Клініко-морфологічна діагностика та розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби у СВК "Ружинський" Ружинського району Житомирської області
Стнка матки потовщена, блого кольору, в’яла, ус шари нфльтрован лейкозними клтинами [54].
Вс
форми лейкозу
характеризуються
збльшенням
в рзнй мр
лмфовузлв.
При лмфолейкоз
вони рвномрно
сильно збльшен
в об’м, досягаючи
нколи ваги
деклькох
клограмв,
не прирощен
до навколишнх
тканин, капсула
знматься
легко, на розрз
вони сро-блого
кольору, соковит
саловидн.
Лмфатичн
вузли при
лмфогрануломатоз,
лмфосарком
гстоцитарнй
сарком горбист,
капсула мцно
зрощена з
паренхмою,
на розрз
часто бувають
крововиливи
та некрози. У
органах черевно,
тазово порожнин,
на серозних
оболонках
вдмчають
вузлуват
пухлинн розрости,
як мають вигляд
конгломератв
сро-блого,
жовто-срого
кольору. Селезнка
при лмфодному
слабодиференцйованому
млодному
лейкозах збльшена.
При перших двох
формах вона
буро-червоного
кольору з чтко
вираженою
червоною та
блою пульпою
за рахунок
гперплаз
фолкулв [8,
31, 75].
На бльш пзншй стад хвороби межа мж блою та червоною пульпою стерта. При млодному лейкоз селезнка червоно-малинового кольору, фолкули погано помтн, а в окремих длянках взагал вдсутн, тканина пухко консистенц з крововиливами. При лмфоретикулосарком селезнка не збльшена. При всх формах лейкозу вдмчають вогнищев або дифузн розрости сро-блого або сро-червоного кольору у печнц, нирках, в середин серцевого м’язу, органах травлення, матц, скелетних м’язах, дафрагм тощо [8, 10, 12, 31].
1.6 Дагноз
Дагноз на лейкоз встановлюють на основ епзоологчних даних, клнчних ознак, патолого-анатомчних змн результатв лабораторних дослджень, як включають гематологчн, гстологчн та серологчн дослдження.
Для гематологчного дослдження кров вдбирають у тварин старше 2-рчного вку з яремно вени, у пробрки з антикоагулянтом. Не дозволяться брати кров вд тварин за 15 днв до розтелу 15 днв псля нього. Для серологчного дослдження кров беруть у тварин вком 2 мс. старше, також з яремно вени, але без антикоагулянту.
Для гстологчного дослдження направляють шматочки вражених органв (селезнки, лмфовузлв, грудно кстки, печнки, нирок, легень, серця, стнки сичуга, матки, скелетних м’язв правого вушка серцевого м’язу) надсилають у свжому вигляд в термостат з льодом або в 10% розчин формалну [16].
До лабораторних методв дагностики лейкозу належать так, що дозволяють виявити врус:
електронно-мкроскопчний метод, який дозволя виявити врусн частинки в короткострокових культурах лейкоцитв кров тварин, як нфкован ВЛ ВРХ, та в моношарових культурах клтин, спвкультивованих з нфкованими лмфоцитами. Методом електронно мкроскоп у хворих лейкозом тварин у лмфоцитах виявляють ядерн «кишен», що мають вигляд неправильного кола або петл [35];
бопроба проводиться на ввцях таким чином дозволя виявити врус у кров пддослдних тварин. Ввцям внутршньочеревно н’кують кров вд пддослдних тварин. За наявност у кров врусу в останнх розвиваться нфекця, яка супроводжуться утворенням врусспецифчних антитл [15, 35, 38, 40, 71].
¶з методв прижиттво дагностики лейкозу найбльшого поширення набули так як гематологчний та серологчний. Ц методи мають широке застосування тому, що вони прост мають виражену специфчнсть, яка зумовлю точнсть дагнозу [33, 56].
Гематологчний метод грунтуться на виявленн у периферичнй кров пдвищено клькост лейкоцитв, головним чином лмфодного ряду та слабо диференцйованих клтин (родопочаткових, пролмфоцитв, лмфобластв). Тварин, як запдозрюються в захворюванн лейкозом, пддають додатковим гематологчним дослдженням з нтервалом 2–3 мсяц до одержання двох пдряд яксно однакових результатв, за якими х визнають здоровими або хворими лейкозом.
Слд пам'ятати, що деяк гостр хрончн хвороби ВРХ (перикардити, ретикулти, гепатохолангти, цироз печнки, туберкульоз, бруцельоз тощо) можуть супроводжуватися лейкоцитозом. При цьому, на вдмну вд лейкозу, збльшення клькост лейкоцитв кров вдбуваться, головним чином, за рахунок нейтрофлв, еозинофлв або моноцитв. Ц змни кров мають тимчасовий характер, х диференцюють вд лейкозу повторними гематологчними дослдженнями [8, 16, 40].
Залежно
вд клькост
лейкоцитв,
виражених у
тис./мкл кров,
розрзняють
алейкемчний
(менше 4000), лейкопенчний
(4000–10000), сублейкемчний
(10001–40000), лейкемчний
(бльше 40000) прояв
лейкозу.
Серологчний метод грунтуться на постановц реакц мунодифуз (Р¶Д) у агаровому гел з метою дентифкац протилейкозних антитл сироватки кров тварин за допомогою вдомого стандартного антигену ВЛ ВРХ.
Тварини, сироватки яких дали позитивну Р¶Д, заражен врусом. За результатами дослджень, Р¶Д специфчною реакцю. Сироватки кров тварин, як не заражен ВЛ ВРХ, не дають специфчно реакц. У нфкованих тварин реакця «випада» за 15 днв до розтелення та 15 днв псля розтелення, тобто протягом 30 днв спостергаться, так звана «фаза мунологчно толерантност», яка зумовлена, фзологчним станом органзму корови [46].
РДП (реакця дифузно прециптац) – вдносно чутливий тест для виявлення глкопротеду ВЛ ВРХ. Дозволя виявити глкопроптед врусу у концентрац 0,4 мкг/мл [80].
Принцип осадково реакц на лейкоз (ОРЛ), або метод "Рост" поляга у виявленн в сироватц кров хворих на лейкоз тварин Ig G, який характерний для злояксного росту утворю малорозчинний осад в кислому середовищ при певнй рН = 0,72–0,75.
Розроблено ряд серологчних реакцй для дагностики ВЛ ВРХ –нфекц, а саме: Р¶Ф, РЗК, РДП у гел, РАЛ (реакця аглютинац латексу), РНГА, ELISA-метод, ПЛР [8, 16, 24, 32, 42].
Найбльш чутливими з перерахованих методв ELISA, РДП ПЛР. Але, завдячуючи свой простот постановки, специфчност, ефективност, бльш широке застосування знайшла РДП (Р¶Д) з глкопротетним антигеном, ось чому останнх 10 рокв вона використовуться всюди для дагностики лейкозу велико рогато худоби [8, 16, 40, 74].
РНГА
– чутливий
метод для виявлення
антитл у сироватц
кров молоц,
який рекомендований
як тест при
експертиз
та сантарнй
оцнц молока
[74].
Розроблено алерген для ранньо дагностики лейкозу у тварин. Мсце введення – пдхвостова складка. Реакця проявляться через 20–24 години псля введення алергену у форм шкряно гперем, даметром не менше 0,5 см. яскраво виражено папули або некрозу на мсц введення [41, 74].
За даними Тирсна Р.В. з спвавт. [35] щеплення тварин проти гострого нфекцйного захворювання вплива на перебг нфекцйного процесу у Р¶Д позитивних корв, у них зменшуться титр антитл до врусу лейкозу. При цьому активне щеплення няк не позначаться на перебгу нфекцйного процесу у тварин з гематологчними змнами.
1.7 Диференцальна дагностика
При
гемобластозах
велико рогато
худоби можна
спостергати
генералзоване
враження лмфатичних
вузлв багатьох
частин тла
тварин та зольоване
враження окремих
або деклькох
лмфатичних
вузлв грудно
або черевно
порожнини з
розвитком
некрозв. Тому
при диференцйнй
дагностиц
необхдно брати
до уваги можливу
наявнсть у
тварин актиномкозу
(враження лмфовузлв
голови длянки
грудей), туберкульозу
(враження
пдщелепових,
заглоткових,
шийних, передлопаткових,
надвименних
та нших лмфовузлв,
регонарних
рзним органам),
а також паратуберкульозу
(збльшення
брижових та
лоцекальних
лмфовузлв
з наявними у
них блуватих
або срувато-жовтих
длянок)
бруцельозу,
при якому, окрм
лмфаденту,
можуть виявлятись
некротичний
гепатит мастит
[40].
Для уточнення дагнозу виключення перерахованих вище захворювань велико рогато худоби в доповнення до патологчного розтину необхдно проводити гстологчне дослдження печнки, нирок, рзних длянок кишечнику, селезнки, легень, серця, скелетних м'язв та нших органв, беручи до уваги, що найбльш характерн змни виявляють у лмфатичних вузлах .
Серед нших захворювань, як супроводжуються лейкемчними реакцями у велико рогато худоби вимагають у зв'язку з цим проведення диференцйно дагностики вд гемобластозв, слд назвати гепатити, каплярну екстазю, цирози, амлодне переродження та нш захворювання печнки, мастити, нефрити, хрончний сепсис, мокардити, пневмоню, лмфаденти, лмфаденопат, як проявляються патологоанатомчно подбно до гемобластозв [8, 38, 40, 48].
![]()
1.8 Протиепзоотичн заходи
Основними заходами ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу :
свочасна дагностика хвороби;
чтке знання епзоотично ситуац в кожному стад;
негайне виведення з стад (ферм) врусом лейкозу тварин та х золяця з наступним забом;
проведення чткого облку, нумерац та дентифкац тварин;
дотримання ветеринарно-сантарних правил на фермах;
дотримання асептики антисептики при масових обробках тварин (нумераця, взяття кров, вакцинаця, алергчн дослдження, лкування тощо);
проведення ретельно дезнфекц тваринницьких примщень та обладнання псля кожного дослдження тварин золяц врусоносв.
Передбачено проведення таких профлактичних заходв:
постйно забезпечувати завезення до благополучних господарств тварин з вльних вд лейкозу велико рогато худоби ферм, стад;
органзувати в господарствах: 1) родильн вддлення з боксами для розтелення корв, профлакторями для новонароджених телят; 2) спецалзован ферми для зольованого вирощування ремонтного племнного молодняку; 3) належний облк та чтку нумерацю тварин; 4) пастеризацю молока молочних продуктв, як використовуються для харчових цлей, випоювання молодняку або годвл тварин. У раз виявлення тварин з позитивною Р¶Д забезпечити негайну х золяцю, проведення гематологчних дослджень та забй худоби з змнами, характерними для лейкозу [17, 23, 63, 61].
Не допускати до використання:
серопозитивних тварин як донорв продуцентв гпермунпо сироватки та кров, сироватки реконвалесцентв, ендокринних залоз, органв тканин тощо;
сперму Р¶Д-позитивних бугав-плдникв;
корв
та телиць з
гематологчними
або клнчними
ознаками лейкозу;
молоко вд корв з гематологчними (клнчними) ознаками лейкозу для харчових цлей та випоювання молодняку;
молоко, м’ясо м’ясопродукти нфкованих ВЛ ВРХ тварин для дитячого харчування;
забезпечити
карантинування
завезено у
господарства
худоби. У раз
виявлення
Р¶Д-позитивних
тварин всю
групу повернути
постачальнику
або псля
попереднього
погодження
з ним вдправити
на забй.
Взяти пд контроль завезення сперми з нших кран, областей, районв, господарств. Допускати завезення тварин сперми тльки з благополучних щодо лейкозно нфекц господарств. Забезпечити контроль за дотриманням правил асептики пд час проведення ветеринарних зоотехнчних манпуляцй з тваринами: нумераця та мчення тварин, отримання кров, хрургчн та акушерськ втручання. Використовувати з цю метою лише знезаражен голки, шприци, нструменти. Забезпечити серологчний (Р¶Д) контроль на лейкоз тварин, як вивозяться з господарств для племнних та користувальних цлей. Вивезення худоби для цих цлей дозволяться лише з благополучних господарств ферм за умови, що за 30 днв до вивезення цих тварин х дослджували серологчним методом вони були вльн вд антитл до врусу лейкозу [2, 22, 27, 51, 64].
Для припинення подальшого поширення нфекц та оздоровлення неблагополучних господарств ¶нститут експериментально клнчно ветеринарно медицини, Державний комтет ветеринарно медицини, Центральна державна лабораторя ветеринарно медицини виступили з пропозицю створити науково-виробничу систему (НВС) "Орон" для забезпечення благополуччя тваринництва Украни щодо лейкозу велико рогато худоби [6, 19, 28, 44, 53].
Молоко вд серопозитивних тварин, яких утримують зольовано вд серонегативного стада, пастеризують у господарств при температур не нижче +80 °С, псля чого його можна використовувати для згодовування телятам або здавати на молокозавод. Молоко вд корв серонегативного стада можна реалзовувати переробним пдпримствам без попередньо пастеризац.
Молоко вд серопозитивних тварин, яких утримують зольовано вд серонегативного стада, може пддаватися сепарац в господарств. При цьому на молокопереробне пдпримство вивозять тльки пастеризован вершки, вдвйки кип’ятять згодовують тваринам.
Молоко вд корв з клнко-гематологчними ознаками лейкозу забороняться використовувати з харчовою метою та згодовувати тваринам. Таке молоко знешкоджують додаванням до нього 5% формальдегду або ншо дезнфекцйно речовини.
У неблагополучних щодо лейкозу господарствах телят до 7-денного вку випоюють материнським молозивом (молоком), а надал – пастеризованим молоком оздоровленого стада або серонегативних корв неблагополучного стада [3, 26, 29, 55].
Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими псля вивезення усх хворих тварин та отримання двох поспль негативних результатв (з нтервалом 30–45 днв) серологчного дослдження худоби старше 6-ти мс. вку.
![]()
![]()
В
перший рк
псля оздоровлення
серологчн
дослдження
бажано проводити
один раз у квартал,
надал один
раз у 6 мсяцв.
Через два роки
псля оздоровлення
серологчн
дослдження
можна проводити
один раз на
рк.
РОЗД¶Л 2. МЕТА ¶ ЗАВДАННЯ ДОСЛ¶ДЖЕНЬ
Мета роботи – проаналзувати клнко-морфологчн змни та поширення лейкозу велико рогато худоби в СВК «Ружинський» Житомирсько област.
Для досягнення мети були поставленн наступн завдання:
Вивчити спецальну лтературу, щодо теми – "Лейкоз велико рогато худоби".
Вивчити облков сльськогосподарськ дан по лейкозах велико рогато худоби у СВК «Ружинський».
Проаналзувати клнко-морфологчн змни у корв, хворих на лейкоз.
Вивчити причини виникнення та поширення хвороби на пдпримств.
Вивчити економчн збитки, як були спричинен хворобою.
Розробити пропозиц з профлактиц щодо лейкозу велико рогато худоби на пдпримств.
РОЗД¶Л 3. МАТЕР¶АЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛ¶ДЖЕНЬ
Матералом для дослдженням результати серологчного дослдження кров, клнчного огляду та патоморфологчне дослдження матералу велико рогато худоби, вдбраного псля забою Р¶Д-позитивних корв.
Серологчн дослдження кров проводили у Житомирськй обласнй державнй лаборатор ветеринарно медицини та в нститут епзоотолог УААН м. Рвне. Кров дослджували на лейкоз по Р¶Д та ¶ФА. Результати одержували продовж 3-4 дб.
Р¶Д-позитивних на лейкоз корв вдправляли на забй у Бердичвський м’ясокомбнат, де проводили ветеринарно-сантарний огляд туш. Патолого-анатомчно змнен органи дослджували за схемою:
Зовншнй огляд:
Колр.
Консистенця.
Розмр.
На розрз:
Колр.
Вологсть.
Малюнок.
Псля огляду, вд першо парт забйних тварин (у 10 голв) був вдбраний патологчний матерал (лмфатичн вузли, селезнка, печнка, серце, леген) для гстологчного дослдження у Житомирськй обласнй державнй лаборатор ветеринарно медицини. Вдбирали шматочки уражених органв розмром 2х1,5см, як фксували у 10%-ному розчин нейтрального формалну.
У лаборатор патматерал заключали у парафн. За допомогою санного мкротома одержували серйн зрзи, як у подальшому фарбували гематоксилном еозином.
Для цього зрзи помщали у розчин гематоксилну на 2 хв. Переносили у воду, вдмивали доки вода не перестане забарвлюватися. Для освтлення помщали у солянокислий спирт на 10–15 с, дал знову промивали у чистй вод. Дофарбовували еозином 0,5–1,5 хв. знову помщали у воду. Вдбирали залишки води фльтрувальним папером, зневоднювали у батарею висхдно концентрац спиртв, сумшей спирту, ефру та ксилолу. Пофарбований зрз фксували за допомогою канадського бальзаму та покривного скельця.
Читку проводили пд свтловим мкроскопом, а фотограф одержували за допомогою перехдного тубуса з фотоапаратом ФЕД-34.
Пд час серологчних дослджень проводили епзоотологчний монторинг Р¶Д-позитивних корв згдно протиепзоотичного плану, який був затверджений пдпримством.
РОЗД¶Л 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ЕКОНОМ¶ЧНОГО СТАНУ П¶ДПРИґМСТВА
СВК (сльськогосподарський виробничий кооператив) «Ружинський» знаходиться в смт. Ружин Житомирсько област. Господарство розташоване в зон лсостепу, на пвденному сход област. Рослинний свт цього регону характеризуться великою рзномантнстю флористичних комплексв джерелом цнних рослинно-сировинних ресурсв: лкарських, харчових, технчних, втамнних тощо. Щодо Aрунтв, то в район переважають родюч чорноземи ср лесов Aрунти, як в цлому придатн для вирощування сльськогосподарських культур. Через смт. Ружин проходить траса Кив–Внниця. Також протка рчка Роставиця, що потм впада в р. Рось.
Розташування району у помрному пояс пвнчно пвкул визнача клмат як помрно-континентальний, з теплим вологим лтом та м’якою, хмарною зимою. Зими чергуються як тепл й холодн, з рзницею у середнй температур 5–7°С. Лто, як правило, тепле й вологе: в середньому 40–45% рчно суми опадв припада саме на лтн мсяц. Середня температура повтря найхолодншого мсяця – счня – мнус 3,3°С; найтеплшого – липня – плюс 18,9°С, а середньорчна температура повтря становить плюс 7,5°С.
Так погодно-клматичн умови сприяють вирощуванню сльськогосподарських культур. ·х вегетацйний перод починаться з ¶¶ декади квтня продовжуться до ¶¶¶ декади жовтня трива в межах 190 днв. Разом з тим, слд зазначити, що погодн умови нод можуть негативно впливають на формування врожаю та призводять до загибел посвв на значних площах.
СВК
«Ружинський»
спецалзуться
на виробництв
зерна, цукрових
бурякв в
рослинництв,
молока та м’яса
– в тваринництв.
Сьогодн кооператив
ма 3863 га земл,
з них 3582 га
сльськогосподарських
угдь, в тому
числ 2973 га рлл.
Таблиця 4.1. – Структура земельних угдь у СВК «Ружинський».
|
Вид земельних длянок |
Площа, га |
| Загальна кльксть земл: | 3863 |
| в т. ч. с.-г. угдь: | 3582 |
| в т. ч. рлл | 2973 |
Це господарство високо культури землеробства. Впровадження високоефективних ресурсозбергаючих технологй в рослинництв дозволили пдвищити врожайнсть всх сльськогосподарських культур. За останн роки зернових культур збирають 43–45 ц/га, кормового буряка 400–450 ц, цукрового буряка 350 ц. На сортонасннвих длянках пшениц одержано по 45–50 ц, ячменю – по 53–60 ц, жита – 32–40 ц, гороху – 40 ц, гречки – 30–35 ц. Стабльно виробляться з кожного гектара сльськогосподарських угдь по 45–50 ц кормових культур.
З 1963 року функцону племнна ферма велико рогато худоби, з 1969 року – племнна ферма свиней велико бло породи, де вирощують реалзують господарствам району област 80–120 голв племнного молодняку.
Нин основним напрямком дяльност в тваринництв молочне скотарство з розвиненим свинарством. Незважаючи на те, що в порвнянн з 1990 роком в господарств скоротилися сльськогосподарськ угддя на 14 %, чисельнсть поголв’я в умовних головах зросла на 7 %. Чисельнсть корв зросла вдвч становить 560 голв, свиней – майже в чотири рази становить 2400 голв (табл.. 4.2). По насиченост поголв’я велико рогато худоби на 100 га сльськогосподарських угдь СВК займа перше мсце в район, свиней – друге.
Протягом останнх восьми рокв збергаться стабльна молочна продуктивнсть. В минулому роц надй молока вд корови становив 2821кг, в якому вмст жиру в молоц склада 3,74 %. За см мсяцв поточного року надй вд корови у порвнянн з минулим роком зрс на 133 кг. Це результат коптко спрямовано роботи по вирощуванню ремонтного молодняку, а також належного роздою корв-первсток.
Таблиця
4.2. – Кльксний
склад поголв’я
тварин за останн
роки у СВК
«Ружинський».
|
Вид тварин |
2007 рк, гол. |
2008 рк, гол |
Рзниця, гол |
| Свин: | 2320 | 2400 | + 80 |
| свиноматки | 240 | 249 | + 9 |
| на вдгодвл | 649 | 708 | + 59 |
| поросята | 1431 | 1443 | + 12 |
| ВРХ: | 2015 | 1160 | – 855 |
| корови | 967 | 560 | – 407 |
| телиц | 242 | 136 | – 106 |
| телята | 806 | 464 | – 342 |
В господарств щорчно на 100 корв вводиться 25–28 корв-первсток, паруться 34–37 телиць, а вихд телят доведено майже до максимального рвня склада 98 бльше голв телят на 100 корв. Середньодобовий надй молока вд корв на 22 вересня 2008 року становить 13л.
Впровадження передових та сучасних методв ведення тваринництва дозволя щорчно одержувати вд основно свиноматки по 19–33 поросяти, мати середньодобов прирости свиней не менше 360–380 грамв. Середня маса одного поросяти при вдлучц становить 15–17 кг.
Пдпримство
ма дв дльниц,
одна з яких
розташована
безпосередньо
в Ружин (рис.
4.1), а нша – в с.
Зарччя Ружинського
району на вдстан
4 км. В дльниц
Ж 1 утримуються
телята, телиц,
нетел, бички
на вдгодвл
свин. Продукця
вд цих тварин
використовуться
не лише в межах
району, а й в
межах област.
В дльниц Ж
2 знаходяться
дйн корови
в клькост
560 голв. Молоко
вд цих корв
реалзуться
в м. Кив, де
виробляються
продукти дитячого
харчування
(рис. 4.2).

Рисунок
4.1 – Дльниця
Ж 1 у СВК «Ружинський»
Рисунок 4.2 – Корвник у дльниц Ж 2 СВК «Ружинський»
Велика рогата худоба утримуться в типових 4-рядних цегляних примщеннях, на прив’яз. У корвниках пдлога дерев’яна, прибирання гною механзоване. Освтлення комбноване, вентиляця приточно-витяжна задовльна. Водопй з автополок, роздача корму вручну за допомогою трактора (рис. 4.3).
Рисунок
4.3 – Утримання
дйних корв
у дльниц Ж
2 СВК «Ружинський»
Вологсть повтря не вдповда встановленим нормам. Причинами в змнах мкроклмату поганий теплозахист примщень у холодну пору року, недостатня вентиляця та погана каналзаця. Це, в свою чергу, пдвищу вологсть повтря, вологсть стн та стел, що призводить до посилено тепловддач у тварин та розвитку простудних захворювань.
На ферм при замн технологчно групи проводиться дезнфекця, дезнсекця дератизаця, але вона не завжди вдповда нормам
Тваринництво в СВК «Ружинський» обслуговують 1 головний 2 дльничних лкаря ветеринарно медицини, 1 технк штучного осменння. Проведення планових, технологчних та вимушених дезнфекцй забезпечуться силами служби ветеринарно медицини господарства.
РОЗД¶Л 5. КЛ¶Н¶КО-МОРФОЛОГ¶ЧНА Д¶АГНОСТИКА ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКО· РОГАТО· ХУДОБИ У СВК «РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКО· ОБЛАСТ¶
5.1 Клнчне дослдження
У СВК «Ружинський» згдно протиепзоотичного плану 12 счня 2007 року була вдбрана кров вд велико рогато худоби у клькост 61 голова направлена у Житомирську обласну державну лабораторю ветеринарно медицини для дослдження на лейкоз по Р¶Д. Внаслдок дослджень сироваток кров з 61 проби 57 прореагували позитивно по Р¶Д (додаток 1). Щоб пдтвердити дагноз на лейкоз, кервництво господарства направило з 23 счня по 5 лютого 2007 року 1877 проб кров (для переврки всього поголв’я) в ¶нститут епзоотолог УААН м. Рвне, де виявили 580 реагуючих проб по Р¶Д та 651 – по ¶ФА (додаток 2).
Згдно висновкв комс Ружинсько районно державно адмнстрац Житомирсько област на молочно-товарну ферму Ружинського вддлку СВК «Ружинський» були накладен карантинн обмеження по лейкозу велико рогато худоби. З 2 лютого 2007 року СВК «Ружинський» офцйно вважаться неблагополучним щодо лейкозу велико рогато худоби (додаток 27). Крм цього, були затвердженн заходи по оздоровленню вд лейкозу поголв’я велико рогато худоби у господарств на 2008 рк (додаток 33).
В подальшому проби кров, з метою виявлення Р¶Д-позитивних тварин на пдпримств, направляли на дослдження в ¶нститут епзоотолог УААН м. Рвне (додатки 2 – 26). Результати дослджень кров наведен у таблиц 5.1.1.
Р¶Д-позитивних корв перевели у корвники дльниц Ж 1, де вони утримувались до часу здач на забй на Бердичвський м’ясокомбнат (рис. 5.1.1).
Таблиця 5.1.1 – Серологчне дослдження на лейкоз проб кров велико рогато худоби в Р¶Д.
|
Дата проведення дослдження |
Загальна кльксть дослдних тварин |
Кльксть Р¶Д-позитивних тварин, гол |
Кльксть Р¶Д-позитивних тварин, % |
| 12.01.2007 | 61 | 57 | 93,4 |
| 23–29.01.2007 | 1877 | 580 | 30,9 |
| 12.03.2007 | 1247 | 113 | 9,1 |
| 19.04.2007 | 1157 | 63 | 5,4 |
| 14.05.2007 | 905 | 20 | 2,2 |
| 04.06.2007 | 620 | 15 | 2,4 |
| 28.06.2007 | 720 | 12 | 1,7 |
| 10.07.2007 | 743 | 4 | 0,5 |
| 01.08.2007 | 556 | 3 | 0,5 |
| 13.09.2007 | 706 | 4 | 0,6 |
| 06.11.2007 | 1217 | 4 | 0,3 |
| 24.12.2007 | 1214 | 0 | 0 |
| 19.06.2008 | 1119 | 0 | 0 |
| 27.11.2008 | 1163 | 0 | 0 |

Рисунок 5.1.1 – Утримання дйних корв у дльниц Ж 1 СВК «Ружинський»
Серед Р¶Д-позитивних корв у 10-х з них спостергали неспецифчн клнчн ознаки, як характерн для лейкозу, а саме: пригнчення загального стану, погршення апетиту, слабксть, зменшення надов молока до 8 л за добу (при середньодобовому надо до 13 л на тварину) та тимпаня, яку лкували за допомогою тимпанола. У трьох з них спостергали не тльки пригнчення загального стану, але незначне збльшення селезнки та пдщелепних (до 6 см в даметр), передлопаткових (довжиною до 15 см, даметром 3 см) та надвим’яних (до 3 см в даметр) лмфатичних вузлв. Лмфатичн вузли були не гаряч, рухом, гладеньк, не болюч, щльно консистенц. Цих тварин впродовж двох тижнв здали на забй, де була проведена ветеринарно-сантарна оцнка продуктв забою (рис. 5.1.2). У подальшому в Р¶Д-позитивних корв клнчних ознак не виявляли.