Xreferat.com » Рефераты по экономико-математическому моделированию » Економічна модель оптимізації закупівель та поставок кондитерських виробів на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Груп"

Економічна модель оптимізації закупівель та поставок кондитерських виробів на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Груп"

зору користувача, так і за ним.

створити достатню рівномірність і постійність рівня освітленості, щоб уникнути частої переадаптації здорового аналізатора;

не створювати на робочому місці різких і глибоких тіней;

обмежити до мінімуму пульсацію світлового потоку;

не зменшувати необхідний контраст фону й об'єктів, зображених на екрані ВДТ.


4.2 Захист від ЕОМ


4.2.1 Захисні фільтри

Якщо монітори з маркіруванням Low Radiation мають високий ступінь захисту і не вимагають спеціального дооснащення, то монітори старих моделей, як правило, випромінюють електромагнітні поля, що представляють відому небезпеку для користувача. Щоб відгородити себе від шкідливих впливів, самим правильним було б змінити морально застарілу по екологічним і ергономічним міркам техніку на сучасну, що володіє зниженим рівнем побічних випромінювань. Але змінити весь парк обчислювальної техніки доступно не багатьом. Найпростішим способом є використання вже готових конструктивних вузлів, що поставляються фірмами-виготовлювачами, - захисних фільтрів (ЗФ), призначених для встановлення на екран монітора.

ЗФ являють собою оптично прозору панель, що жорстко закріплюється на корпусі ПК за допомогою кронштейна поверх екрана дисплея. На панель нанесений тонкий провідний шар. Передбачається, що заземлення цього провідного шару дозволяє придушити електромагнітні випромінювання, що виходять від екрана дисплея в осьовому напрямку. Крім того, спеціальним вибором матеріалу підкладки і провідного шару можна в значній мірі послабити (а в ряді випадків і цілком придушити) оптичні випромінювання в ультрафіолетовій і інфрачервоній частинах спектру.

ЗФ, які випускаються мають стандартні розміри: 14', 15', 17', 2Г и т.д.'

Захисні фільтри:

  • придушують відблиски, що з'являються на скляних елементах відеомонітора

  • від освітлювальних приладів чи сонячних променів, що при тривалому

  • впливі можуть уражати зір оператора;

  • зменшують загальну яскравість екрана дисплея, у той же час деталі

  • зображення з малою яскравістю прекрасно видимі, оскільки загальна

  • контрастність збільшується. Фарби зображення стають більш

  • соковитими, тому що захисний екран поглинає фоновий сірий колір;

  • здійснюють захист від електростатичного й електромагнітного

  • впливів.

Важливо, щоб різні моделі ЗФ використовувалися грамотно, у залежності

від бажаного ефекту захисту.

У залежності від конструкції ЗФ можна розділити на три основні групи:

  1. Сітчасті, виготовляються з капронових чи дротяних сіток.

  2. ЗФ на основі капронових сіток з покриттям чи без (як наприклад, вироби

  3. тайваньской фірми Меgastаг) послабляють відблиски від зовнішнього освітлення і поліпшують контрастність зображення, що при інтенсивній роботі за

  4. комп'ютером є дуже важливим чинником. ЗФ на основі дротяних

  5. сіток (використовуються мідний чорнений дріт з покриттям матового

  6. кольору) компенсують відбиті компоненти оптичного випромінювання й

  7. екранують ЭМ поля. Занадто щільна сітка, що служить кращим

  8. екраном, погіршує візуальне сприйняття. Тому, щоб компенсувати

  9. утрати світлового потоку, треба збільшувати яскравість зображення на дисплеї, що, у принципі, при використанні ЗФ такого типу може

  10. приводити до скорочення терміну служби ЕЛТ. Практично всі моделі дають

  11. несприятливий муаровий ефект.

  12. Плівкові. Можуть бути виконані на основі тонкої прозорої

  13. підкладки— скляної чи із синтетичного матеріалу (наприклад,

  14. акрилу). Плівкові ЗФ забезпечують більш оптимальні оптичні

  15. властивості (підвищений контраст, придушення відблисків), значно

  16. підвищують контрастність зображення, практично цілком поглинають

  17. ультрафіолетове випромінювання і знижують рівень рентгенівського випромінювання,

  18. але слабко захищають від статичної електрики.

3. Поляризаційні ЗФ. Вітчизняному користувачу відомі подібні фільтри фірми Роlагоid фірми СР-50. Структура поліефірної плівки ЗФ — багатошарова, з використанням покрить, що просвітлюють.

Антиблікові характеристики цих фільтрів досить високі. Для гасіння відблисків використовується інтерференція падаючого і відбитого променів світла. Промінь від освітлювального приладу проходить через лінійний поляризатор світла і спеціальне покриття, яке працює як чвертьвольтова пластина. Проходячи через це покриття, лінійно поляризоване світло набуває кругової поляризації. Світло з поляризацією потрапляє на екран ЕЛТ та відображається. При цьому напрямок обертання вектора поляризації змінюється на протилежний. Після проходження покриття та лінійного поляризатора лінійна поляризація світла поновлюється, а площина поляризації світла повертається на 90 градусів відносно початкового стану. Падаючий та відображаючий потоки інтерферирують. В результаті чого досягаються достатньо сильні гашення бліку. Але фільтри цього типу мають деякі суттєві недоліки. Вони мають дуже низьку механічну міцність і погану теплопроводимість за рахунок того, що в них використовується поліефірна плівка, що при експлуатації призводить до деформації ЗФ. Деякі користувачі помітили значну деградацію з часом антиблікових властивостей СР-50, очевидно, за причиною нестійкості чвертьхвильового покриття.


4.2.2 Розрахунок інтенсивності випромінювання монітора

Для визначення впливу ПК на організм людини розрахуємо інтенсивність електромагнітного випромінювання на відстані від монітора = 70 см.


f = 650 МГц,

r = 0.7 м


Визначимо довжину хвилі випромінювання:



Визначимо зону випромінювання:


Ближня зона:

Дальня зона:


Розрахуємо інтенсивність випромінювання в дальній зоні:


де:

Рср — середня потужність випромінювання, Вт;

Рімр — потужність випромінювання в імпульсі, Вт;

r — тривалість імпульсу, c;

Т — період проходження імпульсу, c;

σ— коефіцієнт підсилення антени.

Відповідно до ДСТ ССБТ 12.1.006-84 установлені ПДУ ППE в розмірі 10 Bт/м2 для приміщень з температурою 28°С і без джерел невикористаного рентгенівського випромінювання. Такі ж рівні випромінювання встановлені відповідно до документа «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» (1998) і «Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин». Таким чином, інтенсивність випромінювання не перевищує норми.


4.3 Електро- та пожаробезпека


4.3.1 Електробезпека

Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені електронно-обчислювальні машини і персональні комп'ютери (далі — ЕОМ) відображені у ДНАОП 0.00-1.31-99. Відповідно до цього нормативного документу під час проектування систем електропостачання, монтажу основного електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог Правил влаштування електроустановок (ПВЕ), ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.1.045-84, ПТЕ, ПБЕ, ВСН 59-88 "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий", Правил пожежної безпеки в Україні та інших нормативних документів, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, а також вимог нормативно-технічної експлуатаційної документації заводу-виробника. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів і прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється, а також не допускається підключення цих провідників на щиті до одного контактного затискача.

Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути на менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або бслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше -ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі — з використанням перехідних пристроїв.

Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід виконувати за магістральною схемою, по 3—6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з"єднань для напруги 127 В та 220 В. Окрім того вони мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється від кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або в гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів". Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщеннях (батереї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались:

  • вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;

  • стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;

— вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних

опорних елементів;

— взаємозамінюваність плит.

Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконуються безпосередньо в місцях встановлення устаткування відповідно до затвердженого технологічного плану розміщення устаткування та його технічних характеристик.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання.

Є неприпустимими:

  • експлуатація.кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що

  • втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під

  • напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

  • застосування саморобних продовжувачів, які не відповідають

  • вимогам ПВЕ до переносних електропроводок; і

  • застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного)

  • електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

  • користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та

  • з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами,

  • а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

  • підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах,

  • обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими

  • горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

— використання електроапаратури та приладів в умовах, що не

відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

На закінчення необхідно зазначити, що дотримання вищезазначених вимог значно підвищує електробезпеку, однак не може стовідсотково гарантувати неможливість ураження користувача електричним струмом. З огляду на це, необхідно знати і вміти правильно надавати першу допомогу при ураженні людини електричним струмом.


4.3.2 Пожежна безпека

Залежно від особливостей виробничого процесу, крім загальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні протипожежні заходи для окремих видів виробництв, технологічних процесів та промислових об'єктів. Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ такі заходи визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами.

Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також у суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорії В слід відділяти від приміщень з ЕОМ протипожежними стінами.

Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определения категорий помещений и зданий по взрьтопожарной и пожарной опасности", та клас зони згідно з Правилами влаштування електроустановок. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт, магнітних стрічок, пакетів магнітних дисків слід розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. Зберігати такі носії інформації на стелажах необхідно в металевих касетах. В приміщеннях ЕОМ слід зберігати лише ті носії інформації, які необхідні для поточної роботи.

Фальшпідлога у приміщеннях ЕОМ повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів (або важкогорючих з межею вогнестійкості не менше 0,5 год.). Простір під знімною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м2. Межа вогнестійкості ліафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах із застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший, а також з міжпідлогового простору в приміщення. Міжпідлоговий простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів.

Звукопоглинальне облицювання стін та стель у приміщеннях ЕОМ слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Для промивання деталей неодхідно застосовувати негорючі миючі препарати. Промивання чарунок та інших знімних пристроїв горючими рідинами дозволяється лише у спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. У випадку необхідності проведення дрібного ремонту або технічного обслуговування ЕОМ безпосереньо в машинному залі та неможливості застосування негорючих миючих речовин дозволяється мати не більше 0,5 л легкозаймистої рідини у тарі, що не б'ється та щільно закривається.

Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ та дисплейні зали, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасної речовини.

Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

ВИСНОВКИ


В дипломному проекті був проведений фінансовий аналіз роботи підприємства ТОВ "Гермес-Груп", аналіз підприємства як об’єкта керування, створена економіко-математична модель оптимізації об’ємів закупівель по підприємству, отримано максимальний прибуток, який підприємство може отримати при застосуванні нової економіко-математичної модел, розроблена інформаційна система підтримки прийняття рішень.

Фінансовий аналіз роботи показав, що підприємство в 2008 році перебуває в не найкращому стані. Підприємство є неплатоспроможним. Про це свідчить зменшення коеффіцієнтів грошової платоспроможності в порівнянні на початок і на кінець періоду. підприємство є неплатоспроможним. Про це свідчить зменшення коеффіцієнтів грошової платоспроможності в порівнянні на початок і на кінець періоду. Підприємство за перший та четвертий квартал може повністю погасити свої короткострокові зобов'язання, в другому кварталі воно не може погасити 0,15 тис. грн., в третьому - 0,03 тис. грн. Загалом підприємство має достатньо грошових коштів для повної ліквідації своїх довгострокових зобов'язань. Активи підприємства ООО "Гермес-Груп" є ліквідними - загрози попасти в тяжкий фінансовий стан не має. В першиму кварталі власні фінансові ресурси зменшилися на 4.5 тис. грн., в другому кварталі не змінилися, в третьму збільшилися на 3.7 тис. грн., а в четвертому кварталі ресурси не змінювалися. Значне збільшення залишку по статтям запасів та витрат не завжди свідчить про розширення виробництва. Це може бути визвано уповільненням обороту даних активів. В першому кварталі запаси оберталися 3.62 разів, через 9 місяців запаси обернулися 19 разів, а за рік - 32.5 раза. З коефіцієнта обертань дебіторської заборгованості видно, що гроші за відвантажений товар перераховуються не вчасно, тому підприємство не може правильно скоригувати свою діяльність, свої об'єми закупівель. Розрахунок коефіцієнта обертання активів за перший період на кожну гривню, вкладену в активи приходиться 1.65 гривень реалізації, за 9 місяців - 6.27 гривень, а за рік 7.79 гривень. Кожна гривня обєму реалізації приносить 0% прибутку за перший квартал, 5.5 % за 9 місяців діяльності підприємства, 3.5 % за рік в цілому.

Нова розроблена та розрахована економіко-математична модель.

З таблиці розрахунку задачі оптимізації видно, що максимальний прибуток підприємства за місяць буде встановлювати 5264,47 гривень. Тоді за рік прибуток буде дорівнювати 5264,47*12 = 63173,6 гривень.

Фінансовий результат попереднього 2008 року складав – 97000 гривень. Після проведення застосування методу оптимізації фінансовий результат 2009 року став складати 63173 гривень.

Дослідження відсотку втрат в закупівельній ціні може бути застосовано для підприємств оптової торгівлі. Закупівельні ціни можна використовувати як індикатор втрат, розуміючи під Сз закупівельні ціни плюс втрати.

Оптимальний об’єм закупівлі, який отримано шляхом вирішення задачі оптимізації дорівнює і продажам. Тобто при закупівлі обсягу продукції, який наведено в таблиці 2.5.4, підприємство одразу ж і продасть його. Це забезпечить підприємству ТОВ "Гермес-Груп" мінімальні втрати та максимальний прибуток.


Список використаних літературних джерел


  1. Бандурка, Коробов, Орлов, Петрова – Фінансова діяльність підприємства – 2-е видання, перероб. І доп. – К.: Либідь, 2003. – 384 с.

  2. Барановская Г. Г., И. Н. Любченко. Микрокалькуляторы в курсе высшей математики: Практикум/– К.: Вища шк. Головное издательство, 1987. – 288 с.

  3. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный курс.-К.: Ника-центр, Эльга, 2001.-528 с.

  4. Бойко В. В. Економіка підприємств України: навчальний посібник.-2-е вид., переробл. І доп. – Дніпропетровськ: Національна гірнича академі України, 2002. – 535 с.

  5. Бронштейн И. Н., Семендяев К. А. Справочник по математике для инженеров и учащихся вузов. – М.: Наука Главная редакция физико-математической литературі, 1981.

  6. Бусленко Н.П. Моделирование сложных систем, Главная редакция физико-математической литературы изд-ва «Наука», М., 1988Ю 356 с.

  7. Грачева Р. Е. О бухгалтерии по человечески. Издание третье, переработанное и дополненное. – К.: Галицькі контракти. – 2002.-256 с.

  8. Под ред Дика В.В. Информационные системы в экономике: Учебник /М.: Финансы и статистика, 1996 – 272 с.

  9. Кремер Н. Ш., Б.А. Путко, И.М. Тришин, М. Н. Фридман. Исследование операцій.- Под ред. проф. Кремера. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.-407 с.

  10. Курицкий Б. Я. Оптимизация вокруг нас. – Л.: Машиностроение. Ленингр. Отд-ние, 1989 год. – 144 с.: ил.

  11. Смірнов В.В /Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни „Інформаційний менеджмент” для студентів денної та заочної форми навчання зі спеціальності 7.050102 Економічна кібернетика/..- Дніпропетровськ: НГУ,2003. – 50с.

  12. Ситник В.Ф., Т.А.Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С.Краєва; За ред. В.Ф.Ситника. Основи інформаційних систем: Навч.посібник вид. 2-ге перероб. і доп. /– К.:КНЕУ, 2001. – 420 с.

  13. Соляник Л. Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник.- Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2003.-199 с.

  14. Под ред. Г.А.Титаренко. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /– М.:ЮНИТИ, 2000. – 400с.

  15. Турчак Л. И. Основы целочисленных методов: Учеб. пособие. – М.: Наука. 1987.-320 с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: