Клініко-морфологічна діагностика та розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби у СВК "Ружинський" Ружинського району Житомирської області
Рисунок 5.1.2 – Ветеринарно-сантарна експертиза туш ВРХ на Бердичвському м’ясокомбнат
Динамка розвитку лейкозу ВРХ серед сприйнятливого поголв’я наведен у даграм (рис. 5.1.3), з яко видно, що суворе дотримання дючо нструкц з лейкозу свочасне виконання заходв щодо оздоровлення поголв’я кервництво пдпримства разом з лкарями ветеринарно медицини змогли у продовж року виявити усх Р¶Д-позитивних тварин, свочасно х золювати тим самим запобгти розповсюдженню хвороби.

Рисунок 5.1.3 – Динамка розвитку захворювання у господарств.
Як видно з даграми, кльксть Р¶Д-позитивних корв з счня по грудень 2007 року стрмко зменшилась, а серологчн дослдження кров корв серед сприйнятливого поголв’я у 2008 роц взагал не виявили позитивних на лейкоз тварин. Що було пдтверджено не тльки по Р¶Д, але за постановкою ¶ФА. Треба вдмтити, що остання реакця бльш нформативна, нж Р¶Д (рис. 5.1.2), але з нестачею коштв проводилось лише у перод постановки дагнозу та для пдтвердження негативних результатв псля оздоровлення стада. Станом на 27 листопада 2008 року серед сприйнятливого поголв’я корв трич не було виявлено Р¶Д-позитивних на лейкоз корв, то згдно ршення державно надзвичайно протиепзоотично комс з молочно-товарно ферми СВК «Ружинський» були знят карантинн обмеження з 5 грудня 2008 року (додатки 28 – 32).
5.2 Патоморфологчн дослдження
Псля вимушеного забою на Бердичвському м’ясокомбнат 10-ти Р¶Д-позитивних тварин з клнчними ознаками лейкозу, при проведен ветеринарно-сантарно експертизи у двох тушах були виявлен патолого-анатомчн змни у внутршнх органах, як характерн для лейкозу.
При огляд поверхневих лмфатичних вузлв виявили, що пдщелепн, передлопатков та надвим’ян лмфовузли збльшен в об’м, капсула х напружена. На розрз пульпа випира, паренхма сро-блого кольору, дрябло консистенц, поверхня розрзу волога, салоподбна.
У серц перикард був срим, гладеньким, тьмяним, помрно вологим, прозорим. Серце було збльшене за рахунок потовщення всх його стнок, не однотонно забарвлене у червоний плямисто сро-блий колр, в длянц передсердь виявили опухо-подбн розрости, саловидн на розрз. Епкард гладенький, блискучий, прозорий, срого кольору. На розрз мокард бло-срого, червоного та сро-червоного кольорв, сухий, пронизаний бло-срими саловидними вогнищами, прожилками, малюнок зтертий, дряблий. Ендокард гладенький, блискучий, срий, помрно вологий (рис. 5.2.1).
Леген не спавш, з поверхн на розрз неоднотоно забарвленн в срий, сро-червоний та червоний кольори, волог, тстоподбно консистенц, малюнок зтертий. При натисканн з судин видляться незначна кльксть темно-червоно кров, а з бронхв – пниста сро-червона рдина. А у одн з туш на поверхн легень виявили розрости срого кольору, саловидн на розрз (рис. 5.2.2).
Селезнка значно збльшена, капсула сильно напружена, ущльнена, кнц заокруглен. На розрз пульпа крупнозерниста, рихла, малинового кольору з збльшеними блими фолкулами, волога (рис. 5.2.3).

Рисунок 5.2.1 – Саловидн розрости лмфодно тканини в серц корови

Рисунок 5.2.2 – Лмфодн розрости у легенях корови

Рисунок 5.2.3 – Лмфодний лейкоз селезнки

Рисунок 5.2.4 – Напруження капсули селезнки при лмфодному лейкоз
Печнка збльшена в об’м, дрябла, темно-червоного кольору. На розрз значно зволожена, з судин стка темно-червона кров, неоднотоно забарвлена у темно-червоний коричневий кольори, малюнок дещо зтертий (рис. 5.2.5).

Рисунок 5.2.5 – Гостра застйна гперемя печнки
Нирки збльшен в об’м, дрябл, колр не однотонний вд коричневого до срого. Капсула знматься легко. На розрз кркова речовина такого ж кольору як з зовн, а мозкова темно-червоного кольору. Межа мж крковою та мозковою зонами слабо виражена. Малюнок згладжений.
Мезентеральн лмфатичн вузли незначно збльшен, сро-блого кольору, дрябл. На розрз сухуват, колр такий як з поверхн, малюнок зтертий.
Ще у одн туш, крм перерахованих вище змн, виявили, що передлопатков лмфатичн вузли забарвлен у темно-вишневий колр з саловидними розростами на поверхн (рис. 5.2.6).

Рисунок 5.2.6 – Лмфодний лейкоз передлопаткового лмфовузла
При огляд серця виявили, що пухлиноподбн утворення локалзован не лише у передсердях, але у шлуночках (рис. 5.2.7).

Рисунок 5.2.7 – Саловидн розрости в стнц шлуночка серця корови
У матц також спостергалися вогнищев розростання сро-блого кольору
Р¶Д-позитивн тварини, у яких не проявлялися клнчн ознаки лейкозу, утримувалися в окремих примщеннях зольовано вд Р¶Д-негативного поголв’я на дльниц Ж 1. Згдно дючо нструкц таких тварин можна утримувати експлуатувати не довше двох рокв. Телят, як народилися вд нфкованих врусом лейкозу матерв, дослджують по Р¶Д, починаючи з 3-мсячного вку. Т, як давали позитивну реакцю, вибраковували на вдгодвлю.
При першому забо був вдбраний патматерал (лмфатичн вузли, шматочки селезнки, серця, печнки, легень) та направлений у Житомирську обласну лабораторю ветеринарно медицини для гстологчного дослдження.
При гстологчному дослдженн лмфатичних вузлв вдмчали порушення структури органу, вторинн вузлики вдсутн, синуси непомтн. По мр розвитку лейкозного процесу нормальна тканина замщаться лейкозними клтинами рзно будови.
Пд час дослдження гстопрепарату з селезнки спостергали рзке збльшення фолкулв, як поступово зливаються з навколишньою лейкозною тканиною. Червона пульпа заповнена лмфодними клтинами (рис. 5.2.9).

Рисунок 5.2.9 – Лмфодний лейкоз селезнки (40х7, гематоксилн-еозин)
Мокард в значнй мр замщаться лейкозною тканиною, лише деяк м’язов волокна збергаються серед суцльних скупчень лмфодних клтин, що спостергаться при сильному уражен мокарда (рис.5.2.10).
У печнц лмфодн клтини нфльтрують мжчасточкову тканину розмщуються у вигляд тяжв (рис. 5.2.11). При сильному ураженн лмфодн клтини об’днуються у суцльн скупчення, замюючи функцональну тканину, в цьому випадку – гепатоцити (рис. 5.2.12).

Рисунок 5.2.10 – Лмфодний лейкоз мокарда (8х7, гематоксилн-еозин).

Рисунок 5.2.11 – Лмфодний лейкоз печнки (8х7, гематоксилн-еозин)
Рисунок
5.2.12.
– Лмфодний
лейкоз печнки
(40х7, гематоксилн,
еозин)
У легенях мкроскопчно спостергали гостру застйну гперемю, тканинну рдину в альвеолах (рис. 5.2.13).
Рисунок
5.2.13
– Гостра застйна
гперемя та
набряк легенв
(8х7, гематоксилн-еозин)
Таким чином, на пдпримств був поставлений дагноз «Лмфодний лейкоз велико рогато худоби». Свочасне належне проведення протиепзоотичних заходв дозволило швидко оздоровити поголв’я корв вд лейкозу. Використання ¶ФА дозволя бльш ефективно виявляти хворих на лейкоз тварин. Патолого-анатомчн дослдження пдтвердили поставлений дагноз.
РОЗД¶Л 6. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ Д¶АГНОСТИКИ ЩОДО ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКО· РОГАТО· ХУДОБИ У СВК «РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКО· ОБЛАСТ¶
За 2007 рк в СВК “Ружинський” було дослджено серологчно (Р¶Д) 1877 голв велико рогато худоби. ¶з них серологчно позитивних виявлено 580 голв велико рогато худоби. У данй робот визначен збитки спричинен хворобою господарству за 2007 рк.
Розрахунок збиткв вд зниження якост продукц:
З1 = (Цз – Цх)´Мп, де:
Цз – Цх цни реалзац 1 кг продукц (молока) одержано вдповдно вд здорових хворих на лейкоз корв, грн.;
Мп – кльксть реалзовано продукц понижено якост, кг.
З1 = (1,40 – 0,70) ´ 1334000 = 933800 грн.
Розрахунок збиткв вд зниження продуктивносттварин:
З2= Мз (Пз – Пх) х Ц х Т, де:
Мз – кльксть захворлих тварин, гол.;
Пз – Пх – середньодобова кльксть продукц, одержана вд здорово та хворо тварини, л;
Ц – закупвельна цна 1 кг продукц, грн.;
Т – середня тривалсть нагляду за змною продуктивност тварин, днв.
З2=580 х (10,9 – 10,1) х 0,70 х 300 = 97440 грн.
Загальну суму збиткв обчислювали за формулою:
å З = З1 + З2
å З = 933800 + 97440 = 1031240 грн.
Питома величина економчного збитку:
Пз= å З : Мз, де:
å З – загальна сума збитку, грн.;
Мз – кльксть захворлих тварин, гол.
Пз= 1031240 : 580 = 1778 грн.
Визначення витрат на ветеринарн заходи:
1200 грн. – мсячна заробтна плата лкаря ветеринарно медицини;
49 грн. – добова заробтна плата лкаря ветеринарно медицини; ( 21 днв х 49 = 1020 грн.);
вартсть роботи лкаря (1200 : 21 : 7 : 60 = 0,14 грн./хв.);
оплата прац 2 фксаторв (15 х 2 х 18= 540 грн.);
вартсть роботи фксаторв (540 : 21 : 7 : 60 = 0,06 грн./хв.);
45 грн. – вартсть витрачено вати; 25 грн. – вартсть витраченого спирту; 9549 грн. – витрати на дезнфекцю;
1,0 грн. – вартсть 1 серологчного дослдження (1,0 х 1877 = 1877 грн.);
тривалсть часу взяття 1 проби кров – 5 хв.;
витрати на взяття 1 проби кров лкаря вет. медицини (0,14 х 5 х 1887 = 1313,9 грн.);
витрати на взяття 1 проби кров робтникв (0,06 х 5 х 1887 = 563,1 грн.);
Загальна сума витрат на ветеринарн заходи:
å З = 1155 + 45 + 25 +9549 + 1877 + 540 = 15068 грн.
Питома величина витрат на ветеринарн заходи, грн.:
Пв= Вз : Мз, де:
Вз – загальна сума витрат на ветеринарн заходи, грн.;
Мз – кльксть захворлих тварин, гол.;
Пв = 15068 : 580 = 29 грн.
Запобжний економчний збиток в результат профлактики та лквдац хвороби у господарств визначали за формулою:
Зз = Мо х Кз х Пз – å З, де:
Мо – загальне поголв’я сприйнятливих тварин, гол;
Кз – коефцнт потенцйно захворюваност тварин у неблагополучному господарств (0,14);
Пз – питома величина економчного збитку, з розрахунку на 1 захворлу тварину, грн.;
å З – фактичн економчн збитки заподян господарству, грн.
Зз = 1877 х 0,14 х 1778 – 15068 = 452155 грн.
Визначення економчного ефекту:
Еф = Зз – Вз, де:
Зз – запобжн економчн збитки, внаслдок проведення ветеринарних заходв, грн.;
Вз – витрати на ветеринарн заходи, грн.
Еф = 452155 – 15068 = 437087 грн.
Економчна ефективнсть на 1 грн. витрат:
Е грн. = Еф : Вз, де:
Еф – економчний ефект, грн.;
Вз – витрати на ветеринарн заходи, грн.
Е грн. = 437087 : 15068 = 29 грн.
Вс економчн розрахунки виносимо у таблицю.
Таблиця 6.1 – Економчн показники ветеринарних витрат на проведення дагностики щодо лейкозу велико рогато худоби у СВК «Ружинський»
|
Показники |
Кльксть грн. |
| Загальна сума економчних збиткв | 1031240 |
| Питома величина економчних збиткв на 1 нфковану тварину | 1778 |
| Сума витрат на ветеринарн заходи | 15068 |
| Питома величина витрат на ветеринарн заходи | 26 |
| Запобжн економчн збитки | 452155 |
| Економчний ефект вд проведених заходв | 437087 |
| Економчний ефект на 1 грн. витрат | 29 |
Отже, впровадження оздоровчих протилейкозних заходв у даному господарств да значний економчний ефект, оскльки економчна ефективнсть витрат на ветеринарн заходи становить 437087 грн.
РОЗД¶Л 7. ОХОРОНА ПРАЦ¶
Роботу по охорон прац в сльськогосподарських пдпримствах органзовують згдно Закону Украни “Про охорону прац”.
Вдповдальнсть за охорону прац в СВК “Ружинський” Ружинського району Житомирсько област накладено на директора господарства, по галузях – на головних спецалств, а по виробничим дльницям – на х завдуючих. Мж адмнстрацю господарства профсплковою органзацю щорчно складаться колективний договр. Як додаток до колективного договору розробляються заходи з охорони прац, безпеки прац виробничо сантар.
Колективний договр складаться з 3 роздлв. Основн заходи в них наступн:
Заходи по попередженню нещасних випадкв:
– встановити автоматичний пускач на електропдймач в слюсарнй майстерн;
– встановити блискавко захист на 2-х тваринницьких примщеннях
Заходи по попередженню захворюваност на виробництв:
– придбати 30 мед. аптечок для працвникв усх виробничих дльниць;
– обладнати душову на санпропускнику;
– встановити приливно-витяжну вентиляцю на телятнику.
Заходи по загальному покращенню умов прац:
– обладнати на всх вддленнях куточки з безпеки прац.
Перодично на засданнях профсплкового комтету заслуховують звт про виконання заходв цього договору, вдповдальними за його виконання.
Навчання працвникв по охорон прац проводиться згдно “Типового положення про навчання, нструктаж переврку знань працвникв з питань охорони прац”.
Посадов особи та спецалсти усх пдпримств, органзацй вдповдно до “Перелк посад посадових осб, як зобов’язан проходити попередню перодичну переврку знань з охорони прац” перодично раз на 3 роки та перед початком виконання посадових обов’язкв, зобов’язан проходити навчання та переврку знань нормативних актв з охорони прац, що стосуються хньо виробничо дяльност. Переврка знань ц категор посадових осб спецалств проводиться комсю, склад яко затверджуться наказом кервника вищо господарсько органзац. Очолю комсю заступник кервника цього органу, у службов обов’язки якого входить управлння охороною прац. До складу комс входять представники органу державного нагляду за охороною прац, профсплок, та викладач навчального закладу, де проводилося навчання.
Посадов особи (бригадири, завдуюч, майстри) та спецалсти (агрономи, зоотехнки) проходять навчання переврку знань безпосередньо на пдпримств.
На пдпримств органзацю навчання здйсню служба охорони прац та працвники вддлу кадрв. Програму навчання розробля служба охорони прац за погодженням з мсцевою нспекцю по нагляду за охороною прац. Наказ про проведення навчання на пдпримств вида кервник пдпримства. Обсяг занять не менше 20 годин. Для переврки знань працвникв на пдпримств сну постйно дюча комся, яку створю кервник пдпримства. Очолю комсю кервник пдпримства чи його заступник або спецалст з охорони прац пдпримства. Переврка знань здйснються шляхом усного опитування у вигляд спиту. Переврка знань оформляться протоколом, видаються посвдчення.
Посадов особи спецалсти, як при переврц знань виявили незадовльн знання, повинн протягом 1 мсяця пройти повторне навчання та переврку знань.
Позачергове навчання та переврка знань посадових осб спецалств проводиться:
– при введенн в дю нових нормативних актв про охорону прац
– при переведенн працвника на ншу роботу.
Працвники, як виконують роботи з пдвищеною небезпекою та роботи, що вимагають професйного добору повинн проходити попередн спецальне навчання, переврку знань перед початком виконання роботи та перодично не рдше 1 раз на рк.
Формою переврки знань працвникв спит, який проводиться за екзаменацйними блетами. Результати переврок знань оформляються протоколом. Особам, як при переврц знань виявили задовльн знання, видаються посвдчення.
В господарств для переврки знань працвникв з питань охорони прац наказом кервника створена постйно дюча комся. До складу комс входять спецалсти служби охорони прац, юридично, виробничо технчно служб, представники органв державного нагляду за охороною прац та профсплки.
До перелку робт з пдвищеною небезпекою в сльськогосподарському виробництв належать: електрогазозварювальн роботи, роботи з легкозаймистими та вибухонебезпечними речовинами, роботи з застосуванням ручних електромашин та електронструментв, обслуговування агрегатв котлв, роботи з мнеральними добривами та пестицидами, гасння вапна, роботи в колодязях, в траншеях, в котловинах, землян роботи на глибин бльше 2 м, роботи на висот, обслуговування парових, водогрйних котлв, роботи з догляду за бугаями-плдниками, кнурами, жеребцями, дезнфекця, дезнсекця, дератизаця, технчне обслуговування, експлуатаця ремонт вантажопдймальних машин механзмв, лфтв, монтаж, демонтаж накачування шин автотранспортних засобв.
Так, вступний нструктаж з охорони прац проводить спецалст з охорони прац.
Про проведення нструктажу роблять запис в журнал рестрац вступного нструктажу з питань охорони прац. Первинний нструктаж на робочому мсц проводиться при прийнятт на постйне мсце роботи, при переведенн з одн роботи на ншу, при змн умов прац. ¶нструктаж проводиться безпосередньо кервником дано дльниц.
Повторний нструктаж з працвниками тваринництва проводять через кожн 6 мсяцв, а на роботах з пдвищеною небезпекою 1 раз в квартал. В раз нещасного випадку проводиться позаплановий нструктаж з безпеки прац з усма працвниками даного вддлення незалежно вд термну проведення останнього нструктажу. Про проведення первинного, повторного позапланового нструктажв вноситься запис в “Журнал рестрац нструктажв з питань охорони прац”, який збергаться безпосередньо у кервника робт. Цльовий нструктаж проводиться з працвниками перед вдправленням х на роботу з пдвищеною безпекою фксуються в журнал рестрац нструктажв з питань охорони прац, також вн проводиться при виконанн робтниками одноразових робт, на як виписуться наряд-допуск.
Новоприйнят на пдпримства працвники псля первинного нструктажу на робочому мсц до початку само роботи повинн пд кервництвом досвдчених фахвцв пройти стажування протягом 2–15 робочих змн. Стажування проводиться на робочих мсцях. У процес стажування працвники повинн виконувати роботи, як за складнстю, характером, вимогами безпеки вдповдають роботам, що передбачаються функцональними обов’язками працвника. Допуск до проходження стажування оформляться наказом по пдпримству. Тривалсть стажування залежить вд стажу, характеру роботи та квалфкац працвника. Вд стажування працвник може звльнитися, якщо вн ма стаж роботи не менше 3 роки або переводиться з одного пдроздлу до ншого, де характер його роботи та тип обладнання не змнються.
Псля закнчення стажування наказом кервника пдпримства працвник допускаться до самостйно роботи. Запис про проведення стажування запису кервник структурного пдроздлу в журнал рестрац нструктажв.
У господарств велику увагу придляють виробничй сантар. На всх вддленнях вдведен мсця для прийняття ж, мж примщеннями побудован туалети.
По попередньо складеному графку, робтники службовц проходять медогляд, результати якого записують в сантарн книжки, як збергаються у завдуючих ферм.
Раз в 6 мсяцв вони проходять медичне обстеження з обов’язковою флюорографю.
Для виконання ветеринарних заходв в тваринництв, головний лкар ветеринарно медицини залуча до роботи рзноробочих господарства. Перед початком роботи головний лкар ветеринарно медицини проводить нструктаж з робочими по безпец прац, проводить запис в журнал, де робоч розписуються за проведений нструктаж.
Якщо робота пов’язана з щепленнями або дослдженнями, то видаться спецодяг, якщо проводиться дезнфекця або дератизаця, то видаються чоботи, фартух, рукавиц, респратор. Для фксац тварин, якщо необхдно, видаються носов щипц мотузок або ж тварин утримують в спецальному станку. Ветеринарним спецалстам необхдно дотримуватись мр обережност при робот з бопрепаратами.
У господарств придляться певна увага протипожежнй безпец. Створена пожежно-сторожова охорона, яка складаться з 7 чоловк. Очолю начальник ПСО. У розпорядженн ПСО знаходяться пожежний автомобль нш допомжн засоби гасння пожеж. Кожне примщення ферми обладнане протипожежними засобами. Бля кожного примщення протипожежн щити з вдрами, лопатами, сокирами, ящики з пском джки з водою. Влтку воду беруть з природно водойми, куди приходить дорога з твердим покриттям, а взимку воду беруть з артезансько свердловини. У випадку пожеж снують запасн виходи з примщень, через додатков тамбури.
Державний нагляд по охорон прац здйсню нспекця по нагляду за охороною прац, санепдемстанця, органи прокуратури держадмнстраця.
Контроль здйсню служба охорони прац, кервник, спецалст господарства, органи профсплки, громадськ органзац нспектор з охорони прац.
Роботу виконують у блих халатах, шапочках. Хрургчне втручання виклика бль та захисн рухи у тварини, тому слд зафксувати. Фксаця тварин повинна забезпечувати вльний безпечний доступ до длянки, яку оперують, обмежувати рухи тварини забезпечувати сприятлив умови для роботи та запобгати травмуванню тварини осб, як беруть участь у проведенн операц.
Методв фксац тварин багато вони залежать вд складност та характеру оперативного втручання, виду тварини, маси, вку.
Для заспоконня тварини застосовують нейролептики, транквлзатори. Найбльш поширеними препаратами амназин, рометар мепазин. Перед фксацю перевряють мотузки. Вони повинн бути чистими, сухими, без вузлв. Не можна використовувати порван, зав’язан та коротк мотузки.
Керу проведенням робт несе вдповдальнсть за безпеку виконання робт спецалст ветеринарно медицини, який проводить операцю. Тому з працвниками, що беруть участь у проведенн операц, особа, яка проводить, повинна провести цльовий нструктаж, пд час якого слд ознайомити працвникв з призначенням та порядком виконання роботи, способом повалу фксац, правилами безпеки пд час виконання роботи.
Пд час фксац тварина може пручатися, смикати кнцвками, намагатися встати. Безпека залежить вд надйност зв’язування кнцвок, мцност мотузок. Фксаця тварин вимага фзичних зусиль, що виклика швидку втому м’язв ослаблення сили. Тому при довготривалих операцях фксатори повинн мнятися в мру стомлення.
Пд час виконання роботи працвники повинн бути уважн, слдкувати за поведнкою тварини.
Для подальшого покращення охорони прац, безпеки прац виробничо сантар в господарств необхдно:
Обладнати центр в центральнй садиб господарства, який би вмщав в себе нов публкац, що стосуються охорони прац;
Обладнати куточок агтац з охорони прац безпеки прац;
Прочитати лекцю про дотримання правил особисто ггни.
На основ проведеного аналзу можна зробити висновок, що стан охорони прац в умовах СВК «Ружинський» знаходиться на належному рвн.
РОЗД¶Л 8. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТ¶В РОБОТИ
Лейкоз велико рогато худоби – нфекцйна, хрончна хвороба пухлинно природи, яка характеризуться злояксним розмноженням клтин кровотворних органв з порушенням х дозрвання, що зумовлю дифузну нфльтрацю рзних органв тканин та утворення в них злояксних пухлин.
Джерелами нфекц служать тварини заражен врусом лейкозу велико рогато худоби на всх стадях розвитку лейкозного процесу. Виникнення та розповсюдження хвороби у господарств може спричинити несвочасна дагностика хвороби, недотримання ветеринарно-сантарних правил, недотримання асептики антисептики при масових обробках тварин (нумераця, взяття кров, вакцинаця, алергчн дослдження, лкування тощо).
Основним методом прижиттво дагностики лейкозу Р¶Д та ¶ФА. Для дослдження особливо цнних тварин та для арбтражних висновкв застосовуться ПЛР. Так, як на сьогодншнй день найбльш економчно вигдною для бльшост господарств крани Р¶Д, то вона набула широкого розповсюдження серед них. Хоча бльш нформативншим методом ¶ФА, але через брак коштв у господарствах ця реакця залишаться на другому план. Так, в ¶нститут епзоотолог УААН (м. Рвне) з 1877 проб кров, що були направлен з СВК «Ружинський» Ружинського району Житомирсько област виявили 580 позитивних проб по Р¶Д та 651 – по ¶ФА (додаток 2).
В результат цього молочно-товарну ферму Ружинського вддлку СВК «Ружинський» було оголошено неблагополучною по захворюванню на лейкоз велико рогато худоби та накладено карантинн обмеження.
В подальшому проби кров, з метою виявлення Р¶Д-позитивних тварин на пдпримств, направляли на дослдження в ¶нститут епзоотолог УААН м. Рвне. Р¶Д-позитивних корв перевели у корвники дльниц Ж 1, де вони утримувались до часу здач на забй на Бердичвський м’ясокомбнат.
Серед Р¶Д-позитивних корв у 10-х з них спостергали неспецифчн клнчн ознаки, як характерн для лейкозу (пригнчення загального стану, погршення апетиту, слабксть, зменшення продуктивност), так специфчн (збльшення селезнки та лмфатичних вузлв). Гстологчн дослдження патологчного матералу пдтвердили дагноз «Лмфодний лейкоз».
Аналз динамки розвитку захворювання показав, що вчасне належне проведення протиепзоотичних заходв у господарств, дало можливсть виявити серед сприйнятливого поголв’я та золювати всх нфкованих тварин протягом одного року оздоровити пдпримство за 2 роки.
Псля здач на забй усх хворих тварин та отримання трьох поспль негативних результатв по Р¶Д (останн результати дослдження по Р¶Д були пдтвердженн ¶ФА) з молочно-товарно ферми СВК «Ружинський» були знят карантинн обмеження по захворюванню велико рогато худоби на лейкоз.
Впровадження оздоровчих протилейкозних заходв у даному господарств да значний економчний ефект, оскльки економчна ефективнсть витрат на ветеринарн заходи становить 437087 грн.
РОЗД¶Л 9. ВИСНОВКИ
Лейкоз – нфекцйне повльно проткаюче хрончне захворювання, при якому клнчн ознаки проявляються лише у дорослих тварин.
Порвняння результатв серологчного дослдження по Р¶Д та ¶ФА, як були одночасно проведен при постановц дагнозу, дають змогу стверджувати, що останнй метод бльш чутливим.
Клнчне дослдження Р¶Д-позитивних тварин да змогу виявити специфчн та неспецифчн клнчн ознаки, як характерн для лейкозу.
Внаслдок патолого-анатомчного дослдження були виявлен опухоподбн розрости у внутршнх органах тварин, хворих на лейкоз.
Свочасне належне проведення протиепзоотичних заходв дозволя за короткий промжок часу видлити всх нфкованих ВЛ ВРХ тварин з сприйнятливого поголв’я.
За рахунок проведення оздоровчих протиепзоотичних заходв у господарств був одержаний значний економчний ефект, оскльки економчна ефективнсть витрат на ветеринарн заходи становить 437087 грн.
РОЗД¶Л 10. ПРОПОЗИЦ¶· ВИРОБНИЦТВУ
Для проведення свочасно дагностики нфекцйних хвороб, в тому числ лейкозу, доцльно застосовувати метод ¶ФА, а за можливост ПЛР.
Сурово дотримуватися правил з технолог утримання розведення тварин з метою попередження потрапляння збудника нфекц в органзм сприйнятливих тварин.
Постйно проводити роз’яснювальн роботи серед обслуговуючого персоналу про потрапляння розповсюдження нфекцйних хвороб, а також методи боротьби з ними та профлактики, особливо збудника лейкозу.
Свочасно проводити протиепзоотичн мропримства у раз виникнення нфекцйних хвороб для попередження розповсюдження захворювання по територ пдпримства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО· Л¶ТЕРАТУРИ
Анисимова Н. Н. Изменение белкового и аминокислотного состава крови при лейкозе крупного рогатого скота // Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства. – Горки. – 1998. – С. 300 – 303.
Аранчй В. та н. Ефективнсть оздоровлення ВРХ вд лейкозу // Тваринництво Украни. – 1998. – Ж 6. – С. 15 – 16.
Аранчй С., Лсконг В. Особливост епзоотичного процесу при лейкоз ВРХ в оздоровлених господарствах з