

  • вентиляція;

  • обмеження числа і тривалості перебування відвідувачів;

  • конструкція загороджувальних стін з віконцями для спілкування з відвідувачами.

Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 повітря, що надходить у робочі приміщення, повинне бути очищене від забруднень. Зміст озону не повинний перевищувати 0,1мг/м", оксидів азоту — 5мг/м, пилу - 4мг/м, загальна кількість колоній у 1м повітря не повинне перевищувати 1000 і цілком виключається наявність патогенної мікрофлори.


4.1.10 Природна вентиляція робочих приміщень з ВДТ

Однією з умов високопродуктивної праці і збереження здоров'я користувача ВДТ є забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату і зниження надходження шкідливих речовин у повітря виробничих приміщень.

До числа найбільш ефективних засобів, що дозволяють забезпечити нормальні санітарно-гігієнічні параметри повітря робочої зони у виробничих приміщеннях, належить вентиляція.

Вентиляція — система засобів і приладів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях, у робочій і зонах приміщень, що обслуговується, метеорологічних умов і частоти повітря, що відповідають гігієнічним і технічним умовам.

Розрізняють вентиляцію природну і механічну.

Природна вентиляція буває організованою і неорганізованою. Організована природна вентиляція (аерація) здійснюється за рахунок різниці гравітаційного тиску зовнішнього і внутрішнього повітря і дії вітру. При неорганізованій вентиляції повітря в приміщення надходить і виходить через щілини, вікна, двері т.д.

Якщо перЕМВщення повітря у вентиляційних системах здійснюється вентилятором, вентиляцію називають механічною.


4.1.11 Освітлення на робочому місці користувача

При проектуванні систем освітлення необхідно враховувати наступні вимоги у відповідності зі СНіП-І І-4-79: рівень освітленості робочих місць повинний відповідати характеру виконуваної зорової роботи, що визначається в залежності від мінімального розміру об'єкта розрізнення, характеристики фону і характеристики контрасту. У залежності від мінімального розміру об'єкта розрізнення всі зорові роботи поділені на 8 розрядів здорових робіт.

Робота оператора ЕОМ відноситься до III розряду високої точності (об'єкт розрізнення 0,3-0,5 мм). Тому для III розряду рівень освітленості комбінованого освітлення повинний складати від 700 до 1500 лк, а загального від 450 до 650 лк.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, що виключали б швидку стомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче приміщення повинне відповідати вимогам:

створювати на робочій поверхні освітлення, що відповідає характеру зорової роботи і знаходиться в межах установлених норм;

не створювати сліпучого ефекту, як від предметів у поле

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: