Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"
Використовуючи дане рівняння, розрахуємо готовність платити для домогосподарства, яке складається з 4 або більше осіб (HSIZE_4 = 1), належить за рівнем доходів до п’ятого (найвищого) квінтилю (INC5= 1) і має у своєму складі дітей у віці до 3-х років (ID_CH3 = 1). Цей тип домогосподарства розміщено у додатку Д під номером 16.
Для такого домогосподарства готовність сплачувати більш високі тарифи за послуги гарячого водопостачання складає:
![]()
Тобто, близько 89% домогосподарств такого типу готові сплачувати більш високі тарифи за гарячу воду, якщо якість цієї послуги покращиться.
У таблиці 3.10 наведено також середні значення готовності платити більше за кожним видом послуги окремо, які були розраховані як середньозважені з врахуванням кількості домогосподарств кожного типу. На підставі цих даних, приходимо до висновку, що готові сплачувати більше за вищу якість:
· 28,5% домогосподарств - за послуги холодного водопостачання та водовідведення;
· 29,0% домогосподарств - за послуги централізованого гарячого водопостачання;
· 28,4% домогосподарств - за послуги центрального опалення.
Отже, в цілому, населення найшвидше є готовим оплачувати за більш високими тарифами послуги централізованого гарячого водопостачання порівняно з іншими видами комунальних послуг.
Готовність платити більше залежно від типу домогосподарства. На основі використання цієї моделі було розраховано середню готовність оплачувати комунальні послуги за більш високими тарифами для домогосподарств різного типу і складу. Зокрема, було проведено додаткові розрахунки для домогосподарств залежно від:
1) рівня середньодушових сукупних доходів (табл. 3.12);
2) кількості членів сім'ї (табл. 3.13);
3) наявності у їхньому складі пенсіонерів (табл. 3.14);
4) наявності у їхньому складі дітей у віці до 3 років (табл. 3.15);
Як свідчать результати аналізу:
· вищою є готовність платити у домогосподарств, які складаються з трьох та більшої кількості осіб;
· наявність у складі домогосподарств пенсіонерів завжди негативно впливає на готовність сплачувати більш високі тарифи;
· щодо дітей у віці до 3-х років, то їх наявність у складі домогосподарства позитивно впливає на готовність платити більше.
Разом з тим, результати розрахунків, наведені у таблиці 3.12, не відображають наявність чіткого зв'язку між середньодушовими сукупними доходами домогосподарств та їх готовністю платити більше. Це пояснюється тим, що в таблицях наведено середні значення готовності платити, які визначаються впливом декількох факторів одночасно. А саме, одержані результати сформовано під впливом таких факторів, як доход, розмір домогосподарства, наявність дітей та пенсіонерів (а їх вплив на готовність платити є різним як за напрямком, так і за інтенсивністю).
Більш чіткий взаємозв'язок між доходами та готовністю домогосподарств платити більше простежується у моделях, наведених у таблиці 3.10. Зокрема, результати свідчать, що домогосподарства, які належать до вищих квінтилей за рівнем доходів, за інших рівних умов висловлюють більшу готовність сплачувати послуги за вищими тарифами.
Недоліком лінійної імовірнісної моделі є те, що інколи значення показника "готовність платити більше" може перевищувати одиницю або ж бути від’ємним (наприклад, для домогосподарств, які складаються з однієї особи пенсіонера і відносяться до першого квінтиля за доходами, готовність оплачувати за вищими тарифами послуги гарячого водопостачання дорівнює – 0.023). У таких випадках слід вважати, що значення готовності сплачувати більш високі тарифи дорівнює відповідно 1 та 0.
Таблиця 3.12 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від рівня середньодушових сукупних доходів
| Групи за сукупними доходами на особу | Середній розмір домогос-подарства (осіб) | Частка домогоспо-дарств з пенсіонерами (%) |
Частка домогоспо-дарств з дітьми до 3 років (%) |
середня готовність сплачувати більше (у % до загальної кількості сімей, що мають відповідну послугу) |
||
| за холодне водопостачання та водовідведення | за централізоване гаряче водопостачання | за центральне опалення | ||||
| 1 | 3,69 | 32,10 | 13,38 | 29,82 | 29,43 | 29,13 |
| 2 | 3,32 | 24,26 | 7,03 | 31,01 | 24,10 | 29,51 |
| 3 | 2,55 | 30,19 | 4,86 | 26,64 | 28,88 | 28,05 |
| 4 | 2,12 | 41,47 | 2,54 | 28,69 | 32,40 | 28,33 |
| 5 | 1,50 | 48,21 | 1,90 | 26,20 | 30,45 | 26,66 |
| Всього | 2,64 | 35,25 | 5,94 | 28,48 | 28,96 | 28,35 |
Таблиця 3.13 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від кількості членів
| розмір домогосподарства |
середня готовність сплачувати більше (у % до загальної кількості сімей , що мають відповідну послугу) |
||
| за водопостачання та водовідведення | за централізоване гаряче водопостачання | за центральне опалення | |
| одна особа | 19,95 | 23,87 | 20,91 |
| дві особи | 25,26 | 27,26 | 24,73 |
| три особи | 31,31 | 29,64 | 31,96 |
| чотири та більше осіб | 32,40 | 31,30 | 31,39 |
| Всього | 28,48 | 28,96 | 28,35 |
Таблиця 3.14 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від наявності у їхньому складі пенсіонерів
| наявність пенсіонерів в домогосподарстві |
середня готовність сплачувати більше (у % до загальної кількості сімей, що мають відповідну послугу) |
||
| за водопостачання та водовідведення | за централізоване гаряче водопостачання | за центральне опалення | |
| немає пенсіонерів | 33,92 | 31,72 | 32,96 |
| є пенсіонери | 17,98 | 19,45 | 17,84 |
| Всього | 28,48 | 28,96 | 28,35 |
Таблиця 3.15 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від наявності у їхньому складі дітей у віці до трьох років
| наявність в домогосподарстві дітей до трьох років |
середня готовність сплачувати більше (у % до загальної кількості сімей, що мають відповідну послугу) |
||
| за водопостачання та водовідведення | за централізоване гаряче водопостачання | за центральне опалення | |
| Ні | 27,37 | 27,37 | 27,08 |
| Так | 45,82 | 53,06 | 47,07 |
| Всього | 28,48 | 28,96 | 28,35 |
4 Проектування і розробка інформаційного, програмного, технічного і організаційного забезпечення інформаційної системи
Розвиток комп’ютерної інформаційної технології нерозривно пов’язаний з розвитком інформаційних систем, які в економіці використовуються для автоматизованого (людини-машинного) розв’язування економічних задач. Для розв’язування будь-якої задачі з допомогою комп’ютера необхідно створити інформаційне забезпечення (забезпечити розрахунки потрібними даними) і математичне забезпечення (створити математичну модель розв’язування задачі, за якою складається програма для електронно-обчислювальної машини (ЕОМ). Спрощену схему розв’язування економічної задачі, у даному випадку, оптимального розподілу інвестицій, зображено на рисунку 4.1. Необхідна для розв’язування інформація може надходити безпосередньо (вхідна інформація) або через систему інформаційного забезпечення, яка може поповнюватися за рахунок нової інформації.

Рисунок 4.1 - Схема автоматизованого розв’язування економічних задач
4.1 Інформаційне забезпечення
Загальна характеристика інформаційного забезпечення
Загальну структуру інформаційного забезпечення представлено на рисунку 4.2. Важливою складовою інформаційного забезпечення є інформаційна база, що складається з машинної і позамашинної інформаційної бази.

Рисунок 4.2 - Структура інформаційного забезпечення
Машинна інформаційна база – частина інформаційної бази ІС, що являє собою сукупність інформаційних файлів, що зберігаються в пам'яті ЕОМ і на магнітних носіях.
Машинна інформаційна база складається з інформаційних файлів, що можуть бути організовані у виді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних чи файлів у виді бази даних, тобто інтегрованої сукупності зв'язаних між собою файлів, якими керує система керування базами даних (СУБД).
Файл – це ідентифікована сукупність логічно зв'язаних між собою даних, що розташовані поза програмою в зовнішній пам'яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.
Організація збирання й передавання первинної інформації
Первинна інформація збирається автоматизовано, тобто виписування первинного документа відбувається за допомогою технічного устаткування що доповнюється рівнобіжним формуванням машинного носія. У випадку автоматичного збору інформації вона автоматично реєструється.
Перелік джерел та носіїв інформації:
- продуктивність об’єктів, яка установлена на основі техніко-економічних розрахунків;
- оцінки доходів і витрат домогосподарств (одержані методом "малих територій" на підставі даних Держкомстату за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2005 році);
- результати вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську, проведеного у грудні 2006 року;
- дані про суми нарахувань комунальних підприємств за надані населенню послуги станом на лютий 2007 року.
Побудова системи класифікації та кодування
Класифікація і кодування – це дві невід'ємні частини одного процесу – перекладу різної економічної інформації з природної мови на формалізовану мову ЕОМ.
Класифікація – це поділ об'єктів на частині по їхній подобі чи відмінності згідно з прийнятими методами.
Кодування – це створення і присвоєння коду класифікаційному групуванню й об'єкту класифікації (чи присвоєння об'єкту визначеного коду).
Класифікатори техніко-економічної інформації можуть створюватися системним чи локальним способом. По системному способі інформація класифікується з урахуванням вимог різних рівнів керування (підприємство, міністерство, відомство й ін.), по локальному – у рамках одного підприємства, чи організації установи.
Класифікація та кодування об’єктів відбувається за допомогою абревіатур їх повної назви, а також нумерування. Кодування відбувається локальним способом.
Проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів
Всі форми документів розроблені відповідно до державних стандартів та узгоджені відповідно.
4.2 Організаційне забезпечення
Посібник користувача наведений у додатку Е і має такі підрозділи:
§ вступ;
§ системні вимоги
§ підготовка до роботи;
§ опис операцій;
§ аварійні ситуації.
4.3 Технічне забезпечення
Для створення інформаційної системи управління для вирішення задач економіко-математичного моделювання може використовуватися на автоматизованому робочому місці (АРМ) будь-якого працівника управління МКВП "Дніпроводоканалу". Установлена на АРМ комп’ютерна техніка має відповідати таким мінімальним вимогам:
- процесор AMD Athlon XP;
- системна плата;
- оперативна пам’ять не менше 32 Мбайт;
- жорсткий диск (об’їм не менше 6 Гбайт);
- накопичувач гнучких магнітних дисків;
- привід CD-ROM;
- клавіатура;
- маніпулятор "миша";
- монітор;
- принтер;
- модем.
4.4 Програмне забезпечення
Програмне забезпечення системи є